Позначка: російські дипломати

  • Угорщина висилає одразу 10 російських дипломатів: у Будапешті пояснили безпрецедентне рішення

    Угорщина висилає одразу 10 російських дипломатів: у Будапешті пояснили безпрецедентне рішення

    Угорщина ухвалила рішення вислати з країни 10 співробітників російської дипломатичної місії, діяльність яких угорська влада визнала несумісною з дипломатичним статусом. Про рішення 8 вересня оголосила міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан. Російського посла в Будапешті вже поінформували, що зазначені працівники дипмісії мають залишити країну.

    Важливе уточнення до поширеної інформації: Аніта Орбан у новому угорському уряді є главою Міністерства закордонних справ, а не заступницею прем’єр-міністра, як її назвали в окремих українських публікаціях. Саме вона публічно оголосила про рішення щодо російських дипломатів.

    За словами Орбан, десятеро представників російської дипмісії займалися діяльністю, яка є «неприйнятною для дипломатів» відповідно до норм Віденської конвенції. Які саме дії стали підставою для видворення, угорська сторона поки детально не розкриває. Тобто наразі немає офіційно оприлюдненого переліку звинувачень щодо кожного з дипломатів, а також не повідомляється, чи всіх їх підозрюють у розвідувальній діяльності.

    Водночас формулювання Будапешта свідчить, що рішення було ухвалене саме з безпекових міркувань. Аніта Орбан заявила, що цей крок має захистити безпеку та суверенітет Угорщини.

    Угорська влада при цьому окремо наголосила: висилка дипломатів не означає розриву дипломатичних відносин із Росією. Будапешт планує зберігати канали комунікації з Москвою та вести діалог за умови дотримання дипломатичних правил.

    Рішення підтримав прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр. Він заявив, що уряд вимагав від десятьох співробітників посольства Росії залишити країну через діяльність, несумісну з їхнім дипломатичним статусом.

    За його словами, таким чином Будапешт «захищає суверенітет» держави.

    Масштаб нинішнього рішення для Угорщини справді незвичний. За попереднього уряду Віктора Орбана Будапешт упродовж років підтримував значно тісніші відносини з Москвою, ніж більшість країн Євросоюзу.

    Одним із небагатьох помітних випадків висилки російського дипломата за часів попереднього уряду став 2018 рік. Тоді Угорщина видворила одного співробітника російської дипмісії, приєднавшись до міжнародної реакції після отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля у Великій Британії.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація в Угорщині також помітно відрізнялася від більшості країн ЄС. Коли європейські столиці масово висилали російських дипломатів, кількість співробітників дипломатичної місії РФ в Угорщині, навпаки, певний час збільшувалася. Розслідування угорського Direkt36 та телеканалу RTL у 2022 році вказувало, що чисельність російського дипломатичного персоналу в країні зросла приблизно на третину.

    Ситуація почала змінюватися після зміни влади в Будапешті. У травні 2026 року Угорщина вже вислала російського розвідника, який, за даними ЗМІ та служб безпеки, працював під дипломатичним прикриттям. Його пов’язували зі спробами проникнення до правих та зовнішньополітичних аналітичних центрів, які мали контакти з колишнім урядом Віктора Орбана.

    Крім того, раніше журналісти-розслідувачі повідомляли про ймовірні спроби Росії впливати на політичні процеси в самій Угорщині. За їхніми даними, російські структури могли готувати інформаційні операції та використовувати дипломатичну інфраструктуру для політичного впливу. Саме на тлі таких повідомлень рішення одразу щодо десятьох дипломатів набуває особливого значення.

    Втім, безпосередньо пов’язувати нинішню висилку всіх десятьох працівників посольства з конкретною розвідувальною операцією поки не можна: угорська влада таких деталей офіційно не надала.

    У Москві на рішення Будапешта вже відреагували. У російському МЗС заявили, що Росія дасть відповідь на висилку десятьох дипломатів. Якими саме будуть заходи у відповідь, російська сторона спочатку не уточнювала.

    У дипломатичній практиці в подібних випадках держава часто відповідає дзеркальним видворенням співробітників посольства іншої країни, однак станом на момент заяви Москва не оголосила конкретної кількості угорських дипломатів, які можуть бути вислані. Тому говорити про вже ухвалену «дзеркальну» відповідь наразі передчасно.

    Нинішній крок Будапешта став одним із найпомітніших сигналів зміни підходу Угорщини до відносин із Росією після завершення епохи уряду Віктора Орбана. Петер Мадяр після приходу до влади заявляв про намір відновлювати довіру партнерів у ЄС і НАТО та переглянути низку напрямів політики попередньої влади щодо Москви. Associated Press також характеризує масову висилку російських дипломатів як прояв зміни угорського зовнішньополітичного курсу.

    При цьому Будапешт поки не йде шляхом повного дипломатичного розриву. Угорський уряд демонструє подвійний підхід: з одного боку — жорсткіша реакція на діяльність російських представників, яку спецслужби вважають неприйнятною, з іншого — збереження дипломатичних каналів для контактів із Москвою.

    Ключове питання тепер полягає у тому, якою буде відповідь Кремля та чи переросте висилка десятьох російських дипломатів у новий дипломатичний конфлікт між Будапештом і Москвою.

  • Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів від початку війни: більшість підозрювали у шпигунстві

    Штат російського посольства в Німеччині суттєво скоротився від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За цей час Берлін вислав понад 80 російських дипломатів, значну частину яких німецька влада пов’язувала з розвідувальною діяльністю. Окрім дипломатів, з Німеччини з 2022 року видворили ще понад 300 громадян Росії.

    Про це повідомляє німецьке видання Bild із посиланням на дані Міністерства закордонних справ Німеччини.

    За інформацією видання, від лютого 2022 року Німеччина оголосила про видворення понад 80 російських дипломатів. Більшість із них, за оцінкою німецької сторони, були співробітниками російських спецслужб, які працювали під дипломатичним прикриттям.

    Таким чином, дипломатичний статус використовувався не лише для виконання офіційних представницьких функцій, а й, за версією німецьких органів, для здійснення розвідувальної діяльності на території ФРН.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини підтвердили, що чисельність персоналу російського посольства в Берліні за останні роки значно скоротилася. Водночас заходи Берліна не обмежувалися лише співробітниками дипломатичних установ.

    За даними німецького зовнішньополітичного відомства, починаючи з 2022 року Німеччина вислала загалом ще 313 громадян Росії. У цю кількість входять особи, які не мали дипломатичного статусу, але, за даними німецької влади, становили загрозу для безпеки країни або були причетні до діяльності, несумісної з перебуванням на її території.

    Останній відомий випадок висилання російського дипломата, про який пише Bild, стався у січні 2026 року. Тоді Німеччина оголосила персоною нон грата заступника військового аташе російського посольства в Берліні.

    Рішення ухвалили на тлі гучної справи щодо громадянки Німеччини українського походження Ілони В., яку німецьке слідство підозрює у співпраці з російськими спецслужбами.

    За версією слідства, жінка почала працювати на російську секретну службу ще в листопаді 2023 року. Після її затримання німецькі правоохоронці встановили зв’язок із представником російського дипломатичного відомства.

    Унаслідок цього заступник військового аташе посольства РФ був змушений залишити Німеччину. Берлін фактично продемонстрував, що дипломатичний статус не гарантуватиме захисту тим, кого німецька влада підозрює у діяльності на користь російських спецслужб.

    У Міністерстві закордонних справ Німеччини тоді наголошували на принциповій позиції Берліна щодо шпигунства. У німецькому уряді заявляли, що не мають наміру толерувати діяльність російських спецслужб на території країни, особливо якщо вона здійснюється під дипломатичним прикриттям.

    Скорочення російського дипломатичного корпусу в Німеччині відбувається на тлі загального погіршення відносин між Москвою та Берліном після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    До 2022 року дипломатичні установи Росії в європейських країнах мали значно ширші можливості для роботи. Однак після початку повномасштабного вторгнення держави ЄС почали переглядати ставлення до російського дипломатичного персоналу, оскільки спецслужби низки країн заявляли про використання дипломатичних представництв РФ для розвідувальної діяльності.

    Особливу увагу європейські уряди приділяють так званим розвідникам під дипломатичним прикриттям. Такі співробітники формально можуть обіймати посади в посольствах або консульствах, однак паралельно виконувати завдання російських спецслужб.

    Німеччина в останні роки неодноразово заявляла про необхідність посилення протидії російському шпигунству. Причиною стали не лише класичні розвідувальні операції, а й ширша активність, яку європейські держави пов’язують із російською гібридною війною.

    Йдеться про спроби отримувати інформацію про військові об’єкти, оборонні підприємства, критичну інфраструктуру та виробників озброєння, а також про потенційні диверсії та вербування агентів.

    Останніми місяцями в Німеччині розслідують низку справ, пов’язаних із можливою діяльністю російських спецслужб. Зокрема, німецькі правоохоронці затримали громадянина України, якого підозрюють у зборі інформації для російської розвідки.

    За версією слідства, отримані ним дані могли бути пов’язані з підготовкою Росією замаху на керівника німецького виробника безпілотників Donaustahl.

    Подібні випадки фіксують і в інших європейських державах. На кордоні Сербії та Угорщини раніше затримали двох громадян Росії, яких підозрюють у підготовці диверсії на оборонному об’єкті в Німеччині. За версією слідства, вони могли діяти за винагороду та виконувати завдання, пов’язані з російськими спецслужбами.

    Італія також вживала заходів проти російських дипломатів. Раніше Рим вислав двох російських військових аташе на тлі шпигунського скандалу.

    Таким чином, ситуація навколо російського посольства в Берліні є частиною масштабнішого процесу скорочення дипломатичної присутності РФ у Європі. Водночас європейські країни дедалі більше розглядають російську розвідувальну активність як елемент ширшої гібридної загрози.

    Для Німеччини це питання має особливе значення через її роль у підтримці України. Російські спецслужби можуть намагатися отримувати інформацію про постачання озброєння, виробництво військової техніки та оборонні проєкти, а також чинити тиск на компанії та людей, залучених до допомоги Україні.

    Зменшення кількості російських дипломатів, яких Берлін вважає потенційно пов’язаними з розвідувальною діяльністю, є одним із заходів, спрямованих на обмеження можливостей російських спецслужб працювати під офіційним прикриттям.

    Водночас німецька влада продовжує стежити за діяльністю російських представників та осіб, яких підозрюють у співпраці з Москвою. Нові кримінальні провадження свідчать про те, що загроза шпигунства та диверсій у ФРН залишається актуальною.