Golosnovinua.com

Позначка: російські обстріли

  • Скільки разів зупиняли ваш поїзд через небезпеку: в застосунку УЗ з’явилася нова функція

    Скільки разів зупиняли ваш поїзд через небезпеку: в застосунку УЗ з’явилася нова функція

    «Укрзалізниця» запустила нову функцію у своєму мобільному застосунку, яка дозволяє пасажирам заздалегідь оцінити ймовірність вимушених зупинок та затримок обраного поїзда. Тепер перед поїздкою можна переглянути середню кількість евакуаційних зупинок і запізнень за останні десять діб. Нововведення має допомогти українцям краще планувати маршрути в умовах постійних російських атак на залізничну інфраструктуру.

    Про запуск нового сервісу 16 жовтня повідомила пресслужба «Укрзалізниці».

    Відтепер у мобільному застосунку пасажири можуть отримати додаткову інформацію про обраний рейс. Йдеться про статистику вимушених евакуаційних зупинок і затримок, які виникали під час попередніх поїздок.

    Головна особливість оновлення — використання статистики лише за останні десять діб

    Скільки разів зупиняли ваш поїзд через небезпеку: в застосунку УЗ з'явилася нова функція

    У компанії пояснюють, що такий короткий період дозволяє максимально наблизити показники до актуальної ситуації на залізничних маршрутах.

    Це особливо важливо під час війни, коли безпекові ризики можуть швидко змінюватися залежно від інтенсивності російських обстрілів.

    Якщо певний поїзд протягом останніх днів регулярно здійснював вимушені зупинки, пасажири зможуть врахувати цю обставину ще на етапі планування подорожі.

    Водночас перевізник окремо наголошує: статистика не є прогнозом конкретного рейсу та не гарантує відсутності затримок.

    Навіть якщо протягом десяти днів поїзд курсував без суттєвих відхилень від графіка, його наступну поїздку можуть скоригувати через повітряну загрозу або інші непередбачувані обставини.

    У жовтні «Укрзалізниці» вдалося суттєво зменшити частку затримок, однак компанія продовжує ставити безпеку людей вище за дотримання розкладу.

    Чому поїзди змушені зупинятися

    Після посилення російських ударів по залізничній інфраструктурі перевізник запровадив додаткові заходи захисту пасажирів і працівників.

    У разі виникнення безпосередньої загрози рух окремих поїздів можуть тимчасово призупиняти, а пасажирів — евакуювати відповідно до вказівок поїзної бригади.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нові правила зупинки поїздів та евакуації пасажирів до укриттів.

    Безпекові обмеження вже неодноразово призводили до масштабних змін у графіках руху.

    Зокрема, 27 серпня після російських атак в Україні затримувалися понад 90 пасажирських поїздів, а найбільше запізнення перевищувало 17 годин.

    Про цей випадок писала «Ненька інфо», наголошуючи на складності організації залізничних перевезень під час масованих обстрілів.

    «Укрзалізниця» одночасно посилює фізичний захист пасажирів

    На залізничних об’єктах уже встановили 281 мобільне укриття, з яких 214 з’явилися протягом 2026 року.

    Компанія планує збільшити загальну кількість таких споруд до 800. Окремо передбачено облаштування приблизно 300 додаткових мобільних укриттів на станціях і зупинних пунктах, де існують підвищені безпекові ризики.

    Детальніше про цю програму раніше повідомляла «Ненька інфо».

    Нове цифрове рішення стане ще одним інструментом адаптації залізничного транспорту до умов повномасштабної війни.

    Особливо корисною статистика може виявитися для пасажирів із пересадками, міжнародними подорожами або запланованими зустрічами.

    Наприклад, якщо мандрівник має пересідати з одного поїзда на інший, інформація про попередні затримки допоможе йому обрати більший часовий проміжок між рейсами.

    Водночас наведені показники не дозволяють точно передбачити час прибуття та не замінюють оперативних повідомлень перевізника.

    «Укрзалізниця» обіцяє регулярно оновлювати статистику, щоб пасажири могли свідоміше обирати маршрути й враховувати можливі ризики.

    Головне завдання нової функції — не передбачити наступну атаку, а зробити планування поїздок прозорішим в умовах нестабільної безпекової ситуації.

    Компанія наголошує, що навіть за наявності статистики остаточні рішення щодо руху поїздів ухвалюватимуться з урахуванням актуальних загроз та необхідності захисту пасажирів.

  • Росія полює на залізничників: «Укрзалізниця» встановила 281 укриття й готує ще сотні — де сховатися пасажирам

    Росія полює на залізничників: «Укрзалізниця» встановила 281 укриття й готує ще сотні — де сховатися пасажирам

    «Укрзалізниця» масштабно посилює захист працівників і пасажирів на тлі регулярних російських атак по залізничній інфраструктурі. На станціях, у депо та виробничих підрозділах уже встановили 281 мобільне укриття, причому 214 із них — протягом 2026 року. Надалі компанія планує збільшити кількість таких споруд до 800. Окрему програму розробляють для пасажирів: приблизно 300 додаткових укриттів мають з’явитися на пріоритетних станціях і зупинних пунктах.

    Про це 14 жовтня повідомив заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Володимир Шемаєв після зустрічі з головою Федерації залізничників України Миколою Снітком.

    За словами посадовця, під час переговорів обговорювали підтримку залізничних підприємств, посилення безпеки персоналу та заходи для забезпечення стабільної роботи транспорту в умовах постійних російських обстрілів.

    Одним із пріоритетів залишається створення мережі мобільних захисних споруд, які дозволяють працівникам оперативно сховатися під час повітряної небезпеки.

    Зараз на залізничних об’єктах уже функціонує 281 мобільне укриття. Упродовж поточного року встановили 214 таких конструкцій, а загальну кількість планують довести до 800.

    Мобільні укриття розміщують передусім у найбільш небезпечних районах, поблизу важливих залізничних об’єктів і там, де немає стаціонарних захисних споруд.

    Частину таких укриттів «Укрзалізниця» виготовляє власними силами на підприємствах компанії.

    Окремо готують масштабне розширення мережі укриттів для пасажирів. За словами Шемаєва, планується встановити приблизно 300 мобільних споруд на пріоритетних станціях і зупинних пунктах.

    Перші результати вже є у столичному регіоні. Укриття встановили на платформах і зупинках Дарниця, Почайна, Бориспіль, Васильків І та Бровари.

    Роботи продовжуватимуть у співпраці з місцевими органами влади.

    На Київщині також облаштовують модульні укриття на інших залізничних об’єктах. Зокрема, у Глевасі встановили споруду, розраховану на 29 осіб. Роботи тривають у Вишневому та Броварах.

    Необхідність посилення захисту виникла через систематичні російські удари по залізниці. Окупанти атакують локомотиви, депо, вокзали, електричні підстанції та пасажирські потяги.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російський удар по залізничній інфраструктурі Києва, внаслідок якого 23 вересня отримав поранення працівник «Укрзалізниці». Після атаки керівництво компанії закликало пасажирів не залишатися на відкритих платформах під час повітряної тривоги.

    Ще раніше «Ненька інфо» писала про смертельні атаки російських «Шахедів» на залізницю Сумщини. У червні внаслідок ударів по залізничних об’єктах загинули працівниці компанії, інші співробітники отримали поранення.

    Мобільні споруди вже продемонстрували свою ефективність. У травні «Укрзалізниця» повідомляла, що одне з таких укриттів врятувало життя провідниці на Харківщині. Жінка вчасно сховалася після попередження про небезпеку, тоді як вагон, у якому вона працювала, згодом знищив російський безпілотник.

    Паралельно в Україні діють оновлені правила роботи залізничного транспорту під час повітряних загроз.

    За жовтого рівня небезпеки поїзди можуть продовжувати рух, посадку та висадку пасажирів. За червоного рівня відправлення призупиняють, а людей спрямовують до укриттів.

    У разі необхідності «Укрзалізниця» також може тимчасово обмежувати рух поїздів або змінювати схеми перевезень.

    Розширення мережі укриттів має допомогти знизити ризики для залізничників і пасажирів та забезпечити роботу критично важливого транспорту навіть під час посилення російських атак.

    Водночас мобільні укриття не гарантують абсолютного захисту від прямого ракетного влучання. Пасажирам рекомендують виконувати вказівки працівників залізниці та під час повітряної небезпеки переходити до найближчого доступного укриття.

  • Василь Малюк відмовився від пропозиції Зеленського очолити КМВА

    Василь Малюк відмовився від пропозиції Зеленського очолити КМВА

    Володимир Зеленський запропонував колишньому голові СБУ Василю Малюку очолити Київську міську військову адміністрацію, однак той відмовився. Про це повідомило джерело, знайоме з перебігом зустрічі президента щодо захисту критичної інфраструктури та підготовки столиці до зими.

    Пропозиція пролунала на тлі проблем з енергопостачанням Києва та критики Зеленського на адресу міської влади. 13 жовтня президент заявив, що столиця виконує план стійкості гірше, ніж прифронтові та прикордонні регіони. Після нічного балістичного удару 14 жовтня в п’яти районах Києва запровадили аварійні відключення світла, а графіки стабілізаційних відключень тимчасово не діяли.

    Посада начальника КМВА залишається вакантною з липня, коли Зеленський звільнив Тимура Ткаченка. Наразі обов’язки керівника виконує його перший заступник Андрій Ткачов. Хто може обійняти цю посаду після відмови Малюка, поки невідомо.

    Пошук нового керівника військової адміністрації відбувається на тлі конфлікту між центральною владою та мером Києва Віталієм Кличком. 14 жовтня він виступив у Верховній Раді, відкинув звинувачення у провалі підготовки міста до зими та заявив про спроби знищити місцеве самоврядування. Напередодні, 13 жовтня, мер також опублікував заяву про безпідставні звинувачення у зриві опалювального сезону та наголосив, що не відповідає за інтенсивність російських обстрілів, руйнування системи електропостачання та протиповітряну оборону. Під час виступу в парламенті Кличко також порушив питання захисту енергетичних об’єктів столиці від російських атак.

    Малюк очолював СБУ з липня 2022 року до січня 2026-го. За його керівництва служба провела операції проти Кримського мосту та російської стратегічної авіації, зокрема операцію «Павутина». Після відставки він залишився в системі спецслужби й зосередився на асиметричних операціях проти Росії.

    Відмова Малюка звужує коло швидких силових рішень для Банкової. Залучення людини з репутацією оперативника та досвідом захисту критичних об’єктів виглядало логічним на тлі відставання Києва за планом стійкості та ударів, що продовжуються, по генерації та підстанціям. Проте генерал, зважаючи на все, вважав за краще залишитися в контурі асиметричних операцій, а не брати на себе комунальну і адміністративну вертикаль з повноваженнями, що перетинаються, і публічним конфліктом з мером. Хто саме тепер розглядається на посаду голови КДВА офіційно не оголошено.

    Призначення Малюка могло б привести до керівництва КМВА людину з досвідом у сфері безпеки та захисту критичних об’єктів. Однак після його відмови питання про те, хто очолить військову адміністрацію столиці, залишається відкритим.

  • Світло знову вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 14 жовтня

    Світло знову вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило графіки на 14 жовтня

    У середу, 14 жовтня 2026 року, в частині областей України продовжать діяти графіки відключення електроенергії. Обмеження заплановані з 06:00 до 23:59 і стосуватимуться як побутових споживачів, так і промисловості та бізнесу. За попередньою інформацією, обсяг погодинних відключень становитиме від 0,5 до 2 черг. Причиною залишаються наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Про заплановані обмеження повідомили в “Укренерго”.

    Згідно з повідомленням, енергетики поки не планують збільшувати обсяг обмежень порівняно з попередньою добою. Водночас ситуація залишається нестабільною, тому графіки можуть коригувати залежно від стану електромереж і наслідків можливих нових російських ударів.

    Коли 14 жовтня відключатимуть електроенергію

    За попереднім прогнозом, у середу графіки обмеження споживання діятимуть із шостої години ранку до кінця доби.

    Для промисловості та бізнесу передбачено обмеження доступної електричної потужності. Такі заходи дозволяють зменшувати навантаження на енергосистему та уникати перевантажень пошкодженого обладнання.

    Для населення та інших категорій споживачів заплановані погодинні відключення обсягом від 0,5 до 2 черг.

    Це означає, що в різні години доби оператори можуть відключати певну частину споживачів відповідно до затверджених місцевих графіків.

    Водночас зазначений часовий проміжок не означає, що електроенергії не буде безперервно протягом 18 годин.

    Конкретний час знеструмлення кожного будинку визначатиме місцевий оператор системи розподілу електроенергії.

    «Укренерго» також попереджає, що через наслідки російських обстрілів ситуація може змінюватися протягом доби. Тому споживачам рекомендують регулярно перевіряти оновлення.

    Чому в Україні знову повернулися графіки

    Періодичні відключення електроенергії почали повертатися до окремих українських регіонів ще на початку жовтня.

    Однією з основних причин стали російські ракетно-дронові атаки на енергетичну інфраструктуру.

    Ворожі удари пошкоджують не лише об’єкти генерації, а й мережі, підстанції та обладнання, необхідне для передачі електроенергії між регіонами.

    Через це навіть за наявності достатніх обсягів виробництва електроенергії можуть виникати проблеми з її доставленням споживачам.

    Для уникнення аварій і перевантаження пошкоджених мереж диспетчери змушені тимчасово обмежувати споживання.

    13 жовтня «Укренерго» повідомило, що графіки обмеження потужності та погодинних відключень у частині областей застосовуватимуть до кінця доби. У компанії пояснили це необхідністю не допустити перевантаження обладнання після попередніх російських атак.

    Де ситуація зі світлом залишається складною

    Останніми тижнями проблеми з електропостачанням виникали в Києві, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській та інших областях.

    Особливо складна ситуація спостерігається в регіонах, де російські атаки пошкодили важливі об’єкти енергетичної інфраструктури.

    Ще 30 вересня після ворожих ударів у столиці та частині сусідніх областей запроваджували екстрені відключення.

    На відміну від погодинних графіків, аварійні обмеження можуть вводити без попередження. Їх застосовують тоді, коли необхідно оперативно стабілізувати роботу енергосистеми.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про екстрені відключення у Києві та області, під час яких звичайні графіки перестали діяти.

    Також видання писало про масштабні перебої з електропостачанням у столиці та можливий зв’язок проблем із пошкодженням важливого енергетичного вузла. Ця версія у матеріалі видання ґрунтувалася на інформації джерела та не є офіційно підтвердженою причиною всіх відключень.

    Чому обмеження вводять навіть без загального дефіциту електроенергії

    Одне з найпоширеніших запитань споживачів — чому електроенергію вимикають, якщо країна не завжди відчуває загальний дефіцит потужності.

    Річ у тім, що баланс виробництва та споживання є лише одним із чинників стабільної роботи енергосистеми.

    Не менш важливим залишається стан електромереж, через які струм надходить до міст, підприємств і житлових будинків.

    Після пошкодження магістральної інфраструктури окремі регіони можуть отримувати менше електроенергії, ніж їм необхідно, навіть якщо в інших частинах країни є доступні генерувальні потужності.

    Тому обмеження можуть бути потрібні не лише через нестачу виробництва, а й через неможливість передати необхідний обсяг електроенергії конкретним напрямком.

    Саме з такими проблемами українська енергосистема неодноразово стикалася після масованих російських атак.

    Як дізнатися, коли вимкнуть світло

    В «Укренерго» наголошують, що національний оператор визначає необхідні обсяги обмежень, але не складає погодинних розкладів для окремих будинків.

    Детальні графіки розробляють і публікують регіональні оператори систем розподілу.

    Тому мешканцям Києва, Київщини та інших областей варто перевіряти інформацію на офіційних сайтах своїх обленерго.

    Для частини регіонів доступні спеціальні онлайн-сервіси, де можна ввести адресу проживання й побачити заплановані періоди відключень.

    Водночас навіть опублікований графік не гарантує, що електропостачання відбуватиметься точно за розкладом. У разі нових пошкоджень або аварій можуть застосовуватися додаткові обмеження.

    Що рекомендують енергетики

    Фахівці закликають українців споживати електроенергію ощадливо, особливо в періоди підвищеного навантаження.

    Після відновлення електропостачання рекомендується не вмикати одночасно кілька потужних побутових приладів.

    Це стосується електрообігрівачів, бойлерів, пральних машин, електроплит та іншої техніки, що споживає значні обсяги енергії.

    Одночасне ввімкнення великої кількості приладів після відключення може створювати додаткове навантаження на електромережі.

    Раніше «Ненька інфо» пояснювала, чому погодинні відключення повернулися вже на початку жовтня, а також писала про ризики тривалих відключень у Києві ще до початку зими.

    Отже, на 14 жовтня в частині України попередньо заплановані погодинні відключення з 06:00 до 23:59 обсягом від 0,5 до 2 черг. Порівняно з 13 жовтня заявлені параметри залишаються незмінними.

    Однак остаточний розклад залежатиме від стану енергосистеми та рішень місцевих операторів. Саме тому споживачам радять стежити за офіційними оновленнями й враховувати можливість змін протягом доби.

  • Склади та газова інфраструктура під захистом: ЄБРР розширив страхування воєнних ризиків до €150 м

    Склади та газова інфраструктура під захистом: ЄБРР розширив страхування воєнних ризиків до €150 м

    Європейський банк реконструкції та розвитку спільно з Європейським Союзом і міжнародною страховою компанією Aon збільшив фінансові можливості програми страхування воєнних ризиків для українського бізнесу. Гарантійний ліміт зріс зі €110 млн до €150 млн, а перелік об’єктів, які можуть отримати страховий захист, розширили. Відтепер програма охоплюватиме також товари на складах та активи газової інфраструктури.

    Про це 13 жовтня повідомили ЄБРР та міжнародна компанія Aon.

    Рішення ухвалили на тлі посилення російських атак на українські підприємства, логістичні центри, склади, енергетичну та транспортну інфраструктуру.

    Попередній ліміт програми Ukraine Recovery and Reconstruction Guarantee Facility (URGF) у розмірі €110 млн уже повністю використали українські страховики та їхні клієнти.

    Тому міжнародні партнери вирішили збільшити фінансову місткість механізму ще на €40 млн.

    Додаткове гарантійне забезпечення надасть Європейський Союз у межах Ukraine Investment Framework.

    Які об’єкти тепер можна страхувати

    Спочатку програма передбачала захист від воєнних ризиків для внутрішніх вантажних перевезень, автомобільного транспорту та залізничного рухомого складу.

    Тепер перелік розширюється.

    Зокрема, до страхового покриття включатимуть товари, які тимчасово перебувають на складах, а також активи, пов’язані з транспортуванням і зберіганням природного газу.

    Це особливо важливо для логістичних компаній, торговельних мереж, виробників та підприємств енергетичного сектору.

    Російські війська регулярно атакують склади, транспортні об’єкти й енергетичну інфраструктуру, завдаючи українському бізнесу значних збитків.

    Водночас наявність страхового покриття дозволяє підприємствам зменшувати фінансові ризики, пов’язані з такими атаками.

    Як працює програма на €150 млн

    Важливо, що збільшення програми до €150 млн не означає прямого виділення цієї суми підприємцям.

    ЄБРР надає гарантію міжнародному перестраховику MS Amlin, який забезпечує перестрахування воєнних ризиків, прийнятих українськими страховими компаніями.

    Завдяки такому механізму українські страховики можуть пропонувати бізнесу поліси на ризики, які раніше було складно або занадто дорого покривати.

    Програмою управляє міжнародна компанія Aon.

    До чинних учасників — ІНГО, Colonnade та UNIQA — приєдналися ще дві страхові компанії: USG, що належить Vienna Insurance Group, та «Універсальна», яка входить до канадської Fairfax Financial Group.

    Таким чином, кількість українських страхових компаній, залучених до механізму, збільшилася до п’яти.

    Майже 10 тисяч страхових полісів

    За даними ЄБРР, початкова гарантія на €110 млн дозволила забезпечити понад €500 млн перестрахового покриття.

    У межах програми було оформлено майже 10 тисяч страхових полісів, які охоплювали товари та транспортні засоби.

    Фінансову основу початкового механізму забезпечували Франція, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія та Фонд технічного співробітництва TaiwanBusiness-EBRD.

    У банку зазначили, що надходження від страхових премій наразі перевищують обсяг заявлених страхових виплат.

    Крім того, міжнародний перестраховик MS Amlin ще не звертався до гарантії ЄБРР для компенсації збитків.

    Це свідчить про можливість функціонування ринку страхування воєнних ризиків навіть в умовах повномасштабної війни.

    Чи зможе бізнес отримати компенсацію після російського удару

    Участь страховиків у програмі відкриває додаткові можливості для українських підприємств, але не гарантує автоматичного відшкодування будь-яких збитків.

    Для отримання страхового захисту бізнесу необхідно укласти відповідний договір зі страховою компанією, яка бере участь у програмі.

    Конкретні об’єкти, страхові ризики, територіальні обмеження, ліміти та порядок виплат визначатимуться умовами полісів.

    Відтак перед укладенням договору підприємцям варто перевіряти, чи поширюється покриття саме на їхнє майно та можливі наслідки російських атак.

    ЄБРР продовжує інвестувати в Україну

    Європейський банк реконструкції та розвитку залишається найбільшим інституційним інвестором України.

    За інформацією банку, з початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році він спрямував в українську економіку €11 млрд.

    Лише протягом 2025 року інвестиції ЄБРР досягли рекордних €2,9 млрд.

    Розширення страхування воєнних ризиків має допомогти українським підприємствам продовжувати роботу, підтримувати логістичні ланцюги та залучати інвестиції навіть в умовах російських обстрілів.

    Головна зміна полягає в тому, що бізнес отримає ширші можливості страхувати товари на складах і окремі газові активи. Водночас €150 млн — це гарантійна місткість програми, а не фонд прямих виплат за кожен пошкоджений об’єкт.

  • Росія готує нові ракетні удари: Зеленський попередив про особливу загрозу найближчими днями

    Росія готує нові ракетні удари: Зеленський попередив про особливу загрозу найближчими днями

    Президент України Володимир Зеленський попередив про підвищену загрозу нових російських ракетних ударів найближчими днями. На тлі чергової балістичної атаки на Київ глава держави провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном, під час якої обговорив необхідність термінового посилення української протиповітряної оборони та збереження санкційного тиску на Росію.

    Про це Зеленський повідомив 10 жовтня у своєму Telegram-каналі. Деталі переговорів також оприлюднили на офіційному сайті президента України.

    За словами глави держави, розмова з французьким лідером відбувалася безпосередньо під час російської балістичної атаки на українську столицю.

    Зеленський подякував Макрону за підтримку та наголосив, що Україна потребує додаткових систем протиповітряної оборони, здатних захищати міста від ракетних ударів.

    Президент попередив, що найближчими днями зберігається особлива загроза повторних атак із застосуванням ракетного озброєння.

    Водночас конкретні дати, можливі напрямки ударів або перелік потенційних цілей президент не назвав.

    Українська влада продовжує працювати з міжнародними партнерами над отриманням додаткових пакетів ППО.

    Особливого значення це питання набуло після посилення російських атак на енергетичні об’єкти та цивільну інфраструктуру.

    Лише протягом 10 жовтня російські війська завдали ударів по кількох українських регіонах. У Запоріжжі керовані авіабомби влучили в житлову забудову, спричинивши численні жертви серед мирного населення.

    Водночас столиця знову опинилася під балістичною атакою. За повідомленнями українських посадовців, сили ППО змогли перехопити частину російських ракет.

    На цьому тлі Зеленський наголосив, що підтримка партнерів залишається критично важливою для захисту українських міст.

    Під час переговорів із Макроном порушили й питання міжнародних санкцій проти Росії.

    Зокрема, лідери обговорили наслідки послаблення американських обмежень щодо торгівлі російськими нафтопродуктами.

    Напередодні президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального. Це рішення викликало критику з боку української влади та низки європейських політиків.

    Київ вважає, що додаткові доходи від продажу енергоносіїв можуть збільшити економічні можливості Росії для продовження війни.

    Водночас Франція залишається одним із ключових європейських партнерів України у питаннях оборонної підтримки та дипломатичного тиску на Кремль.

    За словами Зеленського, українська та французька сторони продовжать координувати подальші дії та готувати нові міжнародні зустрічі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російську атаку на Київ, яка спричинила пожежі у житловій багатоповерхівці та складській будівлі.

    Також видання писало про ураження території Інституту ядерних досліджень НАН України під час одного з попередніх російських ударів по столиці.

    Наразі Зеленський закликає міжнародних партнерів не лише прискорити постачання засобів ППО, а й посилити економічний тиск на Москву.

    Президент наголосив, що Росія має втратити можливості для подальшого затягування війни, а спільні рішення України та союзників повинні бути достатньо рішучими.

    Водночас попередження про підвищену загрозу не означає, що точний час або місце наступного удару вже встановлені. Українцям необхідно орієнтуватися на офіційні повідомлення Повітряних сил та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

  • Росія вдарила дронами по залізниці на Житомирщині: спалахнула пожежа, є постраждалий

    Росія вдарила дронами по залізниці на Житомирщині: спалахнула пожежа, є постраждалий

    У ніч проти 10 жовтня російські війська атакували залізничну інфраструктуру Коростенської громади Житомирської області. Внаслідок ударів безпілотників виникла пожежа та постраждала одна людина. Рятувальникам довелося працювати під загрозою повторних атак.

    Про це повідомив начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.

    За його словами, російські дрони завдали ударів по об’єктах залізничної інфраструктури. Після влучань спалахнула пожежа, до ліквідації якої залучили підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    До гасіння займання залучили 12 рятувальників та три одиниці техніки. Попри небезпеку повторних ударів, пожежу вдалося ліквідувати.

    Унаслідок російської атаки постраждав чоловік. Медики надали йому необхідну допомогу, після чого він відмовився від госпіталізації.

    Інформації про точні масштаби пошкодження залізничних об’єктів поки немає. Також не повідомляється, чи спричинив удар затримки або скасування пасажирських поїздів.

    Атака на Житомирщину стала частиною масованого нічного обстрілу України. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала 160 безпілотників, із яких 110 були реактивними.

    Українська протиповітряна оборона збила або подавила 117 дронів. Водночас зафіксовано влучання на 14 локаціях та падіння уламків ще на десяти.

    Зазначимо, що Коростенська громада вже неодноразово зазнавала атак на транспортну інфраструктуру. Зокрема, у квітні 2026 року російські безпілотники вдарили по залізничних об’єктах Житомирщини. Тоді загинула жінка.

    Раніше про цю трагедію повідомляла «Ненька інфо».

    Наразі наслідки нового удару по залізничній інфраструктурі Коростенської громади уточнюються. Відомо про одного постраждалого та ліквідовану пожежу.

  • Росія запустила по Україні 160 дронів: понад сотня реактивних, зафіксовано влучання на 14 локаціях

    Росія запустила по Україні 160 дронів: понад сотня реактивних, зафіксовано влучання на 14 локаціях

    У ніч проти 10 жовтня російські війська здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши 160 безпілотників, із яких 110 були реактивними. Сили протиповітряної оборони знешкодили 117 ворожих дронів, однак уникнути влучань не вдалося.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    Росія атакувала Україну ударними безпілотниками типу Shahed, «Гербера» та дронами-імітаторами «Пародія». Запуски здійснювалися з території РФ — Орла, Курська, Шаталового, Міллерового та Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Донецька й Криму.

    За попередніми даними, станом на 09:00 українська ППО збила або подавила 117 безпілотників, зокрема 82 реактивні.

    Водночас зафіксовано влучання на 14 локаціях, а падіння уламків збитих дронів — ще на 10.

    Вранці під атакою опинилися західні регіони України. У Львові та Івано-Франківську пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Крім того, російські війська атакували Запоріжжя, де удар припав на п’ятиповерховий житловий будинок. Повідомляється про загиблих і поранених, рятувальники продовжували пошукові роботи.

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 09:00 атака ще тривала: у повітряному просторі України залишалися кілька ворожих безпілотників. Дані про наслідки можуть уточнюватися.

  • Захід України під атакою дронів: у Львові та Франківську гримлять вибухи, працює ППО

    Захід України під атакою дронів: у Львові та Франківську гримлять вибухи, працює ППО

    Вранці 10 жовтня російські війська атакували західні області України ударними безпілотниками. Вибухи пролунали у Львові та Івано-Франківську, де сили протиповітряної оборони відбивали повітряну атаку. Місцева влада попередила мешканців про небезпеку та закликала залишатися в укриттях.

    Про це повідомляють міський голова Львова Андрій Садовий та мер Івано-Франківська Руслана Марцінківа.

    За інформацією місцевої влади, ворожі безпілотники рухалися в напрямку обласних центрів. Зокрема, Андрій Садовий попереджав про наближення російського дрона до Львова. Невдовзі в місті пролунали вибухи.

    Майже одночасно про роботу протиповітряної оборони повідомили в Івано-Франківську.

    Руслан Марцінків підтвердив, що місто знову опинилося під атакою російських безпілотників. За повідомленням «Суспільного», цього разу противник застосував реактивні БпЛА, які становлять додаткову небезпеку через високу швидкість польоту.

    Мешканці Івано-Франківська чули серію потужних вибухів. У цей час у регіоні тривала повітряна тривога.

    Станом на 07:39 офіційної інформації про влучання, руйнування або постраждалих у Львові та Івано-Франківську не надходило. Наслідки атаки уточнюються.

    Водночас російські війська вранці 10 жовтня завдали ударів і по Запоріжжю. Там керовані авіабомби влучили у житлову п’ятиповерхівку, спричинивши часткове руйнування під’їзду.

    За повідомленням РБК-Україна станом на 07:39, унаслідок атаки загинули четверо людей, ще троє отримали поранення. Під завалами міг залишатися ще один мешканець. Рятувальники продовжували пошукові роботи.

    Таким чином, ранок 10 жовтня розпочався для України з нової хвилі російських повітряних атак, які охопили як західні, так і південно-східні регіони.

    Остаточні дані про кількість запущених і збитих безпілотників, а також наслідки ударів очікуються після офіційного зведення Повітряних сил ЗСУ.

    Українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в безпечних місцях до офіційного повідомлення про відбій.

  • Світло вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило нові графіки на 10 жовтня

    Світло вимикатимуть майже до опівночі: «Укренерго» оголосило нові графіки на 10 жовтня

    У суботу, 10 жовтня, у частині регіонів України продовжать діяти графіки відключень електроенергії через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Водночас режим обмежень для населення зміниться: замість цілодобових погодинних відключень їх планують застосовувати з 06:00 до 23:59. Для промисловості та бізнесу обмеження потужності залишаться чинними протягом усієї доби.

    Про це ввечері 9 жовтня повідомила НЕК «Укренерго». Інформацію про запланований режим також оприлюднили 24 Канал та TrueUA.

    За даними енергетиків, погодинні відключення для побутових та інших категорій споживачів передбачені в обсязі від однієї до двох черг.

    Це означає, що у визначені години оператори систем розподілу вимушено обмежуватимуть електропостачання окремих груп споживачів, щоб зменшити навантаження на пошкоджену енергосистему.

    Водночас у компанії попередили, що ситуація може змінюватися залежно від стану обладнання, обсягів доступної електроенергії та наслідків нових російських обстрілів.

    Коли вимикатимуть світло 10 жовтня

    Згідно з оголошеним «Укренерго» режимом, для побутових споживачів графіки погодинних відключень застосовуватимуть із 06:00 до 23:59.

    Обмеження діятимуть не по всій Україні одночасно, а в окремих регіонах, де ситуація з електропостачанням залишається складною.

    Для промислових підприємств і бізнесу графіки обмеження потужності передбачені з 00:00 до 23:59.

    Таким чином, у нічні години для населення планується певне послаблення режиму відключень, хоча для комерційних споживачів обмеження залишаються цілодобовими.

    Важливо: проміжок із 06:00 до 23:59 не означає, що кожна оселя залишатиметься без світла майже 18 годин. Це загальний період, протягом якого можуть застосовуватися відключення. Конкретна тривалість залежатиме від черги, регіону та оперативних розпоряджень енергетиків.

    Також одна або дві черги відключень не означають одну чи дві години без електроенергії. Черга — це група споживачів, на яку поширюються обмеження за визначеним графіком.

    Чому Україна знову повернулася до відключень

    Основною причиною залишається пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських ракетних і безпілотних атак.

    Протягом останніх днів російські війська неодноразово завдавали ударів по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії.

    Це створює додаткові труднощі для енергетиків, оскільки навіть за наявності достатньої генерації пошкоджені мережі можуть не дозволяти передавати електроенергію споживачам у необхідних обсягах.

    Особливо складною залишається ситуація в регіонах, де внаслідок атак пошкоджено високовольтне та розподільче обладнання.

    Впродовж 9 жовтня в частині України застосовували посилені обмеження електропостачання. Для окремих споживачів їхній обсяг збільшували до 2,5 черги замість раніше запланованих двох.

    На цьому тлі повідомлення про скорочення періоду погодинних відключень 10 жовтня стало певним пом’якшенням запланованого режиму, хоча повністю відмовитися від обмежень енергосистема поки не може.

    Росія атакувала два енергооб’єкти ДТЕК на Дніпропетровщині

    Додаткове навантаження на енергосистему спричинили нові удари російських військ по Дніпропетровській області.

    За інформацією компанії ДТЕК, увечері 8 жовтня близько 20:00 ударні безпілотники типу Shahed атакували один з енергетичних об’єктів підприємства «ДТЕК Дніпровські електромережі».

    Унаслідок вибуху пошкоджено вікна адміністративної будівлі та виникло займання трави на території об’єкта.

    Наступного ранку, 9 жовтня, приблизно о 05:36 російські війська атакували інший енергооб’єкт реактивним безпілотником.

    Цього разу було пошкоджено енергетичне обладнання, стався витік оливи та пожежа.

    На щастя, працівники компанії не постраждали.

    Попри обстріли, енергетики продовжують ремонтні роботи. За повідомленням ДТЕК, протягом двох діб фахівцям вдалося відновити електропостачання для 11,9 тисячі родин у 18 населених пунктах Дніпропетровської області.

    Докладніше про наслідки атак повідомляється на офіційному сайті ДТЕК.

    Від екстрених відключень до погодинних графіків

    Ще вранці 9 жовтня в Києві та частині Київської області діяли аварійні відключення електроенергії.

    У таких умовах звичайні графіки не застосовуються, оскільки енергетики повинні оперативно обмежувати навантаження, щоб запобігти масштабнішим аваріям.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про ситуацію в столиці у матеріалі «Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють».

    Проблеми з електропостачанням виникали також 6 жовтня, коли «Укренерго» після зміни ситуації в енергосистемі повернуло погодинні відключення в окремих регіонах.

    Про це видання писало в публікації «Світло почнуть вимикати вже з 15:00: „Укренерго“ повертає графіки».

    Повернення до планових графіків після аварійних відключень дозволяє споживачам краще організувати побут та роботу. Проте це не означає повного відновлення енергосистеми.

    Якщо ситуація погіршиться, диспетчери можуть знову застосувати аварійні заходи.

    Де перевірити свою чергу та актуальний графік

    В «Укренерго» наголошують, що конкретні години відключень потрібно перевіряти через офіційні ресурси місцевих операторів систем розподілу.

    Саме обленерго отримують диспетчерські команди та формують графіки для конкретних адрес.

    У Києві та Київській області інформацію можна перевірити через сервіси ДТЕК, в інших регіонах — на сайтах і офіційних сторінках відповідних операторів.

    Енергетики також закликають українців ощадливо споживати електроенергію після її відновлення.

    Зокрема, рекомендується не вмикати одночасно кілька потужних приладів, оскільки різке збільшення навантаження може створювати додаткові проблеми для обладнання.

    Доцільно завчасно заряджати телефони, павербанки та інші необхідні пристрої, особливо якщо відключення відбуваються кілька разів на добу.

    Чи можуть змінити графіки протягом 10 жовтня

    В «Укренерго» попереджають, що оголошений напередодні режим не є остаточним на всі години наступного дня.

    Тривалість і масштаб відключень можуть коригувати залежно від оперативної ситуації в енергосистемі.

    На це впливають наслідки російських атак, стан пошкодженого обладнання, можливості передачі електроенергії та рівень споживання.

    Тому навіть за наявності попередньо оприлюдненого графіка можливі зміни.

    Станом на вечір 9 жовтня заплановано, що 10 жовтня погодинні відключення для населення в частині регіонів діятимуть із 06:00 до 23:59, а для промисловості та бізнесу обмеження потужності залишаться цілодобовими.

    Енергетики закликають стежити за офіційними оновленнями, адже стабільність електропостачання найближчими днями залежатиме від стану пошкодженої інфраструктури та подальшої безпекової ситуації.