Golosnovinua.com

Позначка: російські погрози

  • Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Після серії вибухів у РФ Кремль перейшов до прямих погроз: що заявив Лавров

    Російське керівництво продовжує посилювати агресивну риторику на тлі серії успішних українських ударів по військових та паливно-енергетичних об’єктах на території РФ. У новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) аналітики звернули увагу на заяви міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, які можуть свідчити про підготовку Кремлем інформаційного підґрунтя для нових масованих атак по Україні.

    За оцінкою експертів ISW, російська влада дедалі частіше використовує погрози масштабними ударами як елемент тиску на Україну та її західних партнерів. Особливу увагу аналітики звернули на повторну заяву Лаврова щодо рекомендацій іноземним дипломатичним представництвам залишити Київ.

    Під час одного з останніх виступів глава російського МЗС заявив, що попередження Москви про необхідність евакуації іноземних посольств зі столиці України нібито залишається чинним. Хоча Лавров прямо не оголосив про підготовку нового удару, в ISW вважають такі заяви непрямим сигналом про можливі подальші атаки Росії по українських містах.

    Американські аналітики наголошують, що Кремль фактично продовжує політику відкритого залякування. На їхню думку, нинішня риторика російських чиновників свідчить про нервову реакцію Москви на події останніх тижнів.

    «Кремль продовжує погрожувати ударами у відповідь проти України, які, ймовірно, будуть потужними на тлі зростаючих проблем із внутрішнім забезпеченням паливом», – зазначають в Інституті вивчення війни.

    Особливе занепокоєння у Москві викликали українські удари по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями українські безпілотники регулярно атакують стратегічні об’єкти паливно-енергетичного комплексу РФ, що призводить до перебоїв у роботі нафтопереробних заводів та створює додатковий тиск на російську економіку.

    Одним із найбільш резонансних став удар по нафтопереробному підприємству поблизу Москви 18 червня. За повідомленнями російських та міжнародних джерел, внаслідок атаки виникла пожежа, а роботу окремих виробничих потужностей довелося тимчасово обмежити.

    Саме після цих подій російські посадовці значно посилили агресивну риторику. Одним із найгучніших став виступ заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Колишній президент Росії заявив, що щодо України «більше не існує жодних правил» і натякнув на можливе посилення інтенсивності ударів.

    Аналітики звертають увагу, що подібні заяви дедалі частіше лунають на тлі внутрішніх проблем Росії. У низці регіонів РФ фіксуються труднощі із забезпеченням паливом, а атаки на нафтопереробні заводи впливають на виробництво бензину та дизельного пального.

    Крім того, Лавров останніми днями активно коментував ситуацію навколо Білорусі. Російський дипломат різко відреагував на заяви президента України Володимира Зеленського щодо можливого використання білоруської території для нових атак проти України.

    Глава МЗС РФ стверджує, що будь-які дії, які можуть бути спрямовані проти Білорусі, Москва розглядатиме як загрозу власним інтересам. За словами Лаврова, Росія та Білорусь залишаються союзниками в межах Союзної держави, а тому питання безпеки Мінська безпосередньо стосуються Кремля.

    У ISW зазначають, що російська влада традиційно використовує тему Білорусі для виправдання власних дій та створення інформаційного фону навколо можливих ескалацій. При цьому експерти не бачать ознак того, що Україна готує будь-які наступальні дії проти білоруської території.

    На думку аналітиків, Кремль може намагатися представити будь-які удари України по військових об’єктах, які використовуються Росією, як загрозу для Білорусі, щоб отримати додаткові аргументи для подальшої ескалації.

    Водночас в ISW наголошують, що нинішня хвиля російських погроз значною мірою пов’язана із зростанням ефективності українських далекобійних ударів. Українські безпілотники дедалі частіше досягають важливих об’єктів у глибокому тилу РФ, включаючи військові аеродроми, склади боєприпасів та підприємства паливної галузі.

    Попри погрози Кремля, українська влада неодноразово заявляла, що удари по військовій та енергетичній інфраструктурі Росії є законною відповіддю на російську агресію та спрямовані на зниження військового потенціалу країни-агресора.

    Експерти нагадують, що Росія регулярно використовує риторику про «удари у відповідь» після успішних операцій України. Подібні заяви вже лунали після атак на Кримський міст, Чорноморський флот, військові аеродроми та нафтопереробні підприємства.

    Наразі офіційних підтверджень щодо підготовки конкретного нового масованого удару по Україні немає. Однак українські військові та сили протиповітряної оборони продовжують перебувати у стані підвищеної готовності через збереження загрози ракетних та дронових атак з боку Росії.

    У свою чергу Інститут вивчення війни вважає, що нинішні заяви Лаврова та інших представників Кремля слід розглядати як частину ширшої інформаційної кампанії, покликаної продемонструвати силу та приховати зростаючі проблеми Росії, які виникають через успішні українські удари по стратегічній інфраструктурі країни-агресора.

  • Кремль лякає Київ новими ударами: навіщо Росія знову піднімає градус погроз і що стоїть за заявами Москви

    Кремль лякає Київ новими ударами: навіщо Росія знову піднімає градус погроз і що стоїть за заявами Москви

    Росія різко посилила риторику щодо України та пригрозила новими ударами по Києву. У Кремлі заявили про підготовку «послідовних і систематичних ударів» по українській столиці, а російське МЗС навіть закликало іноземних дипломатів та громадян залишити Київ. На тлі масованих атак останніх тижнів такі заяви викликали нову хвилю тривоги, однак українські та західні експерти вважають: за гучними погрозами можуть стояти не лише військові плани Москви, а й дедалі глибші проблеми самої Росії.

    Про нову хвилю російських погроз повідомило BBC із посиланням на офіційні заяви представників Кремля та російського зовнішньополітичного відомства. У Москві заявляють, що нібито готують удари по підприємствах українського військово-промислового комплексу, командних пунктах і «центрах ухвалення рішень».

    При цьому у Кремлі намагаються подати свої заяви як «відповідь» на удари по окупованих територіях. Зокрема, Росія згадує атаку по Старобільську на тимчасово окупованій Луганщині. Російська сторона стверджує, що там загинули цивільні, хоча українська сторона наголошує: ціллю був військовий об’єкт окупантів.

    Попри різку риторику, у Міністерстві закордонних справ України заявили, що рівень загрози для Києва та інших міст не змінився принципово. Росія й без того регулярно атакує українські регіони ракетами, дронами та авіабомбами від початку повномасштабного вторгнення.

    Водночас нинішня хвиля заяв Кремля має помітно інший інформаційний характер. Якщо раніше Москва переважно здійснювала атаки без додаткового інформаційного супроводу, то зараз російська влада активно намагається психологічно тиснути як на українське суспільство, так і на міжнародних партнерів Києва.

    Військовий аналітик та колишній співробітник української розвідки Іван Ступак вважає, що Кремль намагається повернути собі контроль над інформаційним порядком денним. За його словами, на тлі внутрішніх економічних труднощів і проблем на фронті російська влада дедалі частіше використовує тему «помсти» та погроз новими ударами.

    Подібну позицію озвучують і в Раді національної безпеки та оборони України. Представник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що Росія не має стратегічних проривів на фронті, тому робить ставку на психологічний тиск і залякування.

    На думку Коваленка, Кремль переслідує одразу кілька цілей. По-перше, Москва намагається деморалізувати українців після серії масованих обстрілів. По-друге — вплинути на західних партнерів України та посилити дискусії щодо ризиків подальшої підтримки Києва. Саме цим може пояснюватися заклик російського МЗС до дипломатів залишити столицю України.

    Крім того, у Києві вважають, що Росія намагається відвернути увагу від власних проблем. Останніми місяцями Україна значно активізувала удари по російській території, зокрема по військових аеродромах, складах боєприпасів, нафтобазах та підприємствах ВПК. Під ударом регулярно опиняються й об’єкти поблизу Москви.

    На цьому тлі західні аналітики все частіше говорять про поступову зміну характеру війни не на користь Кремля. Інститут вивчення війни (ISW) у своїх останніх оцінках наголошує, що Росія зазнає значних втрат у живій силі та техніці, а темпи просування окупаційних військ залишаються мінімальними.

    Британська розвідка також нещодавно заявила, що втрати РФ у війні проти України вже наближаються до пів мільйона військових. Глава служби GCHQ Енн Кіст-Батлер повідомила, що Росія фактично змушена компенсувати величезні втрати постійною мобілізацією та дедалі агресивнішою інформаційною кампанією.

    Водночас експерти застерігають: попри ознаки виснаження Росії, небезпека для України залишається надзвичайно високою. Лише останніми днями РФ здійснила одну з наймасованіших атак за весь час повномасштабної війни. Росіяни випустили сотні дронів та десятки ракет різних типів.

    Президент Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу заявив, що під час атаки 24 травня Росія, серед іншого, застосувала дві балістичні ракети середньої дальності типу «Орєшнік». За словами президента, одна ракета влучила по Київщині, інша — по окупованій території Донеччини.

    Раніше Повітряні сили ЗСУ офіційно не підтверджували інформацію про дві такі ракети, однак про це повідомляли моніторингові канали. Саме використання «Орєшніка» викликало особливе занепокоєння, оскільки цей тип озброєння надзвичайно складно перехоплювати наявними системами ППО.

    На цьому тлі Україна продовжує закликати союзників посилити постачання систем Patriot та ракет до них. У Києві визнають: головною проблемою залишається дефіцит засобів для перехоплення балістичних цілей.

    Західні медіа також звертають увагу, що Кремль дедалі частіше використовує риторику «ударів по центрах ухвалення рішень» саме в моменти, коли Україна активізує далекобійні атаки по території РФ або коли Росія стикається із внутрішніми труднощами.

    Аналітики наголошують: нинішня хвиля погроз може бути частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на формування атмосфери страху та невизначеності. Водночас у військовому сенсі Росія вже давно атакує українські міста практично безперервно, а тому нові заяви Кремля радше свідчать про спробу інформаційного тиску, ніж про принципово новий етап війни.

    Українська влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, однак водночас не піддаватися паніці через інформаційні вкиди та погрози Москви. У Києві переконані: Кремль намагається компенсувати відсутність великих перемог на фронті психологічним тиском і демонстративною агресивною риторикою.

  • Китай відреагував на погрози Росії ударами по Києву

    Китай відреагував на погрози Росії ударами по Києву

    Китай зробив чергову публічну заяву у відповідь на нові погрози з боку Росії щодо можливих масованих ударів по Києву, знову обмежившись традиційною риторикою про необхідність деескалації та якнайшвидшого повернення сторін до переговорного процесу. Офіційний Пекін утримався від будь-яких прямих оцінок заяв Москви, а також не прокоментував їхній зміст по суті, повторивши загальні формулювання, які Китай використовує з початку повномасштабної війни проти України.

    Про це заявила речниця Міністерства закордонних справ КНР Мао Нін під час чергового брифінгу для представників медіа. Вона наголосила, що позиція Пекіна щодо війни Росії проти України залишається “послідовною, чіткою та незмінною”, а головним і фактично єдиним шляхом врегулювання конфлікту Китай вважає політичний діалог і переговори між усіма залученими сторонами.

    За словами речниці, Міністерство закордонних справ КНР і надалі закликає до стриманості та уникнення будь-яких дій, які можуть призвести до подальшої ескалації бойових дій. Вона підкреслила, що “лише діалог і переговори є єдиним життєздатним способом для врегулювання конфлікту”, коментуючи останні різкі заяви з боку Москви щодо можливих ударів по українській столиці Київ.

    Водночас у Пекіні не уточнили, які саме кроки можуть бути зроблені для практичного сприяння деескалації, і не відповіли прямо на запитання журналістів щодо можливого вивезення китайських дипломатів із Києва або посилення заходів безпеки для дипломатичних місій. Ця відсутність конкретики вкотре підкреслила обережну та вивірену позицію Китаю, який уникає будь-яких заяв, що могли б бути сприйняті як підтримка однієї зі сторін конфлікту.

    Офіційно Китай продовжує декларувати нейтральність у війні Росії проти України, регулярно закликаючи до “політичного врегулювання” та “деескалації ситуації”, але при цьому не підтримує західні ініціативи щодо посилення тиску на Росію. Така позиція Пекіна залишається незмінною вже протягом тривалого часу і часто викликає критику з боку окремих міжнародних партнерів України, які вважають її недостатньо чіткою щодо визначення відповідальності за війну.

    Попри офіційні заяви про нейтралітет, Росія залишається одним із ключових політичних та економічних партнерів Китаю, а їхня співпраця продовжує поглиблюватися на тлі міжнародної ізоляції Москви. У свою чергу західні країни неодноразово висловлювали занепокоєння щодо такої взаємодії, закликаючи Пекін відігравати більш активну роль у стримуванні подальшої ескалації війни та впливі на дії російського керівництва.