Росія може значно посилити гібридні атаки проти Польщі та інших європейських держав ще до Різдва 2026 року. Таке попередження зробив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, посилаючись на інформацію польських, українських і союзних спецслужб. За його словами, найближчі тижні та зимові місяці можуть стати особливо небезпечними для прикордонної, залізничної та транспортної інфраструктури, яка забезпечує постачання критично важливих вантажів до України. Варшава очікує нових спроб саботажу та провокацій, а схожі ризики обговорюють у Литві й Латвії. На тлі цих заяв у Європі вже розслідують імовірні диверсійні операції проти об’єктів стратегічного зв’язку та посилюють заходи безпеки.
Про це Дональд Туск заявив 16 жовтня під час пресконференції після саміту Європейської ради у Брюсселі.
Його слова передали польський суспільний мовник TVP World та українське видання hromadske.
Глава польського уряду пояснив, що його оцінка не ґрунтується на особистих припущеннях.
За словами Туска, польські служби отримують інформацію від української розвідки та інших союзних структур. Сукупність цих відомостей вказує на ризик посилення російської підривної діяльності.
Особливо небезпечним періодом польський прем’єр назвав час до Святвечора, тобто до 24 грудня.
Водночас він не повідомив про конкретну дату можливої диверсії або офіційно встановлений план атаки на певний об’єкт.
Росія може посилити диверсії ще до 24 грудня
За словами Туска, Європа повинна готуватися до складного зимового періоду.
Гібридна війна, на його думку, може охопити нові операції, спрямовані проти держав, які підтримують Україну.
Йдеться не лише про можливі військові провокації.
Гібридні методи включають саботаж, кібератаки, шпигунство, дезінформацію, використання агентурних мереж та інші дії, спрямовані на послаблення держав без формального оголошення війни.
Особливість таких операцій полягає в тому, що відповідальність за них нерідко складно встановити одразу.
Зловмисники можуть використовувати посередників, кримінальні групи або завербованих виконавців, які безпосередньо не пов’язані з державними структурами.
Це дозволяє організаторам заперечувати свою причетність та ускладнює політичну реакцію постраждалих країн.
За оцінкою Туска, Росія може збільшувати інтенсивність таких дій, одночасно перевіряючи, наскільки рішуче реагуватимуть Польща та її союзники.
Москва традиційно заперечує звинувачення європейських держав у причетності до гібридних атак.
Які об’єкти опинилися в зоні ризику
Одну з головних небезпек польський прем’єр пов’язує з прикордонною та залізничною інфраструктурою.
Польща залишається важливим логістичним маршрутом для України.
Через її територію проходять поставки цивільної продукції, гуманітарних вантажів, продовольства, енергетичного обладнання та інших ресурсів, необхідних для функціонування української економіки.
Залізничні маршрути також мають стратегічне значення для міжнародного сполучення.
Будь-які серйозні порушення їхньої роботи можуть створювати додаткові проблеми для транспортування товарів і критично важливих матеріалів.
Туск окремо згадав інфраструктуру, пов’язану з перевезенням газу, нафти та продовольства українським напрямком.
Загроза полягає не лише у фізичному пошкодженні окремого об’єкта, а й у можливому порушенні ширших логістичних ланцюгів.
Наприклад, затримки транспорту можуть спричиняти порушення графіків постачання, додаткові витрати для перевізників та необхідність перенаправляти вантажі іншими маршрутами.
Водночас польський уряд не оприлюднив конкретного переліку об’єктів, проти яких, за даними розвідки, готуються диверсії.
Тому говорити про неминучі атаки на визначені залізничні станції, мости чи прикордонні переходи було б передчасно.
Попередження стосується не лише Польщі
Дональд Туск також звернув увагу на безпекову ситуацію в державах Балтії.
За словами польського прем’єра, Литва очікує на можливу серйозну провокацію, а в Латвії вже виникали тривожні інциденти, пов’язані з появою людей у військовій формі.
При цьому Туск не навів достатніх подробиць, щоб незалежно встановити обставини кожного такого епізоду.
Однак загальна оцінка ризиків відповідає попереднім попередженням європейських посадовців.
15 жовтня міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в інтерв’ю Reuters заявив, що Росія може намагатися послабити західну підтримку України через диверсії, кібератаки та інформаційні операції.
На думку естонського дипломата, Москва уважно стежить за реакцією європейських суспільств і намагається використати внутрішні політичні розбіжності.
Цахкна також наголосив, що держави Балтії, Польща та Фінляндія добре усвідомлюють російську загрозу, тоді як деякі інші європейські суспільства можуть бути менш підготовленими до подібних викликів.
У Польщі вже розслідують атаку на об’єкт Starlink
Попередження Туска пролунало невдовзі після резонансного розслідування ймовірної диверсії проти інфраструктури супутникового зв’язку.
За інформацією Associated Press, польські правоохоронці встановили обставини підпалу об’єкта Starlink у населеному пункті Воля-Кробовська, приблизно за 50 кілометрів від Варшави.
Інцидент стався 23 вересня 2026 року.
Об’єкт мав значення для супутникової інфраструктури, яка використовується для забезпечення зв’язку з Україною.
У Німеччині затримали двох громадян Туреччини, яких підозрюють у причетності до підпалу.
Польська влада вважає, що за операцією могли стояти російські спецслужби.
Однак остаточна відповідальність конкретних осіб і можливих організаторів має бути встановлена правоохоронними органами та судами.
Сам Туск підтвердив затримання підозрюваних і наголосив, що справа є частиною ширших викликів для безпеки Польщі.
У матеріалі йшлося про ризики атак на інфраструктуру зв’язку, важливу для України та її союзників.
Інцидент у Польщі демонструє, чому об’єкти критичного зв’язку привертають особливу увагу європейських служб безпеки.
Водночас один встановлений випадок не доводить автоматично існування конкретного плану нових атак до Різдва.
Українська розвідка раніше попереджала НАТО
Ще 2 жовтня Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про можливе посилення діяльності російських спецслужб у країнах ЄС і НАТО.
За інформацією української сторони, метою таких операцій може бути послаблення міжнародної підтримки України та створення проблем у роботі важливих інфраструктурних систем.
Йдеться про широкий комплекс загроз — від диверсій до операцій інформаційного впливу.
У тому матеріалі розглядалися побоювання західних спецслужб щодо безпеки стратегічних об’єктів і транспортних маршрутів.
Окрему увагу європейські держави приділяють підводній комунікаційній інфраструктурі, транспортним вузлам та військовій логістиці.
Туск попереджав про гібридні удари ще у вересні
Нинішня заява польського прем’єра не стала першою.
17 вересня Дональд Туск виступив у Сеймі з попередженням про можливі російські гібридні атаки проти держав, які підтримують Україну.
Тоді, за інформацією Euronews, він говорив про оцінки розвідок щодо можливого використання безпілотників і ракет проти територій країн НАТО.
Польський прем’єр наголошував, що Москва може намагатися представити окремі інциденти як випадкові або не пов’язані з її діями.
Такий підхід потенційно ускладнює реакцію Альянсу.
Окремою небезпекою Туск назвав російську кампанію проти української логістики та економіки.
На його думку, період від пізньої осені до початку весни може стати одним із найскладніших етапів війни.
Водночас ці заяви стосуються оцінки ризиків, а не підтвердженого рішення Росії розпочати відкритий військовий конфлікт із НАТО.
НАТО готується протидіяти гібридним загрозам
На тлі численних повідомлень про диверсії, порушення повітряного простору та кібератаки питання гібридної безпеки дедалі частіше обговорюється на рівні Північноатлантичного альянсу.
Військові та політичні представники НАТО наголошують на необхідності захищати транспортну, комунікаційну й енергетичну інфраструктуру.
Особливе значення має обмін розвідувальною інформацією між союзниками.
Ідеться про необхідність одночасно підвищувати стійкість європейських держав і зменшувати можливості Росії для проведення нових операцій.
Проте протидія гібридним атакам має свої особливості.
На відміну від відкритого військового вторгнення, диверсії або кібератаки часто вимагають тривалого розслідування для встановлення організаторів.
Тому держави змушені поєднувати оперативне реагування з юридично обґрунтованою атрибуцією відповідальності.
Польща посилює готовність на східному кордоні
Безпекові побоювання Варшави зростають на тлі російських атак на західні регіони України.
16 жовтня, під час масованого російського удару, Польща піднімала військову авіацію та приводила в готовність наземні засоби протиповітряної оборони.
Про це повідомляли польські та українські медіа з посиланням на відповідні служби.
Варшава також раніше запроваджувала тимчасові обмеження використання повітряного простору поблизу східного кордону.
Ці заходи покликані зменшити ризики для цивільної авіації та забезпечити можливість реагування військових на небезпечні повітряні об’єкти.
Водночас такі запобіжні дії не означають, що військовий напад на Польщу є неминучим.
На території самої України російські удари поблизу західного кордону вже впливали на роботу транспортної інфраструктури та міжнародних пунктів пропуску.
Це ще більше підвищує значення українсько-польської координації.
Чому Росія може бути зацікавлена в диверсіях у Європі
Гібридні операції дозволяють створювати проблеми противнику без прямого застосування регулярних військ у масштабах відкритої війни.
Серед можливих цілей таких дій аналітики називають порушення постачань Україні, підвищення витрат на безпеку, створення страху серед населення та посилення політичних суперечок.
Інформаційні операції також можуть бути спрямовані на дискредитацію української допомоги або поширення сумнівів щодо ефективності НАТО.
Окремі підривні дії потенційно можуть використовуватися для перевірки швидкості реагування правоохоронних і військових структур.
Проте наміри конкретних осіб чи організацій мають встановлюватися на підставі доказів, а не лише загальних оцінок загроз.
Саме тому попередження Туска варто сприймати як сигнал про підвищений ризик, але не як повідомлення про вже підтверджену серію майбутніх злочинів.
Що означає попередження Туска для України
Для України безпека Польщі та інших європейських союзників має безпосереднє значення.
Польські транспортні маршрути залишаються одними з найважливіших для міжнародної торгівлі та постачання необхідних ресурсів.
Порушення роботи таких маршрутів може створювати додаткові труднощі для українських підприємств, гуманітарних організацій і логістичних компаній.
Також важливою є стійкість європейських комунікаційних систем, які забезпечують співпрацю між Україною та її партнерами.
На цьому тлі українська й польська влада продовжують консультації з безпекових питань.
11 жовтня Туск після телефонної розмови з Володимиром Зеленським підтвердив підтримку України та готовність Польщі допомагати їй протидіяти російській агресії.
Під час наступних контактів дві держави обговорювали питання захисту критичної інфраструктури й подальшої співпраці.
Станом на вечір 17 жовтня 2026 року немає відкритого підтвердження конкретної російської диверсії, запланованої на визначену дату до Різдва.
Водночас польський прем’єр публічно заявив, що оцінки кількох розвідувальних служб свідчать про можливе посилення загроз.
Найбільш уразливими напрямками він назвав кордони, залізничну логістику та об’єкти, необхідні для підтримки України.
Попередження Варшави означає, що Європа готується до непростої зими, протягом якої Росія, за оцінками союзних спецслужб, може намагатися розширити протистояння з Україною методами прихованого тиску на сусідні держави.
