У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням ракет різних типів та 210 безпілотників. Основним напрямком удару, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, став Київ. Сили протиповітряної оборони знешкодили 181 ворожий дрон, зокрема 87 реактивних безпілотників. Водночас російські засоби ураження влучили на 32 локаціях, ще на восьми зафіксували падіння уламків. Станом на 09:00 атака продовжувалася — у повітряному просторі залишалися ще 10 ворожих безпілотників.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на ранкове зведення Повітряних сил ЗСУ.
За оприлюдненою інформацією, окупанти використовували одночасно кілька типів ракет і ударних дронів, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих українських територій.
Якими ракетами Росія атакувала Україну
Під час нічного удару російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння.
За інформацією Повітряних сил, серед них були:
- Балістичні ракети «Іскандер-М».
- Зенітні керовані ракети комплексу С-400, які Росія також використовує для ударів по наземних цілях.
- Гіперзвукові протикорабельні ракети «Циркон».
- Протикорабельні ракети «Онікс».
Пуски здійснювали з території Курської, Брянської та Ростовської областей Російської Федерації.
Використання різних типів ракет ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі цілі мають різні характеристики швидкості та траєкторії польоту.
Зокрема, балістичні ракети створюють особливі труднощі для перехоплення через високу швидкість і відносно короткий час реагування.
Водночас у ранковому повідомленні, яке наводить РБК-Україна, не уточнюється загальна кількість запущених ракет кожного типу.
Також не наведено остаточного розподілу між знищеними ракетами та тими, що досягли цілей.
Росія запустила 210 безпілотників
Окрім ракет, противник застосував 210 ударних безпілотників різних типів.
Серед них Повітряні сили назвали Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія».
Особливістю цієї атаки стала значна кількість реактивних безпілотників.
За попередньою інформацією, із 210 запущених дронів 110 були реактивними.
Такі апарати відрізняються від звичайних гвинтових безпілотників насамперед швидкістю польоту.
Через це вони можуть створювати додаткові труднощі для мобільних вогневих груп, які використовують стрілецьке озброєння та інші засоби перехоплення повітряних цілей.
Окупанти запускали безпілотники з районів Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового в Росії.
Також стартові майданчики розташовувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Криму.
Використання кількох напрямків дозволяє російським військам створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.
Скільки російських дронів вдалося знешкодити
Станом на 09:00 22 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 російський безпілотник.
Серед них — 87 реактивних дронів.
Таким чином, за попередніми даними, знешкоджено понад 86% від загальної кількості запущених безпілотників.
Однак цей показник не є остаточним, оскільки на момент публікації ранкового зведення атака ще тривала.
У небі залишалися 10 ворожих ударних безпілотників, які продовжували відстежувати українські військові.
До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.
Вони працювали одночасно над перехопленням повітряних цілей і порушенням роботи систем керування російськими дронами.
При цьому поняття «знешкоджено» охоплює не лише фізичне знищення безпілотника, а й подавлення його засобами радіоелектронної боротьби.
Влучання зафіксували на 32 локаціях
Попри роботу української протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося.
Повітряні сили повідомили про ураження на 32 локаціях.
Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.
Водночас ці цифри не означають, що йдеться саме про 32 населені пункти або 32 окремі зруйновані будівлі.
Локація — це місце, де зафіксовано наслідки влучання засобів повітряного нападу.
На одній території може бути пошкоджено кілька об’єктів, а один населений пункт може містити декілька таких локацій.
Точний масштаб руйнувань встановлюють рятувальники та місцеві органи влади.
Інформація про наслідки ударів продовжує уточнюватися.
Київ став головним напрямком російського удару
За даними Повітряних сил, основний напрямок нічної атаки припав на столицю України.
У Києві пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.
Згодом почали надходити повідомлення про пошкодження та постраждалих.
За інформацією РБК-Україна станом на ранок 22 жовтня, внаслідок атаки загинула одна людина, а кількість постраждалих перевищила 20 осіб.
Серед потерпілих є діти.
Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати кількість жертв і характер пошкоджень.
Ці дані можуть змінюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження територій.
Російські удари зачепили й інші регіони
Окрім Києва, повідомлення про наслідки російських атак надходили з інших регіонів України.
Зокрема, в Кременчуці Полтавської області зафіксували пошкодження будівель, пов’язаних із місцевою телерадіокомпанією.
За повідомленнями місцевих джерел, російські удари спричинили руйнування цивільної інфраструктури.
Масштаби пошкоджень та інформацію про можливих постраждалих уточнюють відповідальні служби.
Також тривоги й загрози ударів фіксували в низці інших областей України.
Остаточна географія атаки стане зрозумілою після оприлюднення додаткових звітів Повітряних сил, обласних військових адміністрацій та Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Чому російська армія використовує стільки різних засобів ураження
Комбіновані атаки передбачають одночасне застосування зброї, що відрізняється за швидкістю, висотою польоту та способом наведення.
Для української системи протиповітряної оборони це створює складнішу оперативну ситуацію.
Повільніші ударні безпілотники можуть перехоплювати мобільні вогневі групи, тоді як для протидії швидкісним і балістичним цілям необхідні інші можливості.
Дрони-імітатори можуть використовуватися для відволікання уваги засобів ППО та створення додаткового навантаження на систему спостереження.
Водночас конкретні завдання російського командування під час атаки 22 жовтня офіційно не встановлені.
Тому твердження про наміри противника слід розглядати як військово-технічне пояснення можливостей такого озброєння, а не як підтверджений план конкретної операції.
Що відомо станом на ранок 22 жовтня
За попереднім зведенням Повітряних сил, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон» та «Онікс», а також 210 безпілотників різних типів.
Українські захисники знешкодили 181 дрон, зокрема 87 реактивних.
Водночас на 32 локаціях зафіксували влучання, ще на восьми — падіння уламків.
Станом на 09:00 у повітрі залишалися 10 ударних безпілотників, тому бойова робота тривала.
Попри значну кількість знешкоджених цілей, атака призвела до людських жертв і руйнувань. Найважча ситуація, за ранніми повідомленнями, склалася в Києві, який став основним напрямком російського удару.
Дані щодо наслідків атаки та результатів роботи ППО можуть уточнюватися протягом дня.
