Golosnovinua.com

Позначка: російські ЗМІ

  • Пожежі не показали: російські телеканали майже промовчали про удари по складах Wildberries

    Пожежі не показали: російські телеканали майже промовчали про удари по складах Wildberries

    Російські державні телеканали та підконтрольні Кремлю онлайн-ЗМІ майже не висвітлювали наслідки ударів по складах компанії Wildberries, які сталися в ніч на 18 липня. Попри масштабні пожежі та повідомлення про ураження логістичних об’єктів у Московській і Тамбовській областях, федеральні медіа обмежилися короткими повідомленнями без фото, відео чи детальних репортажів із місця подій.

    Про це повідомляє російське незалежне видання «Агенство.Новости», яке провело моніторинг ефірів провідних телеканалів та публікацій російських медіа.

    За результатами дослідження, жоден із федеральних телеканалів не виніс інформацію про удари по складах Wildberries до головних тем ранкових або денних випусків новин. Усі вони віддали пріоритет сюжетам про бойові дії російської армії в Україні, а інформація про атаки на території Росії з’являлася вже після них і займала мінімум ефірного часу.

    Зокрема, телеканал НТВ у випуску новин о 10:00 присвятив цій темі лише близько 40 секунд. Ведуча коротко переказала повідомлення губернаторів Московської та Тамбовської областей, після чого перейшла до інших новин.

    Аналогічно вчинив і телеканал «Росія 1». У випуску об 11:00 повідомлення про атаку також тривало приблизно 40 секунд. Крім офіційних заяв губернаторів, журналісти процитували коментар представника Слідчого комітету Росії, однак жодних кадрів із місця подій не показали.

    Найбільше часу темі приділив «Перший канал». У денному випуску новин близько двох хвилин розповідали про удари, однак і там інформацію подали виключно на основі офіційних повідомлень, без відео пожеж чи репортажів із місця подій.

    Автори моніторингу наголошують, що жоден із федеральних телеканалів не продемонстрував своїм глядачам кадри масштабних загорянь на складах Wildberries, хоча відповідні відео активно поширювалися в соціальних мережах та незалежних джерелах.

    Подібної інформаційної тактики, за даними «Агенство.Новости», дотримувалися й пов’язані з російськими силовими структурами Telegram-канали. Вони також не публікували фотографій або відеозаписів пожеж, обмежуючись офіційними повідомленнями влади.

    Фактично єдиним зображенням, яке широко розповсюджували російські ЗМІ, стало фото, оприлюднене губернатором Московської області Андрієм Воробйовим.

    Окрему увагу автори моніторингу звернули на Telegram-канал, який входить до медіахолдингу Ксенії Собчак. Там опублікували лише два повідомлення про атаку, при цьому редакція спеціально пояснила читачам, чому не демонструє фотографії наслідків ударів.

    «Тому що російська влада заборонила ЗМІ та звичайним людям публікувати наслідки атак, крім офіційних звітів, і ми побоюємось санкцій навіть за публікацію фото, за якими неможливо визначити локацію», — зазначили журналісти.

    Як зазначає видання, у низці російських регіонів уже діють обмеження на поширення інформації про атаки безпілотників та роботу протиповітряної оборони. Зокрема, у Тамбовській області офіційно заборонено публікувати такі відомості. У Підмосков’ї аналогічних публічних рішень не оголошували, однак із середини травня подібні правила фактично діють у Москві.

    Нагадаємо, у ніч на 18 липня внаслідок ударів безпілотників масштабна пожежа спалахнула на логістичному комплексі Wildberries в Електросталі Московської області. Президент України Володимир Зеленський підтвердив ураження логістичних об’єктів у Московському та Тамбовському регіонах, які розташовані більш ніж за 500 та майже 700 кілометрів від лінії фронту.

    Окрім складу Wildberries, під удар також потрапила нафтобаза в Ногінську. Крім того, повідомлялося про вибухи у Тверській та Володимирській областях, що свідчить про розширення географії ударів по військовій та логістичній інфраструктурі на території Росії.

  • Уперше за 23 роки: у Москві скасували концерт на Червоній площі до Дня Росії

    Уперше за 23 роки: у Москві скасували концерт на Червоній площі до Дня Росії

    Російська влада вперше за останні 23 роки відмовилася від проведення традиційного святкового концерту на Червоній площі в Москві з нагоди Дня Росії. Захід, який десятиліттями був одним із головних символів державного свята 12 червня та незмінно використовувався Кремлем як демонстрація стабільності, єдності та могутності держави, цього року несподівано зник із програми урочистостей. Натомість святкові концерти та культурні заходи вирішили перенести на інші майданчики російської столиці.

    Про це повідомило російське видання Msk1. За інформацією журналістів, концерт на Червоній площі офіційно скасовано, однак влада не надала жодних пояснень щодо причин такого рішення. Організатори лише повідомили, що святкова програма відбудеться в культурних центрах, парках та інших громадських просторах Москви.

    Подія викликала значний резонанс у російських медіа та соціальних мережах, адже востаннє подібний сценарій не застосовувався з початку 2000-х років. Відтоді концерт на Червоній площі став невід’ємною частиною святкування Дня Росії, збираючи десятки тисяч глядачів та транслюючись на всю країну через федеральні телеканали.

    Особливо показовим є те, що традицію не переривали навіть у період пандемії коронавірусу, коли масові заходи в багатьох країнах світу скасовувалися або проводилися з жорсткими обмеженнями. Саме тому нинішня відмова від концерту виглядає безпрецедентною та викликає численні припущення щодо реальних мотивів російської влади.

    Офіційні структури не коментують можливий зв’язок рішення із безпековою ситуацією. Проте більшість незалежних оглядачів звертають увагу на те, що останні два роки Москва дедалі частіше стикається із загрозою атак безпілотників. Російська столиця та Московська область регулярно стають об’єктами повідомлень про роботу систем протиповітряної оборони, а місцева влада змушена періодично обмежувати роботу аеропортів через загрозу повітряних атак.

    За останній рік російські аеропорти десятки разів призупиняли прийом і відправлення літаків через дрони, які, за твердженням російського Міністерства оборони, запускалися з території України. Навіть якщо більшість із них перехоплювалися, сам факт постійної загрози суттєво вплинув на систему безпеки в столиці.

    Деякі експерти вважають, що саме побоювання можливих інцидентів під час великого масового заходу могли стати головною причиною скасування концерту на Червоній площі. Адже проведення святкування в самому центрі Москви потребує значної концентрації людей, включаючи представників влади, артистів, журналістів і тисячі глядачів.

    Особливу увагу привертає й той факт, що рішення було ухвалене лише через місяць після святкування 9 травня. Саме цьогорічний парад Перемоги продемонстрував, наскільки сильно змінилися підходи Кремля до організації державних заходів в умовах війни.

    Напередодні параду Москва була фактично переведена на посилений режим безпеки. Центр міста перекривали, мобільний зв’язок працював із перебоями, а система протиповітряної оборони перебувала в стані підвищеної готовності. У місті діяли численні обмеження для пересування транспорту та пішоходів.

    Не менш символічними стали й зміни у форматі самого параду. Вперше з 2007 року на Червоній площі не продемонстрували традиційну кількість бронетехніки. Основну частину заходу склали піші колони військовослужбовців, тоді як показ важкої техніки був суттєво скорочений.

    Аналітики пов’язували це як із військовими потребами російської армії на фронті, так і з небажанням демонструвати масштаби втрат техніки під час війни проти України. Крім того, зменшення кількості військової техніки могло бути продиктоване міркуваннями безпеки.

    Ще одним незвичним рішенням Кремля стало різке обмеження доступу іноземних журналістів до висвітлення параду. Акредитацію отримали переважно російські державні медіа, тоді як більшість західних журналістів не змогли працювати на заході.

    Також увагу привернув список запрошених гостей. На відміну від попередніх років, серед іноземних делегацій практично не було представників провідних західних держав. Натомість переважали керівники дружніх Москві країн, а також представники частково визнаних або невизнаних територій.

    На цьому тлі скасування концерту до Дня Росії виглядає як черговий крок у серії змін, які поступово трансформують формат публічних державних заходів у Росії. Кремль дедалі більше змушений враховувати ризики, пов’язані з війною, а також можливі наслідки навіть незначних інцидентів під час масштабних святкувань.

    Варто нагадати, що День Росії є одним із ключових державних свят країни. Він відзначається 12 червня на честь ухвалення Декларації про державний суверенітет РРФСР у 1990 році. Після приходу до влади Володимира Путіна свято поступово набуло особливого символічного значення та стало важливим елементом державної ідеології.

    Щороку святкування супроводжувалося масштабними концертами, патріотичними акціями, врученням державних нагород та телевізійними трансляціями, які мали демонструвати підтримку влади та єдність суспільства. Червона площа традиційно була центральним майданчиком цих урочистостей.

    Саме тому нинішнє рішення викликало широкий суспільний інтерес. Попри відсутність офіційних пояснень, багато росіян та міжнародних спостерігачів розглядають скасування концерту як показовий сигнал того, наскільки війна вже впливає на внутрішнє життя Росії. Якщо раніше Кремль намагався демонструвати, що бойові дії не змінюють звичного функціонування країни, то тепер навіть головні державні свята дедалі частіше проводяться з урахуванням військових ризиків.

    Таким чином, уперше за 23 роки Червона площа залишиться без традиційного концерту до Дня Росії. Хоча святкові заходи формально не скасовані та перенесені на інші майданчики, саме відмова від проведення урочистостей у самому серці російської столиці може стати одним із найпомітніших символів того, як війна змінює реальність сучасної Росії.

  • Гучна справа в Москві: підлітків підозрюють у замаху з вибухівкою під авто

    Гучна справа в Москві: підлітків підозрюють у замаху з вибухівкою під авто

    Слідчий комітет Російської Федерації повідомив про затримання двох неповнолітніх, яких підозрюють у причетності до підготовки замаху на співробітника одного з науково-виробничих підприємств оборонного комплексу в Москві. За версією російського слідства, під автомобілем, що належав працівнику підприємства, було закладено вибуховий пристрій та встановлено GPS-трекер для відстеження його переміщень.

    Про це заявили у Слідчому комітеті РФ, а також повідомило російське видання «Агентство».

    Інцидент набув розголосу після повідомлень у російських медіа ввечері 9 червня про вибух автомобіля Zeekr на одній із парковок у Москві. Спочатку у публікаціях йшлося про детонацію транспортного засобу, однак згодом офіційні російські структури уточнили, що йдеться не про повноцінний вибух автомобіля, а про виявлення під ним підозрілого предмета, який нібито був знешкоджений шляхом контрольованої детонації за участі спеціальних служб.

    У СК РФ заявили, що вибуховий пристрій було виявлено під машиною співробітника одного з підприємств, пов’язаних із науково-виробничою сферою. Російські силовики стверджують, що пристрій був закладений за заздалегідь спланованою схемою із залученням двох підлітків — хлопця та дівчини.

    За версією слідства, дівчина отримала вибуховий пристрій із так званої «схованки», координати якої нібито передали невстановлені «куратори». Після цього вона передала пристрій хлопцеві, який розмістив його під автомобілем. Крім того, слідство стверджує, що підліток встановив на авто GPS-трекер, який мав дозволити відстежувати пересування транспортного засобу.

    Ім’я співробітника, який став потенційною ціллю замаху, офіційно не розголошується. Водночас російське «Агентство» припускає, що мова може йти про працівника технопарку науково-дослідного інституту «Полюс», який входить до структури державної корпорації «Ростех». Журналісти, проаналізувавши супутникові знімки та панорами сервісу «Яндекс.Карти», дійшли висновку, що автомобіль міг бути припаркований на майданчику неподалік будівель цього наукового інституту, що посилило припущення про можливий зв’язок інциденту з оборонною сферою.

    Російські правоохоронні органи заявили про відкриття кримінального провадження одразу за кількома статтями, серед яких замах на вбивство, а також незаконне виготовлення, зберігання, передача та носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв. Окремо зазначається, що слідство перевіряє затриманих на можливу причетність до інших подібних епізодів, які могли мати місце раніше.

    В офіційних заявах також підкреслюється, що слідчі дії тривають, а коло осіб, причетних до організації та координації інциденту, може бути ширшим. Російські силові структури традиційно в подібних справах згадують про «зовнішній вплив» або невстановлених кураторів, однак конкретних доказів або деталей таких тверджень публічно не наводиться.

    Додаткового резонансу ситуації надала ще одна подія, що сталася за кілька годин до інциденту з автомобілем Zeekr. У мікрорайоні Авіаторів у місті Балашиха під Москвою вибухнув автомобіль BMW X3. Внаслідок вибуху водій загинув. Російські медіа звернули увагу на те, що в цьому випадку влада РФ уперше не розкрила ім’я загиблого, що викликало додаткові запитання у журналістів і спостерігачів.

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков 10 червня підтвердив, що про обидва інциденти було поінформовано президента Росії Володимира Путіна. Водночас він відмовився надавати будь-які подробиці щодо загиблого в Балашисі або коментувати обставини вибухів, пославшись на компетенцію слідчих органів.

    На тлі цих подій російські силові структури посилили публічну риторику щодо «загроз безпеці» та необхідності оперативного реагування на подібні інциденти. Водночас незалежні журналістські розслідування наголошують, що низка заяв офіційних органів не підкріплена оприлюдненими доказами, а інформація про події залишається фрагментарною.

    Експерти з безпекових питань звертають увагу, що останні інциденти навколо об’єктів у Московському регіоні відбуваються на тлі загального посилення внутрішньої напруги в Росії, а також триваючої війни проти України, яка суттєво вплинула на навантаження силових структур і оборонного сектору країни.

    Станом на зараз офіційне розслідування триває, а затримані підлітки перебувають під слідством. Подальші деталі справи російські правоохоронні органи обіцяють оприлюднити після завершення першочергових слідчих дій.