Позначка: російський дизель

  • Поки Україну обстрілюють, до США прямує танкер із російського порту

    Поки Україну обстрілюють, до США прямує танкер із російського порту

    Танкер MINERVA ZEN, який, за повідомленнями медіа, перевозить близько 38 тисяч тонн російського дизельного пального, може прибути до Сполучених Штатів уже 10–12 жовтня. Найбільшу увагу привернула дата відправлення судна: воно залишило Санкт-Петербург ще 22 вересня — за 17 днів до того, як президент США Дональд Трамп публічно оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизеля.

    Про можливе прибуття танкера повідомило видання «Апостроф» із посиланням на платформу моніторингу морських перевезень Live-AIS.com.

    За оприлюдненою інформацією, MINERVA ZEN прямує до східного узбережжя США. У повідомленні як пункт призначення називають порт Саванна.

    Водночас інформація різних сервісів відстеження суден відрізняється.

    Зокрема, VesselFinder вказував американський порт Вілмінгтон у Північній Кароліні з орієнтовною датою прибуття 11 жовтня. Інша платформа, TankerMap, зазначала порт Лейк-Чарльз у штаті Луїзіана.

    Тому остаточний порт розвантаження наразі потребує уточнення. Крім того, останні доступні навігаційні повідомлення не дозволяють незалежно підтвердити фактичне прибуття танкера.

    Найбільш резонансна деталь цієї історії — час виходу судна з російського порту.

    За даними суднового моніторингу, MINERVA ZEN вирушив із Санкт-Петербурга 22 вересня, тоді як про нові домовленості з Кремлем Трамп заявив лише 9 жовтня.

    Таким чином, судно розпочало рейс ще до офіційного оголошення про послаблення американських обмежень щодо російського дизельного пального.

    Ця обставина породила припущення, що підготовка постачань могла розпочатися задовго до публічних заяв Вашингтона.

    Однак сам маршрут танкера не доводить, що його рейс був частиною саме нової домовленості Трампа з Путіним. Для підтвердження такого зв’язку необхідні документи щодо власника вантажу, покупця, дати укладення контракту та його умов.

    За повідомленнями медіа, на борту може перебувати приблизно 38 тисяч тонн дизельного пального. Водночас незалежного документального підтвердження точного обсягу, походження та кінцевого отримувача вантажу поки немає.

    Нагадаємо, 9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із російським президентом щодо збільшення поставок дизельного пального на американський та міжнародний ринки.

    За словами американського лідера, найближчим часом Росія має забезпечити постачання понад 300 тисяч тонн дизеля, ще 500 тисяч тонн — у листопаді, а згодом обсяги можуть зрости до мільйона тонн.

    Вашингтон пояснює рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.

    Американське Міністерство фінансів також дозволило окремі операції з російським дизельним пальним до 7 квітня 2027 року. При цьому йдеться про спеціальний дозвіл, а не про повне скасування санкцій проти Росії.

    Рішення адміністрації Трампа викликало критику в Україні та серед європейських партнерів.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що послаблення обмежень на експорт російських нафтопродуктів може принести Кремлю додаткові доходи, які Росія використовуватиме для продовження війни.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля на тлі суперечки між Києвом і Вашингтоном через удари по російських нафтопереробних заводах.

    Також видання писало, що Зеленський розкритикував американську угоду з Кремлем, заявивши, що українські переговорники не були належним чином попереджені про підготовку відповідного рішення.

    На тлі цих подій додаткову увагу привертає маршрут MINERVA ZEN.

    Питання про точну дату прибуття, місце розвантаження та зв’язок конкретної партії пального з домовленістю між Вашингтоном і Москвою залишаються відкритими.

  • «Закохані голубки»: у Кремлі розкрили деталі дзвінка Трампа й Путіна, які розсмішили Мережу

    «Закохані голубки»: у Кремлі розкрили деталі дзвінка Трампа й Путіна, які розсмішили Мережу

    Телефонна розмова президента США Дональда Трампа та очільника Кремля Володимира Путіна несподівано стала приводом для хвилі жартів в українських соцмережах. Помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що під час півторагодинного спілкування обидва політики нібито настільки захопилися розмовою, що ніхто не хотів першим класти слухавку. Ця деталь миттєво перетворилася на мем, а українці почали порівнювати президентів із закоханою парою, яка ніяк не може попрощатися.

    Про незвичайні подробиці телефонної розмови повідомили російські медіа з посиланням на Юрія Ушакова. Його заяву також передали міжнародне агентство Reuters та «Інтерфакс».

    За словами представника Кремля, спілкування двох президентів тривало приблизно півтори години та мало дружній характер.

    Ушаков стверджує, що Трамп навіть висловив готовність продовжувати розмову з Путіним увечері, вночі та наступного дня.

    Коли журналісти поцікавилися, хто зрештою першим завершив телефонний дзвінок, помічник російського президента заявив, що обидва співрозмовники зробили це одночасно.

    Саме ця подробиця й стала приводом для численних жартів у соціальних мережах.

    Українські користувачі Threads почали іронізувати над поведінкою президентів, порівнюючи їхнє спілкування з романтичною телефонною розмовою.

    Одним із найпопулярніших мотивів став жарт у стилі «Ні, ти перший клади слухавку», знайомий із комедійних сцен про закоханих, які не можуть завершити розмову.

    Деякі користувачі також згадали відомий клоунський номер «Асісяй», у якому висміюється подібна ситуація.

    Водночас реакція українців не обмежилася гумором. Багато дописів мали політичний підтекст, адже заява Кремля пролунала на тлі нового загострення суперечностей між Вашингтоном і Києвом.

    Напередодні Трамп оголосив про домовленість із Путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський та світовий ринки.

    Американська адміністрація також тимчасово послабила частину санкційних обмежень, що стосуються торгівлі російськими нафтопродуктами.

    Це рішення викликало різку реакцію президента України Володимира Зеленського, який заявив, що додаткові доходи від продажу російського пального можуть використовуватися Кремлем для фінансування війни.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля, укладену після розбіжностей між Україною та США стосовно ударів по російських нафтопереробних заводах.

    Таким чином, для частини українців розповідь про надзвичайно тепле спілкування двох президентів стала ще одним приводом критикувати американську політику щодо Москви.

    Особливо гостро ці заяви сприймаються на тлі російських атак на українські міста та цивільну інфраструктуру.

    Водночас слова Ушакова про те, як саме завершилася телефонна розмова, є версією представника Кремля. Незалежного підтвердження цих деталей немає.

    Попри це, історія про двох президентів, які нібито не могли першими покласти слухавку, вже стала новим приводом для політичної сатири в українських соцмережах.

  • «Перетворити НПЗ Росії на руїни»: Естонія запропонувала різку відповідь на угоду Трампа з Путіним

    «Перетворити НПЗ Росії на руїни»: Естонія запропонувала різку відповідь на угоду Трампа з Путіним

    Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал різко розкритикував рішення президента США Дональда Трампа послабити санкції проти російського дизельного пального та закликав європейських партнерів збільшити підтримку України. На думку естонського прем’єра, замість нових енергетичних домовленостей із Кремлем Захід повинен допомогти Києву посилити тиск на російську нафтопереробну галузь, яка забезпечує Москві значні доходи для продовження війни.

    Про це Міхал заявив 10 жовтня у Facebook. Його слова наводять естонський суспільний мовник ERR та «Європейська правда».

    Очільник естонського уряду назвав домовленість Вашингтона з Москвою великою помилкою, яка суперечить багаторічним зусиллям західних держав зі скорочення енергетичних доходів Росії.

    Міхал нагадав, що Сполучені Штати раніше самі переконували європейських союзників відмовлятися від закупівель російських енергоносіїв, аби обмежити фінансові можливості Кремля.

    Тепер, за його оцінкою, американська адміністрація фактично відступає від цієї стратегії, погоджуючись на відновлення торгівлі російським дизельним пальним.

    «Це велика помилка, адже угоди з диктаторами — це шлях до пекла», — заявив Міхал.

    Він наголосив, що гроші від експорту російського газу та нафтопродуктів допомагають підтримувати економіку країни, яка продовжує повномасштабну війну проти України.

    Окремо прем’єр Естонії висловив сумнів у тому, що Росія взагалі зможе забезпечити обіцяні обсяги дизельного пального, зважаючи на пошкодження її нафтопереробної інфраструктури.

    Найгучнішою частиною заяви став заклик обговорити збільшення військової підтримки України для продовження ударів по російських НПЗ.

    «В Естонії та на засіданні Європейської ради цього тижня варто обговорити, чи зможемо ми швидко збільшити підтримку України, щоб вона перетворила російські нафтопереробні заводи на руїни», — наголосив Міхал.

    Таким чином, естонський прем’єр відкрито підтримав ідею посилення тиску на російську нафтову інфраструктуру як одного з інструментів скорочення економічних можливостей Кремля.

    Водночас конкретного рішення про додаткову допомогу Україні в межах цієї ініціативи наразі не оголошено.

    Заява пролунала на тлі гострої дипломатичної суперечки навколо нового рішення Дональда Трампа.

    9 жовтня президент США повідомив про телефонну розмову з Володимиром Путіним, за підсумками якої сторони домовилися про постачання російського дизельного пального на американський та міжнародний ринки.

    За словами Трампа, Росія має негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля. У листопаді передбачені додаткові обсяги, а згодом постачання можуть зрости ще більше.

    Для реалізації домовленостей Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл на окремі операції з російським дизельним пальним. Термін його дії встановлено до 7 квітня 2027 року.

    Білий дім пояснює таке рішення необхідністю стабілізувати ситуацію на паливному ринку, де зростання цін створює економічні труднощі для американських споживачів і бізнесу.

    Однак українська влада та низка європейських політиків розкритикували послаблення санкцій, оскільки воно може збільшити доходи Росії.

    Як повідомляє Axios, домовленість Трампа з Путіним відбулася після того, як Україна не погодилася в односторонньому порядку припинити удари по російських нафтопереробних підприємствах.

    Американський посадовець розповів виданню, що Трамп неодноразово просив Володимира Зеленського зменшити інтенсивність таких атак.

    Український президент натомість пропонував взаємне енергетичне перемир’я: Київ припиняє удари по НПЗ РФ, якщо Москва припиняє атаки на українські електростанції та інші енергетичні об’єкти.

    Однак домовленості про взаємне припинення ударів досягнуто не було.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Трамп особисто просив Зеленського «пригальмувати» з ударами по російських НПЗ.

    За оцінками американських аналітиків, навіть значні обсяги російського дизеля не обов’язково призведуть до суттєвого падіння світових цін. Водночас відновлення додаткових експортних можливостей може принести Росії нові фінансові надходження.

    На цьому тлі Естонія наполягає, що європейським державам необхідно зберігати послідовність санкційної політики.

    Напередодні, 9 жовтня, прем’єр-міністри Естонії та Латвії разом із президентом Литви також закликали Євросоюз заборонити транзит російського зерна через територію ЄС, щоб обмежити додаткові джерела доходів Москви.

    Таким чином, Естонія пропонує не послаблювати економічний тиск на Кремль, а розглянути збільшення підтримки України, зокрема для посилення її можливостей завдавати ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі.

    Чи підтримають цю пропозицію інші європейські держави, стане зрозуміло після відповідних консультацій. Поки що йдеться про політичну ініціативу естонського прем’єра, а не про узгоджене рішення Європейського Союзу.

  • Британія пообіцяла зберегти жорсткі санкції проти Кремля

    Британія пообіцяла зберегти жорсткі санкції проти Кремля

    Велика Британія заявила, що продовжить санкційний тиск на Росію, попри рішення президента США Дональда Трампа укласти домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального. У Лондоні наголосили, що не збираються відмовлятися від економічних обмежень, спрямованих на скорочення доходів Кремля та фінансування війни проти України.

    Про це повідомляє The Independent із посиланням на речника британського уряду.

    У Лондоні заявили, що позиція Великої Британії щодо Росії залишається незмінною. Країна продовжить співпрацювати з міжнародними партнерами, надавати Україні військову та фінансову допомогу, а також застосовувати санкції проти російської економіки.

    Представник британського уряду наголосив, що Лондон використовуватиме найжорсткіший санкційний режим, який будь-коли запроваджував, щоб збільшувати економічну ціну російської агресії.

    Заява пролунала після того, як 9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Путіним щодо масштабних постачань російського дизельного пального до США та на світовий ринок.

    За словами американського президента, Росія погодилася негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля, а протягом наступних місяців суттєво збільшити обсяги експорту.

    Після цього Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл на окремі операції з російським дизельним пальним, фактично послабивши частину санкційних обмежень.

    У Вашингтоні пояснили таке рішення необхідністю стабілізувати ціни на пальне, які різко зросли через нестачу нафтопродуктів на світовому ринку.

    Водночас домовленість викликала критику з боку української влади та частини американських політиків.

    Президент України Володимир Зеленський назвав послаблення санкцій економічною підтримкою російської воєнної машини. На його думку, додаткові надходження від експорту нафтопродуктів дозволять Москві отримати більше ресурсів для продовження бойових дій.

    Київ також висловив невдоволення тим, що рішення США було оголошене під час переговорів американських представників з українською делегацією в Маямі.

    На цьому тлі позиція Великої Британії набула особливого значення, оскільки Лондон продовжує виступати за збереження міжнародного економічного тиску на Росію.

    8 жовтня британський уряд оголосив про новий санкційний пакет, який охопив 38 осіб, компаній та суден.

    Обмеження спрямовані проти російських нафтових компаній, суден так званого тіньового флоту, фінансових посередників та підприємств, пов’язаних із забезпеченням військово-промислового комплексу РФ.

    Окрему увагу британська влада приділяє боротьбі зі схемами обходу санкцій, зокрема через міжнародні фінансові операції, криптовалютні сервіси та непрозорі логістичні мережі.

    Раніше Лондон також оголосив про поступове припинення імпорту дизельного й авіаційного пального, виробленого з російської нафти в третіх країнах. Перехідний період має завершитися до 1 січня 2027 року.

    Водночас Велика Британія раніше сама використовувала тимчасові винятки із санкційних правил через дефіцит пального. Тому нинішня заява означає підтвердження курсу на санкційний тиск, а не відсутність будь-яких винятків у британській політиці.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», Кремль погрожував відповідними заходами проти західного судноплавства через посилення обмежень щодо російського тіньового флоту.

    Крім того, видання аналізувало ризики енергетичного перемир’я між Україною та Росією, яке обговорювали за посередництва США.

    Таким чином, після дизельної домовленості Трампа з Путіним між Вашингтоном і Лондоном проявилася різниця в підходах до санкцій проти Росії. США тимчасово відкрили можливості для торгівлі російським дизелем, тоді як Велика Британія підтвердила намір зберігати обмеження та продовжувати підтримку України.

    Чи вплине це розходження на подальшу координацію санкційної політики західних союзників, наразі невідомо. Британський уряд не повідомляв про відмову від співпраці зі США, наголосивши на необхідності спільних міжнародних зусиль для досягнення справедливого й тривалого миру.

  • «Росія подякувала бомбами»: Зеленський пов’язав загибель дітей у Запоріжжі зі зняттям санкцій США

    «Росія подякувала бомбами»: Зеленський пов’язав загибель дітей у Запоріжжі зі зняттям санкцій США

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія відповіла на послаблення американських санкцій проти експорту дизельного пального новою масованою атакою на Україну. У ніч проти 10 жовтня російські війська атакували 13 регіонів, а в Запоріжжі скинули п’ять керованих авіабомб на житлову забудову. За останніми даними, які оприлюднив глава держави, загинули 12 людей, серед них троє дітей. Ще 14 осіб отримали поранення.

    Про це Зеленський повідомив 10 жовтня у своїх соціальних мережах, коментуючи наслідки російських обстрілів та домовленість президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизеля.

    Український президент назвав ранковий удар по Запоріжжю своєрідною «подякою» Кремля за рішення Вашингтона послабити економічний тиск на Росію.

    За його словами, російська авіація застосувала п’ять керованих авіабомб проти житлових кварталів міста. Внаслідок влучань були зруйновані та пошкоджені багатоповерхові будинки, а під завалами опинилися люди.

    Станом на момент заяви Зеленського було відомо про 12 загиблих, зокрема трьох дітей. Ще 14 людей зазнали поранень, двоє з них перебували у важкому стані.

    Крім того, рятувальники перевіряли інформацію про 12 людей, які могли перебувати на місцях ударів. Пошуково-рятувальні роботи тривали.

    Зеленський наголосив, що послаблення санкцій без реальних кроків Росії до припинення війни створює для Кремля можливість продовжувати агресію.

    За його оцінкою, Москва сприймає економічні поступки не як стимул до миру, а як сигнал, що міжнародний тиск слабшає.

    Президент також повідомив, що впродовж ночі російські удари охопили 13 областей України. Пошкоджень зазнали житлові будинки, транспортна та інша інфраструктура, зокрема залізничні об’єкти.

    Ця атака відбулася невдовзі після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним, за результатами якої американський президент оголосив про домовленість щодо постачання російського дизельного пального до США.

    За словами Трампа, Росія погодилася негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля, а в листопаді збільшити обсяги ще на 500 тисяч тонн.

    Одночасно американська сторона дозволила окремі операції з російським дизельним пальним, послабивши частину санкційних обмежень.

    Зеленський раніше назвав таке рішення інвестицією у продовження війни та наголосив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах лише за умови, що Москва припинить руйнувати українську енергетичну інфраструктуру.

    Докладніше про обставини домовленості Вашингтона й Кремля «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «Трамп домовився з Путіним про російський дизель після відмови Зеленського зупинити удари по НПЗ».

    Також видання раніше писало про обурення Зеленського домовленістю Трампа з Путіним, яку український президент порівняв із повторенням саміту на Алясці.

    На тлі нових російських ударів Зеленський заявив, що Україна продовжить застосовувати далекобійні можливості для послаблення військово-економічного потенціалу агресора.

    Президент наголосив, що відповідь на російські атаки буде, а для досягнення миру необхідно посилювати тиск на Москву.

    Водночас прямий причинно-наслідковий зв’язок між рішенням США щодо дизеля та конкретним наказом російського командування про авіаудар по Запоріжжю незалежно не встановлений. Слова Зеленського є його політичною оцінкою дій Кремля.

    Наразі на місцях російських влучань тривають рятувальні роботи, а дані про кількість загиблих і постраждалих можуть змінюватися.

  • «Нас використали як ширму»: Зеленський обурився угодою Трампа з Путіним щодо дизеля

    «Нас використали як ширму»: Зеленський обурився угодою Трампа з Путіним щодо дизеля

    Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував домовленість Дональда Трампа з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального до США. Український лідер назвав рішення Вашингтона несправедливим і нечесним, порівнявши його із самітом на Алясці, під час якого, на його думку, американська сторона пішла на поступки Москві без відповідних кроків Кремля. Особливе обурення Києва викликало те, що про послаблення санкцій оголосили саме під час переговорів української делегації з представниками США в Маямі.

    Про це Зеленський заявив 9 жовтня в телефонному інтерв’ю американському виданню Axios.

    За словами українського президента, американська сторона не попередила Київ про підготовку домовленості з Росією, хоча саме того дня у Флориді тривали переговори щодо можливих шляхів завершення війни.

    Зустріч ініціював спеціальний представник Трампа Стів Віткофф. Разом із Джаредом Кушнером він проводив консультації з українською переговорною командою та представниками європейських країн.

    На порядку денному перебували питання мирного врегулювання, гарантій безпеки та подальшої підтримки України.

    Однак поки дипломати обговорювали можливість припинення війни, Трамп провів телефонну розмову з Путіним і оголосив про окрему енергетичну домовленість.

    За словами Зеленського, українська делегація не знала, що Вашингтон готується послабити санкції щодо російського дизельного пального.

    Приблизно за годину до публічної заяви Трампа українські переговорники повідомили президенту, що американський лідер планує поговорити з Путіним, а після цього може з’явитися рішення щодо санкцій проти Росії.

    Проте конкретних деталей вони не мали.

    Зеленський розцінив такий розвиток подій як порушення довіри між партнерами, які намагаються координувати дипломатичні зусилля.

    Він заявив, що Україна протягом останніх місяців докладала значних зусиль для покращення відносин зі США, тому раптове рішення про російське пальне стало для Києва несподіванкою.

    Президент також припустив, що українські переговори могли бути використані для створення враження активного мирного процесу, тоді як Вашингтон паралельно обговорював із Москвою вигідну для неї економічну домовленість.

    Водночас Зеленський не стверджував, що має докази навмисного обману з боку американської адміністрації. Його слова стосувалися оцінки обставин, за яких було оголошено угоду.

    Особливо гостро український президент відреагував на сам факт послаблення санкцій проти держави, яка продовжує повномасштабну війну.

    Зеленський порівняв дизельну домовленість із подарунком Путіну до дня народження, який російський президент відзначав 7 жовтня.

    На думку українського лідера, дозвіл на додатковий експорт російських нафтопродуктів може забезпечити Кремлю нові доходи, які потенційно використовуватимуться для продовження бойових дій.

    Україна наполягає, що економічний тиск на Росію має зберігатися до досягнення конкретних домовленостей щодо припинення агресії.

    Натомість адміністрація Трампа пов’язує послаблення обмежень із необхідністю збільшити пропозицію дизельного пального на світовому ринку.

    Чому Зеленський згадав Аляску

    Однією з найрезонансніших частин інтерв’ю стало порівняння нинішньої домовленості з російсько-американським самітом в Анкориджі, який відбувся 2025 року.

    На думку Зеленського, після тієї зустрічі Москва отримала дипломатичні переваги, але не погодилася на відповідні кроки для припинення війни.

    Український президент висловив побоювання, що аналогічна ситуація може повторитися й тепер.

    Він назвав нову домовленість «Аляскою номер два», маючи на увазі ризик односторонніх поступок Росії без гарантій припинення бойових дій.

    Найбільше питань у Києва викликає те, що після оголошення паливної угоди Кремль не підтвердив готовності негайно припинити атаки на Україну.

    За словами Зеленського, послаблення санкцій могло б мати сенс, якби стало частиною ширшої домовленості про взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.

    Україна вже пропонувала такий механізм: Київ погоджується припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Росія припинить удари по українських електростанціях та інших енергетичних об’єктах.

    Однак повідомлень про згоду Путіна на таке енергетичне перемир’я немає.

    На думку Зеленського, саме взаємні зобов’язання могли б свідчити про реальний дипломатичний прогрес.

    Що передбачає дизельна домовленість

    Після телефонної розмови з Путіним Дональд Трамп повідомив, що Росія готова поставити понад 300 тисяч тонн дизельного пального на американський та світовий ринки.

    Американський президент також анонсував додаткові постачання в листопаді та наступні місяці.

    Одночасно Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл, який передбачає послаблення санкційних обмежень на операції з російським дизельним пальним.

    Відповідний дозвіл діятиме до 7 квітня 2027 року.

    Таким чином, частина операцій із продажу, транспортування та імпорту російського дизеля, які раніше підпадали під американські санкції, тимчасово отримала правові підстави для здійснення.

    У Вашингтоні пояснюють рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.

    Світовий енергетичний ринок останніми місяцями перебуває під значним тиском через військові конфлікти, перебої з постачанням нафтопродуктів та пошкодження нафтопереробних потужностей.

    Додатковим фактором стали удари України по російських НПЗ, які зменшили можливості Росії з виробництва та експорту дизельного пального.

    Проте аналітики застерігають, що збільшення російських постачань саме собою не гарантує суттєвого зниження світових цін.

    Водночас для Кремля послаблення санкцій може створити додаткові можливості для отримання валютних доходів.

    Чи вплине скандал на мирні переговори

    Попри жорстку критику домовленості, Зеленський не заявив про припинення дипломатичної співпраці зі Сполученими Штатами.

    Навпаки, президент наголосив, що американське посередництво залишається необхідним для пошуку шляхів завершення війни.

    Україна розраховує на участь Вашингтона в переговорах, військову допомогу, обмін розвідувальною інформацією та підтримку майбутніх гарантій безпеки.

    Однак Зеленський поставив під сумнів ефективність підходу, за якого Росія отримує економічні поступки ще до досягнення конкретних домовленостей щодо припинення бойових дій.

    За його оцінкою, такі рішення можуть ускладнити дипломатичний процес, якщо Москва сприйматиме їх як можливість домагатися подальших поступок без зміни своєї військової політики.

    Сам Трамп після оголошення угоди неодноразово висловлював задоволення результатами розмови з Путіним.

    Водночас, за повідомленням Axios, коментувати критику Зеленського американський президент відмовився.

    Український лідер планує додатково обговорити ситуацію зі своєю переговорною командою, щоб з’ясувати всі обставини консультацій у Маямі та подальші наміри Вашингтона.

    Отже, головною причиною нового дипломатичного конфлікту стало не саме обговорення енергетичних домовленостей, а рішення США послабити обмеження щодо Росії без підтверджених зустрічних кроків Кремля для завершення війни.

    Для Києва принциповим залишається питання взаємності: Україна готова обговорювати припинення ударів по російських НПЗ, але очікує аналогічних зобов’язань від Москви щодо захисту української енергосистеми.

    Наразі ж американсько-російська угода стосується постачання дизеля, тоді як домовленості про енергетичне перемир’я або припинення війни не оголошено.