Golosnovinua.com

Позначка: Ростех

  • Літаки розбирають на деталі: розвідка викрила масштабну кризу цивільної авіації РФ

    Літаки розбирають на деталі: розвідка викрила масштабну кризу цивільної авіації РФ

    Російська влада намагається приховати поглиблення системної кризи в цивільній авіації за допомогою масштабної реорганізації активів державної корпорації «Ростех». Під одним управлінням планують об’єднати пасажирські, вантажні, лізингові та санітарні авіаційні структури, однак така централізація не збільшить кількість справних літаків, двигунів, запчастин або кваліфікованих працівників.

    Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України. За оцінкою відомства, оголошена реформа є спробою заховати проблеми окремих компаній у загальній звітності великого холдингу та перерозподілити між ними ресурси, дефіцит яких стає дедалі гострішим.

    До нового об’єднання мають увійти пасажирська авіакомпанія Red Wings, вантажний оператор Sky Gates, Національна служба санітарної авіації та лізингова структура «Авіакапітал-Сервіс». Управління холдингом можуть передати компанії «Ільюшин Фінанс Ко», яка займається відновленням і передаванням в оренду вживаних літаків російського виробництва.

    У самому «Ростеху» підтвердили, що консолідація активів обговорюється, однак заявили, що говорити про остаточну структуру ще зарано. Офіційними цілями реформи називають упорядкування управління, створення єдиної системи технічного обслуговування і ремонту, а також централізовану підготовку авіаційних кадрів.

    Українська розвідка вважає, що за цими формулюваннями приховується значно складніша ситуація. Компанії стикаються зі скороченням кількості справних повітряних суден, нестачею авіаційних двигунів і комплектувальних, тривалими ремонтами, старінням парку та відтоком фахівців. Об’єднання таких активів дозволяє тимчасово переміщувати гроші, запчастини й персонал між підприємствами, але не усуває причин кризи.

    Із трьох Boeing 777 регулярно літає лише один

    Однією з найбільш проблемних структур є Red Wings. За даними СЗР, авіакомпанія вже не може повноцінно виконувати власну чартерну програму на широкофюзеляжних Boeing 777.

    Із трьох таких літаків регулярні рейси виконує лише один. Другий утримують як резервний, а третій фактично не експлуатується. Це різко обмежує можливості перевізника, адже будь-яка серйозна несправність єдиного активного літака може призвести до скасування або тривалого перенесення рейсів.

    Російські галузеві джерела також пов’язують реорганізацію з погіршенням фінансових результатів Red Wings у першому півріччі 2026 року та конфліктами всередині керівництва. Сама компанія підтверджувала зниження показників, пояснюючи його переглядом чартерної програми Boeing 777. За відкритими фінансовими даними, її чистий прибуток за 2025 рік скоротився на 9% — до 2,3 млрд рублів.

    Додатковою проблемою стали кадрові перестановки. У Red Wings протягом останніх років змінилися кілька керівників, а суперечки між топменеджерами, за інформацією російських медіа, заважали затвердженню важливих кадрових рішень. Частина досвідчених працівників залишила компанію та перейшла до інших перевізників.

    Для авіації втрата кваліфікованих спеціалістів є не менш критичною, ніж нестача запчастин. Підготовка інженерів, техніків, пілотів і фахівців із технічного обслуговування потребує років. Навіть за наявності фінансування швидко замінити працівників, які мають допуски та досвід роботи з конкретними типами літаків, неможливо.

    Вантажні перевезення залежать від старого парку

    Складною залишається ситуація і у вантажного оператора Sky Gates. Компанія працює в сегменті, який особливо залежить від наявності справних двигунів, великих транспортних літаків та спеціалізованих ремонтних потужностей.

    За інформацією Служби зовнішньої розвідки, російська вантажна авіація скорочується через дефіцит двигунів і запчастин, збільшення строків ремонту та старіння повітряних суден. У розвідці наголошують, що літаки стає буквально «нікому і нічим лагодити».

    Sky Gates раніше перейшла під контроль Red Wings. У 2023 році перевізник заявляв про намір відновити вантажні операції на базі літаків російського виробництва, зокрема повітряних суден, яким мали повернути льотну придатність на заводах Об’єднаної авіабудівної корпорації. Проте повернення старих машин до експлуатації саме по собі не вирішує питання їхнього подальшого ремонту та забезпечення двигунами.

    Вантажна авіація має стратегічне значення для Росії через величезну територію країни та потребу перевозити обладнання, промислові вантажі й продукцію між віддаленими регіонами. Скорочення парку означає підвищення вартості логістики, збільшення строків доставки та залежність від дедалі меншої кількості справних літаків.

    Санкції відрізали доступ до технічної підтримки

    Основною причиною погіршення стану російської авіації стали санкції, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Західні виробники припинили постачання літаків, оригінальних комплектувальних, програмного забезпечення та послуг із технічного обслуговування.

    Російські авіакомпанії продовжують використовувати понад 700 літаків, більшість із яких вироблені Boeing та Airbus. Підтримувати їх у справному стані Москва змушена через складні непрямі маршрути постачання та схеми паралельного імпорту. Частину деталей закуповують через посередників у третіх країнах, однак такі поставки є дорожчими, повільнішими та нестабільними.

    Не всі компоненти можна безперешкодно отримати через так звані сірі схеми. Особливо складно постачати великі агрегати, двигуни, високотехнологічну авіоніку та деталі, походження і переміщення яких легко відстежити.

    Російська сторона вже публічно визнавала масштаб проблеми. У 2025 році Москва зверталася до Міжнародної організації цивільної авіації із закликом послабити санкції на запчастини та обслуговування, стверджуючи, що обмеження створюють ризики для безпеки польотів. Reuters повідомляв, що старіння парку та неможливість імпортувати всі необхідні компоненти можуть призвести до виведення з експлуатації значної частини західних літаків.

    Російське виробництво не компенсує втрати

    Кремль намагається представити імпортозаміщення як відповідь на західні санкції, однак російські авіабудівні програми постійно відстають від затверджених графіків.

    За даними Reuters, упродовж частини 2025 року російські виробники передали замовникам лише один із 15 запланованих комерційних літаків. Після 2021 року парк російських авіакомпаній поповнили лише 13 нових машин, тоді як до повномасштабної війни за один рік було поставлено 52 літаки, включно з моделями Airbus, Boeing і Superjet.

    Російський уряд неодноразово скорочував плани виробництва. Спочатку на 2024–2025 роки передбачалося випустити 171 літак, але згодом план зменшили до 21. Пізніше чиновники знову повідомляли про необхідність перегляду цілей.

    Виробництво гальмують відсутність імпортних компонентів, дефіцит технологій, високі кредитні ставки та нестача інженерів. Один із представників російської авіаційної галузі прямо заявив Reuters, що для повної локалізації немає достатньої компонентної бази, виробничих потужностей, технологій та кадрів, а створення всього необхідного може зайняти роки або навіть десятиліття.

    Особливі труднощі виникають із двигунами. Навіть якщо Росія здатна побудувати корпус літака, сертифікація й організація стабільного серійного виробництва силових установок потребують значно складнішої технологічної бази. Затримка одного типу двигуна фактично блокує випуск усієї моделі літака.

    Літаки розбирають на запчастини

    Для продовження експлуатації наявного парку російські перевізники використовують канібалізацію — виводять частину літаків із польотів і знімають із них справні деталі для ремонту інших машин.

    Такий спосіб може тимчасово підтримувати найбільш затребувані борти, але поступово скорочує загальну кількість придатних до польотів літаків. Одна машина перетворюється на джерело компонентів для кількох інших, однак після вичерпання її запасу деталей проблема лише загострюється.

    У Росії також намагаються самостійно виготовляти аналоги окремих комплектувальних і ремонтувати деталі, які за звичайних умов мали б бути замінені сертифікованими виробником. Проте використання неоригінальних компонентів або деталей із непідтвердженою історією створює додаткові питання до технічного стану літаків.

    Складність полягає не лише у фізичній наявності запчастини. Для безпечної експлуатації необхідні документація, програмні оновлення, сертифіковані процедури ремонту, контроль ресурсу та доступ до технічних рекомендацій виробника. Після припинення підтримки Boeing і Airbus російські оператори значною мірою втратили прямий доступ до цих систем.

    Що насправді змінить новий холдинг

    Об’єднання активів «Ростеху» може дати російській владі кілька короткострокових переваг. Єдиний центр управління зможе перерозподіляти двигуни, ремонтні потужності, працівників і фінансування між пасажирськими, вантажними та санітарними операторами.

    Проте це також означає, що менш важливі напрямки можуть залишитися без ресурсів заради підтримки пріоритетних маршрутів. Якщо справний двигун буде потрібен одночасно двом компаніям, холдинг просто вирішуватиме, який літак має продовжити польоти, а який залишиться на землі.

    У СЗР вважають, що менш пріоритетні перевізники фактично можуть бути «принесені в жертву» для збереження роботи стратегічно важливіших компаній. У системі при цьому не з’явиться більше літаків, фахівців або комплектувальних.

    Консолідація також допоможе приховувати збитки окремих активів у загальній фінансовій звітності. Формально великий холдинг може мати прийнятні показники, навіть якщо частина його компаній перебуває у важкому стані та підтримується завдяки перехресному фінансуванню.

    Саме тому українська розвідка називає реформу бюрократичним способом маскування проблем. Вона може змінити структуру управління, але не поверне прямі поставки західних запчастин, не прискорить серійний випуск нових російських літаків і не зупинить відтік кваліфікованих працівників.

    Російська цивільна авіація продовжує працювати завдяки залишковому ресурсу західних літаків, непрямому імпорту, розбиранню частини парку та державному фінансуванню. Однак із кожним роком підтримувати таку модель стає дорожче й складніше. Реорганізація «Ростеху» може відтермінувати прояв найгостріших наслідків, але не усуває системного дефіциту літаків, двигунів, технологій і кадрів.

  • Гучна справа в Москві: підлітків підозрюють у замаху з вибухівкою під авто

    Гучна справа в Москві: підлітків підозрюють у замаху з вибухівкою під авто

    Слідчий комітет Російської Федерації повідомив про затримання двох неповнолітніх, яких підозрюють у причетності до підготовки замаху на співробітника одного з науково-виробничих підприємств оборонного комплексу в Москві. За версією російського слідства, під автомобілем, що належав працівнику підприємства, було закладено вибуховий пристрій та встановлено GPS-трекер для відстеження його переміщень.

    Про це заявили у Слідчому комітеті РФ, а також повідомило російське видання «Агентство».

    Інцидент набув розголосу після повідомлень у російських медіа ввечері 9 червня про вибух автомобіля Zeekr на одній із парковок у Москві. Спочатку у публікаціях йшлося про детонацію транспортного засобу, однак згодом офіційні російські структури уточнили, що йдеться не про повноцінний вибух автомобіля, а про виявлення під ним підозрілого предмета, який нібито був знешкоджений шляхом контрольованої детонації за участі спеціальних служб.

    У СК РФ заявили, що вибуховий пристрій було виявлено під машиною співробітника одного з підприємств, пов’язаних із науково-виробничою сферою. Російські силовики стверджують, що пристрій був закладений за заздалегідь спланованою схемою із залученням двох підлітків — хлопця та дівчини.

    За версією слідства, дівчина отримала вибуховий пристрій із так званої «схованки», координати якої нібито передали невстановлені «куратори». Після цього вона передала пристрій хлопцеві, який розмістив його під автомобілем. Крім того, слідство стверджує, що підліток встановив на авто GPS-трекер, який мав дозволити відстежувати пересування транспортного засобу.

    Ім’я співробітника, який став потенційною ціллю замаху, офіційно не розголошується. Водночас російське «Агентство» припускає, що мова може йти про працівника технопарку науково-дослідного інституту «Полюс», який входить до структури державної корпорації «Ростех». Журналісти, проаналізувавши супутникові знімки та панорами сервісу «Яндекс.Карти», дійшли висновку, що автомобіль міг бути припаркований на майданчику неподалік будівель цього наукового інституту, що посилило припущення про можливий зв’язок інциденту з оборонною сферою.

    Російські правоохоронні органи заявили про відкриття кримінального провадження одразу за кількома статтями, серед яких замах на вбивство, а також незаконне виготовлення, зберігання, передача та носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв. Окремо зазначається, що слідство перевіряє затриманих на можливу причетність до інших подібних епізодів, які могли мати місце раніше.

    В офіційних заявах також підкреслюється, що слідчі дії тривають, а коло осіб, причетних до організації та координації інциденту, може бути ширшим. Російські силові структури традиційно в подібних справах згадують про «зовнішній вплив» або невстановлених кураторів, однак конкретних доказів або деталей таких тверджень публічно не наводиться.

    Додаткового резонансу ситуації надала ще одна подія, що сталася за кілька годин до інциденту з автомобілем Zeekr. У мікрорайоні Авіаторів у місті Балашиха під Москвою вибухнув автомобіль BMW X3. Внаслідок вибуху водій загинув. Російські медіа звернули увагу на те, що в цьому випадку влада РФ уперше не розкрила ім’я загиблого, що викликало додаткові запитання у журналістів і спостерігачів.

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков 10 червня підтвердив, що про обидва інциденти було поінформовано президента Росії Володимира Путіна. Водночас він відмовився надавати будь-які подробиці щодо загиблого в Балашисі або коментувати обставини вибухів, пославшись на компетенцію слідчих органів.

    На тлі цих подій російські силові структури посилили публічну риторику щодо «загроз безпеці» та необхідності оперативного реагування на подібні інциденти. Водночас незалежні журналістські розслідування наголошують, що низка заяв офіційних органів не підкріплена оприлюдненими доказами, а інформація про події залишається фрагментарною.

    Експерти з безпекових питань звертають увагу, що останні інциденти навколо об’єктів у Московському регіоні відбуваються на тлі загального посилення внутрішньої напруги в Росії, а також триваючої війни проти України, яка суттєво вплинула на навантаження силових структур і оборонного сектору країни.

    Станом на зараз офіційне розслідування триває, а затримані підлітки перебувають під слідством. Подальші деталі справи російські правоохоронні органи обіцяють оприлюднити після завершення першочергових слідчих дій.

  • Скандал навколо Венеційської бієнале: Фінляндія бойкотуватиме відкриття російського павільйону

    Скандал навколо Венеційської бієнале: Фінляндія бойкотуватиме відкриття російського павільйону

    Участь Росії у Венеційській бієнале вперше з початку повномасштабної війни проти України спричинила серйозний міжнародний резонанс і загрожує перерости у дипломатичний конфлікт у сфері культури. Політичне керівництво Фінляндії заявило, що не братиме участі в офіційних заходах виставки, якщо російський павільйон буде відкритий, що може стати прецедентом для інших європейських країн.

    Про це повідомляє Artnews із посиланням на позицію фінського уряду. У Міністерстві освіти і культури Фінляндії наголосили, що участь Росії в міжнародних культурних подіях є неприйнятною в умовах триваючої війни проти України. Водночас у відомстві уточнили, що повного культурного бойкоту не буде: частина державних службовців все ж відвідає бієнале, аби підтримати національне мистецтво.

    Міністерка науки і культури Марі-Леена Талвіті підкреслила, що йдеться саме про політичний сигнал, а не відмову від участі у міжнародному культурному процесі. За її словами, Фінляндія підтримує принципи відкритості у мистецтві, однак не може ігнорувати контекст повномасштабної війни.

    Ситуація загострилася після того, як організатори Венеційська бієнале підтвердили участь Росії у цьогорічній виставці. Це стало першим випадком з 2022 року, коли російський павільйон повертається до офіційної програми заходу.

    Рішення викликало хвилю критики з боку України та низки європейських держав. Українська сторона закликала організаторів переглянути допуск Росії, наголошуючи, що це суперечить позиції міжнародної спільноти щодо ізоляції країни-агресора.

    До критики долучилися й інші країни. Міністерство культури Латвії ініціювало спільну заяву із закликом виключити Росію з участі у бієнале. Документ підтримали представники 22 держав, що свідчить про широкий міжнародний консенсус щодо цього питання.

    На рівні Європейська комісія також пролунали попередження. За даними медіа, організаторам бієнале дали 30 днів на перегляд рішення щодо російського павільйону. У разі відмови виставка може втратити фінансування в розмірі близько 2 мільйонів євро.

    Додаткового резонансу ситуації надала позиція італійської влади. Міністр культури Італії Алессандро Джулі закликав представницю уряду в керівництві бієнале подати у відставку, звинувативши її в тому, що вона не попередила про можливу участь Росії. Це свідчить про внутрішні розбіжності навіть серед організаторів італійської сторони.

    Попри тиск, організатори бієнале відстоюють свою позицію. Вони заявляють, що не порушують жодних правил і вважають виставку простором для діалогу, відкритості та художньої свободи. На їхню думку, культура має залишатися поза політичними конфліктами.

    Водночас участь Росії супроводжується додатковими суперечностями. У російському павільйоні планують представити проєкт за участю понад 50 митців, включно з музикантами, поетами та філософами з різних країн. Однією з ключових тем стане ідея «позачасового діалогу культур», що вже викликало критику як спробу політичного маскування культурної діяльності.

    Особливу увагу привернула і фігура комісарки російського павільйону — Анастасії Карнєєвої, яку пов’язують із оборонною сферою РФ. Вона є донькою високопоставленого представника державної корпорації «Ростех», що викликало додаткові питання щодо зв’язків культури та військово-промислового комплексу Росії.

    Представник Росії з міжнародних культурних обмінів, колишній міністр культури Михайло Швидкой, своєю чергою заявив, що участь країни у бієнале демонструє «незламність російської культури» та нібито провал спроб її міжнародної ізоляції.

    Окремі експозиції російського павільйону також викликають дискусії через ідеологічний контекст. Зокрема, заплановано програму, присвячену філософу Павлу Флоренському, якого в Росії часто використовують як символ концепції «русского мира».

    Експерти зазначають, що ситуація навколо бієнале стала відображенням ширшого конфлікту між принципами культурної відкритості та політичною відповідальністю. З одного боку, мистецтво традиційно позиціонується як простір поза політикою, з іншого — у сучасних умовах воно дедалі частіше стає інструментом м’якої сили та політичного впливу.

    Таким чином, рішення щодо участі Росії у Венеційській бієнале може мати далекосяжні наслідки не лише для культурної сфери, а й для міжнародних відносин. Позиція Фінляндії стала одним із перших чітких сигналів можливого бойкоту, і не виключено, що до неї приєднаються інші країни.

    Наразі остаточна доля російського павільйону залишається відкритою, однак очевидно, що цьогорічна Венеційська бієнале ризикує стати не лише мистецькою подією, а й ареною гострих політичних дискусій.

  • Росія запускає розробку Велико-Токмацького родовища марганцю на окупованій Запоріжжі

    Росія запускає розробку Велико-Токмацького родовища марганцю на окупованій Запоріжжі

    Російська компанія Реале Інженерінг Інвест отримала ліцензію та розпочала роботи на Велико-Токмацькому родовищі марганцю, розташованому на тимчасово окупованій території Запорізької області України. Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на російське видання Коммерсант.

    Йдеться про одне з найбільших родовищ марганцю у світі — Велико-Токмацьке родовище, запаси якого оцінюються приблизно у 1,7 мільярда тонн. За цим показником воно входить до п’ятірки найбільших у світі і суттєво перевищує аналогічні родовища на території Росії.

    За даними журналістів, ліцензію на видобуток корисних копалин компанія отримала у лютому 2026 року, а вже у квітні розпочала геологорозвідувальні роботи. Це означає початкову стадію освоєння родовища, яка передує повномасштабному промисловому видобутку.

    Відомо, що 25,1% компанії належить структурі російської державної корпорації Ростех — ТОВ «РТ-Розвиток бізнесу». Це свідчить про участь державного капіталу РФ у проєкті.

    Марганець є стратегічною сировиною, яка широко використовується у металургії, передусім для виробництва сталі. Він покращує міцність і зносостійкість металів, що робить його критично важливим ресурсом для промисловості та оборонного сектору.

    Наразі Росія значною мірою залежить від імпорту цього ресурсу: понад 90% марганцю вона закуповує за кордоном. При цьому власний видобуток ведеться лише на одному родовищі в Башкирії.

    Освоєння Велико-Токмацького родовища може частково змінити цю ситуацію та зменшити залежність РФ від зовнішніх постачальників.

    Поруч із родовищем вже розпочато будівництво гірничо-збагачувального комбінату. За оцінками, на підприємстві можуть працювати близько 3 тисяч осіб. Це свідчить про наміри розгорнути повноцінний промисловий видобуток і переробку сировини.

    Для порівняння, найбільші родовища марганцю в самій Росії — Усинське (Кемеровська область) та Порожинське (Красноярський край) — мають значно менші запаси: 127,7 млн тонн і 29,46 млн тонн відповідно.

    Розробка родовища відбувається на території України, яка перебуває під тимчасовою окупацією. Українська влада неодноразово заявляла, що будь-яке використання природних ресурсів на окупованих територіях без згоди Києва є незаконним.

    Подібні дії Росії можуть розглядатися як порушення міжнародного права, зокрема норм, що регулюють поводження з ресурсами на окупованих територіях.

    Питання незаконного використання українських ресурсів вже неодноразово ставало предметом міжнародної уваги. Зокрема, нещодавно повідомлялося, що деякі країни відмовляються від імпорту продукції, яка може походити з тимчасово окупованих територій України.

    Експерти зазначають, що контроль над такими ресурсами, як марганець, має не лише економічне, а й геополітичне значення. У разі успішної реалізації проєкту Росія може зміцнити свої позиції у металургійній галузі та знизити залежність від імпорту.

    Водночас для України це означає втрату доступу до одного з ключових природних ресурсів на період окупації, а також потенційні економічні збитки.

    Наразі геологорозвідка триває, а подальші етапи проєкту залежатимуть як від технічних можливостей, так і від розвитку безпекової та політичної ситуації в регіоні.

  • Авіаційний регулятор під підозрою: рішення посадовців могли приносити прибуток Росії

    Авіаційний регулятор під підозрою: рішення посадовців могли приносити прибуток Росії

    Державна авіаційна служба України, яка має забезпечувати безпеку польотів і контроль за галуззю, протягом останніх років, за оцінками експертів та учасників ринку, фактично втратила функції незалежного регулятора. Замість захисту інтересів держави та оборони відомство перетворилося на адміністративний центр ухвалення рішень на користь окремих груп, а в окремих випадках — структур, пов’язаних із Росією.

    Ключову роль у цьому процесі відіграло попереднє керівництво служби — ексголова Олександр Більчук та його заступник Ігор Зелінський. Саме в період повномасштабної війни були ухвалені рішення, які змушували українські підприємства співпрацювати з іноземними посередниками із сумнівною репутацією, попри наявність власних сертифікованих компаній.

    Одним із найбільш резонансних прикладів стало рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів Мі-8 компанії AAL Group Ltd. Попри те, що в Україні є власні підприємства, здатні виконувати ці роботи, обрали офшорну структуру, кінцевим бенефіціаром якої називають компанію «Вертольоти Росії», що входить до держкорпорації «Ростех». За інформацією ринку, саме після цього рішення Більчука звільнили. Додатково зазначається, що американські військові структури раніше визнали цю компанію непридатною для співпраці через зв’язки з РФ.

    Не менш проблемною стала ситуація з літаками Іл-76, які традиційно використовувалися для військових, гуманітарних і евакуаційних місій. У 2023 році Державіаслужба спершу підтвердила відсутність обмежень для їх експлуатації, але згодом різко змінила позицію, заявивши про відсутність цивільних сертифікатів типу. Це фактично заблокувало використання бортів, призвело до простою техніки та фінансових втрат для держави.

    Паралельно регулятор видавав сертифікати льотної придатності, спираючись на документи російського розробника ПАТ «Іл», який перебуває під українськими санкціями. Експерти наголошують: така практика могла означати легалізацію рішень підприємства країни-агресора і створювати фінансові вигоди для російської сторони. При цьому в Україні є власні сертифіковані організації, здатні забезпечити технічний супровід без будь-яких контактів із підсанкційними структурами.

    Історія проблем у відомстві має довший характер. Ще у 2016 році НАБУ завершило розслідування щодо тодішнього керівника служби Дениса Антонюка через підозри у зловживанні службовим становищем і наданні переваг окремим перевізникам. Збитки тоді оцінювалися у сотні тисяч гривень.

    До повномасштабної війни медіа неодноразово повідомляли про корупційні практики під час видачі дозволів на польоти, затягування розгляду документів і створення штучних бар’єрів для авіакомпаній. У публікаціях фігурували посадовці керівної ланки служби, зокрема перший заступник голови Сергій Коршук. Однак системних кадрових і управлінських висновків зроблено не було.

    Фахівці галузі переконані: з огляду на воєнний стан та стратегічне значення авіації, діяльність регулятора потребує комплексної перевірки, а можливі зв’язки з підсанкційними або афілійованими з РФ структурами — ретельної правової оцінки.