Позначка: Ростислав Карандєєв

  • Виїзд під виглядом музикантів: колишнього керівника Мінкульту підозрюють у гучній схемі

    Виїзд під виглядом музикантів: колишнього керівника Мінкульту підозрюють у гучній схемі

    Колишньому виконувачу обов’язків міністра культури та інформаційної політики України повідомили про підозру у справі щодо незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон під виглядом учасників музичного колективу. Про це 20 червня повідомив Офіс генерального прокурора.

    Ім’я підозрюваного правоохоронці офіційно не називають, однак з оприлюднених обставин справи випливає, що йдеться про Ростислава Карандєєва, який виконував обов’язки міністра культури та інформаційної політики України з липня 2023 року до вересня 2024 року.

    За даними слідства, посадовець міг бути причетним до організації виїзду за межі України восьми чоловіків призовного віку, яких оформили як учасників музичного гурту для нібито проведення благодійних концертів за кордоном. Однак у ході перевірки правоохоронці встановили, що зазначені особи фактично не мали жодного стосунку до музичної діяльності та не відповідали критеріям, необхідним для участі у міжнародних культурних заходах.

    Слідчі встановили, що спочатку Державна прикордонна служба відмовила чоловікам у виїзді з України через недостатність підтверджуючих документів та сумніви щодо заявленої мети поїздки. Після цього, за версією правоохоронців, тодішній керівник міністерства повторно направив до прикордонників офіційний лист із проханням сприяти перетину кордону зазначеними особами.

    У результаті після отримання додаткових документів чоловіки змогли виїхати за межі України. Водночас, як зазначають правоохоронці, жоден із них не повернувся на територію держави у встановлені строки. Саме цей факт став одним із ключових елементів кримінального провадження.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що дії колишнього посадовця кваліфіковані за частиною другою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене службовою особою з використанням службового становища. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до дев’яти років із можливим позбавленням права обіймати певні посади.

    Справа стала черговим епізодом масштабного розслідування щодо можливих зловживань у сфері культурної дипломатії та міжнародних мистецьких поїздок під час воєнного стану. Після початку повномасштабної війни держава дозволила виїзд за кордон окремим категоріям митців, музикантів, акторів та представників культурної сфери для участі в міжнародних заходах, спрямованих на підтримку України.

    Водночас саме цей механізм неодноразово ставав предметом суспільних дискусій та перевірок правоохоронних органів. Протягом останніх двох років фіксувалися випадки, коли чоловіки призовного віку виїжджали за кордон під приводом участі у творчих, волонтерських чи благодійних заходах, але не поверталися до України після завершення заявлених поїздок.

    На тлі численних скандалів уряд та Міністерство культури неодноразово посилювали контроль за погодженням міжнародних відряджень для представників культурної сфери. Зокрема, були запроваджені додаткові вимоги до підтвердження професійної діяльності учасників поїздок, механізми моніторингу їхнього повернення та перевірки організаторів закордонних заходів.

    Сам Ростислав Карандєєв раніше публічно заявляв про необхідність підтримки міжнародної культурної присутності України та наголошував на важливості мистецької дипломатії під час війни. Однак правоохоронці вважають, що у конкретному випадку службові повноваження могли бути використані всупереч інтересам держави.

    На момент оприлюднення інформації офіційної детальної позиції самого Карандєєва щодо оголошеної підозри не було представлено. Очікується, що найближчим часом він або його представники нададуть власні пояснення щодо обставин справи.

    Юристи зазначають, що ключовими доказами у провадженні можуть стати службове листування, документи про організацію закордонних виступів, покази свідків та інформація щодо фактичної діяльності осіб, які залишили територію України. Також слідство перевіряє, чи могли до схеми бути причетні інші посадовці або організатори поїздки.

    Справа вже викликала значний суспільний резонанс, оскільки стосується питань мобілізації, контролю державного кордону та довіри до механізмів виїзду за кордон під час воєнного стану. Експерти наголошують, що результати розслідування можуть вплинути на подальшу політику держави щодо міжнародних відряджень представників культури та мистецтва.

    Наразі триває досудове розслідування. Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи, перевіряють документи, маршрути поїздок та можливих учасників схеми. Остаточну оцінку діям колишнього керівника Міністерства культури має надати суд.

  • Як Мінкульт спільно з Мін’юстом знищує культурну спадщину

    Як Мінкульт спільно з Мін’юстом знищує культурну спадщину

    На вихідних у Києві спалахнув черговий скандал: була знесена історична садиба Зеленських. Мер столиці Віталій Кличко назвав це “цинічною провокацією” і зазначив, що міська адміністрація за кілька днів до інциденту подала до Мінкульту документи для захисту будівлі і надання їй статусу пам’ятки.

    “Активісти приходять під будівлю мерії, мовляв, “Кличко зніс пам’ятку”. Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад п’ять років не ухвалив поданий містом законопроєкт, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель?” — заявив Кличко.

    У свою чергу, в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв звинуватив у всьому столичну владу, заявивши, що саме вона неналежно працює на цьому напрямку.

    Однак знесення садиби Зеленських піднімає набагато ширшу проблему захисту культурної спадщини в Україні.

    Захист культурної спадщини є однією зі складових національної безпеки і збереження національної ідентичності, особливо в умовах агресії з боку Росії. Ворог намагається знищити історію України, а тому захист пам’яток є важливою частиною цієї боротьби. Однак весною цього року з’явився наказ Мінкульту, який позбавив громадян права самостійно ініціювати захист культурної спадщини.

    Раніше ключову роль у процесі захисту пам’яток відігравала громадськість. Наприклад, у випадку зі знесенням будівлі “Квіти України” кияни змогли оперативно захистити її, домігшись надання статусу пам’ятки. Це стало можливим завдяки старим правилам, які діяли на той момент.

    Наразі ж, згідно з новим наказом, профільні громадські організації більше не можуть самостійно готувати документацію для внесення об’єкта до Переліку. Вони повинні звернутися до відповідного органу охорони культурної спадщини, що значно ускладнює процес. Також було встановлено 10 робочих днів для розгляду заявки, але підстави для відмови у внесенні до Переліку не визначені чітко, що дає можливість чиновникам блокувати ініціативи громадськості.

    Нові процедури несуть значні корупційні ризики. Відтепер рішення про надання статусу об’єкта культурної спадщини приймається колегіальною Консультаційною радою, що позбавляє відповідальності окремих чиновників. Відсутність прозорості в роботі цих рад та можливість маніпулювання цінністю об’єктів підсилюють ризики корупції.

    Крім того, новий Порядок був ухвалений з порушеннями процедур консультацій з громадськістю. Мінкульт не проводив обов’язкових консультацій перед виданням наказу, що є порушенням Державної антикорупційної програми.

    Зміни в процедурі внесення об’єктів до Переліку значно ускладнили захист культурної спадщини. Відтепер, якщо на рівні державних адміністрацій буде заблоковано внесення будівлі до Переліку, звернутися до Мінкульту вже не можна. Це повертає нас до старих часів, коли подібні рішення приймалися закрито і без участі громадськості.

    Такі зміни значно ускладнюють можливість захисту культурної спадщини і можуть призвести до її знищення. Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є забезпечення прозорості процесу та залучення незалежних експертів до оцінки цінності об’єктів культурної спадщини.

  • Забудовники знищують історичний Київ, а чиновники обвинувачують один одного

    Забудовники знищують історичний Київ, а чиновники обвинувачують один одного

    Українська столиця, заснована понад 1500 років тому, стоїть на межі втрати своєї цінної історичної спадщини через безжалісну забудову та руйнування історичних будівель. Проблема стала особливо актуальною у світлі останніх рішень Міністерства культури, що нібито сприяють розвитку міста, але насправді приводять до нищення його культурного обличчя.

    У столиці на вихідних спалахнув скандал. Знесли садибу Зеленських. Мер Києва Віталій Кличко вже встиг назвати те, що відбулося «цинічною провокацією» і зазначив, що профільний департамент КМДА за кілька днів до того відправив до Мінкульту документи, аби захистити будівлю і надати статус пам’ятки:

    Кличко

    «Активісти приходять під будівлю мерії. Мовляв, «Кличко зніс памʼятку». Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад 5 років так і не ухвалив поданий містом законопроєкт, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель? Чому не звертаються до уряду, від якого місто вже стільки років вимагає повернути у власність громади будинок Сікорського, який перебуває на балансі Міноборони. Той же Кабмін заблокував передачу громаді Гостинного двора, який місто разом з активістами повернуло з приватної власності в державну. А памʼятка теж стоїть без реконструкції і руйнується».

    Відповідь від в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва не забарилася. Він назвав це неправдивими закидами, звинуватив у всьому столичну владу, яка неналежно працює на цьому напрямку.

    Карандєєв

    Тим часом, вчора, 22 липня,  Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА вже втретє (!) не підтримала включення Садиби Зеленських, 1890 р. до Переліку памяток м. Києва.  Про це повідомив активіст Дмитро Перов.

    купленазабудовником рада

    Вперше облікову документацію подала ГО Мапа Реновації у грудні 2022 р. Вдруге – доопрацьований пакет документів розглядався в квітні 2024 р. Втретє уже нова облікова від ГО Спадщина була розглянута, 22 липня 2024 р. Вже після того, як будинок,  підло знесли забудовники “тургенєви” й після заяв Кличка та представників Департаменту.

    Дії – а точніше бездіяльність Департаменту прямо призвели до зруйнування історичної памʼятки у минулу пʼятницю. А відмова у наданні їй статусу – виключає юридичний механізм щодо зобовʼязання її відновлення згідно ЗУ «Про охорону культурної спадщини».  Й попри нібито підписаний меморандум з забудовником про відновлення, скоріш за все ніякого відновлення будинку не буде.

    “Схема наступна: забудовник підписує меморандум з містом про відновлення. Про це пишуть ЗМІ. Кличко – герой України. Але якщо садиба не памʼятка – нема юридичних підстав її відновлення. Цей меморандум просто ніхто не виконуватиме”  – зазначив активіст  Дмитро Перов.

    Схоже Карандєєв таки переграв Кличка, бо сьогодні 23 липня, Міністерство культури та інформаційної політики України визнало Садибу Зеленських, 1890 р. памʼяткою архітектури та зобовʼязала Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який ще вчора  не підтримав надання історичній будівлі статусу памятки (на думку, члена ради Богдана Кодушка – вона не має жодної – ані історичноі, ані архітектурної, ані культурної цінності.) внести її до Переліку памяток м. Києва.

    Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини» тепер – власник буде зобовʼязаний відновити будівлю в первісному вигляді. Інакше – вона буде првернути до державної або комунальної власності міста.

    Тим часом правоохоронці оголосили підозру власникові будівлі, за вказівкою якого у Києві знесли садибу Зеленських — історичну будівлю кінця ХІХ століття. Наразі слідчі оголосили власникові будинку про підозру за ч. 1 ст. 388 Кримінального кодексу України — умисне пошкодження та знищення майна, на яке судом накладено арешт. Санкція статті передбачає штраф від 17 000 до 68 000 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

  • Близько 2000 працівників культури та медіа отримали бронювання від мобілізації

    Близько 2000 працівників культури та медіа отримали бронювання від мобілізації

    Близько 2000 працівників культури та засобів масової інформації отримали бронювання від мобілізації за поданням Міністерства культури та інформаційної політики. Про це заявив тимчасово виконуючий обов’язки міністра Ростислав Карандєєв під час круглого столу з журналістами у Миколаєві.

    Він зауважив, що тема бронювання є дуже важливою, особливо для родин, чиї члени перебувають на фронті. Лозунг “все для фронту – все для перемоги” дуже актуальний, але також важливо розуміти, заради чого ведеться війна. Забезпечення сталості і стійкості цивільних процесів важливе в контексті війни, і частина фахівців культурної сфери та медіа має працювати для цього.

    Карандєєв підкреслив, що обов’язок влади – забезпечити хоча б мінімальну спроможність функціонування кожного закладу культури, який не припинив свою діяльність навіть під час війни. Таким чином, бронювання отримали представники медіа та культурної сфери, проте лише до 50% їхньої кількості.

    “1150 працівників культури та трохи більше 700 засобів масової інформації отримали бронювання від мобілізації за поданням Міністерства культури та інформаційної політики. Я готовий захищати кожну людину, оскільки це зроблено аргументовано за діючими нормами в Україні”, – підкреслив Карандєєв під час зустрічі у Миколаєві з журналістами.

    Він також визнав, що сьогодні представникам влади не легко, іноді є бажання допомагати, але невідомо, як це робити належним чином. “Тому я прошу вас допомагати і надавати поради щодо того, як правильно формувати ідеї та їх логістику. Ми зараз працюємо разом з представниками громадськості, оскільки комунікація з громадськістю дуже важлива”, – додав тимчасовий міністр.

    Він також підкреслив, що термін “місцеве самоврядування” передбачає, що люди стають активними учасниками владних процесів, а не лише споживачами її рішень. “Це означає, що ми не лише маємо право висловлювати свою думку, але й брати участь у розробці та реалізації проектів, які впливають на якість нашого життя”, – підкреслив він.

    Раніше, тимчасовий міністр культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв заявив, що критика щодо бронювання працівників культурної та медійної сфер є несправедливою до тих, хто виконує свою роботу чесно та якісно.