Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому заступнику керівника Офісу президента України Ростиславу Шурмі та його брату Олегу Шурмі. Йдеться про справу щодо ймовірних зловживань у сфері виплат за «зеленим тарифом».
Про це повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) 21 квітня.
За даними САП, після затримання підозрюваних і їх доставки до органу досудового розслідування слідчий суддя має вирішити питання застосування запобіжного заходу в межах ухвали суду. Водночас один із фігурантів, Ростислав Шурма, наразі перебуває за кордоном — у Німеччині. Він заявляв про готовність співпрацювати зі слідством, однак не на території України.
Шурма та його брат є підозрюваними за статтями про привласнення або розтрату майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ) та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 ККУ).
За версією слідства, вони можуть бути причетні до схеми розкрадання коштів у сфері «зеленого тарифу» на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Розслідування у цій справі проводить Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП. За оцінками правоохоронців, сума збитків становить близько 141,3 млн грн.
Слідство також вважає, що частина коштів могла бути легалізована через мережу пов’язаних компаній у сфері енергетики.
Ростислав Шурма є колишнім заступником керівника Офісу президента, ексдепутатом Донецької облради та колишнім керівником промислових підприємств. У 2021–2024 роках він обіймав посаду в ОП, відповідаючи за економічний блок, а згодом був звільнений.
Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб, механізми руху коштів і роль кожного з фігурантів у можливій схемі.
У кулуарах влади розгортається новий конфлікт навколо конкурсу на керівництво Державної митної служби. Одним із фаворитів у кадрових домовленостях називають Данііла Меньшикова — нинішнього виконувача обов’язків голови Державіаційної служби, який раніше очолював Черкаську та Львівську митниці.
За інформацією з політичних джерел, просування Меньшикова підтримує заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. Також Меньшиков має давні зв’язки з Ростиславом Шурмою — колишнім заступником голови Офісу президента, який свого часу сприяв його призначенню на митницю.
Кар’єра Данііла Меньшикова супроводжувалася низкою скандалів ще під час його роботи в митній службі. У 2022 році Державне бюро розслідувань провело обшуки за місцем його проживання у справі щодо ввезення автомобілів з-за кордону без сплати митних платежів. Слідство перевіряло можливу схему імпорту десятків авто через митницю, яка могла призвести до значних втрат державного бюджету.
Окремі питання виникли і до майнового стану посадовця. Під час перевірки способу життя Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що у деклараціях Меньшикова були відсутні відомості про чотири будинки в Києві загальною вартістю близько 14 млн грн. Нерухомість була оформлена на його співмешканку, яка також задекларувала заощадження, що значно перевищували її офіційні доходи — майже 1,5 млн доларів і 170 тисяч фунтів стерлінгів.
Крім того, НАЗК у 2024 році виявило недостовірні дані в декларації Меньшикова на суму приблизно 14 млн гривень. Посадовець намагається оскаржити ці висновки агентства у суді.
На цьому тлі в конкурсі на керівника митниці може зникнути один із конкурентів Меньшикова. Мова йде про чинного заступника голови Державної митної служби Владислава Суворова, якого вважають одним із претендентів на посаду.
Народний депутат забороненої партії ОПЗЖ Анатолій Бурміч та депутатка від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна звернулися до Національного агентства з питань запобігання корупції із вимогою перевірити майнові декларації Суворова.
За словами співрозмовників у політичних колах, результат цієї перевірки може бути використаний як підстава для усунення Суворова з конкурсу на посаду керівника митниці.
Таким чином боротьба за контроль над митною службою дедалі більше набуває ознак політичного конфлікту, у якому переплітаються інтереси різних груп впливу.
Нагадаємо, Альона Дегрик-Шевцова знаходиться під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні 5 млрд грн через “Айбокс банк”. Шевцова наразі переховується за кордоном, та вже встигла потрапити в поле зору європейських правоохоронців через відмивання коштів у Польщі.
Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.
Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.
ФОТО: Суддя Світлана Шапутько отримала від Альони Шевцової хабар у розмірі біля
200 тисяч євро.
“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.
Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.
Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.
Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.
Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.
В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.
Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку допомагають судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.
Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоуса, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.
ФОТО: львівський суддя Юрій Білоус отримав від підсанкційної Альони Шевцової хабар у розмірі 150 тисяч доларів США
Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у нього високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.
Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.
29 липня 2025 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.
ФОТО: Суддя Ольга Вдовиченко отримала 500 тисяч доларів США хабара від підсанкційної Альони Шевцової
За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.
ФОТО: судді Яковлева, Жук та Дрига виносять рішення на користь Шевцової за хабар у розмірі 1 мільйон 200 тисяч доларів США
Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також, за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.
ФОТО: Фото із ФБ сторінки журналістки Любов Величко
Колишній заступник глави Офісу Президента Ростислав Шурма та його брат-бізнесмен Олег активно витрачають десятки тисяч доларів на піар у популярних Telegram-каналах з мільйонною аудиторією, таких як «Труха». Замовні матеріали подають їх як жертв політичного переслідування та намагаються переконати аудиторію, що критика проти них є неправомірною.
Проте за зовнішньою обгорткою PR-кампаній прихована масштабна корупційна схема, яка завдала збитків державі на понад 320 млн гривень. Компанії братів Шурми продавали державі електроенергію за «зеленим» тарифом, нібито вироблену на електростанціях, розташованих на тимчасово окупованих територіях.
Ростислав Шурма, перебуваючи на посаді заступника голови ОПУ, мав прямий вплив на енергетичний сектор та міг забезпечити прикриття з боку окремих суддів. Коли антикорупційні органи готували підозру, він раптово звільнився та разом із братом виїхав до Німеччини, де зараз переховується в передмісті Мюнхена.
Українські правоохоронці спільно з німецькими колегами вже зібрали доказову базу, включно з фінансовими даними та інформацією про переміщення активів. Це ускладнює будь-які спроби уникнути відповідальності за скоєні злочини.
На тлі таких схем, окремі олігархи продовжують заробляти мільярди на енергетиці. Зокрема, компанії Ріната Ахметова під час війни отримали близько 15 млрд гривень доходу на «зелених» тарифах, формуючи при цьому публічний наратив про дефіцит електроенергії, хоча самі роками користувалися монопольним становищем і непрозорими тендерами.
Підозрюваний в корупції Ростислав Шурма, який входив в число найближчого оточення Президента, після обшуків НАБУ в його будинку в Германії не просто “телефонував в Офіс”, але й почав “шантажувати” команду Зеленського.
Так, за інформацією нашого джерела, Ростислав Шурма відразу після обшуків НАБУ в його будинку в Штарнбергу (Баварія) телефонував до Офісу Президента з вимогою “вирішити питання з НАБУ, в іншому випадку він почне давати покази”.
Зокрема, відбулась розмова між Ростиславом Шурмою та Олегом Татаровим. На вимогу Шурми “вирішити питання з НАБУ” Татаров відповів, що “його питання складне”.
У відповідь Ростислав Шурма пригрозив “злити” детективам НАБУ чутливу для ОП інформацію. На що Олег Татаров відповів проханням “зачекати та не гарячкувати”.
Як повідомляє джерело, наразі Олег Татаров дав завдання вияснити, “кому саме може злити інформацію Шурма, а до того часу з ним “хороводити” та його не чіпати”.
Водночас, за інформацією джерела, “Ростислав Шурма не втрачає часу та шукає як перестрахуватися щоб уникнути долі Портнова, розкладаючи компромат у різні кошики”.
Також у пошуках підтримки Ростислав Шурма намагався зв’язатися з Рінатом Ахметовим, щоб “підтягнути його до вирішення свого питання” але, як повідомляють наші джерела, олігарх не бере від нього слухавку.
У середині липня детективи НАБУ спільно з німецькими правоохоронцями провели обшук у будинку колишнього заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми, який нині мешкає в передмісті Мюнхена. За інформацією видання Українська правда, у Шурми вилучили мобільний телефон.
Обшук відбувся вранці 15 липня — майже одразу після гучної справи щодо глави «Нафтогазу» Олексія Чернишова, якого НАБУ і САП також підозрюють у корупційних злочинах. Журналісти вказують, що саме ці події могли вплинути на рішення президента Володимира Зеленського публічно розкритикувати антикорупційні органи й підписати закон, який обмежує їхню незалежність.
За словами співрозмовників УП у парламенті, Шурма сам зателефонував високопосадовцю в Офісі президента й повідомив про обшук. Особливо непокоїть Банкову те, що до слідчих дій були залучені німецькі правоохоронці — адже така співпраця можлива лише після ретельної юридичної оцінки.
«Якщо українських слідчих можна дискредитувати чи взяти під політичний контроль, то німецьких — ні», — зазначає джерело журналістів. У контексті того, що фігуранти перебувають за кордоном, справа переходить у площину міжнародної співпраці.
Окрім Ростислава, у фокусі правоохоронців і його брат Олег Шурма. Він став фігурантом розслідування Bihus.Info, яке викрило факти виплат за електроенергію з сонячних станцій на окупованих територіях, пов’язаних із ним. У червні 2024 року стало відомо, що НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо цих виплат.
Обидва брати нині мешкають за кордоном і не повертаються в Україну. Ростислав Шурма скористався правом на виїзд як батько трьох неповнолітніх дітей — це ж саме зробив і його брат. Відомо, що 10–11 липня Ростислав Шурма відвідував конференцію з питань відновлення України в Римі.
Проведений обшук і вилучення особистого телефону можуть свідчити про активну фазу розслідування щодо можливої корупційної діяльності оточення влади, яка виходить за межі України.
Заступник голови Офісу Президента Ростислав Шурма може бути “таємним покровителем” невеликого банку “Альянс”, який останнім часом регулярно потрапляє до корупційних скандалів.
Завдяки близьким стосункам із Павлом Щербанем – головою наглядової ради банку – Шурма може відбивати “атаки” НБУ на “Альянс”, а також забезпечити протекцію для банку перед правоохоронними органами, вважають журналісти.
Банк “Альянс” став широко відомий завдяки скандалу з хабарем, який від імені банку мав дати детективам НАБУ і прокурорам САП адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов у справі про завдання збитків “Укренерго”. Попри те, що формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, насправді все вирішує голова наглядової ради, 40-річний Павло Павлович Щербань.
Згідно із даними з відкритих джерел, Щербань працює в банківському секторі близько 18 років. Він працював у “Промінвестбанку”, банку “Володимирський”, “Південкомбанку” друга Віктора Януковича-молодшого по автогонкам Руслана Циплакова. Також працював у схемних банках “Апекс” та “Стандарт”, а також в Таскомбанку. З середини 2018 року Щербань був заступником голови й в.о. голови правління, а з серпня 2021 року – очолює наглядову раду банку “Альянс”. В липні 2023 року Антимонопольний комітет дозволив йому придбати понад 25% акцій установи.
Журналісти стверджують, що Щербань є кумом Ростислава Шурми, з яким вони ймовірно, познайомилися близько десяти років тому під час структурування низки схемних угод. Це невиконання умов за гарантіями, хронічне ігнорування нормативів Нацбанку, особливо в частині рівня ризику на одного клієнта, корупційні скандали й штрафи за порушення правил фінмоніторингу – сукупно всі ці фактори уже давно повинні були накликати на банк тимчасову адміністрацію”, — йдеться в статті. Утім, банк фізично нібито захищає Шурма.
Автори відзначають, що у Шурми є бізнес-інтереси й в інших компаніях Щербаня. “По-перше, йдеться про газовидобувну компанію “Віва Експлорейшн”, якою Щербань формально володіє разом із геологом Сергієм Думенком через кіпрську фірму I. F. Exploration Company Limited. Згідно з даними профільних ЗМІ, компанія володіє ліцензією на геологічне вивчення у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу природного та конденсату на Старомізунській площі в Івано-Франківській області терміном дії до 2033 р”, – йдеться в матеріалі.
Другий цікавий актив в розпорядженні Щербаня, за яким може стояти заступник глави Офісу Президента – це нещодавно придбаний елеватор у місті Хорол на Полтавщині (ТОВ “Альянс Елеватор”). “Попри відносно невеликі розміри й потребу у реконструкції, Щербань і Шурма розглядають цей бізнес як старт для більшої інтеграції в аграрну галузь, оскільки попит на зберігання зерна та іншої продукції сільського господарства щороку лише зростає”, – вважають журналісти.
Також цілий кластер компаній, куди інвестував Щербань, повʼязані з ІТ-бізнесом.
“Щербань, очевидно, збирається створювати багатопрофільну ІТ-команду, яка зможе обслуговувати різні сфери. Переважно фірми спеціалізуються на банківських продуктах, проте надають послуги й торговим мережам”, – сказано в тексті. Інтерес Шурми до цифровізації багатьох процесів в економіці відомий, додають автори. Але також відоме його постійне бажання “підсидіти” віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова. “І тому група Щербаня – це непоганий старт для створення власного діджитального війська”, – говориться в тексті.
“Вся ця різносторонність у бізнес-інтересах ніяк не лягає у функціонал голови наглядової ради банку, який штормить уже не перший місяць. Тож тут або “Альянс” для Щербаня не є пріоритетом (що не виглядає, як правда), або ж інвестиції у всі ці строкаті бізнеси – це чистий венчур (портфельні вкладення, коли інвестор не впливає на ухвалення рішень, а отримує пропорційний своїй частці пасивний дохід), за яким, можливо, стоїть навіть і не сам Щербань”, – резюмують медійники.
У центрі корупційного скандалу опинився невеликий банк «Альянс», який останнім часом потрапляє під приціл правоохоронних органів. Заступник голови Офісу Президента Ростислав Шурма може бути “таємним покровителем” цього банку, який завдяки близьким стосункам із головою наглядової ради Павлом Щербанем, ймовірно, відбиває «атаки» Національного банку України (НБУ) та забезпечує протекцію перед правоохоронними органами, стверджують журналісти.
Банк «Альянс» став широко відомий після скандалу, в якому адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов нібито намагався дати хабар детективам НАБУ та прокурорам САП у справі про завдання збитків «Укренерго». Хоча формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, реальним керівником та ляльководом банку є Павло Щербань, який очолює наглядову раду з серпня 2021 року.
Щербань має довгу кар’єру в банківському секторі, працюючи у таких установах, як «Промінвестбанк», «Володимирський», «Південкомбанк» та інших. Однак найбільше уваги привертає його роль в банку «Альянс» та його тісні зв’язки з Ростиславом Шурмою, з яким Щербань, ймовірно, познайомився ще близько десяти років тому під час спільної роботи над схемами.
Згідно з даними відкритих джерел, Шурма та Щербань мають спільні інтереси не тільки в банківському секторі, але й у інших бізнесах. Зокрема, Щербань володіє газовидобувною компанією «Віва Експлорейшн», яка отримала ліцензію на видобуток нафти і газу в Івано-Франківській області. Іншим цікавим активом є нещодавно придбаний елеватор у Хоролі, який, на думку аналітиків, може стати стартовим майданчиком для розширення в аграрну галузь.
Окрім того, Щербань інвестує в ІТ-бізнес, що включає створення багатопрофільної ІТ-команди для обслуговування банківських продуктів і торгових мереж. Ці інвестиції можуть бути частиною стратегічного плану, зокрема, на фоні відомого інтересу Шурми до цифровізації економіки та його конкуренції з віцепрем’єром Михайлом Федоровим.
Попри численні порушення нормативів Національного банку та корупційні скандали, банк «Альянс» не зазнав тимчасової адміністрації. Це може свідчити про наявність тіньової підтримки з боку високопосадовців, таких як Шурма. Проте, як відзначають журналісти, чи дійсно «Альянс» є пріоритетом для Щербаня, чи ці інвестиції є частиною більш широкого венчурного портфеля, залишається питанням.
Заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма за короткий період знайомства з Володимиром Зеленським зміг стати його довіреною особою та замкнути на собі ряд питань, що визначають економічну політику держави. Разом з тим, бекграунд Шурми тісно пов’язаний з Рінатом Ахметовим, який зберіг вплив на свого екс-менеджера.
Ростислав Шурма в команді Володимира Зеленського відносно недавно – з листопада 2021 року. До цього часу Шурма 13 років пропрацював в структурах Ріната Ахметова. Саме в той період був закладений фундамент сімейного бізнесу Ростислава та його рідного брата Олега, а в довідці СБУ на Шурму появилась характеристика: “тіньовий мер Запоріжжя від Ахметова”.
Варто відзначити, що будучи менеджером на одному із заводів Ріната Леонідовича, Шурма також займався політичними проектами олігарха, навіть встиг побувати депутатом облради від Партії Регіонів. Маючи політичний вплив на Запорізьку область, Ростислав Шурма засвітився у великій кількості корупційних скандалів: від “розпилу бюджету” до незаконного виділення земель в Запоріжжі, про що писала місцева преса.
Але корупційними скандалами українців не здивуєш. Так, резонансне розслідування Bihus.Info в якому журналісти знайшли докази незаконного збагачення Ростислава та Олега Шурм, які отримували кошти з бюджету “по зеленому тарифу” за роботу сонячних станцій на ТОТ Запорізької області, в юридичному плані закінчилось буквально нічим. Як повідомляють журналісти NV, пов’язана з Олегом Татаровим суддя Печерського суду Світлана Шапутько закрила справу “про конфлікт інтересів”.
В свою чергу журналістів нашого видання зацікавили факти з біографії Ростислава Шурми які, за інформацією наших джерел, задокументовані службою безпеки Ріната Ахметова та допомагають самому багатому українцю через свого екс-менеджера впливати на економічні процеси в державі. Зокрема на близьку для Ріната Леонідовича енергетику.
Ці факти не просто пов’язані з корупційними схемами Ростислава Шурми, але й пересікаються зі справами про держзраду, що може поставити хрест на блискучій кар’єрі Ростислава Ігоровича. В даній площині цікаві два запорізькі кейси: звинувачуваних у держзраді Олега Кізіменко та В’ячеслава Богуслаєва.
Як стало відомо нашому виданню, компанії зрадника Олега Кізіменко, за погодженням з Ростиславом Шурмою, вигравали в Запоріжжі тендери на десятки мільйонів. Нагадуємо, за версією слідства, Кізіменко брав участь у створенні окупаційних органів Севастополя, добровільно передавав Росії службову інформацію з конфіденційними та особистими даними, а також особисто організовував парад військової техніки Збройних сил РФ 9 травня 2014 року. На судовому засіданні обвинувачений свою провину визнав повністю.
Другий цікавий подібний кейс – це співпраця Ростислава Шурми та звинуваченого у держзраді В’ячеслава Богуслаєва. Цікавий цей кейс в першу чергу тим, що Шурма та Богуслаєв мали спільні “бізнес проекти”, в тому числі з корупційною складовою. Нагадуємо, що служба безпеки Рената Леонідовича ретельно фіксувала усі “темні справи” свого ТОП менеджера Ростислава Шурми.
Як зазначають наші джерела в оточені Ріната Ахметова, однією з причин звільнення Шурми зі структур олігарха, стала інформація Служби безпеки олігарха про системні крадіжки Шурмою на заводах, зокрема “ільментна схема”. Як бачимо, у Ріната Леонідовича за 13 років назбиралось багато цікавого на екс-менеджера, що в любий момент може з’явитися в пресі.
За інформацією нашого видання, Ростислав Шурма до цього часу має вплив на політичні та економічні процеси, що відбуваються в Запоріжжі. До прикладу, Шурма курує діяльність голови військової адміністрації Запорізької області Івана Федорова, а нещодавно разом з бізнес партнером Ріната Ахметова, підсанкційним Вадимом Новінським був змінений в.о. мера Запоріжжя Анатолій Куртєв на Регіну Харченко. Що показово в даній ситуації, Шурма продовжує працювати в інтересах структур Ахметова.
Також варто відзначити, що Рінат Ахметов незважаючи ні на війну, ні на інші обставини уже багато років продовжує фінансувати мусульманські громади, як в Україні та і в Росії. Майже непоміченими, на регіональних сайтах рідко появлялись новини про будівництво Ахметовим мечетей. Сама відома з них – Біла мечеть в Болгарі (Казань, Російсько Федерація) та мечеть в Донецьку, яка була побудована ще в 2012 році. Остання інформація – на рівні слухів, про виділення Рінатом Леонідовичем коштів на будівництво мечеті в Києві. Враховуючи динаміку ісламізації в Україні, Ренат Леонідович зможе зберегти свій політичний вплив при любій владі.
Стосовно впливу на економічні процеси в Україні, ні для кого не секрет, що теперішній прем’єр міністр Денис Шмигаль в минулому екс-менеджер Ріната Ахметова, сьгодні являється його креатурою в Кабміні. Заміна Дениса Шмигаля на нового “улюбленця Зеленського” Ростислава Шурму, не змінить баланс сил, та забезпечить Ахметову доступ до управління економікою.
В інтерв’ю американському виданню The Washington Post Рінат Ахметов заявив, що свій перший капітал заробив грою в карти: “Я зрозумів таке: карти – це тактика і стратегія, аналітичний склад розуму, практичний підхід і здатність перемагати”. Зі слів олігарха, біля 20 років він грав у “підкидного дурака”. Ніхто не знає, коли і за яких обставин Рінат Ахметов достане свій головний козир – компромат на Ростислава Шурму, та за яких обставин буде готовий з ним “розпрощатись”.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало протокол про адміністративні правопорушення стосовно заступника керівника Офісу Президента України (ОПУ) Ростислава Шурми через порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Інформацію про це розміщено на сайті НАЗК.
Справа стосується питань з виплатами електростанціям, що генерують енергію з альтернативних джерел, при цьому кінцевим бенефіціаром є брат посадовця – Олег Шурма.
За відомостями НАЗК, у 2022 році Ростислав Шурма організував при ОПУ Комітет електроенергетики, учасники якого зібралися під його керівництвом. В засіданнях Комітету брали участь ключові інституції, пов’язані з електроенергетикою: Міністерство енергетики, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ПАТ «НЕК «Укренерго», ДП «Оператор ринку», ДП «Гарантований покупець».
Брат Ростислава Шурми, Олег, є кінцевим бенефіціарним власником семи компаній, які генерують електроенергію з альтернативних джерел. Сам Ростислав Шурма у період з 2019 по 2021 рік був членом наглядової ради АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Геліос», що є співзасновником трьох із названих вище компаній.
Станом на липень 2022 року, коли відбулися перші засідання Комітету під керівництвом Ростислава Шурми, у ДП «Гарантований покупець» була значна заборгованість за електроенергію, вироблену з альтернативних джерел, закуплену у компаній Олега Шурми. Сума заборгованості перед компаніями становила майже 254 млн гривень.
За даними НАЗК, Ростислав Шурма під час засідань Комітету 23 серпня та 7 вересня 2022 року стимулював ПАТ «НЕК «Укренерго» та ДП «Гарантований покупець» підписати та затвердити у НКРЕКП акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел за певний період. Такі дії впливали на задоволення приватного інтересу Ростислава Шурми, а саме – сприяли успішності бізнесу його брата через прийняття необхідних рішень державними органами та компаніями, що мають відношення до ринку електроенергії.
Ростислав Шурма, заступник керівника Офісу Президента України, брав участь у засіданнях Комітету без належного повідомлення про наявний конфлікт інтересів та обговорював рішення, що стосувалися його приватного інтересу у вказаній сфері.
Раніше встановлено, що сонячні станції, які перебувають під російською окупацією і мають співвласника з оточення Ростислава Шурми, отримували оплату за “зеленим тарифом” до літа 2023 року. За даними з липня 2022 по липень 2023 року ці компанії отримали понад 320 млн гривень оплати за електроенергію від державного підприємства “Гарантований покупець”.
Національним агентством з питань запобігання корупції складено протокол про порушення Ростиславом Шурмою вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, який направлено до суду за статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі визнання вини суд може накласти на нього штраф, а дані про посадовця будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
