Golosnovinua.com

Позначка: розкрадання грошей

  • У Міноборони викрили розкрадання на 25 мільйонів під час закупівель для ЗСУ

    У Міноборони викрили розкрадання на 25 мільйонів під час закупівель для ЗСУ

    За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора встановлено факти розкрадання бюджетних коштів під час державних закупівель для потреб Збройних Сил України. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на ОГП.

    Слідство з’ясувало, що у грудні 2024 року директор приватного товариства поставив Міністерству оборони України 18 тисяч захисних балістичних окулярів-масок.

    Перші зразки пройшли лабораторні випробування з негативними результатами. Втім, службові особи Міноборони не ініціювали повторних перевірок у сертифікованих лабораторіях. Постачальник натомість надав позитивні протоколи від іншої організації, після чого начальник спеціалізованого підрозділу Міноборони затвердив партію як якісну.

    Зрештою окуляри передали військовій частині, а компанія-постачальник отримала бюджетні кошти.

    За даними слідства, держава зазнала збитків на суму понад 25,7 млн грн.

    Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 (привласнення чи розтрата майна в особливо великих розмірах) та ч. 4 ст. 425 (недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки) КК України. Одного з фігурантів затримано, вирішується питання про запобіжний захід.

    Перевіряється причетність інших посадових осіб Міноборони.

  • Колишня керівниця Пенсійного фонду в Києві підозрюється у розкраданні мільйонів

    Колишня керівниця Пенсійного фонду в Києві підозрюється у розкраданні мільйонів

    У Києві правоохоронці викрили масштабну корупційну схему під час капітального ремонту будівель Пенсійного фонду України. Про це повідомила Київська міська прокуратура.

    Слідство встановило, що організована група із шести осіб незаконно заволоділа бюджетними коштами при проведенні ремонтів та закупівлі протипожежного обладнання. Серед підозрюваних — тіньова керівниця підрядної фірми, інженер технічного нагляду, два директори приватних підприємств і двоє посадовців ПФУ, зокрема колишня керівниця Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві.

    Механізм схеми був типовим, але ефективним. Задля перемоги у тендерах організаторка залучала підконтрольні компанії. Після отримання підрядів документи виконаних робіт фальсифікували: вартість послуг зі встановлення протипожежного обладнання штучно завищувалась. Надалі акти підписували чиновники пенсійного фонду, після чого гроші виводились через фіктивні фірми та переводились у готівку.

    Сума завданих державі збитків, згідно з висновком експертиз, перевищує 3,6 мільйона гривень.

    Наразі всім учасникам угруповання повідомлено про підозру. Їм інкримінують участь в організованій групі та заволодіння майном в особливо великих розмірах. За такі злочини Кримінальний кодекс України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Розслідування триває. Правоохоронці перевіряють, чи були подібні схеми задіяні й в інших регіональних підрозділах Пенсійного фонду.

  • НАБУ викрило розкрадання 231 млн у Національному інституті раку

    НАБУ викрило розкрадання 231 млн у Національному інституті раку

    Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про викриття масштабної злочинної організації, яка протягом 2021–2022 років розікрала понад 231 млн гривень бюджетних коштів, призначених на закупівлю медичного обладнання для лікування онкохворих.

    Як з’ясувало слідство, махінації відбувалися під час реалізації проєкту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань» у Національному інституті раку. Схему очолював фактичний керівник групи постачальників, до якої входили довірені особи, посадовці інституту та керівництво.

    Учасники схеми забезпечували перемогу «своїх» компаній у тендерах, які проводилися під повним контролем організаторів. Ринок не аналізували, пропозиції конкурентів — відхиляли. Через включення афілійованих закордонних фірм у ланцюг постачання та зміну комплектації, вартість обладнання завищувалась до 50%.

    У результаті гроші, призначені для закупівлі життєво необхідного обладнання для онкохворих, осідали у фіктивних компаніях і використовувались для збагачення організаторів.

    Правоохоронці повідомили про підозру:

    • організатору схеми, керівнику групи постачальників;

    • двом представникам підконтрольних фірм;

    • двом посадовцям Національного інституту раку;

    • виконувачу обов’язків директора НІР, який на той момент також був депутатом обласної ради.

    Їм інкримінують створення злочинної організації (ст. 255 ККУ) та заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах (ст. 191 ККУ).

    Як зазначають у НАБУ, розслідування проводиться за підтримки правоохоронців із 12 країн. Ймовірно, список фігурантів справи буде розширено — триває встановлення інших причетних осіб.

    Це вже не перший скандал, пов’язаний із державними закупівлями медичного обладнання. Але цього разу йдеться про кошти, які мали рятувати життя людей із онкологічними захворюваннями.

  • Продукти для армії перетворили на бізнес: затримано 9 фігурантів справи

    Продукти для армії перетворили на бізнес: затримано 9 фігурантів справи

    Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Офісом Генерального прокурора затримали дев’ятьох осіб, які організували масштабну корупційну схему на постачанні продуктів харчування до військових частин і навчальних закладів ЗСУ. У центрі махінацій — власник двох комерційних компаній, який створив злочинну організацію з метою збагачення за рахунок армії.

    За даними слідства, до складу групи входили ще восьмеро спільників: директори фірм, їхні підлеглі, а також начальники продовольчих служб кількох військових частин і освітнього закладу Міноборони. Суть схеми була простою — у документах значились великі обсяги продуктів, яких фактично не постачали. Фіктивні видаткові накладні та акти приймання фіксували поставки, яких не було.

    У такий спосіб фігуранти справи систематично “відмивали” бюджетні кошти. Сума збитків, завданих державі, вже сягнула 6 мільйонів гривень.

    Контракти на постачання продуктів з Міністерством оборони були офіційними, що дозволяло прикриватися формальностями. Звичайна перевірка паперів не виявляла порушень — на папері все виглядало законно. Проте фактичні поставки або не відбувались, або ж були в рази меншими, ніж заявлено.

    Наразі ДБР проводить обшуки та вилучає документи, що можуть підтвердити системність і масштаб афери. Всім затриманим готуються підозри. Кримінальне провадження відкрито за статтями 255 ККУ (створення злочинної організації) та 191 ККУ (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем).

    Як зазначають у Бюро, це — лише одна з багатьох схем, які виникають на ґрунті військових тендерів. Продовольче забезпечення армії — ласий шмат для корупціонерів, адже обсяги постачань великі, контроль слабкий, а підстав для перевірок — обмаль. Водночас такі справи б’ють не лише по бюджету, а й по довірі до армійської логістики в часи війни.

  • У Києві розкрадали кошти на дрони для тероборони

    У Києві розкрадали кошти на дрони для тероборони

    Бюро економічної безпеки разом зі Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону викрили й документують масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, виділених на потреби військових у межах програми “Захисник Києва”. За даними слідства, до корупційної схеми причетні високопосадовці КМДА, департаменту муніципальної безпеки, командування 112-ї бригади тероборони та низка приватних фірм.

    У 2023-2024 роках Київська міська рада спрямувала на потреби військової частини 112-ї бригади понад 615 мільйонів гривень — з них 400 млн грн лише цьогоріч. Кошти мали забезпечити військових безпілотниками, обладнанням, спорядженням тощо.

    Однак, за даними кримінального провадження №42024100000000152 (ч. 2 ст. 364 КК), значна частина коштів була виведена у готівку через фіктивні фірми та розподілена між учасниками змови.

    Ключовий інструмент — укладення прямих договорів без проведення тендерів через “Прозоро”. Це стало можливим завдяки урядовим постановам, які дозволяють спрощені процедури для оборонних закупівель.

    У ході обшуків правоохоронці вилучили документи, які підтверджують постачання товарів за завищеними цінами. Наприклад, у травні 2024 року військова частина уклала договір №80 із ТОВ «Роботікс Солюшенс» на закупівлю квадрокоптерів DJI Mavic 3T та іншої техніки. Подібні угоди укладалися і з низкою інших компаній.

    Серед ключових фірм, що фігурують у справі:

    • ТОВ «Роботікс Солюшенс» – договори №80, №86, №126

    • ТОВ «Роботренд» – договори №121, №187

    • ТОВ «Інфленс» – договори №80, №316

    • ТОВ «Оіл Транс», ТОВ «Домінейшн Груп», ТОВ «Інститут Вайс», ТОВ «Буллет», ТОВ «Енджи Пон», ТОВ «Фірма “Мінерал-Плюс”», та інші

    Більшість компаній спеціалізувалися на наданні “комерційних пропозицій”, необхідних для оформлення закупівель, що могло бути лише ширмою для легалізації оборудок.

    Ціни в документах значно перевищували ринкові — у деяких випадках у 2-3 рази.

    Слідство вважає, що службові особи 112-ї бригади ТрО, вступивши у змову з представниками фірм, підписували угоди за завідомо завищеними цінами. Усі етапи — від вибору постачальника до підписання актів — були інструменталізовані для привласнення коштів.

    Після переказу коштів фірмам ці гроші переводилися у готівку через фіктивних підприємців, далі розподілялися між учасниками. Це типова модель бюджетного “відкату”.

    Попри серйозність підозр, публічної реакції з боку КМДА або департаменту муніципальної безпеки наразі немає. Тим часом, за інформацією джерел у правоохоронних органах, розслідування триває, і вже невдовзі можуть бути оголошені підозри окремим фігурантам справи.

    Нагадаємо, що програма “Захисник Києва” створювалася з метою швидкого забезпечення військових та тероборони столиці всім необхідним. Проте, як і багато інших цільових ініціатив, вона стала черговою “годівницею” для корумпованих чиновників і ділків, які наживаються на війні.

  • Командування 110-ї бригади підозрюють у розкраданні мільйонів на доплатах

    Командування 110-ї бригади підозрюють у розкраданні мільйонів на доплатах

    У 110 окремій механізованій бригаді імені Марка Безручка викрито масштабну корупційну схему з фіктивними бойовими надбавками. За даними слідства, більше ніж 50 військовослужбовців отримували грошове забезпечення за участь у бойових діях, якої насправді не було.

    Як повідомляє Державне бюро розслідувань, лише четверо фігурантів — троє водіїв та працівник ремонтної майстерні — незаконно отримали понад 5,3 мільйона гривень за нібито відрядження на передову. Реально ж вони перебували у тилу, а частину надбавок передавали керівництву підрозділу.

    Схему курував заступник командира бригади, який, за інформацією слідства, не лише організував виплати, а й системно збирав побори з військових. Він отримав підозру одразу за кількома тяжкими статтями, зокрема щодо:

    • створення злочинної організації;

    • розтрати майна в особливо великих розмірах;

    • перевищення влади в умовах воєнного стану;

    • службового підроблення;

    • викрадення зброї та незаконного позбавлення волі.

    Його спільника — командира групи матеріального забезпечення — було затримано у січні 2025 року, а ще п’ятеро солдатів вважаються безпосередніми учасниками злочинної організації. Їм інкримінують участь у розтраті бюджетних коштів, службову підробку та ухилення від військової служби.

    За попередніми оцінками, держава втратила десятки мільйонів гривень. У рамках розслідування ДБР перевіряє ще близько 50 схожих випадків фіктивного перебування на фронті.

    Під час обшуків у організатора схеми було вилучено близько 7 мільйонів гривень, які вже передано до Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Також накладено арешт на його нерухомість і майно.

    Санкції статей, за якими висунуті підозри, передбачають до 15 років позбавлення волі з конфіскацією.

    Ця історія — чергове нагадування про те, наскільки вразливою залишається система фінансової звітності та контролю навіть під час війни. Схеми на бойових доплатах не лише шкодять бюджету, а й деморалізують справжніх бійців, які ризикують життям на передовій.

  • Фіктивні контракти, підставні компанії і 110 мільйонів: як розкрадали гроші на парковках Києва

    Фіктивні контракти, підставні компанії і 110 мільйонів: як розкрадали гроші на парковках Києва

    У Київській області відкрито кримінальне провадження, яке може стати одним із найгучніших корупційних скандалів 2024 року. Йдеться про масштабну схему розкрадання бюджетних коштів у сфері паркування за участі комунального підприємства «Київтранспарксервіс» та низки пов’язаних приватних структур.

    Досудове розслідування здійснює територіальне управління ДБР у місті Києві в межах провадження №62024100110000164 за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення майна в особливо великих розмірах.

    Ключові фігуранти справи:

    • КП «Київтранспарксервіс»

    • ТОВ «Компанія “Єсфірь”»

    • ТОВ «НАПРЯМ УКРАЇНА»

    • ТОВ «ВОГ РЕСУРС»

    • ТОВ «ІНТЕКС ІНВЕСТ»

    • ТОВ «ПРАЙД»

    • ТОВ «ОХОРОНА24»

    Слідчі встановили, що протягом 2023–2024 років ці компанії здійснили низку фіктивних операцій, зокрема із завищенням вартості послуг, фальсифікацією контрактів і використанням фіктивного податкового кредиту. Обороти за підозрілими договорами лише за останній рік перевищили 110 мільйонів гривень.

    Як працювала схема?

    Формально компанії нібито надавали послуги або поставляли товари комунальному підприємству, однак більшість договорів мали всі ознаки фіктивності. Йдеться про:

    • завідомо неправдиву номенклатуру товарів;

    • «мертві душі» серед постачальників;

    • фальшиві оренди складських приміщень;

    • жодного підтвердження про фактичне надходження продукції.

    Кінцева мета — створення фіктивного податкового кредиту та виведення коштів у тінь.

    Виграли всі, крім бюджету

    Джерела в правоохоронних органах повідомляють, що частина учасників схеми пов’язана з посадовцями КМДА. Розглядається ймовірність, що ці особи «кришували» діяльність схемних структур в обмін на “відкати”.

    Також у полі зору слідства — керівництво самого КП «Київтранспарксервіс», яке могло свідомо брати участь у незаконному заволодінні державними коштами або ж «закривати очі» на зловживання.

    Згідно з Кримінальним кодексом, фігурантам справи загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Поки триває активне слідство, однак обсяги порушень уже зараз свідчать про наявність класичної моделі «освоєння бюджету» під прикриттям муніципального сервісу.

    І хоча на папері всі компанії мали працювати для зручності киян, фактично, як виявилося, головна мета — “паркувати” гроші з міського бюджету у приватних кишенях.

  • Директор “Нижньодністровської ГЕС” підозрюється у розтраті 5 мільйонів гривень

    Директор “Нижньодністровської ГЕС” підозрюється у розтраті 5 мільйонів гривень

    Працівники ДБР за матеріалами СБУ викрили масштабну корупційну схему в «Нижньодністровській ГЕС», розташованій у Чернівецькій області. Слідство встановило, що посадовці підприємства завдали державі збитків на майже 5 мільйонів гривень.

    За даними слідчих, організатором оборудки є генеральний директор ГЕС, який у змові з керівницею відділу публічних закупівель та інженером підприємства уклав договори з двома «потрібними» підрядниками. Вартість робіт була свідомо завищена, а тендерна документація підлаштована під конкретних виконавців.

    Попри виявлені порушення з боку Держаудитслужби, угоди не були скасовані, а гроші — виплачені.

    У межах чотирьох контрактів загальною вартістю 16 мільйонів гривень передбачалися роботи з укріплення споруд, стічних систем та інфраструктури ГЕС. Проте, як показала експертиза, реальна вартість виконаних робіт була занижена на 4,8 млн грн, які, за версією слідства, учасники схеми привласнили.

    7 травня 2025 року працівники ДБР провели обшуки в офісі підприємства, а також у помешканнях фігурантів справи. Під час обшуків вилучено фінансову документацію, носії інформації та готівку в еквіваленті 25 мільйонів гривень.

    Трьом особам повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України — розтрата майна в особливо великих розмірах, вчинена в умовах воєнного стану організованою групою.

    Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Слідство триває.

  • Ексдиректора “Ескулаб” підозрюють у розкраданні 20 мільйонів гривень

    Ексдиректора “Ескулаб” підозрюють у розкраданні 20 мільйонів гривень

    Медична лабораторна мережа “Ескулаб”, яка довгий час асоціювалася з якістю та стабільністю, нині змушена долати наслідки управлінської кризи. У центрі скандалу — її колишній генеральний директор і співвласник Сергій Дядюшко. За даними поліції Львівщини, у січні 2024 року було відкрито кримінальне провадження за підозрою у привласненні понад 20 мільйонів гривень. Слідство вважає, що кошти виводилися з компанії через фіктивні договори з фізичними особами-підприємцями, які фактично не виконували жодних робіт.

    Кримінальне провадження відкрите за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України — “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах”.

    Період, який охоплює розслідування, збігається з фазою глибокої внутрішньої кризи у мережі: у київському підрозділі “Ескулаб-Центр” накопичувалися борги, затримувались виплати заробітних плат, а окремі лабораторії тимчасово припиняли роботу. Фінансові показники компанії різко погіршились.

    Журналістське розслідування “СтопКору” вказує, що саме рішення і дії Сергія Дядюшка привели компанію до межі колапсу. Лише після його відсторонення вдалося почати стабілізацію. Нова управлінська команда провела аудит, виплатила заборговані зарплати і зупинила подальше падіння.

    Попри це, частина активів компанії, за даними джерел редакції, досі може перебувати під контролем Дядюшка — що створює ризики для репутації і сталого розвитку “Ескулаб” у майбутньому.

    Сам фігурант провадження публічно ситуацію не коментує. А в компанії утримуються від офіційних заяв, посилаючись на триваюче слідство.

    На тлі підвищеної уваги громадськості до медичних послуг, справа “Ескулаб” може стати показовою — як у сенсі відповідальності за зловживання, так і у контексті важливості прозорого управління в соціально чутливих сферах.

  • Підозрюваний у розкраданні 159 мільйонів бізнесмен Сергій Кривий уникнув суду завдяки фейковій службі в ЗСУ

    Підозрюваний у розкраданні 159 мільйонів бізнесмен Сергій Кривий уникнув суду завдяки фейковій службі в ЗСУ

    Поки Харків виборсується з руїн під російськими обстрілами, кошти, які мали йти на його відновлення, опинилися в кишенях ділків. Один із таких — харківський бізнесмен Сергій Кривий, фігурант справи про розкрадання 159,5 мільйона гривень, призначених на відбудову критичної інфраструктури міста. НАБУ і САП розслідували його справу, ВАКС узяв під варту. Але щойно запахло тюрмою — Кривий “мобілізувався” у лави ЗСУ.

    У вересні 2024 року суд був змушений призупинити розгляд справи — адже підозрюваний раптом став військовослужбовцем. За документами, Сергій Кривий служить у 501-му окремому батальйоні морської піхоти. Але насправді — “служба” ця лише на папері.

    Як стало відомо журналістам, перебування бізнесмена у ЗСУ забезпечене виключно завдяки системній корупції. Командир частини Ігор Штанько та його заступник Ігор Бондар за хабар погодилися оформити Кривого як “бойового” солдата, не зобов’язуючи його навіть з’являтися на службі.

    Кривий не виконує жодних завдань, не їздить у відрядження, перебуває в тилу, а його прізвище просто вносять у накази та звіти про бойову роботу. Це дозволяє захистити його від повторних викликів до суду — мовляв, участь у бойових діях унеможливлює присутність на засіданнях. Таким чином розгляд справи фактично заблоковано.

    Цинізму ситуації додає той факт, що командування частини подало Кривого… на державну нагороду. За що — сказати важко. За сумлінну оплату “броні”?

    Цей випадок вкотре демонструє, як навіть у воєнний час високопосадова корупція дозволяє зухвало обходити закон, маніпулюючи авторитетом армії. Сергій Кривий — не єдиний, хто “служить” за готівку. Але його історія — яскравий приклад того, як військовий обов’язок перетворюють на прикриття для недоторканності.