Golosnovinua.com

Позначка: розкрадання коштів

  • Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Розкрадання мільйонів в Укрзалізниці: як ексрадник Офісу Президента уникнув в’язниці

    Колишній радник Офісу президента України та високопосадовець Служби безпеки Артем Шило, якого обвинувачували в організації корупційної схеми на закупівлях «Укрзалізниці», не відбуватиме призначене судом восьмирічне ув’язнення за умови виконання вимог випробувального строку. 13 жовтня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості. Натомість ексчиновник має сплатити 204 млн грн штрафу, відшкодувати частину збитків державній компанії, перерахувати кошти на підтримку українських військових та погодитися на конфіскацію активів на сотні мільйонів гривень.

    Про це повідомив Вищий антикорупційний суд. Подробиці угоди також оприлюднили Transparency International Ukraine, «Радіо Свобода» та інші українські медіа.

    Суд визнав колишнього посадовця винним в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

    Відповідні дії кваліфікували за частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

    За сукупністю злочинів Артему Шилу призначили вісім років позбавлення волі.

    Однак на підставі статті 75 Кримінального кодексу суд звільнив його від відбування покарання у вигляді ув’язнення з випробуванням на три роки.

    Вісім років ув’язнення, але без реальної в’язниці

    Затверджена угода передбачає, що Артем Шило не відбуватиме призначений строк позбавлення волі, якщо дотримуватиметься встановлених судом умов випробування.

    Протягом трьох років він повинен періодично з’являтися до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

    Також йому заборонено виїжджати за межі України без погодження з відповідним органом.

    Окремо суд на три роки позбавив ексчиновника права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями у військових формуваннях та правоохоронних органах.

    Водночас рішення не означає повного звільнення від юридичної відповідальності. Суд установив винуватість Шила та визначив додаткові санкції.

    Штраф, компенсація та конфіскація на сотні мільйонів

    Фінансова частина угоди передбачає одразу кілька окремих зобов’язань.

    Артем Шило має сплатити штраф у розмірі 204 млн грн. За повідомленням Transparency International Ukraine, суд дозволив розстрочити його на один рік — чотирма платежами по 51 млн грн.

    Окремо колишній посадовець зобов’язався відшкодувати 60 млн грн збитків та перерахувати ще 80 млн грн благодійному фонду «Повернись живим».

    Крім цього, суд застосував спеціальну конфіскацію.

    У дохід держави мають стягнути три квартири в Києві загальною площею 388,1 квадратного метра та кошти в розмірі 325,78 млн грн.

    За даними медіа, конфіскація стосується нерухомості у столичному житловому комплексі «Новопечерські Липки».

    Таким чином, сукупний обсяг передбачених вироком штрафу, компенсації, благодійного внеску та грошової конфіскації становить близько 670 млн грн без урахування вартості квартир.

    Водночас ці суми не можна автоматично вважати вже перерахованими до бюджету чи отриманими іншими адресатами. Йдеться про зобов’язання та майнові стягнення, передбачені судовим рішенням.

    За що судили колишнього радника Офісу президента

    Кримінальне провадження стосується закупівель обладнання для «Укрзалізниці», під час яких, за матеріалами слідства, державна компанія зазнала значних збитків.

    НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідували діяльність організованої групи, яка, за версією правоохоронців, створила неформальний механізм впливу на тендери залізничної компанії.

    Слідство називало цей механізм так званим бек-офісом.

    Його учасників підозрювали у сприянні перемозі визначених постачальників, які отримували контракти на вигідних для себе умовах.

    Один з епізодів стосувався закупівлі кабельно-провідникової продукції у 2021–2022 роках.

    За матеріалами провадження, продукцію для «Укрзалізниці» закуповували за завищеними цінами, а частину одержаних коштів згодом легалізували.

    Раніше НАБУ повідомляло про збитки державній компанії на суму понад 140 млн грн у межах відповідних епізодів розслідування.

    Інший напрямок справи стосувався закупівель обладнання, під час яких правоохоронці перевіряли можливе використання службового впливу для усунення конкурентних пропозицій.

    Зокрема, за повідомленням «Радіо Свобода», у матеріалах провадження фігурував лист від СБУ щодо загроз державній безпеці, підписаний Артемом Шилом.

    Слідство вивчало роль цього документа у відхиленні більш вигідних пропозицій інших учасників закупівлі.

    Як Шило опинився у центрі розслідування

    Артем Шило раніше працював у Службі безпеки України, а також був радником Офісу президента.

    У квітні 2024 року правоохоронці повідомили про його затримання в межах корупційного провадження щодо закупівель «Укрзалізниці».

    Тоді ВАКС обрав йому запобіжний захід із можливістю внесення застави.

    Під час перших судових засідань Шило заперечував свою причетність до інкримінованих йому дій.

    Зокрема, він не погоджувався з позицією обвинувачення щодо значення підписаного ним документа, який стосувався можливих загроз державній безпеці.

    Однак згодом позиція сторін змінилася, і в межах кримінального провадження було укладено угоду про визнання винуватості.

    13 жовтня 2026 року її затвердив Вищий антикорупційний суд.

    В обмін на угоду Шило має дати показання проти інших осіб

    Окремою умовою домовленості з обвинуваченням стало зобов’язання колишнього посадовця співпрацювати зі слідством.

    Відповідно до інформації ВАКС, він повинен надати викривальні показання щодо інших осіб у цьому та пов’язаних кримінальних провадженнях.

    Це означає, що затвердження угоди з Артемом Шилом не завершує автоматично всі розслідування, пов’язані з можливими корупційними схемами на «Укрзалізниці».

    Правоохоронці продовжують роботу щодо інших фігурантів.

    Раніше в межах цієї справи суд уже затверджував інші угоди про визнання винуватості.

    Зокрема, 1 жовтня ВАКС ухвалив вирок щодо рієлтора, якого визнали винним у пособництві в легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.

    Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але також звільнили від відбування покарання з трирічним іспитовим строком. Крім того, він зобов’язався перерахувати 2 млн грн на допомогу Збройним силам України.

    Чи остаточне рішення ВАКС

    У Вищому антикорупційному суді зазначили, що вирок щодо ексрадника Офісу президента може бути оскаржений протягом 30 днів із дня його проголошення.

    Апеляцію можна подати до Апеляційної палати ВАКС через суд першої інстанції.

    Тому станом на 13 жовтня говорити про остаточне завершення всіх можливих судових процедур передчасно.

    Водночас уже відомо, що суд затвердив угоду, якою передбачено звільнення Артема Шила від реального відбування восьмирічного строку позбавлення волі за умови дотримання випробування.

    Таким чином, резонансна справа про корупцію на закупівлях «Укрзалізниці» завершилася для одного з її ключових фігурантів угодою зі слідством: замість перебування за ґратами — трирічний іспитовий строк, значні фінансові стягнення, конфіскація майна та обов’язок дати показання щодо інших учасників провадження.

  • Після арешту у справі про дрони командир 112-ї бригади ТрО опинився в одній камері з росіянами

    Після арешту у справі про дрони командир 112-ї бригади ТрО опинився в одній камері з росіянами

    Наприкінці лютого мер Києва Віталій Кличко публічно передав 112-й окремій бригаді територіальної оборони чергову партію — 1925 безпілотників різних типів і станції керування. З початку року, за його словами, столичний бюджет спрямував бригаді 100 мільйонів гривень на оснащення. Такі передачі стали регулярними, міська владапозиціонує 112-ту як «свою» київську бригаду, що пройшла оборону столиці у 2022-му і згодом воювала на сході.

    28 серпня Служба безпеки України та Офіс генпрокурора повідомили про затримання колишнього командира цієї ж бригади. Полковника Владислава Косенка, який очолював 112-ту з вересня 2023 року, підозрюють в організації схеми на закупівлі 580 FPV-дронів вартістю понад 12 мільйонів гривень. Безпілотники призначалися для підрозділів на харківському напрямку. За версією слідства, договори виявилися фіктивними, акти приймання-передачі — підробленими. Жоден дрон до військ не дійшов. Косенко, як стверджують у СБУ, вимагав від підлеглих приховати відсутність техніки під час перевірок і списати її як втрачену в бою. Разом із ним затримали ще трьох осіб. Командувач Сил територіальної оборони звільнив Косенка з посади. Підозру оголошено за статтею про перешкоджання законній діяльності Збройних сил.

    Косенко — кадровий офіцер, випускник Київського вищого радіотехнічного училища ППО. У 2012-му пішов у запас, після 24 лютого 2022-го повернувся до строю, командував батальйоном, брав участь у боях під Бахмутом і на Харківщині. Бригада під його керівництвом зберігала публічний образ столичного підрозділу, тісно пов’язаного з міською владою.

    Цей зв’язок має довшу фінансову історію. Ще в лютому 2025 року спеціалізована військова прокуратура розслідувала можливе розкрадання сотень мільйонів гривень, які Київська міська державна адміністрація виділяла 112-й бригаді. У 2023–2024 роках частина отримала 615 мільйонів на безпілотники та обладнання. Слідство тоді вказувало на договори із завищеними цінами, обхід публічних тендерів і обналічування через низку компаній. Серед фігурантів називали посадовців КМДА, департаменту муніципальної безпеки та представників самої бригади. Імена конкретних радників міністра оборони у відкритих матеріалах того провадження не фігурували.

    За відомостями, отриманими редакцією, після арешту Косенка поміщено до СІЗО в статусі державного злочинця, там він утримується в одній камері з російськими ув’язненими. Такий режим, за цією інформацією, обрано як інструмент тиску, щоб надати справі максимальної публічності. У забезпеченні бригади, згідно з тими самими відомостями, помітну роль відігравали депутати Київської міської ради, радник міністра оборони і особисто мер. Відкриті джерела підтверджують лише регулярні публічні передачі техніки та бюджетні транші від міста, прямих доказів участі конкретних депутатів чи радника в конкретній схемі на 12 мільйонів поки немає.

    112-та бригада залишається однією з небагатьох столичних частин, чиє постачання міська влада демонструє як власну політичну вітрину. Арешт її недавнього командира ставить питання не лише про 580 неіснуючих дронів, а й про те, наскільки глибоко фінансові потоки між КМДА і бригадою виходили за рамки публічних церемоній. Слідство триває. Подальші процесуальні рішення покажуть, чи залишиться справа локальним епізодом, чи зачепить ширше коло тих, хто роками вибудовував систему забезпечення київської тероборони.

  • Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    Затримання Павелко в Братиславі, захист колишнього президента УАФ намагається зірвати екстрадицію

    24 липня 2026 року Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що в Братиславі затримано колишнього високопосадовця Федерації футболу України, нині УАФ. Ім’я офіційно не назвали, але джерела в правоохоронних органах і профільні видання одразу вказали на Андрія Павелко. Кравченко направив словацьким компетентним органам лист про намір звернутися із запитом про видачу та застосування тимчасового арешту.

    За інформацією, що циркулює у футбольних колах, Павелку можуть надавати підтримку впливові представники футбольного співтовариства. Ці відомості публічно не підтверджені, а імена можливих учасників не називаються. Проте сам факт появи таких розмов свідчить про те, що справа вже давно вийшла за рамки звичайного кримінального провадження і зачіпає інтереси людей, для яких її результат може мати серйозні наслідки.

    Повноцінний пакет документів на екстрадицію, за відомостями з української прокуратури, ще не підготовлений і не відправлений. Адвокати Павелко вже готують позицію, в якій фігурує можливе політичне переслідування. Джерело в прокуратурі оцінює шанси успішної видачі на 50 відсотків. Якщо українська сторона не переконає словацький суд, Павелко може вийти на свободу вже найближчими днями — формально під зобов’язання не залишати Словаччину.

    Основа обвинувачення, фінансова схема за участю Newport Management

    Основне провадження, яке зараз лежить в основі запиту, стосується виведення майже 295 млн грн (за експертизою — 9,32 млн євро) коштів ФФУ/УАФ у 2015–2016 роках.
    За версією слідства, не пізніше травня 2015 року Павелко розробив план. Кошти, які УЄФА перераховувала федерації в рамках розподілу доходів від трансляцій і маркетингу (Євро–2016, кваліфікація ЧС–2018), йшли через офшорну компанію Newport Management LTD. Частина грошей потім переводилася на рахунки іноземних фірм під виглядом оплати неіснуючих поставок. Місця поставки вказувалися в Гамбурзі, Кракові, Варшаві. Товарів федерація не отримувала.
    Комісійна судово-економічна експертиза зафіксувала збитки в розмірі 9,32 млн євро за період з 17 квітня 2015 по 1 грудня 2016 року. У схемі, за даними слідства, брали участь: Володимир Генінсон (виконавчий директор), Катерина Краснокутська, Євгенія Сагайдак (фінансовий директор) і Юрій Запісоцький.

    Це не єдина претензія. Аудит УАФ за період 2015–2023 років (Crowe і Baker Tilly) оцінював загальні економічні втрати асоціації за керівництва Павелко приблизно в 1,7 млрд грн. З них значна частина — через розрахунки з Newport (оцінки розходяться від 500 до майже 1 млрд грн у різних звітах). Були й інші епізоди: завод штучного покриття, депозити, «ФФУ Продакшн», система винагород.

    Сила доказів за Newport-схемою: експертиза і банківські рухи — сильні елементи.
    Слабкі сторони: давність подій (2015–2016), можливі суперечки про те, хто реально контролював Newport (є версії про зв’язок із братами Суркісами ще з 1999 року), відсутність прямих поставок товарів, які можна було б перевірити фізично. Захист, ймовірно, стверджуватиме, що це була усталена агентська схема, а не особиста злочинна організація Павелко.

    Політичне переслідування в основі захисту

    За інформацією джерел, адвокати Андрія Павелко вже підготували стратегію захисту, центральне місце в якій посідає аргумент про можливе політичне переслідування. У європейській практиці подібні заяви майже ніколи не призводять до миттєвої відмови в екстрадиції, проте вони здатні кардинально змінити хід процесу. Як тільки захист заявляє, що кримінальне переслідування може мати політичне підґрунтя або існує ризик порушення фундаментальних прав людини, суд зобов’язаний перевірити ці доводи. Це автоматично перетворює процедуру з технічного розгляду запиту на повноцінне судове розслідування з вивченням додаткових матеріалів, практики міжнародних судів і позиції обох сторін.

    У захисту вже є щонайменше один аргумент, який неможливо проігнорувати. У грудні 2024 року Європейський суд з прав людини визнав, що в справі Павелко Україна порушила його право на невідкладну судову перевірку законності тримання під вартою. Це рішення не стосується питання винності, однак для адвокатів воно стає доказом того, що європейський суд уже зафіксував процесуальні порушення з боку української держави. Саме на подібних рішеннях нерідко будується вся подальша стратегія захисту в екстрадиційних процесах.

    У подібних справах захист не зобов’язаний доводити, що людина невинна. Її завдання значно вужче — переконати суд у тому, що передача людини іншій країні на даному етапі може призвести до порушення її прав або вимагає додаткової перевірки. Навіть якщо згодом ці доводи будуть відхилені, сама необхідність їх вивчення здатна суттєво затягнути процедуру. Саме тому фахівці з міжнародного права називають подібні аргументи не способом виграти справу одразу, а способом виграти найцінніше в екстрадиції — час.

    Якщо до цього додасться неповний або недостатньо переконливий пакет документів з боку України, позиція захисту може стати значно сильнішою. Саме в цей момент екстрадиційні процеси нерідко переходять у затяжну юридичну боротьбу, яка триває місяцями, а іноді й роками.

    Бенефіціари можливого зриву екстрадиції Павелко

    Навколо екстрадиції Павелко неминуче виникає питання про те, хто об’єктивно зацікавлений у тому, щоб український суд так і не отримав можливість розглянути справу за його особистої участі. Прямих доказів втручання будь-яких впливових осіб на сьогоднішній день немає. Проте саме кримінальне провадження стосується фінансових операцій, у яких, за версією слідства, брала участь не одна людина, а одразу кілька колишніх керівників футбольної федерації та пов’язаних із нею структур.

    Якщо екстрадиція відбудеться, слідство отримає можливість продовжити процес уже за участю одного з ключових фігурантів. Це потенційно може зачепити інтереси інших учасників подій, колишніх партнерів, а також людей, чиї дії чи рішення можуть стати предметом додаткової перевірки. Саме тому розмови про підтримку з боку впливових представників футбольного співтовариства з’явилися практично одразу після затримання. Поки ці повідомлення залишаються на рівні непідтверджених відомостей, однак сам масштаб справи робить очевидним, що її наслідки можуть вийти далеко за рамки долі однієї людини.

    Фактор часу в європейському судочинстві

    Словацька сторона отримала лише повідомлення про намір. Для тимчасового арешту і повноцінного розгляду потрібен повний пакет: засвідчені копії рішень судів, детальний опис схеми, докази руху грошей, правова кваліфікація, переклади. За складним офшорним ділом 2015–2016 років підготовка такого пакета рідко займає менше кількох тижнів навіть за максимальної концентрації ресурсів.

    Поки Україна готує документи, адвокати вже працюють. Їхня лінія, судячи з усього, будується на рішенні Європейського суду з прав людини, яке визнало порушення права Павелко на невідкладну перевірку законності тримання під вартою. До цього додається аргумент про політичний характер переслідування: зміна керівництва УАФ відбулася саме в період його перебування в СІЗО, основні епізоди належать до періоду майже десятирічної давності, а розслідування активізувалося після втрати ним впливу.
    У практиці європейських країн саме така комбінація — затримка з повним запитом плюс сильна лінія захисту про політичні мотиви та попередні порушення — найчастіше призводить до звільнення під обмеження. Людину не залишають під арештом нескінченно, поки сторона, що запитує, «наздоганяє» папери.

    Хто і яким чином може цьому сприяти, поки залишається в зоні аналізу інтересів, а не підтверджених фактів. Але сама конструкція ситуації показує, чому шанси на зрив екстрадиції реальні.

  • Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    У Полтаві розгорівся гучний скандал навколо облаштування військового меморіалу на Затуринському кладовищі, де мали вшанувати пам’ять загиблих українських захисників. Проєкт, який мав стати символом поваги до полеглих воїнів, перетворився на кримінальну справу із підозрами у розтраті бюджетних коштів, завищеними цінами, обшуками, заставами та фактичним перезапуском робіт.

    Йдеться про сектор почесних поховань у селі Затурине Полтавської громади. Саме там після початку повномасштабної війни вирішили облаштувати місце для поховання військових, оскільки на Центральному кладовищі Полтави бракувало місць. Ідея була болючою, але необхідною: створити гідний простір пам’яті для родин загиблих захисників.

    Однак згодом навколо меморіалу почали виникати дедалі серйозніші питання. Спершу — через тендери без реальної конкуренції, потім — через постійне коригування проєкту, а зрештою — через підозри правоохоронців у масштабному завищенні цін на матеріали та роботи.

    За даними слідства, схема могла полягати у тому, що вартість окремих елементів меморіалу штучно завищували, а бюджетні кошти виводили через підрядні та пов’язані структури. Особливо резонансною стала інформація про вартість облаштування місць поховань. За матеріалами справи, окремі комплекти для персонального поховання воїна в кошторисах оцінювали у понад 200 тисяч гривень, тоді як середня ринкова вартість аналогічних рішень була значно нижчою.

    Правоохоронці також звернули увагу на ціни на бетонну плитку, гранітні конструкції, індивідуальні стели та інші елементи благоустрою. У матеріалах справи йдеться, що частина позицій могла бути завищена майже вдвічі. Саме це і стало підставою для кримінального провадження щодо можливого привласнення бюджетних коштів.

    Починалася історія ще у 2022 році, коли Полтавська міська рада визначила кладовище у Затуриному місцем для облаштування секторів почесних поховань. Згодом комунальне підприємство «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» замовило проєктно-кошторисну документацію. Переможцем закупівлі стала полтавська архітектурна компанія, яка була єдиним учасником конкурсу.

    Проєкт меморіалу у Затуриному

    У 2023 році почалися роботи з облаштування меморіального комплексу. Перший великий договір уклали з ТОВ «Грандбуд+» на суму близько 18,7 млн грн. Пізніше виявилося, що цих коштів недостатньо, і у 2024 році було оголошено нову закупівлю — вже на понад 127 млн грн. Підрядник, за відкритими даними, залишився той самий.

    Саме після цього до проєкту виникли найгостріші питання. Загальна вартість робіт почала виглядати непропорційною, а окремі ціни — підозріло завищеними. На рівні області звернули увагу, що схожі меморіальні споруди в інших містах коштували дешевше. Після цього до перевірки долучилися правоохоронці та аудитори.

    У 2025 році на території комунального підприємства провели обшуки. Пізніше правоохоронці оголосили перші підозри. Серед фігурантів справи опинилися керівник підрядної організації, посадовці та підприємці, які, за версією слідства, могли бути залучені до схеми завищення вартості робіт і матеріалів.

    У 2026 році справа набула ще більшого масштабу. За оновленими даними правоохоронців, збитки бюджету у справі меморіалу перевищили 15 млн грн. До суду скерували обвинувальний акт щодо шістьох осіб. Їм інкримінують привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, пособництво у привласненні та службове підроблення.

    Окремо повідомлялося, що частину коштів вдалося повернути в межах цивільного позову. Водночас це не знімає головного питання: як проєкт, пов’язаний із пам’яттю загиблих військових, міг роками реалізовуватися із такими ризиками, без належного контролю та прозорості.

    Суспільний резонанс у справі посилює моральний аспект. Мова йде не просто про чергову будівельну закупівлю чи завищення цін у кошторисах. Йдеться про гроші, виділені на місце пам’яті для воїнів, які віддали життя за Україну. Саме тому ця справа викликає особливе обурення: будь-яка спроба заробити на похованнях полеглих захисників виглядає не лише як корупція, а як зневага до родин загиблих.

    Після скандалу Полтавська міська рада заявила про створення робочої групи, яка має підготувати відкритий архітектурний конкурс для нового бачення меморіалу. Фактично це означає, що проєкт, який реалізовували кілька років і на який уже витратили значні бюджетні кошти, тепер запускають заново.

    Офіційно йдеться про необхідність зробити процес прозорим, врахувати думку родин загиблих та обрати якісне архітектурне рішення. Але для громади це також болісне визнання: попередній підхід провалився. Замість швидкого і гідного облаштування місця пам’яті місто отримало кримінальну справу, зупинені роботи та недовіру суспільства.

    Є й інша проблема. У 2025 році виконком Полтавської міської ради ухвалював рішення щодо розширення кладовища для створення нових секторів почесних поховань. Однак це рішення оскаржили місцеві мешканці, а апеляційний суд став на їхній бік. Тепер владі доведеться шукати нові юридичні рішення, щоб продовжити реалізацію проєкту у законний спосіб.

    Таким чином, меморіал у Затуриному опинився одразу в кількох кризах: кримінальній, фінансовій, юридичній та репутаційній. І найболючіше у цій історії те, що заручниками ситуації стали родини загиблих воїнів, які чекають не на тендерні скандали, а на гідне місце пам’яті для своїх рідних.

    Ця справа стала ще одним сигналом для влади — як місцевої, так і центральної. Проєкти, пов’язані з вшануванням загиблих захисників, мають бути максимально прозорими з першого дня. Тут не може бути «своїх» підрядників, закритих домовленостей, дивних кошторисів і пояснень постфактум. Бо коли йдеться про пам’ять полеглих, ціна помилки вимірюється не лише мільйонами гривень, а й довірою людей.

    Наразі справа перебуває у судовій площині, а Полтава готується до нового етапу створення меморіалу. Але головне питання залишається відкритим: чи зробить влада висновки з цього скандалу, чи історія з «меморіальними грошима» стане лише ще одним прикладом того, як навіть найсвятіші теми можуть перетворювати на схеми.

     

  • СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    Служба безпеки України викрила посадовців енергетичного сектору на привласненні понад 8 мільйонів гривень бюджетних коштів під час реалізації проєкту з будівництва захисних споруд для Зміївської теплової електростанції на Харківщині. Про це повідомили в СБУ, зазначивши, що схему вдалося заблокувати у взаємодії з Національною поліцією в межах системної роботи з протидії корупції в критичній інфраструктурі.

    За даними слідства, йдеться про кошти, які були виділені на посилення інженерного захисту одного з ключових енергетичних об’єктів регіону, що має стратегічне значення для стабільного енергозабезпечення Харківщини. Правоохоронці встановили, що до організації схеми причетні представники комерційних структур, які виконували підрядні роботи на об’єкті.

    Фігурантами справи стали 54-річний начальник дільниці одного з підприємств енергетичного сектору та 60-річний директор приватної компанії-підрядника. Саме цю компанію було залучено до виконання робіт із будівництва системи захисту ТЕС. Слідство встановило, що між теплоелектростанцією та підрядною організацією у грудні 2024 року було укладено договір на виконання робіт загальною вартістю понад 245 мільйонів гривень.

    Правоохоронці з’ясували, що під час реалізації проєкту учасники схеми вносили завідомо недостовірні дані до технічної та виконавчої документації. Крім того, вони організували використання будівельних матеріалів, які не відповідали встановленим проєктним та технічним вимогам. Зокрема, йдеться про бетонну суміш неналежної якості, що дозволило штучно завищити витрати та вивести частину бюджетних коштів у тіньовий обіг.

    Унаслідок таких дій, за висновками судової будівельно-технічної експертизи, державному бюджету було завдано збитків на суму 8,1 мільйона гривень. Експерти підтвердили як факт порушення технологічних і будівельних норм, так і фінансовий розмір завданої шкоди.

    Для документування злочинної діяльності правоохоронці провели 11 санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів, а також у службових приміщеннях підприємств, які були залучені до реалізації проєкту. Під час слідчих дій вилучено значний обсяг фінансово-господарської документації, технічні матеріали, електронні носії інформації та інші докази, які, за версією слідства, підтверджують механізм реалізації схеми.

    На підставі зібраних доказів обом фігурантам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що нині тривають подальші слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх осіб, які могли бути причетні до організації та реалізації корупційної схеми. Не виключається розширення кола підозрюваних у межах цього кримінального провадження.

    Правоохоронці підкреслюють, що викриття відбулося в умовах підвищеної уваги до об’єктів енергетичної інфраструктури, які залишаються пріоритетними цілями російських атак. У зв’язку з цим питання ефективного та цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на захист критичної інфраструктури, набуває особливого значення для національної безпеки.

    Схожі справи, за словами правоохоронців, демонструють, що сфера відновлення та захисту енергетичних об’єктів залишається вразливою до зловживань, а контроль за використанням державних ресурсів у цій галузі буде посилюватися і надалі.

  • Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін злітав на весілля колеги до США за рахунок підприємства

    Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін злітав на весілля колеги до США за рахунок підприємства

    Керівник Укроборонпрому Герман Сметанін черговий раз скористався ресурсами підприємства в особистих цілях.

    На цей раз журналісти розслідувачі проекту Тендерний Троль дізнались, що “робоча поїздка” Германа Сметаніна до США фактично виявилась відвідинами весілля його колеги Лінди Сміт коштами Укроборонпрому.

    Нагадаємо, 9-го квітня голова АТ “Укроборонпром” Герман Сметанін опублікував пост на своєму Facebook про “робочий візит делегації УОП до штату Арізона, США” – з фотографією поряд з клерками Northrop Grumman та “натяком” на ділові перемовини.

    Скріншот Фейсбук-сторінки голови АТ "Укроборонпром" Германа Сметаніна
    Скріншот Фейсбук-сторінки голови АТ “Укроборонпром” Германа Сметаніна

    Водночас, як вияснили журналісти вияснила, що поїздка Германа Сметаніна до США носила приватний характер коштом Укроборонпрому.

    “Ось пост Сметаніна, де молодий казнокрад пише про робочий візит делегації АТ «УОП» до штату Арізона, США. Виклав фотку з якимись клерками Northrop Grumman.

    Реальна причина дорогої поїздки до США – не робота, всім відома політика Трампа щодо зброї Україні.

    11 квітня (субота) було весілля членкині Наглядової Ради «Укроборонпрому» Лінді Сміт. І вони смачно поїли стейків на сімейному ранчо родини Сміт у штаті Арізона. А оплатив цю подорож «Укроборонпром» та його працівники.” – зазначають журналісти.

    Джерело - ТГ канал Тендерний Троль
    Джерело – ТГ канал Тендерний Троль

    Нагадаємо, раніше Герман Сметанін уже попадав у скандали з використанням службового становища в особистих цілях.

    Так, Герман Сметанін замовив собі розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”.

    Комфортний мінівен Hyundai Staria придбали за рахунок концерну та передали у користування чиновнику.

    Характеристики були прописані саме під конкретну модель, навіть очікувана вартість «збіглася» з кінцевою. Щоб привернути менше уваги, оголосили суму без ПДВ — 1,77 млн гривень, а в угоді ціна становить 2,1 млн гривень.

    Герман Сметанін отримав в особисте користування розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”
    Герман Сметанін отримав в особисте користування розкішний мінівен за 2,1 млн за рахунок “Укроборонпрому”

    Водночас, крім перевищення службових повноважень та використання ресурсів Укроборонпрому в особистих інтересах, Герман Сметанін засвітився в корупційних схемах на оборонних контрактах.

    Так, за інформацією екс-нардепа Ігоря Мосійчука, Сметанін встиг попрацювати на Львівському бронетанковому заводі, директором з виробництва на заводі імені Малишева, а згодом у 28 років став директором Харківського бронетанкового заводу, де і “провертав” свої схеми.

    Зокрема, за інформацією Мосійчука, Сметанін під час війни встиг непогано заробити на ремонті танків, але при цьому “тягнув” кошти з бюджету Міноборони.

    Через “фірми-прокладки” Герман Сметанін займався постачанням старих запчастин, але брехав про їхній стан.

    Ігор Мосійчук тоді назвав усіх, хто брав участь у розкраданні держкоштів: “Це були не нові запчастини, а старі, що знімали з інших танків, розукомплектовували. У схемі взяли участь заступник керівника “Укроборонпрому” з прокурорським досвідом Забарчук та Сметанін. А політичний дах Сметаніну забезпечував голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія”.

    Загалом на ремонт танків було виділено 1 млрд гривень, який ділили всі учасники. “Вони на 30% завищували вартість ремонту техніки та продавали вживані запчастини, уклали контракт з Польщею, щоб замести сліди, з танковим заводом. Платили за годину ремонту танка 350 євро”, — зазначив Мосійчук.

  • Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому заступнику керівника Офісу президента України Ростиславу Шурмі та його брату Олегу Шурмі. Йдеться про справу щодо ймовірних зловживань у сфері виплат за «зеленим тарифом».

    Про це повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) 21 квітня.

    За даними САП, після затримання підозрюваних і їх доставки до органу досудового розслідування слідчий суддя має вирішити питання застосування запобіжного заходу в межах ухвали суду. Водночас один із фігурантів, Ростислав Шурма, наразі перебуває за кордоном — у Німеччині. Він заявляв про готовність співпрацювати зі слідством, однак не на території України.

    Шурма та його брат є підозрюваними за статтями про привласнення або розтрату майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ) та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 ККУ).

    За версією слідства, вони можуть бути причетні до схеми розкрадання коштів у сфері «зеленого тарифу» на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Розслідування у цій справі проводить Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП. За оцінками правоохоронців, сума збитків становить близько 141,3 млн грн.

    Слідство також вважає, що частина коштів могла бути легалізована через мережу пов’язаних компаній у сфері енергетики.

    Ростислав Шурма є колишнім заступником керівника Офісу президента, ексдепутатом Донецької облради та колишнім керівником промислових підприємств. У 2021–2024 роках він обіймав посаду в ОП, відповідаючи за економічний блок, а згодом був звільнений.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб, механізми руху коштів і роль кожного з фігурантів у можливій схемі.

  • Корупція на фортифікаціях: як мільйони з оборони осідали у кишенях чиновників і підрядників

    Корупція на фортифікаціях: як мільйони з оборони осідали у кишенях чиновників і підрядників

    Україну сколихнула чергова новина про масштабні зловживання під час будівництва оборонних укріплень. Правоохоронці викрили схему розкрадання коштів на Дніпропетровщині, де посадовці однієї з військових частин разом із приватними компаніями закуповували матеріали для фортифікацій за завищеними цінами. За попередніми даними слідства, вартість матеріалів штучно збільшували приблизно на 20%, що призвело до розкрадання щонайменше 14 мільйонів гривень лише за двома встановленими епізодами.

    Скандал виглядає особливо цинічно з огляду на те, що Дніпропетровська область є прифронтовим регіоном, де тривають активні бойові дії та існує постійна загроза наступу російських військ. Проте цей випадок — лише один із цілої серії корупційних історій, пов’язаних із будівництвом оборонних споруд під час повномасштабної війни.

    Ще один показовий приклад — ситуація з будівництвом укріплень, задокументована у квітні 2024 року військовою частиною Т0920. У той час як обласна військова адміністрація звітувала про успішну реалізацію проєктів і навіть «економію» понад 70 мільйонів гривень із виділених 370 мільйонів, військові повідомляли про повний хаос у постачанні та організації робіт.

    У зверненні до голови ОВА Сергія Лисака військові зазначали, що матеріали часто доставлялися за десятки кілометрів від місць будівництва, частина з них губилася, а бетонні вироби нерідко виявлялися бракованими. У результаті бійці змушені були власноруч усувати недоліки, витрачаючи час на ремонт і логістику замість укріплення оборони.

    Іншим гучним кейсом стало розслідування щодо посадовців Полтавської обласної військової адміністрації. За даними слідства, у 2024–2025 роках чиновники разом із компаніями «Енкі Констракшн», «Домком» та «Прімум Актив» привласнили понад 17 мільйонів гривень під час будівництва опорних пунктів на Донеччині.

    Загальна вартість підрядів перевищувала 370 мільйонів гривень. Слідство встановило, що в кошториси навмисно включали завищені ціни на матеріали та роботи, частину яких фактично не виконували. При цьому будівництво здійснювали неофіційні працівники, яким платили готівкою, а окремим чиновникам передали щонайменше 4 мільйони гривень хабарів.

    У Харкові у центрі розслідування опинився колишній заступник міського голови Андрій Руденко. За даними журналістів та слідства, компанії, пов’язані з ним, отримували підряди на будівництво фортифікацій на сотні мільйонів гривень.

    Схема передбачала використання фірм-прокладок і ФОПів, які закуповували матеріали за цінами, завищеними на понад 30%. Наразі слідство інкримінує фігурантам розкрадання 5,5 мільйона гривень, однак експерти припускають, що реальні масштаби можуть бути значно більшими, адже лише один департамент уклав контрактів на понад 550 мільйонів гривень.

    Ще більш резонансним став випадок із компаніями «ПВК Арсенал» та «Харківські залізобетонні конструкції», які у 2023–2024 роках отримали контракти на будівництво фортифікацій на суму понад 300 мільйонів гривень.

    Розслідування показало, що ці структури пов’язані з родиною громадянки Росії Юлії Нейман. За даними журналістів, її оточення має зв’язки з представниками російських спецслужб. При цьому ціни на бетонні укріплення могли завищуватися на 50–100%, а значна частина коштів переводилася в готівку.

    Подібні порушення виявили і в Запорізькій області. За версією слідства, посадовці Мелітопольської районної адміністрації разом із приватними компаніями завищували вартість матеріалів для будівництва протитанкових укріплень — так званих «зубів дракона».

    У справі фігурують компанії «Мелсіті» та «АКВІ-БУД». Наразі сума збитків оцінюється у понад 6,4 мільйона гривень. Правоохоронці продовжують розслідування щодо розподілу підрядів та формування цін.

    Експерти наголошують, що корупція у сфері оборонного будівництва має прямі наслідки для безпеки країни. Завищені кошториси та фіктивні підряди призводять до недобудованих бліндажів, відсутності протитанкових бар’єрів і слабких оборонних позицій.

    У підсумку такі дії стають загрозою для військових, які змушені оборонятися у неналежно укріплених позиціях. Саме тому суспільство очікує не лише відкриття кримінальних проваджень, а й реального покарання для всіх причетних — від підрядників до посадовців, які покривають подібні схеми.

  • Схема на фортифікаціях: на Дніпропетровщині викрили розкрадання 14 млн грн

    Схема на фортифікаціях: на Дніпропетровщині викрили розкрадання 14 млн грн

    Правоохоронці викрили корупційну схему під час будівництва оборонних укріплень на Дніпропетровщині. За даними слідства, посадовці однієї з військових частин організували розкрадання бюджетних коштів на суму близько 14 мільйонів гривень.

    Слідчі встановили, що під час закупівель будівельних матеріалів ціни штучно завищували приблизно на 20%. Підряди отримували підприємства, пов’язані з учасниками схеми. Саме через ці компанії, за версією слідства, відбувалося виведення та подальша легалізація коштів.

    У рамках розслідування задокументовано щонайменше два епізоди таких операцій.

    Усього у справі п’ятеро підозрюваних. Серед них — командир військової частини, начальник групи державних закупівель цієї частини, офіцер тієї ж групи, його дружина, а також цивільний арбітражний керуючий.

    Слідство вважає, що саме ця група організувала механізм укладання контрактів із підконтрольними компаніями, через які закуповували будматеріали за завищеними цінами.

    Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини справи, а також перевіряють можливу причетність інших осіб до реалізації схеми.

  • Бухгалтер військової частини НГУ занижувала зарплати військовим і виводила гроші на сторонні рахунки

    Бухгалтер військової частини НГУ занижувала зарплати військовим і виводила гроші на сторонні рахунки

    Прокурори Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону передали до суду обвинувальні акти щодо бухгалтера однієї з військових частин Національної гвардії України та шести цивільних осіб. Їх підозрюють у причетності до масштабної схеми привласнення коштів, призначених для грошового забезпечення військовослужбовців.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За даними слідства, бухгалтер військової частини організувала механізм незаконного заволодіння бюджетними коштами та залучила до нього шістьох цивільних спільників. Схема діяла протягом кількох років і була побудована на маніпуляціях із платіжними документами під час нарахування грошового забезпечення військовим.

    Правоохоронці встановили, що у період з 2020 по 2024 роки під час формування платіжних відомостей бухгалтер систематично зменшувала щомісячні нарахування приблизно трьом тисячам військовослужбовців. Сума такого заниження була відносно невеликою — близько 30–35 гривень для кожного військового.

    Однак через значну кількість отримувачів виплат ці кошти поступово накопичувалися. Одночасно до платіжних документів вносилися банківські реквізити сторонніх осіб, на рахунки яких і перераховувалися гроші, що утворювалися внаслідок заниження виплат.

    Після надходження коштів на ці рахунки їх знімали готівкою та розподіляли між учасниками схеми.

    За попередніми підрахунками слідства, у такий спосіб було привласнено приблизно 11,5 мільйона гривень бюджетних коштів.

    У червні 2025 року бухгалтеру військової частини та шістьом цивільним учасникам схеми повідомили про підозру. Їм інкримінують шахрайство у великих та особливо великих розмірах, а також легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Йдеться про правопорушення, передбачені частинами четвертою та п’ятою статті 190, а також частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України.

    У межах кримінального провадження прокурори також подали цивільний позов до суду з вимогою відшкодувати державі завдані збитки.

    У разі доведення вини обвинуваченим може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Водночас відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.