Golosnovinua.com

Позначка: розподілена генерація

  • Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Для частини бізнесу не буде обмежень електропостачання: уряд визначив умови

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, за яким промислові та комерційні споживачі зможуть уникати обмежень електропостачання, якщо щонайменше 80% власного споживання покриватимуть за рахунок імпортованої електроенергії або власної генерації. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль.

    За його словами, урядове рішення має одночасно стимулювати бізнес активніше інвестувати у власні джерела живлення, розподілену генерацію та імпорт електроенергії.

    Шмигаль зазначив, що новий механізм ухвалили за ініціативи Міністерства енергетики.

    «Створюємо додаткові стимули для розвитку розподіленої генерації та збільшення імпорту електроенергії», — повідомив він.

    Кого не стосуватимуться обмеження

    Відповідно до рішення уряду, заходи з обмеження електропостачання не застосовуватимуться до промислових і комерційних споживачів, які самостійно забезпечують не менше 80% свого споживання електроенергії.

    Йдеться про два основні джерела: власне виробництво електроенергії та імпорт електроенергії.

    Тобто підприємство, яке, наприклад, більшу частину необхідної електрики отримує від власної генерації або купує за кордоном, може не підпадати під графіки обмежень.

    Окремо уряд передбачив можливість уникнення обмежень для підприємств, які забезпечують 80% власного споживання за рахунок об’єктів розподіленої генерації в межах одного оператора системи розподілу.

    Йдеться про газопоршневі та газотурбінні установки

    Механізм поширюватиметься, зокрема, на газопоршневі та газотурбінні установки розподіленої генерації електроенергії.

    Ключовою умовою є те, що така генерація має працювати в межах території одного оператора системи розподілу.

    Фактично уряд намагається створити додатковий стимул для підприємств та інвесторів встановлювати локальні генеруючі потужності, які можуть забезпечувати бізнес електроенергією незалежно від загального стану енергосистеми.

    Особливо це актуально для енергодефіцитних регіонів, де ризик нестачі потужності та введення обмежень є вищим.

    Чому уряд пішов на такий крок

    Шмигаль пояснив, що рішення має стимулювати будівництво нових генеруючих потужностей і одночасно збільшити імпорт електроенергії на ринкових умовах.

    Для держави це означає зниження навантаження на централізовану енергосистему.

    Якщо великі промислові чи комерційні споживачі значну частину потреб покривають самостійно, в енергосистемі залишається більше ресурсу для населення, критичної інфраструктури та інших споживачів.

    Уряд таким чином фактично пропонує бізнесу просту логіку: хто інвестує у власну енергетичну стійкість або імпорт, той отримує більше гарантій стабільної роботи навіть у періоди дефіциту.

    Як це працюватиме на практиці

    Для реалізації механізму уряд також врегулював порядок взаємодії між основними учасниками енергетичного ринку.

    Йдеться про «Укренерго», операторів систем розподілу, електропостачальників, виробників розподіленої генерації та безпосередньо споживачів.

    Це необхідно для того, щоб можна було технічно підтверджувати, який саме обсяг електроенергії підприємство забезпечує самостійно, скільки імпортує та чи виконує воно вимогу у 80%.

    Без такого обліку новий механізм було б складно застосовувати під час можливих обмежень.

    Чому саме 80%

    Пороговий показник у 80% означає, що підприємство повинно фактично майже повністю забезпечувати себе електроенергією самостійно.

    При цьому 20% можуть надходити із загальної енергосистеми.

    Такий підхід дозволяє бізнесу зберігати певну залежність від мережі, але водночас суттєво скорочує його навантаження на неї.

    Для великих виробництв це може бути особливо важливо, оскільки повністю автономна генерація часто потребує значних інвестицій.

    Бізнес отримує стимул інвестувати у генерацію

    Нові правила можуть суттєво змінити підхід великих підприємств до енергетичної безпеки.

    Після масштабних російських атак на українську енергетичну інфраструктуру багато компаній уже почали вкладати кошти у генератори, газопоршневі установки, когенераційні системи, сонячні станції та накопичувачі електроенергії. Тепер така генерація отримує ще одну економічну перевагу — можливість уникнути примусових обмежень електропостачання.

    Для підприємств із безперервними виробничими циклами це може мати критичне значення. Навіть короткострокове відключення іноді призводить до зупинки технологічного процесу, пошкодження обладнання або значних фінансових втрат.

    Імпорт електроенергії також стає вигіднішим

    Другий напрям — імпорт. Підприємства, які купуватимуть за кордоном щонайменше 80% необхідної їм електроенергії, також зможуть розраховувати на відсутність обмежень.

    Уряд розраховує, що це збільшить обсяги комерційного імпорту та допоможе Україні проходити періоди дефіциту електроенергії. Особливо актуальним це може стати взимку, коли споживання традиційно зростає, а російські атаки створюють додаткові ризики для генерації та мереж.

    Наразі обмежень немає

    Водночас у Міністерстві енергетики наголошують, що станом на 20 серпня заходи обмеження електропостачання в Україні не застосовуються.

    Отже, нове рішення уряду має передусім превентивний характер.

    Влада готується до сценарію, за якого через дефіцит потужності або пошкодження енергетичної інфраструктури може виникнути потреба знову вводити обмеження для промислових та комерційних споживачів.

    У такому випадку підприємства, які виконають умову щодо 80% власного забезпечення, матимуть перевагу.

    Що це означає для економіки

    Для української економіки новий механізм може бути важливим одразу з кількох причин.

    По-перше, він підвищує енергетичну автономність бізнесу.

    По-друге, стимулює інвестиції в малу та середню генерацію.

    По-третє, зменшує ризик масових зупинок підприємств під час можливого дефіциту електрики.

    І по-четверте, збільшує потенціал імпорту електроенергії з європейського ринку.

    Фактично уряд пропонує бізнесу нову модель: чим більше підприємство може забезпечити себе електроенергією самостійно, тим менше воно залежатиме від можливих аварійних або планових обмежень у загальній системі.

  • Сумщину готують до важкої зими: на енергообладнання спрямують майже €55 мільйонів

    Сумщину готують до важкої зими: на енергообладнання спрямують майже €55 мільйонів

    Сумську область, яка регулярно зазнає російських ударів по енергетичній інфраструктурі, посилено готують до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років. Для підприємств енергетичного комплексу регіону вже схвалили закупівлю обладнання майже на 54,9 млн євро, паралельно будують додаткову розподілену генерацію, резервну лінію електропередачі та шукають нові способи захисту трансформаторів від FPV-дронів.

    Про підготовку регіону повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль після робочої поїздки на Сумщину 14 серпня. Він провів нараду з керівництвом області та представниками енергетичних підприємств, основною темою якої стала здатність регіону пережити наступну зиму в умовах можливих нових російських атак.

    Особлива увага до Сумщини невипадкова. Це прикордонний регіон, де енергетичні мережі працюють в умовах постійного ризику повторних пошкоджень. Тому підготовка до зими тут уже не обмежується звичайними ремонтами: влада створює резервні схеми живлення, розосереджену генерацію та фізичний захист ключового обладнання.

    На обладнання для Сумщини схвалили €54,9 млн

    За інформацією Шмигаля, Фонд підтримки енергетики України за заявками підприємств Сумської області погодив закупівлю необхідного обладнання загальною вартістю 54,9 млн євро.

    Із цієї суми контракти вже укладено приблизно на 22,7 млн євро. Ще на 9 млн євро тривають тендерні процедури.

    Це означає, що значна частина фінансування вже перейшла зі стадії заявок до практичних закупівель. Йдеться про обладнання, яке має допомогти відновлювати мережі після атак, створювати резерви та швидше повертати електропостачання споживачам у випадку пошкоджень.

    Фонд підтримки енергетики України став одним із ключових міжнародних механізмів постачання обладнання для української енергосистеми. Лише від початку 2026 року міжнародні партнери передали Україні тисячі одиниць енергетичного обладнання — трансформатори, генератори, кабелі та інші компоненти, необхідні для аварійно-відновлювальних робіт.

    Будують додаткову резервну лінію

    Один із ключових проєктів на Сумщині — введення в експлуатацію додаткової резервної лінії електропередачі.

    Її завдання — створити альтернативний маршрут живлення на випадок, якщо основна мережа буде пошкоджена внаслідок обстрілу.

    Саме резервування стало одним із головних принципів підготовки української енергосистеми до наступної зими. Міненерго визначає серед пріоритетів на сезон 2026/2027 років фізичний захист критичних вузлів, створення стратегічних запасів обладнання та максимально швидке розгортання розподіленої генерації.

    Для прикордонних областей це особливо важливо: навіть відремонтована велика лінія може знову опинитися під ударом, тому енергетики намагаються зробити систему такою, щоб вона мала кілька варіантів живлення.

    Захист від FPV-дронів стає окремим завданням

    На нараді окремо обговорювали захист трансформаторів.

    Традиційно Україна будувала захисні споруди передусім проти уламків ракет і далекобійних ударних безпілотників. Однак зі зміною характеру російських атак виникла нова проблема — застосування FPV-дронів проти енергетичних об’єктів у прикордонних районах.

    Тому для Сумщини розглядають нові технічні рішення, здатні додатково прикрити трансформатори та інше дороге високовольтне обладнання.

    Втрата великого трансформатора є особливо чутливою, адже такі агрегати складно швидко виготовити або замінити. Саме тому держава одночасно працює над фізичним захистом об’єктів та формуванням резервів компонентів, які найчастіше пошкоджуються під час атак.

    Потрібно ще 36,4 МВт локальної генерації

    Інший ключовий напрям — розподілена генерація.

    Затверджений план стійкості Сумської області передбачає встановлення додаткових 36,4 МВт потужності.

    Однак станом на середину серпня реально введено лише 2,4 МВт. Це близько 7% від запланованого обсягу.

    Шмигаль заявив, що будівельні роботи вже тривають на всіх визначених майданчиках, але доручив суттєво прискорити їх.

    Розподілена генерація принципово відрізняється від великих електростанцій: замість одного потужного об’єкта створюється багато менших джерел електроенергії — газопоршневих і когенераційних установок, малих електростанцій, сонячних комплексів із накопичувачами.

    Такий підхід робить систему менш вразливою. Знищення одного об’єкта не залишає без живлення весь великий район.

    Міненерго називає цю модель мережею своєрідних «енергетичних сот» — автономних або напівавтономних кластерів, де критична інфраструктура може продовжувати працювати навіть після пошкодження центральної мережі. У 2026 році серед регіонів, де планується будівництво нової генерації, прямо називалася й Сумщина.

    Уже працюють 30 сонячних станцій

    Окрема частина плану стосується сонячної енергетики.

    На Сумщині вже введено в експлуатацію 30 сонячних електростанцій загальною потужністю близько 2,5 МВт.

    До кінця року їх кількість планують збільшити більш ніж удвічі — до 62 СЕС, а сумарну потужність довести приблизно до 4,5 МВт.

    Самих лише сонячних станцій, звичайно, недостатньо для проходження зими: узимку генерація від сонця суттєво залежить від погоди й тривалості світлового дня. Проте для лікарень, водоканалів, адміністративних та інших об’єктів у поєднанні з акумуляторами вони можуть забезпечувати критичне резервне живлення і зменшувати навантаження на центральну мережу.

    Тому СЕС є одним із компонентів ширшої системи, а не заміною традиційній генерації.

    Зима 2026/2027 готується за новими правилами

    По всій Україні підготовка до наступного опалювального сезону вже перейшла активну фазу.

    Станом на 1 серпня необхідні роботи завершили у 83 553 житлових будинках, або приблизно у 58% запланованого житлового фонду. Підготовлено понад 60% котелень та більш як 10,4 тисячі кілометрів теплових мереж.

    Уряд прямо наголошує, що через війну поняття «підготовка до зими» тепер включає значно більше, ніж технічний огляд опалювальної системи.

    Громади повинні формувати запаси палива, готувати аварійні бригади й техніку, мати альтернативні джерела електроенергії та води й бути готовими швидко реагувати після можливих ударів по критичній інфраструктурі.

    Сумщина — один із найскладніших регіонів

    Для прикордонної Сумської області цей підхід особливо актуальний.

    Енергосистема тут має працювати не просто в умовах загального ризику масованих атак, а в зоні, де частина інфраструктури може опинятися під ударами значно частіше.

    Тому ключове завдання — не створити систему, яку неможливо пошкодити, а забезпечити можливість швидко переключити споживачів на інше джерело.

    Саме цим пояснюється одночасне будівництво резервної лінії, розгортання десятків мегаватів локальної генерації, закупівля запасного обладнання та нові способи захисту трансформаторів.

    Чи вистачить часу

    Найбільш проблемним показником поки виглядає розподілена генерація.

    Із запланованих 36,4 МВт на середину серпня запущено лише 2,4 МВт. Тому основний обсяг робіт доведеться завершувати протягом найближчих місяців.

    Водночас факт того, що будівництво вже ведеться на всіх запланованих майданчиках, означає, що частина потужностей може бути введена поступово ще до початку найбільших зимових навантажень.

    Ситуацію додатково ускладнює необхідність не просто будувати нову генерацію, а одночасно ремонтувати мережі після атак і посилювати їхній захист.

    Саме тому підготовка Сумщини фактично перетворилася на створення нової, значно більш децентралізованої енергетичної архітектури.

    Майже €55 млн міжнародної допомоги на обладнання, резервна лінія, 36,4 МВт додаткової генерації та десятки сонячних станцій мають дати області можливість зберігати електропостачання навіть у разі нових масштабних пошкоджень.

    Головним питанням тепер стають темпи реалізації: до початку холодів регіон має встигнути перетворити схвалені проєкти та контракти на реально працююче обладнання.

  • До зими бракує 650 млн євро: прем’єр попередив про серйозний виклик для енергетики України

    До зими бракує 650 млн євро: прем’єр попередив про серйозний виклик для енергетики України

    Українська енергетична галузь потребує ще близько 650 мільйонів євро міжнародної підтримки для належної підготовки до наступного опалювального сезону. Попри те, що партнери вже акумулювали понад 2 мільярди євро у Фонді підтримки енергетики України, уряд наголошує: темпи допомоги не можна знижувати, адже майбутня зима буде складною.

    Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, одним із головних пріоритетів держави залишається забезпечення енергетичної стійкості в умовах триваючої російської агресії. Він зазначив, що міжнародні партнери вже зробили вагомий внесок у підтримку української енергетики.

    “Фонд підтримки енергетики України вже акумулював понад 2 мільярди євро. Проте незабезпечена потреба галузі напередодні наступної зими — близько 650 мільйонів євро. Тому темп мобілізації підтримки не можна знижувати. Ця зима об’єктивно буде складна”, – наголосив Корецький.

    Прем’єр підкреслив, що нинішня відбудова енергетичної системи має стати не простим відновленням зруйнованих об’єктів, а можливістю для глибокої модернізації галузі. За його словами, значна частина енергетичної інфраструктури, яка була створена ще за радянських часів, є застарілою та менш ефективною за сучасні технологічні рішення.

    Корецький зазначив, що, попри масштабні руйнування, завдані російськими ударами, Україна отримала шанс перейти до створення сучасної розподіленої генерації. Така система є більш стійкою до атак, ефективніше забезпечує споживачів електроенергією та сприяє скороченню викидів парникових газів.

    “Те, що, на жаль, Росія її руйнує, на щастя, дає нам можливість з допомогою партнерів будувати нову розподілену генерацію, яка суттєво ефективніша. І паралельно з цим дає зменшення вуглецевого викиду. Тому на цьому шляху потрібно продовжувати”, – зазначив він.

    Окрему увагу прем’єр приділив підтримці транспортної інфраструктури, яка також регулярно стає мішенню російських атак. За його словами, Україні необхідна допомога міжнародних партнерів для забезпечення стабільної роботи залізниці.

    Йдеться насамперед про постачання вагонів і локомотивів, які можуть знадобитися для відновлення та підтримки перевезень в умовах постійних ударів по інфраструктурі.

    “Це і вагони, і локомотив. Тут є конкретне завдання, ми його обов’язково з вами проговоримо”, – додав глава уряду.

    Підготовка до нового опалювального сезону триває не лише на державному, а й на місцевому рівні. Зокрема, у Києві вже формують матеріальні резерви на випадок надзвичайних ситуацій, створюють запаси продовольчих наборів та оновлюють алгоритми роботи міських служб у разі нових атак на критичну інфраструктуру.

    Водночас президент України Володимир Зеленський раніше повідомив про проведення спеціального засідання Ради національної безпеки і оборони, присвяченого готовності регіонів до осінньо-зимового періоду. За його словами, області, які не виконають визначені плани стійкості, нестимуть відповідальність. Також глава держави висловив сподівання, що завдяки посиленню санкційного та дипломатичного тиску на Росію війну вдасться завершити ще до зими 2026 року.

  • Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Український бізнес готовий вкладати мільярди гривень у власну генерацію електроенергії, енергоефективність та модернізацію критичної інфраструктури, однак розвиток цих проєктів стримується застарілими правилами, тарифними перекосами та бюрократичними перепонами. Про це йдеться у спільній колонці голови економічного експертного напряму Економічної експертної платформи Олега Гетьмана та директора Українського інституту правової політики Єфрема Лащука для 24 Каналу.

    Автори наголошують, що після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру питання енергетичної незалежності для бізнесу перестало бути способом економії коштів і перетворилося на фактор виживання підприємств. Саме тому українські компанії активно інвестують у дахові сонячні електростанції, газові когенераційні установки, системи накопичення енергії та інші об’єкти розподіленої генерації.

    За даними Міністерства енергетики, протягом 2024–2025 років приватний сектор став одним із головних драйверів розвитку малої генерації. Лише за програмами підтримки бізнесу та кредитування під державні гарантії підприємства залучили мільярди гривень на встановлення енергетичного обладнання. Водночас уряд неодноразово заявляв, що децентралізація генерації є одним із ключових напрямів підготовки до наступних опалювальних сезонів.

    Однак, як зазначають експерти, інвестиційний потенціал ринку досі залишається значною мірою заблокованим. Однією з головних проблем називають політику штучного стримування тарифів. Через адміністративне втручання в ціноутворення інвестори не отримують зрозумілих фінансових сигналів щодо окупності своїх проєктів. У результаті строки повернення вкладених коштів часто розтягуються на багато років, що знижує привабливість інвестицій у сектор.

    Ситуацію ускладнює й накопичення боргів на енергетичному ринку. За даними авторів матеріалу, лише на балансуючому ринку електроенергії заборгованість обчислюється десятками мільярдів гривень. НЕК «Укренерго» заборгувала учасникам ринку понад 30,9 млрд грн, тоді як самій компанії ринок винен понад 46,3 млрд грн. Така ситуація створює серйозні ризики для стабільної роботи всієї енергетичної системи та суттєво погіршує інвестиційний клімат.

    Окремою проблемою бізнес називає взаємодію з операторами систем розподілу електроенергії. Підприємці скаржаться на складні процедури підключення об’єктів генерації до мереж, відсутність єдиних стандартів і непрозорі вимоги щодо технічного обладнання. Особливо гостро питання стоїть для компаній, які прагнуть працювати за моделлю net billing — механізмом, який дозволяє продавати надлишки виробленої електроенергії в загальну мережу.

    За словами експертів, у багатьох випадках обленерго вимагають встановлення дорогих смарт-лічильників або додаткових систем комерційного обліку навіть тоді, коли технічної необхідності в цьому немає. Через це витрати на запуск проєктів суттєво зростають.

    Проблеми виникають і в бюджетному секторі. Державні та комунальні установи, які могли б інвестувати у власну генерацію та продавати надлишки електроенергії, ризикують втратити статус неприбуткових організацій через особливості чинного податкового законодавства. Це фактично блокує реалізацію багатьох проєктів енергетичної модернізації.

    Не менш складною залишається ситуація у сфері теплопостачання та водопостачання. Значна частина підприємств теплокомуненерго і водоканалів працює на обладнанні, яке експлуатується десятиліттями. При цьому балансова вартість активів часто не переглядалася роками, а амортизаційні відрахування не дозволяють накопичувати кошти для модернізації. Будь-яка спроба провести переоцінку майна автоматично створює додаткове податкове навантаження.

    Критику викликає і чинна система державних закупівель. Експерти наголошують, що сьогодні Prozorro орієнтована насамперед на найнижчу ціну товару, а не на його довгострокову ефективність. У результаті державні установи нерідко закуповують дешевше, але менш енергоефективне обладнання, що збільшує витрати на його експлуатацію в майбутньому.

    На думку авторів, для вирішення проблем необхідний комплексний перегляд правил функціонування енергетичного ринку. Серед першочергових кроків вони називають поступовий перехід до економічно обґрунтованих тарифів, інтеграцію українського ринку електроенергії з європейським енергетичним простором, скасування цінових обмежень на ринку та створення прозорого механізму погашення накопичених боргів.

    Також пропонується затвердити єдині стандарти підключення об’єктів розподіленої генерації, надати податкові гарантії бюджетним установам, які продають надлишки електроенергії, та спростити правила закупівлі енергії для комунального сектору.

    Важливим напрямом має стати підтримка інвестицій в енергоефективність. Для цього пропонується розширити державні програми страхування воєнних ризиків, запровадити оцінку повної вартості життєвого циклу обладнання під час державних закупівель, а також тимчасово скасувати ПДВ на імпорт і продаж сучасного енергоефективного обладнання, зокрема теплових насосів та інверторних систем.

    Експерти переконані, що саме приватний сектор може стати головним драйвером відновлення української енергетики після руйнувань, спричинених війною. Однак для цього необхідно створити передбачувані правила гри та усунути бар’єри, які сьогодні стримують інвестиції.

    Умови воєнного часу показали, що централізована енергосистема залишається вразливою до атак. Тому розвиток малої генерації, локальних джерел електроенергії та сучасних технологій накопичення енергії стає не лише економічним питанням, а й складовою національної безпеки. Якщо держава оперативно перегляне регуляторну політику та дозволить бізнесу повноцінно інвестувати в енергетику, Україна зможе не лише подолати наслідки нинішньої кризи, а й створити одну з найстійкіших енергосистем у Європі.

  • Україна спрощує процеси будівництва та встановлення розподіленої генерації енергії

    Україна спрощує процеси будівництва та встановлення розподіленої генерації енергії

    Уряд України спростив процедури для реалізації будівельних проектів та встановлення розподіленої генерації енергії.  Введено ряд полегшень для підприємців:

    1. Скорочено перелік необхідних документів для будівництва газопоршневих та газотурбінних установок. Тепер не потрібно отримувати містобудівну документацію, містобудівні умови, звіт про експертизу проектної документації, право на виконання будівельних робіт та оцінку впливу на довкілля.
    2. Полегшено умови приєднання споживачів до електричних, газових та теплових мереж. Кількість необхідних документів для приєднання до електромереж зменшено, а також скорочено терміни видачі технічних умов та розгляду заяв для приєднання до газових та теплових мереж.
    3. Розширено доступ до фінансування: програма “Доступні кредити 5-7-9%” тепер охоплює також встановлення газотурбінних, газопоршневих та біогазових генераційних установок, а для населення введено кредити під 0% для встановлення сонячних панелей.

    Ці заходи спрямовані на спрощення умов для розвитку інфраструктури та підтримку використання відновлюваних джерел енергії в Україні.

  • Україна переходить до децентралізованої генерації

    Україна переходить до децентралізованої генерації

    У майбутньому енергетична карта України буде змінена. Замість 20 великих електростанцій з’явиться мережа з 100-200 розподілених по всій країні маневрових установок меншої потужності. Ця трансформація буде здійснена за допомогою газових установок, теплових станцій на біопаливі та систем накопичення енергії.

    Володимир Кудрицький, голова правління ПрАТ “НЕК “Укренерго”, розповів про цей перехід. За його словами, вже активно розвиваються проєкти нової розподіленої генерації. Основна увага приділяється проєктам із встановлення систем накопичення енергії, що є стандартними для розвинених країн, таких як Європа, США та Японія. Ці зміни передбачають повне або майже повне заміщення існуючих теплових генеруючих потужностей.

    Однак, перехід не передбачає просту заміну одних видів енергії на інші. Натомість, планується створення мережі, яка включатиме в себе різноманітні джерела енергії, такі як промислові вітряки, сонячні батареї та газові станції. Наприклад, замість однієї великої теплової електростанції потужністю 1000 МВт, буде розгорнуто 100 малих станцій по 10 МВт. Це змінить структуру енергетичного ринку та архітектуру енергосистеми.

    Щодо атомної енергетики, то вона залишатиметься основою української генерації, але разом з тим будуть активно розвиватися відновлювальні джерела енергії, такі як сонячні та вітрові електростанції. За словами Кудрицького, ці джерела є економічно вигіднішими у порівнянні з іншими джерелами.

    Перехід до децентралізованої генерації має ще один важливий аспект – підвищення енергетичної безпеки країни. За словами Кудрицького, збільшення кількості малих електростанцій різного типу робить систему менш вразливою перед можливими загрозами.

    Вже за останні два роки “Укренерго” затвердило технічні умови на приєднання накопичувальних установок на 1,2 ГВт, що свідчить про великий інтерес приватних інвесторів до цього сектору. Кудрицький впевнений, що першу систему ми побачимо вже цього року, оскільки введення накопичувальних систем у експлуатацію потребує значно менше часу порівняно з іншими джерелами енергії.

    У міжчас, фахівці “Укренерго” зосереджують увагу на забезпеченні надійності живлення атомних станцій, як підтверджує ситуація на Запорізькій АЕС. Незважаючи на тимчасові труднощі, енергетична система працює на максимальному рівні, а фахівці роблять все можливе для відновлення нормального живлення.