Golosnovinua.com

Позначка: розшук

  • Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік

    Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік

    Міністр оборони України Михайло Федоров прокоментував ситуацію з незаконною постановкою жінок на військовий облік та їх оголошенням у розшук. Заява прозвучала під час години запитань до уряду у Верховній Раді 10 квітня.

    За словами міністра, він особисто розбирався з інцидентом. Причиною стала технічна помилка на рівні одного з територіальних центрів комплектування, зокрема у Харкові. Помилка виникла під час обробки даних у цифрових системах обліку військовозобов’язаних.

    Федоров наголосив, що жодних штрафів до жінок не застосовували, а всі обмеження, включно з оголошенням у розшук, уже скасовані. Він уточнив, що інцидент не мав системного характеру і був пов’язаний із локальним збоєм.

    Міністр також повідомив, що доручив запровадити додаткові технічні запобіжники, щоб унеможливити подібні випадки в майбутньому. Йдеться про автоматичні перевірки, обмеження ручного втручання та підвищення точності синхронізації державних реєстрів.

    «Зараз поставлено завдання створити всі технічні запобіжники, щоб такі ситуації більше не виникали і був мінімізований людський фактор», — зазначив Федоров.

    Ситуація виникла на тлі цифровізації системи військового обліку в Україні. Держава поступово переходить до електронних реєстрів, які інтегруються з іншими державними базами даних для автоматизації процесів.

    Згідно з чинними правилами, військовому обліку підлягають окремі категорії жінок, зокрема медичні працівниці та спеціалістки, які мають професії, пов’язані з оборонною сферою. Водночас постановка на облік має відбуватися виключно за визначеними процедурами.

  • У Харкові жінок масово внесли в розшук ТЦК через помилки в реєстрі

    У Харкові жінок масово внесли в розшук ТЦК через помилки в реєстрі

    В Україні зафіксовано десятки випадків, коли жінки з цивільними професіями без медичної чи військової освіти опинилися у розшуку Територіальних центрів комплектування. Більшість таких епізодів пов’язують із одним із районних ТЦК у Харкові.

    Однією з постраждалих стала психологиня Агата Захарян. За її словами, вона дізналася про свій статус «ухилянтки» від дільничного поліцейського. У документах ТЦК її записали як медсестру, хоча вона не має відповідної освіти. Після звернення до центру жінку зняли з розшуку, однак із військового обліку не виключили.

    Схожа ситуація трапилася з викладачкою математики Галиною Цехмістро. Вона також дізналася про розшук випадково — після дзвінка від поліції. Навіть після надання диплома про освіту у ТЦК відмовилися виправити дані, порадивши звертатися до суду.

    Жінки, які зіткнулися з подібною проблемою, об’єдналися у соцмережах і встановили, що більшість із них раніше проживали або навчалися у Шевченківському районі Харкова. Саме місцевий ТЦК, за їхніми словами, вносив їх до системи «Оберіг» із помилковими спеціальностями. Наразі відомо щонайменше про 30 таких випадків.

    Хоча мобілізації ці жінки не підлягають, статус у розшуку створює для них серйозні обмеження. Зокрема, вони не можуть виїхати за кордон, оформити окремі адміністративні послуги, включно з отриманням водійського посвідчення або перереєстрацією автомобіля, а також можуть стикатися з блокуванням банківських рахунків.

    У парламенті вже відреагували на ситуацію. Народний депутат Олександр Федієнко заявив, що проблему необхідно вирішити на рівні уряду без залучення судів. За його словами, Міноборони може запровадити механізм автоматичного виключення з реєстрів жінок, які не мають відповідної освіти.

    Інший народний депутат Дмитро Разумков повідомив про підготовку законопроєкту, який передбачає автоматичне виключення помилково внесених осіб після їхньої заяви. Також пропонується запровадити фінансову відповідальність для посадових осіб, які допустили такі помилки.

    За словами експертів, кількість постраждалих може бути більшою за офіційно відомі випадки. Водночас у Харківському обласному ТЦК вже визнали відсутність законних підстав для розшуку цих жінок та повідомили про проведення службового розслідування.

    У відомстві запевняють, що помилки будуть виправлені, а всі звернення громадян — розглянуті. Поки ж юристи радять постраждалим подавати офіційні скарги до Міністерства оборони і лише у разі відсутності результату звертатися до суду.

    Ситуація вкотре підняла питання якості ведення військового обліку та відповідальності посадовців за помилкові рішення, які можуть суттєво обмежувати права громадян.

  • Арсен Іванющенко оселився в елітному районі Дубая

    Арсен Іванющенко оселився в елітному районі Дубая

    Арсен Іванющенко, син колишнього нардепа від «Партії регіонів» Юрія Іванющенка, більш відомого як «Юра Єнакієвський», володіє нерухомістю у Дубаї. Журналістські розслідування та дані з російських авіабаз свідчать, що сам Юрій Іванющенко у 2023–2024 роках п’ять разів літав у Дубаї з території РФ.

    Протягом 2024 року Арсен орендував віллу у престижному районі Al Merkadh, відомому приватними котеджами та заможними жителями. За даними джерел, цей район користується популярністю серед іноземних інвесторів та бізнесменів, що прагнуть спокійного життя подалі від міської метушні.

    Юрій Іванющенко до 2014 року мав значний вплив у українській політиці та бізнесі, був одним із найближчих соратників президента-втікача Віктора Януковича. Після Революції Гідності він залишив Україну. Українські правоохоронці відкривали проти нього низку кримінальних справ, пов’язаних із незаконним збагаченням та привласненням майна.

    Нещодавно НАБУ оголосило Іванющенка у розшук. Детективи підозрюють його у причетності до схеми легалізації 18 гектарів державної землі під Києвом вартістю понад 160 млн гривень. Дані про регулярні поїздки до Росії, зокрема в Москву та Сочі, свідчать про тісні бізнес-зв’язки та активну присутність Іванющенка на міжнародному рівні.

  • У Німеччині затримали українця Олександра Азізова у справі про вбивство Портнова

    У Німеччині затримали українця Олександра Азізова у справі про вбивство Портнова

    У Німеччині за підозрою у вбивстві Андрій Портнов затримано громадянина України Олександра Азізова 1981 року народження, уродженця Шахтарська Донецької області. Про це повідомляє Українська правда з посиланням на джерела.

    За версією слідства, злочин він міг скоїти разом із братом Вілі Азізовим, який також є громадянином України. За даними видання, Вілі наразі переховується на території Росії. Обидва, за інформацією джерел, були озброєні вогнепальною зброєю.

    Брати Азізови раніше неодноразово фігурували у кримінальних провадженнях в Україні. У 2007 році Олександр був підсудним за статтею про незаконне виготовлення та носіння вогнепальної зброї, однак вироку не отримав. У 2021 році його затримували за керування автомобілем у стані наркотичного сп’яніння.

    Разом із братом він також був засуджений у 2007 році за незаконний видобуток вугілля у так званих «копанках». У 2014–2015 роках Олександр Азізов контактував із особами, пов’язаними з діяльністю організації «Союз добровольців Донбасу», та користувався російськими телефонними номерами.

    За наявними даними, щонайменше з 2020 року Азізов проживав у Ростові-на-Дону, що підтверджується інформацією з витоків російських баз даних. Водночас він періодично відвідував Україну. У 2021 році в Харкові оновив закордонний паспорт, а в жовтні того ж року в’їжджав до України через пункт пропуску «Гоптівка». Даних про зворотний виїзд немає.

    У червні 2024 року Олександра Азізова засудили в Росії за незаконне вирощування наркотичних рослин. З жовтня 2024 року він перебуває у розшуку МВС РФ.

    За інформацією джерел, брати також фігурували в оперативних матеріалах як можливі учасники схем із контрабанди наркотичних речовин та незаконного обігу саморобної вогнепальної зброї.

    Слідство також розшукує третього ймовірного співучасника, який міг забезпечувати відхід виконавців із місця злочину. Його особу встановили іспанські правоохоронні органи, чоловіка оголошено в розшук.

    За словами співрозмовників видання в правоохоронних органах, у травні 2025 року українській стороні відмовили у створенні спільної слідчої групи. Крім того, під час спроби отримати записи з камер відеоспостереження в Іспанії представників української правоохоронної системи було затримано. Небажання співпрацювати тоді пояснювали перевіркою версії щодо можливої причетності громадян України до резонансного вбивства.

  • 41 мільйон без пояснення: у декларації одеського депутата знайшли масштабні невідповідності

    41 мільйон без пояснення: у декларації одеського депутата знайшли масштабні невідповідності

    У декларації депутата Одеської міської ради від забороненої партії ОПЗЖ Віталія Саутьонкова виявлено суттєву фінансову невідповідність. Згідно з оприлюдненими даними, подружжя задекларувало понад 52,5 млн грн готівкових коштів, тоді як їхні сукупні офіційні доходи за відповідний період дозволяли накопичити лише близько 11,3 млн грн.

    Різниця становить приблизно 41 млн грн і не має підтвердженого джерела походження. Йдеться саме про готівкові кошти, які фізично зберігаються поза банківською системою, а не про безготівкові активи чи кошти від продажу майна. За відсутності прозорої фінансової історії виникає питання, з яких джерел сформувалися десятки мільйонів гривень у готівці.

    Окремо увагу привертає неповнота відомостей у декларації. У документі відсутня інформація про закордонні паспорти членів сім’ї депутата, а також про нерухомість за кордоном, де родина проживала після виїзду з України у лютому 2022 року. Якщо таке майно або право користування ним існувало, його невідображення може свідчити про порушення вимог фінансового контролю.

    Ситуація ускладнюється тим, що паралельно триває кримінальне провадження у справі про розкрадання 32 барж на суму майже 83 млн грн. У цій справі фігурують Саутьонков і його соратник Баранський. Обидва залишили територію України та перебувають у розшуку.

    Таким чином, йдеться не лише про арифметичну різницю у декларації, а про комплекс обставин: 41 млн грн нез’ясованого походження, можливе неповне декларування активів та фігурування в кримінальній справі про багатомільйонні збитки. Питання полягає в тому, чи буде проведено повноцінну перевірку джерел коштів і чи отримають ці факти належну правову оцінку з боку правоохоронних органів.

  • На Закарпатті прикордонники затримали чоловіка, який тікав до Румунії в день суду: отримав 15 років

    На Закарпатті прикордонники затримали чоловіка, який тікав до Румунії в день суду: отримав 15 років

    У Закарпатській області прикордонники затримали чоловіка, який намагався незаконно перетнути державний кордон із Румунією через річку Тиса. Його зупинили буквально за кілька метрів до лінії кордону.

    Як повідомили в Державній прикордонній службі України, затриманий виявився місцевим жителем, який перебував у розшуку. Правоохоронці підозрювали його у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, зокрема сексуального насильства та зґвалтування.

    За даними слідства, чоловік вирішив утекти саме в день призначеного судового засідання у своїй справі. Ймовірно, він сподівався уникнути відповідальності, перетнувши кордон поза пунктами пропуску.

    Однак спроба втечі не вдалася. Прикордонники оперативно затримали його на березі Тиси та передали співробітникам поліції.

    Після цього судове засідання відбулося без затримок. За результатами розгляду справи чоловіка визнали винним і призначили покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

    У ДПСУ наголошують, що підрозділи служби продовжують посилений контроль за прикордонною смугою, щоб не допустити незаконних перетинів кордону та затримувати осіб, які намагаються уникнути відповідальності перед законом.

  • Через 13 років: поліція знайшла кілера, який розстріляв мера кримського курорту

    Через 13 років: поліція знайшла кілера, який розстріляв мера кримського курорту

    У Львові правоохоронці затримали чоловіка, якого підозрюють у скоєнні резонансного вбивства мера кримського селища Сімеїз Кирила Костенка. Злочин стався ще у лютому 2013 року, однак встановити місцеперебування ймовірного виконавця вдалося лише тепер.

    Про це повідомили в Офісі генерального прокурора та Національній поліції.

    За даними слідства, підозрюваним є 46-річний уродженець Львівщини, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Після відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження правоохоронці з’ясували, де він перебуває, і 28 січня 2026 року затримали його у Львові.

    Слідчі вважають, що напад був ретельно спланований. Чоловік заздалегідь відстежував маршрути та графік пересування потерпілого, підготував вогнепальну зброю і транспорт. Напад стався вранці поблизу будівлі селищної ради у громадському місці.

    Після скоєння злочину підозрюваний намагався приховати сліди — знищити докази та тимчасово залишив територію України. Згодом правоохоронці знайшли спалений автомобіль, на якому, ймовірно, пересувався нападник, а також зброю.

    Кримінальне провадження відкрито за фактом умисного вбивства, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України). Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу — тримання під вартою.

    Правоохоронці також нагадали, що у 2021 році був затриманий організатор цього вбивства — львів’янин Денис Огородніков.

    Сам злочин стався 26 лютого 2013 року. Тоді невідомі з автоматичної зброї розстріляли автомобіль мера Сімеїза. Від отриманих поранень 40-річний Кирило Костенко загинув на місці. Пізніше в горах Криму виявили спалене авто та зброю, які, ймовірно, використовували нападники.

  • Коли військовозобов’язаного можуть оголосити в розшук і до чого тут ВЛК

    Коли військовозобов’язаного можуть оголосити в розшук і до чого тут ВЛК

    Військовозобов’язаних в Україні не можуть автоматично оголошувати в розшук лише через те, що минув строк дії висновку військово-лікарської комісії. Чинне законодавство також не передбачає обов’язку громадян щороку самостійно проходити ВЛК без офіційного виклику з боку територіального центру комплектування.

    Після завершення строку дії медичного висновку військовозобов’язаний не зобов’язаний негайно звертатися до військово-лікарської комісії з власної ініціативи. Так само відсутні правові підстави для оголошення людини в розшук виключно через втрату чинності попереднього висновку ВЛК.

    Адвокат Юрій Айвазян пояснив, що проходження військово-лікарської комісії є складовою системи військового обліку та мобілізаційних процедур, однак це не означає автоматичного обов’язку щороку з’являтися на медичний огляд без відповідного рішення ТЦК.

    До юриста звернувся чоловік, який проходив ВЛК на початку 2025 року, та поцікавився, чи повинен він повторно проходити комісію одразу після завершення річного строку дії висновку. За словами Айвазяна, за відсутності змін у стані здоров’я або інших індивідуальних підстав такої необхідності немає.

    Адвокат наголосив, що завершення строку дії висновку ВЛК не впливає ні на надану відстрочку від мобілізації, ні на чинність бронювання. У разі потреби саме територіальний центр комплектування зобов’язаний ініціювати повторне проходження медичного огляду.

    Для цього ТЦК має офіційно викликати громадянина, надіславши повістку. Лише після такого виклику виникає юридичний обов’язок з’явитися на військово-лікарську комісію.

    Юрист також спростував поширені твердження про нібито автоматичне оголошення військовозобов’язаного в розшук після завершення строку дії висновку ВЛК. За його словами, розшук можливий лише у разі порушення правил військового обліку або норм мобілізаційного законодавства.

    Зокрема, правові наслідки можуть наставати лише у випадку неявки громадянина за офіційною повісткою до територіального центру комплектування. Без належного виклику застосування розшуку є незаконним.

  • Ексголова УАФ Павелко виїхав за кордон попри домашній арешт

    Ексголова УАФ Павелко виїхав за кордон попри домашній арешт

    Експрезидент Української асоціації футболу Андрій Павелко, який раніше залишив посаду голови УАФ на тлі кримінального провадження, залишив територію України, попри чинний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. За повідомленнями низки ЗМІ, 50-річний Павелко виїхав за кордон, імовірно, скориставшись підробленою довідкою, яка нібито дозволила перетнути кордон.

    Зараз обговорюється можливість оголошення Павелка в міжнародний розшук через Інтерпол. Колишній очільник УАФ перебуває під слідством у кримінальному провадженні, пов’язаному з підозрами у корупції під час реалізації проєкту з будівництва заводу з виробництва штучного покриття для футбольних полів у Кропивницькому. Саме в межах цього провадження суд обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

    Нагадаємо, що 25 січня 2024 року президентом УАФ став Андрій Шевченко, який змінив Павелка на чолі організації. Від’їзд експрезидента за кордон став несподіваним для громадськості та викликав широку увагу медіа та футбольної спільноти.

  • Адвокат Міндіча подав апеляцію на тримання під вартою бізнесмена

    Адвокат Міндіча подав апеляцію на тримання під вартою бізнесмена

    Адвокат Андрій Доманський, який залучений державою для захисту бізнесмена Тимура Міндіча, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Як повідомив захисник, сторона захисту вважає, що ухвалу слідчого судді слід скасувати, а клопотання прокурора – відхилити, оскільки воно нібито подане з порушенням законодавства та не підтверджене належними доказами.

    8 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформувала колегію суддів для розгляду скарги: суддя-доповідач Сергій Бондар та двоє колег – Даниїла Чорненька і Ігор Панаід. Адвокат Доманський зауважив, що до складу трійки входять очільники апеляційної палати, але висловив сподівання на неупереджене та всебічне розгляд апеляції.

    Доманчкий також підтвердив, що йому вдалося погодити правову позицію з Міндічем відповідно до вимог законодавства та правил адвокатської етики.

    Нагадаємо, що 1 грудня Вищий антикорупційний суд заочно обрав Тимуру Міндічу тримання під вартою. Бізнесмена підозрюють у створенні та керівництві злочинною організацією, легалізації коштів на суму понад 256 млн грн та незаконному впливі на членів Кабінету Міністрів. 22 листопада правоохоронці оголосили його та ще одного фігуранта, Олександра Цукермана, у розшук.