Golosnovinua.com

Позначка: розширення ЄС

  • Ісландія сказала ЄС «ні»: більшість громадян відмовилася від повернення до переговорів про вступ до ЄС

    Ісландія сказала ЄС «ні»: більшість громадян відмовилася від повернення до переговорів про вступ до ЄС

    Ісландія не відновлюватиме переговори про вступ до Європейського Союзу після того, як більшість громадян країни проголосувала проти повернення до процесу євроінтеграції.

    На референдумі, який відбувся 29 серпня, 52,8% виборців сказали «ні» відновленню переговорів з ЄС, тоді як прихильників продовження європейського курсу виявилося 47,7%. Розрив виявився відносно невеликим, але достатнім, щоб закрити питання про негайне повернення Ісландії до переговорного процесу.

    Загалом проти проголосували 118 040 людей, за — 105 339. Ще 1 652 бюлетені були порожніми або недійсними.

    Явка стала однією з найпомітніших деталей голосування — участь взяли близько 82,5% виборців, що навіть перевищує явку на парламентських виборах 2024 року. Висока активність показала, наскільки важливим і водночас поляризуючим залишається для Ісландії питання можливого членства в ЄС.

    Рейк’явік хотів переговорів, регіони — ні

    Географія голосування виявилася дуже показовою.

    У двох округах столиці більшість підтримала відновлення переговорів. У Північному Рейк’явіку «за» проголосували 57,5%, у Південному — 54,5%.

    Але майже вся решта країни сказала «ні».

    Найбільший спротив зафіксували у Північно-західному окрузі, де проти виступили 62,9% виборців. У Північно-східному окрузі частка противників становила 61,2%, у Південному — близько 60%, а в Південно-західному — приблизно 53%.

    Тобто референдум фактично показав помітний розкол: столиця більше тяжіє до поглиблення інтеграції з ЄС, тоді як значна частина регіонів воліє зберігати нинішню модель відносин.

    Ісландія вже була дуже близько до переговорів про вступ

    Сьогоднішнє голосування не означає, що Ісландія вперше відмовляється від європейської інтеграції.

    Країна офіційно подала заявку на вступ до ЄС ще у липні 2009 року, після глобальної фінансової кризи, яка особливо боляче вдарила по ісландській економіці.

    Єврокомісія дала позитивний висновок у лютому 2010 року, а вже влітку того самого року почалися офіційні переговори.

    Процес просувався досить далеко.

    З 35 переговорних розділів Ісландія встигла відкрити 27, а 11 із них — попередньо закрити.

    Однак після зміни уряду у 2013 році переговори поставили на паузу.

    У березні 2015 року Рейк’явік офіційно повідомив Євросоюзу, що більше не хоче вважатися країною-кандидатом на вступ.

    Саме тому нинішній референдум був не голосуванням за безпосередній вступ Ісландії до ЄС.

    Ісландців запитували значно обережніше: чи варто лише відновити переговори, після завершення яких питання членства могло б вирішуватися окремо.

    І навіть на цьому етапі більшість відповіла негативно.

    Чому Ісландії взагалі потрібен ЄС, якщо вона вже дуже близько інтегрована

    Ситуація Ісландії суттєво відрізняється від більшості країн-кандидатів.

    Формально вона не є членом ЄС, але вже інтегрована в європейську систему набагато глибше, ніж може здатися.

    Ісландія входить до Європейського економічного простору, Європейської асоціації вільної торгівлі та Шенгенської зони. Це дає країні доступ до значної частини єдиного європейського ринку та свободи пересування.

    Саме через це противники членства часто ставлять просте питання: навіщо вступати до ЄС повністю, якщо більшість економічних переваг Ісландія вже має?

    Але прихильники інтеграції відповідають протилежним аргументом.

    Ісландія змушена імплементувати значну кількість правил європейського внутрішнього ринку, не маючи при цьому такого самого впливу на процес їх ухвалення, як повноправні держави-члени.

    Тобто нинішня модель дає країні доступ до європейського ринку, але не повний політичний голос у Брюсселі.

    Найболючіше питання — рибальство

    Одна з головних причин багаторічного скепсису ісландців щодо членства в ЄС — рибальство.

    Для острова з населенням менше 400 тисяч людей рибна промисловість має набагато більше економічне й політичне значення, ніж для більшості держав Європи.

    Ісландія десятиліттями самостійно контролює свої рибні ресурси, квоти та доступ до вод.

    Вступ до ЄС означав би необхідність домовлятися про ці питання в рамках спільної європейської політики.

    Саме це традиційно викликає значний спротив у прибережних та сільських районах — і географія нинішнього голосування частково відображає цю різницю між столицею та регіонами.

    До цього додаються питання сільського господарства, продовольчої політики та побоювання щодо передачі частини повноважень європейським інституціям.

    Навіть перед референдумом результат був абсолютно непередбачуваним

    Цікаво, що ще кілька місяців тому ситуація виглядала зовсім інакше.

    Опитування, оприлюднене у червні, показувало, що серед тих, хто визначився, 53,1% підтримували відновлення переговорів з ЄС.

    За кілька днів до референдуму боротьба стала майже рівною.

    Останнє опитування перед голосуванням давало прихильникам переговорів лише мінімальну перевагу — 50,4% проти 49,6%, тобто результат перебував у межах статистичної похибки.

    У підсумку реальне голосування завершилося на користь табору «ні».

    Це означає, що за останні тижні кампанії противникам відновлення переговорів вдалося мобілізувати більше прихильників або переконати частину невизначених.

    Це не означає розрив Ісландії з Європою

    Результат референдуму легко трактувати як «Ісландія відвернулася від Європи», але це було б перебільшенням.

    Країна залишається одним із найбільш інтегрованих з ЄС партнерів поза межами самого Союзу.

    Вона продовжить участь у Європейському економічному просторі, Шенгенській зоні та інших спільних механізмах.

    Тобто нинішнє «ні» стосується саме повноправного членства та відновлення переговорів, а не загальної співпраці з Європейським Союзом.

    Проте політичне значення результату все одно велике.

    Уряд отримав досить чіткий сигнал: суспільство поки не готове навіть повертатися до процесу, який був заморожений понад десять років тому.

    Чому за голосуванням уважно стежив Брюссель

    Для Європейського Союзу цей референдум був важливий не лише через саму Ісландію.

    ЄС одночасно проходить нову хвилю дискусій про розширення, у якій ключове місце займають Україна, Молдова та держави Західних Балкан.

    Ісландія є економічно розвиненою демократією, членом НАТО та державою, яка вже виконує значну частину європейських правил.

    Тому її потенційне повернення до переговорів могло б стати для Брюсселя символічним підтвердженням привабливості ЄС навіть для багатих країн Північної Європи.

    Але сталося навпаки.

    Більшість громадян Ісландії вирішила, що нинішньої моделі відносин із Союзом їм достатньо.

    І це робить результат референдуму цікавим ще з однієї причини: Ісландія фактично показала, що тісна інтеграція з ЄС не обов’язково автоматично веде до бажання стати його повноправним членом.

    Питання ЄС для Ісландії не зникне назавжди

    Попри результат 52,8% проти 47,7%, говорити, що тема членства закрита назавжди, теж зарано.

    Розрив становить лише трохи більше п’яти процентних пунктів.

    Рейк’явік уже демонструє переважно проєвропейські настрої, а загальнонаціональні опитування протягом року показували дуже нестабільний баланс сил.

    Тому питання ЄС майже напевно залишиться частиною ісландської політики.

    Але після референдуму 29 серпня уряд отримав однозначний демократичний мандат: переговори зараз поновлювати не слід.

    Ісландія залишається максимально близько до Європейського Союзу — у спільному економічному просторі, Шенгені та десятках програм співпраці.

    Проте останній крок до повноправного членства більшість ісландців поки робити не хоче.

  • ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    У Європейському Союзі пояснили, що процес вступу України та Молдови до ЄС не є автоматично синхронним і надалі залежатиме від індивідуального прогресу кожної країни-кандидата. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту Молдова–ЄС, який відбувся 22 червня.

    За її словами, після офіційного відкриття переговорного процесу кожна держава-кандидат переходить до етапу самостійної відповідальності за темпи свого наближення до членства в Європейському Союзі. Фон дер Ляєн наголосила, що подальший прогрес визначається не політичними деклараціями чи орієнтовними термінами, а реальним впровадженням реформ і виконанням конкретних критеріїв, закладених у переговорній методології ЄС.

    Вона підкреслила, що різні країни-кандидати мають різні стартові умови, різний рівень готовності та різні пріоритети реформ, тому універсальний підхід із фіксованими термінами не відображає реальної складності процесу розширення ЄС. Саме тому, за її словами, Євросоюз застосовує так званий «процес, заснований на заслугах», який дозволяє оцінювати прогрес кожної країни окремо та об’єктивно.

    Фон дер Ляєн зазначила, що така модель є більш ефективною для країн-кандидатів, оскільки дозволяє чітко відстежувати, які саме реформи вже впроваджені, а які ще потребують виконання. Вона додала, що це також дає можливість самому ЄС виконувати свої зобов’язання у межах узгоджених процедур і стандартів.

    Окремо вона уточнила, що під час своєї заяви оцінювала насамперед перспективи Молдови, оскільки пресконференція була присвячена підсумкам саміту Молдова–ЄС. Водночас принцип індивідуального підходу, за її словами, є універсальним і застосовується до всіх країн-кандидатів, включно з Україною.

    У контексті євроінтеграції України вже відбулися перші практичні кроки. 15 червня 2026 року Україна офіційно відкрила перший переговорний кластер «Основи», який охоплює ключові сфери — верховенство права, функціонування судової системи, захист основоположних прав і свобод, а також зміцнення демократичних інституцій. Загалом процес переговорів передбачає шість тематичних кластерів, через які Україна має адаптувати національне законодавство до права Європейського Союзу.

    Подальші етапи переговорів очікуються у другій половині 2026 року, однак їхня швидкість безпосередньо залежатиме від темпів проведення реформ та рівня політичної підтримки з боку всіх держав-членів ЄС. У Брюсселі наголошують, що саме якість виконання вимог, а не формальні строки, визначатиме кінцевий рух України та інших країн-кандидатів до членства в Європейському Союзі.

  • ЄС поставив гальмо: Україні не погодили прискорений вступ

    ЄС поставив гальмо: Україні не погодили прискорений вступ

    Сподівання України та частини її європейських партнерів на швидке просування процесу вступу до Європейського Союзу та одночасне відкриття всіх переговорних кластерів не отримали підтримки на рівні саміту ЄС у Брюсселі. Попри публічні заяви про політичну підтримку євроінтеграційного курсу Києва, остаточні висновки саміту не містять ані конкретних строків, ані зобов’язання щодо відкриття всіх кластерів у найближчій перспективі, що фактично залишає процес у межах загальних декларацій про наміри.

    Як випливає з документів, що є у розпорядженні редакції, а також із коментарів європейських дипломатичних джерел у Брюсселі, у фінальному тексті висновків Європейської ради щодо України закріплено лише загальну підтримку подальшого просування переговорного процесу. При цьому відсутні будь-які формулювання, які б передбачали обов’язкове або прискорене відкриття решти п’яти кластерів, на які розраховував Київ у межах поточного етапу євроінтеграції.

    У документі зазначається, що Європейська рада вітає відкриття 15 червня 2026 року кластера “Основи” та висловлює очікування щодо подальшого просування переговорів у межах так званого “підходу, заснованого на заслугах”. Саме ця формула, за оцінками дипломатів, означає, що кожен наступний етап переговорів буде залежати від індивідуальної оцінки прогресу України у виконанні реформ і може бути відтермінований у разі політичних або технічних застережень з боку держав-членів ЄС.

    Фактично відсутність конкретних часових рамок і механізму автоматичного переходу до наступних кластерів означає, що процес розширення Євросоюзу залишається повністю залежним від консенсусу всіх країн-членів, який у нинішніх політичних умовах досягти значно складніше, ніж на рівні загальних заяв про підтримку. Це створює ситуацію, коли навіть за наявності загальної політичної волі до інтеграції України реальні темпи переговорів можуть суттєво відрізнятися від очікувань Києва.

    За даними співрозмовників у Брюсселі, питання про можливість одночасного відкриття всіх кластерів порушувалося під час засідання Європейської ради як президентом України Володимиром Зеленським, так і низкою лідерів держав-членів ЄС, які підтримують більш швидку інтеграцію України до європейських структур. Однак, як зазначають джерела, стало очевидним, що необхідної одностайності для ухвалення такого рішення не існує.

    Дипломатичні співрозмовники підкреслюють, що ключовою перепоною залишається вимога одностайності при ухваленні рішень щодо розширення ЄС, що дає можливість окремим державам-членам фактично блокувати або суттєво уповільнювати процес просування кандидатів. У результаті переговори щодо вступу України залишаються в полі політичного балансу між підтримкою розширення ЄС та внутрішніми застереженнями окремих країн.

    Окрему увагу в дискусіях навколо саміту привернула позиція окремих держав-членів, які наголошують на необхідності більш поступового підходу до інтеграції України, пов’язуючи темпи відкриття кластерів із прогресом у внутрішніх реформах. Це, за оцінками експертів, фактично закріплює модель “умовного розширення”, де кожен наступний крок залежить від політичної оцінки виконання критеріїв, а не від фіксованого графіка.

    У попередніх дискусіях також фігурували заяви про необхідність уникнення поспішних рішень щодо розширення ЄС, що відображає різні підходи всередині Союзу до темпів інтеграції нових членів. На цьому тлі формулювання у підсумковому документі саміту виглядають як компроміс між проукраїнською позицією частини держав-членів і обережнішим підходом інших країн.

    Водночас у Києві продовжують наполягати на необхідності пришвидшення переговорного процесу, вважаючи, що інтеграція України до ЄС є не лише політичним, а й стратегічним питанням безпеки всього європейського континенту. Українська сторона розглядає відкриття всіх кластерів як важливий сигнал політичної підтримки з боку Євросоюзу в умовах триваючої війни з Росією.

    Попри відсутність рішення про прискорене відкриття переговорних кластерів, сам процес євроінтеграції України формально залишається активним і триває в межах чинних процедур ЄС. Однак його подальша динаміка, як і раніше, залежатиме від політичної волі держав-членів та здатності досягати консенсусу щодо кожного наступного етапу розширення Євросоюзу.

  • Угорщина пригрозила зупинити вступ України до ЄС

    Угорщина пригрозила зупинити вступ України до ЄС

    Угорщина озвучила позицію щодо подальшого руху України до членства в Європейському Союзі та заявила про механізм, який може призвести до автоматичного призупинення переговорного процесу. Про це повідомила міністерка закордонних справ і торгівлі Угорщини Аніта Орбан, коментуючи результати нещодавніх домовленостей між Києвом і Будапештом.

    За словами Орбан, після кількох тижнів двосторонніх консультацій Україна та Угорщина досягли домовленості щодо захисту прав угорської національної меншини, яка проживає на Закарпатті. Угода охоплює низку чутливих сфер, зокрема освіту, використання мови у державних інституціях, участь у системі державного управління, культурну політику, а також питання використання національної символіки. У Будапешті наголошують, що саме ці теми є ключовими для угорської сторони та довгий час залишалися предметом політичних розбіжностей між країнами.

    Міністерка заявила, що досягнута домовленість вже інтегрована у План дій Україна–ЄС щодо національних меншин, який є складовою першого переговорного кластера щодо вступу України до Євросоюзу. За її словами, цей крок має принципове значення, оскільки вперше питання прав меншин формально включене в євроінтеграційний переговорний процес як окремий структурний елемент із визначеними зобов’язаннями сторін.

    Орбан підкреслила, що саме в межах цього механізму закладено умову, згідно з якою невиконання Україною взятих зобов’язань може автоматично призвести до призупинення переговорів про вступ до ЄС. Вона не уточнила технічні деталі цього механізму, однак наголосила, що для Угорщини питання імплементації домовленостей щодо прав національних меншин є не політичною опцією, а фундаментальною вимогою до процесу євроінтеграції України.

    Водночас угорська сторона заявила, що більше не блокує початок переговорів про вступ України до Європейського Союзу. За словами Орбан, Будапешт підтримує стандартну процедуру розширення ЄС, яка базується на реальних реформах, виконанні критеріїв і досягненні конкретних результатів. Вона також окремо наголосила, що Угорщина не розглядає і не підтримує альтернативні моделі членства України в Євросоюзі, наполягаючи виключно на класичному форматі вступу.

    Окремо міністерка зазначила, що включення домовленостей до переговорного процесу стало «важливим досягненням» останнього етапу діалогу між країнами. За її словами, це дозволяє не лише зафіксувати політичні зобов’язання, а й створити постійний механізм контролю за їх виконанням у межах євроінтеграційної процедури.

    Раніше Київ і Будапешт провели серію переговорів щодо врегулювання питань національних меншин, за підсумками яких сторони домовилися продовжити роботу над імплементацією узгодженого плану дій. Частину зобов’язань Україна, за попередніми домовленостями, планує виконати вже до кінця поточного року, зокрема в частині освітніх і адміністративних змін.

    Паралельно триває підготовка до можливої зустрічі керівництва України та Угорщини на найвищому рівні, де очікується обговорення не лише питань нацменшин, а й ширшого спектра двосторонніх відносин, включно з європейською інтеграцією, безпекою та регіональною співпрацею.

    Таким чином, питання прав угорської меншини фактично стало одним із ключових елементів переговорної архітектури вступу України до ЄС і потенційним інструментом впливу на темпи та динаміку всього процесу євроінтеграції.

  • Україна наближається до ЄС: у липні можуть відбутися ключові рішення

    Україна наближається до ЄС: у липні можуть відбутися ключові рішення

    Європейський Союз розглядає можливість відкриття решти п’яти переговорних кластерів у межах процесу вступу України вже у липні. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос напередодні засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі.

    За її словами, нинішня динаміка переговорного процесу свідчить про готовність як України, так і Європейського Союзу до прискорення наступних етапів євроінтеграції.

    15 червня у Люксембурзі відбулися дві міжурядові конференції за участі України та Молдови, які офіційно започаткували відкриття першого переговорного кластера під назвою «Основи».

    Марта Кос назвала цей день «мегаднем» для політики розширення ЄС, підкресливши, що це один із найважливіших кроків для обох країн після отримання статусу кандидатів у 2023 році.

    «По-перше, ми матимемо перший найбільший крок для України та Молдови після того, як вони отримали статус кандидата у 2023 році. Тож нарешті ми зможемо відкрити перший кластер для обох країн. Вони виконали свої зобов’язання, і справді настав час, щоб ми це зробили», — заявила єврокомісарка.

    Вона підкреслила, що відкриття першого кластера є результатом тривалого процесу виконання Україною реформ, необхідних для початку повноцінних переговорів про членство в ЄС.

    Кластер «Основи» є центральним елементом переговорної архітектури Європейського Союзу щодо розширення. Він охоплює ключові сфери функціонування держави, зокрема:

    • верховенство права та незалежність судової системи;
    • функціонування демократичних інститутів;
    • реформу державного управління;
    • базові економічні критерії.

    Особливістю цього кластера є те, що він відкривається першим і залишається відкритим до самого завершення переговорів. При цьому жоден інший кластер не може бути остаточно закритий без досягнення суттєвого прогресу в ньому.

    Загалом переговорний процес складається з шести тематичних кластерів, які охоплюють 33 переговорні розділи acquis communautaire ЄС.

    Марта Кос заявила, що у разі продовження реформ з боку України та Молдови Європейський Союз готовий перейти до наступного етапу переговорів уже в липні, відкривши всі п’ять додаткових кластерів.

    «Саме тому я очікую, що тоді в липні ми відкриємо всі решту п’яти кластерів. І це також хороша новина», — зазначила вона.

    Таким чином, мова йде про потенційно швидке розширення переговорної рамки, що може суттєво прискорити формальну частину процесу вступу України до ЄС.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн раніше підкреслювала, що початок переговорів про вступ є важливим етапом не лише для країн-кандидатів, а й для самого Європейського Союзу, який підтверджує свою готовність до подальшого розширення.

    Вона наголошувала, що підтримка України в євроінтеграційному процесі є стратегічним вибором ЄС на тлі геополітичних викликів і війни Росії проти України.

    Рішення про відкриття переговорних кластерів ухвалюється одностайно всіма державами-членами ЄС. Це означає, що кожен етап переговорів потребує політичного консенсусу між країнами блоку.

    У цьому контексті відкриття першого кластера стало можливим після того, як Україна виконала додаткові умови, пов’язані з позиціями окремих держав-членів, які раніше стримували процес.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2023 році та відтоді активно впроваджує реформи у сфері судочинства, антикорупційної політики, державного управління та економічного регулювання.

    Європейські інституції неодноразово відзначали прогрес Києва, однак підкреслювали, що швидкість просування переговорів залежить від сталості реформ та політичної волі всіх сторін.

    Якщо прогноз Марти Кос справдиться, липень може стати одним із ключових місяців у євроінтеграційному процесі України, коли буде відкрито більшість переговорних напрямів.

    Це дозволить перейти від початкового етапу до глибшої технічної роботи над адаптацією українського законодавства до норм ЄС.

    Водночас експерти зазначають, що навіть за умов прискорення процесу повноправне членство України в Європейському Союзі залишатиметься середньостроковою перспективою, що потребуватиме значного часу та ресурсів.

  • Україна відкриває двері до ЄС: стартують ключові переговори про членство

    Україна відкриває двері до ЄС: стартують ключові переговори про членство

    Україна разом із Молдовою вже найближчим часом переходять до нового етапу євроінтеграційного процесу: у понеділок у Люксембурзі офіційно стартують переговори щодо першого кластера вступу до Європейського Союзу. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейські дипломатичні джерела та посадовців ЄС.

    Йдеться про початок практичної фази переговорів, яка охоплює базові та водночас найбільш принципові розділи законодавства Євросоюзу. Перший кластер стосується верховенства права, демократії, функціонування інституцій та фундаментальних політичних стандартів, без яких подальший рух до членства неможливий. Саме цей етап вважається одним із найскладніших, оскільки він закладає основу для всієї подальшої інтеграції.

    Офіційний запуск переговорів відбудеться за участі високопосадовців Європейського Союзу, представників урядів України та Молдови. Очікується, що відкриття кластера стане політичним сигналом підтримки обох країн і підтвердженням того, що їхній рух до членства залишається пріоритетом для ЄС навіть в умовах внутрішніх дискусій у самому блоці.

    Рішення про старт переговорів стало можливим після того, як країни-члени ЄС змогли досягти одностайної згоди щодо відкриття першого кластера. Це, за оцінками європейських дипломатів, стало важливим кроком, який зняв політичну блокаду процесу розширення та дозволив перейти від декларацій до практичних процедур.

    У спільній заяві президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніо Коста відзначили «рішучість, мужність і наполегливу працю» України та Молдови. Вони наголосили, що процес розширення ЄС є не лише технічним, а й стратегічним питанням майбутнього Європи, особливо в умовах геополітичної нестабільності.

    Президент України Володимир Зеленський позитивно оцінив початок переговорів, заявивши, що Україна виконує всі необхідні кроки для вступу до ЄС і продовжує рухатися шляхом реформ. Він підкреслив, що відкриття першого кластера є важливим політичним сигналом підтримки як для держави, так і для українського суспільства, яке розглядає членство в ЄС як стратегічну мету.

    За попередніми оцінками європейських чиновників, у разі збереження політичної волі та темпу реформ Україна потенційно може завершити технічну частину переговорів приблизно за чотири роки. Водночас у Брюсселі наголошують, що сам факт завершення технічних процедур не гарантує членства, оскільки остаточне рішення має бути одноголосно ухвалене всіма державами-членами ЄС і супроводжуватися повною імплементацією європейського законодавства.

    Експерти зазначають, що старт першого кластера є не формальністю, а початком складного та тривалого процесу трансформації державних інституцій. Колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе підкреслює, що цей етап можна розглядати як «перевірку реальністю», адже темпи адаптації законодавства та реформа державного управління стануть ключовим фактором подальшого просування.

    Вона також наголошує, що Україна має особливе значення для ЄС у контексті безпеки, оскільки єдина країна на континенті з реальним бойовим досвідом у сучасній війні високої інтенсивності. На її думку, інтеграція України у сферу безпеки та оборони Євросоюзу може стати одним із пріоритетних напрямків співпраці вже на ранніх етапах переговорів.

    У Європейському Союзі загалом позитивно оцінюють прогрес України у сфері реформ, зокрема в антикорупційній політиці та інституційній перебудові. Водночас, за оцінками європейських структур, Україна виконала близько 15% із погодженого плану реформ, що свідчить про необхідність прискорення змін у ключових сферах, включно із судовою реформою, посиленням незалежності антикорупційних органів та вдосконаленням процедур призначення суддів і прокурорів.

    Європейські чиновники також відзначають, що окремі кроки України, зокрема гучні антикорупційні розслідування, розглядаються як позитивний сигнал серйозності намірів у боротьбі з корупцією. Водночас у Брюсселі очікують більш системного та стабільного прогресу, який би гарантував незворотність реформ.

    Старт переговорів став можливим після подолання політичних розбіжностей усередині ЄС, зокрема блокувань, які раніше уповільнювали процес розширення. Після досягнення компромісів між державами-членами відкрився шлях до формального запуску переговорного процесу з Україною та Молдовою.

    Аналітики підкреслюють, що цей етап має не лише інтеграційне, а й геополітичне значення, адже фактично закріплює довгострокову орієнтацію України на Європейський Союз. У контексті війни це також розглядається як сигнал стратегічної підтримки Києва та підтвердження його місця в майбутній архітектурі європейської безпеки.

    Таким чином, відкриття першого кластера переговорів стає початком багаторічного процесу, який вимагатиме масштабних реформ, політичної стабільності та постійної взаємодії з інституціями ЄС, але водночас формує реальну дорожню карту для потенційного членства України в Європейському Союзі.

  • Усі 27 країн сказали «так»: для України відкривають двері до Євросоюзу

    Усі 27 країн сказали «так»: для України відкривають двері до Євросоюзу

    Україна та Молдова зробили один із найважливіших кроків на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі. Усі 27 держав-членів ЄС погодилися розпочати переговори щодо відкриття першого переговорного кластера «Основи» (Fundamentals), який є відправною точкою офіційного процесу вступу до Євросоюзу. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    За її словами, вже найближчими днями під час міжурядової конференції буде відкрито перший переговорний кластер для України та Молдови. Саме він охоплює ключові сфери, без яких вступ до ЄС неможливий: верховенство права, функціонування демократичних інституцій, боротьбу з корупцією, незалежність судової системи, права людини та ефективне державне управління.

    «Це визнання рішучості, мужності та важкої роботи, яку обидві країни продемонстрували навіть в умовах безпрецедентних викликів. Це також чіткий сигнал про те, що Європейський Союз залишається найпривабливішою моделлю миру, стабільності та нових можливостей», – наголосила фон дер Ляєн.

    Відкриття першого кластера є знаковою подією не лише для України та Молдови, а й для самого Євросоюзу. Процес переговорів про вступ розбитий на шість великих кластерів, які охоплюють десятки сфер державної політики. Кластер «Основи» традиційно відкривається першим і закривається останнім, адже саме за його результатами оцінюється готовність країни-кандидата до членства.

    Рішення стало можливим після тривалих дипломатичних консультацій між країнами-членами ЄС. Раніше процес фактично блокувався через позицію Угорщини, яка висувала Україні низку вимог щодо забезпечення прав угорської національної меншини на Закарпатті. Однак останні переговори між Києвом і Будапештом дозволили розблокувати процес та отримати підтримку всіх членів Європейського Союзу.

    Ще на початку червня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що всі держави ЄС дали «зелене світло» для початку переговорів щодо першого кластера. Тоді ж Кіпр, який головує у Раді Європейського Союзу, офіційно розпочав процедуру підготовки до відкриття переговорів для України та Молдови.

    Європейська комісія неодноразово наголошувала, що Україна виконала всі необхідні умови для відкриття першого кластера. Наприкінці 2025 року Київ завершив скринінг законодавства та технічну підготовку щодо всіх шести переговорних кластерів. У березні 2026 року українська сторона отримала від Єврокомісії рекомендації щодо фінальних етапів підготовки до переговорів.

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн ще наприкінці травня заявляла, що немає жодних причин затримувати переговорний процес, оскільки Україна та Молдова виконали всі критерії для старту першого етапу євроінтеграції. За її словами, розширення ЄС має залишатися процесом, який базується виключно на заслугах кандидатів, а не на політичних блокуваннях.

    Наступним етапом стане проведення міжурядової конференції, де офіційно буде відкрито кластер «Основи». Після цього Україна зможе перейти до практичних переговорів щодо конкретних реформ та виконання критеріїв членства. Паралельно триватиме підготовка до відкриття інших переговорних кластерів, які охоплюють економіку, внутрішній ринок, конкурентну політику, екологію, цифровізацію, сільське господарство та зовнішню політику.

    Для України цей крок має не лише політичне, а й символічне значення. Попри повномасштабну війну, держава продовжує виконувати масштабні реформи та інтегруватися до європейського простору. Відкриття переговорного кластера демонструє, що Брюссель розглядає європейське майбутнє України як реальний процес, а не віддалену перспективу.

    Водночас попереду залишається складний і тривалий шлях. Переговори про вступ можуть тривати кілька років, а кожен етап потребуватиме окремого погодження з боку всіх держав-членів ЄС. Проте рішення про відкриття першого кластера фактично означає початок нового історичного етапу у відносинах між Україною та Європейським Союзом.

    У Брюсселі наголошують, що розширення ЄС залишається одним із головних стратегічних інструментів зміцнення безпеки та стабільності на континенті. А вступ України та Молдови розглядається як важлива інвестиція у майбутнє всієї Європи.

  • Молдова допускає об’єднання з Румунією у разі блокування вступу до ЄС

    Молдова допускає об’єднання з Румунією у разі блокування вступу до ЄС

    Уряд Молдови допускає можливість об’єднання з Румунією як альтернативний сценарій розвитку держави у випадку, якщо процес вступу країни до Європейського Союзу буде суттєво ускладнений або повністю заблокований. Про це в інтерв’ю Euractiv заявив віцепрем’єр Молдови Еуджен Осмокеску.

    За його словами, нинішній стратегічний курс Кишинева залишається незмінним — країна прагне завершити переговори про вступ до ЄС і підписати відповідний договір до кінця 2028 року. Водночас він визнав, що затримка або зупинка євроінтеграційного процесу може змусити політичне керівництво розглядати інші геополітичні варіанти.

    Серед таких альтернатив Осмокеску прямо назвав потенційне об’єднання з Румунією, охарактеризувавши його як «план Б» на випадок провалу європейського шляху.

    «Це план Б», — заявив віцепрем’єр, коментуючи сценарій, який може бути активований у разі довготривалого блокування переговорів про вступ до ЄС після 2028 року.

    Осмокеску підкреслив, що наразі цей варіант не є частиною офіційної урядової політики та не обговорюється як практичний крок у короткостроковій перспективі. Пріоритетом залишається повноцінна інтеграція до Європейського Союзу, яку в Кишиневі розглядають як ключовий фактор економічної стабільності, безпеки та політичної модернізації держави.

    Водночас віцепрем’єр наголосив, що успіх євроінтеграції залежить не лише від внутрішніх реформ Молдови, а й від політичної волі Європейського Союзу. Він зазначив, що країні необхідні «чіткі сигнали» з боку Брюсселя, аби зберігати підтримку європейського курсу серед населення.

    За словами Осмокеску, Молдова перебуває під постійним тиском гібридних інформаційних операцій, спрямованих на підрив довіри до євроінтеграції. У цьому контексті, як він наголосив, затримки або невизначеність у процесі вступу можуть мати негативний вплив на суспільні настрої та політичну стабільність.

    Окремо він зазначив, що принцип «розширення на основі заслуг» має залишатися базовим для ЄС, однак водночас підкреслив необхідність більшої передбачуваності для країн-кандидатів, які вже реалізують масштабні реформи у межах переговорного процесу.

    Питання можливого об’єднання Молдови та Румунії періодично з’являється в політичному дискурсі обох країн, однак залишається чутливою темою, яка залежить як від внутрішньополітичних процесів, так і від волевиявлення громадян.

    Президентка Молдови Мая Санду раніше заявляла, що у разі проведення референдуму про об’єднання з Румунією вона підтримала б таке рішення, якщо його схвалить більшість громадян країни. Ці заяви підкреслюють, що будь-який потенційний сценарій зміни державного статусу Молдови розглядається виключно через призму демократичного волевиявлення.

    У Румунії також неодноразово коментували можливість такого розвитку подій. Президент Нікушор Дан зазначав, що об’єднання може стати реальним лише тоді, коли ідея отримає стабільну та переконливу підтримку серед населення Молдови, а також буде результатом політичного консенсусу.

    Водночас у Бухаресті наголошують, що нинішнім пріоритетом залишається підтримка євроінтеграційного шляху Молдови та її поступове наближення до стандартів Європейського Союзу.

    На тлі цих дискусій Молдова продовжує залишатися однією з країн-кандидатів на вступ до ЄС, яка одночасно стикається з внутрішніми економічними викликами, енергетичною залежністю та зовнішнім політичним тиском. Саме ці фактори, на думку аналітиків, значною мірою визначатимуть подальшу траєкторію її зовнішньої політики.

    Євроінтеграція залишається офіційно закріпленим стратегічним курсом Молдови, однак озвучення «плану Б» свідчить про те, що в урядових колах розглядають і сценарії на випадок затяжної кризи в переговорах із Європейським Союзом.

  • ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    ЄС хоче обмежити право вето для нових членів через блокування Орбана

    У Європейському Союзі почали обговорювати один із найбільш суперечливих сценаріїв майбутнього розширення блоку — тимчасове обмеження права вето для нових держав-членів після їх вступу до ЄС. Причиною таких дискусій став багаторічний досвід конфліктів усередині Союзу через позицію уряду Віктор Орбан, який неодноразово блокував ключові рішення Євросоюзу щодо України, санкційної політики та зовнішньої безпеки.

    Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейських дипломатів та джерела в інституціях ЄС. За інформацією видання, у Брюсселі дедалі серйозніше побоюються, що масштабне розширення Євросоюзу без внутрішньої реформи системи ухвалення рішень може фактично паралізувати роботу об’єднання.

    Йдеться про механізм одностайного голосування, який нині діє у низці критично важливих сфер. Зараз кожна країна-член ЄС має право накласти вето на рішення щодо зовнішньої політики, санкцій, безпекових питань, податкових реформ та окремих міжнародних угод. Саме ця система, яка десятиліттями вважалася гарантією рівноправності держав-членів, останніми роками дедалі частіше стає джерелом політичних криз усередині Євросоюзу.

    Особливе роздратування в Брюсселі викликала поведінка уряду Віктора Орбана, який регулярно використовував право вето як інструмент політичного тиску на партнерів по ЄС. Угорщина неодноразово блокувала або затягувала ухвалення пакетів допомоги Україні, санкцій проти Росії та низки зовнішньополітичних рішень. У багатьох європейських столицях це почали розглядати як приклад того, наскільки вразливою стала система одноголосного ухвалення рішень.

    Саме тому в Єврокомісії та серед держав-членів почали обговорювати варіант, за якого нові країни після вступу до ЄС протягом певного перехідного періоду не отримуватимуть автоматичного права блокувати рішення Союзу. За даними The Guardian, це може стосуватися насамперед сфер зовнішньої політики, санкційної політики та міжнародної безпеки.

    У Брюсселі побоюються, що якщо до ЄС одночасно приєднаються Україна, Молдова та країни Західних Балкан, кількість потенційних центрів блокування рішень різко зросте. За відсутності реформ це може ускладнити або навіть зробити неможливим швидке реагування ЄС на міжнародні кризи.

    Однією з перших держав, щодо яких потенційно можуть застосувати такий механізм, називають Чорногорію. Саме вона нині вважається найближчою до повноправного вступу до Євросоюзу серед усіх країн-кандидатів. Переговори про членство тривають уже 14 років, а цього місяця спеціальна технічна група провела перші засідання щодо підготовки фінального договору про вступ.

    Європейські дипломати визнають, що сама ідея тимчасового обмеження права вето є юридично та політично дуже складною. В ЄС побоюються, що такий підхід можуть сприйняти як створення “членів другого сорту”, що суперечить базовим принципам рівності всередині Союзу. Саме тому в Брюсселі наголошують, що мова може йти лише про тимчасовий перехідний механізм.

    Один із дипломатів ЄС назвав цю ідею “частиною креативного мислення”, яке зараз активно триває в межах дискусії про майбутнє розширення Союзу. За його словами, Європа намагається знайти модель, яка дозволить одночасно прийняти нових членів і не зруйнувати ефективність самої системи ухвалення рішень.

    Паралельно в Європі дедалі активніше обговорюють необхідність масштабної внутрішньої реформи ЄС. У Німеччина вже відкрито заявляють, що Євросоюз із 35 державами не зможе працювати за нинішньою моделлю. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль раніше попереджав, що без переходу до нових механізмів голосування ЄС ризикує втратити керованість.

    На цьому тлі окремо обговорюється майбутнє Україна в Євросоюзі. У Брюсселі визнають, що Україна є особливим випадком через масштаб війни, необхідність післявоєнного відновлення та стратегічне значення для безпеки континенту. За оцінками ЄС, технічно Україна може завершити переговори про вступ приблизно за чотири роки, однак остаточні терміни залежатимуть як від внутрішніх реформ, так і від безпекової ситуації.

    Окрім цього, в Європі триває дискусія щодо проміжних моделей інтеграції для України. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував ідею “асоційованого членства”, яка дозволила б Україні брати участь у роботі європейських інституцій без повного права голосу на початковому етапі. Однак президент Володимир Зеленський уже публічно відкинув такий підхід, заявивши, що Україна прагне виключно повноправного і рівноправного членства.

    Усередині ЄС дедалі сильніше зростає розуміння того, що майбутнє розширення стане не лише випробуванням для країн-кандидатів, а й одним із найбільших викликів для самого Євросоюзу за останні десятиліття. Дискусії про право вето, реформу системи голосування та нову модель управління Союзом свідчать про те, що Європа вже готується до глибокої трансформації власної політичної архітектури.

  • ЄС пропонує Україні поетапну інтеграцію замість швидкого вступу

    ЄС пропонує Україні поетапну інтеграцію замість швидкого вступу

    Європейський Союз працює над новим форматом відносин з Україною, який передбачає розширення доступу до внутрішнього ринку та окремих інституцій ЄС без негайного надання повноправного членства. Йдеться про так званий пакет тимчасових привілеїв, який має стати компромісом між політичною підтримкою України та реальними обмеженнями процесу розширення Євросоюзу. Про це повідомляє Politico.

    За даними видання, нова ініціатива виникла після того, як країни-члени ЄС фактично відхилили концепцію Єврокомісії щодо прискореного вступу України. Попередній підхід передбачав можливість пришвидшеного членства ще до завершення всіх стандартних реформ, однак він не отримав достатньої політичної підтримки серед держав ЄС.

    Натомість у Брюсселі зараз обговорюють модель «прискореної поступової інтеграції». Її суть полягає в тому, що Україна може отримувати конкретні елементи членства поетапно — ще до формального вступу, але лише в міру виконання реформ і виконання вимог ЄС.

    Один із дипломатів, на якого посилається Politico, зазначив, що повноправне членство України у найближчій перспективі «є малоймовірним через політичні та інституційні обмеження всередині ЄС». Водночас, за його словами, Євросоюз шукає спосіб «зберегти динаміку інтеграції та не втратити стратегічну мотивацію для Києва».

    До розробки нового формату активно залучені Німеччина та Франція — дві провідні держави Євросоюзу, позиція яких значною мірою визначає темпи розширення.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц раніше заявляв, що швидке членство України наразі неможливе. Водночас він запропонував проміжні інституційні механізми участі України в роботі ЄС — зокрема можливість запрошення до засідань Європейської ради без права голосу, а також часткову інтеграцію в роботу Європарламенту через окремі формати співпраці.

    Франція, за даними дипломатичних джерел, підтримує ідею поетапного зближення, але наполягає на тому, що ключові рішення щодо членства мають залишатися прив’язаними до реформ у сфері верховенства права, антикорупційної політики та економічної стабільності.

    Окрему ініціативу просуває Литва, яка запропонувала запровадити для України проміжний статус «держави, що приєднується». Такий статус у минулому застосовувався до країн, які вже підписали договір про вступ до ЄС і перебували в очікуванні його ратифікації.

    У документі, на який посилається Politico, зазначається, що випадок України «свідчить про досягнення рівня сталості та спрямованості її європейського шляху, який заслуговує на окреме інституційне визнання». Фактично це може створити нову категорію відносин між ЄС і країнами-кандидатами.

    Українська сторона наголошує, що інтеграція повинна мати не лише політичний, а й практичний економічний вимір. Посол України в ЄС Всеволод Ченцов заявив, що Київ зацікавлений у «реальних і відчутних перевагах уже зараз», а не лише у довгострокових перспективах членства.

    Серед ключових вимог України:

    • поетапне відкриття доступу до єдиного ринку ЄС залежно від прогресу реформ
    • розширення участі у програмах та інституціях Євросоюзу
    • якнайшвидше підписання угоди ACAA (Угода про оцінку відповідності та прийняття промислових товарів)

    ACAA вважається одним із найбільш важливих технічних елементів інтеграції. Його впровадження дозволить українській промисловій продукції — зокрема в машинобудуванні, металургії та хімічному секторі — виходити на ринок ЄС без додаткових сертифікаційних бар’єрів.

    Також Україна прагне бути залученою до формування промислової політики ЄС, зокрема в автомобільній, металургійній та хімічній галузях. За словами Ченцова, це дозволить не лише пришвидшити інтеграцію, а й створити «економічний ефект ще до формального членства».

    У Європейській комісії наголошують, що новий пакет привілеїв не замінює процес розширення, а лише доповнює його. Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос заявила, що очікування щодо вступу України до 2027 року є «нереалістичними», зважаючи на масштаб реформ, які ще необхідно реалізувати.

    Водночас Україна продовжує рух у переговорному процесі. Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка повідомив, що Київ очікує на відкриття перших переговорних кластерів уже найближчими тижнями.

    За оцінками високопосадовців Європейської ради, за умови збереження нинішнього темпу реформ Україна потенційно може закрити всі переговорні кластери до кінця 2027 року. Водночас цей сценарій залишається умовним і залежить від політичної кон’юнктури в ЄС та внутрішніх реформ в Україні.

    Фактично нова концепція Брюсселя означає перехід до моделі, де Україна поступово інтегрується в економічний та інституційний простір ЄС ще до формального вступу. Це може включати участь у внутрішніх програмах, частковий доступ до ринку, технічну інтеграцію регуляторних стандартів і розширення політичного діалогу.

    Таким чином, ЄС намагається знайти баланс між двома підходами: з одного боку — підтримати Україну у війні та її європейський курс, з іншого — уникнути політичних конфліктів усередині Союзу щодо швидкого розширення.