Golosnovinua.com

Позначка: розслідування

  • Злам Signal у Німеччині: хакери отримали доступ до чатів посадовців

    Злам Signal у Німеччині: хакери отримали доступ до чатів посадовців

    У Німеччині розслідують масштабну кібератаку, внаслідок якої хакери отримали доступ до акаунтів месенджера Signal понад сотні німецьких посадовців, включно з чинними міністрами, представниками керівництва Бундестагу та колишніми високопосадовцями. Про це повідомляє видання Süddeutsche Zeitung.

    За даними розслідування, атака мала тривалий і системний характер та ґрунтувалася на фішинговій схемі, яка імітувала офіційні повідомлення від служби підтримки Signal. Користувачі отримували повідомлення із попередженням про нібито спробу несанкціонованого доступу до їхнього акаунта. У текстах містилися інструкції терміново підтвердити безпеку профілю шляхом введення одноразового коду підтвердження.

    Саме після введення цього коду зловмисники отримували повний контроль над акаунтом. Це дозволяло їм не лише читати приватні повідомлення, а й отримувати доступ до історії листування, медіафайлів та контактів користувачів. У результаті злам одного акаунта часто ставав точкою входу для подальших атак на інших посадовців, чиї контакти були у списку жертви.

    За інформацією німецьких служб безпеки, кількість постраждалих обчислюється щонайменше тризначним числом. Серед них — чинні федеральні міністри, керівництво парламенту Німеччини, а також колишні депутати та екскерівники спецслужб. Це робить інцидент одним із найбільших витоків комунікацій державного рівня за останні роки.

    Федеральна прокуратура Німеччини вже розпочала офіційне розслідування за підозрою у здійсненні розвідувальної діяльності проти держави. Хоча слідство триває, у німецьких структурах безпеки, за даними медіа, припускають можливу причетність російських кіберугруповань до організації атаки. Подібні оцінки раніше озвучували й міжнародні партнери, включно зі спецслужбами США, які неодноразово попереджали про активізацію подібних операцій у Європі.

    Особливу увагу слідчі приділяють тому факту, що атака не була спрямована на технічний злам захищеної інфраструктури месенджера, а використовувала людський фактор. Йдеться про соціальну інженерію — метод, при якому користувачів змушують самостійно передати дані доступу через довіру до підроблених повідомлень.

    Фахівці зазначають, що саме цей підхід робить подібні атаки особливо небезпечними, оскільки навіть високий рівень шифрування не захищає від помилок користувача. У випадку Signal зловмисники скористалися тим, що посадовці сприймали повідомлення як офіційні та термінові.

    Розслідування також виявило системну проблему у використанні цифрових комунікацій у державному секторі. Частина посадовців, за попередніми даними, використовувала приватні смартфони та месенджери для службового листування, що значно підвищило ризики компрометації даних. У деяких випадках це пояснюється зручністю та швидкістю обміну інформацією, однак така практика створює вразливості для кібербезпеки державних установ.

    Крім того, хакери, отримавши доступ до акаунтів, могли використовувати адресні книги жертв для масштабування атаки. Це означає, що навіть один скомпрометований акаунт міг призвести до ланцюгового зараження контактів у політичних і адміністративних колах.

    Експерти з кібербезпеки наголошують, що подібні атаки є частиною глобальної тенденції, коли месенджери та приватні цифрові канали стають основною мішенню для шпигунських операцій. Паралельно з Signal подібні інциденти раніше фіксувалися і в інших платформах, зокрема WhatsApp, де також застосовувалися методи фішингу та соціальної інженерії.

    У Німеччині вже заявили про намір посилити кіберзахист державних структур, переглянути правила використання приватних месенджерів посадовцями та запровадити додаткові вимоги до цифрової безпеки в органах влади. Окремо розглядається можливість розширення обов’язкового використання захищених урядових комунікаційних систем.

    Ситуація також викликала дискусію в політичних колах щодо балансу між зручністю цифрових інструментів і рівнем безпеки. Частина експертів наполягає, що державні службовці повинні повністю перейти на спеціалізовані захищені канали зв’язку, тоді як інші вказують на необхідність підвищення цифрової грамотності та регулярних перевірок кібербезпеки.

    Розслідування триває, і остаточні висновки щодо організаторів атаки та масштабу витоку інформації поки не оприлюднені.

  • Суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі Омбудсмана

    Суд уперше визнав працівника ТЦК винним у перешкоджанні роботі Омбудсмана

    В Україні вперше винесено судовий вирок у справі щодо перешкоджання діяльності представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з боку працівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Рішення ухвалив Ужгородський міськрайонний суд у Закарпатській області після розгляду матеріалів, що стосуються інциденту під час офіційного моніторингового візиту.

    Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у своєму Telegram-каналі. За його словами, йдеться про прецедентне рішення, яке підтверджує юридичну відповідальність за створення перешкод у роботі інституції парламентського контролю.

    Суть справи полягала в тому, що під час перевірки одного з підрозділів ТЦК та СП на Закарпатті представникам Офісу Омбудсмана не було надано доступу до службових приміщень, а також до необхідної документації. Це, згідно з позицією сторони обвинувачення та висновками суду, є порушенням законодавства, яке гарантує безперешкодну діяльність Уповноваженого з прав людини та його представників під час здійснення моніторингових візитів.

    Як зазначив Дмитро Лубінець, подібні випадки не є поодинокими і фіксуються в різних регіонах України. За його словами, йдеться про системну проблему, яка проявляється у різних формах: відмові у доступі до приміщень, ненаданні інформації, спробах блокування перевірок, а іноді й створенні штучних перешкод для роботи моніторингових груп.

    Омбудсман наголосив, що такі дії безпосередньо впливають на можливість держави забезпечувати контроль за дотриманням прав людини, особливо в умовах воєнного стану, коли діяльність ТЦК та СП перебуває у фокусі підвищеної суспільної уваги. Він підкреслив, що парламентський контроль не може бути обмежений або заблокований, а всі спроби перешкоджання мають отримувати правову оцінку.

    Окрему увагу в цій справі привернули обставини, зафіксовані під час перевірки на Закарпатті. За словами Лубінця, під час моніторингового візиту могли бути виявлені потенційно серйозні порушення прав людини, зокрема ймовірні випадки незаконного утримання осіб, застосування металевих кайданок та інші дії, які можуть мати ознаки жорстокого або нелюдського поводження. Саме це, за його словами, могло стати причиною спроб обмежити доступ перевіряючих до інформації та приміщень.

    Уповноважений наголосив, що всі ці факти були задокументовані під час перевірки і передані до відповідних правоохоронних органів для подальшого розслідування. Він підкреслив, що держава має забезпечити прозорість роботи всіх інституцій, які залучені до процесів мобілізації та військового обліку, а також гарантувати дотримання прав громадян.

    «Ми не лише зафіксували ці порушення, але й довели, що спроби обмежити доступ представників Офісу Омбудсмана є протиправними. Це чіткий сигнал: закон має працювати для всіх однаково», — зазначив Лубінець, коментуючи рішення суду.

    Судове рішення в Ужгороді, за оцінками експертів, може стати важливим прецедентом у практиці контролю за діяльністю ТЦК та СП, оскільки вперше офіційно встановлено факт перешкоджання роботі представників Омбудсмана з боку їхнього працівника. Це підкреслює, що навіть у період воєнного стану діяльність державних органів має залишатися в межах закону і підлягати контролю з боку незалежних інституцій.

    Водночас тема діяльності ТЦК та СП залишається однією з найбільш чутливих у суспільстві. В останні місяці в Україні неодноразово повідомлялося про інциденти за участю працівників цих структур, які ставали предметом перевірок та розслідувань. Зокрема, раніше фіксувалися конфліктні ситуації у різних регіонах країни, що лише посилює суспільну дискусію щодо прозорості та законності мобілізаційних процедур.

    На цьому тлі рішення Ужгородського міськрайонного суду розглядається як сигнал про посилення юридичної відповідальності за дії, які перешкоджають роботі контрольних інституцій держави. Воно також підкреслює важливість забезпечення доступу Омбудсмана до інформації та об’єктів перевірки як ключового елементу системи захисту прав людини в Україні.

    Дмитро Лубінець наголосив, що всі подібні випадки й надалі перебуватимуть під його особистим контролем, а Офіс Омбудсмана продовжить системну роботу з моніторингу дотримання прав людини у всіх сферах, включно з діяльністю військових та мобілізаційних структур.

  • Київська стрілянина: слідство відновило повну картину нападу

    Київська стрілянина: слідство відновило повну картину нападу

  • «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос зробив резонансну заяву щодо інформації про можливе оголошення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. За його словами, правоохоронні органи не працюють у форматі «припущень» або «інсайдів», а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно на підставі доказів і повідомляються лише після їх офіційного оформлення.

    Про це Кривонос заявив під час виступу на Київському безпековому форумі, відповідаючи на запитання журналістів щодо інформації у медіа про нібито вже підготовлену, але не оголошену підозру. Він чітко наголосив: «Підозра вона або вручена, або не вручена. Якщо вона буде вручена, ми обов’язково про це скажемо». Таким чином очільник НАБУ фактично спростував практику «завчасних сигналів» і підкреслив, що подібні рішення не можуть бути предметом публічних анонсів.

    Кривонос також пояснив, що будь-які слідчі дії, зокрема обшуки, не означають автоматичного доведення вини. За його словами, це лише інструменти збору інформації, які допомагають встановити факти у справі. «Обшук — це одна з форм слідчих дій, яка проводиться для здобуття доказів. Ці докази можуть як підтвердити версію слідства, так і її спростувати», — зазначив він. Таким чином, у НАБУ намагаються відмежувати юридичні процедури від суспільних інтерпретацій, які часто виникають після резонансних дій правоохоронців.

    Окремо директор НАБУ підкреслив, що для антикорупційних органів не має значення, яку посаду займає фігурант справи. За його словами, якщо є підстави для проведення слідчих дій, вони будуть здійснені незалежно від статусу особи. Такий підхід, як наголосив Кривонос, є ключовим принципом роботи бюро і відповідає стандартам верховенства права.

    Він також нагадав, що всі обшуки та інші процесуальні дії проводяться виключно за рішенням суду. Зокрема, дозвіл на проведення обшуку надає Вищий антикорупційний суд після розгляду відповідного клопотання слідчих. Це означає, що правоохоронці повинні надати достатньо аргументів для обґрунтування необхідності таких дій, а суд — перевірити їх законність.

    Контекст справи навколо Андрія Єрмака залишається одним із найбільш обговорюваних у політичному середовищі. Інформація про слідчі дії щодо нього з’явилася ще наприкінці 2025 року, коли ЗМІ повідомили про обшуки, проведені НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згодом ці дії були підтверджені офіційно, що викликало широкий резонанс у суспільстві.

    Сам Єрмак тоді заявив, що не перешкоджає слідству і готовий співпрацювати з правоохоронцями. Водночас у медіа з’являлися припущення, що справа може бути пов’язана з діяльністю кооперативу «Династія», однак офіційні органи не розкривають деталей розслідування, посилаючись на таємницю слідства.

    Після появи інформації про розслідування Андрій Єрмак подав у відставку з посади голови Офісу президента, що стало важливою політичною подією. Попри це, за даними окремих джерел, він продовжував залишатися впливовою фігурою у політичних та професійних колах, що ще більше підсилює увагу до розвитку справи.

    Ситуація розгортається на тлі загального посилення антикорупційної політики в Україні, яку активно підтримує президент Володимир Зеленський та міжнародні партнери. У цьому контексті будь-які розслідування щодо високопосадовців розглядаються як тест на ефективність і незалежність антикорупційних інституцій.

    Кривонос наголосив, що НАБУ не коментує чутки або інформацію з анонімних джерел, оскільки це може вплинути на об’єктивність розслідування. «Ми не можемо коментувати те, що хтось десь бачив або чув. Є лише юридичні факти», — зазначив він. Така позиція, за його словами, дозволяє уникнути маніпуляцій і забезпечує довіру до процесу.

    Наразі розслідування триває, а детективи та прокурори продовжують працювати над аналізом зібраних доказів. У НАБУ запевняють, що у разі ухвалення будь-яких процесуальних рішень, включно з оголошенням підозри, суспільство буде поінформоване офіційно та своєчасно.

    Справа навколо Андрія Єрмака залишається відкритою, а її подальший розвиток залежатиме від результатів слідства. Водночас заява керівника НАБУ чітко окреслює головний принцип: жодних політичних чи медійних спекуляцій — лише факти, докази і закон.

  • У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі про теракт у Києві слідство отримало нові матеріали, які, за словами правоохоронців, суттєво допомагають відновити повну картину подій. Підозрюваний у нападі фіксував свої дії на аудіо- та відеозаписи, а частина цих файлів уже стала ключовими доказами у кримінальному провадженні. Про це повідомив голова Національна поліція України Іван Вигівський.

    За його словами, підозрюваний розпочав безперервний диктофонний запис ще під час конфлікту із сусідом і продовжував його майже до моменту безпосереднього нападу. Слідство встановило, що аудіофайл охоплює весь проміжок часу — від побутового конфлікту до пересування нападника будівлею та подальших дій зі зброєю. Правоохоронці наголошують, що саме цей запис дозволив синхронізувати різні джерела інформації, зокрема відео з камер спостереження та покази свідків, і відтворити детальну хронологію подій практично по хвилинах.

    Вигівський зазначив, що завдяки аудіо слідчі змогли встановити, де саме перебував підозрюваний у різні моменти інциденту. Зокрема, за даними поліції, коли патрульні вже прибули на місце виклику, чоловік у цей час перебував у квартирі. Згодом він узяв карабін і спустився вниз, після чого події розгорталися вже безпосередньо в під’їзді та поблизу супермаркету. Запис, за словами голови Нацполіції, тривав майже до моменту, коли нападник увійшов до магазину або перебував безпосередньо перед входом.

    Правоохоронці також припускають, що ведення запису могло бути усвідомленим кроком — ймовірно, підозрюваний фіксував свої дії для подальшого виправдання або пояснення власної поведінки. Наразі слідство окремо аналізує цей аспект як можливий елемент підготовки або психологічної мотивації злочину.

    Окрему увагу слідчі приділяють відеоматеріалам, виявленим у телефоні нападника. За словами Вигівського, у пам’яті пристрою були знайдені численні відеозаписи, на яких чоловік сам фіксував свої дії — зокрема пересування під’їздом, момент підготовки та використання зброї. На цих відео він неодноразово називав себе “генералом російської армії”.

    Ця деталь, як зазначають у поліції, стала однією з ключових у контексті оцінки психоемоційного стану підозрюваного. Наразі призначені відповідні експертизи, які мають встановити, чи могли ці висловлювання свідчити про психічні розлади, змінену свідомість або інші фактори, що вплинули на поведінку чоловіка. Слідство підкреслює, що остаточні висновки можуть дати лише комплексні судово-психіатричні дослідження.

    Усі зібрані матеріали — аудіо, відео та інші цифрові докази — передані до Служба безпеки України. Там триває їхній детальний аналіз у межах кримінального провадження. Експерти вивчають не лише зміст записів, а й технічні параметри файлів, фонові звуки, можливі сторонні голоси та інші елементи, які можуть допомогти встановити повну картину подій.

    У межах розслідування також триває робота зі свідками та правоохоронцями, які першими прибули на місце трагедії. Патрульна поліцейська, яка брала участь у подіях, під час судового засідання розповіла, що екіпаж спочатку отримав виклик про хуліганство зі зброєю від матері дитини, але дорогою дізнався про постріли та загиблих. Після прибуття вони виявили пораненого 12-річного хлопчика та загиблих людей, а згодом змушені були відійти в укриття через нові постріли.

    Другий поліцейський, який також фігурує у справі, повідомив у суді, що події того дня стали для нього психологічно важким випробуванням. Він зазначив, що постійно повертається до них у спогадах, а його захист наголошує на емоційному виснаженні та складному стані правоохоронця після інциденту.

    Слідство продовжується. Правоохоронці працюють над остаточним встановленням мотивів підозрюваного, аналізують усі цифрові докази, а також перевіряють можливі обставини, які могли вплинути на розвиток подій. У поліції наголошують, що зібрані матеріали вже дозволили значно деталізувати перебіг трагедії, однак остаточні висновки ще попереду.

  • “Голосіївський теракт”: суд ухвалив рішення щодо патрульного

    “Голосіївський теракт”: суд ухвалив рішення щодо патрульного

    Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід патрульному поліцейському Михайлу Дробницькому, якого підозрюють у службовій недбалості, що, за версією слідства, могла спричинити тяжкі наслідки у справі, яка в медіа фігурує як «Голосіївський теракт». Про це стало відомо під час судового засідання, трансляція якого велася у відкритому режимі.

    Суд постановив узяти підозрюваного під варту строком на 60 діб із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Її розмір встановлено на рівні 266 тисяч гривень. У разі внесення застави Дробницький може бути звільнений із-під варти, однак із покладенням процесуальних обов’язків, зокрема щодо явки до слідчого та суду.

    Під час розгляду клопотання прокурор наполягав, що існують ризики впливу на свідків, перешкоджання слідству та можливого ухилення від слідчих дій. Також сторона обвинувачення зазначала, що справа має суспільний резонанс і потребує жорсткого процесуального контролю.

    Натомість захист виступив категорично проти такого запобіжного заходу. Адвокат поліцейського заявив, що підозра є передчасною та не ґрунтується на достатніх доказах. За словами захисника, його підзахисний діяв у межах службових інструкцій, оперативно прибув на виклик, не залишав місце події та одним із перших організував виклик екстрених служб, зокрема швидкої медичної допомоги.

    Адвокат також наголосив, що застосування тримання під вартою є надмірним заходом і просив суд обрати більш м’який запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт або особисте зобов’язання. Захист підкреслив, що Дробницький співпрацює зі слідством і не має наміру переховуватися чи впливати на хід розслідування.

    Під час судового засідання сам Михайло Дробницький звернувся до суду з короткою заявою. Він висловив жаль щодо ситуації та наголосив, що постійно повертається думками до подій, які стали предметом кримінального провадження. «Мені дуже шкода, що так сталося. Кожен день прокручую це в своїй голові», — сказав він.

    Після заслуховування сторін суд дійшов висновку, що на даному етапі слідства більш м’які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Ухвалене рішення передбачає тримання під вартою з можливістю внесення застави як альтернативи.

    Справу розглядає Печерський районний суд міста Києва. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а слідчі встановлюють усі обставини інциденту, який став підставою для повідомлення про підозру.

    За даними з відкритих матеріалів засідання, справа стосується подій, які отримали значний суспільний резонанс у Києві, однак офіційні деталі самого інциденту наразі не розголошуються у повному обсязі.

    Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до чинного законодавства України.

  • На Дніпропетровщині чоловік кинув гранати в поліцейських

    На Дніпропетровщині чоловік кинув гранати в поліцейських

    У селі Миколаївка Синельниківського району Дніпропетровської області стався небезпечний інцидент із застосуванням вибухових предметів. Нетверезий місцевий житель під час спроби його затримання кинув у бік поліцейських дві гранати. Внаслідок вибуху поранення отримали п’ятеро правоохоронців.

    Про це повідомили в поліції Дніпропетровської області.

    За даними поліції, 21 квітня о 06:30 на лінію «102» надійшло анонімне повідомлення про неадекватну поведінку чоловіка в одному з приватних домоволодінь у Миколаївці. У повідомленні зазначалося, що місцевий житель перебуває у стані сильного алкогольного сп’яніння та заявляє про наявність у нього двох гранат.

    Після отримання інформації на місце події оперативно виїхали працівники Синельниківського районного управління поліції. Вони розпочали первинну перевірку та спробували встановити контакт із чоловіком, аби оцінити рівень загрози та запобігти можливим небезпечним діям.

    Під час спілкування з правоохоронцями чоловік повідомив, що відкрив подачу газу в приміщенні. Це різко підвищило рівень небезпеки, адже створювало ризик вибуху не лише в будинку, а й потенційної детонації у навколишній забудові.

    Поліцейські продовжували перемовини, намагаючись стабілізувати ситуацію та не допустити ескалації. За попередніми даними, чоловік поводився агресивно, перебував у збудженому стані та не виконував вимог правоохоронців.

    З огляду на реальну загрозу життю людей та можливий вибух газу, було ухвалено рішення про негайне затримання.

    Під час спроби затримання чоловік дістав два вибухонебезпечні предмети та кинув їх у бік правоохоронців. Один із них не спрацював, інший вибухнув безпосередньо поруч із поліцейськими.

    Унаслідок вибуху п’ятеро працівників поліції отримали осколкові поранення різного ступеня тяжкості. Постраждалих оперативно госпіталізували, їм надається медична допомога в лікарнях регіону.

    Попри отримані травми, поліцейські змогли затримати нападника на місці події.

    Затриманим виявився місцевий житель 1991 року народження.

    Після інциденту територію було оточено, а на місце прибули вибухотехнічні підрозділи та слідчо-оперативна група. Фахівці провели огляд місця вибуху та вилучили фрагменти гранат і запал до них.

    Також перевіряється, звідки у чоловіка могли з’явитися вибухові предмети та чи мав він доступ до інших небезпечних речовин. Окремо правоохоронці оцінюють ситуацію з відкритою подачею газу, про яку він повідомляв під час перемовин.

    Медики повідомляють, що всі п’ятеро поранених поліцейських отримали осколкові травми різного ступеня тяжкості. Їхній стан стабілізовано, однак вони залишаються під наглядом лікарів.

    У поліції наголошують, що завдяки діям правоохоронців вдалося запобігти можливому вибуху газу в житловому секторі, який міг призвести до значно масштабніших наслідків.

    Наразі слідчі вирішують питання щодо остаточної правової кваліфікації події. Попередньо інцидент розглядається як замах на життя працівників правоохоронних органів, а також незаконне поводження з вибуховими пристроями.

    Розслідування триває, встановлюються всі обставини події, включно з мотивами дій затриманого та походженням вибухових предметів.

    Правоохоронці зазначають, що подібні випадки становлять особливу небезпеку через поєднання алкогольного сп’яніння, доступу до вибухових речовин і загрозу використання газу в житлових приміщеннях. У таких ситуаціях навіть коротка ескалація може призвести до масових жертв.

    Ситуація в Миколаївці наразі контрольована, загрози для місцевого населення немає.

  • Отруєння, допінг і ФСБ: нові звинувачення у справі Росії перевіряє WADA

    Отруєння, допінг і ФСБ: нові звинувачення у справі Росії перевіряє WADA

    Всесвітня антидопінгова агенція WADA заявила, що серйозно сприймає нові звинувачення щодо можливої причетності співробітників російських спецслужб до державної допінгової програми РФ. Йдеться про інформацію, оприлюднену розслідувальним медіа The Insider, яке пов’язало представників ФСБ із маніпуляціями у спорті та навіть із резонансними політичними злочинами.

    Згідно з матеріалом журналістів, співробітники так званої Другої служби ФСБ, яких раніше підозрювали у причетності до отруєння російського опозиціонера Олексій Навальний, могли також брати участь у функціонуванні системної допінгової схеми в Росії. Ці звинувачення стали новим витком скандалу, який триває вже понад десять років і має глобальні наслідки для міжнародного спорту.

    Ключовою фігурою у розслідуванні називають експерта російського антидопінгового агентства РУСАДА Дмитра Ковальова. За даними журналістів, він може бути не лише фахівцем у сфері допінг-контролю, а й офіцером ФСБ у званні полковника. Як стверджується, Ковальов підтримував зв’язок із генерал-майором Володимиром Богдановим — особою, яку пов’язують із операцією отруєння Навального.

    У матеріалі також зазначається, що після закриття московської антидопінгової лабораторії у 2015 році діяльність могла бути частково перенесена до наукового центру «Сигнал». Цей об’єкт раніше фігурував у розслідуваннях як структура, пов’язана з розробкою токсичних речовин. Журналісти припускають, що одні й ті самі спеціалісти могли працювати як над створенням заборонених препаратів для спортсменів, так і над хімічними агентами.

    Додаткові підозри викликають контакти Ковальова з очільницею РУСАДА Веронікою Логіновою. За інформацією розслідувачів, вони регулярно подорожували разом у період 2022–2024 років. Також раніше, за даними The New York Times, один із інформаторів WADA звинувачував Логінову у спробах приховування результатів допінг-тестів під час зимових Олімпійських ігор 2014 року в Сочі.

    У відповідь на запит журналістів WADA повідомила, що вже передала нову інформацію до свого незалежного Департаменту розвідки та розслідувань (Intelligence & Investigations). Там наголосили, що до подібних звинувачень ставляться максимально серйозно, однак остаточні висновки будуть зроблені лише після завершення розслідування.

    «Якщо ці звинувачення підтвердяться, це викличе серйозне занепокоєння і призведе до подальших дій», — зазначив представник агентства Джеймс Фіцджеральд.

    Водночас у WADA нагадали, що російська антидопінгова система вже перебуває під санкціями. З 2020 року РУСАДА офіційно визнано невідповідним Всесвітньому антидопінговому кодексу через масштабні маніпуляції з даними Московської лабораторії. Це розслідування отримало назву «Операція LIMS».

    За підсумками попередніх розслідувань, включно зі звітом незалежної комісії під керівництвом Річарда Макларена у 2016 році, було доведено існування державної допінгової системи в Росії. У результаті санкції застосували до сотень спортсменів — за офіційними даними, вже 298 осіб були покарані за участь у цій схемі.

    Скандал із російським допінгом став одним із найгучніших у сучасній історії спорту. Він призвів до відсторонення російських збірних від міжнародних змагань, обмеження використання національної символіки та запровадження нейтрального статусу для спортсменів.

    Нові звинувачення, які пов’язують допінгову систему зі спецслужбами, можуть мати ще серйозніші наслідки. Якщо інформація підтвердиться, це означатиме, що маніпуляції у спорті могли бути частиною ширшої державної політики, яка включала використання тих самих ресурсів і кадрів, що й у політичних операціях.

    Експерти зазначають, що такий розвиток подій може остаточно підірвати довіру до російської спортивної системи на міжнародному рівні. Крім того, це поставить під сумнів результати багатьох змагань, у яких брали участь російські спортсмени протягом останніх років.

    Водночас WADA підкреслює, що не робитиме передчасних висновків до завершення перевірок. Незалежність розслідування є ключовою умовою для ухвалення рішень, які можуть вплинути на світовий спорт.

    Новий етап допінгового скандалу навколо Росії відкриває ще більш складні та тривожні аспекти цієї справи. Йдеться вже не лише про спорт, а й про можливе переплетення державних структур, спецслужб і системного обману, що може мати глобальні наслідки.

  • Втекли замість допомоги: двом патрульним оголосили підозру після смертельної стрілянини в Києві

    Втекли замість допомоги: двом патрульним оголосили підозру після смертельної стрілянини в Києві

    У справі про резонансний теракт у Києві, який стався 18 квітня, з’явилися нові деталі. Правоохоронці повідомили про підозру двом співробітникам патрульної поліції через їхні дії під час нападу, що, за версією слідства, призвели до тяжких наслідків і могли вплинути на кількість жертв.

    Про це стало відомо після наради за участю прокурорів та аналізу відеоматеріалів із місця події, повідомив генпрокурор Руслан Кравченко.

    Слідчі встановили, що екіпаж патрульних прибув на виклик про стрілянину, однак не вжив необхідних заходів для зупинення озброєного нападника.

    За офіційною інформацією, правоохоронці побачили на місці події кількох поранених — серед них була дитина, а також чоловік і жінка, які потребували термінової медичної допомоги. Поруч перебували й інші цивільні, зокрема ще одна дитина. Очевидці та матеріали відеоспостереження свідчать про хаотичну ситуацію, в якій люди намагалися врятуватися від нападника.

    Особливо вражаючим став епізод із пораненим хлопчиком, який, за словами слідчих, просив поліцейських допомогти не йому, а його батькові. Цей момент називають проявом надзвичайної мужності дитини на тлі трагедії.

    Водночас дії патрульних викликали серйозні запитання у слідства. За даними правоохоронців, екіпаж, маючи при собі табельну зброю та законні підстави для її застосування, не спробував зупинити нападника. Натомість поліцейські залишили місце події, фактично не втрутившись у розвиток ситуації.

    Слідчі вважають, що саме ця бездіяльність дозволила озброєному чоловікові продовжити рух вулицями міста та здійснювати подальші напади на цивільних. У результаті протягом приблизно півтори години — з 16:35 до 18:00 — було вбито шістьох людей. Згодом у лікарні від отриманих поранень помер ще один чоловік, що збільшило кількість жертв до семи.

    За підсумками розслідування двом співробітникам патрульної поліції повідомлено про підозру за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за неналежне виконання службових обов’язків, яке призвело до значних втрат або загибелі людей.

    У правоохоронних органах наголошують, що наразі зібрано достатньо доказів, які підтверджують обґрунтованість підозри. Водночас слідство триває, і не виключено, що у справі можуть з’явитися нові фігуранти або додаткові обвинувачення.

    Теракт у Києві викликав широкий суспільний резонанс. У соціальних мережах і медіа активно обговорюють як дії нападника, так і поведінку правоохоронців. Громадськість вимагає об’єктивного розслідування та притягнення винних до відповідальності.

    Експерти у сфері безпеки зазначають, що такі випадки підривають довіру до правоохоронної системи. Вони наголошують на необхідності ретельного аналізу дій поліцейських у кризових ситуаціях, а також удосконалення підготовки патрульних до реагування на подібні інциденти.

    Водночас фахівці підкреслюють, що ситуації з активною стріляниною є одними з найскладніших для реагування. Вони потребують швидких рішень, чіткої координації та готовності застосовувати силу для нейтралізації загрози.

    У цьому контексті розслідування має встановити не лише юридичну відповідальність конкретних осіб, а й системні проблеми, які могли вплинути на розвиток подій. Йдеться про рівень підготовки, інструкції щодо застосування зброї та алгоритми дій у надзвичайних ситуаціях.

    Окрему увагу приділяють допомозі постраждалим і родинам загиблих. Місцева влада та державні структури обіцяють забезпечити необхідну підтримку, включно з медичною та психологічною допомогою.

    Таким чином, справа про теракт у Києві набуває нового розвитку. Повідомлення про підозру патрульним стало важливим етапом у встановленні обставин трагедії, однак остаточні висновки будуть зроблені після завершення всіх слідчих дій. Суспільство очікує на прозоре розслідування та справедливе покарання винних.

  • Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Українські правоохоронці викрили масштабні корупційні зловживання під час закупівель деревини для потреб Сил оборони. Загальна сума збитків, завданих державному бюджету, перевищує 14,7 млн грн. Йдеться про системні схеми завищення цін і службову недбалість посадовців у різних регіонах країни.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора, зазначивши, що викриття відбулося в межах масштабної операції під назвою «Нечесні закупівлі», яку провели 15 квітня. За даними слідства, порушення були зафіксовані одразу в 11 регіонах України.

    Слідчі дії охопили Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернігівську області, а також Київ. У межах розслідування правоохоронці провели 38 обшуків, під час яких вилучили засоби зв’язку, комп’ютерну техніку, службову документацію та чорнові записи, що можуть свідчити про організацію незаконних схем.

    За результатами слідчих дій шістьом особам повідомлено про підозру. Серед фігурантів — колишній керівник Київського квартирно-експлуатаційного управління (КЕУ), начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу однієї з військових частин, а також керівники державних підприємств, які були залучені до процесу закупівель.

    Слідство встановило, що ключовою схемою було придбання паливної деревини для військових потреб за завищеними цінами. Зокрема, один із підозрюваних — інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Харківського КЕУ — через неналежне виконання службових обов’язків допустив закупівлі, які завдали державі понад 10 млн грн збитків.

    Колишньому начальнику Київського КЕУ інкримінують службову недбалість, що призвела до закупівель за завищеною вартістю і завдання збитків приблизно на 2 млн грн. Ще один фігурант — начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини — підозрюється у зловживанні службовим становищем. За даними слідства, він погоджував закупівлю деревини твердих порід за значно завищеними цінами, що спричинило понад 1,2 млн грн збитків.

    Дії підозрюваних кваліфіковані за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема за службову недбалість та зловживання владою або службовим становищем. Правоохоронці зазначають, що розслідування триває, і коло причетних осіб може розширитися.

    У Офіс Генерального прокурора підкреслюють, що подібні схеми мають системний характер і становлять серйозну загрозу для обороноздатності країни, особливо в умовах повномасштабної війни. Закупівлі матеріально-технічних ресурсів для війська перебувають під особливим контролем, адже від їхньої ефективності залежить забезпечення військових на фронті.

    Експерти наголошують, що махінації із закупівлями — одна з найпоширеніших форм корупції у сфері державних витрат. Найчастіше вони пов’язані із завищенням цін, змовою з постачальниками та відсутністю належного контролю. У випадку з деревиною для війська такі порушення можуть виглядати менш помітними, ніж закупівлі техніки чи озброєння, однак їхній сумарний ефект для бюджету є суттєвим.

    Варто зазначити, що це не єдиний випадок викриття корупції у сфері оборонних закупівель останнім часом. Раніше правоохоронці повідомляли про іншу схему, пов’язану з розкраданням понад 300 безпілотників, переданих військовим у межах державної програми «Армія дронів». За даними слідства, техніку незаконно продавали, а загальна сума збитків перевищила 15 млн грн.

    Таким чином, нове розслідування щодо закупівель деревини стало ще одним свідченням того, що правоохоронні органи посилюють контроль за використанням коштів у секторі оборони. Водночас справа демонструє, що навіть у критично важливих для країни сферах зберігаються ризики зловживань, які потребують системного реагування та посилення прозорості процедур закупівель.

    Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронці продовжують збирати докази та встановлювати всі обставини функціонування схем. Очікується, що після завершення слідчих дій матеріали будуть передані до суду.