Golosnovinua.com

Позначка: розслідування

  • Побили до втрати свідомості й замкнули в сараї: двох бійців «Скелі» затримали за підозрою в катуваннях побратимів

    Побили до втрати свідомості й замкнули в сараї: двох бійців «Скелі» затримали за підозрою в катуваннях побратимів

    Правоохоронці повідомили про підозру двом військовослужбовцям медичної роти 425-го окремого штурмового полку «Скеля», яких слідство вважає причетними до жорстокого побиття та незаконного утримання двох своїх побратимів. За даними Державного бюро розслідувань, інцидент стався на Кіровоградщині у травні 2026 року, а потерпілі отримали тяжкі тілесні ушкодження, зокрема черепно-мозкові травми. Цей епізод став ще одним кримінальним провадженням у низці розслідувань щодо можливих порушень прав військовослужбовців у полку «Скеля», який останніми місяцями опинився у центрі суспільної уваги після журналістських розслідувань та перевірок правоохоронних органів.

    Як повідомили у ДБР та Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону, слідство встановило, що двох військовослужбовців після виписки з лікарні через порушення встановленого режиму направили до медичної частини підрозділу. За версією правоохоронців, 30-річний водій-електрик та 28-річний санітарний інструктор медичної роти вирішили самостійно «покарати» військових за дисциплінарні порушення, не маючи на це жодних законних повноважень.

    За даними слідства, підозрювані завдали потерпілим численних ударів, після чого зачинили їх у господарській будівлі на території частини. Саме там, як стверджують слідчі, побиття та знущання продовжилися. Один із військовослужбовців під час побиття втратив свідомість. Його госпіталізували з черепно-мозковою травмою, переломом кісток носа та іншими тілесними ушкодженнями. Іншого потерпілого, за версією ДБР, незаконно утримували ще майже добу. Після звільнення його також доставили до медичного закладу із черепно-мозковою травмою, множинними забоями та гематомами.

    Обох підозрюваних затримали. Їм повідомлено про підозру за частиною 2 статті 127 Кримінального кодексу України (катування) та частиною 3 статті 406 КК України (порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, що супроводжувалося побиттям і знущанням над кількома особами). Максимальна санкція за інкримінованими статтями передбачає до 12 років позбавлення волі. Наразі слідчі готують клопотання про обрання підозрюваним запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    У Державному бюро розслідувань наголосили, що цей випадок не є єдиним епізодом, який перевіряється в межах кримінальних проваджень щодо полку «Скеля». За інформацією Бюро, слідчі продовжують досліджувати повідомлення про можливе неналежне поводження з військовослужбовцями під час проходження навчання та перебування у місцях розподілу підрозділу.

    Резонанс навколо 425-го окремого штурмового полку виник після масштабного журналістського розслідування видання Babel, оприлюдненого у червні 2026 року. Автори матеріалу, посилаючись на свідчення понад 30 осіб, серед яких родичі військовослужбовців, колишні та чинні бійці підрозділу, повідомили про випадки насильства, жорстокого поводження та смерті мобілізованих під час проходження підготовки. За даними журналістів, із кінця 2025 року до весни 2026 року у навчальних центрах полку загинули щонайменше 26 військовослужбовців, причому йшлося саме про небойові втрати.

    Після оприлюднення цього матеріалу Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактами можливого перевищення службових повноважень та інших правопорушень. У Бюро заявили, що всі наведені журналістами обставини підлягають ретельній перевірці, а кожному можливому факту буде надано правову оцінку.

    До перевірки також долучився Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Моніторингова група Офісу омбудсмана відвідала місця дислокації полку, провела конфіденційні зустрічі з військовослужбовцями та оглянула об’єкти, де, за інформацією заявників, могли незаконно утримувати людей. За словами Лубінця, за результатами цієї роботи вже відкрито щонайменше одне кримінальне провадження, однак перевірка ще не завершена, а слідчі отримали додаткову інформацію щодо можливих порушень.

    Командування Сухопутних військ ЗСУ після появи журналістського розслідування заявило, що не виправдовує жодних випадків насильства або приниження людської гідності. У повідомленні наголошувалося, що навіть бойові заслуги чи складні умови війни не можуть бути підставою для порушення законів або статутних норм. Водночас військові закликали дочекатися результатів офіційного розслідування та не робити передчасних висновків щодо всієї діяльності підрозділу.

    Сам полк «Скеля» також відреагував на публікації у ЗМІ. Представники підрозділу підтвердили, що більшість військовослужбовців, згаданих у журналістських матеріалах, дійсно проходили службу саме у складі полку, однак заперечили твердження про системний характер зловживань. Командування заявило, що частина наведених фактів потребує додаткової перевірки, а окремі висновки журналістів назвали передчасними.

    Нове повідомлення про підозру двом військовослужбовцям стало вже не першим процесуальним рішенням у справах, пов’язаних із полком «Скеля». Раніше, у липні, ДБР затримало ще одного військовослужбовця, якому інкримінують побиття двох побратимів у Харківській області. У Бюро тоді наголошували, що окремі кримінальні провадження щодо насильства були відкриті ще до публікації журналістських розслідувань, а після широкого суспільного резонансу їх об’єднали із новими матеріалами для комплексного розслідування.

    Слідство у справі триває. Правоохоронці встановлюють, чи були випадки насильства в полку поодинокими епізодами або могли свідчити про системні порушення прав військовослужбовців. У ДБР наголошують, що кожен факт жорстокого поводження, якщо він буде підтверджений доказами, отримає належну правову оцінку незалежно від посад чи військових звань осіб, причетних до таких дій.

  • Екс-куратор Великого будівництва Юрій Голик повертається до України з новими проектами

    Екс-куратор Великого будівництва Юрій Голик повертається до України з новими проектами

    Один з найскандальніших українських чиновників Юрій Голик, який став відомий в контексті десятків відкритих кримінальних справ про розкрадання на проекті “Великого будівництва” намагається повернути доступ до крупних державних замовлень.

    Зокрема, мова йде про намагання Юрія Голика “зайти” в підряди державної програми створення просторів для ветеранів, на яку передбачено виділення 12 мільярдів гривень. Також, як повідомляють наші джерела з його оточення, Голик сподівається “підчистити репутацію та кримінальні справи”, щоб повноцінно зайти на програми повоєнного відновлення України.

    Про виклики, з якими Україна може зіштовхнутись при відбудові країни після збройної агресії РФ, читайте у нашому матеріалі:  Корупційні ризики післявоєнної реконструкції та історичні уроки контролю над допомогою після війн

    За інформацією наших джерел, завдяки старим зв’язкам у владних колах, на кшталт свого колишнього “партнера по обшукам через системні крадіжки на Великому будівництві”  Кирила Тимошенко,  Юрій Голик має всі шанси зайти у масштабні схеми пов’язані з відновленням України після російських атак. Тож редакція нашого видання вирішила проаналізувати бекграунд Юрія Голика та проаналізувати основні корупційні кейси за його участі.

    Від медійщика до організатора корупційних схем – як починався шлях Юрія Голика

    Юрій Голик, народився 21 грудня 1977 році в Луганську. Починав свою кар’єру на медіа ринку, після чого тривалий час працював як політичний консультант.

    Зокрема, в період з 2015-2019 років Голик працював радником голів Запорізької та Дніпропетровської ОДА, що відкрило йому шлях до участі в різного роду корупційних схемах, по яким пізніше працювало НАБУ.

    Звідти потрапив у найближче оточення Володимира Зеленського спочатку як радник прем’єр-міністра Олексія Гончарука, пізніше став “символом” розрекламованої президентської програми “Велике будівництво”.

    В даному контексті особливо показовими є зв’язки Юрія Голика з  уже екс-главою Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченко, які дала старт його участі у реалізації крупних інфраструктурних проектів.

    Ключові  корупційні схеми за участю Юрія Голика

    Одним із самих гучних корупційних кейсів за участю Юрія Голика є кримінальне провадження  № 42022000000001543. У 2022 році компанія “Будінвест Інжиніринг”, співвласницею якої була Яна Хланта, близька подруга Резніченко, отримала близько 1,5 млрд грн дорожніх контрактів, з яких 1,356 млрд грн перерахували всього за півроку.

    У листопаді 2022 року журналісти видання Схеми установили наявність тісного зв’язку між усіма фігурантами справи. Так, за інформацією видання, всі троє фігурантів: Юрій Голик, Валентин Резніченко та фітнес-тренер Яна Хланта неодноразово здійснювали спільні перельоти. Також Схеми звернули увагу, що в одні і ті ж дати у Відні (Австрія) перебували Юрій Голик та Павло Чухно – власник другої половини фірми “Будінвест Інжиніринг” – у січні 2020-го року, діставшись туди різними рейсами.

    Експертизи НАБУ встановили збиток спочатку майже 300 млн грн, а потім 392 млн грн. За даними слідства, частина коштів виводилася через структури, пов’язані з оточенням чиновників, зокрема у вигляді виплат синові Резніченко. 26 грудня 2022 року відбулися обшуки у Резніченко, Голика та в офісах компанії.

    У вересні 2024 року Резніченку та ще чотирьом фігурантам повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України, у грудні 2025 року справу передали до суду. Голик фігурує в матеріалах як ключовий неформальний куратор, але підозру йому так і не вручили.

    Другим показовим кейсом є переписка Юрія Голика з Денисом Островським та “СК Стройінвест”.

    Так, у розслідуванні видання BihusInfo, опублікованому  у липні 2024 року, у телефоні Юрія Голика знайшли листування з власником будівельної компанії “СК “Стройінвест”, яка за кілька років отримала від держави понад 4 мільярди гривень на різні роботи, в тому числі – і в рамках “Великого будівництва”.

    В листуванні з Денисом Островським, яке містилося в телефоні Юрія Голика, Голик дає вказівки щодо отримання субвенцій, а також вимагає від Островського звітів щодо робіт на конкретних локаціях. Тональність цього листування свідчить про те, що Островський в цьому процесі фактично виконує роль підлеглого. Зокрема, одне з його повідомлень звучить як “Задачу зрозумів. Буде зроблено””.

    ФОТО: Скріншот переписки Юрія Голика та Дениса Островського. Джерело – BihusInfo

    Журналісти зіставили хронологію: коли в листуванні згадувалися майбутні субвенції, “Стройінвест” дійсно отримував додаткові кошти або перемагав у тендерах. Компанія почала активно отримувати замовлення після приходу команди Резніченка–Голика.

    Будівництво водогону “Інгулець – Південне водосховище” (Кривий Ріг) завдяки Юрію Голику перетворилось на яскравий корупційний кейс.

    Нагадаємо, після підриву Каховської ГЕС компанія “Автомагістраль-Південь”, яку в той час пов’язували з Юрієм Голиком, отримала державний контракт на спорудження водогону Інгулець – Південне водосховище вартістю 7,7 млрд грн і, як встановили журналісти РБК-Україна, завищила вартість робіт майже на 39% — понад 3 млрд грн.

    Згідно з розслідуванням саме було переплачено 287 млн грн – на будівництві третьої насосної станції, яка, за висновками державних технічних експертів, була зайвою. НС-1 і НС-2 повністю покривали необхідну продуктивність у 4200 м³/год.

    Крім того, переплачено 1,8 млрд грн – через прокладку чотирьох трубопроводів різного діаметру і матеріалів замість двох, що не передбачалося проєктом і створює ризики для стабільності системи. Також перевищені оплати за логістичні операції: пісок везли за 264 км (при допустимих 80 км), що спричинило переплату у 273 млн грн, ще 94 млн грн переплатили за перевезення шлаку.

    Саме будівництво водогону, довжиною 26 км, виконувалося без проведення відкритих торгів – у рамках так званої надзвичайної процедури, а за фактом зловживань Головне слідче управління Нацполіції відкрило кримінальне провадження №12024000000000774 за статтями ч. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України – зловживання владою чи службовим становищем групою осіб.

    ФОТО: По факту розкрадання коштів на будівництві водогону у Кривому Розі пройшли обшуки

    Варто відзначити, що формально Юрій Голик сам не підписував контракти, але на думку детективів НАБУ саме Голик координував всі потоки, про що детективами зібрана  відповідна доказова база.

    Юрій Голик – як “ховають” цінного свідка у розкраданні мільярдів на інфраструктурних проектах

    Нагадаємо, після початку активної роботи НАБУ та відкриття десятків кримінальних справ по корупційних схемах за участі Юрія Голика, із самого НАБУ відбувся “злив” інформації про фігуранта, який дав можливість Голику “втекти” від кримінальної відповідальності за кордон.

    Нагадаємо, 22 травня 2024 року у медіа з’явилася інформація, що співробітники Національної поліції та Спеціалізованої антикорпрокуратури влаштували обшуки за місцем проживання співробітника НАБУ. В САП підтвердили обшуки та уточнили, що вони стосуються розголошення інформації оперативно-розшукової діяльності, тобто “зливу даних”.

    Згодом в САП пояснили, що йдеться про справу щодо колишнього голови Дніпропетровської ОВА Резніченка та його партнера Юрія Голика – під час “Великого будівництва” зникло півтора мільярда гривень. А 24 травня 2024 року у зв’язку з розслідуванням зливу даних від службових обов’язків був звільнений перший заступник директора НАБУ Гізо Углава.

    Злив даних про деталі антикорупційного розслідування, дав можливість Юрію Голику втекти від кримінальної відповідальності до Австрії,  з “довідкою про інвалідність” через систему “Шлях”.

    За інформацією ЗМІ, в подальшому сліди Юрія Голика були помічені також в Польщі та Ізраїлі, але точної інформації про його місце перебування до цього часу немає. Така ситуація може свідчити  не просто про намагання Юрія Голика уникнути кримінальної відповідальності, а і про намагання його впливових спільників “сховати цінного свідка”.

    Повернення “ефективного менеджера” Юрія Голика до участі в державних контрактах

    Варто відзначити, що з початком збройної агресії РФ проти України, скандал з розкраданням на програмі “Великого будівництва” відійшов на другий план, а прізвище “символу коруції” Юрія Голика на п’ятому році війни встигло “забутись”.

    В той же час десятки криминальных проваджень де фігурує Юрій Голик, або були закриті, або до цього часу гальмуються. На цьому фоні Голик розпочав  масштабну кампанію по зачистці негативу в ЗМІ.

    Починаючи з кінця червня 2026-го, ряд українських інформаційних ресурсів почали повідомляти про хвилю скарг у Google про нібито “порушення авторських прав” на публікації пов’язані з розкраданням Юрієм Голиком на програмі Великого будівництва. Такий механізм дозволяє швидко виключати сторінки з пошукових систем, без оскарження фактів що містяться в матеріалах по суті.

    Паралельно, кілька незалежних один від одного джерел повідомили, про намагання Юрія Голика повернутись  до державних підрядів на відновленні інфраструктури та зайнятися створенням “просторів для ветеранів” в рамках масштабної державної програми з бюджетом у 12 мільярдів гривень.

  • Бекграунд Олександра Конотопського – шлях від бізнесу з РФ до надприбутків в українській оборонці

    Бекграунд Олександра Конотопського – шлях від бізнесу з РФ до надприбутків в українській оборонці

    Відомий український бізнесмен та близький соратник опального екс-міністра оборони Михайла Федорова  – Олександр Конотопський налагодив корупційні схеми в українській оборонці та паралельно продовжує торгувати з РФ, поставляючи туди свої охоронні системи Ajax.

    На перший погляд ситуація з присутністю Конотопського на ринках двох воюючих країн здається парадоксальною, але якщо глибше зануритися у внутрішні процеси в українському політикумі та неформальні зв’язки близького соратника Конотопського – Михайла Федорова в США, то багато речей стають на свої місця.

    Зокрема, як ми писали раніше, за відставкою Михайла Федорова з поста міністра оборони стоїть Давид Арахамія. За інформацією нашого джерела, Арахамія збив Федорова однією фразою, яку доніс до Президента: “його рейтинг сильно зростає”.

    Дану інформацію варто розглядати в контексті “зливів” з резиденції Трампа в Мар-а-Лаго, про те, що “кандидатура Михайла Федорова на пост президента України одинаково влаштовує і американців і росіян”.

    В даній конфігурації гра найближчого соратника Федорова – Конотопського на “два фронти” не являється настільки резонансною подією.

    Російський бекграунд Олександра Конотопського

    Як стверджує Олександр Конотопський в одному із своїх численних інтерв’ю, його перший серйозний бізнес на ринку охоронних систем, з яких виросла Ajax Systems почався з Росії. Як признається Конотопський, на початкових етапах розвитку Ajax, він займався “системним імпортом” систем сигналізації з РФ і Китаю.

    В тому ж інтерв’ю  ми бачимо щире захоплення Олександра Конотопського досягненнями інженерів СССР в області ракетобудування.

    ФОТО: Скріншот раннього інтерв’ю Олександра Конотопського виданню BIT.UA

    З часом Олександр Конотопський зміг розробити свою систему сигналізацій, які продаються у всьому світі, в тому числі на добре йому знайомому російському ринку, звідки, власне кажучи, і починався його бізнес.

    У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, компанія Конотопського Ajax Systems заявила про вихід з ринків Росії та Білорусі та закриття офісу ТОВ “Аджакс Системс” на території РФ, але по факту продовжила працювати неофіційно.

    Спочатку журналісти знайшли докази того, що Ajax Конотопського, незважаючи на офіційний вихід компанії з ринку РФ, продовжила сервісне обслуговування уже проданих безпекових комплексів.

    Зокрема, Конотопський залишив працювати хмарні сервіси Ajax. У повідомленнях компанії зазначалося, що “хмара буде працювати”, що фактично дозволяло користувачам у Росії продовжувати використовувати частину функцій системи.

    У квітні 2022 року в Telegram-спільноті “Ajax Россия Unofficial” з’явилося закріплене повідомлення про наявність резервних мобільних застосунків для російських користувачів на випадок блокування офіційних сервісів.

    Станом на лютий 2024 року ця спільнота налічувала близько тисячі учасників, а її модератор продовжував відповідати на технічні запити користувачів. У повідомленнях групи також зазначалося, що українські співробітники Ajax продовжували надавати технічну підтримку клієнтам із Росії вже після початку повномасштабної війни.

    ФОТО: Ajax Россия продовжив обслуговування клієнтів незважаючи на офіційні заяви про вихід з ринку

    Варто відзначити, що системи Ajax до цього часу продаються в РФ через схеми паралельного імпорту, про що свідчать дані митниці.

    Так, Дубайські компанії Конотопського – Ajax Systems Trading FZE та DMCC – відвантажують продукцію з Польщі на митний пост “Астана-ЦТО”. Одержувачі – казахстанські ТОВ “Торговий Дім Intant” і “Сафеті Експерт”, які далі перепродують товар в Росії та Білорусь.

    Цифри за даними системи 52wmb:

    – 65% імпорту “Торгового Дому Intant” – товар Ajax FZE, ~13,3 тис. одиниць за вересень 2025 – березень 2026;

    – Ще ~ 45,5 тис. одиниць через “Сафеті Експерт”;

    — до 2022 року компанії Конотопського не відвантажили до Казахстану жодної партії.

    Описана схема свідчить про використання Конотопським Казахстану як проміжної юрисдикції для торгівлі з державою-агресором.

    Такі дії можуть містити ознаки порушення санкційного законодавства та кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-1 (колабораційна діяльність), ст. 110-2 (фінансування дій, спрямованих на зміну меж території України), ст. 258-5 (фінансування тероризму) та ст. 209 (легалізація доходів) КК України.

     

    Як Олександр Конотопський корумпує українських чиновників

    Варто відзначити, що успіх Олександра Конотопського на ринку охоронних систем це не завжди про параметри ціна-якість, а більше про вміння правильно вибудувати комунікацію, особливо якщо мова йде про ТОП-чиновників та відкати.

    Яскравий приклад корупційної схеми вибудованої Олександром Конотопським – встановлення охоронних систем Ajax у всіх київських школах.

    Як ми писали раніше, за прямого впливу близького друга Конотопського – заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, охоронні системи Ajax були встановлені у всіх 400 шкіл міста Києва. Корупційна складова від цієї “угоди”, за яку в кінцевому рахунку заплатили кияни, пішла в особисту кишеню Валентина Мондриївського.

    Таким чином Валентин Мондріївський отримав “особисту кормушку”, а Олександр Конотопський вдячного та контрольованого ТОП-чиновника, через  якого можна з легкістю “вирішувати питання”.

    Судячи з того, що на п’ятому році збройної агресії охоронні системи Ajax продовжують безперешкодно продаватись в РФ, не виключено, що Конотопський зміг корумпувати також і когось з російських ТОП-чиновників.

    Як Олександр Конотопський наживається на поставках дронів по завищених цінах

    Окрема тема – це над заробітки Олександра Конотопського, як постачальника дронів для українського війська. Нагадаємо, Конотопському через ТОВ “Скайфолл Індастріс” та ТОВ “Стрим Техно” належить SkyFall — українська компанія, що займається розробкою та виробництвом безпілотних систем.

    Зокрема, SkyFall розробляє та виробляє ударний дрон Vampire, а також випускає FPV-дрони Shrike, перехоплювачі шахедів P1-SUN, системи зв’язку та інші технологічні компоненти для Сил оборони України.

    Варто відзначити, що успіх SkyFall був забезпечений двома факторами. Перший, це державні закупівлі на мільярди доларів дронів SkyFall в без конкуренції. Зокрема, місяць тому, за сприяння уже екс-міністра оборони Михайла Федорова, Конотопський отримав підряд 40 мільярдів гривень без конкуренції.

    Другим “секретом” успіху виробника дронів Олександра Конотопського є продаж державі дронів по завищених в рази цінах через мережу фірм-прокладок, зареєстрованих на фунтів.

    Так, згінно даних митних декларацій упродовж 2025-2026 років ТОВ “Стрим Техно” Конотопського імпортувало товар від близько 60 постачальників-нерезидентів на суму понад 43,1 млрд грн.

    Постачання відбувається за непрямими контрактами через естонську компанію-прокладку DMO COMMERCE OU.

    Компанія DMO COMMERCE OÜ зареєстрована 18.06.2024р, зі статутним капіталом у 2 500 євро, видом діяльності вказана оптова та роздрібна торгівля.

    Засновником компанії з мільярдними оборотами вказаний Denys Ovsiannikov (Денис Овсянніков), з бекграундом звичайного айтішника.

    ФОТО: Структура власності DMO COMMERCE OÜ

    При цьому у фінансовій звітності компанії витрати на оплату праці співробітників не вказані, тобто компанія немає співробітників і являється класичною “прокладкою”.

    ФОТО: В естонській прокладці DMO COMMERCE OÜ Конотопського немає співробітників

    Розрахунки за поставлений товар проводяться не безпосередньо на користь гонконгського постачальника, а спочатку йдуть на адресу естонської DMO COMMERCE OÜ, яка, у свою чергу, здійснює подальше перерахування коштів до Гонконгу.

    Як бачимо з фінансової звітності DMO COMMERCE OÜ, доступної у відкритих джерелах, оборотні активи естонської прокладки Конотопського у рік заснування склали відразу 7 473 877 €, а уже у наступному зросли до 48 662 044 €.

    При цьому чистий прибуток компанії DMO COMMERCE OÜ, в якій як ми бачимо працює “0” співробітників,  за неповний 2024 рік склав – 6 537 362 €, а за 2025 рік – 24 186 793 €.

    ФОТО: Річні фінансові звіти естонської прокладки DMO COMMERCE OÜ Конотопського

    Іншими словами, тільки через одну естонську прокладку DMO COMMERCE OU, яку Конотопський використовує у схемі поставок дронів за 2024-2025 роки  було виведено 30 724 155 €.

    Варто відзначити, що через мережу прокладок на кшталт естонської DMO COMMERCE OU можуть проходити сотні мільйонів, які мали йти на обороноздатність України, але осідають в кишенях Олександра Конотопського та його спільників.

  • Організатором виставки дронів під Києвом, де загинули люди, ймовірно є Олександр Камишин, – журналіст Володимир Бойко

    Організатором виставки дронів під Києвом, де загинули люди, ймовірно є Олександр Камишин, – журналіст Володимир Бойко

    За інформацією журналіста Володимира Бойко, організатором виставки “Критично захищено” в селі Капітанівка Київської області, де 24 липня 2026 року внаслідок ракетного удару загинули 10 чоловік і біля 100 зазнали поранень, ймовірно являється радник Президента, екс-міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин.

    “Затриманий Василь Гончарук – підставна особа. Професійний “громадський активіст”, на якого оформлений бізнес з виготовлення дронів, що належить Олександру Камишину – колишньому міністру з питань стратегічних галузей промисловості й нинішньому раднику президента. Тобто, затримувати треба Камишина – він реальний організатор виставки”, — повідомляє розслідувач Володимир Бойко.

    Також, за інформацією Бойко, Василь Гончарук заснував та керував фірмою ТОВ «П-9», якою володіють: Посохов Андрій Михайлович та Блюмін Роман Андрійович.

    Андрій Посохов і Роман Блюмін – фігуранти кримінального провадження №52023000000000154 від 03.04.2023 – це операція НАБУ “Чисте місто” про те як київський смотрящий Комарницький крав землю по “туалетній схемі”, через заст. керівника КП Благоустрій – Олексія Мушту, який записував землю на свого вітчима – Посохова, а Блюмін – довірена особа Олександра Спасибка – друг Комарницького та екс.заступник Кличка по землі і будівництву

    Компанія ТОВ “П-9” Гончарука також фігурант кримінального провадження, через неї вкрали земельну ділянку на площі Петропавлівській (Фрунзе) 9 (кад.№8000000000:78:111:0012) за парканом – куренівський ринок. До речі Гончарук там і прописаний

    При цьому Посохов, Блюмін, Мушта, Комарницький та Спасибко являються фігурантами розслідувань НАБУ.

    Нагадаємо, це не перша виставка озброєння та дронової техніки, що проводиться за участі Олександра Камишина під час війни.

    Також Камишин регулярно коментує даний напрямок роботи від Офісу Президента.

    Раніше ЗМІ повідомляли, що Олександр Камишин являється партнером працівника СБУ та колишнього радника ОП Артема Шило, який фігурує у кримінальних справах по виведенню коштів з держбюджету через закупівлю по завищеним цінам продукції для “Укрзалізниці”.

  • Близьке оточення Івана Виговського отримало контроль над банком “Український капітал” – блогер Володимир Бондаренко

    Близьке оточення Івана Виговського отримало контроль над банком “Український капітал” – блогер Володимир Бондаренко

    Як повідомляє блогер Володимир Бондаренко з посиланням на власні джерела, близькі соратники міністра внутрішніх справ Івана Вигівського – Олексій Комінарець та Віталій Кшановський, купують 20% акцій Банку “Український Капітал”.

    Як стверджує Бондаренко, 20% акцій Банку “Український Капітал” фактично оформляються на фунтів близького оточення Івана Виговського. Зокрема, Олексій Комінарець традиційно виступає номіналом-адвокатом.

    Олексій Кшановський також є співзасновником благодійного фонду “ВГ “До Мрії” разом із Вачаганом Ростомяном та його сином Давидом. Брат Вачагана – Сейран Ростомян – разом з Микитою Ільїним та В’ячеславом Даниленком заснував “Престиж-Інвест Груп”.

    Їх родини представляють один із наймогутніших поліцейсько-прокурорських кланів країни — клан Яреми-Гелетея. Саме завдяки цьому клану Іван Вигівський зробив стрімку кар’єру: від Очакова до міністра МВС. Яремівці вже мали свій “Авантбанк”. Тепер, судячи з усього, їм потрібен ще один банк.

    Як ми писали раніше, через банк “Український капітал” було виведено та відмито сотні мільйонів доларів топових чиновників, а до незаконної діяльності банку “Український капітал” причетний заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник та голова НБУ Андрій Пишний, який не може не бути поінформованим про дії свого підлеглого.

  • Відомий запорізький юрист Ярослав Гришин розпочинав кар’єру з роботи на кадировців та ОЗУ Арташі

    Відомий запорізький юрист Ярослав Гришин розпочинав кар’єру з роботи на кадировців та ОЗУ Арташі

    Відомий запорізький юрист, засновник виробника дронів під брендом “Генерал Черешня” Ярослав Гришин розпочинав юридичну кар’єру з обслуговування кадировців.

    Зокрема, першим роботодавцем Ярослава Гришина був близький до Рамзана Кадирова – чеченський бойовик Мурад Саїдов.

    Як ми повідомляли раніше, починаючий юрист Ярослав Гришин був довіреною особою Мурада Саїдова, який добре відомий мешканцям Запоріжжя як лідер чеченської етнічної ОЗУ, яка до 2012 року разом із вірменською етнічною ОЗУ “Арташі” домінувала у злочинному світі міста.

    У 2012 році після конфлікту з кланом “Донецьких” Мурад Саїдов був змушений покинути Запоріжжя і виїхав до Криму. Після втечі Мурада Саїдова із Запоріжжя до Криму, Ярослава Гришина забрав до себе “партнер” Саїдова по наркобізнесу –  інший відомий запорізький кримінальний авторитет, глава ОЗУ “Арташі” Арташес Саргсян.

    Так розпочалась робота Ярослава Гришина на ОЗУ “Арташі”. Варто відзначити, що до запуску проекту по виробництву дронів, Ярослав Гришин не приховував своїх зв’язків з ОЗУ Арташі та регулярно ділився “успіхами роботи на Арташів” на своїй сторінці у Фейсбук.

    Після введення у 2021 році санкцій РНБО проти Арташеса Саргсяна, глава ОЗУ “Арташі” втік до Єревана, де періодично зустрічався Ярославом Гришиним та іншим нині ліквідованим проросійським кримінальним авторитетом Арменом Горловським.

    ФОТО: Ярослав Гришин відвідує видвореного з України підсанкційного ватажка ОЗУ Арташі у Єривані
  • Пенсія 57 тисяч, маєток біля води та люксові BMW: як живе родина ексгенерала СБУ

    Пенсія 57 тисяч, маєток біля води та люксові BMW: як живе родина ексгенерала СБУ

    Колишній керівник управлінь Служби безпеки України в Рівненській та Київській областях Сергій Качуровський через суд домігся виплати пенсії у розмірі понад 57 тисяч гривень на місяць. Водночас журналісти виявили у нього та членів його родини елітну нерухомість у Києві й передмісті, комерційне приміщення, земельну ділянку та кілька дорогих автомобілів.

    Про це йдеться у розслідуванні видання «Телеграф», автори якого проаналізували судові рішення, державні реєстри, дані про нерухомість, транспортні засоби та бізнесові зв’язки родини колишнього силовика. Журналісти наголошують, що володіння дорогим майном або звернення до суду для перерахунку пенсії саме собою не є порушенням закону. Водночас виявлені активи порушують питання щодо справедливості системи спеціальних пенсій і походження коштів, які дозволяють родині підтримувати відповідний рівень життя.

    Сергій Качуровський працював на керівних посадах у СБУ за президентства Віктора Януковича. У травні 2010 року він очолив управління Служби безпеки України у Рівненській області, а в травні 2012-го був переведений на посаду керівника управління СБУ в Київській області. Його призначення було оформлене президентськими указами.

    За даними журналістів, судова історія Качуровського з Пенсійним фондом триває щонайменше з 2019 року. Тоді він домігся скасування обмеження основного розміру пенсії: її мали обчислювати як 80%, а не 70% відповідного грошового забезпечення. Суд також став на його бік у питанні граничного розміру виплати, після чого пенсія колишнього посадовця зросла приблизно до 24,4 тисячі гривень.

    Надалі Качуровський неодноразово звертався до судів із вимогами провести нові перерахунки. У 2022 році він домагався повної індексації пенсії та виплати заборгованості. У 2024-му суд зобов’язав СБУ видати йому оновлену довідку про грошове забезпечення станом на початок 2023 року, що створювало підстави для чергового підвищення виплати.

    Наступного року судовим рішенням були скасовані застосовані до пенсії знижувальні коефіцієнти. Як стверджують автори розслідування, після цього сума з урахуванням надбавок мала становити приблизно 57,2 тисячі гривень замість 31,8 тисячі. У квітні 2026 року колишній генерал-майор також отримав судове рішення, яке не дозволяло Пенсійному фонду застосовувати відповідні обмеження до його виплат упродовж року. Ці обставини «Телеграф» відтворив на підставі оприлюднених судових матеріалів.

    Паралельно журналісти дослідили майновий стан родини. За їхніми даними, у вересні 2018 року Сергій Качуровський та його дружина Олена в один день зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Основним видом їхньої діяльності стало надання нерухомості в оренду. Наявність чинного ФОП Сергія Качуровського також відображається в агрегованих даних державного реєстру.

    Серед давніших активів експосадовця журналісти називають частки у квартирі площею 76,3 квадратного метра та гаражний бокс на Оболоні в Києві. Одну частку квартири він отримав унаслідок приватизації у 2002 році, іншу — за договором дарування у 2008-му.

    Також Качуровському належить земельна ділянка площею понад 20 соток і садовий будинок майже на 388 квадратних метрів у селі Лебедівка Вишгородського району. Це майно він, за даними реєстрів, отримав у подарунок у квітні 2015 року — вже після завершення роботи на посаді керівника обласного управління СБУ.

    Будинок розташований неподалік від елітного котеджного містечка Riviera Village на березі Київського водосховища. Журналісти також встановили, що мати колишнього силовика Валентина Качуровська володіє часткою у приватному підприємстві «Джой Форест», яке займається обслуговуванням цього містечка. Її частка, за наведеними у розслідуванні реєстраційними даними, становить 3,55%.

    Значне поповнення активів родини припало на період безпосередньо перед повномасштабним вторгненням. У січні 2022 року Сергій Качуровський зареєстрував право власності на нежитлове приміщення площею 221,6 квадратного метра в житловому комплексі «Французький квартал-2» у Києві. Підставою став інвестиційний договір, який, за інформацією журналістів, був укладений ще у 2019 році.

    Того самого місяця його дружина отримала в подарунок квартиру площею 125,7 квадратного метра та машиномісце у будинку на вулиці Олександра Кониського в центрі столиці. Автори матеріалу оцінили можливу ринкову вартість такого майна на момент передачі у 345–450 тисяч доларів. Це журналістська оцінка, а не офіційно встановлена ціна угоди.

    Окрему увагу привернув автопарк сім’ї. За даними «Телеграфу», у березні 2026 року Сергій Качуровський став власником повнопривідного гібридного седана BMW 550e xDrive. Орієнтовна вартість такої моделі залежно від комплектації може становити десятки тисяч доларів. Крім того, журналісти виявили у нього спортивний кросовер Audi RS Q8, а у його дружини — електричний BMW iX M60.

    У розслідуванні також проаналізували бізнес сина колишнього посадовця Артема Качуровського. Він володіє часткою 16,66% у ТОВ «Сучасні інжинірингові рішення», зареєстрованому у 2024 році зі статутним капіталом 25 мільйонів гривень.

    Ця компанія є співвласником ТОВ «Трипільське сонце», що виробляє пакетований чорний чай. Продукція підприємства фігурувала у закупівлях для Державної прикордонної служби, Національної гвардії, медичних установ та інших бюджетних замовників. Водночас сама участь компанії у державних тендерах не свідчить про порушення, якщо закупівлі проведені відповідно до законодавства.

    Через «Сучасні інжинірингові рішення» Качуровський-молодший також опосередковано пов’язаний із компаніями «Ті Мастер», «Хелсі Беверідж Компані» та «Кінугава». Вони працюють у сферах виробництва напоїв та використання інтелектуальної власності. Сам Артем Качуровський у 2024 році зареєстрував ФОП у сфері ресторанного бізнесу та громадського харчування.

    Журналісти окремо звернули увагу на судову справу 2023 року, пов’язану зі спробою Артема Качуровського перетнути державний кордон. За матеріалами справи, 30 квітня його зняли з поїзда Київ — Кишинів у пункті пропуску «Могилів-Подільський». Під час контролю він пред’явив турецький паспорт.

    У суді чоловік пояснював, що документ був потрібен йому для завершення придбання нерухомості в Туреччині. Суд визнав його винним у спробі незаконного перетину кордону та призначив штраф у розмірі 3 400 гривень. Турецький паспорт при цьому було повернуто власнику.

    Автори розслідування не стверджують, що майно родини було придбане незаконно. Водночас вони наголошують на контрасті між багаторічними судовими процесами за підвищення спеціальної пенсії та масштабом активів, якими володіють близькі колишнього силовика.

    Висока пенсія Качуровського є наслідком спеціального законодавства, судових рішень та особливого порядку розрахунку виплат колишнім військовослужбовцям. Право громадянина оскаржувати дії Пенсійного фонду також гарантоване законом. Проте історія вкотре порушує ширше суспільне питання: наскільки справедливою є система, у якій спеціальні пенсії окремих колишніх посадовців у рази перевищують середні виплати, навіть якщо їхні родини одночасно володіють коштовною нерухомістю, бізнесовими активами та преміальними автомобілями.

  • Що відомо про Валіда Арфуша, який намагається стати посередником між українськими елітами і Трампом

    Що відомо про Валіда Арфуша, який намагається стати посередником між українськими елітами і Трампом

    Останнім часом на “ринку посередництва” між українськими елітами та президентом США Дональдом Трампом активізувався “відомий у вузьких колах медійник” Валід Арфуш.

    Валід Арфуш нещодавно став радником генерального директора близького до республіканців американського телеканалу Newsmax Ukraine, який належить другу Трампа Крістоферу Радді. Але зв’язок між Валідом Арфушем та близьким оточенням президента США має більш довгу та заплутану історію яка більше пов’язана з криміналом, чим з політикою.

    Як брати Валід та Омар Арфуші зявились в Україні

    Брати Валід та Омар Арфуші родом з Лівану із збіднілої аристократичної родини. Мати – Нажва Ель-Наж працювала вчителькою, а потім директором школи, а батько Аднан Харфуш, професор арабської мови та літератури, давав уроки співробітникам французького посольства.

    Аднан Харфуш був членом партії “Баас” та комуністом, і мав зв’язки з представниками СРСР, зокрема зі співробітниками ГРУ. Завдяки цьому не надто багатий і впливовий професор літератури зміг відправити свого старшого сина Омара на навчання до СРСР – це було безкоштовно, на відміну від навчання в Європі.

    ФОТО: Брати Валід та Омар Арфуш – Фоото УНІАН

    Омар Анфуш мав певні успіхи у грі на фортепіано, тож його батько домовився влаштувати його до московської консерваторії. Однак через кілька місяців Омара звідти вигнали, але він зумів влаштуватись до Дніпропетровського музичного училища імені Глінки, яке закінчив у 1993 році.

    Отримавши кімнату в гуртожитку, Омар одразу ж покликав до себе свого молодшого брата Валіда.

    Перебравшись до України Валід Арфуш у 1991-му вступив на факультет журналістики Дніпропетровського університету – який він так і не закінчив.

    Як все починалось – перші кроки Валіда Арфуша як міжнародного афериста

    Ще будучи студентом факультету журналістики Валід Арфуш зумів домовитися про своє «стажування» на одному з місцевих телеканалів Дніпропетровська. Також, завдяки зв’язкам батька отримав посаду позаштатного кореспондента французької ТРК «Radio France International» (RFI).

    І хоча Валід Арфуш не зробив жодного репотажу для французької ТРК «Radio France International», саме посвідчення кореспондента RFI відкрило для братів Арфушів багато дверей в Україні.

    Наступним кроком стала відкриття в Україні радіостанції FM-радиостанцию “Super Nova” разом з вихідцем з колишнього СССР з французьким паспортом – Ле Пеном Дугласом Фрэнком.

    Радіостанцію оформили на україно-ліванське підприємство для оптимізації податків, а батько Валіда Арфуша вчергове скористався своїми зв’язками з французами, домовившись  з посольством та культурним центром Франції в Україні, через які оплачувалася трансляція “французького світу” в Україні.

    Французи швидко зрозуміли, що їх обманули та розірвали контракт з “Super Nova”, але родина Арфушів, ймовірно через контакти батька в ГРУ, оперативно знайшла їм заміну та переключилась на пропаганду “російського світу”.

    Як Валід Арфуш агітував за Путіна та “російський світ”

    Сім’я Арфуш не просто пропагувала ідеї приходу до України російського світу через підконтрольну “Super Nova”, але й по максимуму відпрацьовувала на самого Володимира Путіна.

    Для розповсюдження відповідних тез старший брат Валіда – Омар Арфуш навіть став “французським політологом”, який роздавав коментарі на користь російського президента на сторінках журналу “Русский репортер”.

    ФОТО: Сім’я Арфуш задіяна в роботі на відновлення іміджу Володимира Путіна в Західній Європі

    Водночас, про багаторічну системну роботу сімейства Арфуш на Росію, а ймовірніше на російське ГРУ, уже після початку повномасштабного вторгнення свідчать і ряд інших фактів.

    Зокрема, за інформацією ЗМІ, Валід Арфуш разом із структурами Віктора Медведчука, був задіяний у дезінформаційних кампаніях, спрямованих на створення мережі псевдоекспертів та маніпулювання європейською громадською думкою.

    У ході розслідування журналісти виявили мережу фіктивних сайтів, які маскувалися під авторитетні європейські ЗМІ. Розслідування показало, що ці сайти, кінцевими бенефіціарами яких вважаються брати Валід та Омар Арфуш,  використовувалися для поширення проросійської пропаганди та дезінформації.

    Торгівля “живим м’ясом” – як Валід Арфуш займався поставкою продажем українських жінок відомим політикам та бізнесменам

    У 2011 році брати Валід та Омар Арфуш опинилися в центрі міжнародного скандалу, після виходу в світ інтерв’ю дружини сина лівійського диктатора Муаммара Каддафі – Надією Кадафі, яка стверджувала, що брати Арфуш поставляли її чоловіку та його друзям “дівчат з України”, в основному учасниць “конкурсів краси” організованих Арфушами.

    Як уже повідомляло видання “Україна кримінальна”, найкращими друзями та партнерами синів Каддафі в Україні були брати Арфуш — Валід та Омар. Саме синам Муамара Каддафі Валід Арфуш регулярно постачав з України “наречених” ще на зорі становлення свого “бізнесу”.

    ФОТО: Валід та Омар Арфуш поставляли “живе м’ясо” синам Муамара Кадафі

    За словами Надії Кадафі, її чоловік – Сейф Кадафі переодично виступав “спонсором” такого роду “конкурсів краси”, які фактично “були кастингами в ліжко сина диктатора”. “Сейф виступив спонсором конкурсу краси в Україні. Я займалася відбором дівчат. Частина тих красунь перескочила з подіуму прямо в ліжко мого чоловіка” – зазначає Надія Кадафі.

    ФОТО: Омар Арфуш на одному з так званих “конкурсів краси”

    Власне кажучи, Валід Арфуш поставляв “дівчат” не тільки синам диктатора, але й місцевим бандитам та політикам, за що у певних колах за ним до цього часу збереглась репутація “сутинера”.

    Нагадаємо, у 1997 році організований братами Арфушами конкурс “Міс Європа” ледь не переріс у міжнародний скандал, після того як місцеві кримінальні елементи вирішили “розважитись” з конкурсантками. Щоб не стати тим самим “живим товаром” братів Арфушів учасниці конкурсу вимушені були звертатись за захистом до своїх посольств.

    Про зв’язки Валіда Арфуша з Дональдом Трампом 

    У 2026 році Валід Арфуш став очевидцем перестрілки біля резиденції Трампа в Мар-а-Лаго, про що він сам повідомив, виклавши фотографії з резиденції президента США.

    Таким чином Валід Арфуш намагався максимальн показати свою близькість до Трампа, та “продати” свої контакти українським елітам.

    Варто зазначити, що Валід Арфуш дійсно має давні та неформальні зв’язки з Дональдом Трампом, ще з часів проведення тих самих “конкурсів краси”.

    Водночас, за інформацією джерел, показна близькість Валіда Арфуша до Трампа та статус радника генерального директора телеканалу Newsmax Ukraine це чергова ширма для нових афер братів Арфуш, в надії на наївність українських еліт.

     

  • Командира розшукують: ОК “Північ” зробило заяву після гучного скандалу у військовій частині А5001

    Командира розшукують: ОК “Північ” зробило заяву після гучного скандалу у військовій частині А5001

    Оперативне командування “Північ” офіційно прокоментувало резонансний скандал, пов’язаний із військовою частиною А5001, військовослужбовців якої підозрюють у викраденні цивільних осіб на Київщині. У командуванні підтвердили, що правоохоронні органи вже проводять масштабне розслідування, усіх військовослужбовців, які фігурують у кримінальному провадженні, відсторонено від виконання службових обов’язків, а командир частини Станіслав Лучанов самовільно залишив місце служби. Наразі його місцеперебування встановлюють компетентні органи.

    Про це повідомило оперативне командування “Північ”.

    У військовому командуванні наголосили, що після отримання інформації про можливу причетність військовослужбовців до тяжких злочинів було невідкладно розпочато всі необхідні процедури взаємодії з правоохоронними органами. Слідчі вже проводять комплекс процесуальних дій, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, а командування забезпечує повне сприяння розслідуванню.

    В ОК “Північ” підкреслили, що Збройні сили України не толерують жодних порушень закону незалежно від військового звання чи посади особи. Там зазначили, що принцип невідворотності покарання є одним із фундаментальних для українського війська, особливо в умовах повномасштабної війни, коли суспільна довіра до армії має надзвичайно важливе значення.

    За словами представників командування, усі військовослужбовці, які згадуються у кримінальному провадженні, вже усунуті від виконання службових обов’язків. Таке рішення ухвалене для того, щоб забезпечити незалежність слідства, виключити будь-який можливий тиск на свідків чи інших учасників кримінального провадження, а також гарантувати об’єктивність розслідування.

    Особливу увагу привернула інформація щодо командира військової частини А5001 Станіслава Лучанова. У повідомленні ОК “Північ” зазначено, що офіцер самовільно залишив місце проходження служби. Його місцеперебування наразі невідоме, а відповідні структури здійснюють заходи для його встановлення.

    “Місцезнаходження командира в/ч А5001 Станіслава Лучанова, який самовільно залишив місце служби, наразі встановлюється”, – повідомили у командуванні.

    У військовому керівництві також наголосили, що всі протиправні дії, якщо вони будуть доведені під час слідства, отримають належну правову оцінку. Командування запевнило, що жоден військовослужбовець не матиме імунітету від закону, а всі рішення ухвалюватимуться виключно на підставі доказів, зібраних правоохоронними органами.

    ОК “Північ” звернулося до представників медіа та громадськості із закликом утриматися від поширення неперевіреної інформації, припущень або чуток, які можуть зашкодити розслідуванню чи створити викривлене уявлення про перебіг подій. Там наголосили, що деталі кримінального провадження будуть оприлюднюватися виключно у тому обсязі, який не зашкодить проведенню слідчих дій.

    Скандал навколо військової частини набув широкого суспільного резонансу після того, як правоохоронці повідомили про викриття групи військовослужбовців, яких підозрюють у викраденні цивільних осіб.

    За даними слідства, у ніч із 27 на 28 червня група з семи чоловіків прибула до приватного домоволодіння у Київській області, де проживали двоє братів. За версією правоохоронців, нападники силоміць вивезли чоловіків у невідомому напрямку. Обставини інциденту стали предметом масштабного кримінального розслідування.

    У ході оперативно-слідчих заходів правоохоронці затримали дев’ятьох військовослужбовців 155-ї окремої механізованої бригади. Серед затриманих є й командир одного з батальйонів цього підрозділу. Усім затриманим повідомлено про підозру, а слідство продовжує встановлювати роль кожного з учасників подій.

    Після початку кримінального провадження командування ухвалило рішення відсторонити всіх військовослужбовців, які можуть бути причетними до справи, до завершення розслідування.

    Особливий суспільний інтерес викликала й постать Станіслава Лучанова. Він очолив 155-ту окрему механізовану бригаду лише у лютому 2026 року. До цього офіцер проходив службу на посаді начальника штабу 425-го окремого штурмового полку “Скеля”, який також останнім часом опинився у центрі кількох гучних скандалів.

    Зокрема, нещодавно суд обрав запобіжний захід військовослужбовцю полку “Скеля”, якого підозрюють у жорстокому побитті військового капелана та підполковника у Харківській області. Цей випадок спричинив нову хвилю перевірок усередині підрозділу.

    Крім того, Державне бюро розслідувань раніше відкрило окреме кримінальне провадження щодо діяльності полку “Скеля” після появи численних повідомлень у медіа про можливі факти насильства над військовослужбовцями, перевищення службових повноважень та інших можливих злочинів.

    Правоохоронці наразі перевіряють усі озвучені факти, допитують свідків, вивчають документи та інші матеріали, які можуть мати значення для встановлення істини. Не виключено, що у ході розслідування коло підозрюваних може бути розширене, якщо будуть отримані нові докази.

    У командуванні Збройних сил наголошують, що поодинокі випадки можливих злочинів не можуть характеризувати українське військо загалом, адже абсолютна більшість військовослужбовців сумлінно виконує свої обов’язки, захищаючи державу від російської агресії. Водночас військове керівництво запевняє, що будь-які прояви беззаконня, перевищення влади чи кримінальних правопорушень всередині армії будуть жорстко припинятися, а винні нестимуть відповідальність відповідно до вимог українського законодавства.

    Розслідування у справі триває. Правоохоронні органи продовжують встановлювати всі обставини подій, мотиви можливого злочину, роль кожного з учасників та перевіряють інформацію щодо можливих інших епізодів, які можуть бути пов’язані із цією справою. Командування ЗСУ заявляє про повну готовність і надалі співпрацювати зі слідством та забезпечити максимальну відкритість процесу в межах, дозволених законом.

  • Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Офіс Генерального прокурора України заявив, що за результатами проведених слідчих дій не встановлено жодних фактів, які б свідчили про причетність держави Україна, її органів влади чи посадових осіб до підриву газопроводів Nord Stream 1 та Nord Stream 2 у Балтійському морі восени 2022 року. Водночас українські правоохоронці наголосили, що кримінальне провадження триває, а для повного встановлення всіх обставин Київ має намір запропонувати Німеччині створення спільної слідчої групи.

    Заява Генпрокуратури пролунала через тиждень після того, як Федеральна прокуратура Німеччини повідомила про направлення обвинувального акта до суду щодо громадянина України Сергія К., якого німецькі слідчі підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах. За версією німецького слідства, підозрюваний на момент подій був військовослужбовцем України. Водночас українська сторона наголошує, що проведене нею розслідування не підтвердило участі державних органів України або надання будь-яких наказів чи доручень щодо організації підриву.

    Що заявили в Офісі Генерального прокурора

    У відомстві повідомили, що після відкриття кримінального провадження було проведено комплекс процесуальних дій та аналіз отриманої інформації.

    За офіційною позицією прокуратури:

    • не встановлено фактів причетності держави Україна до організації вибухів;
    • відсутні докази того, що українські державні органи чи посадові особи видавали накази або координували підрив газопроводів;
    • слідство триває, збір доказів продовжується;
    • Україна планує звернутися до компетентних органів Німеччини із пропозицією створити спільну міжнародну слідчу групу для обміну матеріалами та координації розслідування.

    У прокуратурі наголосили, що взяли до уваги рішення Федеральної прокуратури Німеччини про передачу обвинувального акта до суду та мають намір детально вивчити матеріали, які можуть бути передані в рамках міжнародної правової допомоги.

    Чому справа знову опинилася в центрі уваги

    Новий етап міжнародного розслідування розпочався після того, як 2 липня Федеральна прокуратура Німеччини підтвердила передачу до суду обвинувального акта щодо колишнього українського військовослужбовця Сергія К. Йому інкримінують участь у диверсії проти цивільної енергетичної інфраструктури, організацію вибуху та інші злочини. За даними німецьких слідчих, підозрюваний був екстрадований із Італії до Німеччини наприкінці 2025 року.

    У матеріалах німецького слідства стверджується, що диверсійна група діяла з використанням орендованої яхти та спеціального водолазного обладнання. Прокуратура Німеччини також заявила, що, за її версією, підозрюваний міг діяти “за дорученням державних органів України”. Саме ця теза викликала широкий міжнародний резонанс.

    Водночас українська Генпрокуратура наголошує, що власне досудове розслідування не підтвердило існування доказів, які б свідчили про участь української держави або її представників у плануванні чи виконанні цієї операції.

    Що відомо про вибухи на Nord Stream

    Вибухи на газопроводах Nord Stream 1 і Nord Stream 2 сталися 26 вересня 2022 року в акваторії Балтійського моря неподалік острова Борнгольм.

    Унаслідок кількох потужних підводних вибухів були пошкоджені три з чотирьох ниток газопроводів. Nord Stream 1 на той момент уже не здійснював постачання газу через різке загострення відносин між Росією та країнами Європейського Союзу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, тоді як Nord Stream 2 так і не був введений в експлуатацію через рішення Німеччини призупинити його сертифікацію.

    Після вибухів розслідування розпочали Німеччина, Данія та Швеція. Згодом Данія і Швеція припинили власні кримінальні провадження, тоді як основне розслідування продовжила Федеральна прокуратура Німеччини.

    Україна пропонує співпрацю

    На тлі нових процесуальних рішень Берліна українська сторона заявила про готовність до максимально відкритої співпраці.

    Створення спільної слідчої групи, за задумом Генпрокуратури, має дати змогу оперативно обмінюватися доказами, координувати міжнародні процесуальні дії та забезпечити повне встановлення всіх обставин вибухів.

    Водночас українські правоохоронці наголошують, що остаточні висновки можуть бути зроблені лише після завершення всіх слідчих дій та оцінки доказової бази, яка наразі продовжує формуватися.

    Таким чином, справа про підрив газопроводів Nord Stream залишається однією з найрезонансніших міжнародних кримінальних справ останніх років. Поки німецьке правосуддя готується до судового процесу щодо одного з підозрюваних, Україна офіційно заявляє про відсутність встановлених доказів причетності держави до диверсії та виступає за подальше міжнародне співробітництво у розслідуванні.