Позначка: розслідування

  • Наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний

    Наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний

    За інформацією джерел, після оприлюднення НАБУ так званих “плівок Міндіча” захиталось крісло під людиною Андрія Єрмака главою НАБУ Андрієм Пишним.

    Нагадаємо, 11 червня СБУ провела обшуки у фігуранта “плівок Міндіча” екс-радника наглядової ради націоналізованого “Сенс банку” бізнесмена Василя Веселого.

    За повідомленням Київської міської прокуратури обшуки у Василя Веселого відбувалися в межах розслідування щодо можливої легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. Однак підприємця не затримували та не оголошували йому підозру.

    Василь Веселий вважається близьким до Тімура Міндіча та Андрія Єрмака. На “плівках Міндіча” Веселий обговорював з фігурантом “Міндичгейту” Олександром Цукерманом,  кого саме призначити до наглядової ради банку і як отримати контроль над найбільшим українським нафтохімічним підприємством “Карпатинафтохім”.

    Як повідомляють джерела в правоохоронних органах, обшуки СБУ у Василя Веселого можуть бути пов’язані зі спробами “забрати справу під свій контроль та вивести з-під удару главу Нацбанку Андрія Пишного”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний являється фігурантом ряду корупційних скандалів, в тому числі про підробку диплома про вищу економічну освіту, до цього часу продовжує займати пост глави Нацбанку.

    Водночас, за інформацією джерела, розвиток подій навкруги персони Василя Веселого може означати, що наступною ціллю НАБУ стане сам Андрій Пишний.

  • Маєтки для обраних на заповідному острові: журналісти знайшли впливових власників елітної нерухомості на Трухановому

    Маєтки для обраних на заповідному острові: журналісти знайшли впливових власників елітної нерухомості на Трухановому

    Труханів острів у Києві давно вважається однією з найпривабливіших локацій столиці. Унікальне розташування фактично в центрі міста, поруч із Дніпром та зеленими зонами, робить його надзвичайно цінним для забудови. Проте є одна важлива деталь: відповідно до законодавства значна частина острова належить до природно-заповідного фонду та рекреаційних територій, де житлова забудова суттєво обмежена або заборонена.

    Попри це журналістське розслідування видання «Телеграф» виявило на острові низку об’єктів, які фактично використовуються як приватні маєтки. Серед власників та користувачів цієї нерухомості фігурують донька колишнього народного депутата, колишній високопосадовець податкової служби та родина покійного ректора одного з провідних спортивних університетів країни.

    Розслідувачі звернули увагу на територію, яка за документами має використовуватися для обслуговування навчально-оздоровчої водної бази «Десенка». Саме тут розташовані кілька великих об’єктів нерухомості, які зовні більше нагадують приватні заміські резиденції, ніж базу відпочинку чи спортивний комплекс.

    Як виглядає ділянка. Фото: earth.google

    Донька екснардепа та маєток майже на 600 квадратів

    Однією з власниць нерухомості на острові журналісти називають Альону Гуменюк. Згідно з даними державних реєстрів, у жовтні 2025 року вона стала власницею двох будівель площею 589,6 та 113,4 квадратного метра на вулиці Труханівській.

    На кого оформили ділянку. Фото: витяг з ДЗК

    Земельну ділянку жінка отримала в оренду від Київської міської ради ще у 2022 році. Формально об’єкти нерухомості зареєстровані як «будинки відпочинку». Водночас супутникові знімки та зовнішній вигляд території, на думку журналістів, свідчать про використання її як приватного домоволодіння.

    Альона Гуменюк відома як керівниця мережі розважальних парків Galaxy, які працюють у київських торговельно-розважальних центрах Lavina Mall та Blockbuster Mall.

    Будинок Гуменюк

    Особливу увагу привертають її родинні зв’язки. Батьком бізнесвумен є Ігор Гуменюк — колишній народний депутат від Партії регіонів та ексрадник Віктора Януковича під час його роботи на посаді прем’єр-міністра.

    Чоловік Альони Гуменюк — Северіон Дангадзе, який раніше був соратником Міхеіла Саакашвілі. У 2017 році його ім’я фігурувало у кримінальному провадженні щодо організації акцій протесту за фінансової підтримки бізнесмена Сергія Курченка. Нині Дангадзе відомий як засновник компанії-виробника засобів індивідуального захисту UKRTAC.

    За даними журналістів, у власності Альони Гуменюк також перебувають елітні квартири у столиці та кілька дорогих автомобілів, серед яких Rolls-Royce Phantom.

    Сусід із податкової

    Поруч із маєтком Гуменюк розташована нерухомість, яка належить Анатолію Брезвіну.

    Брезвін — колишній голова Державної податкової адміністрації України та почесний президент Федерації хокею України. Йому належить будівля площею понад 400 квадратних метрів.

    Як і у випадку з іншими об’єктами на Трухановому острові, за документами будівля має статус «будинку відпочинку». Власником нерухомості Брезвін став у 2023 році.

    Крім того, колишній чиновник володіє великим будинком у Конча-Заспі та має корпоративні права в аграрному бізнесі.

    Спадщина покійного ректора

    Третій об’єкт на території колишньої бази «Десенка» пов’язаний із родиною покійного ректора Національного університету фізичного виховання і спорту України Євгенія Імаса.

    Будівля площею понад 274 квадратні метри після смерті Імаса у 2024 році перейшла його спадкоємцям.

    Саме родина Імасів, як зазначають журналісти, відігравала ключову роль у функціонуванні громадської організації «Десенка», якій у 2015 році було передано майже два гектари землі на Трухановому острові.

    Цікаво, що між Імасом та Ігорем Гуменюком існували й фінансові зв’язки. В останній декларації ректора була зазначена позика від колишнього народного депутата на суму понад 8 мільйонів гривень.

    Журналісти також звернули увагу на схему придбання нерухомості Імасом у 2023 році. Згідно з відкритими даними, оплата проводилася кількома траншами, значна частина яких була меншою за 400 тисяч гривень. Саме з цієї суми починається обов’язковий фінансовий моніторинг операцій банками.

    Як працювала схема

    За даними розслідування, земельна ділянка спочатку перебувала в оренді громадської організації «Десенка», створеної для обслуговування навчально-оздоровчої водної бази.

    У різні роки серед засновників організації були члени родини Імасів. Після поділу земельної ділянки окремі її частини перейшли в користування нинішнім орендарям.

    При цьому формально на території продовжують існувати не приватні будинки, а «будинки відпочинку». Саме ця юридична конструкція, на думку журналістів та експертів, дозволила обійти обмеження щодо житлової забудови заповідної території.

    Додатковим підтвердженням фактичного проживання людей у цих будівлях журналісти називають матеріали судових справ. Зокрема, в одній із судових ухвал щодо діяльності компанії UKRTAC зазначалося, що Северіон Дангадзе фактично проживає на території об’єкта на вулиці Труханівській.

    Чому це важливо

    Труханів острів залишається однією з найбільш цінних рекреаційних зон столиці. Будь-яка забудова на його території традиційно викликає гостру реакцію громадськості через ризики втрати природних територій та обмеження доступу киян до громадського простору.

    Юристи наголошують, що ключове питання полягає не лише у праві власності на будівлі, а й у відповідності їхнього фактичного використання тому цільовому призначенню, яке визначене документами.

    Якщо об’єкти, зареєстровані як бази відпочинку чи рекреаційні споруди, фактично використовуються як приватні маєтки, це може стати підставою для додаткових перевірок з боку правоохоронних органів, прокуратури та органів місцевого самоврядування.

    Саме тому історія з елітною нерухомістю на Трухановому острові вже виходить далеко за межі звичайного майнового спору та може стати однією з найгучніших земельних історій Києва останніх років.

     

  • Під главою НБУ “захиталось крісло”.  Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Під главою НБУ “захиталось крісло”. Основні скандали за участі Андрія Пишного

    Глава НБУ Андрій Пишний за час перебування на посаді став фігурантом десятків корупційних та політичних скандалів, після яких чиновник такого рівня в європейській країні мав би подати у відставку.

    Підробний диплом та “шаги некомпетентності” – чому фінансова спільнота сумнівається у профпридатності Андрія Пишного

    Вперше серйозні сумніви щодо рівня компетенції глави Нацбанку Андрія Пишного виникли після винесення в публічний простір інформації щодо “підробленого диплома глави Нацбанку”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний за освітою юрист. З 1991 по 1996 рік навчався на юридичному факультеті Чернівецького університету.  Після навчання, у з 1996 по 2000 рік лишався в ньому викладачем-стажистом та асистентом кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.

    З 1998 року Андрій Пишний продовжив будувати кар’єру юриста заснувавши та очоливши  юридичну компанію “Правкон” у Чернівцях,  з 2027 року і політичну, ставши першим заступником секретаря РНБО. Пізніше “засвітився” у політичних проектах “Фронту змін” Арсенія Яценюка та “Батьківщини” Юлії Тимошенко.

    Банківська кар’єра Андрія Пишного розвивалась паралельно з його політичним ростом, але знову ж таки, в якості юриста.

    Нагадаємо, у 2000 році Пишний очолив юридичне управління “Ощадбанку”, а у 2001 році став директором департаменту правового забезпечення.

    З 2003 по 2007 рік був першим заступником голови правління “Ощадбанку”. З грудня 2004 по травень 2005 року виконував обов’язки голови “Ощадбанку”.

    Щоб перейти із статуса “юриста” в статус “економіста” та отримати право займати високі посади у банківському секторі, Андрій Пишний у 2025 році “показує” документи про закінченчення Українську академію банківської справи НБУ.

    Але з підйомом Пишного по карєрних сходинках, виникають питання до легітимності його диплома.

    Зокрема, журналісти ставлять під сумнів процедуру переведення Пишного між вишами у 2000-х роках – з Чернівецького університету до Української академії банківської справи  і припускають, що вона могла відбуватися з порушеннями.

    Нагадаємо, підставою для зарахування Андрія Пишного одразу на четвертий курс в академію НБУ стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.

    Щодо ректора цього ВНЗ Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу за скоєння злочину передбаченого ст. 364 ч.2 та ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України.

    Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    Водночас у 2012–2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ.

    Внаслідок скандалу з підробленим дипломом глави Нацбанку, нардеп Дмитро Разумков у 2025 році публічно закликав Пишного або дати покази на засіданні Слідчої комісії профільного комітету в Раді, або подати у відставку.

    Але замість відставки Андрій Пишний вирішив натиснути на суддів, в результаті чого рішення суду, який зобовʼязував надати слідчим документи про освіту голови Національного банку України Андрія Пишного зникли із судового реєстру.

    Крім питань до “диплому”, у фінансових колах піднялась дискусія про “рівень компетентності” глави Нацбанку після його ініціативи про “перейменовання копійки на шаг” під час війни.

    Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила, що “економічного сенсу в перейменуванні немає, витрати для ринку капіталу значні, доведеться змінювати ІТ-системи та реєстри, фінансування не передбачено, а під час війни це відволікає ресурси від реальних завдань”.

    Родинний бізнес сім’ї Пишних – низка скандалів та ймовірні корупційні зловживання

    Окремо варто відзначити низку скандалів пов’язаних з родиною Андрія Пишного.

    Так, через доньку Світлану та дружину Людмилу Пишну, глава Нацбанку може бути пов’язаний із юридичним бізнесом, що заробляє мільйони на держбанках.

    Через доньку Світлану прослідковується зв’язок Пишного із власником юридичної компанії “Астерс” Олексієм Дідковським, який отримує сотні мільйонів гривень від державних банків. Ці підозри виникли після аналізу активів, оформлених на доньку Пишного – Світлану, та її зв’язків із низкою бізнес-структур.

    Олексій Дідковський своє найбільше замовлення – допомогу американським юристам, отримав від “Ощаду” за часів, коли фінустанову очолював Пишний. Майже одночасно дружина Пишного стала бізнес-партнером Сергія Слюсаренка, який разом із Дідковським володіє “Укрборгом”.

    Сім’я Пишного будує маєток  у Лебедівці площею майже 900 квадратів по сусідству зі Слюсаренком, а “Астерс” Дідковського, зокрема й завдяки партнерству з держбанками, – чи не найбільша юридична фірма в Україні, що спеціалізується на фінансах і банках.

    В контексті ймовірного використання Андрієм Пишним доньки та дружини для приховування активів та легалізації коштів, варто ззгадати історію з багатомільйонною позикою, яку дружина голови НБУ – Людмила Пишна взяла ще у 2021 році.

    Людмила Пишна отримала 15 млн грн від ужгородської підприємиці Ларіни Котик, однак попри значні задекларовані доходи борг не повернула, що наштовхує на підозри про легалізацію таким чином коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Неформальні зустрічі Андрія Пишного з банкірами та бізнесменами під прикриттям “допомоги дітям”

    За інформацією ЗМІ, арт-галерея у ТЦ “Домосфера”, співзасновницею якої була Людмила Пишна слугував неформальною площадкою для зустрічі глави Нацбанку з цілим рядом впливових банкірів та бізнесменів, серед яких співвласник Monobank Олег Гороховський, Томаш Фіала (Dragon Capital), В’ячеслав Мішалов, Сергій Тігіпко, Олексій Зозуля (Foxtrot).

    Формально простір позиціонувався як благодійний проект на підтримку “Охматдиту”. Інформація про справжні цілі функціонування галереї стали відомі після конфлікту Людмили Пишної з Наталією Заболотною, який перейшов у публічну площину.

    Окремо варто відзначити, що зі слів Наталії Заболотної, сім’я Пишних могла привласнити 1 млн грн із зібраних для Охмадиту коштів.

    Зокрема, із зібраних на аукціонах арт-галереї  4,5 млн грн на реабілітаційні кабінети “Охматдиту” було спрямовано 3,5 млн; доля ще 1 млн грн, за словами Заболотної, не була документально підтверджена.

    На рахунки благодійного фонду “Відчуй”, співзасновниками якого є сам Пишний та колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, у 2024 році надійшло 162 млн грн, у 2023-му – 68 млн грн.

    Активне зростання надходжень до БФ “Відчуй”  збіглося з призначенням Пишного головою НБУ, що може свідчити про використання інфраструктури фонду для легалізації коштів, отриманих корупційним шляхом.

    “Пишний за викликом”: глава НБУ на плівках Міндіча

    Після публікацій “плівок Мндіча”, стало зрозуміло, що Нацбанком керує людина, основна задача якої обслуговування інтересів вузького кола топових бізнесменів та чиновників, які наживаються на українській енергетиці та оборонці.

    Зокрема, фігуранти антикорупційного розслідування НАБУ Тимур Міндіч та екс-міністр оборони Рустем Умєров в приватних розмовах відносно глави Нацбанку вживають фрази на кшталт “викличи Пишного”.

    Розшифровка плівок Міндіча пролила світло на головне питання – як людина з фейковим дипломом, фігурант низки корупційних скандалів до цього часу залишається главою Нацбанку.

    Водночас, за інформацією джерел, після вручення детективами НАБУ підозри екс-главі ОП Андрію Єрмаку, найближчим часом у відставку може піти і його протеже Андрій Пишний.

  • Юрист Дмитро Тараник може володіти активами в інтересах Андрія Єрмака

    Юрист Дмитро Тараник може володіти активами в інтересах Андрія Єрмака

    Відомий київський юрист, позаштатний радник АО “Саєнко Харенко”  Дмитро Тараник може володіти активами в інтересах екс-глави ОП Андрія Єрмака.

    Зокрема, мова йде про складну схему навколо володіння семи будинками та 40 га землі в елітному Козині, що під Києвом.

    Так, Дмитро Тараник у 2022 році став власником  ТОВ “Тімекс-Інвест”, яка володіє  61,1% компанії ТОВ “Берег”. Ще 39% ТОВ “Берег” через ТОВ “Мідал” нажеть Максиму Кріппі, якого також називають “гаманцем” Андрія Єрмака.

    Нагадаємо, Дмитро Тараник фактично є партнером в АО “Саєнко Харенко”, де працював радник Єрмака Олександр Бевз.

    Засновник АО “Саєнко Харенко” Михайло Харенко являється також засновником в БФ “Дихай” разом з Юрієм Кривошеєм. Серед активів що належать Юрію Кривошеї – ТОВ “Ресткор”, створене разом з Артемом Кривошеєм. Останній близький до Максима Кріппи та працював керівником в його ТОВ “Клуб Ягуар”.

  • Гучна справа в Москві: підлітків підозрюють у замаху з вибухівкою під авто

    Гучна справа в Москві: підлітків підозрюють у замаху з вибухівкою під авто

    Слідчий комітет Російської Федерації повідомив про затримання двох неповнолітніх, яких підозрюють у причетності до підготовки замаху на співробітника одного з науково-виробничих підприємств оборонного комплексу в Москві. За версією російського слідства, під автомобілем, що належав працівнику підприємства, було закладено вибуховий пристрій та встановлено GPS-трекер для відстеження його переміщень.

    Про це заявили у Слідчому комітеті РФ, а також повідомило російське видання «Агентство».

    Інцидент набув розголосу після повідомлень у російських медіа ввечері 9 червня про вибух автомобіля Zeekr на одній із парковок у Москві. Спочатку у публікаціях йшлося про детонацію транспортного засобу, однак згодом офіційні російські структури уточнили, що йдеться не про повноцінний вибух автомобіля, а про виявлення під ним підозрілого предмета, який нібито був знешкоджений шляхом контрольованої детонації за участі спеціальних служб.

    У СК РФ заявили, що вибуховий пристрій було виявлено під машиною співробітника одного з підприємств, пов’язаних із науково-виробничою сферою. Російські силовики стверджують, що пристрій був закладений за заздалегідь спланованою схемою із залученням двох підлітків — хлопця та дівчини.

    За версією слідства, дівчина отримала вибуховий пристрій із так званої «схованки», координати якої нібито передали невстановлені «куратори». Після цього вона передала пристрій хлопцеві, який розмістив його під автомобілем. Крім того, слідство стверджує, що підліток встановив на авто GPS-трекер, який мав дозволити відстежувати пересування транспортного засобу.

    Ім’я співробітника, який став потенційною ціллю замаху, офіційно не розголошується. Водночас російське «Агентство» припускає, що мова може йти про працівника технопарку науково-дослідного інституту «Полюс», який входить до структури державної корпорації «Ростех». Журналісти, проаналізувавши супутникові знімки та панорами сервісу «Яндекс.Карти», дійшли висновку, що автомобіль міг бути припаркований на майданчику неподалік будівель цього наукового інституту, що посилило припущення про можливий зв’язок інциденту з оборонною сферою.

    Російські правоохоронні органи заявили про відкриття кримінального провадження одразу за кількома статтями, серед яких замах на вбивство, а також незаконне виготовлення, зберігання, передача та носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв. Окремо зазначається, що слідство перевіряє затриманих на можливу причетність до інших подібних епізодів, які могли мати місце раніше.

    В офіційних заявах також підкреслюється, що слідчі дії тривають, а коло осіб, причетних до організації та координації інциденту, може бути ширшим. Російські силові структури традиційно в подібних справах згадують про «зовнішній вплив» або невстановлених кураторів, однак конкретних доказів або деталей таких тверджень публічно не наводиться.

    Додаткового резонансу ситуації надала ще одна подія, що сталася за кілька годин до інциденту з автомобілем Zeekr. У мікрорайоні Авіаторів у місті Балашиха під Москвою вибухнув автомобіль BMW X3. Внаслідок вибуху водій загинув. Російські медіа звернули увагу на те, що в цьому випадку влада РФ уперше не розкрила ім’я загиблого, що викликало додаткові запитання у журналістів і спостерігачів.

    Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков 10 червня підтвердив, що про обидва інциденти було поінформовано президента Росії Володимира Путіна. Водночас він відмовився надавати будь-які подробиці щодо загиблого в Балашисі або коментувати обставини вибухів, пославшись на компетенцію слідчих органів.

    На тлі цих подій російські силові структури посилили публічну риторику щодо «загроз безпеці» та необхідності оперативного реагування на подібні інциденти. Водночас незалежні журналістські розслідування наголошують, що низка заяв офіційних органів не підкріплена оприлюдненими доказами, а інформація про події залишається фрагментарною.

    Експерти з безпекових питань звертають увагу, що останні інциденти навколо об’єктів у Московському регіоні відбуваються на тлі загального посилення внутрішньої напруги в Росії, а також триваючої війни проти України, яка суттєво вплинула на навантаження силових структур і оборонного сектору країни.

    Станом на зараз офіційне розслідування триває, а затримані підлітки перебувають під слідством. Подальші деталі справи російські правоохоронні органи обіцяють оприлюднити після завершення першочергових слідчих дій.

  • У Швеції ексвійськового звинуватили у шпигунстві для РФ

    У Швеції ексвійськового звинуватили у шпигунстві для РФ

    У Швеції прокуратура висунула обвинувачення 34-річному чоловіку у спробі шпигунства на користь Російської Федерації, а також у причетності до окремого розслідування щодо змови з метою вбивства. Про це повідомляє шведське видання SVT із посиланням на заяву прокурора Матса Люнгквіста, який веде справу.

    За даними слідства, підозрюваний раніше проходив службу у Збройних силах Швеції та під час виконання службових обов’язків мав доступ до інформації з надзвичайно високим рівнем секретності. Саме цей доступ, як вважають правоохоронці, міг становити потенційну загрозу національній безпеці у випадку передачі даних іноземним спецслужбам.

    Шведська прокуратура стверджує, що у 2025 році чоловік здійснив поїздку до Москви, де, за версією слідства, зустрічався з представниками російських розвідувальних та безпекових структур. Офіційно деталі цих контактів не розкриваються. Правоохоронці не уточнюють, які саме матеріали або інформація могли обговорюватися під час цих зустрічей, посилаючись на обмеження, пов’язані з державною таємницею та інтересами слідства.

    Прокурор Матс Люнгквіст заявив, що через чутливий характер матеріалів розслідування значна частина інформації залишається засекреченою. За його словами, оприлюднення додаткових деталей могло б зашкодити слідчим діям та безпеці процесу.

    Окремо шведська прокуратура підтвердила, що паралельно триває інше кримінальне провадження, у межах якого цього ж чоловіка підозрюють у змові з метою вбивства. Наразі не розкривається, хто саме міг бути потенційною жертвою, а також за яких обставин могла плануватися ймовірна змова.

    Слідчі органи не коментують, чи існує прямий зв’язок між справою про шпигунство та справою про підготовку вбивства. Водночас неофіційно припускається, що обидва епізоди можуть бути частиною ширшого розслідування, пов’язаного з діяльністю іноземних розвідувальних структур на території Швеції.

    Правоохоронці наголошують, що справа є комплексною і стосується питань національної безпеки. Саме тому частина матеріалів, включно з деталями доказової бази, залишається засекреченою.

    Цей випадок став черговим у низці резонансних розслідувань у Європі, пов’язаних із підозрами у шпигунській діяльності на користь Росії. Останніми місяцями низка європейських країн повідомляла про затримання або екстрадицію осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Зокрема, наприкінці травня у Польщі було затримано працівника оборонного підприємства за підозрою у шпигунстві, а в Іспанії українця, якого підозрюють у подібній діяльності, екстрадували до Німеччини.

    Шведська справа наразі перебуває на стадії судового розгляду, і остаточні висновки щодо вини обвинуваченого має встановити суд. У разі доведення провини чоловіку може загрожувати тривале позбавлення волі відповідно до шведського законодавства про злочини проти державної безпеки.

  • Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли прямі зв’язки між бізнесменом з Броварів Максимом Кріппою та екс-главою Офісу президента Андрієм Єрмаком через мережу пов’язаних компаній та адвокатських об’єднань.

    Прямий зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком відслідковується через придбання компанією ТОВ “Мідал” Максима Кріппи 38,9% ТОВ “Берег” за  311 млн грн.  Фактично мова йде про придбання семи будинків і 40 га землі в Козині.

    Історія ТОВ “Берега” пов’язана з близькими до Кріппи екс-регіоналами Анатолієм Шалоплутом і Сергієм Надаєвим, яких звинувачували у привласненні цієї землі. Після відкриття кримінальних справ їхня частка через “Промінвестбанк” опинилася у Максима Кріппи.

    З Максимом Кріппою також пов’язаний і адвокат Андрія Єрмака — Ігор Фомін через ТОВ ЮК “Юстиніан”, де серед засновників – партнер Кріппи Олександр Зеленюк. Підприємство входило до сфери впливу учасників “Міндич-гейту”, а отже, Андрія Єрмака.

    Серед активів Ігоря Фоміна також  компанія “Київ Глобал” повязана з близьким до Андрія Єрмака послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком. Євгена Корнійчука в ЗМІ  називають “зв’язковим” між Єрмаком і Міндичем.

    Адвуокат екс-глави ОП Ігор Фомін також є засновником ЮК “СПОРТС ЕНД ГЕЙМІНГ ЛОЄРС” разом з Іриною Сергієнко – колишньою директоркою юридичного департаменту Parimatch та партнеркою в “Фомін і Партнери”.

    Ірина Сергієнко входить до “Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства” разом з Андрієм Матюхою, Сергієм Портновим та Едуардом Швіндлерманом, серед активів яких: Favbet, Vulcan, Parimatch. А також до “Української асоціації ігрової індустрії” разом з близьким до Єрмака  партнером адвокатської компанії Sayenko Kharenko  Михайлом Харенком.

    Максим Кріппа має давні інтереси на ринку онлайн казино, ще з часів роботи на російського православного олігарха Костянтина Малофєєва. Свої інтереси на українському ігорному ринку Кріппа лобіює через Данила Гетманцева, та людей з оточення кума Єрмака – Миколи Тищенка.

  • “Бойові” за відкат: у армійському корпусі викрили схему поборів із військових”

    “Бойові” за відкат: у армійському корпусі викрили схему поборів із військових”

    Трьом посадовцям одного з армійських корпусів повідомлено про підозру в організації та реалізації схеми поборів із підлеглих військовослужбовців, яка, за версією слідства, була пов’язана з незаконним нарахуванням додаткових виплат за так звані “бойові”. Йдеться про начальника логістики — заступника командира корпусу, начальника відділу логістики штабу та офіцера організаційно-планового відділу логістики. Слідчі органи вважають, що вони діяли у змові та системно використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди від підлеглих військовослужбовців.

    Про це повідомили у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону та Офіс генерального прокурора, а також джерела в правоохоронних органах. За їхніми даними, механізм схеми полягав у внесенні окремих військовослужбовців до службових рапортів як таких, що нібито виконували бойові або спеціальні завдання. Такі записи автоматично створювали підстави для нарахування підвищених грошових виплат, які в армійській практиці відомі як “бойові”.

    Слідство вважає, що фактично ці виплати ставали предметом незаконного збагачення посадовців, які вимагали від підлеглих частину отриманих або нарахованих коштів за саме включення до відповідних документів. За даними правоохоронців, організацію схеми у грудні 2025 року нібито ініціював начальник логістики — заступник командира корпусу. Після цього він залучив до реалізації механізму ще двох посадовців, які забезпечували виконання його вказівок на рівні штабної та організаційної роботи.

    У лютому 2026 року, як зазначається в матеріалах слідства, начальник відділу логістики за вказівкою свого керівника поставив вимогу підлеглому офіцеру щодо регулярної передачі грошових коштів. Йшлося про оплату за включення як самого офіцера, так і інших військовослужбовців до рапортів, які дозволяли отримувати додаткову винагороду. Слідчі підкреслюють, що військовослужбовець, до якого висувалися вимоги, фактично опинився у залежному становищі, оскільки відмова від сплати могла, за наявними даними, призвести до створення для нього штучних проблем по службі, зокрема під час подальшого проходження військової кар’єри та розподілу виплат.

    Перші задокументовані факти передачі коштів, за версією слідства, відбулися 23 березня 2026 року. Тоді один із підозрюваних отримав 40 тисяч гривень за внесення військовослужбовців до рапортів на виплату додаткової грошової винагороди за лютий. Після цього, як стверджують правоохоронці, він висунув нову фінансову вимогу, яка передбачала додатково 36 тисяч гривень за аналогічні дії щодо березневих нарахувань. Окрім цього, фігурант, за даними слідства, організував збір ще 154 тисяч гривень з інших військовослужбовців, що в сумі становило 190 тисяч гривень неправомірної вигоди.

    Правоохоронці зазначають, що ці кошти були передані 29 квітня 2026 року безпосередньо у службовому кабінеті одного з посадовців. Після цього, за версією слідства, схема не була зупинена, а навпаки — продовжила функціонувати. Згодом фігуранти нібито висунули нову вимогу, і 28 травня 2026 року були затримані після отримання ще 44 тисяч гривень неправомірної вигоди. У прокуратурі наголошують, що загальна сума коштів, яку наразі інкримінують підозрюваним, становить 274 тисячі гривень.

    За інформацією співрозмовників у правоохоронних органах, мова йде про посадовців 14 армійського корпусу. Слідство також вважає, що схема мала ознаки системності, оскільки передбачала не одноразові епізоди, а регулярне отримання коштів залежно від формування рапортів і виплат військовослужбовцям.

    Під час санкціонованих обшуків за місцями проживання підозрюваних, у службових приміщеннях та транспортних засобах було виявлено та вилучено значний обсяг матеріалів, які можуть мати доказове значення у справі. Серед них — планшети, службова документація щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, чорнові записи з інформацією про облік та розподіл коштів, комп’ютерна техніка та мобільні телефони. Окрім цього, правоохоронці вилучили значні суми готівки: 343 тисячі гривень, 9 900 доларів США та 80 євро, походження яких також перевіряється слідством.

    Трьом посадовцям інкримінують вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з її вимаганням. Це одна з найтяжчих кваліфікацій у справах про корупцію, яка передбачає відповідальність за зловживання службовим становищем з метою отримання вигоди.

    За клопотанням прокурорів Офіс генерального прокурора суд обрав усім трьом підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Для двох фігурантів розмір застави становив 332 800 гривень, тоді як для ймовірного організатора схеми — 499 200 гривень. За наявною інформацією, усі підозрювані вже скористалися правом на внесення застави та перебувають на волі в межах процесуальних обмежень, визначених судом.

    Слідство триває, правоохоронці встановлюють можливих інших учасників схеми, а також перевіряють, чи могла подібна практика застосовуватися ширше в межах підрозділу або корпусу.

  • НАБУ викрило схему розкрадання 170 млн грн в «Енергоатомі» на добудові ГАЕС

    НАБУ викрило схему розкрадання 170 млн грн в «Енергоатомі» на добудові ГАЕС

    Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрило схему заволодіння коштами АТ «НАЕК «Енергоатом» під час добудови Ташлицької гідроакумулювальної електростанції у Миколаївській області. Орієнтовна сума збитків, за даними слідства, становить близько 170 мільйонів гривень.

    Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, до реалізації схеми була залучена одна з підрядних компаній, пов’язана з організатором оборудки. Попри систематичні зриви строків виконання робіт і навіть процедуру банкрутства підприємства, з ним продовжували укладати додаткові угоди.

    Як встановили детективи, загалом було підписано понад 70 додаткових угод, якими змінювалися обсяги, перелік робіт і строки їх виконання, що дозволяло зберігати контроль над фінансовими потоками та продовжувати фінансування проєкту.

    Окремо слідство звертає увагу на закупівлю обладнання для автоматизованої системи управління Ташлицької ГАЕС. За однією з угод було придбано відповідний комплекс на суму понад 305 мільйонів гривень.

    За версією НАБУ, поставку здійснювали через підконтрольну іноземну компанію-посередника, що дозволило суттєво завищити вартість обладнання. Різниця між реальною та фактичною ціною, за оцінками слідства, становить близько 170 мільйонів гривень.

    У межах розслідування встановлено щонайменше двох підозрюваних. Серед них — організатор схеми та колишній керівник відділу відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» компанії «Енергоатом». Організатора затримано.

    Правоохоронці продовжують встановлювати інших можливих учасників схеми та перевіряють рух коштів через пов’язані компанії.

    У НАБУ зазначають, що розслідування стосується масштабної багаторічної практики зловживань у сфері енергетичних закупівель, зокрема через складні схеми із залученням посередників та змін умов контрактів після їх укладення.

    Нагадаємо, раніше восени 2025 року НАБУ вже повідомляло про викриття окремих корупційних схем в «Енергоатомі», пов’язаних із систематичним отриманням неправомірної вигоди посадовцями та контрагентами компанії. Слідство у цих справах триває.

  • Після рішення Трампа Україна ризикує втратити ключових слідчих воєнних злочинів РФ: десятки міжнародних експертів уже припинили роботу

    Після рішення Трампа Україна ризикує втратити ключових слідчих воєнних злочинів РФ: десятки міжнародних експертів уже припинили роботу

    Міжнародні експерти, які допомагали Україні документувати та розслідувати воєнні злочини Росії, почали згортати свою діяльність після масштабного скорочення фінансування з боку США. Частина фахівців уже припинила поїздки в Україну, а окремі проєкти з фіксації злочинів російських військових були заморожені або повністю закриті. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела серед правозахисників, прокурорів, міжнародних юристів та учасників програм документування воєнних злочинів.

    Йдеться про десятки іноземних експертів, які працювали безпосередньо на місцях російських атак, збирали свідчення потерпілих, документували факти катувань, сексуального насильства, депортації українських дітей та руйнування цивільної інфраструктури. Саме ці матеріали в подальшому використовувалися українськими правоохоронними органами, міжнародними судами та спеціальними слідчими групами для формування доказової бази проти Росії.

    За даними Reuters, до роботи над розслідуванням російських злочинів були залучені близько 40 організацій — серед них правозахисні структури, міжнародні юридичні фонди, дослідницькі групи, аналітики та експерти з міжнародного гуманітарного права. Більшість із них значною мірою залежали від американського фінансування, яке забезпечувалося через програми Державного департаменту США, USAID та інші механізми підтримки.

    Після приходу адміністрації Дональда Трампа частину таких програм було скорочено або припинено. Reuters зазначає, що фінансування десятків проєктів, пов’язаних із документуванням воєнних злочинів та притягненням винних до відповідальності, потрапило під перегляд у межах політики скорочення зовнішньої допомоги та переорієнтації ресурсів на внутрішні пріоритети США.

    Наслідки цього вже відчувають українські та міжнародні організації. Правозахисна група Truth Hounds, яка документує злочини РФ на окупованих та деокупованих територіях, повідомила про скорочення персоналу, призупинення частини архівних проєктів і відкладення програм підготовки суддів та прокурорів. Організація втратила фінансування, яке покривало приблизно третину її бюджету.

    За словами співкерівника Truth Hounds Дмитра Коваля, через скорочення ресурсів частина потенційних розслідувань може взагалі не розпочатися. Він наголосив, що документування злочинів потребує постійної присутності на місцях, швидкого збору доказів та роботи зі свідками, адже з часом важливі свідчення можуть бути втрачені.

    Особливу стурбованість викликає ситуація з міжнародними експертами, які працювали разом з українськими прокурорами. За інформацією Reuters, через нестачу коштів десятки іноземних спеціалістів більше не можуть регулярно приїжджати до України для аналізу доказів та консультування слідчих груп. Це суттєво ускладнює роботу української системи правосуддя, яка й без того перевантажена величезною кількістю відкритих справ.

    Станом на сьогодні українські правоохоронці відкрили понад 230 тисяч проваджень щодо можливих воєнних злочинів, скоєних Росією від початку повномасштабного вторгнення. Серед них — умисні вбивства цивільних, обстріли житлових кварталів, катування, сексуальне насильство, депортація дітей та руйнування критичної інфраструктури.

    У Державному департаменті США підтвердили зміну підходу до фінансування міжнародних програм, однак запевнили, що Вашингтон не відмовляється від підтримки процесів притягнення винних до відповідальності. Там наголосили, що частину фінансового навантаження повинні взяти на себе європейські союзники та міжнародні партнери. Водночас американська сторона заявляє про збереження підтримки окремих програм у сфері правосуддя та документування злочинів.

    Попри це, експерти сумніваються, що Європа зможе швидко компенсувати втрату американського фінансування. За словами представників міжнародних юридичних організацій, саме США були одним із найбільших донорів програм розслідування воєнних злочинів у світі. Тому навіть за умови продовження підтримки з боку ЄС та Великої Британії повністю замінити американські ресурси буде надзвичайно складно.

    Reuters також нагадує, що скорочення фінансування відбувається на тлі ширшого перегляду підходів США до міжнародних правозахисних ініціатив. Упродовж останнього року були закриті або реорганізовані кілька структур, які координували глобальні програми з документування масових злочинів та підтримки міжнародного правосуддя.

    Правозахисники попереджають, що уповільнення розслідувань може мати довгострокові наслідки для майбутніх судових процесів. Багато доказів потребують оперативної фіксації, а свідки злочинів можуть змінювати місце проживання або втрачати можливість давати свідчення через тривалий час після подій. Саме тому міжнародна допомога залишається критично важливою для документування злочинів війни та створення доказової бази проти російських військових і політичного керівництва РФ.

    На цьому тлі українські правозахисні організації закликають міжнародних партнерів не допустити згортання програм, які допомагають збирати докази злочинів Росії. Вони наголошують, що питання відповідальності за воєнні злочини стосується не лише України, а й усієї системи міжнародного права, яка опинилася перед одним із найбільших викликів за останні десятиліття.