Golosnovinua.com

Позначка: Розвідка

  • Полювання ФСБ у Києві провалилося: СБУ та розвідка зірвали замах на лідера російської опозиції

    Полювання ФСБ у Києві провалилося: СБУ та розвідка зірвали замах на лідера російської опозиції

    Служба безпеки України у тісній взаємодії з Головним управлінням розвідки Міноборони зірвали чергову зухвалу спецоперацію російських спецслужб. Федеральна служба безпеки РФ планувала вчинити теракт проти одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху, який прибув до України з нагоди святкування Дня Незалежності.

    Провал кремлівських диверсантів

    Як повідомили у відомстві, завдяки злагодженим діям контррозвідки та спецпризначенців плани ворога вдалося вчасно розкрити та повністю нейтралізувати ще на етапі підготовки. Наразі правоохоронці здійснюють масштабні оперативно-слідчі дії, спрямовані на документування злочинної діяльності та притягнення до відповідальності всіх учасників диверсійної мережі замовників із Москви.

    Системний терор проти опонентів та українського ОПК

    Цей випадок став черговим свідченням намагань Кремля розгорнути хвилю адресного терору в українському тилу. Нещодавно силами СБУ та Національної поліції було ліквідовано ще одну загрозу на Київщині — тоді українські спецслужби попередили замовне вбивство керівника одного зі стратегічних підприємств вітчизняного оборонно-промислового комплексу, зірвавши ворожі наміри паралізувати оборонні спроможності держави.

     

  • Вихід із позиції сили: чому Кремль скасував зустріч із директором ЦРУ через ультиматум щодо швидкого завершення війни

    Вихід із позиції сили: чому Кремль скасував зустріч із директором ЦРУ через ультиматум щодо швидкого завершення війни

    Російський диктатор Володимир Путін відмовився від особистої зустрічі з директором Центрального розвідувального управління США Джоном Рэтклиффом під час його таємного візиту до Москви, оскільки зміст привезеного американською стороною послання виявився неприйнятним для Кремля. За інформацією російського видання «Агентство», яке посилається на джерела, близькі до російського керівництва, американська розвідка закликала Москву до негайного припинення війни проти України на тлі стрімкого погіршення економічного та військового становища РФ.

    Під час візиту, який відбувся наприкінці серпня, Джон Рэтклифф провів переговори з директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкиним та керівником ФСБ Олександром Бортниковим. Проте після ознайомлення з позицією Вашингтона Кремль ухвалив рішення скасувати заплановану аудієнцію з главою Путіным, визнавши подальші переговори беззмістовними.

    Один із кремлівських співрозмовників емоційно охарактеризував ультиматум американської розвідки, порівнявши його з капітуляційними вимогами.

    «Виглядало його послання так, як будто Зеленський уже стоїть на Поклонній горі і в бінокль розглядає Кремль», – зазначило джерело, додавши, що в Москві послання сприйняли так, ніби «Рэтклифф помилився адресою». При цьому в Кремлі не змогли чітко відповісти, наскільки позиція шефа ЦРУ відображала реальні плани адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Нагадаємо, що таємна поїздка Джона Рэтклиффа до Москви 25 серпня викликала величезний резонанс у світових медіа. Перед цим з’являлася інформація про прохання Вашингтона до України тимчасово утриматися від ударів по Москві та Санкт-Петербургу на період візиту делегації. Водночас керівник Офісу президента України Кирилл Буданов заявляв, що війна в Україні не була єдиною чи головною темою переговорів, тоді як сам Дональд Трамп назвав місію директора ЦРУ «полурутинною».

  • Таємний візит до Москви: чому приїжджав директор ЦРУ та що каже Буданов

    Таємний візит до Москви: чому приїжджав директор ЦРУ та що каже Буданов

    Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф здійснив несподіваний та вперше за кілька років неоголошений візит до столиці Росії. Поїздка відбулася на тлі застояного переговорного процесу щодо припинення повномасштабної війни, яку РФ розв’язала проти України, а також на тлі тривожних попереджень західних розвідок про можливу ескалацію з боку Кремля проти східного флангу НАТО.

    Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов закликав громадськість та медіа «бути здержаними» у своїх оцінках і коментарях щодо цієї події. За його словами, російсько-українська війна дійсно обговорювалася під час переговорів у Москві, проте вона не була ключовою чи центральною темою зустрічі американського посадовця з російськими представниками.

    «Давайте дождемся официальных комментариев. Насколько мне известно, этот визит планировался в другом месте, был перенесен – и вот он состоялся. Там основные темы – взаимоотношения, скажем так, между двумя странами», – зазначив він, додавши, що фокус уваги був зосереджений на двосторонніх відносинах Вашингтона та Москви.

    Водночас західні медіа, зокрема видання Politico з посиланням на власні джерела, зазначають, що під час закритих переговорів Реткліфф окреслив російському керівництву «червоні лінії». Зокрема, він застеріг Кремль від будь-яких агресивних дій чи нападів на союзників по Північноатлантичному альянсу, а також висунув вимогу щодо скорочення підтримки Ірану.

    Цей візит є першим відомим приїздом очільника американської розвідки до Москви за часів президентства Дональда Трампа. Попередній аналогічний резонансний візит відбувся наприкінці 2021 року, коли тодішній директор ЦРУ у команді Джо Байдена Білл Бернс приїздив до російської столиці, аби спробувати відмовити Володимира Путіна від масштабного вторгнення в Україну.

     

  • Українські спецслужби увірвалися до еліти Європи: СБУ та ГУР вміють те, чого не робить більше ніхто

    Українські спецслужби увірвалися до еліти Європи: СБУ та ГУР вміють те, чого не робить більше ніхто

    Українські спецслужби за роки повномасштабної війни пройшли шлях, який докорінно змінив їхнє сприйняття західною розвідувальною спільнотою. Служба безпеки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони опинилися на четвертій позиції у рейтингу найкращих розвідувальних служб Європи, складеному французьким журналом L’Express. Українські структури залишили позаду низку спецслужб держав, які десятиліттями вважалися одними з найсильніших на континенті.

    Рейтинг має незвичайну методологію. Автори не намагалися порівнювати бюджети спецслужб, кількість співробітників або число проведених операцій — значна частина таких даних у будь-якому разі засекречена. Натомість L’Express звернувся безпосередньо до професійного середовища. В опитуванні взяли участь 60 чинних і колишніх представників та високопосадовців розвідувальних служб із 25 країн. Серед опитаних були також представники американської та ізраїльської розвідувальних спільнот. Кожному пропонували назвати п’ять найкращих європейських служб, оцінюючи передусім їхню ефективність та надійність.

    Перше місце з великим відривом посіла британська MI6, яка отримала 251 бал. Другою стала французька DGSE зі 169 балами. На третій позиції опинилася нідерландська AIVD із 97 балами, а слідом — українські СБУ та ГУР, які в рейтингу розглядали разом і які набрали 77 балів. П’ятірку замкнула німецька BND. Таким чином, Україна випередила розвідувальні служби не лише Німеччини, а й Польщі, Швеції, Норвегії, Естонії, Данії, Румунії, Іспанії та Фінляндії.

    Особливо показово, що Україна досягла такого результату в умовах найбільшої війни в Європі за десятиліття. Саме після 2022 року СБУ та ГУР отримали величезний практичний досвід роботи проти Росії — держави, яка має одну з найбільших у світі систем спецслужб, величезні ресурси та розгалужену контррозвідувальну інфраструктуру.

    За інформацією про результати дослідження L’Express, представники професійного середовища звернули увагу на винахідливість українських служб, здатність проводити складні операції та готовність працювати з високим рівнем ризику. Один із європейських представників розвідувальної спільноти навіть проводив паралель між українськими структурами та ізраїльським «Моссадом».

    Одним із найбільш відомих прикладів стала операція СБУ «Павутина» 1 червня 2025 року. Для ударів по російській стратегічній авіації FPV-дрони були приховано доставлені вглиб території Росії та запускалися неподалік військових аеродромів. Саме «Павутину» згадували серед прикладів, які демонструють можливості українських спецслужб.

    І це лише один напрямок. В офіційному переліку операцій ГУР фігурують повернення контролю над так званими «вишками Бойка», операція «Синиця», атака на російський аеродром «Сольци», знищення ворожої дальньої авіації, операції у кіберпросторі та застосування морських і далекобійних безпілотників.

    Українська розвідка водночас дедалі частіше працює не ізольовано, а разом з іншими складовими Сил оборони. Наприклад, у червні 2026 року ГУР повідомляло про спільне із СБУ, Силами безпілотних систем, Держприкордонслужбою та іншими складовими Сил оборони ураження Слов’янського нафтопереробного заводу в Росії.

    Цікаво виглядає і склад першої трійки рейтингу. Беззаперечним переможцем стала британська MI6. Її перевагою опитані називали насамперед надзвичайно сильну агентурну розвідку — здатність роками вибудовувати мережі джерел та проникати до політичних і владних еліт стратегічних противників. Серед держав, де британці мають особливо сильні можливості, називали Росію, Китай, Іран і Туреччину.

    Репутацію MI6 додатково зміцнила її роль напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Британська й американська розвідки заздалегідь попереджали про підготовку Москви до великої війни. У професійному середовищі це стало одним із прикладів того, наскільки важливо не лише отримати інформацію, але й правильно її інтерпретувати.

    Друге місце посіла французька DGSE. Її сильною стороною вважається глобальна географія роботи. Один із представників польської розвідки, якого цитували у матеріалах про рейтинг, характеризував DGSE як фактично єдину спецслужбу континентальної Європи, здатну проводити операції майже в усьому світі.

    Одним із сюрпризів стало третє місце Нідерландів. AIVD не може конкурувати з британцями чи французами масштабами глобальної присутності, однак має дуже високу професійну репутацію, зокрема в кіберрозвідці. У результаті нідерландська служба набрала 97 балів і стала єдиною структурою, яка розташувалася між двома традиційними розвідувальними гігантами та Україною.

    Німецька BND, попри значно більші ресурси, опинилася нижче України. Цікаво, що саме зараз Берлін намагається радикально змінити можливості своїх спецслужб. У серпні 2026 року німецький уряд схвалив проєкт масштабного розширення їхніх повноважень на тлі російських гібридних загроз. Зокрема, передбачається можливість активніших кібероперацій та ширшої роботи з цифровими даними. Реформа ще потребує парламентського проходження.

    Тому четверте місце України є особливо показовим. Київ конкурує не бюджетами і не столітньою історією розвідувальних шкіл. Українська модель сформувалася безпосередньо під час війни, де інформація часто має цінність лише протягом годин або навіть хвилин.

    Водночас сам рейтинг потрібно сприймати правильно. Це не офіційна міжнародна класифікація і не математичне вимірювання можливостей спецслужб. Через закритий характер розвідки об’єктивно порівняти кількість агентів, технічні ресурси, успішні та провалені операції практично неможливо. Дослідження L’Express передусім показує репутацію служб усередині самої міжнародної розвідувальної спільноти.

    І саме в цьому полягає головний результат для України. СБУ та ГУР тепер сприймають не просто як служби держави, що воює, а як структури, досвід яких цікавить професіоналів із держав із набагато довшою розвідувальною традицією.

    Повномасштабна війна змусила Україну швидко поєднати агентурну роботу, кібероперації, безпілотні технології, технічну розвідку та операції далеко за лінією фронту. І четверте місце у професійному рейтингу L’Express демонструє: за кілька років українські спецслужби отримали репутацію одного з найсерйозніших гравців на європейському розвідувальному полі.

  • Фінляндія готується до провокацій РФ із захопленими українськими дронами

    Фінляндія готується до провокацій РФ із захопленими українськими дронами

    Фінляндія посилює готовність до можливих провокацій Росії в Балтійському регіоні, зокрема із використанням захоплених на війні українських безпілотників або їхніх компонентів. У Гельсінкі не виключають, що Москва може спробувати організувати операцію під чужим прапором, щоб звинуватити Україну або перевірити готовність НАТО до реагування.

    Про це заявив міністр оборони Фінляндії Антті Хякканен в інтерв’ю фінському виданню IS.

    За словами міністра, Фінляндія має бути готовою до різних сценаріїв розвитку подій у Балтійському регіоні. Зокрема, не можна виключати спроби Росії створити штучну кризу або здійснити провокацію, яка могла б призвести до зростання напруженості між Росією та країнами НАТО.

    Хякканен зазначив, що потенційною метою таких дій може бути не лише безпосереднє випробування військової реакції Альянсу. Москва може намагатися вплинути на політичну ситуацію в Європі, послабити підтримку України з боку союзників або перевірити, наскільки швидко та злагоджено країни НАТО реагуватимуть на нестандартну загрозу.

    Особливе занепокоєння у фінського керівництва викликає можливість використання Росією українських безпілотників, які були захоплені як військові трофеї. За даними литовської розвідки, Москва теоретично може застосувати такі дрони або їхні компоненти для створення провокації та спробувати видати її за атаку з боку України.

    Такий сценарій називають одним із можливих варіантів операції під чужим прапором. Його суть полягає в тому, що одна держава здійснює певні дії, але намагається створити враження, що відповідальність за них несе інша сторона. У випадку з українськими безпілотниками Росія потенційно могла б використати їхнє походження як елемент дезінформації.

    Хякканен наголосив, що Фінляндії необхідно зберігати максимальну пильність та не обмежувати підготовку лише до стандартних сценаріїв. Йдеться не тільки про випадки, коли безпілотник збивається з курсу або через технічні причини опиняється на території іншої держави, а й про більш складні та незвичайні операції.

    «Нам доведеться бути дуже пильними. Ще за часів холодної війни КДБ в Росії організовувало настільки вигадливі операції, що, на жаль, все можливо», — заявив фінський міністр.

    За його словами, Фінляндія має постійно перевіряти власну готовність до потенційних загроз. Це стосується роботи розвідувальних структур, систем спостереження, мережі датчиків, оборонних можливостей та здатності державних органів швидко реагувати на нестандартні ситуації.

    Фінляндія має особливе значення для безпеки Північної Європи після вступу до НАТО. Країна має понад 1300 кілометрів спільного кордону з Росією, тому будь-яке загострення у відносинах із Москвою безпосередньо впливає на її оборонне планування.

    Водночас Хякканен заявив, що навіть використання Росією українських компонентів не дозволило б Москві повністю приховати справжнє походження операції. За його словами, відповідні фахівці мають можливості для аналізу технічних характеристик безпілотників, їхніх компонентів та інших слідів, які можуть допомогти встановити організаторів атаки.

    Міністр також підкреслив, що пряме застосування військової сили проти держави-члена НАТО стало б для Росії надзвичайно серйозним кроком. На його думку, у Москві усвідомлюють потенційні наслідки такого рішення, адже напад на одну з країн Альянсу може запустити механізми колективної оборони НАТО.

    Однак це не означає, що країни регіону можуть ігнорувати менш очевидні загрози. Провокації, диверсії, кібератаки, порушення повітряного простору, дії з використанням безпілотників та інформаційні операції можуть бути спрямовані на створення політичної нестабільності без прямого початку масштабного військового конфлікту.

    Саме тому, за словами Хякканена, Фінляндія повинна постійно оцінювати свою готовність та адаптувати системи безпеки до нових типів загроз. Особливу роль у цьому відіграють розвідка та технічні засоби спостереження, які мають дозволяти швидко виявляти підозрілу активність і встановлювати походження потенційної загрози.

    Попередження Фінляндії пролунало на тлі зростання занепокоєння серед країн Балтійського регіону щодо можливих дій Росії. Польща та держави Балтії раніше неодноразово заявляли про необхідність готуватися до можливих провокацій, диверсій та інших форм гібридного тиску з боку Москви.

    Зокрема, литовська розвідка звертала увагу на можливість використання Росією захопленого українського озброєння для створення операцій, які мали б ввести в оману європейські країни щодо справжнього організатора атаки.

    Окремо про потенційні ризики для Балтійського регіону говорив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він попереджав, що найближчі місяці можуть стати критичними для країн регіону через можливі загрози з боку Росії.

    За словами Туска, Польща активно готується до різних сценаріїв розвитку подій та отримує відповідну інформацію від союзників. Водночас польський прем’єр закликав громадян не піддаватися паніці, але водночас не недооцінювати потенційні ризики.

    На тлі таких заяв країни Північної та Східної Європи продовжують посилювати оборонну співпрацю та системи раннього попередження. Основна увага приділяється здатності виявляти безпілотники, контролювати повітряний простір та швидко встановлювати походження потенційно небезпечних об’єктів.

    Для Фінляндії це питання має особливе значення через географічну близькість до Росії та її членство в НАТО. Після вступу країни до Альянсу безпекова ситуація на фінсько-російському кордоні стала частиною ширшої системи оборони НАТО на північному фланзі.

    Водночас фінська влада не стверджує, що Росія вже готує конкретну операцію із використанням українських дронів. Йдеться саме про необхідність враховувати такий сценарій під час планування оборони. Хякканен фактично закликав готуватися до найрізноманітніших варіантів розвитку подій, не виключаючи навіть складних операцій із дезінформаційною складовою.

    Таким чином, у Фінляндії розглядають можливість російських провокацій у Балтійському регіоні як одну з потенційних загроз, до яких необхідно бути готовими. Використання захоплених українських дронів називають одним із можливих сценаріїв, однак наразі немає підтверджень, що Росія вже ухвалила рішення про проведення такої операції.

  • Німеччину стривожили дрони біля секретного військового об’єкта: там ремонтують Patriot

    Німеччину стривожили дрони біля секретного військового об’єкта: там ремонтують Patriot

    У німецькому місті Мехерніх, де розташований важливий військовий об’єкт Бундесверу та проводиться технічне обслуговування й ремонт систем протиповітряної оборони Patriot, зафіксували серію підозрілих польотів безпілотників. Німецькі правоохоронці розглядають версію про можливе незаконне спостереження за військовим об’єктом.

    Про це повідомляє Tagesschau.

    Мехерніх розташований у регіоні Ейфель, на південний захід від Бонна. Саме там знаходиться один із важливих логістичних об’єктів німецьких збройних сил. На території бази розміщений захищений підземний об’єкт, розташований приблизно на 130-метровій глибині. На площі близько 30 тисяч квадратних метрів зберігається обладнання та запасні частини для військової техніки Бундесверу.

    Об’єкт має стратегічне значення для німецької армії, оскільки є одним із ключових елементів її логістичної мережі. Водночас особливу увагу до нього привертає те, що саме в Мехерніху працюють фахівці, які займаються технічним обслуговуванням і ремонтом американських зенітно-ракетних комплексів Patriot, що перебувають на озброєнні Німеччини.

    У Бундесвері цей об’єкт називають «верф’ю Patriot». За даними німецьких ЗМІ, ймовірно, це унікальний для Європи центр такого типу.

    На тлі цього нещодавно над військовим об’єктом зафіксували низку польотів безпілотників. За інформацією журналістів, минулого тижня в ніч із п’ятниці на суботу охоронці об’єкта помітили загалом шість випадків прольоту дронів. Інциденти відбувалися в період із 22:00 до 05:00.

    Особливу увагу правоохоронців привернув останній зафіксований випадок. Поліцейські районного управління поліції Еускірхена, яких заздалегідь попередили про можливі польоти, перебували неподалік і, за даними розслідування, самі стали свідками щонайменше одного прольоту безпілотника.

    Згідно з конфіденційним поліцейським звітом, один із дронів навіть ненадовго кружляв над службами екстреної допомоги, які перебували на місці.

    Інцидент також зафіксувала військова поліція Бундесверу. За даними звіту, військовослужбовці спостерігали за безпілотником із відстані близько 40 метрів.

    Попередня оцінка військової поліції полягає в тому, що ймовірно йшлося про безпілотник Fly-380 VTOL. Це великий безпілотний літальний апарат із вертикальним зльотом і посадкою. Заявлений розмах його крил становить близько 3,8 метра, а дальність польоту може сягати приблизно 400 кілометрів. Такий апарат здатний розвивати швидкість до 150 км/год і перевозити понад 10 кілограмів корисного навантаження.

    Водночас сам факт використання саме такого типу дрона поки не є остаточно встановленим. Правоохоронці продовжують з’ясовувати, хто керував безпілотниками та з якою метою вони перебували над військовим об’єктом.

    Дрони Fly-380 VTOL можуть використовуватися для цілком законних цивільних завдань. Зокрема, їх застосовують для геодезичних і картографічних робіт, моніторингу територій, охорони кордонів та виконання завдань у важкодоступних районах.

    Однак німецькі слідчі не вважають, що зафіксовані польоти можна просто пояснити випадковим проведенням геодезичних робіт. За даними журналістів, попереднє розслідування не виявило ознак того, що безпілотник помилково виконував цивільне завдання.

    Тому правоохоронці розглядають іншу версію — навмисне спостереження за військовим об’єктом. Поліція перевіряє підозри щодо можливого несанкціонованого фотографування або відеозйомки військової інфраструктури, озброєння чи закритих зон.

    До розслідування залучені не лише місцеві правоохоронці. За даними німецьких ЗМІ, участь у перевірці беруть Управління кримінальної поліції землі Північний Рейн-Вестфалія, федеральні органи безпеки, військова контррозвідка та Об’єднаний центр захисту від дронів у Берліні.

    Наразі слідчі не встановили, хто стоїть за підозрілими польотами. Також немає підтверджень того, що до них причетна конкретна іноземна держава. Водночас сама поява безпілотників над об’єктом, де ремонтуються системи Patriot і зберігається військове обладнання, викликає серйозне занепокоєння німецьких органів безпеки.

    Особливої актуальності ця історія набуває на тлі інших інцидентів із безпілотниками в Німеччині. У ніч проти 5 серпня біля українського літака в аеропорту «Лейпциг/Галле» виявили дрон, оснащений вибухівкою та детонатором. За даними німецьких ЗМІ, йшлося про літак «Антонов», який, імовірно, належить українській стороні.

    Цей інцидент нині розслідує Генеральна прокуратура Німеччини. Американська розвідка, за даними західних ЗМІ, пов’язує дрон із Росією. Москва при цьому заперечує свою причетність та називає звинувачення провокацією.

    Таким чином, німецькі силовики одночасно розслідують кілька інцидентів, пов’язаних із підозрілою активністю безпілотників. У випадку Мехерніха головна увага зосереджена на можливому зборі розвідувальної інформації про військовий об’єкт.

    Остаточні висновки про походження дронів, їхнього оператора та мету польотів німецькі правоохоронці поки не зробили. Розслідування триває.

  • «Я запитаю про це Путіна»: Трамп зробив гучну заяву після звинувачень Зеленського щодо допомоги Ірану

    «Я запитаю про це Путіна»: Трамп зробив гучну заяву після звинувачень Зеленського щодо допомоги Ірану

    Президент США Дональд Трамп заявив, що особисто звернеться до президента Росії Володимира Путіна із запитанням про можливу передачу Москвою Ірану супутникових знімків американських військових баз на Близькому Сході. Таку заяву американський лідер зробив під час спілкування з журналістами на борту президентського літака Air Force One після того, як його попросили прокоментувати слова президента України Володимира Зеленського.

    Напередодні Зеленський заявив, що українська розвідка та її партнери мають інформацію про те, що Росія може передавати Ірану супутникові знімки та інші розвідувальні матеріали, які потенційно можуть використовуватися для планування ударів по американських військових об’єктах у регіоні Близького Сходу. Український президент наголосив, що така співпраця між Москвою та Тегераном створює додаткові загрози для міжнародної безпеки та свідчить про поглиблення військово-технічного партнерства двох країн.

    Під час розмови з представниками преси журналісти поцікавилися у Трампа, чи має Вашингтон підтвердження цієї інформації та як Білий дім планує реагувати у разі, якщо повідомлення підтвердяться.

    У відповідь президент США заявив, що не готовий робити остаточні висновки без перевірки фактів.

    «Ми з’ясуємо, чи це правда. Я запитаю про це Путіна. Ми з’ясуємо», – сказав Трамп.

    Водночас американський президент висловив сумнів щодо масштабів можливої допомоги Росії Ірану. За його словами, навіть якщо така співпраця мала місце, вона нібито не стала визначальним фактором.

    Трамп зазначив, що, на його думку, така підтримка «не мала великого впливу», оскільки, за його словами, Сполучені Штати «добряче розгромили» Іран. Ця заява прозвучала на тлі триваючих дипломатичних контактів Вашингтона з Тегераном, про які президент США також повідомив журналістам.

    За словами Трампа, між США та Іраном зараз тривають «хороші переговори», а шанси на досягнення певних домовленостей він оцінює як достатньо високі. Президент США наголосив, що має «достатньо часу» для врегулювання іранського питання дипломатичним шляхом.

    Заява американського президента стала продовженням дискусії навколо можливого військового співробітництва між Росією та Іраном, яке останніми роками дедалі частіше опиняється у центрі уваги західних спецслужб.

    Ще раніше американські медіа повідомляли, що розвідувальні органи США перевіряють інформацію про можливу допомогу Росії Ірану під час атак іранських безпілотників на американські об’єкти у Перській затоці. За даними джерел, слідство також аналізує інформацію про ймовірну передачу розвідувальних матеріалів та іншу підтримку, яка могла використовуватися для планування операцій.

    Крім цього, західні ЗМІ повідомляли, що Росія могла сприяти відновленню іранського ракетного потенціалу після періоду перемир’я зі Сполученими Штатами. Також з’являлася інформація про можливу передачу Тегерану окремих розвідувальних даних, хоча офіційного підтвердження цих повідомлень наразі немає.

    Водночас тема взаємин Москви та Тегерана вже неодноразово ставала предметом заяв самого Дональда Трампа. Раніше він говорив, що довіряє запевненням російського президента Володимира Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна про те, що вони не постачають Ірану зброю. Однак після нових повідомлень про можливу передачу супутникових даних американський президент заявив про необхідність отримати пояснення безпосередньо від Кремля.

    Заява Зеленського пролунала на тлі загального загострення ситуації навколо Близького Сходу та активного обговорення ролі Росії у підтримці Ірану. Український президент наголошував, що співпраця між Москвою та Тегераном виходить далеко за межі традиційного військово-технічного партнерства та може створювати загрозу не лише Україні, а й союзникам США.

    Поки що Білий дім не повідомляв, коли саме може відбутися розмова Дональда Трампа з Володимиром Путіним і чи включатиме вона питання можливої передачі супутникових матеріалів Ірану. Також не оприлюднено жодних офіційних висновків американських спецслужб щодо достовірності інформації, озвученої президентом України.

    Водночас слова Трампа свідчать про те, що адміністрація США принаймні публічно не відкидає необхідності перевірити озвучені Києвом дані. Чи підтвердяться підозри щодо участі Росії у передачі розвідувальної інформації Ірану, наразі залишається відкритим питанням. Сам президент США заявив, що має намір з’ясувати це безпосередньо у російського лідера.

  • Зеленський: Путін готує нову мобілізацію та хоче залучити 30 тисяч військових із КНДР

    Зеленський: Путін готує нову мобілізацію та хоче залучити 30 тисяч військових із КНДР

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія готується до нової хвилі мобілізації та планує залучити до війни проти України ще близько 30 тисяч військових із Північної Кореї. За його словами, про це свідчать дані української розвідки. Відповідну заяву глава держави зробив під час вечірнього звернення.

    Президент наголосив, що українська розвідка володіє інформацією про військові плани Кремля на осінь, і вони не передбачають жодних кроків до мирного врегулювання.

    «Українська розвідка має інформацію про російські плани на осінь, і в цих планах миру немає», — зазначив Зеленський.

    За словами глави держави, російський диктатор Володимир Путін уже створює умови для розширення мобілізації, хоча наразі намагається приховати це за іншими формулюваннями та політичними сигналами.

    Президент також навів дані щодо втрат російської армії від початку 2026 року. За його словами, за неповні сім місяців до лав Збройних сил РФ було набрано 221 тисячу осіб, тоді як загальні втрати російських військ за цей самий період становили майже 225,5 тисячі військових.

    Із них, за інформацією Зеленського, 131 тисяча — загиблі, ще майже 93 тисячі — поранені. Президент додав, що значна частина поранень є тяжкими через низький рівень медичного забезпечення в російській армії.

    «Путін готується просто забирати нових росіян на війну. Зараз він маскує це під іншими словами й сигналами, але насправді готується», — заявив глава держави.

    Окремо Зеленський повідомив про поглиблення військового співробітництва між Москвою та Пхеньяном. За даними української розвідки, Росія планує отримати ще 30 тисяч військовослужбовців із Північної Кореї.

    Президент уточнив, що вже з червня у Воронезькій області ведеться підготовка до їхнього прийому. Крім того, за його словами, КНДР готується передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет.

    «Росія хоче отримати ще 30 тисяч військових із Північної Кореї. Також Північна Корея готується передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет. Це загроза не тільки для України», — наголосив Зеленський.

    Президент додав, що Москва фактично допомагає Пхеньяну отримувати сучасний бойовий досвід, удосконалювати озброєння та відпрацьовувати його застосування у реальних бойових умовах. На його думку, це створює потенційну загрозу не лише для України, а й для країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, які перебувають у зоні досяжності північнокорейських ракет.

    Водночас Зеленський наголосив, що Україна разом із міжнародними партнерами повинна посилювати тиск на Росію, аби змусити Кремль відмовитися від продовження війни.

    «Важливо, щоб ми з партнерами могли натиснути на Росію достатньо, щоб думки про припинення цієї агресії стали домінувати — думки про мир, а не про додаткову російську мобілізацію», — підкреслив президент.

    Глава держави також зазначив, що українські далекобійні удари по військових цілях на території Росії впливають на суспільні настрої всередині країни-агресора. За його словами, дедалі більше росіян відчувають наслідки війни та усвідомлюють, що її затягування лише збільшує людські втрати.

  • Новий очільник «Моссаду» з білоруським корінням привернув увагу Москви

    Новий очільник «Моссаду» з білоруським корінням привернув увагу Москви

    Новим директором ізраїльської зовнішньої розвідки «Моссад» став генерал-майор Роман Гофман – колишній військовий секретар прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та уродженець Білорусі часів СРСР. Його призначення активно обговорюють у російських медіа та експертних колах, де припускають, що Ізраїль може посилити увагу до співпраці Росії та Ірану.

    Про це йдеться, зокрема, в аналітичних матеріалах російських ЗМІ та коментарях експертів після офіційного вступу Гофмана на посаду. Роман Гофман офіційно очолив «Моссад» 2 червня 2026 року, змінивши на цій посаді Давида Барнеа. Відповідне рішення раніше ухвалив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, а кандидатуру затвердили після проходження необхідних процедур.

    Гофман став першим уродженцем Білорусі, який очолив ізраїльську зовнішню розвідку. Він народився у Гомельській області, а в 1990 році разом із родиною репатріювався до Ізраїлю у підлітковому віці. Свою військову кар’єру він почав у бронетанкових військах Армії оборони Ізраїлю, пройшовши шлях від молодшого офіцера до командира дивізії, а згодом обіймав посаду військового секретаря прем’єр-міністра. У червні 2026 року він офіційно вступив на посаду директора «Моссаду».

    Російські аналітики звертають увагу на його знання пострадянського простору, російської мови та досвід роботи на високому рівні в системі безпеки Ізраїлю. На їхню думку, ці фактори можуть сприяти більш глибокому аналізу процесів у регіоні та взаємодії між Москвою й Тегераном.

    Останніми роками саме співпраця Росії та Ірану в оборонній та технологічній сферах стала одним із ключових чинників безпеки на Близькому Сході. Зокрема, міжнародні експерти звертають увагу на питання передачі озброєнь, виробництва безпілотників, розвитку ракетних програм та логістичних зв’язків між двома країнами.

    У російських матеріалах також висловлюється думка, що ізраїльська розвідка може приділяти більше уваги моніторингу технологічного співробітництва Москви й Тегерана, постачанню озброєнь та каналам взаємодії між двома державами. Водночас офіційно Ізраїль не заявляв про зміну стратегічних пріоритетів «Моссаду» чи створення окремого “російського напрямку” як головного фокусу служби.

    Призначення Гофмана відбувається на тлі складної безпекової ситуації на Близькому Сході та триваючого протистояння між Ізраїлем та іранськими союзниками в регіоні. У цих умовах увага ізральських спецслужб до військово-технічної співпраці Ірану з іншими державами, зокрема Росією, імовірно, залишатиметься високою.

    За даними ізраїльських та міжнародних ЗМІ, призначенню Гофмана передували тривалі юридичні дискусії та перевірки, однак зрештою його кандидатуру було затверджено, а сам він очолив одну з найвпливовіших розвідувальних структур світу. Його п’ятирічний термін на посаді розпочався на тлі загострення регіональної конкуренції та змін у глобальній архітектурі безпеки.

  • Литва попередила про нову загрозу з боку Росії

    Литва попередила про нову загрозу з боку Росії

    Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що литовські спецслужби володіють розвідувальною інформацією про підготовку Росією можливих провокацій проти країн Балтії та Польщі. За його словами, Кремль може вдатися до локальних атак на об’єкти критичної інфраструктури, намагаючись перевірити готовність і єдність Північноатлантичного альянсу. Про це повідомляє литовський мовник LRT.

    За словами Науседи, Росія продовжує розглядати країни східного флангу НАТО як потенційний напрямок для гібридного тиску. Литовський президент вважає, що російський диктатор Володимир Путін не відмовився від наміру випробувати міцність союзницьких зобов’язань Альянсу, тому може вдатися до окремих провокацій проти Польщі та держав Балтії.

    Як зазначив глава держави, йдеться не про масштабне військове вторгнення, а про точкові операції, які можуть бути спрямовані проти транспортної, енергетичної або іншої критично важливої інфраструктури. За його словами, для реалізації таких сценаріїв Росія може використовувати як традиційні військові засоби, так і інші інструменти впливу.

    Науседа пояснив, що розвідка вже має інформацію про сам факт підготовки можливих операцій, однак наразі неможливо визначити точний час або місце їх проведення.

    “Інша сторона може ще не завершити процес планування, а нам може бути відомо лише про сам факт підготовки або передбачувану ціль”, — зазначив президент Литви.

    Водночас він наголосив, що литовська влада не чекає розвитку подій, а вже вживає превентивних заходів для захисту країни. За словами Науседи, у Литві суттєво посилили охорону стратегічних транспортних вузлів, енергетичної інфраструктури та інших об’єктів, які можуть стати потенційною ціллю диверсій чи атак.

    Президент підкреслив, що державні структури готуються до різних сценаріїв розвитку подій, включаючи так звані кінетичні операції. Цим терміном позначають військові дії із застосуванням фізичної сили, зокрема ракетного озброєння, ударних безпілотників, артилерії, авіації чи інших засобів ураження.

    “Йдеться про кінетичні операції — не про масштабні дії, а про точкові кінетичні операції, які з високою ймовірністю можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури”, — наголосив Науседа.

    Литовська влада вважає, що подібні дії можуть бути частиною ширшої стратегії Кремля із посилення тиску на країни НАТО та створення атмосфери нестабільності в регіоні. Саме тому Вільнюс підтримує постійну координацію з партнерами по Альянсу та посилює заходи безпеки на своїй території.

    Раніше також повідомлялося про ризики можливих провокацій, які Росія може організувати із використанням безпілотників або інших засобів, намагаючись дискредитувати Україну чи створити додаткову напругу поблизу кордонів країн НАТО.

    Водночас у Польщі нещодавно заявляли, що наразі Росія не має достатніх ресурсів для здійснення повномасштабного військового нападу на польську територію. За словами представників Варшави, оприлюднення інформації про потенційні плани Кремля має стати одним із елементів стримування, щоб не допустити реалізації можливих агресивних сценаріїв.