Golosnovinua.com

Позначка: Розвідка

  • Фінляндія підняла винищувачі через дрони біля кордону РФ

    Фінляндія підняла винищувачі через дрони біля кордону РФ

    У Фінляндії різко посилили заходи безпеки поблизу кордону з Росією після нової серії повідомлень про невідомі безпілотники, які помітили у прикордонних районах країни. У нічний час фінські збройні сили спільно з поліцією провели масштабну операцію із пошуку дронів у районі Кууканіємі в провінції Лемі, що розташована приблизно за 30 кілометрів від російського кордону. Для контролю повітряного простору та моніторингу ситуації фінська армія підняла у небо реактивні винищувачі F/A-18 Hornet, повідомляє Yle.

    За інформацією фінських медіа, операція тривала вночі та супроводжувалася активним використанням військової авіації. Місцеві жителі повідомляли про низькі польоти гелікоптерів, які прочісували територію за допомогою прожекторів та спеціального обладнання спостереження. Один із очевидців розповів, що бачив вертоліт, який повільно кружляв над районом Кууканіємі, скануючи місцевість потужним світлом, після чого приземлився на відкритій ділянці неподалік піщаного поля.

    Фінські сили оборони підтвердили факт проведення нічної місії, однак деталей щодо характеру операції не розголошують. У військовому командуванні лише зазначили, що йшлося про заходи з моніторингу та перевірки повітряного простору у прикордонному регіоні. Водночас у поліції підтвердили, що останніми тижнями кількість повідомлень про невідомі дрони та підозрілу активність поблизу стратегічних об’єктів значно зросла.

    За словами представників правоохоронних органів, жителі різних районів країни дедалі частіше повідомляють про безпілотники, які здійснюють польоти поблизу об’єктів критичної інфраструктури, військових баз, ліній електропередач та прикордонних зон. Через це поліція та військові регулярно виїжджають на перевірку подібних сигналів, а моніторинг невідомих літальних апаратів фактично став частиною щоденної роботи сил безпеки.

    Окрім району Кууканіємі, активність військової авіації спостерігалася також у небі над південно-східною частиною Фінляндії та регіоном Пірканмаа. Очевидці повідомляли про польоти винищувачів F/A-18, які виконували посилене патрулювання повітряного простору поблизу кордону з Росією. За інформацією місцевих ЗМІ, літаки здійснювали розвідувальні маневри та відпрацьовували швидке реагування у разі виявлення невідомих об’єктів.

    Інцидент став черговим у серії випадків, пов’язаних із появою невідомих дронів у повітряному просторі Фінляндії. Особливу увагу влада почала приділяти цій проблемі після інциденту 3 травня, коли безпілотник порушив повітряний простір країни поблизу муніципалітету Віролахті, який межує з Ленінградською областю Росії. Тоді дрон певний час перебував над територією Фінляндії, однак його тип, походження та мету польоту встановити не вдалося. Згодом апарат залишив фінський повітряний простір.

    Після цього у країні почали фіксувати нові випадки появи невідомих безпілотників. Частина інцидентів стосувалася польотів поблизу військових об’єктів та важливої інфраструктури, що викликало серйозне занепокоєння у влади. У Фінляндії не виключають, що деякі дрони можуть використовуватися для розвідки, збору інформації або перевірки реакції систем протиповітряної оборони.

    Водночас фінська влада пояснила, чому в окремих випадках військові не намагалися збивати або перехоплювати безпілотники. За словами представників оборонного відомства, частина дронів перебувала у безпосередній близькості до російського кордону, а тому будь-які агресивні дії могли призвести до небезпечної ескалації чи дипломатичного конфлікту з Москвою. У Гельсінкі підкреслюють, що намагаються діяти максимально обережно, але при цьому не допустити порушення власної безпеки.

    Після вступу Фінляндії до НАТО ситуація на кордоні з Росією стала значно напруженішою. Країна має понад 1300 кілометрів спільного кордону з РФ, що робить її одним із ключових напрямків спостереження та контролю для Альянсу. На тлі війни Росії проти України фінська влада неодноразово заявляла про зростання ризиків гібридних загроз, включно з кібератаками, диверсіями, порушеннями повітряного простору та активністю невідомих безпілотників.

    Останнім часом у Фінляндії також посилили охорону критичної інфраструктури після кількох резонансних інцидентів у Балтійському морі, де пошкоджувалися підводні кабелі та енергетичні комунікації. Фінські спецслужби не виключають, що безпілотники можуть використовуватися для спостереження за такими об’єктами або координації потенційних диверсійних дій.

    Експерти з безпеки зазначають, що поява невідомих дронів поблизу російського кордону є частиною ширшої тенденції у країнах Північної Європи. Подібні інциденти останнім часом фіксували також у Швеції, Норвегії та країнах Балтії, де влада дедалі частіше повідомляє про спроби повітряної розвідки, активність безпілотників і підозрілі пересування поблизу військових об’єктів.

    На цьому тлі фінська влада продовжує посилювати систему повітряного спостереження, розширювати можливості прикордонної охорони та збільшувати кількість патрулів у стратегічних районах. У Гельсінкі наголошують, що безпека кордону та контроль повітряного простору залишаються одним із головних пріоритетів держави в умовах зростання напруги у відносинах між Росією та країнами НАТО.

  • Куба закупила сотні ударних дронів і може готувати атаки на США

    Куба закупила сотні ударних дронів і може готувати атаки на США

    Куба опинилася у центрі нового міжнародного скандалу після появи інформації про масштабну закупівлю ударних безпілотників, які потенційно можуть бути використані проти об’єктів Сполучених Штатів. За даними Axios, кубинська влада придбала понад 300 військових дронів та вже обговорювала сценарії їхнього застосування для можливих атак по американській базі у Гуантанамо та місту Кі-Уест, що розташоване приблизно за 150 кілометрів від узбережжя острова.

    Видання посилається на секретні розвідувальні матеріали та джерела у структурах безпеки США. За інформацією американської розвідки, Гавана останніми місяцями активно нарощує співпрацю у військовій сфері з Росія та Іран, які можуть бути постачальниками дронів, комплектуючих і технологій для кубинських силових структур. Окремо зазначається, що навесні кубинська влада зверталася до Москви та Тегерана із запитами на додаткові поставки безпілотників, а також іншого військового обладнання.

    У Вашингтоні ці дані викликали серйозне занепокоєння. Американські чиновники побоюються, що вперше за десятиліття поблизу території США може з’явитися потенційна ударна безпілотна інфраструктура, здатна створювати загрозу військовим об’єктам та цивільній інфраструктурі. Особливу увагу американські спецслужби приділяють саме можливості використання FPV-дронів або баражуючих боєприпасів, які можуть запускатися невеликими групами та складно перехоплюються традиційними системами ППО.

    За словами одного з високопоставлених американських чиновників, якого цитує Axios, у разі підтвердження підготовки атак або розміщення ударних систем поблизу американських баз США можуть розглядати варіант «військового реагування». У Вашингтоні дедалі частіше говорять про те, що Куба перестає бути лише проблемним сусідом і поступово перетворюється на плацдарм для держав, які США вважають своїми стратегічними противниками.

    Ситуація набуває особливого значення через географічне розташування Куби. Відстань між кубинським узбережжям і американським містом Кі-Уест є однією з найменших між США та іншими державами регіону. Саме тому будь-яке розміщення ударних систем на острові автоматично викликає асоціації з періодом Холодної війни та Карибською кризою 1962 року, коли світ опинився на межі ядерного конфлікту через радянські ракети на Кубі.

    На тлі зростання напруги директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив візит на Кубу, де провів закриті переговори з представниками місцевої влади та силових структур. За словами представників американської розвідки, Реткліфф жорстко попередив кубинське керівництво про неприпустимість використання острова як «платформи для просування ворожих інтересів у Західній півкулі». Офіційних деталей переговорів не розголошують, однак джерела американських медіа повідомляють, що США висловили Кубі серйозні претензії через її контакти з Москвою та Тегераном.

    Паралельно американські військові суттєво посилили активність у Карибському регіоні. Поблизу Куби останніми тижнями фіксується збільшення кількості польотів розвідувальної авіації США, включно з літаками радіоелектронної розвідки та безпілотними системами спостереження. Аналітики вважають, що Вашингтон намагається оцінити масштаби військової співпраці Куби з Росією та Іраном, а також перевірити інформацію про можливе розміщення нових систем озброєння на острові.

    Деякі американські експерти вже проводять паралелі між нинішньою ситуацією навколо Куби та розвитком подій у Венесуела, де Росія та Іран протягом останніх років також активно розширювали військово-технічну співпрацю. Крім того, у США побоюються створення неформального альянсу антиамериканськи налаштованих держав у Латинській Америці, який може використовуватися для тиску на Вашингтон у регіоні.

    Водночас сама Куба переживає одну з найглибших економічних криз за останні десятиліття. У Гавана та інших містах країни регулярно відбуваються протести через масштабні відключення електроенергії, дефіцит пального та нестачу продовольства. Через брак нафти в країні суттєво скоротилася робота транспорту, виникли проблеми з функціонуванням лікарень та комунальних служб. У деяких регіонах медичні установи були змушені переносити або скасовувати операції через перебої з електропостачанням.

    Економічна ситуація погіршується також через міжнародний тиск. Після жорсткішої політики адміністрації президента США Дональд Трамп канадська компанія Sherritt International, яка була одним із ключових інвесторів у видобуток нікелю на Кубі, оголосила про згортання діяльності на острові. Це може завдати нового удару по економіці країни, для якої експорт нікелю залишався одним із головних джерел валютних надходжень.

    На цьому фоні американські політики дедалі частіше закликають Білий дім посилити санкції проти Куби та активізувати військову присутність у регіоні. Частина конгресменів вимагає жорсткої відповіді на будь-які спроби Куби співпрацювати з Росією та Іраном у сфері озброєнь, вважаючи це прямою загрозою національній безпеці США.

    Наразі офіційна Гавана не коментувала інформацію про закупівлю ударних дронів та можливі плани їхнього використання. Водночас експерти зазначають, що навіть сам факт появи подібних повідомлень уже значно підвищує напруженість у відносинах між США та Кубою і може призвести до нового витка протистояння у Карибському регіоні.

  • Зеленський показав документи ГУР про можливі удари РФ по «центрах ухвалення рішень»

    Зеленський показав документи ГУР про можливі удари РФ по «центрах ухвалення рішень»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка отримала документи, які можуть свідчити про підготовку Росією нових ракетно-дронових атак по так званих «центрах ухвалення рішень» в Україні.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами Зеленського, фахівці Головного управління розвідки Міністерства оборони України здобули матеріали, у яких міститься інформація про можливі цілі для майбутніх ударів РФ.

    Президент уточнив, що у документах фігурують майже два десятки політичних центрів та військових об’єктів.

    «Варто зауважити спеціально для російського керівництва, що Україна все ж таки не Росія, і, на відміну від країни-агресора, де є чіткий автор цієї війни та його багатолітнє оточення, яке забезпечує його відірваність від реалій, джерелом захисту України є готовність українського народу битись за свою незалежність та свою власну самостійну державу», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що українська сторона вже врахувала отриману інформацію та реагує на потенційні загрози.

    Також Зеленський оприлюднив фотографії документів і супутникові знімки, датовані 6 травня. На опублікованих матеріалах видно перелік об’єктів, які Росія, ймовірно, розглядала як можливі цілі для ударів.

    Серед них — будівля Офісу президента у центрі Києва, захищені підземні приміщення, а також резиденція президента на околицях столиці.

    На документах можна побачити супутникові знімки, координати та список об’єктів, які були «запропоновані до ураження».

    Президент також підкреслив, що Україну неможливо залякати атаками чи погрозами.

    «Українці заслуговують на свій суверенітет так само, як і будь-яка інша нація. Народ неможливо перемогти. Росії треба закінчувати свою війну та домовлятись про достойний мир, а не шукати, чим ще залякати Україну», — заявив глава держави.

    На тлі останніх масованих ударів Росії по Україні тема безпеки державних установ і стратегічних об’єктів знову опинилася у центрі уваги. Російська пропаганда неодноразово використовувала термін «центри ухвалення рішень», погрожуючи ударами по українському військово-політичному керівництву.

    Напередодні Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Києву за останній час. Внаслідок удару по житловому будинку загинули мирні жителі, серед яких діти.

    Раніше Зеленський також заявляв, що Кремль намагається втягнути режим Олександра Лукашенка у війну — або проти України, або проти однієї з країн НАТО.

  • ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    ГУР: Росія планує довести частку реактивних “Шахедів” до 50%

    Росія планує суттєво наростити виробництво реактивних ударних безпілотників і збільшити їхню частку до 50% у загальному випуску дронів типу “Шахед”. Про це повідомили представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України, інформацію передає видання «Оборонці» у матеріалі, присвяченому розвитку російських далекобійних БПЛА та перспективам протидії української системи ППО.

    За даними ГУР, російська оборонна промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних безпілотників “Герань-4” і “Герань-5”. Також повідомляється, що наявні виробничі потужності дозволяють випускати до 500 таких апаратів на місяць. Окремо зазначається, що серійне виробництво “Герані-3” планується розпочати у другій половині цього року.

    У розвідці наголошують, що стратегічна мета Росії полягає у зміні структури застосування ударних БПЛА. Йдеться про поступове збільшення частки реактивних дронів до рівня близько 50% від загальної кількості безпілотників типу “Шахед”, які використовуються для ударів по території України.

    Також у ГУР повідомляють, що у 2026 році Росія може вийти на масштабні обсяги виробництва: до 60 тисяч ударних далекобійних безпілотників і ще приблизно 50 тисяч дронів-приманок, які застосовуються для перевантаження української системи протиповітряної оборони та відволікання засобів перехоплення.

    За оцінками української розвідки, “Герань-5” є або копією, або технологічним аналогом іранського безпілотника Karrar. Повідомляється, що цей тип дрона здатен розвивати швидкість до 600 км/год, що суттєво відрізняє його від класичних ударних “Шахедів” і наближає за характеристиками до малої крилатої ракети або дрона-ракети.

    У ГУР також зазначають, що застосування реактивних безпілотників наразі переважно має випробувальний характер. Це означає, що Росія продовжує тестування нових типів озброєння без їх масового бойового використання у повному обсязі, проте паралельно розширює виробництво.

    За інформацією розвідки, для запусків таких дронів Росія використовує спеціально підготовлені майданчики, які в матеріалах називають “дронодромами”. Серед них згадуються об’єкти в Орловській області, а також території на тимчасово окупованих районах, зокрема в районі Донецького аеропорту.

    Окремо ГУР наводить технічні характеристики “Герані-5”, які вже фіксувалися у попередніх дослідженнях. Зокрема, йдеться про повну злітну масу близько 850 кг, крейсерську швидкість у межах 450–600 км/год, дальність польоту до 950 км та тривалість польоту до двох годин. Максимальна висота польоту заявляється до 6 км, хоча фактичне застосування, за даними розвідки, фіксується переважно на висотах від 200 метрів до 3 км.

    Також зазначається, що ці безпілотники використовують супутникову навігацію “Комета-М12” із багатоканальною антеною, яка підвищує стійкість до засобів радіоелектронної боротьби та ускладнює придушення сигналу під час польоту.

    У ГУР підкреслюють, що розвиток реактивних ударних дронів є одним із напрямків, який Росія використовує для підвищення ефективності повітряних атак та ускладнення роботи української системи протиповітряної оборони через зростання швидкості та маневреності цілей.

  • Угорщина вислала російського розвідника

    Угорщина вислала російського розвідника

    Угорщина непублічно вислала з країни російського розвідника, який працював під дипломатичним прикриттям і, за даними розслідування, намагався встановлювати контакти з впливовими політичними та аналітичними структурами, близькими до оточення прем’єр-міністра Віктора Орбана. Про це повідомляє VSquare із посиланням на кілька джерел в угорському уряді.

    Йдеться про 36-річного третього секретаря посольства Росії в Будапешті Артура Сушкова. За даними журналістів, він залишив територію Угорщини разом із дружиною 4 травня 2026 року після рішення про його висилку. Угорські спецслужби ідентифікували його як співробітника Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації, який діяв під дипломатичним прикриттям.

    Розслідування встановило, що Сушков зосереджував свою діяльність на проникненні у праві політичні кола, аналітичні центри та освітні установи, які мають вплив на формування зовнішньої політики Угорщини. Серед структур, до яких він намагався отримати доступ, називають Колегіум Матіаса Корвіна (MCC), Угорський інститут міжнародних відносин (HIIA), а також Інститут стратегії та політики імені Джона Лукача при Університеті державної служби Людовіка, де готують кадри для армії, поліції та спецслужб.

    За інформацією джерел, Сушков проводив закриті зустрічі, встановлював неформальні контакти з представниками експертного середовища та намагався вибудовувати мережу інформаторів. Також він проявляв інтерес до внутрішньополітичної ситуації в Угорщині та її позиції щодо війни Росії проти України, що викликало особливу увагу контррозвідки.

    У ході операції, яку проводило Управління із захисту конституції Угорщини у співпраці зі спецслужбою однієї з країн НАТО, було встановлено, що російський дипломат міг ініціювати процес вербування щонайменше трьох осіб. Ці дані стали одним із ключових аргументів для ухвалення рішення про його висилку.

    Водночас журналістське розслідування вказує, що рішення про видворення Сушкова ухвалили із затримкою. Спочатку, за даними джерел, угорська контррозвідка ще в лютому 2026 року пропонувала негайно припинити його діяльність і вислати з країни. Однак тоді ця ініціатива не була підтримана політичним керівництвом.

    Причиною затримки називають політичний контекст: напередодні парламентських виборів уряд Орбана не хотів загострювати відносини з Москвою, яка, за оцінками співрозмовників журналістів, зберігала інтерес до політичних процесів в Угорщині та могла розглядатися як фактор зовнішньої підтримки чинної влади. Лише після виборів 12 квітня, коли політична ситуація змінилася, рішення про висилку було реалізовано.

    Офіційно Будапешт не оприлюднював деталі операції та не підтверджував публічно звинувачення у шпигунстві. Водночас джерела в спецслужбах країн НАТО зазначають, що навіть після висилки Сушкова в російському посольстві в Будапешті можуть залишатися щонайменше десять осіб, які ідентифікуються або підозрюються як співробітники російських спецслужб під дипломатичним прикриттям.

    Інцидент став черговим епізодом у довготривалих дискусіях щодо ролі Росії в Центральній Європі та рівня її розвідувальної активності в країнах НАТО. Угорщина неодноразово опинялася в центрі уваги через свої політичні контакти з Москвою та більш обережну позицію щодо санкційної політики ЄС.

    Паралельно в країні тривають і внутрішньополітичні процеси, які посилюють увагу до діяльності державних інституцій. Раніше повідомлялося про розслідування щодо бізнес-структур, які отримували значні державні контракти за часів уряду Орбана. Сам прем’єр заявляв про намір залишатися лідером партії «Фідес» за підтримки її з’їзду, хоча й допускав можливість відмови від депутатського мандата в новому парламенті.

    На тлі цих подій висилка російського розвідника стала ще одним сигналом посилення роботи угорської контррозвідки та водночас показала складний баланс між політичними інтересами та безпековими рішеннями всередині країни.

  • Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Європа фіксує зростання загроз проти опонентів Росії за кордоном

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році європейські уряди та спецслужби фіксують зростання кількості інцидентів, які можуть бути пов’язані зі спробами тиску, стеження та потенційних атак проти опонентів російського режиму за кордоном. Про це повідомляє abc News із посиланням на західних посадовців та матеріали розвідки, а також на дані правоохоронних органів країн ЄС.

    За оцінками європейських урядовців, йдеться не про окремі поодинокі випадки, а про більш системну тенденцію, яка посилилася після 2022 року. У фокусі потенційних загроз опиняються російські опозиційні активісти, військові перебіжчики, правозахисники та особи, які публічно підтримують Україну або критикують політику Кремля. Представники спецслужб зазначають, що географія таких інцидентів охоплює різні країни Європи, що, на їхню думку, свідчить про розширення масштабів активності.

    Одним із найбільш показових прикладів, який наводять європейські медіа та слідчі матеріали, є ситуація навколо російського активіста Володимира Осечкіна, який перебуває під державною охороною у Франції з 2022 року. Французька влада вважає, що йому може загрожувати серйозна небезпека. За даними судових документів, у квітні 2025 року група чоловіків російського походження протягом кількох годин спостерігала за будинком Осечкіна на південному заході Франції, фіксуючи об’єкт на фото та відео. Сам активіст раніше повідомляв про ознаки стеження, а слідчі розглядали це як можливу підготовку до подальших дій.

    У низці інших країн Європейського Союзу також фіксувалися інциденти, які викликали занепокоєння правоохоронців. У Литві спецслужби заявляли про розкриття змов, які могли бути спрямовані проти осіб, пов’язаних із підтримкою України та російських опозиційних діячів. У Німеччині повідомлялося про запобігання можливим операціям проти представників оборонного сектору та українських посадовців, які працюють у сфері безпеки. У Польщі у 2024 році було затримано підозрюваного у справі щодо підготовки замаху на президента України. В Іспанії того ж року зафіксували вбивство російського перебіжчика, у якому слідство розглядає можливу причетність осіб, пов’язаних із російськими структурами.

    Західні розвідувальні служби зазначають, що після 2022 року змінився характер таких операцій. Якщо раніше подібні дії, за їхніми оцінками, могли мати більш прямий формат, то зараз частіше застосовуються складніші схеми із залученням посередників, кримінальних виконавців або осіб, які не пов’язані безпосередньо з державними структурами. Такий підхід, за словами аналітиків, дозволяє ускладнити встановлення організаторів і знизити ризик прямої міжнародної відповідальності.

    Офіційна позиція Росії залишається незмінною. Російська влада раніше неодноразово відкидала звинувачення у причетності до будь-яких операцій проти опонентів за кордоном, називаючи такі заяви безпідставними.

    Водночас європейські чиновники наголошують, що навіть за відсутності прямих доказів у кожному окремому випадку загальна картина викликає занепокоєння. За їхніми словами, подібні дії можуть мати не лише фізичний, але й психологічний ефект, спрямований на створення атмосфери страху серед опозиційно налаштованих осіб та тих, хто підтримує Україну.

    Представники спецслужб також підкреслюють, що навіть у випадках, коли окремі операції вдається зірвати, це не виключає повторних спроб тиску або спостереження. У цьому контексті європейські країни продовжують посилювати заходи безпеки щодо осіб, які можуть перебувати у групі ризику, та координувати обмін інформацією між розвідувальними структурами.

    Ситуація залишається предметом постійного моніторингу з боку європейських урядів, які розглядають її як частину ширшого безпекового виклику, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України та активізацією гібридних загроз у Європі.

  • “Ресурсна колонія”: розвідка перехопила плани РФ щодо окупованих територій — що саме хоче вивезти Кремль

    “Ресурсна колонія”: розвідка перехопила плани РФ щодо окупованих територій — що саме хоче вивезти Кремль

    Росія готує масштабну програму економічного використання тимчасово окупованих територій України, яка передбачає фактичне виснаження ресурсів і повторення сценарію Донбасу. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після доповіді української розвідки.

    За словами глави держави, українські спецслужби отримали документи, які свідчать про системні плани Кремля щодо південних регіонів України. Йдеться не лише про військовий контроль, а й про економічну експлуатацію територій — із акцентом на видобуток корисних копалин та вивезення аграрної продукції.

    Згідно з цими матеріалами, Росія планує значно наростити видобуток на щонайменше 18 родовищах. У переліку стратегічних ресурсів — титан, літій, тантал, ніобій, циркон, молібден і графіт. Це критично важливі матеріали для сучасної промисловості, зокрема оборонної, електронної та енергетичної сфер.

    Експерти зазначають, що багато з цих ресурсів мають глобальне значення. Наприклад, літій використовується у виробництві акумуляторів для електромобілів і електроніки, а титан — у авіаційній та оборонній промисловості. Таким чином, контроль над такими родовищами може мати не лише економічні, а й геополітичні наслідки.

    Окрім видобутку корисних копалин, Росія планує активно вивозити сільськогосподарську продукцію. Зокрема, цьогорічний урожай зерна, за даними розвідки, розглядається як один із ключових ресурсів для подальшого експорту або внутрішнього використання. Подібна практика вже фіксувалася раніше — українська влада неодноразово заявляла про незаконне вивезення зерна з окупованих територій.

    Президент наголосив, що такі дії фактично повторюють сценарій, який Росія реалізувала на Донбасі після 2014 року. Там значна частина промислових підприємств була або знищена, або вивезена, а економіка регіону поступово деградувала. За оцінками українських і міжнародних аналітиків, це призвело до глибокої деіндустріалізації та втрати економічного потенціалу.

    У випадку південних областей, за словами Зеленського, Кремль планує діяти за схожою логікою: максимальне вилучення ресурсів без інвестування у відновлення чи розвиток територій. Це означає, що регіони можуть бути перетворені на сировинну базу без перспективи економічного відновлення.

    «Ми розуміємо ці наміри і готуємося протидіяти цьому мародерству», — заявив президент, підкресливши, що Україна вже працює над відповідними заходами.

    Аналітики звертають увагу, що подібна стратегія має кілька рівнів. По-перше, це короткострокове отримання ресурсів для підтримки російської економіки, яка перебуває під санкційним тиском. По-друге, це спроба послабити Україну, позбавивши її частини економічного потенціалу. І по-третє — створення додаткових важелів впливу на глобальні ринки сировини.

    Важливо й те, що багато з названих ресурсів входять до списку критичних для Європейського Союзу та США. Це означає, що контроль над ними може використовуватися як інструмент геополітичного тиску, особливо в умовах глобальної конкуренції за стратегічні матеріали.

    Українська розвідка продовжує аналіз отриманих документів, а влада — інформувати міжнародних партнерів про ризики, пов’язані з діями Росії на окупованих територіях. Очікується, що ці дані можуть стати підставою для посилення санкцій або нових політичних рішень на міжнародному рівні.

    Йдеться не лише про військову окупацію, а про комплексну стратегію економічного використання територій. І саме це, за словами української влади, становить одну з найбільших загроз у довгостроковій перспективі — адже мова йде про втрату ресурсів, які визначають майбутній розвиток країни.

  • СБУ повідомила про ураження кораблів і винищувача РФ під час спецоперації в Криму

    СБУ повідомила про ураження кораблів і винищувача РФ під час спецоперації в Криму

    У ніч на 26 квітня підрозділи Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України провели багатоцільову спецоперацію на території тимчасово окупованого Криму. Ціллю ударів стали об’єкти російських військово-морських і повітряних сил у Севастополі та на військовому аеродромі «Бельбек». Про це повідомила СБУ.

    Операція, за даними української спецслужби, була спрямована на послаблення бойових можливостей Чорноморського флоту РФ та систем протиповітряної оборони, які забезпечують контроль Росії над окупованим півостровом і підтримку військових дій проти України.

    За інформацією СБУ, в районі Севастополя було уражено одразу кілька об’єктів російського флоту. Серед них:

    • великий десантний корабель «Ямал»;
    • великий десантний корабель «Фільченков»;
    • корабель радіоелектронної розвідки «Іван Хурс»;
    • навчальний центр «Лукомка»;
    • штаб радіотехнічної розвідки сил протиповітряної оборони;
    • радіолокаційна станція МР-10М1 «Мис-М1».

    Ці об’єкти, за оцінками українських військових, відіграють важливу роль у забезпеченні спостереження за акваторією Чорного моря, координації військових операцій та захисті російських корабельних угруповань у регіоні.

    Окремо СБУ повідомила про ураження військового аеродрому «Бельбек», який є одним із ключових авіаційних вузлів Росії в Криму. Саме там базується частина винищувальної авіації, яка використовується для патрулювання Чорного моря та прикриття військових об’єктів на півострові.

    За даними СБУ, серед уражених цілей — винищувач МіГ-31, який Росія застосовує також як носій гіперзвукових ракет «Кинджал».

    Також було завдано удару по техніко-експлуатаційній частині аеродрому, яка відповідає за обслуговування, підготовку та ремонт авіаційної техніки.

    Українська спецслужба заявляє, що під час операції були уражені також елементи російської системи протиповітряної оборони та радіолокаційного спостереження. Зокрема:

    • штаб радіотехнічної розвідки сил ППО РФ;
    • радіолокаційна станція МР-10М1 «Мис-М1».

    Ці системи забезпечують виявлення повітряних цілей та координацію протидії ударам, зокрема ракетам і безпілотникам.

    Т.в.о. керівника СБУ Євгеній Хмара наголосив, що операція має не лише тактичне, а й стратегічне значення.

    «Це не просто знищення техніки. Це системне послаблення можливостей ворога контролювати повітряний і морський простір, прикривати свої сили та планувати нові атаки», — заявив він.

    У СБУ підкреслюють, що удари по Криму є частиною ширшої стратегії зниження військового потенціалу Росії на окупованих територіях.

    Після серії вибухів у Севастополі та районі «Бельбеку» окупаційна влада запроваджувала тимчасові обмеження на транспорт. Зокрема, повідомлялося про зупинку руху електричок на ділянці «Севастополь – Інкерман-1», що пов’язували з наслідками атаки безпілотників.

    Російські офіційні структури традиційно не підтверджують повні масштаби втрат або обмежуються повідомленнями про «відбиті атаки», не уточнюючи наслідків.

    Крим залишається ключовою військовою базою Росії в Чорному морі. Саме з його території здійснюється управління частиною флоту, авіації та систем ППО, а також планування ракетних ударів по території України.

    Ураження кораблів, авіації та радіолокаційних систем у цьому регіоні має комплексний ефект — від ускладнення логістики до зниження здатності Росії контролювати повітряний і морський простір.

    Українські силові структури останнім часом регулярно повідомляють про операції на окупованому півострові, спрямовані на поступове виснаження військової інфраструктури РФ.

    Заява СБУ про нічну операцію в Криму свідчить про подальше розширення географії та складності українських ударів по російських військових об’єктах. Під удар потрапили як корабельні, так і авіаційні та розвідувальні системи, що може мати довгострокові наслідки для боєздатності російських сил у регіоні Чорного моря.

  • Угорський розвідник координував збір даних в Україні — СБУ

    Угорський розвідник координував збір даних в Україні — СБУ

    Служба безпеки України заявила про викриття агентурної мережі іноземної розвідки, яка діяла на Закарпатті та займалася збором інформації оборонного і суспільно-політичного характеру.

    За даними слідства, координатором мережі був кадровий співробітник військової розвідки Угорщини Золтан Андре. Повідомляється, що раніше, у 2016–2020 роках, він працював у Грузії під дипломатичним прикриттям, а з 2021 року зосередив свою діяльність на Україні.

    Як встановили правоохоронці, агент вербував місцевих жителів, яких залучав до збору інформації. Серед основних завдань було отримання даних про рівень військової захищеності регіону, суспільно-політичні настрої населення, а також можливу реакцію місцевих жителів у разі гіпотетичного введення угорських військ.

    За інформацією СБУ, координація діяльності відбувалася під час особистих зустрічей, які організовувалися на території Угорщини.

    На тлі цього розслідування варто зазначити, що останнім часом відносини між Україною та Угорщиною залишаються напруженими. Офіційний Київ неодноразово заявляв про наявність розбіжностей із Будапештом щодо низки політичних та безпекових питань.

    Наразі тривають слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх причетних до діяльності агентурної мережі та документування їхніх дій.

  • РФ готує нову ескалацію на Донбасі: під загорозою Слов’янськ і Костянтинівка

    РФ готує нову ескалацію на Донбасі: під загорозою Слов’янськ і Костянтинівка

    За інформацією наших джерел західні розвідувальні структури оцінюють можливість активізації бойових дій з боку Росії в літній період 2026 року. Йдеться про потенційні загрози на напрямках Донбасу, зокрема в районах Слов’янська та Костянтинівки.

    Мі-6 передала в ОП та Генштаб розвідувальні дані про те, що Кремль готує велику наступальну операцію з метою оточення Слов’янська і Костянтинівки влітку 2026 року.

    Наразі Росія сформувала 15 нових бригад і активно накопичує БПЛА та техніку для літньої кампанії.

    На думку британської розвідки, Україна повинна терміново посилити мобілізацію та сформувати резерви до мільйона осіб, щоб мати можливість утримати головний форпост на Донбасі.