Позначка: RSF

  • Тиск на журналістів набирає обертів: міжнародна організація б’є на сполох через серію атак в Україні

    Тиск на журналістів набирає обертів: міжнародна організація б’є на сполох через серію атак в Україні

    Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» (RSF) закликала українську владу оперативно встановити та притягнути до відповідальності осіб, причетних до серії нападів, погроз та кампаній дискредитації проти журналістів і незалежних медіа. У заяві організації йдеться про тривожну тенденцію, яка спостерігається останніми тижнями та може становити серйозну загрозу для свободи слова в Україні.

    За даними RSF, лише протягом двох останніх тижнів журналісти щонайменше п’яти українських медіа стали жертвами фізичних нападів, онлайн-погроз або скоординованих інформаційних кампаній через свою професійну діяльність. У міжнародній організації наголошують, що журналісти повинні мати можливість вільно проводити розслідування та публікувати матеріали без страху перед переслідуваннями, залякуванням чи дискредитацією.

    Особливу увагу RSF звернула на події навколо розслідувального проєкту «Слідство.Інфо». 28 травня головна редакторка видання Настя Станко повідомила про масштабну інформаційну атаку проти редакції. За її словами, протягом короткого проміжку часу низка інтернет-ресурсів опублікувала майже ідентичні матеріали, побудовані на дописі блогера Михайла Шнайдера. У цих публікаціях лунали звинувачення на адресу керівниці «Слідства.Інфо» Анни Бабінець щодо нібито завдання репутаційних збитків журналістському конкурсу «Честь професії».

    Згодом аналогічні повідомлення були поширені на низці великих українських інформаційних платформ. У редакції припустили, що така кампанія могла бути пов’язана з нещодавнім розслідуванням про пасинка проросійського політика Віктора Медведчука, яке викликало широкий суспільний резонанс.

    Водночас це був не єдиний випадок тиску на журналістів «Слідства.Інфо». Ще 19 травня двоє журналістів видання зазнали фізичного нападу під час виконання редакційного завдання у Чернігівській області. Під час зйомок у приміщенні місцевої міської ради невідомий чоловік, який назвав себе «незалежним працівником», перешкоджав роботі журналістів, а також кинув їхню камеру на підлогу, пошкодивши техніку.

    У RSF зазначають, що ці інциденти стали лише частиною ширшої хвилі нападів і залякувань, які останнім часом фіксуються в різних регіонах України.

    Так, 26 травня журналістка видання Texty.org.ua Валерія Павленко повідомила про отримання численних онлайн-погроз після виходу її дослідження щодо поширення дезінформації про мігрантів у соціальній мережі TikTok. Після публікації матеріалу журналістка зіткнулася з хвилею агресивних повідомлень та особистих образ у мережі.

    Схожа ситуація виникла і навколо журналістки «Суспільне Дніпро» Інни Лисак. Після виходу інтерв’ю з Федором Зінченком — батьком В’ячеслава Зінченка, якого обвинувачують у вбивстві мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон, журналістка стала об’єктом масштабної хвилі критики та хейту в соціальних мережах.

    Ще один інцидент стався на Волині. Знімальна група Центру журналістських розслідувань «Сила правди» заявила про напад під час роботи над матеріалом. За інформацією редакції, депутат Володимирської міської ради застосував силу щодо журналістки Наталки Коваль, відібравши та розбивши її мобільний телефон.

    Про серйозні погрози повідомила також журналістка видання «Перший Криворізький» Євгенія Бикова. Після публікації серії матеріалів та створення петиції щодо тарифів на водопостачання у Кривому Розі вона почала отримувати повідомлення із прямими погрозами. Серед них були й фрази на кшталт: «деякі журналісти довго не живуть».

    У «Репортерах без кордонів» наголошують, що сукупність цих випадків свідчить про небезпечну тенденцію. Організація закликає українські правоохоронні органи провести ефективні розслідування кожного інциденту та гарантувати безпеку журналістів.

    Менеджерка RSF в Україні Полін Мофре заявила, що кампанія дискредитації проти «Слідства.Інфо» та фізичний напад на журналістів видання викликають особливе занепокоєння через системність і схожість із іншими випадками тиску на представників медіа.

    «Репортери повинні мати можливість розслідувати та публікувати свої висновки, не стикаючись із тиском чи скоординованими кампаніями дискредитації. Винні повинні бути притягнуті до відповідальності», — наголосила вона.

    Україна традиційно залишається однією з держав, де питання безпеки журналістів перебуває під особливою увагою міжнародних організацій. Після початку повномасштабного вторгнення Росії українські медійники працюють в умовах постійних воєнних ризиків, однак останні події демонструють, що небезпека може надходити не лише з фронту, а й через спроби тиску, залякування та дискредитації всередині країни.

    У RSF підкреслюють, що незалежна журналістика є одним із ключових елементів демократичного суспільства, особливо під час війни. Саме тому кожен випадок нападів на журналістів або перешкоджання їхній роботі потребує принципової реакції держави та невідворотного покарання для винних.

  • Україна обігнала США у рейтингу свободи преси: оприлюднено несподівані результати світового індексу

    Україна обігнала США у рейтингу свободи преси: оприлюднено несподівані результати світового індексу

    Україна покращила свої позиції у Всесвітньому індексі свободи преси 2026 року від міжнародної організації Reporters Without Borders (RSF) та посіла 55-те місце серед 180 країн світу. Порівняно з минулим роком країна піднялася одразу на сім позицій, що стало одним із найкращих результатів за останні роки, попри повномасштабну війну та постійні загрози для журналістів.

    У новому рейтингу Україна випередила низку держав, які традиційно вважаються розвиненими демократіями, зокрема США, Італію та Угорщину. Загальний бал України склав 66,10 зі 100 можливих. Особливо високими виявилися показники за соціальним, правовим та політичним критеріями, тоді як найбільш проблемним напрямком залишається безпека журналістів. За цим параметром Україна посіла лише 128-ме місце через воєнні ризики, російські атаки на медіа та загрозу для працівників інформаційної сфери.

    У RSF зазначають, що Україна демонструє позитивну динаміку навіть в умовах війни. Якщо у 2022 році країна перебувала на 106-й позиції, то вже у 2023 році піднялася на 79-те місце, у 2024 році — на 61-ше, а після невеликого падіння у 2025 році знову повернулася до зростання. Таким чином, за чотири роки Україна покращила свої показники більш ніж на 50 позицій.

    Аналітики організації наголошують, що українські медіа продовжують працювати в надзвичайно складних умовах. Повномасштабне вторгнення Росії поставило під загрозу існування багатьох редакцій, змусило журналістів евакуйовуватися, працювати під обстрілами або навіть ставати мішенями окупаційних сил. Водночас саме український медіасектор став одним із ключових елементів протидії російській пропаганді та дезінформації.

    У звіті також наголошується, що загальна ситуація зі свободою преси у світі продовжує стрімко погіршуватися. За даними RSF, вперше за всю 25-річну історію дослідження понад половина країн світу потрапила до категорій із «складною» або «дуже серйозною» ситуацією щодо свободи слова. Серед причин — посилення авторитарних тенденцій, використання законів про національну безпеку для тиску на журналістів, цензура та економічні проблеми медіа.

    Лідерами рейтингу традиційно залишаються Norway, Netherlands, Estonia та Denmark. Саме ці країни демонструють найвищий рівень незалежності медіа, захисту журналістів та прозорості роботи інформаційного сектору. Натомість найгірші показники зафіксовані у Eritrea, North Korea, China та Russia, де незалежна журналістика фактично перебуває під жорстким контролем влади.

    Окремо у звіті згадується Росія, яка опустилася до 172-го місця. За даними RSF, станом на квітень 2026 року в російських тюрмах перебували десятки журналістів, а незалежні редакції змушені працювати в еміграції через переслідування та репресії. Організація називає Росію однією з країн, які активно використовують законодавство про «екстремізм», «тероризм» та «національну безпеку» для придушення свободи слова.

    Попри позитивну динаміку України у рейтингу, міжнародні експерти застерігають, що війна продовжує створювати серйозні ризики для журналістської діяльності. До ключових викликів вони відносять загрозу життю медійників на фронті, руйнування інфраструктури редакцій, економічну нестабільність незалежних медіа та необхідність підтримки інформаційної безпеки держави в умовах війни. Водночас український результат у нинішньому рейтингу демонструє, що навіть під час повномасштабного вторгнення країна зберігає активне та критичне медіасередовище, яке продовжує працювати всупереч воєнним викликам.