Golosnovinua.com

Позначка: Румунія

  • Спецоперація у Варшаві: затримано українця, підозрюваного в підготовці диверсії на румунському оборонному заводі

    Спецоперація у Варшаві: затримано українця, підозрюваного в підготовці диверсії на румунському оборонному заводі

    У Варшаві співробітники Центрального слідчого бюро поліції затримали 25-річного громадянина України Артема С., якого підозрюють у причетності до російської диверсійної мережі. За даними польського видання RMF24, чоловік фігурує у справі про спробу підпалу збройового підприємства Carfil у румунському місті Брашов. Затримання проводив спеціальний антитерористичний підрозділ в одній із варшавських квартир; зазначається, що підозрюваний опору не чинив. Наразі готується його екстрадиція до Бухареста на підставі європейського ордера на арешт.

    За попередніми даними слідства, роль затриманого українця полягала в проведенні розвідки на місцевості, визначенні об’єкта для майбутньої атаки, а також у фінансовому забезпеченні операції. Саму диверсійну мережу, яка безпосередньо керувалася спецслужбами РФ, раніше викрила Служба розвідки Румунії. Відомо, що окрім Артема С., у спробі підпалу оборонного заводу 14 вересня підозрюють ще двох громадян Білорусі.

    Цей інцидент викликав гостру дипломатичну та політичну реакцію румунської влади. Президент Румунії категорично засудив будь-яку причетність Російської Федерації до актів саботажу на території його держави. У зв’язку з викриттям диверсійної мережі Міністерство закордонних справ Румунії офіційно викликало російського посла в Бухаресті для надання пояснень.

     

  • Російський слід у масштабній пожежі: спецслужби Румунії викрили мережу диверсантів, які полювали на оборонні заводи та тренувальні бази

    Російський слід у масштабній пожежі: спецслужби Румунії викрили мережу диверсантів, які полювали на оборонні заводи та тренувальні бази

    Масштабна пожежа, яка восени охопила промислову зону в румунському місті Брашов, виявилася цілеспрямованою атакою російських агентів. Румунська розвідка офіційно повідомила про викриття розгалуженої диверсійної мережі, діяльність якої координувалася безпосередньо з Російської Федерації. Головною мішенню зловмисників став промисловий майданчик Carfil, розташований впритул до стратегічного підприємства CARFIL SA, що входить до складу державного оборонного концерну ROMARM. Зафіксований інцидент стався 14 вересня 2026 року, коли вогонь охопив близько 1000 квадратних метрів території. Внаслідок займання було вщент знищено велику комерційну будівлю, де розташовувалися дві автомайстерні, станція технічного огляду автомобілів та автомийка, що створило пряму загрозу для сусідніх військових виробництв.

    У ході розслідування контррозвідники з’ясували, що безпосередніми виконавцями цієї диверсії виявилися кілька громадян колишніх радянських республік, які мали законні підстави для проживання на території країн Європейського Союзу. Наразі в самій Румунії та низці інших європейських держав тривають активні судові процеси щодо їхньої підривної діяльності. Слідство встановило, що географія інтересів цієї мережі була значно ширшою за межі однієї країни. Російські куратори систематично визначали пріоритетні цілі у всьому регіоні. Під постійним прицілом перебували як державні, так і приватні європейські підприємства, що спеціалізуються на виробництві озброєнь, а також об’єкти критичної військово-промислової інфраструктури.

    Особливу увагу російська агентура приділяла інфраструктурі, яка безпосередньо задіяна у міжнародній допомозі для українського фронту. Протягом усього 2026 року румунські спецслужби фіксували численні спроби підготовки диверсій на багатонаціональних військових об’єктах. Пріоритетними цілями для ворога ставали бази та тренувальні центри, які європейські союзники використовують для підготовки військовослужбовців Збройних сил України. За офіційними оцінками представників розвідки, такі зухвалі операції мають на меті тотальне залякування європейських урядів, послаблення загального оборонного потенціалу Заходу та критичний підрив регіональної безпеки.

    Паралельно спецслужби детально розкрили методику, за допомогою якої агресор розбудовує свої підпільні мережі. Найчастіше вербування потенційних виконавців відбувається через популярні соціальні мережі. На початковому етапі кандидатам пропонують легкі гроші за візуальне спостереження за певними об’єктами або їх приховану фотофіксацію. Проте дуже швидко рівень складності та небезпеки завдань стрімко зростає. Від звичайного збору розвідувальної інформації завербовані агенти переходять до організації підпалів, руйнування майна, а в окремих випадках – навіть до фізичної ліквідації людей. Якщо виконавець намагається відмовитися від подальшої співпраці, куратори миттєво вдаються до жорсткого шантажу та прямих погроз.

    Для того, щоб максимально ускладнити роботу європейських правоохоронців, учасники цих груп дотримуються найвищого рівня конспірації. Вони систематично використовують чужі або підроблені документи під час бронювання транспортних квитків та оренди конспіративних квартир. Всі фінансові розрахунки здійснюються виключно через платіжні картки сторонніх осіб, а оперативна комунікація з російським керівництвом ведеться лише через зашифровані цифрові месенджери.

  • Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Війська, літаки та Чорне море: Європа перевірить готовність до миротворчої місії в Україні

    Європейські союзники України готуються до перших масштабних військових навчань, під час яких відпрацюють можливе розгортання міжнародного контингенту після припинення бойових дій. Маневри відбудуться у листопаді 2026 року на території Польщі, у повітряному просторі Румунії та західній частині Чорного моря. До них долучаться військові Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі.

    Про підготовку навчань повідомило німецьке видання taz із посиланням на представника Міністерства оборони Німеччини.

    Масштабні маневри отримали назву Koalicja 2026 — «Коаліція 2026». Вони мають перевірити готовність багатонаціональних сил до виконання завдань у межах майбутніх гарантій безпеки для України.

    Ідеться про військовий контингент, створення якого координують Франція та Велика Британія. Його потенційне завдання — сприяти дотриманню режиму припинення вогню після досягнення відповідної домовленості між Україною та Росією.

    Важливо, що навчання проходитимуть за межами України. Вони не означають, що європейські військові вже отримали наказ на розміщення на українській території.

    Одним із ключових учасників стане Німеччина.

    За інформацією німецького оборонного відомства, Бундесвер направить на навчання приблизно десять штабних офіцерів. Вони братимуть участь у плануванні та координації дій багатонаціональних підрозділів.

    Крім того, Берлін надасть до двох військово-транспортних літаків Airbus A400M, які використовуватимуть для дозаправлення авіації в повітрі.

    Літаки здійснюватимуть операції з території Німеччини.

    Ще одним важливим внеском Берліна стане логістична підтримка. Німецька сторона забезпечуватиме переміщення військ і техніки через свою територію до районів проведення навчань.

    Представник Міністерства оборони Німеччини назвав участь Бундесверу знаком єдності з партнерами.

    Водночас німецький уряд наголошує, що участь у тренувальних маневрах не означає автоматичного рішення про відправлення військових до України після завершення бойових дій.

    Канцлер Фрідріх Мерц раніше заявляв, що характер і масштаб можливого внеску Німеччини визначатимуть федеральний уряд та Бундестаг.

    Польща, яка прийматиме основну частину навчань, також відіграватиме важливу організаційну роль.

    Ще 14 липня прем’єр-міністр Дональд Туск офіційно оголосив, що його країна стане майданчиком для перших спільних маневрів держав «коаліції охочих».

    За словами польського прем’єра, тренування мають зміцнити готовність союзників до спільних дій задля безпеки України та всього регіону.

    Основні сухопутні етапи навчань планують провести на полігонах південно-східної Польщі.

    Окремі компоненти відбуватимуться в повітряному просторі над Румунією та акваторії західної частини Чорного моря.

    Таким чином, учасники відпрацьовуватимуть не лише переміщення сухопутних підрозділів, а й координацію авіаційних та морських можливостей.

    За інформацією британської газети The Times, до маневрів можуть залучити щонайменше 1500 військовослужбовців із Великої Британії, Франції та Німеччини разом із польськими підрозділами.

    Водночас офіційного підтвердження остаточної кількості учасників поки немає.

    Раніше британський міністр оборони Джон Гілі заявляв, що в листопадових навчаннях братимуть участь тисячі військових.

    Очікується, що учасники перевірятимуть здатність швидко переміщувати підрозділи, доставляти необхідне забезпечення, координувати роботу штабів та підтримувати функціонування багатонаціонального контингенту.

    Подібні процедури важливі для будь-якої потенційної міжнародної місії, адже військові різних держав мають діяти за спільними планами та узгодженими правилами.

    Навчання проводитимуть у межах діяльності так званої «коаліції охочих», яка об’єднує близько 35 держав, готових підтримувати Україну та брати участь у розробленні майбутніх гарантій безпеки.

    Франція і Велика Британія координують підготовку багатонаціональних сил, які потенційно можуть забезпечувати виконання домовленостей після припинення бойових дій.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори союзників України в Парижі, де одним із ключових питань була розбудова системи довгострокових гарантій безпеки.

    Окрім того, «Ненька інфо» аналізувала механізми захисту України після завершення війни, зокрема можливу роль багатонаціональних сил, моніторинг перемир’я та порядок реагування на нові порушення з боку Росії.

    При цьому майбутня міжнародна місія має низку невирішених питань.

    Союзникам необхідно погодити її чисельність, структуру командування, правила застосування сили, джерела фінансування та політичні умови розгортання.

    Особливе значення матиме й позиція Сполучених Штатів, без підтримки яких реалізація окремих елементів європейських гарантій безпеки може виявитися складнішою.

    Наразі переговори щодо припинення російсько-української війни тривають, але відповідної мирної угоди не укладено.

    Тому листопадові навчання Koalicja 2026 розглядаються як підготовка до можливих майбутніх сценаріїв, а не як початок уже затвердженої миротворчої операції.

    Точну дату старту маневрів та остаточний склад учасників мають оголосити після погодження всіма залученими державами.

    Водночас сам факт підготовки спільних військових навчань показує, що європейські союзники України переходять від політичних консультацій до практичного відпрацювання можливих гарантій безпеки.

  • Між ескалацією та ілюзією миру: президент Румунії Нікушор Дан заявив, що Москва не має жодного наміру припиняти війну проти України

    Між ескалацією та ілюзією миру: президент Румунії Нікушор Дан заявив, що Москва не має жодного наміру припиняти війну проти України

    Президент Румунії Нікушор Дан відверто заявив, що нинішня російська влада не демонструє жодної реальної готовності до переговорів чи досягнення справедливого миру, натомість зосередившись на подальшій ескалації бойових дій та розширенні зон гібридного протистояння. Про це румунський лідер повідомив в ексклюзивному інтерв’ю для провідного міжнародного видання Bloomberg Television and Radio, наголосивши на серйозних загрозах, які кремлівський режим створює для всієї європейської безпеки через систематичні провокації та атаки на критичну інфраструктуру й морські шляхи.

    Коментуючи агресивну поведінку Кремля, президент Румунії підкреслив, що Москва свідомо нагнітає обстановку та намагається всіляко спровокувати європейські держави на жорстку відповідь. Водночас він закликав союзників по Альянсу зберігати стратегічний спокій, не піддаватися на дешеві провокації та уникати дій, які можуть призвести до неконтрольованої ескалації конфлікту. «Росіяни намагаються нагнітати обстановку і провокувати всі європейські країни. Нам не обов’язково втягиватися в цей процес ескалації», – зауважив Нікушор Дан. Водночас він констатував, що військово-політичне керівництво країн НАТО дійшло єдиного висновку про необхідність суттєвого підвищення рівня готовності до швидкого реагування на будь-які гібридні загрози.

    Окрему увагу румунський президент звернув на тривожну тенденцію останніх місяців, під час яких Росія значно посилила провокації проти держав-членів НАТО, зокрема у стратегічному регіоні Чорного моря. Зухвості атаки окупаційних військ на цивільні судна вже вийшли далеко за межі українських портів, створюючи пряму загрозу для глобальних ланцюгів постачання продовольства та продовольчої безпеки світу. Попри прагнення Європейського Союзу та Румунії уникнути прямого воєнного зіткнення, країни регіону змушені адаптувати свої системи оборони. Серед ключових викликів сучасного етапу Дан назвав регулярні вторгнення ударних безпілотників у повітряний простір, масові кібератаки на критичні об’єкти та масштабні дезінформаційні кампанії Кремля. «Ми хочемо зберігати спокій і збивати дрони, які залетають на нашу територію і в наші територіальні води», – резюмував він.

    Щодо міжнародних дипломатичних зусиль, президент Румунії висловив обережну надію на те, що лідер США Дональд Трамп зможе використати свій вплив для укладення довгоочікуваної угоди між Україною та Росією. Проте він чітко дав зрозуміти, що на практиці наразі не спостерігає жодних ознак того, що агресор готовий сісти за стіл переговорів на прийнятних умовах.

  • Українська металургія втрачає мільйони доларів: експорт металопрокату обвалився на 81%

    Українська металургія втрачає мільйони доларів: експорт металопрокату обвалився на 81%

    Українська металургійна промисловість зіткнулася з різким скороченням експорту довгого металопрокату. У вересні 2026 року підприємства відправили за кордон лише 19,3 тисячі тонн продукції — на 81% менше, ніж за аналогічний місяць минулого року. За дев’ять місяців експорт скоротився більш ніж удвічі, а валютна виручка металургів зменшилася на 46%. Найбільших втрат зазнали постачальники катанки та арматури. Одночасно українські виробники стикаються з торговельними обмеженнями Європейського Союзу, які ускладнюють доступ до одного з найважливіших ринків збуту.

    Про це свідчать розрахунки GMK Center, оприлюднені 21 жовтня на основі даних Державної митної служби України.

    Загалом у січні–вересні українські металургійні компанії експортували 331 тисячу тонн довгого прокату. Це на 51% менше, ніж за відповідний період 2025 року.

    Валютна виручка за дев’ять місяців становила 253 мільйони доларів, скоротившись на 46%.

    Вересень став особливо невдалим для металургів

    Найпомітніше падіння експорту зафіксували у вересні.

    За місяць Україна поставила на зовнішні ринки лише 19,3 тисячі тонн довгого металопрокату.

    Порівняно із серпнем обсяги скоротилися на 37%, а порівняно з вереснем минулого року — одразу на 81%.

    Не менш суттєво зменшилися фінансові надходження.

    У вересні експорт цієї продукції приніс українським компаніям лише 17 мільйонів доларів.

    Це на 34% менше, ніж у серпні, та на 74% менше, ніж у вересні 2025 року.

    Таким чином, скорочення торкнулося як фізичних обсягів поставок, так і валютних надходжень.

    Катанка втратила майже весь вересневий експорт

    Найскладніша ситуація склалася з експортом катанки — сталевого прокату, який використовують для виробництва дроту, кріпильних виробів та іншої металопродукції.

    У вересні українські підприємства експортували лише 3 тисячі тонн катанки.

    Порівняно із серпнем поставки скоротилися на 64%, а в річному вимірі падіння становило рекордні 94%.

    За дев’ять місяців українські компанії відправили за кордон 110 тисяч тонн катанки — на 61% менше, ніж роком раніше.

    Серед покупців цієї продукції залишаються Польща, Литва та Румунія.

    Зокрема, до Польщі експортували 31 тисячу тонн, до Литви — 11 тисяч тонн, а до Румунії — 6,2 тисячі тонн.

    Експорт української арматури скоротився на 86%

    Серйозне падіння зафіксували й у сегменті арматури.

    У вересні поставки цієї продукції становили 5,1 тисячі тонн.

    Це на 35% менше, ніж у серпні, та на 86% менше, ніж у вересні минулого року.

    За січень–вересень Україна експортувала 108,5 тисячі тонн арматури, що на 58% менше в річному вимірі.

    Основним покупцем залишалася Польща, куди відправили 70 тисяч тонн.

    Ще 29 тисяч тонн поставили до Молдови, а приблизно 4 тисячі тонн — до Литви.

    Водночас поставки дроту з нелегованої сталі за дев’ять місяців скоротилися на 29% — до 69 тисяч тонн.

    Серед головних ринків збуту цього товару були Польща, Німеччина та Молдова.

    Чому українська металургія втрачає європейський ринок

    Одним із важливих чинників, які впливають на металургійний експорт, залишаються торговельні обмеження Європейського Союзу.

    Українські металурги тривалий час орієнтувалися на європейських споживачів, однак останніми роками доступ до цього ринку ускладнився.

    Йдеться, зокрема, про тарифні квоти та механізм транскордонного вуглецевого коригування CBAM.

    Ці інструменти мають різну правову природу: квоти обмежують обсяги імпорту на визначених умовах, тоді як CBAM пов’язаний із вуглецевим слідом продукції.

    За аналізом GMK Center, відповідні торговельні бар’єри вже створили суттєві труднощі для українських підприємств.

    Аналітики вказують, що обмежений доступ до європейського ринку може змушувати компанії скорочувати виробництво та переглядати інвестиційні плани.

    За галузевими оцінками, у першому кварталі 2026 року група «Метінвест» втратила європейські замовлення на сотні тисяч тонн металургійної продукції.

    Водночас було б неправильно пояснювати все скорочення вересневого експорту виключно квотами ЄС. На результати також можуть впливати обсяги виробництва, логістика, попит і контрактні умови.

    Чому не так просто знайти інших покупців

    Українські металургійні підприємства обмежені не лише умовами доступу до зовнішніх ринків, а й складною логістикою.

    Повномасштабна війна суттєво вплинула на морські перевезення та транспортну інфраструктуру.

    Експорт металопродукції великими партіями потребує стабільної роботи залізниці, портів та міжнародних логістичних маршрутів.

    Альтернативні маршрути не завжди здатні повністю замінити традиційні чорноморські перевезення.

    У матеріалі GMK Center про транспортні проблеми аналітики звертали увагу на обмежені можливості експорту металургійної продукції без повноцінного використання портів Великої Одеси.

    Витрати на логістику безпосередньо впливають на конкурентоспроможність українського металу.

    Коли транспортування стає дорожчим або менш передбачуваним, виробникам складніше конкурувати на віддалених ринках.

    Ще торік експорт металопрокату зростав

    Особливо показовим є порівняння нинішніх результатів із підсумками 2025 року.

    Тоді українські металурги, навпаки, наростили експорт довгого прокату на 45,4% — до 892,1 тисячі тонн.

    Валютна виручка зросла на 34,9% і досягла 609,8 мільйона доларів.

    Найбільшу частку експорту становила катанка — понад 378 тисяч тонн.

    Однак уже в першій половині 2026 року ситуація почала погіршуватися.

    За даними GMK Center, за підсумками січня–травня експорт довгого прокату скоротився на 44,1%.

    У серпні річне падіння становило 61%, а у вересні досягло 81%.

    Це свідчить про подальше погіршення експортної динаміки в окремі місяці.

    Скільки грошей недоотримали українські металурги

    За дев’ять місяців 2026 року експортна виручка від довгого прокату становила 253 мільйони доларів.

    Оскільки цей показник на 46% нижчий від торішнього, за відповідний період 2025 року він становив орієнтовно 468,5 мільйона доларів.

    Таким чином, різниця між валютною виручкою за дев’ять місяців 2025-го та 2026-го становить приблизно 215,5 мільйона доларів.

    Водночас цю суму не можна ототожнювати з чистими збитками металургійних підприємств.

    Йдеться саме про зменшення експортної виручки. Для визначення фінансових збитків необхідно враховувати собівартість виробництва, операційні витрати та інші показники діяльності компаній.

    Що буде з українською металургією далі

    Подальша ситуація залежатиме від умов торгівлі з Європейським Союзом, стану української виробничої інфраструктури, логістичних можливостей і міжнародного попиту.

    Для українських металургів важливо зберегти доступ до традиційних ринків збуту та знайти можливості для диверсифікації експорту.

    Водночас підприємства працюють в умовах постійних ризиків, пов’язаних із російськими атаками та нестабільністю енергопостачання.

    Падіння експорту довгого металопрокату на 81% у вересні стало одним із найпомітніших сигналів погіршення ситуації в окремому сегменті української металургії.

    Проте це не означає аналогічного скорочення всієї металургійної галузі: динаміка експорту плоского прокату, напівфабрикатів, чавуну та інших товарних категорій може відрізнятися.

    Наразі найважливішим викликом залишається відновлення стабільного експорту та збереження виробництва в умовах війни й торговельних обмежень.

  • Новий міст через Тису: офіційно відкрито міжнародний пункт пропуску

    Новий міст через Тису: офіційно відкрито міжнародний пункт пропуску

    Сьогодні, 8 жовтня, офіційно розпочинає свою роботу новий міжнародний пункт пропуску на кордоні з Румунією «Біла Церква – Сігету-Мармацієй», ключовим елементом якого став новий міст через річку Тиса. Цей інфраструктурний проєкт покликаний суттєво розвантажити наявні логістичні коридори та покращити транспортне сполучення між Україною та країнами Європейського Союзу.

    Відкриття нового маршруту має покращити транзитний потенціал та прискорити перетин кордону для пасажирського і вантажного транспорту.

    Головні деталі запуску нового пункту пропуску:

    • Логістичний прорив: Міст через Тису та сучасний пункт пропуску забезпечать пряме сполучення між Закарпатською областю України та повітом Марамуреш у Румунії.
    • Зменшення черг: Очікується, що запуск нового коридору допоможе суттєво зменшити навантаження на інші пункти пропуску на західному кордоні.
    • Умови для водіїв: Інфраструктура розрахована на перетин як легкові автомобілі, так і вантажний транспорт, що оптимізує експортно-імпортні операції.

     

  • Російські дрони атакували турецьке судно з кукурудзою в Чорному морі

    Російські дрони атакували турецьке судно з кукурудзою в Чорному морі

    У Чорному морі 5 жовтня сталося нове серйозне ураження цивільного торговельного судна. Президент Володимир Зеленський заявив, що два російські дрони атакували судно, яке перевозило кукурудзу та перебувало в нейтральних водах. Унаслідок удару одна людина загинула, ще одну станом на другу половину дня продовжували шукати.

    За даними румунського видання ZIUA de Constanta, йдеться про судно Royad Mammadov. Інцидент стався приблизно за 20 морських миль від узбережжя Румунії, поза межами її територіальних вод, у районі морської платформи Pescăruș.

    Після повідомлення про атаку румунський Морський координаційний центр розпочав масштабну пошуково-рятувальну операцію. О 10:37 місцевого часу було отримано запит на допомогу, а вже за кілька хвилин у район події вирушили спеціалізовані рятувальні судна.

    Один моряк загинув, ще одного шукали

    Пізніше директор Морського координаційного центру Румунії уточнив, що після атаки один член екіпажу загинув, а ще один вважався зниклим безвісти. За його словами, попередні дані вказували на ураження судна кількома безпілотниками, однак точний тип апаратів на той момент встановити не вдалося.

    На борту виникла пожежа. Румунська морська адміністрація повідомляла, що троє моряків отримали поранення та були евакуйовані вертольотом Black Hawk. Ще вісім членів екіпажу, які перебували у задовільному стані, забрали рятувальні судна.

    Згодом усіх 11 врятованих членів екіпажу доставили до лікарні в Констанці для медичного огляду та допомоги.

    На борту перебували громадяни Азербайджану та Індії, повідомляв Зеленський.

    Зеленський заявив про удар Росії

    Президент України назвав атаку частиною російських дій проти цивільного судноплавства та продовольчої безпеки.

    За його словами, Київ неодноразово пропонував механізми деескалації та безпечної навігації в Чорному морі, однак удари по торговельних суднах продовжуються. Зеленський закликав посилити міжнародний тиск на Росію, щоб гарантувати безпечне мореплавство та експорт продовольства.

    Водночас румунські джерела, які описують сам інцидент та рятувальну операцію, підтверджують факт ураження судна безпілотниками, але не встановлюють у відкритих повідомленнях їхнє походження. Атрибуція атаки Росії наразі походить із заяви президента України.

    Судно перебувало поза територіальними водами Румунії

    Ця деталь має особливе значення. Румунська морська адміністрація наголосила, що інцидент стався за межами територіальних вод країни. Рятувальні служби Румунії, однак, направили в район події одразу кілька суден та авіацію.

    За даними ZIUA de Constanta, Royad Mammadov перебував приблизно за дев’ять морських миль на південний схід від платформи Pescăruș і приблизно за 20 морських миль від узбережжя.

    Інцидент знову актуалізував питання безпеки торговельного судноплавства в Чорному морі. Представник профспілки моряків Румунії заявив місцевим ЗМІ, що влітку кількість небезпечних інцидентів у регіоні зросла і все більше моряків не хочуть працювати на маршрутах, де існує ризик атак безпілотників.

    Це не перша атака на торговельні судна

    Ситуація в Чорному морі загострюється вже не перший місяць.

    У серпні «Ненька інфо» повідомляла про атаку трьома безпілотниками на турецький ролкер Lider Bordo Mavi біля Туапсе. Тоді на борту виникла пожежа, а п’ятеро членів екіпажу отримали поранення.

    У тому ж матеріалі повідомлялося і про інші інциденти: турецьке судно Necibe потрапило під удар під час завантаження пшениці, а пізніше атакували судно Ural, яке раніше врятувало його екіпаж. Під час другого інциденту одна людина загинула, ще кілька були поранені.

    Нова атака на Royad Mammadov відрізняється тим, що судно перебувало не біля російського порту, а у відкритому морі поблизу румунської економічної зони та перевозило сільськогосподарський вантаж.

     

     

  • 1400 упаковок у тайнику авто: через «Порубне» намагалися провезти партію вітамінів

    1400 упаковок у тайнику авто: через «Порубне» намагалися провезти партію вітамінів

    На українсько-румунському кордоні прикордонники виявили в автомобілі велику партію вітамінів іноземного виробництва, яку, за даними ДПСУ, намагалися ввезти в Україну приховано від контролю. У спеціально облаштованій схованці в підлозі машини знайшли 1400 упаковок товару орієнтовною вартістю близько 1,4 млн гривень.

    Автомобіль прибув до пункту пропуску «Порубне» з території Румунії. За кермом перебував 63-річний громадянин України. Оперативні співробітники Чернівецького прикордонного загону заздалегідь отримали інформацію про можливу спробу незаконного переміщення товарів, тому транспортний засіб направили не на звичайний огляд, а на поглиблену перевірку.

    Саме вона і дала результат.

    Під час огляду правоохоронці звернули увагу на конструкцію підлоги автомобіля. Після її демонтажу виявилася спеціально підготовлена порожнина, де були складені коробки з вітамінами іноземного виробництва. Загалом прикордонники нарахували 1400 упаковок. За попередньою оцінкою, загальна вартість партії становить близько 1,4 млн грн.

    Тобто в середньому на одну упаковку припадає приблизно тисяча гривень вартості товару, хоча точну номенклатуру препаратів, бренди та їхню фактичну ринкову ціну ДПСУ у відкритому повідомленні не деталізувала. Тому говорити, які саме вітамінні комплекси перевозили та для якого ринку вони могли бути призначені, наразі неможливо.

    Важлива деталь цієї історії полягає саме у способі перевезення. Товар не просто лежав у багажнику чи салоні понад дозволені норми — для нього облаштували приховану конструкцію в підлозі автомобіля. Такі схованки у митній практиці зазвичай стають окремою обставиною при оформленні порушення, оскільки свідчать про спробу приховати вантаж від контролю.

    Після виявлення партії правоохоронці вилучили не лише самі вітаміни, а й автомобіль, в якому була зроблена схованка. Вартість транспортного засобу попередньо оцінили ще приблизно у 450 тисяч гривень. Отже, сумарна оцінка вилученого майна — товару та машини — становить близько 1,85 млн грн.

    Представники митниці склали відповідний протокол. Подальшу долю і вітамінів, і автомобіля визначатимуть у порядку, передбаченому законодавством.

    У повідомленні прикордонників не йдеться про те, що водія вже визнано винним у контрабанді або іншому правопорушенні. Наразі зафіксовано саме факт прихованого переміщення товару, а остаточну юридичну оцінку мають дати уповноважені органи та, за потреби, суд.

    «Порубне» регулярно стає місцем незвичних знахідок

    Пункт пропуску «Порубне – Сірет» є одним із основних автомобільних переходів на українсько-румунському кордоні. Через великий потік транспорту тут регулярно фіксують спроби незаконного переміщення різних категорій товарів — від звичайної комерційної продукції до цінностей, які потребують окремого декларування.

    Наприклад, «Ненька інфо» раніше писала про інший резонансний випадок на Буковині — історію із золотими злитками, які жінка перевозила через «Порубне-Сірет», сховавши у шкарпетках. Тоді йшлося про чотири злитки загальною вагою 400 грамів і вартістю понад 2,8 млн грн. Згодом суд закрив провадження та постановив повернути золото власниці.

    Цей випадок показує, що сам факт прихованого перевезення ще не означає автоматичного остаточного висновку про винуватість конкретної людини — юридичну кваліфікацію кожної ситуації визначають окремо залежно від обставин, документів та доказів.

    Ще один матеріал «Ненька інфо» стосувався затримання українця на кордоні з Угорщиною зі стародруками XVIII–XIX століть. У його автомобілі митники виявили 13 старовинних книжок, прихованих серед особистих речей. Тоді матеріали передали до СБУ, а видання повідомляло про попередню кваліфікацію за статтею щодо контрабанди.

    Є на «Ненька інфо» і матеріали про значно більші за масштабом схеми ввезення товарів та ухилення від сплати податків. Зокрема, видання писало про схему навколо мережі «Ябко», де йшлося вже про мільярдні суми й системне використання підконтрольних компаній та ФОПів. Цей випадок не пов’язаний із нинішньою історією у «Порубному», однак показує ширший контекст проблеми нелегального ввезення комерційних товарів.

    Чому цього разу вилучили автомобіль

    У випадку з партією вітамінів автомобіль став не просто транспортом для перевезення товару. За даними прикордонників, у ньому була спеціально облаштована схованка в підлозі. Саме тому машину також вилучили разом із вантажем.

    Подібна практика є типовою для випадків, коли транспортний засіб конструктивно пристосовують для приховування товарів від митного контролю. Водночас остаточне рішення щодо конфіскації чи повернення машини ухвалюється вже за результатами подальшого провадження.

    Станом на вечір 2 жовтня ДПСУ не повідомляла про затримання водія або пред’явлення йому кримінальної підозри. Не оприлюднено також інформації про те, звідки саме походила партія, хто був її кінцевим отримувачем та чи мав чоловік спільників.

    Відомих деталей достатньо для доволі показової історії: 1400 упаковок вітамінів на 1,4 млн грн перевозили не в коробках у багажнику, а в тайнику, облаштованому просто в підлозі автомобіля.

    Для 63-річного водія така поїздка з Румунії завершилася не лише втратою товару, а й вилученням самої машини вартістю приблизно 450 тисяч гривень. Тепер остаточне рішення щодо обох активів залежатиме від подальших дій митниці та суду.

  • Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Найбільше спроб незаконного перетину державного кордону України прикордонники наразі фіксують на ділянці з Румунією. Друге місце за кількістю таких випадків посідає кордон із Молдовою. Водночас за останній період різкого збільшення кількості спроб нелегально залишити країну у Державній прикордонній службі не спостерігають.

    Про це повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко. За його словами, румунський напрямок традиційно залишається найбільш проблемним, тоді як на кордонах з Угорщиною, Словаччиною та Польщею кількість виявлених порушників значно нижча.

    Особливість цього напрямку полягає в тому, що значна частина спроб відбувається не через офіційні пункти пропуску, а на так званій зеленій ділянці кордону — через ліси, гірську місцевість та річки. Саме такі маршрути створюють найбільші ризики не лише затримання, а й для життя самих порушників.

    За даними ДПСУ, лише за перші вісім місяців 2026 року під час спроб незаконного перетину державного кордону було затримано близько 9 тисяч осіб. Більшість із них намагалися залишити Україну поза офіційними пунктами пропуску.

    При цьому румунський напрямок домінує у статистиці вже не перший рік. У травні Андрій Демченко повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення прикордонники затримали приблизно 68,5 тисячі людей, які намагалися незаконно перетнути кордон. Близько 30 тисяч із цих випадків припадали саме на кордон із Румунією.

    Це означає, що фактично майже половина виявлених порушників за цей період обирала румунський напрямок.

    Чому саме кордон із Румунією

    Українсько-румунський кордон має протяжність понад 600 кілометрів і проходить через складні природні ділянки. Частина маршруту пролягає через Карпати, інша — вздовж річок Тиса та Дунай.

    У ДПСУ раніше пояснювали, що ще у 2022–2023 роках показники на румунському та молдовському напрямках були приблизно співставними. Однак у 2025–2026 роках саме кордон із Румунією почав стабільно випереджати Молдову за кількістю затриманих порушників.

    Одна з причин — активність організаторів незаконного переправлення. Прикордонники наголошують, що значна частина порушників не планує маршрут самостійно, а звертається до посередників, які обіцяють вивести людину за кордон в обхід пунктів пропуску.

    За перші сім місяців 2026 року правоохоронці викрили понад 200 злочинних груп, причетних до організації незаконного переправлення людей через державний кордон.

    У таких схемах клієнтам можуть пропонувати маршрути через лісові масиви, гірські перевали або річки, а вартість «послуг» нерідко становить тисячі доларів.

    При цьому організатори далеко не завжди реально супроводжують людину до кордону. У ДПСУ неодноразово повідомляли про випадки, коли після отримання грошей клієнтам просто надсилали координати в месенджері та наказували самостійно рухатися через небезпечну місцевість.

    Спроби нерідко закінчуються трагедіями

    Румунський напрямок є одним із найбільш небезпечних саме через природні умови.

    У Карпатах порушники можуть опинитися у важкодоступній гірській місцевості, де різко змінюється погода, а звичайний маршрут перетворюється на багатогодинний перехід. Взимку додається небезпека переохолодження та сходження снігу.

    Не менш небезпечними залишаються спроби перетнути Тису або Дунай уплав.

    За даними ДПСУ, від початку повномасштабної війни під час спроб незаконно перетнути кордон загинули понад 70 людей.

    Один із показових випадків описувала і Nenka.info: на Одещині прикордонники зупинили чоловіка, який намагався перепливти Дунай у напрямку Румунії. Він мав із собою ласти, а вудку використовував, аби не викликати підозр. Прикордонники наголошували, що сильна течія й значна ширина річки створювали реальну загрозу його життю.

    Раніше Nenka.info також писала про зміну тактики незаконного перетину кордону. Прикордонники відзначали, що порушники дедалі частіше користуються послугами організованих груп, а самі схеми стають складнішими й технологічнішими. Румунський і молдовський напрямки тоді також залишалися найбільш активними.

    На другому місці — Молдова

    Кордон із Молдовою посідає друге місце за кількістю спроб незаконного перетину.

    Тут також активно використовуються маршрути поза пунктами пропуску, зокрема через Одеську та Вінницьку області. Частина схем передбачає переправлення через Дністер або використання автомобілів для доставки людей максимально близько до державного кордону.

    Разом із тим на інших західних напрямках ситуація помітно спокійніша. За словами Демченка, після Румунії та Молдови йдуть кордони з Угорщиною та Словаччиною, а найменше спроб незаконного переходу поза пунктами пропуску традиційно фіксується на польському напрямку.

    Різкого зростання кількості порушників зараз немає

    Попри значні абсолютні цифри, у ДПСУ наголошують: останнім часом тенденції до різкого зростання кількості спроб незаконного перетину державного кордону не фіксують.

    Прикордонники продовжують посилювати контроль найбільш ризикових ділянок, використовують технічні засоби спостереження та працюють разом з іншими правоохоронними органами над викриттям каналів переправлення людей.

    Таким чином, саме кордон із Румунією залишається головним напрямком незаконних спроб виїзду, за ним іде Молдова. При цьому проблема давно вийшла за межі одиничних випадків: значна частина порушень пов’язана з організованими схемами, у яких люди платять великі суми за маршрути, що нерідко проходять через гори, ліси та небезпечні річки.

  • Втік у ЄС, двічі попався і повернувся в Україну: ексмера Рахова випустили під заставу

    Втік у ЄС, двічі попався і повернувся в Україну: ексмера Рахова випустили під заставу

    Колишнього міського голову Рахова Віктора Медвідя, якого українські правоохоронці розшукували понад два роки, екстрадували з Румунії до України. Після повернення суд відправив його під варту, однак дозволив внести заставу у розмірі 332,8 тисячі гривень. Ексмер уже скористався цією можливістю та вийшов із-під варти. Прокуратура вважає визначену судом суму занадто малою і готується оскаржувати рішення.

    Про екстрадицію повідомили Закарпатська обласна прокуратура та Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції. За даними правоохоронців, компетентні органи Румунії передали українській стороні колишнього посадовця, який після повідомлення про підозру у 2023 році залишив Україну й перебував у міжнародному розшуку.

    Правоохоронці офіційно не називали його ім’я у частині повідомлень, однак джерело «Української правди» підтвердило, що йдеться саме про Віктора Медвідя.

    Після екстрадиції 10 вересня підозрюваного доставили до України. Уже наступного дня Ужгородський міськрайонний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 332 800 гривень.

    Медвідь заставу вніс і залишив слідчий ізолятор.

    Саме ця сума тепер стала новим предметом спору між прокуратурою та судом. У прокуратурі вважають, що вона не відповідає ризикам у справі, адже підозрюваний уже тривалий час перебував за кордоном і, за версією слідства, намагався уникнути українського правосуддя.

    Прокурори заявили про намір оскаржити рішення в апеляційному порядку.

    Їхній головний аргумент — попередня поведінка Медвідя. За даними слідства, історія його перебування за кордоном почалася ще у 2023 році.

    Тоді поліція Закарпаття повідомила, що колишній міський голова оформив собі службове відрядження до сусідньої Румунії. Воно мало тривати лише три доби, однак назад в Україну посадовець не повернувся. Через це правоохоронці відкрили окреме кримінальне провадження за фактом можливого незаконного переправлення через державний кордон.

    На той момент Медвідя вже розшукували у справі про ймовірну розтрату бюджетних коштів і службове підроблення.

    Після виїзду з України його оголосили у міжнародний розшук через канали Інтерполу.

    Подальша історія виявилася ще заплутанішою.

    За даними українського слідства, наприкінці 2025 року Медвідя затримали на території Чехії. Місцеві органи застосували до нього судовий контроль і заборонили залишати територію країни.

    Проте згодом він опинився в Румунії.

    Українські правоохоронці стверджують, що ексмер порушив встановлені в Чехії обмеження та втік до сусідньої держави, де його знову затримали. Румунська сторона почала процедуру екстрадиції до України.

    На початку вересня 2026 року ця процедура фактично завершилася. Вища палата касації та юстиції Румунії відхилила скаргу Медвідя на рішення про передачу Україні. Після цього рішення стало остаточним і вже не підлягало оскарженню.

    Тож історія, яка почалася з триденного відрядження ще у 2023 році, завершилася примусовим поверненням ексмера через понад два роки.

    Основна кримінальна справа стосується будівництва реабілітаційно-оздоровчого центру.

    За версією слідства, під час реалізації проєкту могли бути завищені обсяги фактично виконаних робіт та їхня вартість. У документах, як стверджують правоохоронці, роботи були оформлені як повністю виконані, однак експертиза встановила невідповідності.

    Слідство вважає, що таким чином могли бути розтрачені бюджетні кошти.

    Медвідю заочно повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366.

    Перша стосується привласнення або розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинених у значному розмірі чи за попередньою змовою групою осіб. Друга — службового підроблення.

    У разі доведення вини за сукупністю інкримінованих дій підозрюваному може загрожувати до восьми років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

    Водночас сама підозра не означає доведення вини. Остаточне рішення може ухвалити лише суд після розгляду справи по суті.

    Цікаво, що проблеми з законом щодо Медвідя виникли фактично одразу після його виїзду.

    Ще 9 серпня 2023 року поліція Закарпаття офіційно повідомляла про перевірку законності перетину ним державного кордону. Слідчі тоді встановили, що він сам оформив триденне службове відрядження до Румунії, однак у передбачений строк в Україну не повернувся.

    Цей епізод правоохоронці кваліфікували за ч. 3 ст. 332 КК України — незаконне переправлення осіб через державний кордон.

    Окремо правоохоронці нагадували, що вже тоді Медвідь перебував у розшуку за основними статтями щодо розтрати та службового підроблення.

    Таким чином, нинішня екстрадиція стала результатом довготривалої міжнародної процедури.

    Спочатку українська сторона ініціювала міжнародний розшук. Потім ексмера затримали у Чехії, після чого він опинився в Румунії. Там питання його передачі Україні розглядали судові органи, аж поки остаточне рішення не ухвалила найвища судова інстанція.

    Тепер справа знову повернулася в українську юрисдикцію.

    Найбільше запитань наразі викликає саме запобіжний захід.

    Прокуратура наголошує, що людина, яка вже один раз залишила країну, тривалий час перебувала в міжнародному розшуку, була затримана в одній державі ЄС і після цього опинилася в іншій, має очевидний ризик повторного ухилення від слідства.

    Саме тому прокурори вважають заставу в 332,8 тисячі гривень недостатнім запобіжником.

    В апеляції сторона обвинувачення, імовірно, проситиме або збільшити суму застави, або переглянути сам запобіжний захід.

    При цьому суд, визначаючи заставу, мав оцінювати не лише тяжкість підозри, а й майновий стан особи, ризики втечі, впливу на свідків, знищення доказів або перешкоджання кримінальному провадженню.

    Що саме стало підставою для визначення саме 332,8 тисячі гривень, можна буде повноцінно оцінити після оприлюднення мотивувальної частини судового рішення.

    Історія Медвідя привернула увагу ще й через статус колишнього місцевого посадовця.

    У відкритих державних деклараціях Віктор Васильович Медвідь раніше декларував доходи від Рахівської міської ради та Рахівської районної державної адміністрації.

    Зараз, однак, вирішальним буде вже не його політичне минуле, а докази у кримінальному провадженні.

    Правоохоронцям належить довести, що завищення вартості робіт було не просто господарською або бухгалтерською помилкою, а результатом умисної схеми із розтратою коштів.

    Так само слідство має встановити роль кожного учасника й довести наявність попередньої змови, якщо саме така версія зазначена у повідомленні про підозру.

    Після екстрадиції Медвідь тепер зобов’язаний брати участь у процесуальних діях в Україні. Вихід під заставу не припиняє розслідування і не скасовує його статусу підозрюваного.

    Натомість наступним важливим етапом стане апеляційний перегляд запобіжного заходу.

    Якщо прокуратура переконає суд, що нинішня застава не здатна запобігти повторному ухиленню, умови можуть бути посилені.

    Якщо ж апеляція залишить рішення без змін, ексмер і надалі перебуватиме на волі під визначеними судом процесуальними обов’язками.

    Після більш ніж двох років міжнародного розшуку справа Віктора Медвідя фактично лише починає рухатися в українському суді по суті.

    А її перший етап уже виявився резонансним: людину, яку довелося повертати з Румунії через процедуру екстрадиції, суд відправив під варту — але менш ніж за кілька днів вона змогла вийти після внесення порівняно невеликої застави.