Golosnovinua.com

Позначка: ринки

  • На тлі ударів по інфраструктурі готівка може стати основним способом розрахунку у разі перебоїв зі зв’язком та банківською системою

    На тлі ударів по інфраструктурі готівка може стати основним способом розрахунку у разі перебоїв зі зв’язком та банківською системою

    На тлі російських ударів по інфраструктурі українцям варто мати запас готівки на випадок перебоїв із безготівковими розрахунками. За словами джерела, у разі посилення ударів по процесинговій інфраструктурі та операторах зв’язку, а також нових хакерських атак на банки, можуть виникнути серйозні проблеми з оплатою картками.

    Йдеться не лише про можливі проблеми з банківськими сервісами. Якщо через удари триватимуть перебої зі зв’язком та інтернетом, частина терміналів також може перестати працювати, навіть якщо самі рахунки клієнтів і банківська система функціонуватимуть.

    Водночас окремі збої вже фіксувалися. Після останніх обстрілів у Києві виникали проблеми з інтернетом, а банки повідомляли про тимчасову недоступність окремих сервісів. Однак повного збою карткових розрахунків наразі немає.

    Можливі проблеми з оплатою також можуть бути пов’язані з логістикою. Якщо великим торговельним мережам стане складніше доставляти товари до магазинів, постачання можуть більшою мірою концентруватися у великих хабах.

    У такому разі частина торгівлі може переміститися на ринки та до невеликих торговельних точок. Там частіше використовують готівку, тому за одночасних проблем зі зв’язком і терміналами саме цей спосіб оплати може виявитися доступнішим.

    Джерело наголошує, що йдеться саме про необхідність заздалегідь мати готівку під рукою. У разі тривалих перебоїв із картками, терміналами та зв’язком це дозволить продовжувати оплачувати базові покупки навіть за недоступності безготівкових розрахунків.

  • Золото різко подешевшало до 11-тижневого мінімуму на тлі війни США та Ірану

    Золото різко подешевшало до 11-тижневого мінімуму на тлі війни США та Ірану

    Ціни на золото різко знизилися до найнижчого рівня за останні 11 тижнів на тлі нового загострення геополітичної напруженості між США та Іраном, яке парадоксально посилило одразу кілька протилежних факторів впливу на фінансові ринки. Попри традиційну роль золота як «тихої гавані» під час криз, цього разу домінувати почали очікування щодо монетарної політики та зростання дохідності альтернативних активів.

    Як повідомляє Reuters, спотова ціна золота знизилася на 1,3% і опустилася до 4 206,08 долара за тройську унцію. Під час внутрішньоденних торгів котирування досягали найнижчого рівня з 23 березня, що свідчить про суттєве ослаблення попиту на дорогоцінний метал у короткостроковій перспективі. Американські ф’ючерси на золото з постачанням у серпні також продемонстрували спад — мінус 1,4%, до рівня близько 4 228 доларів за унцію.

    Різке зниження вартості відбулося на фоні чергового витка напруженості на Близькому Сході. За попередніми повідомленнями, президент США Дональд Трамп заявив про інцидент за участі американського військового гелікоптера Apache, який виконував патрулювання в районі Ормузької протоки та нібито був збитий іранськими силами. Ця заява стала тригером для подальшої ескалації.

    У відповідь Вашингтон оголосив про початок військової операції проти Ірану. Центральне командування США повідомило, що американські сили завдали ударів по іранських об’єктах, заявивши про дії в межах самооборони. Паралельно іранські державні медіа інформували про серію вибухів у стратегічно важливих районах поблизу Ормузької протоки — зокрема в Сіріку, Бандар-Аббасі та на острові Кешм, що має ключове значення для контролю морських маршрутів у регіоні.

    Ескалація викликала різке зростання занепокоєння серед інвесторів щодо можливих перебоїв у постачанні енергоносіїв, адже Ормузька протока є одним із найважливіших світових коридорів транспортування нафти та зрідженого газу. У нормальних умовах через цей вузький морський шлях проходить значна частина глобального експорту енергоресурсів, тому будь-які військові ризики тут миттєво відображаються на цінах сировини.

    На цьому тлі світові ціни на нафту продовжили зростання, додавши приблизно 1% після новин про удари США по іранських цілях. Додатковим чинником підтримки нафтового ринку стали свіжі дані про скорочення запасів сирої нафти у США, що підсилює побоювання щодо можливого дефіциту пропозиції в короткостроковій перспективі.

    Зростання нафтових котирувань має прямий вплив на глобальну інфляцію. Енергоресурси залишаються ключовим компонентом у структурі витрат як для бізнесу, так і для споживачів, тому навіть відносно помірне підвищення цін на нафту здатне підштовхувати загальний інфляційний тиск у світовій економіці. Це, у свою чергу, змінює очікування фінансових ринків щодо подальших дій центральних банків.

    Інвестори почали активніше закладати сценарій, за якого провідні регулятори, зокрема Федеральна резервна система США, утримуватимуть високі процентні ставки довше, ніж очікувалося раніше. За оцінками інструменту CME FedWatch, ринки наразі оцінюють імовірність підвищення ставок ФРС до грудня більш ніж у 70%, що суттєво впливає на поведінку капіталу.

    Для золота це створює додатковий тиск. Дорогоцінний метал не приносить процентного доходу, тому в умовах високих або потенційно зростаючих ставок він стає менш привабливим порівняно з облігаціями та іншими фінансовими інструментами, які забезпечують дохідність. Саме цей фактор зараз частково перекриває традиційний попит на золото як захисний актив.

    Хоча золото зазвичай зміцнюється в періоди геополітичної нестабільності та підвищеної інфляції, нинішня ситуація демонструє більш складну реакцію ринку. Інвестори одночасно реагують і на ризики війни, і на перспективу жорсткішої монетарної політики, і саме останній чинник наразі переважає у формуванні цінової динаміки.

    Додаткову увагу учасники ринку цього тижня зосереджують на нових макроекономічних даних зі США, насамперед показниках інфляції. Саме вони можуть стати визначальними для наступних рішень Федеральної резервної системи. Якщо інфляційний тиск залишатиметься стійким, це посилить аргументи на користь довшого утримання високих ставок або навіть їх подальшого підвищення.

    Таким чином, ринок дорогоцінних металів опинився під одночасним впливом геополітичної напруги, зростання цін на нафту, інфляційних ризиків та жорстких очікувань щодо монетарної політики. У результаті золото втратило частину інвестиційної привабливості та опустилося до мінімумів майже за три місяці, попри те, що ще нещодавно саме геополітичні ризики підтримували попит на захисні активи.

  • Нафта різко подешевшала після відкриття Ормузької протоки Іраном

    Нафта різко подешевшала після відкриття Ормузької протоки Іраном

     

     

  • Інфляція в єврозоні зростає: енергоносії знову тиснуть на ціни

    Інфляція в єврозоні зростає: енергоносії знову тиснуть на ціни

    Річна інфляція в країнах єврозони у березні 2026 року зросла до 2,6%, досягнувши найвищого рівня з липня 2024 року. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на оновлені статистичні дані. Таким чином, показник не лише суттєво перевищив лютневі 1,9%, а й виявився вищим за попередні очікування аналітиків, які прогнозували інфляцію на рівні 2,5%.

    Різке прискорення інфляції вказує на відновлення цінового тиску в економіці єврозони після періоду відносної стабілізації. Одним із головних чинників зростання стали енергоносії. У березні ціни в цьому секторі зросли на 5,1% у річному вимірі, тоді як ще місяць тому вони демонстрували зворотну динаміку — у лютому енергоносії були дешевшими на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Аналітики пов’язують цей розворот із загостренням ситуації на Близькому Сході. Зокрема, на ринки вплинули військові дії та напруженість навколо Ірану, а також обмеження судноплавства через Ормузьку протоку — стратегічний маршрут, через який транспортується значна частина світових поставок нафти. Будь-які перебої або ризики для цього коридору одразу позначаються на цінах енергоресурсів у світі, що, у свою чергу, впливає на інфляцію в Європі.

    Попри це, базова інфляція, яка не враховує ціни на енергію та продукти харчування, залишилася стабільною на рівні 2,3%. Це може свідчити про те, що внутрішній попит і фундаментальні цінові процеси в економіці поки що не перегріті. Водночас економісти застерігають: якщо високі ціни на енергію збережуться довше, це може призвести до так званих «вторинних ефектів» — подорожчання товарів і послуг у ширшому спектрі економіки.

    Головний економіст Pantheon Macroeconomics Клаус Вістесен прогнозує, що інфляція найближчим часом може утримуватися поблизу 3%. За його словами, навіть помірні вторинні ефекти здатні створити новий інфляційний тиск, особливо в умовах нестабільної геополітичної ситуації.

    Зростання інфляції створює додаткові виклики для монетарної політики Європейський центральний банк. Раніше регулятор сигналізував про можливість пом’якшення політики у разі стабілізації цін, однак нові дані можуть змусити його діяти обережніше. Якщо інфляція залишатиметься вищою за цільовий рівень у 2%, це може відтермінувати рішення про зниження процентних ставок.

    Окрім енергетики, на інфляційні процеси впливають і ширші економічні фактори. Зокрема, Міжнародний валютний фонд нещодавно погіршив прогноз зростання економіки єврозони з 1,3% до 1,1%. Це свідчить про уповільнення економічної активності, що може частково стримувати інфляцію, але водночас створює ризики для ринку праці та інвестицій.

    На тлі цих подій ситуація на нафтовому ринку залишається волатильною. Станом на 17 квітня ціни на нафту дещо знизилися через ознаки можливої деескалації конфлікту на Близькому Сході. Після оголошення 10-денного припинення вогню між Ліваном та Ізраїлем котирування Brent трималися на рівні близько 98 доларів за барель, тоді як WTI — близько 93,4 долара. Це може тимчасово послабити ціновий тиск, однак ситуація залишається нестійкою.

    Експерти також звертають увагу на структурні виклики для європейської економіки. Серед них — залежність від імпортних енергоресурсів, повільне відновлення промислового виробництва та вплив глобальних конфліктів на логістичні ланцюги. У таких умовах навіть короткострокові шоки можуть мати довготривалий ефект.

    Таким чином, нинішнє зростання інфляції в єврозоні є результатом поєднання зовнішніх геополітичних факторів та внутрішніх економічних процесів. Подальша динаміка залежатиме від розвитку ситуації на енергетичних ринках, рішень центральних банків і загального стану світової економіки.

  • Економічні проблеми: чому Путін не є переможцем

    Економічні проблеми: чому Путін не є переможцем

    В колонці для Foreign Policy професор економіки Джеффрі Сонненфельд висловлює думку, що уявляти Володимира Путіна переможцем у поточній ситуації було б глибокою помилкою. Спираючись на своє аналітичне бачення, він розглядає реальний стан справ у Росії та вказує на його далекий від позитивного характер.

    Це, мабуть, найважчий момент для України від початку російського вторгнення в лютому 2022 року, коли здається, що ситуація на полі бою зайшла в глухий кут, політична підтримка Заходу вагається під гнiтом політичної дисфункції, а війна на Близькому Сході відволікає ресурси й увагу.

    Проте багато рефлексивних циніків у західній пресі заходять надто далеко, віддаючи належне противнику України, президенту Росії Володимиру Путіну, а один оглядач Wall Street Journal навіть оголосив Путіна одним із “переможців року”. Ми не можемо потрапити в пастку, думаючи, що для Путіна все добре, і ми не можемо відмовитися від ефективних заходів тиску на нього.

    Буквально цього тижня газета New York Times навіть припустила, що вихід понад 1000 транснаціональних компаній з Росії мав неприємні наслідки, збагачуючи Путіна і його поплічників. Усі факти свідчать про те, що вихід бізнесу спричинить значні витрати. Економічні дані ясно показують, що російська економіка заплатила величезну ціну за втрату цих підприємств. Путін продовжує приховувати необхідну статистику національного доходу Росії — очевидно, тому, що нема чим хвалитися.

    У той час як Путін експропріював деякі активи азійських і західних компаній, більшість фірм просто відмовилися від бізнесу в Росії, охоче списавши активи на мільярди доларів. За це вони були винагороджені, оскільки їхня ринкова капіталізація різко зросла після новин про їхній вихід. Росія не тільки подає до суду на іноземні компанії за вихід, оскільки відхід ExxonMobil і BP поклав край технологіям, необхідним для розвідки нафти, а й російський гігант “Роснефть” навіть подав до суду на агентство Reuters за репортаж про це. Масові перебої з постачанням, що призводять до закриття російських заводів у різних секторах, було описано в репортажах з місць, що призвело до арешту, а тепер і дев’ятимісячного тюремного ув’язнення героїчного журналіста, який задокументував правду.

    Розглянемо таку економічну статистику, яку ми перевірили.

    Витік талантів. У перші місяці після вторгнення Росію покинуло близько 500 000 осіб, багато з яких були саме тими високоосвіченими й технічно кваліфікованими робітниками, яких Росія не може собі дозволити втратити. За рік із гаком це число зросло щонайменше до 1 мільйона осіб. За деякими оцінками, через цю безпрецедентну втечу талантів Росія втратила 10 відсотків усієї своєї технологічної робочої сили.

    Втеча капіталу. Згідно зі звітами Центрального банку Росії, у період з лютого 2022 року по червень 2023 року з Росії було виведено рекордні 253 мільярди доларів приватного капіталу, що більш ніж учетверо перевищило обсяг усього попереднього відтоку капіталу. За деякими оцінками, Росія втратила 33 відсотки від загальної кількості мільйонерів, які живуть у Росії.

    Втрата західних ноу-хау. Це сталося в таких ключових галузях, як технології та енергетика. Наприклад, одній тільки “Роснєфті” довелося витратити майже на 10 мільярдів доларів більше на капітальні витрати за останній рік, згідно з її власними даними, що становить приблизно 10 доларів додаткових витрат на кожен барель експортованої нафти, крім труднощів із продовженням проєктів із бурінням нафти в Арктиці, які майже повністю залежали від західних технологій і досвіду.

    Практично повне припинення прямих іноземних інвестицій у Росію. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в Росію майже повністю припинилися з низки причин. За 22 місяці після вторгнення був тільки один місяць позитивного припливу прямих іноземних інвестицій порівняно з приблизно 100 мільярдами доларів прямих іноземних інвестицій щорічно до війни.

    Втрата рубля як вільно конвертованої та обмінюваної валюти. Оскільки глобальні транснаціональні корпорації тікають натовпами, мало що могло завадити Путіну запровадити безпрецедентний і суворий контроль за рухом капіталу щодо рубля після вторгнення, наприклад, заборонити громадянам надсилати гроші на банківські рахунки за кордоном; призупинити зняття готівки з доларових банківських рахунків на суму понад 10 000 доларів США; примушувати експортерів обмінювати 80 відсотків свого виторгу на рублі; призупинити пряму конвертацію доларів для фізичних осіб, які мають рубльові банківські рахунки; призупинити прямий обмін валюти на рублі; призупинити обмін на рублі. Не дивно, що обсяги торгівлі рублями впали на 90 відсотків, унаслідок чого російські активи, оцінені в рублях, практично не приносять користі та не підлягають обміну на світових ринках.

    Втрата доступу до ринків капіталу. Західні ринки капіталу залишаються найглибшим, найліквіднішим і найдешевшим джерелом капіталу для фінансування бізнесу і прийняття ризиків. З початку вторгнення жодна російська компанія не змогла випустити нові акції або нові облігації на жодному західному фінансовому ринку. А з втечею транснаціональних компаній у російських підприємств немає альтернативних джерел фінансування і глобальних інвесторів, увагу яких можна було б привернути.

    Різке падіння вартості активів. Почасти завдяки масовому виходу глобальних транснаціональних компаній, вартість активів у Росії різко впала в усіх напрямках, причому, згідно з нашим дослідженням, навіть загальна вартість деяких державних підприємств знизилася на 75 відсотків порівняно з довоєнним рівнем. Як повідомляє Times, відбулося 50-відсоткове зниження вартості багатьох активів приватного сектора.

    Це лише деякі з витрат, які Путіну довелося понести у зв’язку з виходом понад 1000 глобальних підприємств; це без урахування згубного впливу на російську економіку економічних санкцій, таких, як високоефективне обмеження цін на нафту, розроблене Міністерством фінансів США. Понад дві третини російського експорту становили енергоносії, а зараз він скоротився вдвічі. Росія, яка ніколи не постачала готову продукцію — промислову чи споживчу — у світову економіку, паралізована. Вона навіть віддалено не є економічною наддержавою, практично всі її сировинні ресурси легко замінити з інших джерел. Військова машина приводиться в рух тільки за рахунок канібалізації підприємств, які тепер контролюються державою.

    Судячи з наших великих економічних даних, вердикт зрозумілий: безпрецедентний історичний вiдхiд більш ніж 1000 глобальних компаній допоміг вивести з ладу військову машину Путіна. У такий важкий для України момент було б помилкою бути занадто оптимістичним — так само, як було б помилкою бути занадто цинічним.