Golosnovinua.com

Позначка: ринок пального

  • З шоколаду — в енергетику: топменеджерка Roshen очолила маркетинг SOCAR в Україні

    З шоколаду — в енергетику: топменеджерка Roshen очолила маркетинг SOCAR в Україні

    В українському великому бізнесі відбулося помітне кадрове призначення. Олена Єгорова, яка працювала заступницею директора з маркетингу кондитерської корпорації Roshen та відповідала за глобальний торговий маркетинг, перейшла до SOCAR Energy Ukraine. В азербайджанській енергетичній компанії вона обійняла посаду директорки з маркетингу — CMO.

    Про початок нового етапу кар’єри Єгорова повідомила у своєму LinkedIn. Інформацію про призначення також оприлюднив Forbes Ukraine.

    «Рада розпочати новий професійний розділ як директор з маркетингу Socar Energy Ukraine», — повідомила Єгорова.

    Призначення цікаве не лише переходом топменеджерки між двома великими брендами. Єгорова має понад десять років досвіду у маркетингу, trade marketing, продажах та управлінні категоріями, а її професійний шлях пов’язаний із низкою великих міжнародних та українських компаній.

    Від Nestlé та МХП до Roshen

    До SOCAR Єгорова прийшла з кондитерської корпорації Roshen, де пропрацювала понад два роки. За даними Forbes, спочатку вона очолювала маркетинговий напрям у Східній Європі, а згодом стала заступницею директора з маркетингу та директоркою з глобального торгового маркетингу.

    Доступні професійні дані дозволяють детальніше простежити її кар’єру. До Roshen Єгорова була CMO в Aricol Group. Раніше працювала в МХП, де займалася напрямом trade та shopper marketing.

    Значну частину кар’єри Єгорова провела у Nestlé. За відкритими професійними даними, вона працювала там приблизно десять років, починаючи з напряму Purina та поступово переходячи на керівні позиції у сфері розвитку категорій і продажів. Зокрема, в різні роки обіймала посади Key Account Manager, Category Development Manager та Head of Category Sales Development. Ще раніше працювала в Energizer Holdings.

    Таким чином, SOCAR отримала керівницю маркетингового напряму з досвідом одразу у кількох секторах FMCG та великого споживчого бізнесу.

    На сторінці Єгорової у LinkedIn її професійна спеціалізація описується як маркетинг, торговий маркетинг та управління категоріями продажів. Там же вказано освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

    Що являє собою SOCAR в Україні

    Перехід від виробника кондитерських виробів до енергетичної компанії означає для Єгорової зміну галузі, однак її новий роботодавець також активно працює безпосередньо зі споживачами.

    SOCAR Energy Ukraine входить до групи Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки. Представництво SOCAR почало працювати в Україні у 2008 році, після чого компанія розвинула тут роздрібний та гуртовий бізнес. За даними Forbes, зараз українська мережа бренду налічує близько 50 автозаправних комплексів в 11 областях. На АЗК також працюють магазини Buta market та заклади Buta Café.

    Юридична особа ТОВ «Сокар Енерджі Україна» була зареєстрована у грудні 2009 року. Її основним видом діяльності є оптова торгівля твердим, рідким і газоподібним паливом та подібними продуктами. Статутний капітал компанії наближається до 5 млрд грн.

    Компанія займається не лише роздрібною реалізацією пального. На офіційному сайті SOCAR окремо представлені напрямки гуртового продажу нафтопродуктів, талонів і транспортних карт.

    Мільярдні доходи, але збитковий рік

    Єгорова приходить до SOCAR Energy Ukraine у цікавий для компанії період.

    За підсумками 2025 року дохід української компанії становив 4,616 млрд грн, тоді як у 2024-му — близько 3,184 млрд грн. Тобто за рік він зріс приблизно на 45%.

    Водночас зростання доходів не перетворилося на чистий прибуток. 2025 рік SOCAR Energy Ukraine завершила зі збитком майже 178 млн грн проти збитку приблизно 37,3 млн грн роком раніше. Активи компанії на кінець 2025 року становили близько 4,85 млрд грн.

    У першому півріччі 2026 року, згідно з оприлюдненими фінансовими даними, компанія отримала близько 2,21 млрд грн доходу, а чистий фінансовий результат залишався негативним — приблизно 112,6 млн грн збитку. Активи водночас перевищили 5,18 млрд грн. Станом на середину 2026 року в юридичній особі працювали 115 співробітників.

    Саме на такому тлі компанія отримує нову керівницю маркетингового напряму.

    SOCAR стала важливішою і для енергетичної безпеки України

    Останніми роками присутність азербайджанської SOCAR в Україні виходить далеко за межі звичного для водіїв бренду автозаправних комплексів.

    У липні 2025 року Група Нафтогаз уклала першу угоду із SOCAR Energy Ukraine щодо закупівлі азербайджанського природного газу. Тестову партію вперше почали постачати Трансбалканським маршрутом через Болгарію та Румунію до українського кордону.

    Тодішній очільник Нафтогазу Сергій Корецький називав обсяг тестової поставки невеликим, але сам крок — стратегічно важливим, оскільки він відкривав можливості для довгострокової співпраці та диверсифікації джерел постачання газу для України.

    Тож SOCAR Energy Ukraine сьогодні поєднує одразу кілька напрямів: традиційний паливний бізнес, роздрібну мережу АЗК із супутнім ритейлом і ресторанним сегментом, гуртові операції та участь у постачанні енергоресурсів.

    Навіщо SOCAR досвід топменеджерки FMCG

    Сама компанія поки публічно не деталізувала конкретні завдання, які стоятимуть перед Єгоровою на посаді CMO. Тому стверджувати, що її призначення пов’язане з конкретною маркетинговою реформою або ребрендингом SOCAR, підстав немає.

    Проте її попередня кар’єра показує значний досвід саме в напрямах, які можуть бути актуальними для великої роздрібної мережі: розвиток брендів, управління категоріями, trade marketing, робота з продажами та поведінкою споживачів.

    Особливо показовим є багаторічний досвід у Nestlé та подальша робота в МХП і Roshen — компаніях, для яких впізнаваність бренду, представленість продукту в точках продажу та взаємодія зі споживачами безпосередньо впливають на бізнес.

    Тепер цей досвід Єгорова переносить у паливно-енергетичний сектор.

    Саме тому кадровий перехід можна вважати помітним для українського маркетингового ринку: після багаторічної кар’єри у FMCG та роботи з одним із найвідоміших українських кондитерських брендів Єгорова переходить до міжнародної енергетичної групи, яка продовжує працювати й розвивати бізнес в Україні під час повномасштабної війни.

    Якою буде маркетингова стратегія SOCAR Energy Ukraine під керівництвом нової CMO, компанія наразі не повідомляла. Сама Єгорова у повідомленні про призначення обмежилася короткою заявою про початок нового професійного етапу та готовність очолити напрям.

  • Бензин, дизель і газ здивували водіїв після вихідних

    Бензин, дизель і газ здивували водіїв після вихідних

    Після вихідних український ринок пального увійшов у фазу точкових і неоднорідних змін: на частині автозаправних станцій зафіксовано зниження цін, на інших — незначне зростання або повна стабільність вартості, що свідчить про відсутність єдиного тренду та про індивідуальну цінову політику мереж у короткостроковому періоді. Станом на 22 червня ситуація на ринку виглядає змішаною і формується під впливом внутрішньої конкуренції між великими мережами та державними операторами.

    Найбільш помітні коливання після вихідних спостерігаються у сегменті дизельного пального, яке традиційно є одним із ключових індикаторів ринку. У преміальних мережах OKKO та WOG зафіксовано синхронне зниження вартості дизеля на 1 гривню для всіх основних позицій, включно з преміальними сортами, де ціна опустилася з 85,90 до 84,90 грн, а також стандартним дизельним пальним, яке подешевшало з 82,90 до 81,90 грн. Подібна корекція відбулася і в мережі SOCAR, де дизельні позиції також втратили у вартості близько однієї гривні, що може свідчити про синхронізацію цінових рішень серед великих операторів ринку в межах короткого періоду.

    На цьому фоні автогаз залишається більш стабільним сегментом, хоча і тут зафіксовані окремі зміни. У більшості великих мереж, зокрема OKKO та WOG, ціна на скраплений газ зберігається на рівні 43,90 грн без змін після вихідних, що свідчить про відносну рівновагу попиту і пропозиції в цьому сегменті. Водночас у SOCAR зафіксовано зниження вартості автогазу на 1 гривню, тоді як у державній мережі «Укрнафта» ціна залишилася стабільною на рівні 40,90 грн, що фактично робить її однією з найдоступніших пропозицій на ринку.

    У бензиновому сегменті динаміка є найбільш неоднорідною, адже тут одночасно спостерігаються як підвищення, так і відсутність змін. Найбільш виражене подорожчання відбулося в мережі «Укрнафта», де бензин марки 95 Energy додав у ціні 3 гривні і досяг рівня 76,90 грн, що виділяється на фоні загальної стабільності інших позицій. Водночас у тій самій мережі інші види бензину залишилися без змін, включно з А-92, А-95 та преміальними сортами, що свідчить про вибірковий характер коригувань.

    У преміальному сегменті приватних мереж OKKO та WOG ситуація після вихідних залишилася повністю стабільною. Ціни на бензин Pulls 100 утримуються на рівні 88,90 грн, Pulls 95 та Mustang 95 — на рівні 81,90 грн, а стандартний А-95 Євро — 78,90 грн. Така стабільність може вказувати на прагнення мереж утримувати преміальний сегмент без різких коливань, щоб зберегти передбачуваність для споживачів.

    У SOCAR також не зафіксовано змін у бензиновому сегменті: бензин NANO 100 залишається на рівні 88,90 грн, NANO 95 — 82,90 грн, а стандартний А-95 — 78,90 грн, що загалом узгоджується з тенденцією стабілізації преміального пального після попередніх коливань.

    Державна «Укрнафта» демонструє найбільш складну і диференційовану структуру цін, де одночасно присутні як стабільні, так і змінені позиції. Бензин А-92 коштує 68,90 грн, А-95 — 73,90 грн, бензин 98 Energy — 81,90 грн, тоді як дизельне пальне Energy становить 78,90 грн, а стандартний дизель — 76,90 грн. Автогаз у цій мережі утримується на рівні 40,90 грн, що робить його конкурентним у порівнянні з іншими великими операторами.

    Загалом ринок пального в Україні після вихідних демонструє не системний тренд, а радше сукупність локальних рішень окремих мереж, які реагують на внутрішні витрати, логістику, попит і конкурентне середовище. Відсутність єдиного напрямку руху цін свідчить про період відносної рівноваги, коли різкі коливання тимчасово поступилися місцем точковим корекціям, а споживачі отримують змішану картину з одночасними зниженнями, підвищеннями та стабільними позиціями залежно від бренду і типу пального.

  • АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко заявив, що відомство наразі не фіксує ознак монополії або змови на ринку пального в Україні. Про це він повідомив під час виступу у Верховній Раді України, де звітував про ситуацію з цінами на бензин і дизель.

    За словами Кириленка, стрімке подорожчання пального в Україні має передусім зовнішні причини. Йдеться про різке зростання вартості імпортного ресурсу, яке почалося ще на початку березня. Як пояснив очільник АМКУ, іноземні виробники та трейдери швидко відреагували на загострення ситуації на Близькому Сході та одразу підняли відпускні ціни.

    Дані S&P Global Platts підтверджують цю тенденцію. Зокрема, у період з 26 лютого до 31 березня світові ціни на дизель зросли на 86%, а імпортні ціни — на 58%. Водночас на українських автозаправних станціях темпи подорожчання були помітно нижчими: бензин у середньому зріс у ціні на 16%, а дизель — на 39%.

    Таким чином, за оцінкою АМКУ, українські мережі АЗС не повністю перекладають зростання закупівельної вартості на споживачів, а підвищують ціни поступово. Це, на думку регулятора, свідчить про відсутність різких синхронних дій, які могли б вказувати на змову.

    Кириленко також підкреслив, що ринок пального в Україні залишається конкурентним. За його словами, на ньому працює близько 1200 операторів різного масштабу — від великих національних мереж до невеликих регіональних гравців. Поведінка цих компаній відрізняється, що проявляється у різній ціновій політиці, швидкості реагування на зміни та рівні націнок.

    Саме ця різноманітність, за словами голови АМКУ, не дає підстав робити висновки про антиконкурентні узгоджені дії. Водночас він наголосив, що остаточні висновки робитимуться лише після завершення повного аналізу.

    Попри відсутність наразі доказів змови, Антимонопольний комітет України продовжує дослідження ринку. У відомстві аналізують не лише ціни, а й структуру постачання, контракти, логістичні витрати та поведінку окремих операторів.

    Питання вартості пального стало предметом уваги парламенту на тлі суспільного резонансу через подорожчання. 7 квітня Верховна Рада України викликала Кириленка для звіту щодо ситуації на ринку та можливих ознак змови між найбільшими мережами АЗС.

    Окремо в АМКУ нагадали, що раніше вже рекомендували операторам ринку оперативніше знижувати ціни у випадку здешевлення нафти на світових ринках. Регулятор очікує, що ринок буде симетрично реагувати як на подорожчання, так і на здешевлення ресурсу.

    Ситуація на українському ринку пального значною мірою залежить від глобальних факторів. Україна імпортує значну частину нафтопродуктів, тому будь-які коливання цін на світових ринках — зокрема через напруження на Близькому Сході — швидко впливають на внутрішні ціни.

    У підсумку в АМКУ зазначають, що нинішнє подорожчання пального має економічне обґрунтування, пов’язане з імпортною складовою, і наразі не свідчить про зловживання ринковою владою. Водночас регулятор продовжує моніторинг і не виключає подальших дій у разі виявлення порушень.

  • Ціни на пальне в Україні почали знижуватися

    Ціни на пальне в Україні почали знижуватися

    На українському ринку пального продовжується тренд на поступове здешевлення пального, який сформувався після кількаденного зниження світових цін на нафтопродукти. Як повідомляє профільне видання enkorr, а також аналітики консалтингової групи «А-95», внутрішній ринок уже реагує на зовнішні зміни, однак робить це повільно та нерівномірно через низку економічних і логістичних факторів.

    За даними експертів, протягом останнього тижня на світових ринках спостерігалося зниження котирувань на нафту та нафтопродукти. Це створило умови для корекції оптових цін в Україні, що першочергово позначилося на дизельному пальному. Саме дизель традиційно найбільш чутливий до змін міжнародного ринку через високу частку імпорту та пряму залежність від біржових коливань.

    Згідно з моніторингом консалтингової групи «А-95», у період з 13 по 20 квітня середня гуртова ціна дизельного пального в Україні знизилася на 4,78 гривні за літр і становила 83,51 гривні за літр. Бензин марки А-95 за цей самий період подешевшав на 0,93 гривні за літр — до 66,24 гривні за літр. Скраплений газ також продемонстрував зниження — приблизно на 1,60 гривні за літр у перерахунку, що відповідає зменшенню гуртової вартості на 2 940 гривень за тонну.

    Аналітики зазначають, що попри загальне зниження, динаміка між різними видами пального суттєво відрізняється. Дизель реагує швидше через високий обсяг споживання в комерційному секторі та логістиці, тоді як бензин і скраплений газ демонструють більш інерційне ціноутворення. Це пояснюється як структурою попиту, так і різними умовами контрактів на імпорт.

    У роздрібному сегменті, тобто безпосередньо на автозаправних станціях, реакція на гуртові зміни залишається обмеженою. За даними ринку, середня ціна дизельного пального знизилася приблизно на 60 копійок за літр і становить близько 89,92 гривні. Бензин подешевшав у середньому на 42 копійки — до 72,71 гривні за літр. Скраплений газ змінився найменше — лише на кілька копійок і наразі коштує близько 48,99 гривні за літр.

    Експерти пояснюють таку стриману реакцію низкою внутрішніх чинників. Серед ключових — наявність у мереж автозаправних станцій запасів пального, закуплених раніше за вищими цінами. Через це оператори змушені поступово «розтягувати» корекцію вартості, щоб уникнути збитків. Окремо впливає і надходження нових партій пального, які були законтрактовані ще до початку зниження світових цін.

    Ще одним важливим фактором залишається валютний курс. За даними ринку, гривня за останній тиждень послабилася щодо основних валют: долар і євро додали у вартості. Це частково компенсує ефект здешевлення нафти, оскільки імпорт пального здійснюється у валюті, а отже, навіть за зниження світових котирувань кінцева собівартість для українських операторів може залишатися високою.

    Також аналітики звертають увагу на низьку маржинальність у роздрібному сегменті. У багатьох мережах прибутковість залишається мінімальною, що обмежує можливість швидкого та суттєвого зниження цін для кінцевого споживача. Через це корекція зазвичай відбувається поступово і залежить від швидкості оновлення закуплених запасів.

    Окремо фахівці зазначають, що на ринку зберігається профіцит окремих видів пального, зокрема скрапленого газу. Це створює додатковий тиск на ціни, однак ефект стримується імпортною складовою та витратами на логістику. У результаті ринок перебуває у стані балансування між зовнішнім здешевленням і внутрішніми витратними факторами.

    За прогнозами учасників ринку, подальша динаміка цін залежатиме від тривалості нинішнього тренду на світових нафтових ринках, коливань валютного курсу та швидкості реалізації запасів, сформованих за попередніми цінами. Якщо тенденція на зниження котирувань збережеться, експерти допускають подальше поступове здешевлення пального в роздрібі, однак без різких цінових змін.

    Нагадаємо, раніше аналітики фіксували аналогічне зниження гуртових цін на бензин, дизель та скраплений газ, що стало першим сигналом для корекції роздрібного ринку пального в Україні.

  • США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    Ціни на нафту можуть досягти свого піку вже протягом найближчих кількох тижнів на тлі підвищеної невизначеності на світовому енергетичному ринку та ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку. Про це заявив міністр енергетики США Кріс Райт під час виступу на Економічному форумі Semafor у Вашингтоні, повідомляє Reuters.

    За його словами, ринок залишається вразливим до перебоїв у постачанні, а подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від відновлення стабільного руху танкерів через ключові морські маршрути постачання нафти. Райт наголосив, що наразі спостерігається висока волатильність, і ціни можуть зростати до моменту нормалізації ситуації із судноплавством, зокрема в районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти та газу. Водночас він зазначив, що раніше очікував зниження вартості енергоносіїв, однак геополітичні фактори суттєво змінили прогноз.

    Президент США Дональд Трамп заявив, що ціни на нафту та бензин можуть залишатися високими щонайменше до проміжних виборів у США у листопаді. За оцінками аналітиків, енергетичний ринок США залишається чутливим до коливань світових цін, оскільки вартість пального безпосередньо впливає на інфляцію та споживчі витрати населення. У таких умовах навіть короткострокові перебої в постачанні або ризики їх виникнення здатні викликати різкі коливання котирувань.

    Ормузька протока залишається одним із ключових маршрутів транспортування нафти у світі, і будь-які загрози її стабільній роботі традиційно призводять до зростання цін через побоювання скорочення глобальної пропозиції. Аналітики зазначають, що ринок реагує не лише на фактичні перебої, а й на очікування та політичні заяви, які формують так звану «ризикову премію» у вартості нафти.

    На тлі цих процесів український ринок пального також демонструє чутливість до світових коливань. Після вихідних середня вартість бензину А-95 в Україні зросла до близько 73,13 грн за літр, при цьому на різних мережах АЗС ціни коливаються залежно від постачальника та регіону. Аналітики зазначають, що суттєвого здешевлення пального наразі не очікується, оскільки внутрішній ринок уже частково відображає поточні світові котирування, а подальша динаміка залежатиме від стабільності міжнародного нафтового ринку та геополітичної ситуації.

    Окремо міністр енергетики США повідомив про зростання видобутку нафти у Венесуелі та збільшення експорту, що також впливає на глобальний баланс пропозиції. За його словами, активізація інвестицій у нафтову галузь цієї країни може підтримати збільшення обсягів постачання на світовий ринок. Водночас експерти зазначають, що загальна ситуація залишається нестабільною через поєднання геополітичних ризиків, змін у логістиці та політики ключових країн-виробників нафти.

  • Обвал ринку пального: заправки втрачають клієнтів через ціни

    Обвал ринку пального: заправки втрачають клієнтів через ціни

    В Україні зафіксовано різке падіння попиту на пальне. Причиною стали високі ціни, через які водії почали суттєво економити і скорочувати обсяги заправок.

    Про це заявив директор консалтингової групи «А95» Сергій Куюн. За його словами, автозаправні мережі вже відкрито говорять про зниження продажів.

    «Мережі вже звітують про обвал продажів», — зазначив експерт, пояснюючи ситуацію просто: за високих цін люди починають менше їздити або шукають способи економії.

    Куюн наголосив, що для АЗС така ситуація є критичною. Бізнес працює з відносно невеликою маржею — приблизно 3–5 гривень на літрі пального. Тому навіть при високих цінах зростання доходів не компенсує втрату клієнтів.

    «Бізнес не хоче торгувати дорого, бо ніхто не купує», — підкреслив він.

    За словами експерта, саме це може стати ключовим фактором для перегляду цін. Якщо світові котирування на нафту стабілізуються або підуть вниз, українські мережі АЗС почнуть знижувати ціни, щоб повернути покупців і відновити обсяги продажів.

    Таким чином, нинішня ситуація на ринку може стати переломною: високі ціни вже почали працювати проти самих продавців, змушуючи їх шукати баланс між прибутком і попитом.

    Раніше ми вже детально розбирали причини різкого подорожчання пального в Україні, де йшлося про вплив світових цін на нафту, проблеми з імпортом і подорожчання логістики. Експерти тоді наголошували, що український ринок майже повністю залежить від зовнішніх поставок, тому будь-які глобальні коливання миттєво відображаються на цінах на АЗС. На цьому тлі нинішній обвал попиту виглядає логічним продовженням ситуації: після стрімкого зростання вартості пального водії просто почали менше заправлятися, змушуючи ринок шукати баланс між ціною і реальним попитом.

  • Ціни на пальне б’ють рекорди: що стоїть за подорожчанням на АЗС

    Ціни на пальне б’ють рекорди: що стоїть за подорожчанням на АЗС

    Різке зростання цін на пальне в Україні знову загострило дискусію про реальні причини подорожчання та роль тіньових схем на ринку. Лише за одну ніч дизель подорожчав на 1–2 гривні, досягнувши рівня 86–89 грн за літр. Бензин А-95 тримається на позначці близько 75 грн, а преміальні марки пального на окремих АЗС уже коштують до 86 грн за літр. Навіть автогаз, який раніше вважався найдоступнішою альтернативою, піднявся до 45–47 грн.

    Однак за стрімким ростом цін, за словами джерел, стоять не лише ринкові фактори, а й можливі системні зловживання на регіональному рівні. Йдеться, зокрема, про Харківську область, де, за наявною інформацією, діють схеми нелегального виробництва та реалізації пального.

    У центрі уваги — діяльність структур, пов’язаних із колишнім першим заступником голови Харківської ОВА Олександром Скакуном. За твердженнями джерел, через мережу компаній, серед яких називають «Брент Ойл», організовано виробництво пального на базі підпільного нафтопереробного комплексу в Мерефі. Потужності, за цими даними, можуть досягати до 200 тонн продукції на добу.

    Йдеться про виробництво дизельного пального без необхідних ліцензій і сплати акцизів. За результатами окремих лабораторних досліджень, така продукція може не відповідати стандартам якості. Надалі, як стверджується, пальне проходить через ланцюг підконтрольних компаній, де оформлюється як хімічна продукція або інші технічні речовини. Це дозволяє мінімізувати податкові зобов’язання та легалізувати товар на ринку.

    Окрім цього, за інформацією співрозмовників, йдеться і про можливі маніпуляції у сфері державних закупівель. Зокрема, через участь у тендерах для комунальних підприємств Харкова та області може відбуватися постачання сумнівного пального за бюджетні кошти.

    Паралельно згадується ще одна схема, пов’язана з так званим Мереф’янським нафтопереробним напрямком, де фігурує ім’я Костянтина Валеуліна. У цьому випадку йдеться про ймовірні операції з податковими «скрутками» та обготівковуванням коштів через низку підприємств.

    За заявами щодо можливої протиправної діяльності вже відкрито кримінальне провадження за статтею про зловживання владою. Водночас, як зазначають джерела, ефективність розслідування поки викликає питання.

    На цьому тлі особливо гостро постає проблема контролю з боку державних органів. Експерти наголошують: за відсутності належного нагляду та прозорості ринку кінцеву ціну за пальне сплачують звичайні споживачі, які фактично компенсують як глобальні економічні фактори, так і можливі внутрішні зловживання.

    Ситуація з цінами на АЗС вкотре піднімає питання: чи здатна держава забезпечити чесну конкуренцію на паливному ринку та припинити практики, які можуть мати ознаки системного порушення законодавства.

  • Матір керівниці БЕБ на Волині стала співвласницею паливної компанії з мільйонними оборотами

    Матір керівниці БЕБ на Волині стала співвласницею паливної компанії з мільйонними оборотами

    68-річна матір керівниці територіального управління Бюро економічної безпеки на Волині Лариси Ревіної стала співвласницею паливної компанії, яка зі старту почала приносити мільйонні прибутки. При цьому контроль за ринком пального є одним із ключових напрямків роботи БЕБ у регіоні.

    Про це йдеться у журналістському розслідуванні проєкту Bihus.Info.

    Лариса Ревіна обійняла посаду заступниці керівника територіального управління БЕБ на Волині у 2023 році, а згодом очолила це управління. До цього вона тривалий час працювала в Державній податковій службі.

    Ще у 2022 році її матір, яка раніше працювала у відділі освіти Локачинської районної державної адміністрації на Волині, стала співвласницею компанії ТОВ «ПВ Гефест». Фірма займається оптовою торгівлею пальним.

    Для ведення такого бізнесу потрібна спеціальна ліцензія, яку видає Державна податкова служба — саме там на той момент працювала Ревіна. При цьому активне зростання та масштабування компанії відбулося вже після того, як вона перейшла на роботу до Бюро економічної безпеки, яке займається розслідуванням злочинів у сфері економіки, зокрема й на паливному ринку.

    У коментарі журналістам Ревіна заявила, що не має жодного відношення до бізнесу своєї матері.

    «Про ці факти я повідомляла. Є накази про потенційний конфлікт інтересів, і жодного відношення до ведення цього бізнесу і консультування діяльності я не маю», — зазначила вона.

    За словами Ревіної, допомагає її матері брат Сергій Ривачук. Він є підприємцем і керує компанією, що займається вантажними перевезеннями. Згідно з даними реєстрів, серед видів діяльності цього бізнесу є також торгівля тютюновими виробами. Контроль за обігом тютюнових виробів також належить до основних напрямків роботи БЕБ.

    Журналісти також знайшли судову постанову 2020 року, у якій фігурує Ривачук. У документі йдеться, що правоохоронці затримали вантаж із 48 тисячами пачок сигарет без відповідних документів.

    Сама Ревіна заявила, що дізналася про цей випадок від журналістів і не може коментувати діяльність брата.

    «Він є ФОПом, він є директором компанії, але я не запитую його про те, чим він займається, з ким має укладені договори про постачання чи надання послуг перевезень», — сказала вона.

    Водночас у телефонних сервісах абоненти часто підписують Ривачука як «Сергій Табак», «Сергей Сигарети ОПТ», «Сергій цигарки Рівне» або «Сергій Сігарети».

  • Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Бензин і дизель зростають у ціні швидше за доходи українців

    Ситуація на українському ринку пального залишається складною: ціни на бензин, дизельне пальне та скраплений газ зростають, тоді як споживачі фактично не мають механізмів впливу на цінову політику великих мереж автозаправних станцій. За оцінкою енергетичних експертів, подорожчання зумовлене як об’єктивними економічними чинниками, так і діями ключових гравців ринку.

    До об’єктивних причин зростання цін належать підвищення акцизного податку з 1 січня, ослаблення гривні та подорожчання нафтопродуктів на кордоні, що напряму пов’язано зі світовими цінами на нафту. Водночас ці фактори не пояснюють масштабів подорожчання, які спостерігаються на внутрішньому ринку.

    Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

    Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

    Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

    За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

    Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.