Позначка: ринок

  • Голова НБУ Пишний попередив про можливе прискорення інфляції в Україні

    Голова НБУ Пишний попередив про можливе прискорення інфляції в Україні

    Інфляція в Україні найближчими місяцями може перевищити попередні прогнози через стрімке зростання цін на енергоносії на світових ринках.

    Про це заявив голова Національного банку України Андрій Пишний, коментуючи актуальну економічну ситуацію.

    За його словами, війна на Близькому Сході вже призвела до суттєвого подорожчання нафтопродуктів і газу, що почало відображатися на внутрішніх цінах в Україні.

    «Траєкторія інфляції у найближчі місяці з високою ймовірністю буде дещо вищою, ніж передбачалося січневим прогнозом НБУ», — зазначив Пишний.

    За даними регулятора, у лютому річна інфляція зросла до 7,6%, тоді як базова інфляція залишилася на рівні 7%. При цьому темпи зростання цін на пальне, послуги та сирі продукти виявилися вищими за очікування.

    «Зростання цін на пальне, послуги та сирі продукти було дещо швидшим, ніж очікувалося», — уточнив голова НБУ.

    Додатковий тиск на ціни формує ситуація на світових енергетичних ринках. На тлі загострення на Близькому Сході ціни на нафту підскочили до 117 доларів за барель, що приблизно на чверть більше попередніх рівнів. Водночас вартість дизельного пального зросла майже на 18%.

    Серед ключових факторів — напруження навколо Ормузької протоки, яка є одним із головних маршрутів постачання енергоресурсів, а також скорочення видобутку в країнах Близького Сходу, зокрема в Іраку, Катарі та Кувейті.

    У НБУ визнають, що навіть незначне відхилення від прогнозу може впливати на очікування бізнесу та населення, а також на вартість товарів і послуг.

    Таким чином, ситуація з енергоносіями залишається ключовим ризиком для цінової стабільності в Україні, а подальша динаміка інфляції значною мірою залежатиме від розвитку подій на глобальних ринках.

  • Українці витратили на азартні ігри 158 млрд грн: казино в Україні заробляють космічні гроші

    Українці витратили на азартні ігри 158 млрд грн: казино в Україні заробляють космічні гроші

    За даними, оприлюдненими народною депутаткою Ніною Южаніною на основі статистики Національного банку, у 2025 році українці витратили на азартні ігри рекордну суму — 158 млрд грн (близько $3,9 млрд). При цьому виплати виграшів склали лише 105 млрд грн, що залишає різницю у 53 млрд грн — приблизно 30% від загального обсягу ставок. Для порівняння, у більшості розвинених країн маржа азартних операторів зазвичай не перевищує 5–15%.

    Южаніна зазначає, що така структура виплат викликає сумніви щодо її достовірності. Частина «виграшів» може бути пов’язана не з реальною грою, а зі схемами відмивання коштів. Ситуацію погіршує відсутність ефективної системи онлайн-моніторингу, масове використання дропів і фактичне ігнорування обмежень на ставки.

    Деталі статистики виявляють ще більш тривожну картину. По-перше, дані НБУ враховують лише легальні банківські операції — тіньова частина ринку може становити до половини реального обороту. По-друге, лише у четвертому кварталі минулого року суди зобов’язали казино повернути гравцям близько 15 млрд грн як «не використані кошти на ігровому рахунку». Лідерами за цими рішеннями стали Favbet та Cosmolot, що належать громадянам РФ Андрію Матюсі та Сергію Токареву, що свідчить про ще більшу реальну маржу казино.

    Соціальні наслідки також є серйозними: зростає лудоманія, пов’язана з азартними іграми злочинність та проблеми з боргами. В результаті державний контроль за ринком фактично відсутній, а сама інфраструктура азартних ігор може бути використана для відмивання коштів.

    За оцінкою експертів, політика легалізації ринку мала конкретних авторів — Володимира Зеленського, Давида Арахамію та Данила Гетманцева. Незалежно від того, чи була вона результатом некомпетентності чи свідомого розрахунку, Україна отримала величезний і погано контрольований ринок з колосальними фінансовими потоками та серйозними соціальними наслідками.

  • Вода не з Карпат: Антимонопольний комітет оштрафував відомий бренд

    Вода не з Карпат: Антимонопольний комітет оштрафував відомий бренд

    Антимонопольний комітет України оштрафував виробника мінеральної природної столової води «Карпатська Джерельна» на 9 422 082 грн через поширення інформації, яка могла вводити споживачів в оману щодо походження продукції.

    За висновками регулятора, вода не походить з території Українських Карпат, як це могло сприйматися з назви торговельної марки та оформлення етикеток. Підставою для відкриття справи стала заява споживача. У процесі розгляду Комітет залучив експертні висновки низки наукових установ, зокрема фахівців у сфері геології, картографії та регіональних досліджень.

    Згідно з отриманими даними, Південно-Струтинське родовище, з якого видобувають воду цієї торговельної марки, а також село Струтин Львівської області не належать до території Українських Карпат. Таким чином, використання відповідної назви та візуальних елементів могло створювати у споживачів хибне уявлення про географічне походження продукції.

    АМКУ також провів дослідження сприйняття інформації на етикетках. Результати опитування показали, що назва «Карпатська Джерельна» разом із зображеннями гір, ялин та картою з позначкою «Карпати» може формувати враження, що вода видобувається саме в карпатському регіоні. На думку Комітету, це могло надавати виробнику неправомірні конкурентні переваги.

    Під час розгляду справи ТОВ «Карпатські мінеральні води» повідомило про намір змінити оформлення етикеток і чітко зазначати, що «Карпатська Джерельна» є торговельною маркою, а не вказівкою на регіон походження води. Однак нове оформлення продукції станом на момент ухвалення рішення ще не було введене в обіг.

    За результатами перевірки Антимонопольний комітет України визнав дії компанії порушенням статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та зобов’язав припинити відповідні порушення.

  • ФОП Велінець постачає солодощі для Визирки: переплата сільради може скласти 300 тис. грн

    ФОП Велінець постачає солодощі для Визирки: переплата сільради може скласти 300 тис. грн

    Визирська сільська рада Одеського району Одеської області 15 грудня уклала угоду з ФОП Олегом Велінцем на постачання цукерок на суму 700 тис. грн. За умовами контракту підприємець до кінця року має поставити 1 800 кг солодощів, включно з 18 найменуваннями різних виробників. При цьому середні ціни на продукцію виявилися приблизно на 40% вищими за ринкові.

    Найбільше завищено вартість цукерок «Корівка» — 385 грн/кг, тоді як у фірмових магазинах «Рошен» вони продаються по 150 грн/кг, у супермаркетах — від 131 до 153 грн/кг. Цукерки «Тузя» обійдуться сільраді по 356 грн/кг, тоді як ринкова ціна — від 165 до 224 грн/кг. Шоколадні батончики Рошен заклали по 947 грн/кг, хоча на ринку вони коштують від 439 до 527 грн/кг. Загалом за контрактом сільрада потенційно може переплатити близько 300 тис. грн.

    Пряму угоду уклали через відсутність учасників на відкритих торгах. Для участі в тендері потрібно було підтвердити один аналогічний контракт на суму не менше 150 тис. грн та мати мінімальний набір техніки і персоналу.

    ФОП Велінець зареєстрований в Одесі у 2023 році, спеціалізується на гуртовій торгівлі та раніше постачав меблі та посуд. Це його перший контракт на продукти харчування.

    Експерти відзначають, що така закупівля є відхиленням від практики більшості органів місцевого самоврядування, які зазвичай закуповують новорічні подарунки по ринкових цінах. Для порівняння, Управління культури, молоді, спорту та туризму Самарівської міської ради замовило набори вагою 400 г по 70 грн/шт, а Управління сім’ї та молоді Донецької ОДА замовило подарунки по 752 грн/шт, включно з листівкою від голови ОДА.

  • Аптечні мережі проти виробника, що відбувається з компанією «Дарниця»

    Аптечні мережі проти виробника, що відбувається з компанією «Дарниця»

    Між одним з найбільших вітчизняних виробників ліків і провідними аптечними мережами України загострився конфлікт, який призвів до значних втрат для фармкомпанії.

    Протягом 2025 року компанія «Дарниця» двічі призупиняла виробництво: на три тижні в березні та на шість тижнів у червні-серпні. У результаті підприємство втратило значну частину обсягу продажів і було змушене скоротити понад тисячу працівників. Про це повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на економіста Анатолія Амеліна.

    За його словами, у червні 2025 року продажі «Дарниці» впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, а до серпня падіння досягло 50%. Через це компанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Основною причиною спаду експерт називає конфлікт між виробниками фармпродукції та найбільшими аптечними мережами, які мають майже монопольний вплив на ринок. Зокрема, йдеться про протистояння між «Дарницею» та п’ятьма мережами аптек, які контролюють приблизно 70% українського фармринку: АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня.

    Коріння конфлікту пов’язане зі змінами регуляторної політики. 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи зі зниження цін на лікарські засоби. Документ передбачав 30% зниження вартості найбільш вживаних 100 препаратів, а також заборону маркетингових платежів між виробниками та аптечними мережами. Попри це, наприкінці 2024 року компанія «Дарниця» підвищила ціни на свою продукцію на 120%, що стало точкою напруження у стосунках з аптечним сектором. З 1 березня 2025 року згадані аптечні мережі значно зменшили обсяги закупівель продукції «Дарниці», що і спричинило серйозне падіння виручки та ринкових позицій компанії.

    Нагадаємо, що нещодавно Національна поліція України розпочала розслідування щодо можливого завищення цін в окремих аптеках, що також викликає суспільний резонанс на тлі змін у фармацевтичному регулюванні.

  • Ціна електроенергії в Україні зрівнялася з найвищими європейськими показниками

    Ціна електроенергії в Україні зрівнялася з найвищими європейськими показниками

    У серпні 2025 року Україна опинилася серед країн Європи з найдорожчою електроенергією для промисловості. За даними Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSOE), середня ціна на ринку «на добу наперед» становила 5 188,78 грн за мегават-годину. Це п’ятий показник серед усіх держав Європи.

    Найдорожча електроенергія у серпні була зафіксована в країнах Балтії та Італії. В Естонії мегават-година коштувала 5 475,59 грн, в Італії — 5 473,93 грн, у Литві та Латвії — 5 468,97 грн.

    Україна з показником 5 188,78 грн/МВт-год розташувалася одразу за ними, випередивши Польщу, де середня ціна склала 5 101,04 грн/МВт-год.

    Таким чином, українська промисловість опинилася серед найбільш вразливих до високих енергетичних витрат у Європі. Високі ціни на електроенергію напряму впливають на собівартість виробництва, конкурентоспроможність українських підприємств та економічну стабільність країни в умовах війни.

    Аналітики зазначають, що тенденція до високих тарифів зберігається вже кілька місяців поспіль. Це ставить перед урядом і бізнесом питання пошуку додаткових механізмів компенсацій, енергоефективності та диверсифікації джерел постачання.

  • Ціни на улюблений продукт українців зросли на 85%

    Ціни на улюблений продукт українців зросли на 85%

    У передсвятковий період ціни на картоплю в Україні продовжують стрімко зростати, досягнувши 22-30 гривень за кілограм. За даними аналітиків проєкту EastFruit, лише за останній тиждень фермери підвищили відпускні ціни майже на 22%, а загалом картопля подорожчала на 85% порівняно з минулим роком.

    Основними причинами такого різкого зростання стали кілька факторів. По-перше, сильна посуха цього літа значно скоротила врожай картоплі в Україні, що призвело до зменшення обсягів виробництва та пропозиції на ринку. По-друге, попит на картоплю зріс через підготовку до новорічних свят, коли оптові компанії та роздрібні мережі активно закуповують продукт.

    Попри те, що деякі експерти не очікують різкого подорожчання картоплі в найближчі тижні, варто зазначити, що ціни на цей продукт залишаться на значно вищому рівні, ніж торік. Це ще більше підвищить вартість новорічного столу, який, за прогнозами, може подорожчати на 15-17%.

  • Росіяни завдали удару по ринку в Херсоні, багато жертв (ФОТО)

    Росіяни завдали удару по ринку в Херсоні, багато жертв (ФОТО)

    1 жовтня 2024 року російські окупанти завдали жахливого удару по середмістю Херсона, обстрілявши місцевий ринок. Атака забрала життя кількох цивільних та залишила багато постраждалих. Про це повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

    Трагедія серед мирного населення

    За попередньою інформацією, обстріл відбувся близько 9:00, коли херсонці здійснювали покупки на ринку. За словами Прокудіна, ударом були пошкоджені торгові точки та зупинка громадського транспорту, де перебували люди.

    “Під ударом опинилися торгівельні точки, де зранку херсонці купляли чи продавали продукцію”, – розповів Прокудін.

    Жертви та постраждалі

    За даними Херсонської обласної прокуратури, семеро мирних жителів загинули — троє жінок і четверо чоловіків. Троє людей отримали поранення і наразі їм надається медична допомога. Національна поліція повідомила про шість загиблих.

    Попередньо відомо, що серед постраждалих щонайменше вісім осіб. За словами Прокудіна, п’ятеро людей загинули на місці, троє — у лікарні під наглядом лікарів.

    Прокудін оприлюднив відео з місця трагедії, на якому зафіксовані страшні наслідки атаки: тіла загиблих, поранені люди, розкидані товари та зруйновані будівлі. Місто знову переживає трагічні наслідки війни, яка триває без кінця.

  • Інформація про трагедію на донецькому ринку, де загинули десятки людей

    Інформація про трагедію на донецькому ринку, де загинули десятки людей

    У відомостях, що надійшли в неділю, повідомляється про трагічні події на ринку “Меркурій” у Донецьку. За заявами окупаційної влади, 27 осіб загинули, а щонайменше 25 отримали поранення внаслідок серії вибухів.

    Московська адміністрація, яка вважається призначеною Росією, стверджує, що ринок став об’єктом артилерійського обстрілу, залишаючи Україну винною у цьому інциденті.

    Українська армія відкидає відповідальність за атаку, заявляючи, що не здійснювала жодних військових дій в даному напрямку.

    Ринок “Меркурій” знаходиться на південно-західній околиці Донецька, на невеликій відстані від лінії фронту, що робить цей інцидент особливо напруженим у відносинах між конфліктуючими сторонами.

    За інформацією лідера самопроголошеної “Донецької Народної Республіки” (ДНР) Дениса Пушиліна, четвертого кварталу Донецька нанесли поєднаний удар ствольною артилерією калібром 152 мм і 155 мм, як відзначається, з напрямків Курахівського та Красногорівського.

    Повідомляється про загибель двох дітей серед жертв та двох дітей серед поранених. За словами Пушиліна, серед постраждалих є особи із важкими пораненнями в області життєво важливих органів та випадками травматичної ампутації кінцівок.

    Фотографії показують розбиті вітрини магазинів та тіла на вулицях. За даними AFP, місцева мешканка Тетяна повідомила місцевим ЗМІ, що почула снаряд над головою і сховалася під прилавком, спостерігаючи за хаосом та панікою навколо.

    Міністерство закордонних справ Росії вважає події “варварським терористичним актом проти мирного народу Росії” з боку українських військових. За їхніми заявами, українські силовики використали “надану Заходом зброю”.

    Українські військові оприлюднили заяву, в якій відкидають причетність до стрілянини на ринку у Донецьку.

    “Операційно-стратегічне угруповання “Таврія”, яке діє на східному фронті та підпорядковується ОСГВ “Таврія”, відповідально стверджує, що його сили не вели бойових дій у цьому напрямку з використанням засобів поранення”, — йдеться в заяві, оприлюдненій у вечірній час в неділю.

    Українські військові підкреслили свою прив’язаність до тези “Донецьк — це Україна!” і додали, що Росія буде притягнута до відповідальності за втрати життів українців.

    Місто Донецьк та прилеглі райони на сході України потрапили під контроль російських сил у 2014 році, і з того часу частково перебувають під владою Москви. Місто розташоване за близько 20 км від лінії фронту, і в районах біля Донецька, включаючи Мар’їнку та Авдіївку, ведуться інтенсивні бої.

    Хоча майже два роки минуло з того часу, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, за останні місяці вона зафіксувала обмежений прогрес. У суботу повідомили, що село Крохмальне на північному сході України у Харківській області захоплено російськими силами. Хоча українські військові підтвердили виведення своїх сил з цього району, вони вказали, що територія не має важливого військового значення. Раніше Москва також повідомила про контроль над селищем Веселе в Донецьку, але Київ не підтвердив цю інформацію.

  • Мережа “Галя Балувана” розширює свою присутність, представившись на американському ринку під назвою Multi Cook

    Мережа “Галя Балувана” розширює свою присутність, представившись на американському ринку під назвою Multi Cook

    Мережа “Галя Балувана” з України висувається на американський ринок під ім’ям Multi Cook, повідомив Володимир Матвійчук, власник компанії. Перший магазин був відкритий у Філадельфії.

    “Тепер ви матимете можливість смакувати неперевершені українські страви, такі як вареники, пельмені, чебуреки та багато інших”, – написав він.

    На початку своєї історії “Галя Балувана” успішно охопила український ринок за умов франшизи, а тепер розширює свою діяльність і на американський ринок під новим ім’ям Multi Cook.