Наше джерело в ОП розповіло, що наступ російської армії на Харківському напрямку негативно впливає на підготовку саміту в Швейцарії. Низка учасників Глобального Півдня відмовилися приїжджати, а ті, хто планує відвідати саміт, не хоче підписувати жорсткий підсумковий документ.
На Глобальному саміті миру у Швейцарії, який відбудеться влітку, не обговорюватимуть закінчення війни. Про це в коментарі журналу Stern заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц.
“Ми не будемо вести там переговори про закінчення війни. У кращому випадку це буде початок процесу, який може призвести до прямих переговорів між Україною та Росією”, – розповів він.
За словами німецького лідера, у Швейцарії мова піде про безпеку атомних електростанцій, експорт зерна, питання обміну полоненими й необхідну заборону на використання ядерної зброї.
Шольц додав, що “так чи інакше, всі ці теми поки що на етапі зародження”.
Україна взяла на себе ініціативу активізувати підготовку до “саміту миру”, який заплановано на 15-16 червня цього року. Форум відбудеться на престижному швейцарському курорті Бюргеншток.
Запрошення на нього надішлють понад 160 країнам, хоча, ймовірно, приїде менше. Як стверджує українська сторона, у такому широкому колі учасників планують обговорити шляхи досягнення миру в Україні з огляду на формулу президента Володимира Зеленського (або “формулу миру”), що містить вимогу виведення всіх російських військ на кордони 1991 року і виплату Україні репарацій.
Росію брати участь не запросили, проте Київ і західні союзники сподіваються на приїзд лідерів провідних країн Глобального Півдня – зокрема Бразилії, Індії та, особливо, Китаю.
В українському керівництві заявляють, що хочуть зібрати якомога більше держав і почати роботу над якимось планом, який згодом буде пред’явлено “сильними країнами” Росії як своєрідний ультиматум. Саме тому для України такою важливою є участь Китаю в саміті, враховуючи, що саме він зараз має найбільший вплив у світі на РФ.
Однак експерти припускають, що для Києва швейцарський майданчик необхідний і для зміцнення єдності Заходу та нейтралізації спроб висунути серед західних країн альтернативні мирні ініціативи.
Хоча якщо на саміт не приїдуть провідні країни “глобального півдня” (або приїдуть, але “формулу миру” Зеленського не підтримають), поява нових планів, що не збігаються з “формулою миру”, стане, можливо, лише питанням часу.
Наше джерело в ОП розповіло, що Росія зриває організацію саміту в Швейцарії за формулою миру Зеленського. Наше МЗС намагається організувати участь лідерів Глобального Півдня, але більшість країн відмовляються приїжджати на рівні перших осіб. Публікація в українських ЗМІ та соціальних мережах мирного плану Ердогана мала головну мету – вплинути на позицію представників Глобального Півдня щодо формули миру Зеленського, що існує альтернативний трек врегулювання війни.
Заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква наголосив на важливості широкого представництва країн світу на майбутньому Саміті миру, який відбудеться у Швейцарії. Він зауважив, що результати розмов між президентами України і Швейцарії визначили місце і час проведення саміту, і зараз триває робота над організаційними аспектами, зокрема, підготовка запрошень для держав-учасниць.
Жовква підкреслив необхідність розгляду широкого кола країн для участі у Саміті миру. Він зазначив, що це повинно включати не лише представників Китаю, а й інших країн Глобального Півдня, таких як Індія, Південна Африка, Саудівська Аравія та Бразилія, а також інші країни з Латинської Америки, Африки та Азії. Він зауважив, що ця ініціатива не обмежується лише Україною та Швейцарією, і співпраця з партнерами в Європі також є важливою.
Також Жовква зазначив, що Президент України активно спілкується з європейськими лідерами з метою залучення їх до участі у Саміті миру, наголошуючи на значенні їхніх контактів та впливу на лідерів країн Глобального Півдня.
Жовква також нагадав, що на останній зустрічі радників з національної безпеки у Давосі були представлені представники 84 країн, тому очікується, що кількість учасників на Саміті в Швейцарії буде ще більшою.
Глобальний саміт миру – це міжнародна подія, яка відбудеться у Швейцарії на рівні лідерів країн-учасниць Української формули миру. Він запланований на 15-16 червня. Посол Китаю у Швейцарії Ван Шитін також заявив про можливість участі від КНР.
За інформацією, наданою нашим джерелом в Офісі Президента, Андрій Єрмак доручив міністру закордонних справ Дмитру Кулебі зробити все можливе для того, щоб залучити лідерів країн Глобального Півдня на мирний саміт до Швейцарії. Представництво Президента розуміє, що в разі невідбуття зустрічі світових лідерів це буде не лише невдачею для формули миру Зеленського, але й сильним ударом для міжнародного примирення. Минулого року Банкова тричі відкладала саміт через відмову лідерів Глобального Півдня взяти участь у ньому, що створило враження ізоляції України на мирному треку і відмову деяких країн Європейського Союзу підтримати формулу Зеленського.
Згідно з висловленими надіями Президента України Володимира Зеленського в інтервʼю для телемарафону «Єдині новини», найближчими днями Україна домовиться з Швейцарією про дату проведення першого інавгураційного Саміту миру. Відзначено, що наразі не встановлено список країн, які візьмуть участь у заході. Як тільки Президент України узгодить дату проведення саміту з Президентом Швейцарської Конфедерації, лідерам держав світу будуть розсилатися запрошення.
За словами Президента, очікується участь 80–100 країн світу на саміті, який буде визнаний найпотужнішим інавгураційним заходом. Зазначено, що це важлива подія, під час якої буде обговорено партнерство та сплановано подальші кроки щодо завершення війни. Президент також підкреслив, що лише за спільних зусиль світ може припинити агресію Росії, тому на саміті чекають представників країн з усіх континентів.
Перший інавгураційний Саміт миру відбудеться у Швейцарії на основі Української формули миру. На ньому країни-учасниці підготують спільний план дій щодо справедливого миру для України.
Останнім часом знову актуалізувалася тема завершення російсько-української війни. Політолог Володимир Фесенко аналізує наявні версії можливого миру та пояснює, чому зараз пошуки відповіді на це питання навряд чи щось дадуть.
Коли може завершитися російсько-українська війна?
Останнім часом знову актуалізувалася тема завершення російсько-української війни. На цю тему з’являються статті, висловлюються політики, військові та політичні аналітики. Журналісти запитують: коли може завершитися російсько-українська війна?
Однак у сприйнятті теми завершення російсько-української війни і в Україні, а нерідко й на Заході, домінують крайнощі, далекі від реальності.
Минулого року в нас переважали вкрай завищені очікування, що ще трохи, Захід дасть нам танки, і ми звільнимо всі окуповані території, включно з Кримом. І тоді війна сама собою закінчиться нашою перемогою. Це були дуже наївні уявлення про завершення війни.
Зараз таких ілюзій в Україні стало набагато менше. Але віра в диво залишається. Уявлення про те, що війна закінчиться вже в поточному році завдяки прибуттю в Україну військ НАТО, це така собі “побєдєдна маніловщіна”, позбавлена реальних підстав. Ті, хто озвучує такі теорії, нехай почитають Послання Байдена до Конгресу США, в якому президент США прямо сказав, що американські солдати не воюватимуть в Україні. Гучні заяви президента Франції про можливу присутність військ НАТО в Україні поки що не зустріли підтримки у більшості його колег у Північноатлантичному Альянсі. До того ж європейські країни НАТО і організаційно, і ресурсно, і соціально-психологічно поки що не готові до такої війни, яка триває в Україні вже понад два роки. Але головним чинником стримування НАТО від прямої участі у війні проти Росії є ризик ядерної війни. Цей же ризик поки що стримує і Путіна від удару по сусідніх країнах Заходу.
Інша крайність полягає в уявленнях про те, що ще трохи — і Росія переможе в нинішній війні. У цьому дусі написана недавня стаття в Die Welt. Автор цієї статті припускає, що американська військова допомога Україні буде різко скорочена, незалежно від результату виборів, а Європі не вистачає “сил і політичної волі”, щоб самостійно надати необхідну допомогу зброєю. Україна, на його думку, навряд чи зможе утримати фронт, а у Росії достатньо ресурсів і глобальної підтримки, щоб продовжувати війну ще кілька років. Тому закінчення війни може відбутися вже в поточному році шляхом заморожування воєнних дій. Як саме це станеться, автор не уточнює, але, мабуть, припускає, що це відбудеться на умовах Росії. Стаття в Die Welt сильно перебільшує наявні проблеми й екстраполює їх на найближчу перспективу, а ось протилежні тенденції та чинники замовчуються, або ігноруються.
Тема завершення війни через мирні переговори також сприймається через крайнощі, особливо у нас в країні.
Одна крайність — очікування переговорного завершення війни вже зараз. Неважливо, у який спосіб і на яких умовах. Головне, щоб швидше ця війна закінчилася. Прихильники цієї позиції бачать натяк на можливий мир у будь-якій західній публікації на цю тему, у будь-якій заяві на тему миру Путіна або когось із західних лідерів (наприклад, Шольца). У цьому разі бажане видається за дійсне.
Прямо протилежна крайність — конспірологічне і параноїдальне ставлення до самої теми завершення війни через мирні переговори. Будь-яка політична заява, дискусія або навіть суто академічна стаття на тему мирних переговорів сприймається як “зрада”, як таємний і злочинний план з таємної здачі України Путіну. Ось ця точка зору публічно в нас представлена дуже помітно.
Звідси й таке підозріле ставлення до Глобального саміту миру, ініційованого Україною. Жодних непередбачуваних наслідків від цього саміту не буде. Цей саміт не про завершення війни і не про переговори з Росією. До того ж Росії на цьому саміті не буде. Цей саміт присвячений просуванню Формули миру президента Зеленського і нашої позиції щодо умов завершення війни. Для Росії наші умови завершення війни (Формула миру президента Зеленського) неприйнятні, як і для нас неприйнятні російські умови миру. У цьому сенсі ситуація залишається такою ж безвихідною, як рік тому. Ба більше, ймовірність мирних переговорів на цей момент навіть зменшилася. Росія готується до ескалації війни і готова на мир тільки на своїх умовах, які стали набагато жорсткішими й ультимативнішими, ніж два роки тому в Стамбулі. На Заході це добре знають і розуміють, що примусити Путіна до реальних мирних переговорів можна, лише зупинивши його в Україні.
Звідси дуже проста відповідь на запитання про те, коли завершиться війна: ніхто і ніде (ні в Москві, ні в Києві, ні у Вашингтоні, Берліні чи Парижі, тим паче в Die Welt) не знає, коли завершиться війна. Наразі я не бачу жодних реальних передумов (ні військових, ні політичних) для завершення війни в найближчі пів року, з високою ймовірністю і до кінця року. Далі загадувати не буду. Більшість серйозних аналітиків вважають, що російсько-українська війна навряд чи завершиться до закінчення президентських виборів у США. Але й це не вирішальний чинник. Війна може затягнутися ще на кілька років, а її масштаби можуть вийти за межі України. Водночас паралельно можуть ініціюватися і мирні переговори, які, однак, далеко не відразу приведуть до завершення війни.
Вирішальним чинником завершення війни буде перебіг і результати воєнних дій, ресурсне забезпечення сторін, що воюють. Але на умови і саму можливість завершення війни також впливатиме розвиток соціально-політичної та економічної ситуацій в Росії, Україні, США та ЄС, і загальна міжнародна ситуація. Від поєднання цих чинників залежатимуть і умови завершення війни, і те, коли саме вона може завершитися.
