Позначка: SAMP-T

  • Мелоні пояснила, чому підтримує Україну: «Не заради Києва, а заради Риму»

    Мелоні пояснила, чому підтримує Україну: «Не заради Києва, а заради Риму»

    Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що не збирається відмовлятися від підтримки України заради політичної вигоди напередодні виборів 2027 року. За її словами, позиція Рима щодо Києва продиктована передусім інтересами самої Італії та необхідністю захищати міжнародний порядок, у якому сильні держави не можуть безкарно диктувати свою волю слабшим.

    Про це Мелоні сказала в інтерв’ю італійському виданню Il Foglio, опублікованому 12 вересня. У розмові прем’єрка прямо визнала, що з електоральної точки зору останніми роками їй було б вигідніше дистанціюватися від підтримки України. Однак, за її словами, вона не готова змінювати зовнішньополітичний курс лише через рейтинги або ситуативні настрої виборців.

    Мелоні сформулювала свою позицію максимально чітко: «Я підтримувала Україну не заради Києва, а заради Риму». Вона пояснила, що Італія має надто багато втратити в міжнародній системі, де перестають діяти правила мирного співіснування, а на перший план виходить «право сильнішого». Саме російська агресія проти України, за її словами, показала Європі, наскільки небезпечно покладатися на старі уявлення про безпеку.

    В інтерв’ю Мелоні наголосила, що спроба Росії захопити Київ фактично «розбудила Європу» після тривалого періоду самозаспокоєння. За її оцінкою, війна довела, що європейські країни більше не можуть повністю делегувати питання власної безпеки іншим і повинні брати на себе більше відповідальності за оборону.

    Прем’єрка також пов’язала український опір із поняттям патріотизму. За її словами, здатність України чинити опір значно сильнішому противнику змусила багатьох європейців знову переосмислити поняття національної ідентичності та відповідальності перед власною державою. Для самої Мелоні, як вона наголосила, патріотизм означає насамперед готовність ставити інтереси країни вище за особисту політичну вигоду.

    Саме тому вона відкинула можливість різко змінити курс лише заради майбутніх виборів. «Я не готова робити протилежне тому, що робила досі, або тому, у що вірю, через політичний чи електоральний розрахунок», — заявила прем’єрка.

    Ця позиція пролунала на тлі помітних змін у внутрішній політиці Італії. На правому фланзі зростає популярність політиків, які виступають проти подальшої військової допомоги Україні та критикують європейський курс Рима. Для Мелоні це створює додатковий тиск: з одного боку, вона прагне зберегти підтримку консервативного електорату, з іншого — не хоче відмовлятися від проукраїнської та проатлантичної позиції, яка стала важливою частиною зовнішньої політики її уряду.

    Показово, що в інтерв’ю Il Foglio Мелоні фактично пов’язала підтримку Києва не з емоціями чи символічною солідарністю, а з безпосередніми національними інтересами Італії.

    На її думку, якщо агресія Росії завершиться успіхом, це створить небезпечний прецедент: будь-яка сильніша держава зможе намагатися змінювати кордони силою. Для Італії, яка є частиною ЄС і НАТО та критично залежить від стабільності європейської системи безпеки, такий сценарій був би стратегічно невигідним.

    Саме тому Мелоні також виступила на захист збільшення оборонних витрат. Попри те, що ця тема залишається непопулярною серед частини італійського суспільства, прем’єрка наполягає: Європа повинна посилити власний оборонний потенціал і зміцнити європейську складову НАТО.

    В останні роки Рим послідовно збільшував військову підтримку України. За даними ANSA, до кінця 2025 року Італія підготувала вже дванадцятий пакет допомоги Києву. Попередні одинадцять пакетів оцінювалися приблизно у $2,5–3 млрд і включали озброєння, боєприпаси та системи протиповітряної оборони.

    Одним із ключових елементів італійської допомоги стала система ППО SAMP/T, розроблена спільно Італією та Францією. Ці комплекси призначені для перехоплення літаків і ракет та стали особливо важливими для України на тлі постійних російських атак по енергетичній та цивільній інфраструктурі.

    Рим також бере участь у ширших механізмах підтримки України в межах НАТО і ЄС. Італія одночасно намагається зберігати політичний баланс усередині власної правлячої коаліції, де окремі сили традиційно займають значно м’якшу позицію щодо Москви.

    Саме це робить заяву Мелоні особливо показовою. Вона фактично дала зрозуміти, що питання України для неї вже вийшло за межі ситуативної політики і стало частиною стратегічного бачення ролі Італії в Європі.

    Водночас усередині країни ця позиція може ставати дедалі складнішою для захисту.

    Італія, як і багато інших європейських держав, стикається зі зростанням вартості енергоресурсів і посиленням дискусій про оборонні витрати. На цьому тлі опозиційні політики дедалі частіше ставлять питання, чи має держава продовжувати значні витрати на військову підтримку України.

    Мелоні відповідає на це аргументом безпеки: за її логікою, ці витрати є не «допомогою чужій країні», а інвестицією у власну стабільність.

    Вона також не приховує, що Європа має стати самостійнішою у сфері оборони.

    Для Італії це особливо важливо на тлі ширшої дискусії про роль США у європейській безпеці. Мелоні залишається прихильницею НАТО, але паралельно наполягає на сильнішій європейській опорі Альянсу.

    Така позиція дозволяє їй одночасно дистанціюватися від ідей повної стратегічної автономії ЄС і водночас підтримувати збільшення європейського оборонного потенціалу.

    У своєму інтерв’ю Мелоні також дала зрозуміти, що не хоче будувати майбутні політичні союзи з силами, які вимагають від неї відмови від нинішнього курсу щодо України.

    Це особливо важливо напередодні виборів 2027 року.

    Італійська політична система традиційно залежить від коаліцій, тому питання зовнішньої політики може стати одним із ключових критеріїв під час формування майбутніх союзів.

    Мелоні фактично окреслила червону лінію: вона не готова міняти позицію щодо України заради збереження влади.

    Її слова також демонструють, наскільки сильно війна в Україні змінила політичну ідентичність самої Європи.

    До 2022 року багато європейських держав поступово скорочували військові бюджети та покладалися на економічну взаємозалежність як головний інструмент стримування конфліктів.

    Повномасштабне вторгнення Росії зруйнувало цю модель.

    Для Мелоні це стало доказом того, що Європа повинна повернутися до класичного розуміння безпеки: сильні збройні сили, надійні союзи та готовність захищати власні інтереси.

    Саме тому фраза «я підтримувала Україну не заради Києва, а заради Риму» фактично є концентрованим викладом її зовнішньополітичної доктрини.

    Вона не намагається подати підтримку України як альтруїзм.

    Навпаки — Мелоні прямо говорить, що вважає її прагматичною частиною національної безпеки Італії.

    Ця позиція може бути важливою й для інших європейських держав, де суспільна підтримка військової допомоги поступово слабшає.

    Замість аргументу про солідарність із Києвом дедалі частіше звучить інший: якщо Росія отримає винагороду за силову зміну кордонів, ризики для самої Європи стануть значно вищими.

    Для Мелоні саме цей аргумент є центральним.

    І хоча він може бути політично непопулярним, прем’єрка дала зрозуміти, що не має наміру від нього відмовлятися навіть тоді, коли це коштуватиме їй частини голосів.

  • Rafale вже на горизонті: Макрон назвав строки передачі винищувачів Україні та відкрив доступ до SCALP

    Rafale вже на горизонті: Макрон назвав строки передачі винищувачів Україні та відкрив доступ до SCALP

    Франція готується передати Україні багатоцільові винищувачі Rafale та розширити доступ української оборонної промисловості до виробництва сучасного французького озброєння. Йдеться про крилаті ракети SCALP, ракети-перехоплювачі Aster-30 і високоточні авіаційні бомби AASM Hammer. Перші французькі бойові літаки, за словами президента Емманюеля Макрона, мають з’явитися в українському небі у 2028–2029 роках.

    Про це французький лідер заявив 13 липня після засідання «Коаліції охочих» у Парижі, під час якого союзники України обговорювали посилення протиповітряної оборони, захист від російських балістичних ракет і довгострокову модернізацію українських Повітряних сил.

    Макрон наголосив, що нові рішення стали практичним продовженням домовленостей, укладених Україною та Францією ще 17 листопада 2025 року. Тоді президенти Володимир Зеленський та Емманюель Макрон підписали документ, який передбачав можливість придбання Україною до 100 багатоцільових винищувачів Rafale F4, комплексів ППО SAMP/T, радарів, ракет класу «повітря–повітря» та керованих авіабомб. Угода була розрахована на період до 2035 року та також допускала передачу технологій і локалізацію виробництва в Україні.

    «Перші літаки вже мають літати в українському небі у 2028–2029 роках», — заявив Макрон, коментуючи реалізацію попередніх домовленостей.

    За його словами, сторони змогли конкретизувати перші партії озброєння, модернізацію української бойової авіації та постачання додаткових засобів протиповітряної оборони.

    Що саме отримає Україна

    Майбутній пакет французької допомоги охоплює не лише бойові літаки. Макрон заявив про додаткові радари, ракети та ліцензування виробництва одразу кількох важливих видів озброєння.

    Йдеться про:

    • ракети Aster-30 для комплексів протиповітряної оборони SAMP/T;
    • далекобійні авіаційні крилаті ракети SCALP;
    • високоточні авіаційні бомби AASM Hammer.

    За повідомленнями українських медіа, президент Франції заявив, що Україна отримала можливість виробляти ці системи за ліцензією. Водночас точні умови домовленостей — обсяги локалізації, строки запуску виробничих ліній, джерела комплектувальних і фінансування — на момент оголошення публічно не розкривалися.

    Передача ліцензій може бути не менш важливою, ніж постачання готової зброї. Україна отримає можливість частково виробляти необхідні ракети та боєприпаси самостійно, зменшуючи залежність від нерегулярних поставок союзників.

    Переговори про ліцензійне виробництво SCALP тривали щонайменше з червня 2026 року. Українська сторона тоді повідомляла, що обговорює з Парижем можливість виготовлення цих крилатих ракет усередині країни.

    Чим особливий Rafale

    Dassault Rafale — французький двомоторний багатоцільовий винищувач покоління 4,5, розроблений компанією Dassault Aviation. Його називають «омнірольним», тобто здатним виконувати широкий спектр бойових завдань у межах одного вильоту.

    Rafale може вести повітряний бій, завдавати ударів по наземних і морських цілях, проводити розвідку, супроводжувати інші літаки та застосовувати далекобійне високоточне озброєння. Існують одномісна й двомісна сухопутні версії літака, а також палубний варіант для авіаносців.

    Для України особливо важливою є здатність Rafale використовувати ракети SCALP, авіабомби AASM Hammer, ракети класу «повітря–повітря» Meteor і MICA та інше сучасне озброєння стандартів НАТО.

    Модифікація Rafale F4 має вдосконалені радари, системи зв’язку, засоби радіоелектронної боротьби та можливість працювати в єдиній інформаційній мережі з іншими літаками, наземними радарами й системами ППО.

    У листопаді 2025 року Україна підписала з Францією лист про наміри щодо придбання до 100 таких винищувачів упродовж десяти років. Угода передбачає не лише літаки, а й озброєння, підготовку персоналу та супутню інфраструктуру.

    Чому перші літаки доведеться чекати

    Строк 2028–2029 років пов’язаний одразу з кількома чинниками. Насамперед Україні потрібно підготувати пілотів, інженерів і наземний персонал, а також адаптувати аеродроми, системи технічного обслуговування, логістику та склади боєприпасів.

    Крім того, Dassault Aviation має великий портфель замовлень від Франції та іноземних клієнтів. Станом на середину 2025 року компанії залишалося виготовити сотні замовлених літаків. Виробник працював над збільшенням темпів складання з приблизно двох літаків на місяць до трьох у 2026 році та чотирьох — із 2028–2029 років.

    Саме нарощування виробничих потужностей має дозволити Франції одночасно виконувати контракти для власних Повітряно-космічних сил, інших іноземних замовників і України.

    Водночас остаточний графік залежатиме від укладення твердих контрактів, фінансування, темпів підготовки українських екіпажів і можливостей французької промисловості.

    SCALP дасть Україні далекобійну перевагу

    SCALP-EG — французька версія британської крилатої ракети Storm Shadow, розробленої європейською компанією MBDA. Вона запускається з літака та призначена для знищення важливих стаціонарних об’єктів у глибокому тилу противника.

    Ракета летить на малій висоті, використовує складну систему навігації та має бойову частину, розраховану на ураження укріплених командних пунктів, складів, мостів і військової інфраструктури.

    Франція передала перші SCALP Україні ще у 2023 році. Тоді їх інтегрували на українські літаки радянського виробництва. Публічно заявлена дальність експортної версії становила близько 250 кілометрів.

    Ліцензійне виробництво таких ракет в Україні могло б забезпечити регулярніше поповнення запасів і дозволити планувати довготривалі кампанії проти російської військової інфраструктури.

    Проте запуск повного циклу виробництва крилатих ракет є складним процесом. Він потребує доступу до двигунів, систем навігації, електроніки, бойових частин, спеціальних матеріалів і суворого контролю якості. Тому ліцензування може передбачати поетапну локалізацію — від складання й обслуговування до поступового виробництва окремих компонентів.

    Aster-30 — відповідь на російську балістику

    Ракети Aster-30 використовуються у франко-італійських системах ППО SAMP/T. Вони призначені для перехоплення літаків, крилатих і частково балістичних ракет.

    Україна вже експлуатує SAMP/T, однак кількість таких систем і ракет до них залишається обмеженою. На тлі постійних російських атак «Іскандерами», «Кинджалами» та іншими ракетами поповнення запасів Aster-30 є критично важливим.

    Ліцензія на виробництво могла б допомогти Україні та європейським партнерам швидше наростити кількість перехоплювачів. Це особливо актуально після створення в Парижі нової антибалістичної коаліції, яка має об’єднати зусилля європейських держав у розвитку протиракетної оборони.

    AASM Hammer уже працюють в Україні

    AASM Hammer — французькі модулі для перетворення звичайних авіабомб на високоточні керовані боєприпаси. Вони оснащуються системами наведення і можуть отримувати додатковий ракетний прискорювач, що збільшує дальність застосування.

    Українські Повітряні сили вже використовують AASM із літаків радянського виробництва. Такі бомби застосовують по командних пунктах, складах, мостах, техніці та укріплених позиціях російських військ.

    У попередні пакети французької допомоги вже входили AASM, зокрема закуплені за рахунок доходів від заморожених російських активів.

    Локалізація їхнього виробництва дозволила б Україні збільшити кількість високоточних ударів і зменшити собівартість боєприпасів.

    Україна переходить на західну авіацію

    Rafale мають стати частиною масштабного переходу українських Повітряних сил від радянських літаків до західних платформ.

    Україна вже використовує американські F-16 і французькі Mirage 2000-5. Також Київ обговорює можливе придбання шведських Gripen. Rafale можуть стати найпотужнішим компонентом майбутньої української авіації завдяки дальності, сучасній електроніці та широкій номенклатурі озброєння.

    Домовленості з Францією розраховані не лише на поточну війну, а й на довгострокове стримування Росії. До 2035 року Україна планує сформувати повітряний флот, сумісний зі стандартами НАТО та здатний одночасно захищати небо, завдавати далекобійних ударів і підтримувати наземні сили.

    Заява Макрона 13 липня стала першим чітким орієнтиром щодо появи Rafale в Україні. Якщо графік буде виконано, перші літаки розпочнуть службу у 2028–2029 роках.

    Водночас ліцензії на SCALP, Aster-30 і AASM можуть дати результат раніше. Саме розгортання виробництва озброєння в Україні здатне стати ключовим елементом домовленостей із Францією — і перетворити одноразову військову допомогу на довгострокове технологічне партнерство.

  • «Справжній друг України»: Зеленський вручив Макрону одну з найвищих державних нагород

    «Справжній друг України»: Зеленський вручив Макрону одну з найвищих державних нагород

    Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі в Парижі вручив президенту Франції Емманюелю Макрону орден Свободи — одну з найвищих державних нагород України. Церемонія відбулася 13 липня на тлі масштабних переговорів щодо посилення української протиповітряної оборони, створення спільної європейської системи захисту від балістичних ракет і подальших безпекових гарантій для України.

    Зустріч двох президентів передувала презентації української Антибалістичної програми FREYJA та засіданню «Коаліції охочих», до якого долучилися лідери й представники десятків держав. Зеленський і Макрон скоординували позиції перед переговорами, обговорили ситуацію на фронті, потреби української армії та можливості французької оборонної промисловості.

    Після зустрічі президент України заявив, що відносини між Києвом і Парижем вийшли на стратегічний рівень. За його словами, значну роль у цьому відіграла особиста підтримка Емманюеля Макрона, який упродовж повномасштабної війни долучався до формування міжнародних коаліцій, постачання зброї та дипломатичного тиску на Росію.

    «Відносини наших країн досягли дійсно стратегічного рівня, і багато в чому саме завдяки особистим зусиллям Президента Макрона. Сьогодні я подякував Емманюелю за допомогу та підтримку протягом цих років та відзначив пана Президента, справжнього друга України, орденом Свободи», — повідомив Зеленський.

    За що Макрон отримав українську нагороду

    Орден Свободи в Україні вручають за особливі заслуги у зміцненні суверенітету й незалежності держави, захисті прав і свобод людини, розвитку демократії та підтримці України на міжнародній арені.

    Макрон став одним із головних європейських політиків, які після російського вторгнення виступали за посилення оборонних можливостей України. Франція постачала українській армії артилерійські системи Caesar, бронетехніку, далекобійні ракети SCALP, боєприпаси, системи протиповітряної оборони та винищувачі Mirage.

    Париж також бере участь у підготовці українських військових, підтримує спільні оборонні виробництва та виступає одним із центрів формування «Коаліції охочих». Цей формат об’єднує держави, готові брати на себе додаткові зобов’язання щодо підтримки України та довгострокової безпеки Європи.

    Ще під час саміту НАТО в Туреччині Макрон анонсував, що зустріч 13 липня у Парижі буде присвячена новим оборонним можливостям, боротьбі з російським «тіньовим флотом», підтримці української промисловості та проведенню спільних військових навчань. Французький президент також наголошував на потребі залучити оборонні компанії до розробки нових засобів боротьби з балістичними ракетами.

    Головна тема переговорів — російські балістичні ракети

    Нагородження Макрона стало символічною частиною значно ширшої зустрічі, присвяченої одній із найгостріших проблем України — дефіциту засобів для перехоплення російських балістичних ракет.

    Такі ракети летять із надзвичайно високою швидкістю, а час від їх запуску до удару може становити лише кілька хвилин. Ефективно протидіяти їм здатна обмежена кількість систем, зокрема американські Patriot та франко-італійські SAMP-T.

    Останніми тижнями Росія посилила удари по Києву та інших українських містах, використовуючи комбіновані атаки балістичними й крилатими ракетами та сотнями дронів. Україна водночас відчуває критичну нестачу ракет-перехоплювачів, через що окремі балістичні цілі неможливо знищити до їхнього влучання.

    Під час переговорів Зеленський наголосив, що Україні необхідно зміцнювати ППО та прискорювати створення європейської антибалістичної системи. Він зазначив, що Франція має технології й промислові можливості, необхідні для реалізації такого проєкту.

    Десять країн створили нову коаліцію

    За підсумками зустрічі Україна та дев’ять європейських держав оголосили про створення Інтегрованої Антибалістичної коаліції.

    До неї увійшли Україна, Франція, Німеччина, Велика Британія, Італія, Данія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія та Швеція. У спільній заяві країни визнали, що загроза з боку балістичних ракет стрімко зростає і становить небезпеку не лише для України, а й для всієї Європи.

    Учасники коаліції планують працювати над створенням інтегрованої архітектури протиракетної оборони. Вона має об’єднати наявні та майбутні системи різних країн, їхні радари, командні центри, засоби виявлення і перехоплювачі.

    «Наша мета — створити спільну спроможність балістичної протиракетної оборони для Європи», — йдеться у декларації учасників.

    При цьому конкретних термінів розгортання нової системи поки що не названо. Коаліція залишається відкритою для інших держав, які захочуть долучитися до фінансування, виробництва або технологічного розвитку.

    Україна представила проєкт FREYJA

    Окремо в Парижі відбулася презентація української Антибалістичної програми FREYJA. Її метою є створення доступнішої європейсько-української альтернативи дорогим системам Patriot.

    Проєкт передбачає залучення українського бойового досвіду, європейських технологій і промислових потужностей. Україна вже має унікальну практику протидії російським «Іскандерам», «Кинджалам» та іншим ракетам, тоді як Франція, Німеччина, Італія, Швеція та інші держави мають необхідні радіолокаційні, ракетні й виробничі технології.

    До переговорів у Парижі запросили представників великих європейських оборонних компаній, серед яких Eurosam, Thales, Leonardo та Saab. Обговорювалися збільшення постачання перехоплювачів Patriot, прискорене розгортання SAMP-T і можливість розробки нової системи за участю української промисловості.

    У перспективі Україна може отримати вагому роль у виробництві компонентів, програмного забезпечення, радарів та ракет-перехоплювачів. Такий формат дозволив би не лише забезпечити українські потреби, а й створити основу майбутнього протиракетного щита Європи.

    Чому зустріч у Парижі важлива

    Переговори Зеленського й Макрона відбулися у момент, коли європейські країни намагаються збільшити власну відповідальність за оборону континенту. Французький президент неодноразово закликав держави Європи розвивати власні оборонні технології та менше залежати від постачань зі США.

    Водночас системи Patriot залишаються найефективнішим засобом захисту України від російської балістики. Тому нова коаліція повинна одночасно вирішувати два завдання: терміново знаходити ракети для вже наявних комплексів і створювати довгострокову європейську альтернативу.

    Для України це питання має безпосереднє значення для порятунку людей. Росія систематично атакує житлові квартали, енергетику, лікарні та промислові підприємства, а дефіцит перехоплювачів збільшує наслідки кожного масованого удару.

    Орден Свободи, вручений Макрону, став не просто дипломатичним жестом. Нагородження підкреслило роль Франції у формуванні нової європейської оборонної системи та особисту участь французького президента в підтримці України.

    Зустріч у Парижі завершилася не лише словами про стратегічне партнерство. Україна та союзники формалізували створення антибалістичної коаліції, залучили оборонні компанії та розпочали практичне обговорення системи, яка в майбутньому має захищати від російських ракет не тільки українські міста, а й увесь європейський континент.

  • Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Зеленський у Парижі: Макрон збирає союзників заради нового щита для України

    Президент України Володимир Зеленський 13 липня прибув до Парижа, де проведе переговори з французьким лідером Еммануелем Макроном і візьме участь у великому засіданні «коаліції охочих». Головними темами зустрічей стануть посилення української протиповітряної оборони, створення нової європейської системи перехоплення балістичних ракет, пришвидшення оборонного виробництва та підготовка реальних гарантій безпеки на випадок майбутнього припинення війни.

    До Парижа мають приєднатися щонайменше 25 глав держав і урядів, а загалом у роботі коаліції беруть участь понад 30 країн. У зустрічі також візьме участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Франція та Велика Британія залишаються головними координаторами формату, до якого активно долучилася Німеччина.

    Що обговорять Зеленський і Макрон

    Перед багатостороннім самітом Зеленський має провести окремі переговори з Макроном. Очікується, що президенти зосередяться на кількох ключових напрямах: постачанні ракет і систем ППО, спільному виробництві озброєння, захисті українських міст від балістики та подальшому посиленні санкційного тиску на Росію.

    Особливо гостро стоїть питання перехоплення балістичних ракет. Україна має обмежену кількість систем Patriot і ракет до них, тоді як Росія дедалі активніше застосовує «Іскандери» та інші високошвидкісні цілі проти Києва, обласних центрів і критичної інфраструктури.

    Reuters повідомляє, що союзники в Парижі шукатимуть додаткові ракети для Patriot, обговорюватимуть розширення можливостей франко-італійської системи SAMP/T і спільну роботу над новими європейськими протиракетними рішеннями за участю української оборонної промисловості.

    Україна представить власну антибалістичну концепцію

    Однією з центральних подій візиту має стати перше засідання антибалістичної коаліції. Українська сторона планує представити партнерам власний проєкт системи протиракетного захисту, який у повідомленнях українських медіа називають «Freya».

    Його задум полягає у створенні більш масового й дешевшого засобу перехоплення балістичних цілей, ніж нинішні ракети Patriot. Водночас детальні технічні характеристики проєкту офіційно не розкриваються, тому наразі йдеться радше про концепцію спільної розробки, а не про вже готовий серійний комплекс.

    Єлисейський палац підтверджував, що окремим блоком паризьких переговорів стане європейська система протиракетної оборони із залученням України. Союзники мають обговорити, як поєднати український бойовий досвід, західні технології, виробничі потужності та фінансування.

    Чому союзники терміново повернулися до теми ППО

    Зустріч відбувається на тлі різкого посилення російських ракетних і дронових атак. Упродовж кількох останніх ночей Росія запускала по Україні сотні безпілотників і десятки ракет. Попри високий відсоток знешкоджених цілей, окремі балістичні ракети й ударні дрони проривалися до міст, спричиняючи загибель людей і руйнування.

    Reuters зазначає, що дефіцит боєприпасів до ППО залишає Україну дедалі вразливішою саме перед швидкісними балістичними цілями. Союзники прагнуть не лише знайти додаткові перехоплювачі на складах, а й перейти до довгострокової моделі виробництва в Європі та Україні.

    Для Києва це принципове питання. Українські військові вже створили велику систему боротьби з Shahed — мобільні вогневі групи, засоби РЕБ, перехоплювачі та авіацію. Однак проти балістики потрібні складні системи рівня Patriot або SAMP/T.

    Саміт «коаліції охочих»

    Основне засідання «коаліції охочих» має розпочатися о 17:00 за паризьким часом, або о 18:00 за Києвом. Співголовуватимуть Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

    Французька сторона заявляла, що зустріч повинна розвинути домовленості, досягнуті під час попередніх консультацій союзників і саміту НАТО в Анкарі. Макрон ще 8 липня анонсував, що в Парижі представить нові оборонні ініціативи, заходи з мобілізації європейської промисловості та плани спільних військових навчань.

    До коаліції входять як країни Європейського Союзу й НАТО, так і держави поза цими об’єднаннями. Їхня спільна мета — підтримка України зараз і створення системи безпеки, яка не дозволить Росії розпочати нове вторгнення після можливого мирного врегулювання.

    Безпекові гарантії після війни

    Ще одним великим блоком стане оперативне планування гарантій безпеки для України. «Коаліція охочих» уже тривалий час працює над моделлю майбутньої багатонаціональної присутності, навчанням української армії, постачанням озброєння та механізмом швидкої реакції у разі повторної агресії Росії.

    За даними Reuters, близько 25 держав погодилися долучитися до потенційної багатонаціональної місії. Підготовчі плани вважаються значною мірою завершеними, однак їхнє практичне застосування залежить від появи припинення вогню або мирної угоди.

    Москва категорично виступає проти присутності військових країн НАТО в Україні. Саме тому союзники розробляють різні варіанти — від навчальних і логістичних місій до морського, повітряного та розвідувального компонентів за межами безпосередньої лінії зіткнення.

    Для України принципово, щоб гарантії не залишилися політичними деклараціями. Київ наполягає на чітких зобов’язаннях щодо зброї, фінансування, розвідданих, протиповітряної оборони й дій партнерів у разі нового нападу.

    Удар по російському «тіньовому флоту»

    У Парижі також обговорять боротьбу з російським «тіньовим флотом». Йдеться про сотні танкерів, які перевозять російську нафту, допомагаючи Москві обходити санкції та отримувати доходи для фінансування війни.

    Макрон назвав боротьбу з такими суднами одним із пріоритетів нового саміту. Серед можливих заходів — посилення контролю за страхуванням, прапорами, портовим обслуговуванням, реєстрацією власників і пересуванням танкерів у європейських водах.

    Паралельно Європейський Союз працює над 21-м пакетом санкцій проти Росії. Reuters зазначає, що тиск на нафтові доходи РФ стане одним із центральних економічних напрямів переговорів.

    Франція може оголосити нові оборонні угоди

    Очікується, що Париж використає саміт для презентації нових двосторонніх проєктів з Україною. Йдеться про виробництво зброї, протиповітряні системи, боєприпаси й поглиблення співпраці між оборонними компаніями.

    Макрон заявляв, що Європа повинна брати на себе більше відповідальності за власну безпеку незалежно від змін у довгостроковій політиці США. За його словами, країни континенту мають збільшувати оборонні інвестиції, розвивати виробництво та формувати сильний європейський компонент усередині НАТО.

    Ця логіка безпосередньо стосується України. Франція розглядає українську оборонну промисловість не лише як отримувача допомоги, а як можливого учасника спільних європейських проєктів — особливо у сфері дронів, ракет, РЕБ і систем перехоплення.

    Зеленський залишиться на День взяття Бастилії

    За попередньою програмою, український президент залишиться у Франції до 14 липня та разом із Макроном відвідає традиційний військовий парад у Парижі.

    Єлисейський палац запросив представників країн «коаліції охочих» на святкування Дня взяття Бастилії. Цьогорічна церемонія має пройти під знаком «європейського стратегічного пробудження» та солідарності з Україною.

    У параді мають взяти участь українські військовослужбовці. За інформацією українських медіа, йдеться про групу з 25 воїнів, які пройдуть у святковому марші разом із представниками армій союзних держав.

    Офіційний графік Макрона підтверджує проведення 13 липня вечері з нагоди саміту коаліції, а 14 липня — військового параду. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також отримав запрошення на обидві події.

    Політичний сигнал Москві

    Присутність Зеленського на французькому національному святі має сильне символічне значення. Париж прагне показати, що Україна є частиною майбутньої європейської архітектури безпеки, а підтримка Києва не обмежується окремими поставками озброєння.

    Для Росії зустріч є сигналом, що європейські країни готуються до тривалого протистояння й не розраховують лише на швидке дипломатичне завершення війни. Союзники одночасно планують посилення української оборони, санкційного тиску та майбутніх гарантій безпеки.

    Паризький саміт відбувається через кілька днів після зустрічі НАТО в Анкарі, яка мала продемонструвати трансатлантичну єдність і довгострокову підтримку України. Тепер європейські лідери намагатимуться перетворити політичні заяви на конкретні рішення щодо ракет, виробництва й оперативного планування.

    Чого Україна чекає від Парижа

    Для Києва результатом візиту мають стати не лише нові декларації, а конкретні зобов’язання: додаткові ракети до Patriot і SAMP/T, фінансування українського виробництва, запуск антибалістичної коаліції, нові санкції проти російської нафти та погоджена модель гарантій безпеки.

    Водночас частина рішень може бути оголошена не одразу. Переговори про складні оборонні системи, фінансування та спільне виробництво часто тривають місяцями й містять закриті деталі.

    Головна політична мета саміту вже зрозуміла: показати Росії, що час не послаблює підтримку України, а змушує Європу створювати нові механізми оборони.

    Париж на два дні стає центром переговорів про українське небо, майбутню європейську протиракетну систему та гарантії, які мають не допустити повторення війни. Саме тому зустріч Зеленського і Макрона може стати однією з найважливіших оборонних подій літа 2026 року.

  • Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італія викрила агентів ГРУ, які полювали за секретами ППО для України

    Італійські правоохоронці викрили масштабну шпигунську мережу, яка, за даними слідства, діяла в інтересах російської військової розвідки (ГРУ) та збирала секретну інформацію про сучасні західні системи протиповітряної оборони, оборонні розробки НАТО, військово-промислові програми Італії та допомогу Україні. За підсумками розслідування уряд Італії вже оголосив персонами нон грата двох російських військових аташе, яких підозрюють у координації шпигунської діяльності на території країни.

    Про це повідомляє Defense News.

    За інформацією видання, розслідування прокуратури засвідчило, що російська військова розвідка протягом тривалого часу здійснювала систематичний збір інформації про новітні зразки озброєння, які використовуються країнами НАТО або можуть бути передані Україні. Особливу увагу Москва приділяла засобам протиповітряної оборони, які стали одним із ключових факторів стримування російських масованих ракетних і дронових атак.

    Слідчі встановили, що одним із головних завдань шпигунської мережі було отримання технічних характеристик, принципів роботи, виробничих процесів та логістичних деталей щодо сучасних європейських систем ППО. Російські спецслужби намагалися з’ясувати не лише можливості цих комплексів, а й темпи їх виробництва, перспективи модернізації та масштаби майбутніх поставок Україні.

    Особливий інтерес Кремля викликала система протиповітряної оборони SAMP/T, яку Італія та Франція вже передали Україні. Саме цей комплекс став одним із найважливіших елементів української багаторівневої системи ППО, здатним перехоплювати балістичні ракети, крилаті ракети та інші складні повітряні цілі. Російська сторона прагнула отримати максимально повну інформацію про її можливості, систему управління, технічне обслуговування та ефективність під час бойового застосування.

    Окремим напрямком діяльності агентів став збір інформації про нову зенітно-ракетну систему MBDA CAMM-ER. За даними слідства, російські спецслужби уважно стежили за переговорами щодо можливої локалізації виробництва окремих компонентів цих комплексів в Україні. Кремль цікавило, наскільки швидко український оборонно-промисловий комплекс зможе інтегруватися у виробництво сучасних європейських засобів протиповітряної оборони.

    Ще одним об’єктом шпигунської діяльності стала перспективна система “Купол Мікеланджело”, яку розробляє італійська компанія Leonardo. Ця система має відкриту архітектуру та дозволяє інтегрувати різні типи радарів, засобів управління й озброєння в єдиний комплекс. За інформацією Defense News, випробування цієї системи на території України заплановані вже найближчими місяцями, що ще більше посилило інтерес російської розвідки.

    Однак діяльність агентурної мережі не обмежувалася лише протиповітряною обороною. Російська військова розвідка також прагнула отримати відомості про плани Італії щодо закупівлі британсько-французьких крилатих ракет Storm Shadow, які вже довели свою ефективність під час українських ударів по військових об’єктах окупаційних сил.

    Серед запитів, які отримували агенти, також були документи щодо програм переозброєння Збройних сил Італії, перспектив розвитку оборонної промисловості Європейського Союзу, нових військових програм НАТО, а також будь-яка інформація про допомогу Україні у створенні власних далекобійних ракетних систем.

    Крім цього, російські спецслужби активно цікавилися перспективними військово-морськими розробками компанії Leonardo. Зокрема, йшлося про підводний безпілотний апарат нового покоління, який проходить випробування на полігоні в Ла-Спеції. У Москві прагнули оцінити потенціал цієї системи та можливість її використання в майбутніх військових операціях НАТО.

    Серед інших тем, що цікавили російську сторону, були також оцінки ефективності нещодавніх ударів по іранських ядерних об’єктах, результати аналізу сучасних засобів повітряного нападу та новітніх систем протиракетної оборони.

    Центральною фігурою розслідування став 59-річний Гавіно Пірас — колишній співробітник італійських спецслужб, який після завершення служби, за версією слідства, погодився співпрацювати з російською військовою розвідкою.

    Італійська прокуратура вважає, що безпосереднім куратором Піраса був російський військовий аташе в Римі Михайло Астаков. Слідчі переконані, що він працював під дипломатичним прикриттям, хоча фактично був кадровим офіцером Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ.

    Для передачі інформації використовувалися методи конспірації, характерні для класичної агентурної діяльності. За даними слідства, Астаков передавав Пірасу списки інформації, яку необхідно було отримати, а той залишав карти пам’яті microSD із документами у спеціально обладнаній схованці в отворі стіни. Подібний спосіб передачі даних дозволяв уникати безпосереднього контакту та мінімізувати ризики викриття.

    За кожен пакет переданої інформації російський куратор виплачував приблизно 4 тисячі євро готівкою. Загалом, за версією слідства, йдеться про тривалу співпрацю, під час якої було передано значний масив службової інформації.

    У матеріалах кримінальної справи наведено запис однієї із розмов між Пірасом та російським куратором.

    «Все, що я можу тобі дати, я тобі дам. Передай це своєму начальнику», — сказав Пірас під час однієї із зустрічей.

    Слідство також встановило, що отримані від російської сторони гроші використовувалися не лише як винагорода самому агенту. За версією прокуратури, Пірас створив власну мережу інформаторів серед військовослужбовців, працівників оборонних підприємств та інших осіб, які могли мати доступ до службової інформації.

    Наразі слідчі перевіряють діяльність ще щонайменше п’ятьох осіб, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. Не виключається, що коло підозрюваних може суттєво розширитися.

    Особливий інтерес для слідчих становлять стенограми переговорів між Пірасом та Астаковим. З них випливає, що агент регулярно інформував російську сторону про питання, пов’язані з війною в Україні.

    Зокрема, він повідомив своєму куратору, що, за його інформацією, Україна отримує допомогу від британських спецслужб під час планування далекобійних ударів по російських нафтопереробних підприємствах та інших стратегічних об’єктах.

    Також Пірас розповідав про дослідження, які італійські військові проводили щодо захопленого російського танка Т-90. За його словами, особливий інтерес викликала автоматизована система керування кулеметом, принцип роботи якої намагалися детально вивчити західні спеціалісти.

    У розмовах із російським куратором він навіть попереджав, що італійські інженери можуть спробувати відтворити технологію після її детального аналізу.

    У квітні 2025 року Астаков також вимагав отримати інформацію про діяльність компанії Avio, яка спеціалізується на виробництві твердопаливних двигунів для ракетної техніки. Інтерес Москви до цього підприємства виник після початку його співпраці зі Сполученими Штатами щодо виробництва компонентів для американських ракетних програм.

    Після затримання Гавіно Піраса його адвокат категорично відкинув усі звинувачення, заявивши, що його підзахисний нібито не передавав Росії секретної інформації, яка могла б становити державну таємницю або загрожувати безпеці Італії.

    Втім, уряд Італії відреагував на результати розслідування максимально жорстко. Міністерство закордонних справ ухвалило рішення про висилку двох російських військових аташе, включно з Михайлом Астаковим, якого прокуратура називає ключовою фігурою всієї шпигунської операції.

    Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні наголосив, що Москва продовжує використовувати методи гібридної війни проти західних демократій, поєднуючи шпигунство, кібератаки, інформаційні операції та діяльність агентурних мереж.

    За його словами, такі дії є прямим втручанням у внутрішні справи Італії, становлять загрозу національній безпеці країни та безпеці всього Північноатлантичного альянсу.

    Викриття шпигунської мережі стало ще одним підтвердженням того, що російські спецслужби значно активізували спроби отримати інформацію про оборонні технології західних країн після початку повномасштабної війни проти України. Подібні випадки вже фіксувалися у Німеччині, Польщі, Великій Британії, країнах Балтії та інших державах НАТО. Європейські спецслужби неодноразово попереджали, що Росія дедалі активніше використовує дипломатичне прикриття, колишніх військових і завербованих агентів для збору інформації про військову допомогу Україні, виробництво сучасного озброєння та оборонні програми Альянсу.

  • Patriot залишається безальтернативним для ППО України

    Patriot залишається безальтернативним для ППО України

    Наразі Україна не має альтернативи зенітно-ракетним комплексам Patriot, які залишаються ключовим елементом протиповітряної оборони, зокрема для перехоплення балістичних ракет. Про це заявив головний редактор порталу Defense Express Олег Катков в етері телеканалу Суспільне.

    Коментуючи питання можливого скорочення постачання ракет до цих систем, експерт зазначив, що більшість боєприпасів закуповуються європейськими партнерами у США. За його словами, для Сполучених Штатів це комерційний процес, оскільки ракети продаються за встановленими виробником цінами.

    Катков підкреслив, що Patriot наразі є єдиними комплексами, які Україна має у достатній кількості і які демонструють стабільну ефективність у перехопленні балістичних цілей. За його оцінкою, на озброєнні перебуває до десяти таких систем.

    Водночас Україна має лише до двох комплексів SAMP/T, які, за словами аналітика, показують значно нижчу ефективність у боротьбі з балістичними ракетами.

    Експерт також звернув увагу на те, що українська сторона давно наголошує на потребі саме в системах рівня Patriot. При цьому інші варіанти, зокрема SAMP/T, не розглядаються як повноцінна заміна.

    Ситуацію ускладнює й те, що інші країни, які мають технології для створення систем протиракетної оборони, не постачають їх Україні. Зокрема, йдеться про Ізраїль та Південну Корею.

    За словами Каткова, Ізраїль не лише не продає Україні свої комплекси, такі як «Праща Давида» чи Barak MX, а й обмежує можливість реекспорту власного озброєння іншими державами.

    Південна Корея, яка має комплекс KM-SAM II, також не погодилася на постачання Україні, попри відповідні запити. Хоча цей комплекс, за словами експерта, продемонстрував здатність перехоплювати балістичні цілі.

    У підсумку аналітик наголосив, що через обмежену кількість доступних технологій і політичні фактори альтернативи системам Patriot для України на даний момент не існує.

  • Зеленський оголосив про тестування SAMP/T: новий щит українського неба

    Зеленський оголосив про тестування SAMP/T: новий щит українського неба

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році Україна планує провести випробування системи протиповітряної оборони SAMP/T, здатної перехоплювати балістичні ракети.

    За словами глави держави, домовленості про передачу цієї системи вже досягнуті з президентом Франції Еммануелем Макроном. Зеленський підкреслив, що ефективність SAMP/T у відбитті ворожих ракет визначить її подальше використання та роль у зміцненні української ППО.

    «Якщо система покаже результативність у реальних умовах, вона може стати довгостроковою допомогою для підвищення обороноздатності країни», — зазначив президент.

    Випробування системи SAMP/T мають на меті перевірити її здатність швидко реагувати на загрози та надійно перехоплювати високошвидкісні балістичні ракети. У разі успішного тестування Україна отримає сучасний інструмент для захисту критично важливої інфраструктури та населення від ракетних ударів.

  • “Орєшник” не зможе збити жодна система ППО, що є в Україні

    “Орєшник” не зможе збити жодна система ППО, що є в Україні

    Україна активно застосовує ЗРК Patriot і SAMP-T для захисту від російських ракетних атак, і вони показали себе як ефективні засоби протидії балістичним і крилатим ракетам. Проте нова розробка РФ — ракета середньої та міжконтинентальної дальності “Орєшник” — може стати викликом, який ці системи не здатні подолати, повідомляє Defense Express.

    Основна проблема — роздільна бойова частина

    Ракета “Орєшник” оснащена роздільною головною частиною з кількома бойовими блоками індивідуального наведення та хибними цілями. Це ускладнює перехоплення, оскільки:

    • Patriot PAC-3 і SAMP-T можуть обстрілювати обмежену кількість цілей одночасно.
    • Кількість боєголовок “Орєшника” перевищує можливості ЗРК, які зараз є в Україні.
    • Основна швидкість ракети на вході в атмосферу — від 3 до 7 км/с, що створює додаткові труднощі для систем перехоплення.

    Обмеження існуючих систем

    Навіть такі передові комплекси, як THAAD, мають обмеження щодо одночасного обстрілу цілей, особливо при розділенні бойових частин ракети.

    У теорії, системи Patriot PAC-3 і SAMP-T можуть уразити боєголовки “Орєшника”, які вже увійшли в атмосферу, але через кількість об’єктів і швидкість ракети ефективність таких дій залишається під питанням.

    Єдиний ефективний метод перехоплення

    Експерти зазначають, що найбільш ефективним способом боротьби з “Орєшником” є знищення ракети до розділення її бойових блоків. Це завдання можуть виконати ракети SM-3, які використовуються у складі системи Aegis — як морської, так і стаціонарної сухопутної версії Aegis Ashore.

    SM-3 здатна знищувати ракети на маршовій ділянці траєкторії, що дозволяє уникнути загрози від роздільних боєголовок. Проте наразі такі системи не доступні Україні.

    “Орєшник” демонструє, що Росія прагне створити зброю, здатну обходити існуючі засоби ППО. Для ефективного протистояння таким загрозам Україні потрібні не лише сучасні ЗРК, а й інтегровані системи перехоплення балістичних ракет далекої дії.