Golosnovinua.com

Позначка: санкції проти росії

  • Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Віткофф і Кушнер готуються знову поїхати до Путіна

    Адміністрація президента США Дональда Трампа активізує дипломатичні зусилля щодо завершення російсько-української війни. Спеціальний представник американського президента Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер можуть наприкінці жовтня знову відвідати Москву для переговорів із Володимиром Путіним.

    Про це повідомляє Axios із посиланням на джерело, обізнане з дипломатичними планами Вашингтона. Остаточного рішення щодо поїздки поки немає.

    Перед можливим візитом до Росії американські представники проведуть переговори з українською та європейською делегаціями. Зустріч запланована на 9–10 жовтня в Маямі. Сторони обговорюватимуть нові пропозиції, покликані зрушити з місця переговорний процес.

    За інформацією видання, адміністрація Трампа прагне досягти дипломатичного прориву до початку суворої зими в Україні та проміжних виборів у США.

    Одним із можливих сценаріїв є часткове припинення вогню, яке передбачатиме зупинення ударів по енергетичній інфраструктурі та об’єктах, пов’язаних з експортом зерна. Україна вже заявляла про готовність розглядати такий формат, однак Росія поки не продемонструвала достатньої зацікавленості.

    Американські джерела зазначають, що наближення зими створює додатковий тиск на переговорний процес. Вашингтон намагається сформувати пропозицію, яка могла б стати основою для домовленостей між сторонами.

    Напередодні переговорів Віткофф і Кушнер зустрілися з Дональдом Трампом, щоб представити йому оновлені дипломатичні ініціативи.

    Українську делегацію в Маямі представлятимуть керівник Офісу президента Кирило Буданов, очільник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров, дипломатичний радник Сергій Кислиця та народний депутат Давид Арахамія.

    До консультацій також запросили представників Великої Британії, Франції, Німеччини, НАТО та Європейського Союзу. Серед головних тем — гарантії безпеки для України, післявоєнне економічне відновлення та можливі механізми припинення бойових дій.

    У Києві перспективи швидкого дипломатичного прориву оцінюють обережно. Водночас співрозмовник Axios припускає, що наближення американських виборів і прагнення Москви домогтися послаблення санкцій можуть вплинути на позицію Кремля.

    Нагадаємо, у вересні Віткофф і Кушнер уже зустрічалися з Путіним у Москві, після чого відвідали Київ для переговорів із Володимиром Зеленським.

    Чи погодиться Кремль на нові пропозиції Вашингтона, наразі невідомо. Можливий повторний візит американських переговорників до Москви залишається лише одним із варіантів подальших дипломатичних кроків.

  • Підсанкційні танкери возять паливо з Південної Кореї до РФ

    Підсанкційні танкери возять паливо з Південної Кореї до РФ

    Південна Корея, яка публічно підтримує Україну та надає їй нелетальну допомогу, стала одним із найбільших джерел імпортного пального для Росії на тлі проблем російської нафтопереробки після українських ударів. За даними розслідування The Guardian, лише у липні та серпні 2026 року з південнокорейських портів до російського Далекого Сходу доставили понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів, переважно дизельного пального.

    За даними портових записів і систем відстеження суден, перевезення здійснювали сім танкерів, які виконали 14 рейсів. Щонайменше три з цих суден перебувають під санкціями Великої Британії, ЄС або інших західних держав. Найбільший обсяг перевіз танкер Layla — близько 57 тисяч тонн під час двох рейсів з Ульсана до Владивостока. Інший танкер, Astoria, завантажив майже 11 тисяч тонн пального, хоча спочатку в документах пунктом призначення вказувалася Японія.

    Ще в одному випадку близько 26 тисяч тонн пального передали між суднами безпосередньо у південнокорейських водах, після чого танкер вирушив до Владивостока. The Guardian зазначає, що подібні схеми ускладнюють відстеження походження та кінцевого маршруту вантажів.

    Особливо різке зростання російського імпорту зафіксували у серпні. За даними аналітичної компанії Kpler, Росія морем ввезла близько 368 тисяч тонн нафтопродуктів — більш ніж у сім разів більше, ніж місяцем раніше, і це стало найвищим місячним показником від початку повномасштабної війни. Приблизно 112 тисяч тонн, або 31% усього обсягу, надійшли саме з Південної Кореї.

    Зростання імпорту відбувається на тлі системних українських ударів по російських нафтопереробних заводах. «Ненька інфо» раніше писала, що Росія почала втрачати паливний тил, а удари по НПЗ залишили країну без значної частини необхідного бензину. За наведеними тоді оцінками, російські заводи наприкінці літа виробляли близько 80 тисяч тонн бензину на добу при внутрішній потребі приблизно 115 тисяч тонн.

    Російська влада також уже визнавала локальний дефіцит бензину та дизеля. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ».

    При цьому торгівля з Росією формально не порушує чинне південнокорейське законодавство, навіть якщо окремі судна перебувають під санкціями інших держав. У МЗС Південної Кореї заявили The Guardian, що Сеул підтримує міжнародні зусилля для припинення війни та контролює виконання власних експортних обмежень щодо Росії.

    Ситуація виглядає контрастно на тлі політичної підтримки Києва з боку Сеула. Південна Корея вже надала Україні понад $2,3 млрд нелетальної та іншої допомоги, а президент Лі Чже Мьон у липні пообіцяв додаткові $100 млн на відновлення України. Водночас Сеул не постачає Києву летальне озброєння та намагається зберігати канали відносин із Москвою.

    Експерт Центру досліджень енергетики та чистого повітря Ісаак Леві зауважив, що використання південнокорейських портів суднами, які перебувають під західними санкціями, створює ризики для ефективності санкційного режиму та репутації Сеула як партнера України.

    Таким чином, удари України по російській нафтопереробці вже змушують Москву дедалі активніше шукати готове пальне за кордоном. І Південна Корея, попри політичну підтримку України, улітку стала одним із ключових джерел таких поставок.

  • Політв’язні в обмін на санкції: у Зеленського відкинули нову ідею США

    Політв’язні в обмін на санкції: у Зеленського відкинули нову ідею США

    В Україні критично оцінили ідею можливого послаблення американських санкцій проти Росії в обмін на звільнення політичних в’язнів. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що за нинішніх умов такі поступки Москві не наблизять завершення війни, а навпаки можуть переконати Кремль, що тиском і насильством можна домагатися поступок.

    Приводом для дискусії стала публікація The Atlantic, у якій повідомлялося про нову дипломатичну ініціативу спецпредставника президента США Джона Коула. За даними видання, він пропонує використати модель, яку Вашингтон уже частково застосовував у відносинах із Білоруссю: домагатися звільнення політичних в’язнів в обмін на певне послаблення санкцій і відновлення економічних контактів. The Atlantic також повідомляє, що Дональд Трамп підтримує такий підхід.

    Власюк у коментарі «Главкому» наголосив, що Київ не вважає санкційні поступки ефективним способом впливу на Росію.

    «Жодні поступки агресору, зокрема послаблення чи зняття санкцій, за нинішніх обставин не наблизять мир. Так це просто не працює: кожна поступка лише переконує Кремль, що тиском і терором можна домогтися свого», — заявив він.

    За словами Власюка, гуманітарна цінність звільнення людей із російських в’язниць не викликає сумнівів, однак поєднувати це питання із санкційним режимом проти держави, яка продовжує війну, українська сторона вважає помилковим.
    Він окремо підкреслив, що політичних заручників необхідно звільняти, але це не повинно ставати підставою для фактичного пом’якшення відповідальності тих, хто продовжує вести бойові дії проти України.

    Звідки взялася така схема

    Джон Коул уже має досвід переговорів за схожою моделлю з Білоруссю.
    Reuters повідомляв, що упродовж останнього року Коул вів переговори з режимом Олександра Лукашенка щодо звільнення ув’язнених. У вересні білоруська влада помилувала ще 15 осіб, а загалом під час попередніх раундів переговорів були звільнені сотні людей. Паралельно США частково пом’якшували санкційний режим.

    Саме цей досвід, за даними The Atlantic, Коул тепер пропонує спробувати використати у відносинах із Москвою.

    Йдеться не просто про одноразовий обмін. Ідея ширша — поступово створювати стимули для Росії через звільнення ув’язнених, відновлення окремих економічних контактів і часткове послаблення санкцій. Видання зазначає, що прихильники такого підходу розглядають його як інструмент гуманітарної дипломатії та можливий міст до ширших домовленостей між Вашингтоном і Москвою.

    Противники ж бачать у ньому серйозний ризик: авторитарні режими можуть отримати сигнал, що політичних в’язнів можна використовувати як своєрідний «торговельний актив» для отримання економічних поступок.

    Кремль поки не підтверджував переговорів саме про таку угоду

    Москва публічно не підтвердила, що конкретна схема «політв’язні в обмін на санкції» вже обговорюється між Росією та США.

    Водночас контакти між Вашингтоном і Москвою останніми тижнями активізувалися. Кремль заявляв про бажання відновити ширший діалог зі США, включно з питаннями контролю над озброєннями, економічними відносинами та війною в Україні.

    Питання звільнення утримуваних осіб також уже з’являлося у двосторонніх контактах. Reuters повідомляв, що Росія нещодавно звільнила американця Роберта Гілмана на прохання Трампа, а в останні роки між США та Росією проходили кілька великих обмінів ув’язненими.

    Це створює дипломатичний ґрунт для нових гуманітарних домовленостей, але не підтверджує існування конкретної угоди про санкції.

    Київ наполягає на протилежному — санкції треба посилювати

    Позиція України наразі прямо протилежна. Власюк заявив, що на тлі продовження російських ударів по Україні санкційний тиск має не зменшуватися, а збільшуватися. Особливі надії Київ покладає на нові американські санкційні інструменти та вторинні обмеження для держав, які продовжують купувати російські енергоносії.

    «Ненька інфо» раніше писала, що американський санкційний пакет, який у медіа називали «пекельними санкціями», створює механізм значно жорсткішого тиску не лише на Росію, а й на її ключових торговельних партнерів.

    Зокрема, документ передбачає можливість запровадження високих мит проти держав, які продовжують закуповувати російські енергоносії. При цьому рішення про застосування конкретних тарифів залишається за президентом США.

    Удар по нафтових доларах Москви: Трамп готується підписати нищівний закон проти покупців російських енергоресурсів 

    Також «Ненька інфо» повідомляла про зростання тиску в Конгресі США на адміністрацію Трампа з вимогою застосувати нові санкційні можливості проти Росії після серії ударів по Україні.

    «Удар по гаманцю диктатора»: Конгрес США посилює тиск щодо санкцій проти Кремля 

    Ще раніше видання писало, що санкційна стратегія США дедалі більше концентрується на вторинному тиску — передусім на країнах, які купують російську нафту та газ і таким чином забезпечують Кремлю валютні надходження.

    США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    Чому ця дискусія зараз особливо важлива

    Санкції залишаються одним із небагатьох важелів тиску на Росію, які Захід може застосовувати без прямої військової участі у війні.

    Для Києва принциповим є те, щоб Москва не отримувала значного економічного полегшення до припинення бойових дій. Українська влада неодноразово попереджала, що додаткові доходи від енергетики, фінансового сектору чи відновлення міжнародної торгівлі можуть бути спрямовані на російський військово-промисловий комплекс.

    Паралельно сам Вашингтон намагається залишити собі простір для дипломатичного маневру.

    Саме тому навколо можливого обміну «санкції за політв’язнів» виникає фундаментальна суперечність. Для прихильників такого підходу це шанс визволити людей із російських в’язниць і створити хоча б мінімальний канал домовленостей із Москвою. Для України та критиків схеми — ризик того, що Кремль отримає економічну винагороду, не змінивши свою поведінку у війні.

    І поки йдеться лише про дипломатичну ідею, а не погоджену угоду.

    Станом на 1 жовтня немає публічного підтвердження, що Вашингтон і Москва домовилися про конкретне послаблення санкцій в обмін на звільнення політичних в’язнів. Є повідомлення The Atlantic про пропозицію Коула та підтримку ідеї Трампом, негативна оцінка Києва і попередній білоруський досвід, на який орієнтуються прихильники такого механізму.

    Для України ж позиція наразі однозначна: звільнення політичних заручників необхідне, але використовувати санкції проти Росії як плату за це Банкова не підтримує.

  • Гроші й санкції розпалили суперечку: що сталося на «напруженій» зустрічі Зеленського і фон дер Ляєн

    Гроші й санкції розпалили суперечку: що сталося на «напруженій» зустрічі Зеленського і фон дер Ляєн

    Президент України Володимир Зеленський і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провели у Нью-Йорку переговори, які, за даними Bloomberg, виявилися значно напруженішими, ніж це випливало з офіційних повідомлень сторін. Головними темами стали майбутнє фінансування України, виконання реформ, необхідних для отримання допомоги, а також рішення ЄС послабити персональні санкції щодо кількох російських бізнесменів.

    Зустріч відбулася 22 вересня на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Офіційно Офіс президента України повідомив, що Зеленський і фон дер Ляєн детально обговорили фінансову стійкість держави у 2026 та 2027 роках. Президент подякував Європейському Союзу за рішення щодо позики на €90 млрд і заявив, що Україна виконує пов’язані з нею зобов’язання, щоб максимально перекрити бюджетний дефіцит. Сторони також домовилися шукати додаткові джерела фінансування.

    Однак, за інформацією Bloomberg, за закритими дверима розмова була складнішою.

    Джерела агентства стверджують, що європейська сторона дала зрозуміти: для подальшого нарощування бюджетної підтримки Київ має показати додатковий прогрес у виконанні реформ. Йдеться, зокрема, про законодавство, спрямоване на скорочення тіньової економіки, збільшення податкових надходжень та наближення українських правил до стандартів ЄС.

    Подібний сигнал прозвучав і публічно.

    Після зустрічі фон дер Ляєн заявила, що Європа планує збільшувати підтримку української оборони, а розширення бюджетної допомоги пов’язуватиметься з просуванням реформ у Верховній Раді. Офіційний Київ також визнає необхідність виконання законодавчих зобов’язань перед партнерами.

    Цю тему Зеленський того ж дня обговорював і з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою. Президент повідомив, що Верховна Рада вже ухвалила частину необхідних рішень, а решту законів, потрібних для отримання фінансової підтримки, планують проголосувати до кінця року. МВФ, за словами Зеленського, допомагатиме Україні шукати частину коштів, необхідних для фінансової стійкості у 2027 році.

    Київ потребує додаткових грошей

    Фінансове питання стало особливо гострим через великий дефіцит українського бюджету та зростання оборонних витрат.

    Європейський пакет на €90 млрд уже є одним із ключових джерел підтримки України. Однак ще наприкінці серпня європейські посадовці говорили, що не мають остаточних цифр щодо всіх потреб українського бюджету у 2027 році й хочуть спершу зрозуміти точний масштаб фінансового розриву. Про це раніше писала «Ненька інфо». «Брюссель чекає на цифри: ЄС досі не визначився з додатковими мільярдами для України на 2027 рік» — Ненька інфо

    На початку вересня частина країн ЄС уже висловлювала готовність підтримати дострокове виділення Україні частини коштів із кредиту на €90 млрд, які спочатку були заплановані на наступний рік. Ці гроші Київ прагне використати передусім для закриття оборонних і бюджетних потреб та підготовки до зими. «Рятівний транш на випередження: країни ЄС готові достроково виділити Україні мільярди на оборону та підготовку до зими» — Ненька інфо

    Зеленський ще 17 вересня обговорював із фон дер Ляєн саме проблему фінансування української оборони. Тоді сторони також говорили про можливість використання залишків коштів програми SAFE для спільних оборонних проєктів України та Євросоюзу.

    Друга причина напруги — санкції

    Не менш гострим питанням стали санкції проти Росії.

    Українська сторона була незадоволена рішенням Євросоюзу виключити із санкційного списку російських мільярдерів Алішера Усманова і Михаїла Фрідмана.

    Після зустрічі Зеленський публічно назвав сигнали про зняття обмежень із окремих російських олігархів «самовбивчими та контрпродуктивними». Він наголосив, що на тлі продовження російських атак послаблення санкцій, на його думку, суперечить самій логіці тиску на Москву.

    Україна порушувала цю тему й під час інших зустрічей у Нью-Йорку. На переговорах із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен Зеленський заявив, що кожна особа у санкційному списку опинилася там через конкретні дії або зв’язки, пов’язані з російською агресією, і закликав Європу не послаблювати тиск.

    Суперечка навколо Усманова і Фрідмана протягом кількох днів фактично блокувала продовження великого санкційного режиму ЄС.

    «Ненька інфо» раніше писала, що Латвія виступала проти компромісу, який передбачав виключення двох російських бізнесменів зі списку. «Принциповий ляпас олігархічним лобістам: як Латвія зірвала кулуарний план Франції та Словаччини щодо амністії путінських гаманців» — Ненька інфо

    Ще один матеріал «Ненька інфо» описував ситуацію як дипломатичний глухий кут: через суперечки навколо російських олігархів ЄС не зміг одразу завершити процедуру продовження санкцій.

    У підсумку Євросоюз зберіг широкий санкційний режим, але Усманов і Фрідман із персонального списку були виключені.

    Зеленський турбується і про зиму

    За даними Bloomberg, українська сторона також наголошувала на ризиках подальшої російської ескалації протягом зими.

    Однією з головних проблем залишається обмежена кількість засобів ППО та ракет-перехоплювачів. Саме тому Зеленський у Нью-Йорку проводив окремі переговори про посилення протиповітряної оборони.

    На зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном сторони обговорювали додаткові системи SAMP/T і ракети до них. Київ і Париж також працюють над перспективою виробництва таких систем і боєприпасів в Україні та спільною антибалістичною програмою FREYJA.

    Тема ППО напряму пов’язана з фінансуванням. Чим більше коштів Україна зможе спрямувати на оборонні закупівлі та власне виробництво, тим більші можливості матиме для захисту енергетики й міст від ударів РФ.

    Що насправді відомо про «напружену розмову»

    Офіційні заяви Зеленського та фон дер Ляєн після зустрічі були дипломатичними й не містили згадок про конфлікт.

    Офіс президента заявив про домовленість спільно працювати над новими джерелами фінансування та додатковими санкціями проти Росії.

    Фон дер Ляєн, зі свого боку, наголосила на продовженні оборонної підтримки України та необхідності реформ для подальшої бюджетної допомоги.

    Водночас публічні заяви сторін підтверджують самі предмети суперечки: Київ справді потребує додаткового фінансування, Брюссель справді очікує подальших реформ, а Зеленський відкрито критикує рішення щодо російських олігархів.

    Саме тому зустріч у Нью-Йорку стала показовою для нового етапу відносин України та ЄС: Київ прагне швидших фінансових і військових рішень на тлі російських атак, тоді як Брюссель дедалі чіткіше прив’язує частину подальшої бюджетної допомоги до виконання конкретних внутрішніх зобов’язань.

  • Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Європейський Союз після кількох тижнів складних переговорів таки зберіг один із ключових персональних санкційних режимів проти Росії. Причому цього разу обмеження продовжили не на традиційні шість місяців, а одразу на три роки — до 22 вересня 2029 року. Проте домовленість передбачила й поступки: зі списку виключили російських мільярдерів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана, навколо яких між країнами ЄС розгорнулася гостра суперечка.

    Офіційно Рада ЄС повідомила, що обмеження залишаються чинними щодо понад 3000 фізичних та юридичних осіб. Вони передбачають замороження активів, заборону на надання коштів та економічних ресурсів, а для фізичних осіб — також обмеження на в’їзд і транзит територією Євросоюзу.

    Водночас у новому рішенні ЄС із санкційного переліку видалили записи щодо Усманова, Фрідмана, Андрія Фалалеєва та компанії Redbird Corporate Services Ltd. Ще трьох осіб прибрали зі списку через їхню смерть. Це прямо випливає з опублікованого 22 вересня регламенту ЄС.

    Чому рішення ледве встигли ухвалити

    Санкції мали бути продовжені ще в середині вересня, однак країнам ЄС не вдалося вчасно досягти одностайності. Через це 14 вересня посли держав-членів пішли на нетиповий крок — продовжили дію обмежень лише на сім днів, до 22 вересня, щоб отримати додатковий час для переговорів.

    Одним із головних каменів спотикання став Усманов.

    За даними Reuters і Le Monde, Франція разом зі Словаччиною наполягала на його виключенні зі списку. Париж офіційно пояснював свою позицію міркуваннями «національної безпеки» та зверненнями міжнародних партнерів, не розкриваючи подробиць.

    Reuters і французьке Le Monde водночас повідомляли з посиланням на дипломатичні джерела, що позиція Парижа могла бути пов’язана з переговорами з Азербайджаном щодо французьких громадян, які перебувають там у в’язниці. Азербайджан заперечував твердження про використання Усманова як елементу такого обміну, тому цю версію коректно розглядати саме як повідомлення джерел, а не як встановлений факт.

    Одним із французьких громадян, доля яких фігурує у повідомленнях медіа, є бізнесмен Мартен Раян. Його засудили в Азербайджані за звинуваченнями у шпигунстві, які Париж відкидав.

    Як до Усманова додався Фрідман

    Якщо виключення Усманова просували передусім Франція та Словаччина, то щодо Михаїла Фрідмана окрему позицію зайняв Люксембург.

    Reuters повідомляє, що Люксембург наполягав на виключенні Фрідмана через юридичні ризики, пов’язані з його багатомільярдним позовом. Російський бізнесмен вимагає від країни близько 16 млрд доларів компенсації за заморожені активи.

    У результаті питання двох мільярдерів фактично опинилося в одному політичному пакеті.

    Обидва перебували під санкціями ЄС із 28 лютого 2022 року. Після повномасштабного вторгнення Росії санкційний перелік різко розширили, включивши до нього високопосадовців, військових, пропагандистів, бізнесменів та компанії, які ЄС вважав причетними до підтримки російської агресії.

    Латвія до останнього виступала проти

    Найпомітніший спротив компромісу чинила Латвія.

    22 вересня прем’єр Андріс Кулбергс заявив, що послаблювати тиск на осіб, пов’язаних із підтримкою російської війни, неприпустимо. Латвійський уряд навіть провів закрите екстрене засідання, присвячене санкційному рішенню.

    Однак остаточно блокувати угоду Рига не стала.

    Причина була практичною: для продовження персональних санкцій потрібна одностайність усіх 27 держав ЄС. Якби домовленість до завершення дедлайну провалилася, під загрозою опинилася б дія обмежень щодо всього великого переліку.

    Латвія зрештою утрималася, а санкції щодо майже 3000 осіб і компаній вдалося продовжити на три роки. Латвійський уряд назвав своїм пріоритетом недопущення руйнування санкційного режиму.

    Окремо Рига оголосила про намір розглянути національні обмеження щодо Усманова та Фрідмана.

    Паралельно після контактів Кулбергса з Еммануелем Макроном Франція погодилася почати переговори про можливу участь Латвії у французькій ініціативі ядерного стримування. За словами латвійського прем’єра, Париж також висловив готовність посилювати військову присутність у Латвії, зокрема у сфері ППО.

    Україна виступила проти виключення олігархів

    Київ ще до остаточного рішення відкрито закликав ЄС не знімати санкції з Усманова та Фрідмана.

    21 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що підстави, через які обох бізнесменів внесли до списку, на думку України, не змінилися, а виключення може послати Москві неправильний сигнал.

    Після ухвалення компромісу Сибіга назвав виключення двох бізнесменів «ганебним і невиправданим» та закликав держави Європи застосувати проти них національні санкції. Це є позицією українського уряду, тоді як рішення ЄС стало результатом компромісу між усіма 27 державами-членами.

    «Ненька інфо» ще до остаточного рішення писала про цю санкційну кризу та про те, що ЄС був змушений тимчасово продовжити обмеження лише на тиждень через суперечку навколо Усманова. Трамп оголосив енергетичне перемир’я, але Київ чекає гарантій: що відбувається з переговорами — Ненька інфо

    У цьому матеріалі зазначалося, що Франція і Словаччина підтримували можливе виключення Усманова, через що 14 вересня країни ЄС не змогли домовитися про звичайне продовження санкцій і дали собі додатковий тиждень.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про історію спроб домогтися послаблення санкцій щодо родини Усманова та про контакти угорських посадовців із російською стороною. «Я не служив Росії»: Сійярто відповів на скандал із розмовами з Лавровим — Ненька інфо

    У матеріалі йшлося, зокрема, про попередні дискусії навколо виключення з санкційного переліку сестри Усманова Гульбахор Ісмаїлової.

    У чому головний результат домовленості

    Попри суперечку навколо двох мільярдерів, ЄС водночас зробив санкційний режим значно стійкішим у часі.

    Раніше персональні санкції доводилося продовжувати кожні шість місяців, що щоразу потребувало одностайності 27 держав. Тепер цей режим діятиме 36 місяців — до 22 вересня 2029 року.

    Таким чином, найближчими роками чергове піврічне вето окремої країни вже не зможе автоматично поставити під загрозу весь список.

    Разом із тим виключення Усманова та Фрідмана показало, наскільки на санкційну політику ЄС можуть впливати національні інтереси, судові спори та двосторонні дипломатичні питання.

    Офіційний підсумок 22 вересня такий: Євросоюз зберіг персональні санкції проти більш ніж трьох тисяч осіб та організацій до осені 2029 року, але водночас вилучив із переліку кількох фігурантів, серед яких — Усманов і Фрідман. Саме ця частина компромісу викликала найгострішу реакцію України та частини держав ЄС.

  • Трамп підписав «пекельні санкції» проти Росії: під ударом нафта, банки й покупці енергоносіїв РФ

    Трамп підписав «пекельні санкції» проти Росії: під ударом нафта, банки й покупці енергоносіїв РФ

    Президент США Дональд Трамп підписав закон, який суттєво розширює можливості Вашингтона для економічного тиску на Росію та країни, що допомагають їй заробляти на експорті енергоносіїв. Документ, який у США неофіційно називали пакетом «пекельних санкцій», відкриває шлях до нових обмежень проти російських чиновників, банків, енергетичних компаній, «тіньового флоту», а також дозволяє президенту запроваджувати високі мита проти найбільших покупців російської нафти й газу.

    Білий дім офіційно повідомив, що 18 вересня Трамп підписав H.R. 5334 — Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Документ «санкціонує та розширює передбачені законом санкції, мита й заборони щодо Росії», а також продовжує дію частини санкційних повноважень щодо Ірану.

    Одним із центральних елементів нового закону стали вторинні економічні заходи. Закон дозволяє президенту США вводити мита до 100% на товари з держав, які входять до числа найбільших покупців російської нафти або газу, а також країн, які допомагають Москві обходити енергетичні санкції. У фінальній конструкції тарифний механізм обмежили п’ятьма найбільшими імпортерами російських енергоносіїв і п’ятьма ключовими державами, причетними до обходу санкцій.

    Саме цей механізм робить новий закон особливо важливим. Його мета — впливати не лише безпосередньо на російські компанії, а й на покупців, завдяки яким Москва продовжує отримувати великі валютні доходи. До потенційно вразливих держав американські та міжнародні медіа відносять передусім Китай та Індію, хоча сам закон не встановлює постійного списку конкретних країн: його застосування залежатиме від обсягів імпорту російських енергоносіїв і рішень американської адміністрації.

    Водночас закон значно ширший за тарифний блок. Сенатори, які працювали над документом, пояснювали, що він передбачає первинні та вторинні санкції проти російських чиновників, фінансових структур та осіб, які підтримують російську державу й фінансування війни. Окремими напрямами називалися банки та фінансові установи РФ, пов’язані з владою бізнесмени та їхні мережі, а також судна так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для транспортування нафти в обхід західних обмежень.

    Адміністрація Трампа підтримувала фінальний компромісний варіант документа ще до його остаточного ухвалення. У заяві адміністративно-бюджетного управління Білого дому зазначалося, що закон має посилити інструменти, які президент може використовувати для збільшення економічної ціни продовження війни Росією. Водночас Білий дім наполіг на збереженні президентських повноважень щодо винятків та призупинення окремих санкцій.

    Саме ця деталь означає, що підписання закону не дорівнює автоматичному одномоментному введенню всіх максимально можливих обмежень. Президент отримує додаткові юридичні інструменти, однак конкретний масштаб їх застосування залежатиме від рішень Білого дому. Reuters звертає увагу, що закон надає адміністрації дуже широкі тарифні повноваження, а також можливість робити винятки з міркувань національної безпеки.

    Це стало однією з причин дискусій у Конгресі. Частина демократів підтримувала посилення санкцій безпосередньо проти Росії, але висловлювала занепокоєння через можливі наслідки нових мит для американських споживачів і союзників США. Опоненти попереджали, що тарифний механізм може зачепити ширше коло торговельних партнерів Вашингтона, ніж передбачалося спочатку. Прихильники закону натомість наголошували, що без тиску на покупців російської нафти Москва й надалі матиме можливість компенсувати частину втрат від прямих санкцій.

    Закон пройшов Конгрес із помітною міжпартійною підтримкою. Сенат схвалив його у серпні 86 голосами проти 11, а Палата представників у вересні підтримала фінальний пакет 262 голосами проти 159. Після цього документ передали президенту.

    Документ назвали на честь сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який тривалий час був одним із головних авторів та прихильників посилення економічного тиску на Росію. Після його смерті законодавці продовжили роботу над пакетом, назвавши його ім’ям політика. Американські сенатори прямо говорили, що ухвалення закону має стати частиною його політичної спадщини.

    Президент України Володимир Зеленський після підписання документа подякував Трампу, американським сенаторам і членам Палати представників. Він нагадав, що Грем під час візитів до України регулярно говорив про необхідність не послаблювати тиск на Росію та окремо звертав увагу на країни, які купують російську нафту або забезпечують фінансові канали для російського бізнесу. Зеленський закликав до повної та швидкої реалізації положень закону.

    Для Росії найбільш чутливим залишається саме енергетичний напрям. Москва продовжує отримувати значні доходи від експорту нафти та газу, тому Вашингтон намагається змістити акцент із простого обмеження російських компаній на тиск проти покупців і посередників. Фактично логіка нового закону полягає в тому, щоб підвищити ціну співпраці з російським енергетичним сектором для третіх країн.

    Втім, це створює і ризик торговельних конфліктів. Індія вже публічно дала зрозуміти, що розглядає енергетичну політику як питання власних національних інтересів. Нью-Делі попереджав, що масштабні американські тарифи через закупівлю російської нафти можуть негативно позначитися на двосторонніх відносинах із США.

    Москва також критично відреагувала на американський санкційний курс. Російські представники заявляли, що посилення обмежень нібито ускладнює дипломатичні зусилля щодо завершення війни. Це позиція російської сторони; Вашингтон та прихильники закону, навпаки, пояснюють його як спосіб збільшити економічну ціну продовження війни та посилити переговорні важелі США.

    Для читачів «Ненька інфо» ця історія має пряме продовження. Ще 17 вересня видання писало, що Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії, а після голосування у США повідомляло про реакцію Кремля на новий санкційний пакет. Ще влітку «Ненька інфо» стежила за просуванням документа в Конгресі та розповідала про заклики сенаторів терміново ухвалити санкції і про те, як Сенат перейшов до активного розгляду пакета.

    Тепер ця історія перейшла з етапу політичних заяв у юридичну площину: документ уже став законом. Наступним ключовим питанням буде не його формальна наявність, а те, наскільки швидко і проти кого саме Білий дім застосує нові повноваження. Саме від цього залежатиме реальний економічний ефект нового санкційного пакета для Росії та її найбільших енергетичних партнерів.

  • Кремль занервував через «пекельні санкції» США: Пєсков заговорив «мир»

    Кремль занервував через «пекельні санкції» США: Пєсков заговорив «мир»

    У Кремлі відреагували на ухвалення Палатою представників США масштабного санкційного законопроєкту проти Росії. Речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав дії Вашингтона «недружніми» та заявив, що нові обмеження нібито можуть ускладнити пошук мирного врегулювання війни проти України.

    Заява пролунала 17 вересня — наступного дня після того, як Палата представників США підтримала Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. За документ проголосували 262 конгресмени, 159 виступили проти. Сенат схвалив пакет ще у серпні, тому тепер законопроєкт направляють президенту США Дональду Трампу.

    Пєсков підтвердив, що в Кремлі уважно стежать за проходженням документа.

    За його словами, Москва відносить рішення Конгресу до категорії «недружніх дій», а запровадження додаткових санкцій Сполученими Штатами, на думку Кремля, «ускладнюватиме зусилля» з пошуку мирного врегулювання.

    При цьому самі санкції розроблялися саме як інструмент додаткового економічного тиску на Росію, щоб скоротити доходи, які Москва може спрямовувати на продовження війни проти України.

    Що це за «пекельні санкції»

    Йдеться про великий пакет економічних обмежень, який у США обговорювали більше року.

    Законопроєкт отримав ім’я сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який був одним із головних його авторів та прихильників. У липні 2026 року Грем помер, після чого законодавці назвали документ на його честь.

    Пакет спрямований передусім на російські енергетичний і оборонний сектори, фінансові установи та так званий тіньовий флот, за допомогою якого РФ намагається обходити нафтові санкції.

    Однак найбільшу увагу привертають тарифні повноваження, які документ надає президенту США.

    До 100% тарифів для покупців російської нафти

    Законопроєкт дозволяє президенту США запроваджувати тарифи до 100% на товари з країн, які належать до найбільших покупців російських нафти й газу.

    Конкретні держави в цій нормі не прописані, однак серед найбільших споживачів російських енергоресурсів залишаються Китай та Індія.

    Логіка цього механізму полягає в тому, щоб зробити торгівлю з Росією економічно дорожчою не лише безпосередньо для Москви, а й для її найбільших партнерів.

    У законі водночас передбачені винятки для окремих держав, зокрема якщо їхня частка закупівель невелика і вони демонструють скорочення залежності від російських енергоресурсів.

    До 500% на російський імпорт

    Ще жорсткіший механізм може застосовуватися безпосередньо до російських товарів.

    За доступним описом положень законопроєкту, президент США отримує право запроваджувати тарифи до 500% на окремі категорії російського експорту до Сполучених Штатів, зокрема нафту, газ, нафтопродукти, нафтохімічну продукцію та вугілля.

    Саме ця цифра стала однією з причин, чому пакет у медіа почали називати «санкціями з пекла».

    Проте важливий нюанс: йдеться не про автоматичне одномоментне запровадження 500-відсоткового тарифу на всю російську торгівлю, а про повноваження президента застосовувати такі заходи в межах закону.

    Удар по «тіньовому флоту»

    Ще один великий блок документа стосується суден, які Росія використовує для обходу нафтових обмежень.

    Так званий тіньовий флот складається переважно зі старих танкерів зі складними схемами власності, реєстрації та страхування. Через них Росія продовжує експортувати нафту, намагаючись мінімізувати ефект західних санкцій і цінових обмежень.

    Новий американський пакет передбачає додаткові заходи проти таких суден та компаній, які забезпечують їхню діяльність.

    Мета — скоротити валютні надходження Росії від експорту енергоресурсів.

    Під обмеження можуть потрапити банки та чиновники

    Документ також посилює санкції проти російських банків, оборонних підприємств, чиновників та інших осіб, пов’язаних із воєнною машиною РФ.

    Таким чином, пакет значно ширший за звичайні персональні санкції.

    Він поєднує фінансові обмеження, енергетичний тиск, тарифи на третіх країн і заходи проти транспортної інфраструктури, яка допомагає Росії експортувати нафту.

    Білий дім підтримував ключові санкційні повноваження

    Ще у серпні Білий дім офіційно виступив проти поправки, яка могла вилучити з законопроєкту частину тарифних механізмів.

    Адміністрація Трампа тоді назвала тарифні повноваження важливим інструментом, який президент може використовувати, щоб стимулювати Росію до згоди на умови завершення війни.

    Це цікаво контрастує з нинішньою заявою Пєскова.

    Якщо Кремль стверджує, що нові санкції ускладнять мирний процес, Білий дім раніше прямо пояснював протилежну логіку: економічний тиск має створити для Москви додатковий стимул для переговорів.

    У Кремлі заговорили про «мир» на тлі нового тиску

    Риторика Москви щодо санкцій останніми днями стала особливо помітною.

    15 вересня Кремль також підтримав ідею можливого припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, яку озвучив Трамп.

    Водночас Пєсков одразу пов’язав потенційну домовленість із вимогами до Заходу — зокрема із забезпеченням безпечного судноплавства для російських нафтових танкерів та скасуванням санкцій, які Москва називає незаконними.

    Фактично питання санкцій Кремль намагається інтегрувати у ширшу дискусію про потенційне припинення війни.

    США пояснюють санкції продовженням війни

    Американська сторона, навпаки, пов’язує необхідність нових обмежень із тим, що війна триває, а попередні заходи не змусили Москву змінити курс.

    Після голосування у Палаті представників законопроєкт вирушає до Дональда Трампа.

    Після президентського підпису адміністрація отримає додаткові санкційні й тарифні інструменти.

    Водночас частина положень не означає автоматичне негайне введення максимально можливих тарифів: багато залежатиме від подальших рішень Білого дому.

    Індія вже відреагувала

    Потенційний удар по покупцях російських енергоресурсів викликав занепокоєння не лише в Москві.

    Індія вже попередила Вашингтон, що нові тарифні заходи через закупівлю російської нафти можуть вплинути на відносини між двома країнами.

    Нью-Делі заявляє, що продовжуватиме захищати власні торговельні та енергетичні інтереси.

    Це показує одну з головних складностей нового американського механізму: тиск на Росію одночасно може створювати торговельні конфлікти між США та великими економіками, які купують російську нафту.

    Nenka.info вже писала про готовність Трампа підписати документ

    Раніше Nenka.info повідомляла, що Білий дім заявляв про готовність Дональда Трампа підписати санкційний законопроєкт після проходження його Конгресом.

    У матеріалі йшлося про нові механізми тиску на російський енергетичний сектор і держави, які допомагають Москві отримувати доходи від експорту.

    Тепер законопроєкт подолав останній великий бар’єр у Конгресі — Палата представників дала йому 262 голоси.

    Що буде далі

    Наступний крок — рішення Дональда Трампа.

    Якщо президент США підпише законопроєкт, Білий дім отримає значно ширший набір інструментів для економічного тиску на РФ та її торговельних партнерів.

    У Кремлі вже дали зрозуміти, що розглядають це як погіршення відносин із Вашингтоном.

    При цьому заява Пєскова про те, що санкції нібито завадять «пошуку миру», є позицією російської влади. Американська адміністрація раніше аргументувала ті самі санкційні інструменти протилежним чином — як засіб посилити тиск на Росію і створити стимули для припинення війни.

    Тож головним питанням тепер стає не лише сам підпис Трампа, а й те, наскільки активно Білий дім використає передбачені законом тарифи та санкції проти російської енергетики й держав, які залишаються її найбільшими покупцями.

  • Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії: Зеленський уже відреагував

    Трамп готується підписати «пекельні санкції» проти Росії: Зеленський уже відреагував

    Президент США Дональд Трамп, за даними американських медіа, готується підписати масштабний санкційний законопроєкт проти Росії та Ірану, який 16 вересня остаточно пройшов Конгрес США. Документ, названий на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, розширює можливості американського президента вводити санкції проти російського енергетичного та оборонного секторів, «тіньового флоту» РФ і країн, які продовжують купувати російські енергоносії.

    Палата представників підтримала Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 голосами 262 конгресменів проти 159. До цього документ уже пройшов Сенат, де його підтримали 86 законодавців, а 11 проголосували проти. Тепер законопроєкт направляється президентові США для підпису.

    Сам Білий дім раніше офіційно виступав за збереження ключових санкційних і тарифних механізмів документа. В адміністрації Трампа наголошували, що нові повноваження потрібні президентові як додатковий інструмент впливу на Москву та для стимулювання Росії до переговорів щодо завершення війни.

    За даними The Wall Street Journal і Financial Times, представники Білого дому підтвердили, що Трамп має намір підписати законопроєкт. Адміністрація також тиснула на республіканців у Палаті представників, аби документ був винесений на голосування і пройшов Конгрес.

    Документ передбачає санкції проти російських посадовців, підприємств оборонного та енергетичного секторів, структур, які допомагають обходити чинні обмеження, а також суден російського «тіньового флоту». Окремий блок законопроєкту стосується тарифного тиску на країни, які продовжують купувати російську нафту і газ.

    Важливо, що в остаточній редакції, яку пройшов Конгрес, йдеться про можливість для президента США встановлювати мита до 100% для країн, які є великими покупцями російських енергоносіїв. Йдеться насамперед про держави на кшталт Китаю та Індії. Раніші версії ініціативи передбачали значно жорсткіші — до 500% — тарифи, тому в частині медіапублікацій досі фігурує саме ця цифра.

    На сайті «Ненька інфо» ця санкційна ініціатива висвітлювалася ще влітку. У липні видання писало, що двопартійна група американських сенаторів закликала якомога швидше винести документ на голосування, наголошуючи, що його погоджено з Білим домом і він має широку підтримку в Конгресі.

    Пізніше «Ненька інфо» повідомляло, що Сенат може перейти до розгляду так званих «пекельних санкцій» уже наприкінці липня. Тоді документ називали одним із найжорсткіших пакетів економічного тиску на Росію, які розглядалися у США від початку повномасштабної війни.

    Ще в одному матеріалі «Ненька інфо» йшлося про зміну позиції самого Трампа щодо ініціативи. Президент США почав публічно демонструвати більшу готовність підтримати документ, а шанси на його проходження Конгресу після цього різко зросли. Видання також нагадувало, що законопроєкт створює для президента додаткові механізми тиску не лише на Росію, а й на держави та компанії, які допомагають Москві отримувати доходи від енергетики.

    Після голосування у Палаті представників на рішення Конгресу відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що посилення санкцій проти Росії може стати одним з інструментів, здатних змусити Москву припинити війну та перейти до переговорів.

    Зеленський звернув увагу на те, що голосування в Конгресі відбулося на тлі нової масованої російської атаки на Україну. За його словами, саме в цей момент російські війська знову застосовували балістичні ракети, інші ракети та безпілотники по українських містах і цивільній інфраструктурі.

    Український президент назвав такий збіг «символічним» і наголосив, що тиск на російську економіку має бути достатньо сильним, щоб у керівництва РФ з’явився реальний стимул завершувати війну.

    Позиція Зеленського щодо санкцій не є новою. Ще 29 липня під час візиту до США він зустрічався більш ніж із 60 сенаторами й окремо обговорював із ними законопроєкт Грема. Тоді президент України наголошував, що санкції та мита проти держав і компаній, які допомагають Росії та Ірану заробляти на війні, можуть стати важливою частиною міжнародного тиску.

    У серпні Зеленський знову порушував тему санкцій під час переговорів з американськими сенаторами Річардом Блюменталем та Джеймсом Ленкфордом, наголошуючи, що посилення економічного тиску на Росію є критично важливим для примусу Москви до дипломатичного завершення війни.

    У вересні Київ також продовжив власну санкційну політику. 13 вересня Зеленський підписав три укази, які ввели в дію рішення РНБО щодо обмежень проти 20 суден російського «тіньового флоту», підприємств, пов’язаних із корпорацією «Ростех», та пропагандистів. Українська влада заявляла, що ці судна використовувалися для експорту російської нафти, нафтопродуктів і зрідженого газу.

    Водночас новий американський законопроєкт має і критиків. Частина демократів у Палаті представників вважає, що документ передає Трампу надто широкі тарифні повноваження. Зокрема, конгресмен-демократ Грегорі Мікс звертав увагу на те, що президент зможе не лише запроваджувати санкції, а й відмовлятися від їх застосування, посилаючись на національні інтереси США.

    Схожі побоювання висловлювали й інші демократи: на їхню думку, торговельні механізми теоретично можуть торкнутися не лише Китаю чи Індії, а й союзників Вашингтона, якщо вони продовжуватимуть імпортувати російські енергоносії. Саме це стало однією з причин, чому значна частина демократів не підтримала фінальну редакцію документа.

    На «Ненька інфо» раніше також писали про дискусію всередині США щодо затримки із санкціями. У серпні демократи вимагали від адміністрації Трампа пояснень, чому Білий дім не посилює тиск на Росію швидше. У тому матеріалі зазначалося, що Київ розраховував на перехід США до нового етапу санкційної політики вже восени 2026 року.

    Окремий політичний символізм має й те, що документ тепер носить ім’я покійного Ліндсі Грема. Сенатор був одним із головних авторів і лобістів санкційної ініціативи та тривалий час виступав за максимально жорсткий економічний тиск на Москву. «Ненька інфо» після його смерті нагадувало, що саме робота над новим санкційним пакетом була одним із останніх великих політичних проєктів сенатора.

    У своєму останньому великому інтерв’ю, яке також переказувало «Ненька інфо», Грем говорив про необхідність тиску на покупців російської нафти й наполягав, що саме енергетичні доходи залишаються одним із ключових джерел фінансування російської війни.

    Після кількох місяців дискусій законопроєкт пройшов обидві палати Конгресу й опинився на фінальній стадії. Якщо Трамп підпише документ, він отримає нові повноваження для запровадження санкцій і тарифів проти Росії та її економічних партнерів. При цьому застосування частини найжорсткіших інструментів не буде автоматичним — рішення щодо них значною мірою залишатиметься за президентом США.

  • Путін не зможе завоювати Україну: Джонсон назвав сценарій, за якого Кремль зупинить війну

    Путін не зможе завоювати Україну: Джонсон назвав сценарій, за якого Кремль зупинить війну

    Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що російський президент Володимир Путін, на його думку, не зможе досягти головної мети своєї війни — підкорити Україну. Британський політик вважає, що Росія ще може спробувати посилити тиск на українців узимку, однак зрештою Кремлю доведеться визнати неможливість завоювання країни.

    Про це Джонсон сказав у інтерв’ю 24 Каналу.

    Говорячи про можливе завершення війни, колишній британський прем’єр не називав конкретної дати. За його припущенням, усвідомлення неможливості захопити Україну може прийти до російського керівництва наступного року або пізніше.

    «Я сподіваюся, що десь наступного року або, можливо, через рік Путін визнає те, що є правдою: він ніколи не завоює цю країну. І він припинить. Йому треба зупинитися», — заявив Джонсон.

    Це є політичною оцінкою та прогнозом самого Джонсона. Реальні строки й умови припинення бойових дій залежать від ситуації на фронті, рішень України та Росії, а також позицій міжнародних партнерів.

    Джонсон очікує важкої зими

    Колишній глава британського уряду окремо звернув увагу на наступний зимовий період.

    На його думку, Росія може спробувати завдати Україні додаткових втрат і створити складні умови для цивільного населення.

    «Я думаю, Путін спробує спричинити багато страждань узимку. Я думаю, Україна виживе. Я думаю, Україна впорається добре», — сказав Джонсон.

    Російські війська протягом повномасштабної війни систематично атакували українську енергетичну, транспортну та цивільну інфраструктуру. У вересні 2026 року увага знову посилилася до ударів по залізниці.

    Зокрема, останніми днями російський дрон атакував потяг поблизу українсько-польського кордону невдовзі після того, як цією ділянкою проїхав дипломатичний потяг, серед пасажирів якого перебував і Борис Джонсон. Британські та міжнародні медіа повідомляли, що українська сторона не виключала, що потенційною ціллю міг бути саме потяг із європейськими політиками. Водночас остаточних публічних доказів щодо конкретної цілі удару немає.

    «Це імперська війна»

    Пояснюючи своє бачення причин російської агресії, Джонсон заявив, що вважає війну наслідком російського імперського підходу до України.

    «У нього немає жодної причини робити це, окрім російського імперіалізму», — сказав колишній британський прем’єр.

    Схожу тезу Джонсон повторював і під час своїх останніх виступів в Україні. Він називав російсько-українську війну «фундаментально імперською» та пов’язував її з уявленням російського керівництва про історичну роль Москви й контроль над Україною.

    Під час презентації своїх мемуарів у Львові 11 вересня Джонсон також заявляв, що Путін «ніколи не зможе зламати Україну та підкорити українців». За його словами, український спротив став одним із факторів, які російське керівництво недооцінило на початку повномасштабного вторгнення.

    Як Путін може пояснити завершення війни

    Одна з найцікавіших частин інтерв’ю стосувалася того, як Кремль теоретично міг би представити припинення війни власній аудиторії.

    За версією Джонсона, Путін може спробувати оголосити вже захоплені території тим результатом, якого Росія нібито прагнула від самого початку.

    Колишній британський прем’єр припустив, що Кремль може апелювати до власного трактування історії та заявити росіянам, що контрольовані РФ території нібито і були «історичними землями», заради яких починалася війна.

    «Я думаю, він може це “загорнути”. Він може сказати: ось, знаєте, я знайшов якісь старі матеріали з російської історії про те, які ж насправді історичні землі Росії. І виявляється, мої друзі, зовсім випадково, це ті самі території, що й у нас», — іронізував Джонсон.

    Після цього, за його гіпотетичним сценарієм, російський президент міг би заявити про виконання поставлених цілей та припинення війни.

    Цей сценарій також є припущенням Джонсона. Наразі Кремль не оголошував про готовність завершити війну за такою схемою.

    Джонсон закликає Захід посилювати тиск

    Позиція колишнього британського прем’єра щодо умов завершення війни залишається незмінною: він виступає за посилення військової та економічної підтримки України й вважає, що переговори без достатнього тиску на Росію не забезпечать стійкого результату.

    Як раніше писала Nenka.info, у липні Джонсон заявив, що президент США Дональд Трамп, на його думку, може бути політиком, здатним чинити жорсткіший тиск на Путіна.

    У матеріалі «Він здатний на жорсткі кроки»: Борис Джонсон покладає на Трампа надії щодо України йшлося про те, що Джонсон закликав Вашингтон не обмежуватися переговорами, а використовувати військові, санкційні та політичні інструменти тиску на Москву.

    Колишній британський прем’єр також неодноразово виступав за передачу Україні заморожених російських активів.

    Під час презентації книги у Львові він заявив, що значний обсяг російських коштів перебуває у Бельгії та може бути використаний для підтримки України.

    Питання російських активів досі не вирішене

    Тема, яку підіймає Джонсон, залишається предметом активної дискусії всередині Європейського Союзу.

    Як уже повідомляла Nenka.info, колишні посадовці Німеччини, Франції та США запропонували передати заморожені російські активи під управління спеціальної структури ЄС.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів російського Центробанку, значна частина яких зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear. Пряма конфіскація цих коштів досі викликає юридичні та фінансові дискусії серед європейських держав.

    Україна зі свого боку продовжує вимагати використання російських коштів. У серпні Nenka.info писала, що Андрій Сибіга закликав передати заморожені активи РФ Україні, наголошуючи, що вони можуть стати важливим ресурсом для оборони та майбутнього відновлення держави.

    Джонсон не вперше заявляє, що Росія не зможе підкорити Україну

    Теза про нездатність Росії завоювати Україну звучить від Джонсона не вперше.

    Ще 2 червня він заявляв, що поведінка Путіна свідчить, на його думку, про провал російської стратегії.

    Тоді колишній британський прем’єр написав, що Путін «ніколи не завоює Україну» і має визнати це, щоб уникнути подальших втрат з обох сторін.

    У вересні Джонсон повторив цю думку під час візиту в Україну. На Львівському BookForum він заявив, що Росія не змогла зламати український спротив, а Путін, на його думку, уже усвідомлює неможливість повністю підкорити країну.

    Водночас сам Джонсон визнає, що це не означає швидкого припинення війни.

    У своєму новому інтерв’ю він прямо попередив про можливий новий важкий зимовий період і припустив, що війна може тривати щонайменше до наступного року або довше.

    Його сценарій полягає в тому, що Москва продовжуватиме тиск доти, доки російське керівництво не дійде висновку, що військовим шляхом завоювати Україну неможливо. Лише після цього, за прогнозом Джонсона, Кремль може спробувати знайти політичне пояснення для припинення війни.

    Чи реалізується такий сценарій, наразі невідомо. Але сам Джонсон переконаний: кінцевою точкою має стати відмова Росії від спроб підкорити Україну.

  • Путін уже обманював Трампа з «енергетичним перемир’ям»: чому нова пауза може стати пасткою для України

    Путін уже обманював Трампа з «енергетичним перемир’ям»: чому нова пауза може стати пасткою для України

    Президент США Дональд Трамп знову просуває ідею взаємного припинення ударів України та Росії по енергетичній інфраструктурі. 14 вересня він заявив, що Київ і Москва нібито вже погодилися на такий формат. Проте українська сторона швидко дала зрозуміти: формальної домовленості поки немає, а будь-яка деескалація можлива лише за умови реальної взаємності та гарантій виконання з боку Росії. Кремль, своєю чергою, привітав саму ідею, але не підтвердив готовність безумовно припинити атаки на українську енергетику.

    Ситуація виглядає особливо неоднозначною через мотиви всіх трьох сторін. Для Вашингтона тема енергетичного перемир’я тісно пов’язана не лише з війною в Україні, а й із внутрішньою американською політикою. Ціни на дизельне пальне у США різко зросли на тлі перебоїв із постачанням енергоносіїв через конфлікт навколо Ірану та Ормузької протоки. Financial Times повідомляє, що дизель у США сягнув рекордних $6,06 за галон, а високі ціни на пальне стають дедалі чутливішою темою напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    На цьому тлі Трамп публічно пов’язав подорожчання дизеля насамперед із російсько-українською війною та закликав Володимира Зеленського припинити удари по російській паливній інфраструктурі. Водночас Financial Times зазначає, що перебої через конфлікт на Близькому Сході мають дуже серйозний вплив на глобальний ринок. Тобто твердження, що саме українські удари по російських НПЗ є головною причиною високих цін у США, залишається спірним.

    Для України логіка пропозиції інша. Київ не заперечує можливість взаємного припинення ударів, але прагне значно ширшої домовленості. Володимир Зеленський заявив, що захищеними мають бути не лише об’єкти енергетики, а й інша критична інфраструктура, зокрема об’єкти, пов’язані із забезпеченням продовольством та базовими потребами населення.

    Український президент прямо наголосив, що Україна готова зробити свої деескалаційні кроки, якщо американські партнери зможуть забезпечити реальну готовність Росії діяти так само. Інакше одностороння відмова від ударів лише дасть Москві додаткові можливості.

    Зеленський також планує обговорити параметри можливої домовленості під час контактів із Трампом. Паралельно Київ готується до потенційного відновлення тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії. За даними Reuters, українська сторона орієнтується на жовтень, однак точні дата і місце поки не погоджені. Серед можливих майданчиків називали Туреччину, ОАЕ та Швейцарію.

    Позиція Кремля набагато менш однозначна. 15 вересня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва позитивно оцінює ідею енергетичного перемир’я. Але разом із цим Кремль одразу почав висувати додаткові умови: безпека комерційного судноплавства, зокрема нафтових танкерів, а також скасування міжнародних санкцій, яке Москва пов’язує зі стабілізацією ринку пального.

    Фактично це означає, що Кремль намагається розширити розмову далеко за межі простого принципу «не бити по енергетиці». Для Москви можливе припинення українських ударів по НПЗ є важливим саме зараз, адже останні місяці російська переробна інфраструктура зазнає серйозного тиску.

    Українські удари вже змусили Росію обмежувати експорт окремих видів пального. Reuters повідомляє про дефіцит у низці регіонів та зростання внутрішнього тиску на паливний ринок. Це створює для Кремля реальний стимул домовлятися хоча б про тимчасову паузу.

    Водночас є інший фактор, який штовхає Путіна у протилежний бік, — наближення зими.

    За даними Financial Times, частина людей, обізнаних із позицією Кремля, вважає, що Путін не хоче укладати стійку домовленість до зимового періоду. Москва розраховує, що нові удари по українській енергетиці під час холодів можуть посилити тиск на Київ і створити для Росії сильнішу переговорну позицію.

    Саме тут і виникає головна проблема нового «енергетичного перемир’я». Для України будь-яка пауза має сенс лише тоді, коли вона не перетворюється на час для перегрупування Росії.

    Подібний ризик уже проявлявся раніше. РБК-Україна нагадує, що наприкінці січня 2026 року після розмови Трампа з Путіним оголосили про коротку паузу в ударах по енергетичній інфраструктурі на тлі сильних морозів. Москва публічно підтверджувала домовленість, а Україна заявляла про готовність діяти дзеркально.

    Однак затишшя виявилося коротким. Уже 30–31 січня Росія продовжувала окремі атаки, а в ніч на 3 лютого здійснила новий масштабний удар по Україні.

    Саме після таких епізодів Київ дедалі наполегливіше вимагає не просто політичних заяв, а чіткої системи контролю та відповідальності за порушення.

    Цікаво, що ще на початку лютого Financial Times повідомляла про багаторівневий механізм реагування на можливі порушення майбутнього режиму припинення вогню. За цим планом перше порушення мало б спричинити дипломатичне попередження, подальша ескалація — військову реакцію України та союзників, а серйозне порушення могло б передбачати ширшу відповідь коаліції за участю США. Reuters тоді зазначав, що самостійно не зміг підтвердити всі деталі такого плану.

    Саме відсутність подібного механізму є слабким місцем нинішньої ініціативи. Поки Трамп говорить про «домовленість», ні Київ, ні Москва не оприлюднили спільного документа, дату початку режиму тиші, перелік заборонених цілей або процедуру фіксації порушень.

    Це залишає великий простір для різного трактування.

    Наприклад, що саме вважати енергетичною інфраструктурою? Чи потрапляють до цього переліку нафтопереробні заводи, нафтобази, термінали, газосховища, електропідстанції, електростанції або об’єкти, які одночасно мають цивільне й військове значення?

    Без узгодженого списку сторони можуть звинувачувати одна одну в порушеннях практично після будь-якого удару.

    Ще складніше питання — контроль.

    Якщо атака відбувається дроном або ракетою, необхідно мати механізм незалежної перевірки її походження. В умовах війни інформація про цілі, тип боєприпасів та наслідки ударів часто є частиною військової таємниці.

    Тому життєздатне перемир’я потребує не просто політичної обіцянки Трампа, а системи верифікації, яка буде прийнятною для обох сторін.

    Для України є ще одна принципова проблема. За роки війни Москва неодноразово використовувала удари по енергетичних об’єктах саме як інструмент тиску на цивільне населення. Відмова від такого важеля перед зимою означала б для Росії втрату одного з основних засобів примусу.

    Саме тому скепсис Києва щодо готовності Кремля до довгострокової домовленості має цілком практичні причини.

    Для Путіна пауза, навпаки, може бути вигідною в іншому сенсі. Вона дозволила б знизити темп українських атак на НПЗ, стабілізувати частину паливного ринку та відремонтувати пошкоджені об’єкти.

    Для Трампа ж навіть тимчасове припинення атак може стати політичним результатом, який можна представити американським виборцям як доказ того, що Вашингтон знижує геополітичні ризики та намагається стримати ціни на пальне.

    Саме ця різниця мотивів і робить нинішню ситуацію особливо хиткою.

    Вашингтону потрібен швидкий результат. Києву потрібна гарантована взаємність. Москві — умови, які дадуть стратегічну перевагу.

    Тим часом бойові дії не припиняються. Reuters повідомляє, що навіть після заяв Трампа сторони продовжили атакувати енергетичні об’єкти одна одної. Це ще раз підтверджує: фактичного режиму енергетичного перемир’я станом на 15 вересня немає.

    Тому нинішня ситуація поки більше нагадує дипломатичну пропозицію, ніж завершену угоду.

    У найближчі дні ключовими стануть кілька питань: чи представить Вашингтон конкретний текст домовленостей, чи погодиться Москва на дзеркальне припинення ударів, які саме об’єкти потраплять під захист і головне — що станеться у випадку порушення.

    Без відповідей на ці питання будь-яка «тиша» може виявитися лише тимчасовою паузою.

    І попередній досвід уже показав, чим така пауза здатна завершитися.