Golosnovinua.com

Позначка: санкції ЄС

  • Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Санкції висіли на волосині: ЄС прибрав двох російських мільярдерів, щоб зберегти тиск на РФ

    Європейський Союз після кількох тижнів складних переговорів таки зберіг один із ключових персональних санкційних режимів проти Росії. Причому цього разу обмеження продовжили не на традиційні шість місяців, а одразу на три роки — до 22 вересня 2029 року. Проте домовленість передбачила й поступки: зі списку виключили російських мільярдерів Алішера Усманова та Михаїла Фрідмана, навколо яких між країнами ЄС розгорнулася гостра суперечка.

    Офіційно Рада ЄС повідомила, що обмеження залишаються чинними щодо понад 3000 фізичних та юридичних осіб. Вони передбачають замороження активів, заборону на надання коштів та економічних ресурсів, а для фізичних осіб — також обмеження на в’їзд і транзит територією Євросоюзу.

    Водночас у новому рішенні ЄС із санкційного переліку видалили записи щодо Усманова, Фрідмана, Андрія Фалалеєва та компанії Redbird Corporate Services Ltd. Ще трьох осіб прибрали зі списку через їхню смерть. Це прямо випливає з опублікованого 22 вересня регламенту ЄС.

    Чому рішення ледве встигли ухвалити

    Санкції мали бути продовжені ще в середині вересня, однак країнам ЄС не вдалося вчасно досягти одностайності. Через це 14 вересня посли держав-членів пішли на нетиповий крок — продовжили дію обмежень лише на сім днів, до 22 вересня, щоб отримати додатковий час для переговорів.

    Одним із головних каменів спотикання став Усманов.

    За даними Reuters і Le Monde, Франція разом зі Словаччиною наполягала на його виключенні зі списку. Париж офіційно пояснював свою позицію міркуваннями «національної безпеки» та зверненнями міжнародних партнерів, не розкриваючи подробиць.

    Reuters і французьке Le Monde водночас повідомляли з посиланням на дипломатичні джерела, що позиція Парижа могла бути пов’язана з переговорами з Азербайджаном щодо французьких громадян, які перебувають там у в’язниці. Азербайджан заперечував твердження про використання Усманова як елементу такого обміну, тому цю версію коректно розглядати саме як повідомлення джерел, а не як встановлений факт.

    Одним із французьких громадян, доля яких фігурує у повідомленнях медіа, є бізнесмен Мартен Раян. Його засудили в Азербайджані за звинуваченнями у шпигунстві, які Париж відкидав.

    Як до Усманова додався Фрідман

    Якщо виключення Усманова просували передусім Франція та Словаччина, то щодо Михаїла Фрідмана окрему позицію зайняв Люксембург.

    Reuters повідомляє, що Люксембург наполягав на виключенні Фрідмана через юридичні ризики, пов’язані з його багатомільярдним позовом. Російський бізнесмен вимагає від країни близько 16 млрд доларів компенсації за заморожені активи.

    У результаті питання двох мільярдерів фактично опинилося в одному політичному пакеті.

    Обидва перебували під санкціями ЄС із 28 лютого 2022 року. Після повномасштабного вторгнення Росії санкційний перелік різко розширили, включивши до нього високопосадовців, військових, пропагандистів, бізнесменів та компанії, які ЄС вважав причетними до підтримки російської агресії.

    Латвія до останнього виступала проти

    Найпомітніший спротив компромісу чинила Латвія.

    22 вересня прем’єр Андріс Кулбергс заявив, що послаблювати тиск на осіб, пов’язаних із підтримкою російської війни, неприпустимо. Латвійський уряд навіть провів закрите екстрене засідання, присвячене санкційному рішенню.

    Однак остаточно блокувати угоду Рига не стала.

    Причина була практичною: для продовження персональних санкцій потрібна одностайність усіх 27 держав ЄС. Якби домовленість до завершення дедлайну провалилася, під загрозою опинилася б дія обмежень щодо всього великого переліку.

    Латвія зрештою утрималася, а санкції щодо майже 3000 осіб і компаній вдалося продовжити на три роки. Латвійський уряд назвав своїм пріоритетом недопущення руйнування санкційного режиму.

    Окремо Рига оголосила про намір розглянути національні обмеження щодо Усманова та Фрідмана.

    Паралельно після контактів Кулбергса з Еммануелем Макроном Франція погодилася почати переговори про можливу участь Латвії у французькій ініціативі ядерного стримування. За словами латвійського прем’єра, Париж також висловив готовність посилювати військову присутність у Латвії, зокрема у сфері ППО.

    Україна виступила проти виключення олігархів

    Київ ще до остаточного рішення відкрито закликав ЄС не знімати санкції з Усманова та Фрідмана.

    21 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що підстави, через які обох бізнесменів внесли до списку, на думку України, не змінилися, а виключення може послати Москві неправильний сигнал.

    Після ухвалення компромісу Сибіга назвав виключення двох бізнесменів «ганебним і невиправданим» та закликав держави Європи застосувати проти них національні санкції. Це є позицією українського уряду, тоді як рішення ЄС стало результатом компромісу між усіма 27 державами-членами.

    «Ненька інфо» ще до остаточного рішення писала про цю санкційну кризу та про те, що ЄС був змушений тимчасово продовжити обмеження лише на тиждень через суперечку навколо Усманова. Трамп оголосив енергетичне перемир’я, але Київ чекає гарантій: що відбувається з переговорами — Ненька інфо

    У цьому матеріалі зазначалося, що Франція і Словаччина підтримували можливе виключення Усманова, через що 14 вересня країни ЄС не змогли домовитися про звичайне продовження санкцій і дали собі додатковий тиждень.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про історію спроб домогтися послаблення санкцій щодо родини Усманова та про контакти угорських посадовців із російською стороною. «Я не служив Росії»: Сійярто відповів на скандал із розмовами з Лавровим — Ненька інфо

    У матеріалі йшлося, зокрема, про попередні дискусії навколо виключення з санкційного переліку сестри Усманова Гульбахор Ісмаїлової.

    У чому головний результат домовленості

    Попри суперечку навколо двох мільярдерів, ЄС водночас зробив санкційний режим значно стійкішим у часі.

    Раніше персональні санкції доводилося продовжувати кожні шість місяців, що щоразу потребувало одностайності 27 держав. Тепер цей режим діятиме 36 місяців — до 22 вересня 2029 року.

    Таким чином, найближчими роками чергове піврічне вето окремої країни вже не зможе автоматично поставити під загрозу весь список.

    Разом із тим виключення Усманова та Фрідмана показало, наскільки на санкційну політику ЄС можуть впливати національні інтереси, судові спори та двосторонні дипломатичні питання.

    Офіційний підсумок 22 вересня такий: Євросоюз зберіг персональні санкції проти більш ніж трьох тисяч осіб та організацій до осені 2029 року, але водночас вилучив із переліку кількох фігурантів, серед яких — Усманов і Фрідман. Саме ця частина компромісу викликала найгострішу реакцію України та частини держав ЄС.

  • Після Берліна — решта Європи: Україна закликала закрити всі «Російські доми»

    Після Берліна — решта Європи: Україна закликала закрити всі «Російські доми»

    Україна закликала іноземні уряди припинити роботу так званих «Російських домів» — мережі культурних центрів, пов’язаних із російським державним агентством «Россотрудничество». Київ вважає, що під виглядом культурної та освітньої діяльності такі установи можуть використовуватися Росією для поширення пропаганди, формування політичного впливу та інших операцій за кордоном.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що європейським країнам варто наслідувати приклад Німеччини та закривати російські центри, які продовжують працювати на їхній території. У МЗС наголошують: дозволяти російським мережам впливу функціонувати паралельно з війною РФ проти України неприпустимо.

    Українська позиція не виникла на порожньому місці. Саме «Россотрудничество», яке координує значну частину мережі «Російських домів», перебуває під санкціями Європейського Союзу з 2022 року. У Європарламенті ще кілька років тому окремо висловлювали занепокоєння діяльністю центрів, що фінансуються цією структурою, вказуючи на ризики поширення кремлівської пропаганди та дезінформації серед громадян ЄС.

    При цьому санкції не означали автоматичного закриття всіх центрів. У різних країнах вони мають різний юридичний статус: десь працюють як окремі культурні установи, десь — при російських дипломатичних представництвах, а в окремих державах їхня діяльність регулюється давніми міжурядовими угодами.

    Саме тому процес демонтажу цієї мережі виявився значно складнішим, ніж просте введення санкцій.

    Одним із найпомітніших прикладів стала Німеччина. На початку вересня 2026 року Берлін оголосив про рішення припинити роботу «Російського дому» на Фрідріхштрасе. Німецька влада заявила про розірвання відповідних домовленостей, а глава МЗС ФРН Йоганн Вадефуль пояснював, що центр фактично не використовувався відповідно до заявленого призначення.

    Рішення стало частиною ширших заходів Берліна щодо Росії після того, як німецька влада поклала на РФ відповідальність за диверсійну операцію із застосуванням дронів поблизу аеропорту Лейпциг/Галле. Разом із «Російським домом» Німеччина вирішила закрити російське генконсульство в Бонні та посилити інші обмеження.

    Москва відповіла дзеркальними заходами. Російська сторона оголосила про закриття трьох представництв німецького Goethe-Institut — у Москві, Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі.

    Ще раніше аналогічний шлях пройшла Молдова. Кишинів денонсував міжурядову угоду з Росією щодо культурних центрів, після чого «Російський дім» у молдовській столиці остаточно припинив роботу на початку липня 2026 року. Молдовська влада пояснювала рішення тим, що центр використовувався як інструмент гібридного впливу Кремля.

    Примітно, що паралельно із закриттями у Європі Москва намагається розширювати мережу в інших регіонах. На початку вересня глава «Россотрудничества» Ігор Чайка заявив про домовленості щодо відкриття ще 11 «Російських домів». Вісім із них планують відкрити в країнах Африки.

    Саме африканський напрям останнім часом привертає особливу увагу. У червні Euronews із посиланням на дані української розвідки повідомляв, що мережа російських центрів активно розширюється на континенті. Українська сторона стверджує, що окремі пов’язані структури використовуються не тільки для популяризації російської культури, а й для вербування та залучення молоді до російських проєктів, у тому числі пов’язаних із війною проти України. За даними цього розслідування, Росія планувала розширення присутності, зокрема, у Нігерії, Сенегалі, Ліберії, Сьєрра-Леоне, Того, Малі, Мозамбіку та Сан-Томе і Принсіпі.

    Таким чином, боротьба навколо «Російських домів» дедалі менше нагадує звичайну суперечку про культурні центри. Для Москви вони є частиною інструментарію «м’якої сили»: через них проводять мовні курси, культурні заходи, освітні програми, просувають російські університети та підтримують зв’язки з російськомовними громадами.

    Україна ж наполягає, що після початку повномасштабної війни такі установи не можна розглядати лише через призму культури.

    Центр протидії дезінформації раніше заявляв, що мережа «Російських домів» може використовуватися для поширення кремлівських наративів і проведення інформаційно-психологічних операцій. У випадку Берліна український ЦПД також звертав увагу на повідомлення про можливі допоміжні функції таких структур для російських спецслужб.

    Водночас твердження про шпигунську діяльність конкретного центру потребують доказів у кожному окремому випадку. Наприклад, у Німеччині навколо «Російського дому» роками тривали політичні та юридичні дискусії, а його закриття стало можливим лише після різкого погіршення відносин між Берліном і Москвою.

    На сайті Nenka.info раніше вже розповідали про інші інструменти російського інформаційного впливу. Зокрема, українські структури попереджали про спроби російських спецслужб використовувати історичну тематику для провокування конфліктів між Україною та Польщею. ФСБ готує фальшиві документи про Волинську трагедію для розколу України та Польщі

    Ще один приклад стосується російської «м’якої сили» у масовій культурі: Україна запровадила санкції проти творців та дистриб’юторів мультсеріалу «Маша та Ведмідь», який українська влада пов’язує з просуванням проросійських наративів. Блокування «м’якої сили» РФ: санкції проти творців «Маші та Ведмедя»

    Тепер Київ прагне перенести цю логіку на міжнародний рівень. Якщо заклик Сибіги отримає підтримку, питання «Російських домів» може перетворитися з локальної дискусії окремих столиць на системну кампанію з демонтажу російської мережі впливу в Європі.

    Німецький і молдовський приклади вже показали, що юридично це можливо. Однак у кожній країні рішення залежатиме від місцевого законодавства, міжнародних договорів, статусу будівель і ризику відповідних кроків Москви проти європейських культурних установ.

    При цьому Росія, навпаки, демонструє намір компенсувати втрату частини європейських майданчиків активним просуванням у країнах Африки та інших регіонах. Тому протистояння навколо «Російських домів» фактично стає ще одним фронтом довготривалої боротьби за інформаційний та політичний вплив за межами самої України.

  • Словаччина заблокувала продовження санкцій ЄС проти Росії на рік — Politico

    Словаччина заблокувала продовження санкцій ЄС проти Росії на рік — Politico

    Словаччина відхилила пропозицію Європейського Союзу продовжити на 12 місяців індивідуальні санкції проти Росії, які застосовуються до осіб та компаній, причетних до підриву територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. За даними Politico, Братислава стала єдиною державою ЄС, яка не підтримала перехід від нинішнього шестимісячного циклу продовження обмежень до річного.

    Важливо, що йдеться не про скасування всіх санкцій ЄС проти Росії. У червні Рада ЄС уже продовжила секторальні економічні санкції проти РФ одразу на рік — до 31 липня 2027 року. Нинішня суперечка стосується іншого санкційного режиму — персональних обмежень щодо фізичних та юридичних осіб, термін дії яких спливає 15 вересня 2026 року.

    За інформацією Politico, у середу, 2 вересня, посли 27 країн ЄС обговорювали пропозицію продовжити цей пакет одразу на 12 місяців. Такий крок мав би позбавити Брюссель необхідності кожні пів року знову проводити складні переговори та шукати одностайність усіх членів блоку.

    Однак домовитися не вдалося. Три дипломати, на яких посилається видання, повідомили, що саме Словаччина залишилася єдиною країною, яка виступила проти запропонованого річного продовження.

    «Схоже, у них є певні заперечення. Думаю, ми вже чули їх раніше», — прокоментував один із європейських дипломатів на умовах анонімності.

    Офіційно уряд Словаччини не став детально пояснювати причини позиції. Представник словацької влади передав Politico заяву Міністерства закордонних справ, у якій зазначено, що переговори щодо чергового шестимісячного перегляду санкційного режиму тривають і мають завершитися до 15 вересня 2026 року.

    Це означає, що остаточне рішення ще не ухвалене, а нинішня відмова Словаччини стосується саме переходу до 12-місячного продовження. Теоретично країни ЄС ще можуть повернутися до звичної схеми і продовжити персональні санкції на шість місяців.

    Саме за таким механізмом цей режим діяв у попередні роки. У березні 2026 року Європейський Союз уже продовжив персональні санкції ще на пів року — до 15 вересня. Тоді обмеження охоплювали близько 2600 фізичних і юридичних осіб. До санкцій входять заморожування активів, заборона на надання коштів чи економічних ресурсів, а для фізичних осіб — також обмеження на в’їзд і транзит територією ЄС.

    Переговори цього тижня стосувалися не лише терміну продовження. За даними Politico, країни ЄС також обговорювали можливість додати до санкційного списку ще 27 фізичних осіб і компаній. Їхні активи на території Євросоюзу в разі внесення до списку мають бути заморожені.

    Тепер питання мають знову опрацьовувати технічні експерти з санкційної політики, після чого країни-члени повернуться до переговорів.

    Проблема для Брюсселя полягає в тому, що продовження такого санкційного режиму потребує одностайного рішення всіх 27 країн ЄС. Тому навіть одна держава може заблокувати зміну або продовження обмежень.

    Саме ця вимога в попередні роки неодноразово створювала напружені переговори. У березні продовження персональних санкцій затримувалося через позиції Угорщини та Словаччини, які домагалися виключення окремих російських бізнесменів із санкційного переліку. Зрештою ЄС продовжив обмеження, але вилучив зі списку двох осіб, а також п’ятьох померлих.

    Шестимісячний цикл продовження персональних санкцій раніше був компромісом, який дозволяв уникати ще гостріших суперечок усередині ЄС. Politico зазначає, що Угорщина використовувала регулярні дедлайни як можливість домагатися поступок від партнерів по блоку. Після того як у червні секторальні економічні санкції вдалося продовжити одразу на 12 місяців, у Брюсселі сподівалися аналогічно стабілізувати і персональний санкційний режим.

    Однак позиція Братислави знову повернула питання до переговорів.

    При цьому Словаччина останніми місяцями неодноразово займала критичну позицію щодо окремих антиросійських обмежень, особливо в енергетичній сфері. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо у квітні закликав ЄС відмовитися від санкцій щодо російських нафти й газу, аргументуючи це необхідністю посилити енергетичну безпеку Європи.

    Водночас нинішня відмова Братислави не означає автоматичного припинення санкцій 15 вересня. До цієї дати держави ЄС ще мають час домовитися про компроміс. Словацьке МЗС прямо зазначило, що переговори продовжуються.

    Паралельно Євросоюз працює над новими обмеженнями проти Росії. 2 вересня міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що ЄС планує в найближчі тижні запровадити додаткові санкції проти російських фізичних осіб. Кая Каллас також повідомляла про намір посилити тиск на Росію та боротьбу з обходом уже чинних обмежень.

    Таким чином, санкційна політика ЄС зараз рухається у двох паралельних напрямках: Брюссель намагається розширювати перелік обмежень проти Росії, але водночас мусить щоразу долати внутрішні розбіжності між країнами-членами.

    До 15 вересня ЄС має визначитися, чи вдасться знайти компроміс щодо персональних санкцій. Якщо Словаччина й надалі не погоджуватиметься на 12-місячний термін, найбільш очевидним варіантом залишається чергове продовження на шість місяців — за умови, що його підтримають усі 27 держав.

  • ЄС обмежив українську сталь: нові квоти можуть коштувати Україні до 1,6 млн тонн експорту щороку

    ЄС обмежив українську сталь: нові квоти можуть коштувати Україні до 1,6 млн тонн експорту щороку

    Європейський Союз із 1 липня запровадив нові захисні заходи щодо імпорту сталі, які можуть суттєво вдарити по українській металургії. За оцінками експертів, через нову систему квот українські виробники ризикують втратити від 1,3 до 1,6 млн тонн експорту сталі щороку. Причиною стало те, що Єврокомісія розрахувала квоти на основі показників 2022–2023 років, коли українська металургія працювала в умовах найглибшої кризи через повномасштабну війну.

    Про це повідомляє Politico.

    Нові захисні заходи набули чинності 1 липня після того, як Європейська комісія застосувала спеціальну термінову процедуру. Вона дозволила спочатку оприлюднити рішення, а вже після цього винести його на затвердження держав-членів ЄС. Очікується, що голосування щодо остаточного розподілу квот відбудеться найближчими тижнями.

    Як зазначає видання, українські виробники стали одними з найбільш постраждалих від нових правил. Під час розрахунку квот було використано дані за 2022 та 2023 роки — період, коли українська металургія переживала безпрецедентні труднощі. Через активні бойові дії, окупацію частини промислових регіонів, руйнування підприємств, блокування морських портів та логістичні проблеми експорт української сталі тоді різко скоротився.

    Водночас уже у 2024 році галузі вдалося частково відновити виробництво та поставки на зовнішні ринки. Саме тому нинішні квоти, побудовані на кризових показниках, значно менші за реальні можливості українських підприємств експортувати продукцію до країн Європейського Союзу.

    Окрім індивідуальних національних квот, ЄС створив так званий залишковий пул, за який можуть конкурувати всі країни-постачальники. Однак українські виробники змушені будуть змагатися за ці обсяги з великими експортерами з інших держав, що значно ускладнює можливість отримати достатні квоти для стабільного експорту.

    У компанії “Метінвест” зазначили, що нові рішення Євросоюзу створюють додатковий тиск на українську промисловість, яка й без того працює в надзвичайно складних умовах повномасштабної війни. Галузь продовжує відновлювати виробництво після масштабних втрат, забезпечує валютні надходження до державного бюджету, створює робочі місця та залишається одним із ключових секторів української економіки.

    За оцінкою аналітичного центру GMK Center, яку наводить Politico, саме Україна отримала одне з найбільших скорочень тарифних квот серед усіх країн-експортерів сталі до ЄС. У разі збереження чинних обмежень потенційні втрати українського експорту можуть становити від 1,3 до 1,6 млн тонн металопродукції на рік. Це означатиме скорочення валютної виручки, зменшення виробництва та додатковий тиск на підприємства, які вже працюють у складних воєнних умовах.

    Представники металургійної галузі закликають український уряд зробити перегляд нової системи квот одним із пріоритетних питань у переговорах із Європейською комісією. На їхню думку, під час визначення обсягів експорту необхідно враховувати реальні можливості української промисловості після часткового відновлення виробництва, а також особливий статус України як держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу.

    У галузі наголошують, що чинні квоти не відображають сучасної економічної ситуації та фактично закріплюють показники найважчого періоду війни. Українська сторона розраховує, що під час подальших консультацій із Брюсселем вдасться досягти перегляду механізму розподілу квот та пом’якшити торговельні обмеження, які можуть негативно позначитися на одному з ключових експортних секторів української економіки.

    Додатковим викликом для металургійної галузі залишається й майбутнє повноцінне запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM), який також може суттєво вплинути на конкурентоспроможність української металопродукції на європейському ринку. Представники галузі неодноразово заявляли, що одночасне застосування нових квот та вуглецевих обмежень може значно посилити фінансовий тиск на підприємства, які залишаються одними з найбільших експортерів країни.

  • “Колись розкажу, як усе починалося”: Лукашенко заінтригував заявою про війну Росії проти України

    “Колись розкажу, як усе починалося”: Лукашенко заінтригував заявою про війну Росії проти України

    Білоруський лідер Олександр Лукашенко знову заявив, що не дозволить втягнути Білорусь у повномасштабну війну Росії проти України, і водночас заінтригував фразою про те, що “колись розповість, як усе починалося”. Таку заяву він зробив під час відкриття Гродненської обласної клінічної лікарні, де окремо наголосив, що білоруські військові нібито не братимуть участі у бойових діях “на жодній зі сторін”.

    За словами Лукашенка, Білорусь не має наміру воювати з Україною, Польщею чи Литвою. Він заявив, що хоче, аби “будівельники будували”, а не тримали автомати в руках, і закликав не вірити тим, хто говорить про бажання Мінська вступити у війну. У тому ж виступі він відкинув звинувачення у співучасті в агресії РФ, заявивши, що Білорусь “не починала” війну і нібито не була “співагресором”.

    Найбільший резонанс викликала фраза Лукашенка: “Пройде час, я колись вам розкажу, як усе починалося”. Розвивати цю думку він не став, однак сама заява одразу породила нову хвилю коментарів щодо ролі Мінська у початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Попри нинішні спроби Лукашенка дистанціюватися від війни, роль Білорусі у російській агресії залишається зафіксованою в міжнародних оцінках. Європейський Союз прямо розширив санкційний режим проти Мінська у відповідь на участь Білорусі в агресії Росії проти України. У документах ЄС йдеться, що після вторгнення РФ у лютому 2022 року санкції проти Білорусі були посилені саме через її залученість до російської війни.

    На початку повномасштабного вторгнення російські війська використовували територію Білорусі як один із ключових плацдармів для наступу на Україну, зокрема на північному напрямку. І хоча білоруська армія офіційно не вступила у бойові дії, Мінськ надав Росії територію, інфраструктуру та військові об’єкти для підготовки і здійснення агресії. Саме це стало підставою для звинувачень Білорусі у співучасті, які Лукашенко тепер намагається відкидати.

    Останніми тижнями Лукашенко кілька разів повторював, що не хоче ще глибшого втягування Білорусі у війну. Аналітики пов’язують такі заяви з подвійним тиском на Мінськ: з одного боку — з боку Росії, яка прагне зберігати Білорусь як військовий ресурс і потенційний плацдарм, з іншого — з боку України та Заходу, які уважно стежать за будь-якими ознаками нової загрози з білоруського напрямку. Видання Meduza зазначало, що Росія використовує білоруську територію та інфраструктуру для атак на Україну від самого початку повномасштабної війни, а Лукашенко останнім часом двічі обіцяв не допустити ще більшого втягування країни в конфлікт.

    На цьому тлі заява про те, що він “колись розповість, як усе починалося”, може бути спробою Лукашенка залишити собі простір для політичного маневру. З одного боку, він демонструє лояльність Москві й не називає Росію агресором. З іншого — намагається подати себе білоруському суспільству як лідера, який нібито втримав країну від прямої участі у війні та “зберіг мир”.

    Водночас експерти звертають увагу, що подібна риторика Лукашенка не змінює фактичної залежності Мінська від Кремля. Білорусь залишається під міжнародними санкціями, на її території розміщувалися російські військові, а Москва продовжує розглядати білоруський напрямок як важливий елемент власної стратегії тиску на Україну та НАТО. Associated Press у травні 2026 року писало, що Росія знову може використовувати Білорусь як плацдарм для нових дій, а військова інтеграція Москви й Мінська лише поглиблюється.

    Додаткової інтриги заявам Лукашенка додає його активна дипломатична активність після переговорів із Володимиром Путіним. У медіа обговорюють, що білоруський лідер після зустрічей із російським диктатором вирушив до Китаю, а також здійснив низку контактів з іншими країнами. Частина аналітиків вважає, що він міг передавати сигнали від Кремля, інші — що Лукашенко намагається грати власну гру й шукати для Білорусі більш вигідні умови в умовах нестабільної геополітичної ситуації.

    Для України ж ключовим залишається не те, як Лукашенко намагається пояснити свою роль у війні, а те, чи буде білоруська територія знову використана для нової ескалації. Київ неодноразово наголошував, що уважно стежить за ситуацією на північному кордоні та за будь-якою активністю російських сил у Білорусі.

    Отже, нинішня заява Лукашенка — це не просто черговий емоційний виступ. Вона демонструє його прагнення одночасно зберегти зв’язок із Москвою, зняти з себе відповідальність за участь Білорусі у війні та переконати власне населення, що Мінськ нібито залишається осторонь бойових дій. Але міжнародні санкції, зафіксована роль білоруської території у вторгненні 2022 року та подальша військова співпраця з Росією суттєво ускладнюють цю версію.

  • $10 млрд для Росії: ЄС вимагають зупинити схему постачання санкційного алюмінію

    $10 млрд для Росії: ЄС вимагають зупинити схему постачання санкційного алюмінію

    Європейські виробники алюмінію закликали Брюссель терміново усунути лазівку, яка дозволяє російському алюмінію, попри санкції, потрапляти на ринок Європейського Союзу через треті країни. Представники галузі попереджають, що нинішня система контролю фактично дозволяє Кремлю й надалі заробляти мільярди доларів на експорті металу, який після мінімальної переробки змінює країну походження лише на папері.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на представників алюмінієвої промисловості та дипломатичні джерела ЄС.

    За інформацією видання, проблему вже обговорюють у Європейській комісії. Занепокоєння також висловили окремі країни-члени Євросоюзу, серед яких Литва. Європейські дипломати підтверджують, що питання може стати одним із пріоритетів під час підготовки наступних санкційних рішень.

    Як пояснюють представники галузі, після запровадження санкцій проти російського первинного алюмінію метал почали активно переправляти до третіх країн, де його переплавляють або використовують для виготовлення напівфабрикатів. Після цього продукція вже експортується до Європейського Союзу як така, що походить не з Росії, а з країни, де відбулася мінімальна обробка.

    Фактично російський алюміній продовжує потрапляти на європейський ринок, хоча формально санкційні вимоги не порушуються. Саме цю схему європейські виробники називають головною прогалиною чинних обмежень.

    Для її усунення бізнес пропонує запровадити новий механізм контролю. Зокрема, імпортери повинні будуть декларувати не країну, де виготовили готовий виріб, а державу, де алюміній був первинно виплавлений або відлитий. Подібна система вже використовується у США, Канаді та Мексиці, де контролюють походження металу саме за місцем його виробництва, а не подальшої переробки.

    Генеральний директор European Aluminium Пол Восс наголосив, що через існуючу лазівку Росія продовжує отримувати величезні доходи від продажу алюмінію. За його словами, лише торік експорт цього металу приніс Москві майже 10 млрд доларів. Щоб зберігати конкурентоспроможність на міжнародному ринку, російські компанії продають алюміній приблизно на 11% дешевше за середню ціну імпортованого металу в країни Європейського Союзу.

    Європейська алюмінієва галузь вважає, що така ситуація не лише нівелює ефект санкцій, а й створює нерівні умови конкуренції для місцевих виробників. Дешевший російський метал, який фактично обходить обмеження, тисне на європейський ринок і дозволяє російським компаніям зберігати значну частку експорту.

    Нагадаємо, що Європейський Союз запровадив обмеження на імпорт первинного російського алюмінію в межах 16-го пакета санкцій. Рішення мало скоротити доходи Кремля від продажу стратегічної сировини, яка використовується у виробництві автомобілів, авіації, будівництві, машинобудуванні та інших галузях промисловості.

    Втім, як свідчать дані Financial Times, повністю перекрити потоки російського металу не вдалося саме через використання третіми країнами схем із переплавленням або мінімальною переробкою продукції.

    Подібну проблему Європейський Союз уже вирішував у нафтовому секторі. Після того як російська нафта почала масово перероблятися на нафтопереробних заводах Індії та Туреччини, а потім потрапляти до ЄС уже як нафтопродукти іншого походження, Брюссель включив до 18-го пакета санкцій спеціальні норми, які заборонили імпорт продукції, виготовленої з російської нафти в третіх країнах.

    Саме цей механізм тепер пропонують використати і щодо алюмінію. На думку представників галузі, він дозволить ефективніше відстежувати реальне походження металу та позбавить Росію можливості використовувати треті держави для обходу європейських санкцій.

    Якщо Європейська комісія підтримає відповідні пропозиції, імпортерам доведеться надавати значно більше інформації про походження алюмінію. Це може істотно скоротити обсяги прихованого експорту російського металу до країн ЄС і, відповідно, зменшити валютні надходження до бюджету РФ, який фінансує війну проти України.

    Брюссель може зробити ще один крок до посилення санкційного режиму. Після боротьби зі схемами обходу нафтових обмежень Європа тепер прагне перекрити ще один канал, який, за оцінками виробників, щороку приносить Кремлю мільярди доларів доходів попри чинні міжнародні санкції.

  • Зеленський попередив про найгірший сценарій: “Путін може вдарити ще сильніше”

    Зеленський попередив про найгірший сценарій: “Путін може вдарити ще сильніше”

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російський лідер Володимир Путін, на його думку, поступово втрачає політичну, військову та внутрішню стійкість, і саме це може стати причиною подальшої ескалації ракетних і дронових атак по території України. Глава держави наголосив, що на тлі зростання напруженості українцям необхідно максимально відповідально ставитися до сигналів повітряної тривоги та обов’язково користуватися укриттями під час загрози обстрілів.

    Про це Зеленський сказав у коментарі журналістам, підбиваючи підсумки останнього раунду міжнародних переговорів та оборонних консультацій із партнерами України. За його словами, ситуація на фронті та в міжнародній політиці демонструє, що Росія не демонструє готовності до реального припинення війни, попри заяви її керівництва про нібито прагнення миру.

    Президент підкреслив, що українська сторона отримала низку важливих підтверджень підтримки від союзників, зокрема в межах міжнародної програми постачання озброєнь PURL, яка передбачає додаткові поставки ракет для систем протиповітряної оборони Patriot на суму понад один мільярд доларів. Окремо він відзначив, що Європейський Союз продовжує посилювати санкційний тиск на Російську Федерацію, що, на думку Києва, є важливим елементом довгострокового стримування агресії.

    Зеленський наголосив, що міжнародні партнери України дедалі чіткіше розуміють справжню природу дій Кремля та не сприймають публічні заяви російського керівництва як реальний сигнал до миру. За його словами, Росія продовжує використовувати війну як інструмент політичного тиску, а також намагається посилити воєнні дії, щоб компенсувати власні втрати та внутрішні проблеми.

    «Путін стає слабким. Слабшає і політично, і на полі бою, і фізично. І тому може посилювати удари по нам, по нашим людям ракетами і дронами. Користуйтесь, будь ласка, укриттями. Я вас дуже прошу, дуже», — заявив президент України.

    Він додав, що попри складну безпекову ситуацію Україна залишається відкритою до переговорного процесу та готовою до будь-яких форматів діалогу, які можуть привести до справедливого і тривалого миру. Водночас, за його словами, такі переговори можливі лише за умови реальної готовності Росії припинити агресію, а не використовувати дипломатію як інструмент затягування часу.

    Окрему увагу Зеленський приділив ролі європейських партнерів, закликавши їх до максимальної консолідації зусиль у підтримці України. Він наголосив, що ключовими елементами спільної політики мають залишатися посилення санкцій без будь-яких винятків, використання заморожених російських активів для підтримки України та стабільне довгострокове фінансування української оборони.

    За словами президента, лише комплексний підхід, який включає військову, економічну та політичну складові, здатен створити умови для зміни поведінки Росії та наближення завершення війни. Він зазначив, що будь-яке послаблення тиску може бути сприйняте Кремлем як сигнал до подальшої ескалації.

    На тлі заяв глави держави в Україні фіксується зростання інтенсивності російських атак із застосуванням ракет і безпілотників. Військові аналітики відзначають, що Росія продовжує комбіновані удари по різних регіонах країни, намагаючись виснажити систему протиповітряної оборони та завдати максимального психологічного тиску на цивільне населення.

    Останні події також свідчать про взаємне загострення конфлікту. Зокрема, українські безпілотні системи нещодавно здійснили удари по об’єктах у глибині території Російської Федерації, включно з Московським нафтопереробним заводом у Капотні, де внаслідок атаки виникла масштабна пожежа. Російська сторона у відповідь заявила про намір посилити удари по українських цілях, що ще більше підвищує рівень ризиків подальшої ескалації.

    У цих умовах українська влада наголошує, що дотримання правил безпеки під час повітряних тривог залишається критично важливим елементом захисту цивільного населення. Громадянам рекомендують не ігнорувати сигнали тривоги та своєчасно переходити в укриття, оскільки загроза ракетних і дронових атак залишається високою по всій території країни.

    Експерти зазначають, що нинішня фаза війни характеризується поєднанням інтенсивних бойових дій на фронті, регулярних ударів по інфраструктурі та активної дипломатичної боротьби на міжнародному рівні. У цих умовах як військова підтримка союзників, так і поведінка Росії на полі бою безпосередньо впливають на подальшу динаміку конфлікту та перспективи його врегулювання.

  • Після війни дороги назад не буде: ЄС хоче заборонити в’їзд усім росіянам, які воювали проти України

    Після війни дороги назад не буде: ЄС хоче заборонити в’їзд усім росіянам, які воювали проти України

    Європейський Союз готує один із найжорсткіших пакетів обмежень проти Росії від початку повномасштабної війни. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн офіційно представила ключові елементи майбутнього 21-го пакета санкцій, який має посилити тиск на російську економіку, фінансову систему, енергетичний сектор та осіб, причетних до війни проти України.

    Особливу увагу привернула нова норма, яка раніше не застосовувалася в санкційній політиці Євросоюзу. Йдеться про заборону на в’їзд до країн ЄС для росіян, які брали участь у війні проти України. Таким чином Європа вперше робить окремий акцент саме на персональній відповідальності учасників російської агресії.

    Виступаючи у Брюсселі, Урсула фон дер Ляєн наголосила, що новий пакет санкцій концентрується на секторах, які мають найбільше значення для фінансування російської воєнної машини. За її словами, під нові обмеження потраплять енергетика, фінансові послуги, криптовалютний сектор, торгівля та рибальство. Саме рибальство вперше включене до санкційного пакета проти Російської Федерації.

    Одним із центральних елементів нового пакета стане боротьба з так званим тіньовим флотом Росії. Саме через нього Кремль продовжує експортувати нафту в обхід міжнародних обмежень. За даними Єврокомісії, до санкційного списку планують додати ще близько 30 суден. Таким чином загальна кількість кораблів тіньового флоту, які перебуватимуть під європейськими санкціями, перевищить 660 одиниць.

    Нововведенням стане й те, що під санкції потраплять не лише самі танкери, а й судна та компанії, які забезпечують їхню роботу. Йдеться про структури, що займаються дозаправкою, технічним обслуговуванням, логістикою та іншими послугами, які допомагають російській нафті потрапляти на світові ринки.

    Крім того, Європейський Союз планує посилити контроль над інфраструктурою, яка бере участь у схемах обходу санкцій. Під обмеження можуть потрапити окремі порти, нафтопереробні підприємства та транспортні вузли, які співпрацюють із російським енергетичним сектором.

    Ще одним важливим напрямком стане фінансова сфера. За попередньою інформацією, до нового пакета можуть включити близько 170 фізичних та юридичних осіб. Серед них особливе місце займають російські банки та фінансові структури, які забезпечують функціонування військово-промислового комплексу РФ. За даними європейських дипломатів, обмеження можуть торкнутися приблизно 90 фінансових установ.

    Також ЄС планує посилити тиск на компанії, які беруть участь у виробництві озброєння, постачанні комплектуючих для армії РФ або допомагають обходити вже чинні санкції. Окремий блок обмежень стосуватиметься компаній, які причетні до продажу українського зерна, вивезеного з тимчасово окупованих територій.

    Важливим елементом нового пакета є криптовалютний сектор. Європейські чиновники дедалі частіше заявляють про використання криптовалют для обходу міжнародних санкцій та проведення фінансових операцій, пов’язаних із російською економікою. Саме тому нові обмеження можуть торкнутися криптобірж, фінансових платформ та посередників, які співпрацюють із російськими структурами.

    Ідея заборонити в’їзд до ЄС колишнім російським військовим з’явилася ще кілька місяців тому. Україна активно просувала цю ініціативу на рівні європейських інституцій. У березні 2026 року Офіс президента України повідомляв про передачу до ЄС списків російських командирів та військових, причетних до злочинів проти українців.

    Європейські чиновники наголошують, що санкції не є самоціллю. Їхнє головне завдання — зменшити фінансові можливості Росії продовжувати війну проти України. За оцінками керівництва ЄС, попередні пакети санкцій уже суттєво вдарили по російській економіці, обмежили доступ до сучасних технологій та скоротили доходи від експорту енергоносіїв.

    Очікується, що офіційне погодження 21-го пакета санкцій може відбутися наприкінці червня або на початку липня після завершення переговорів між країнами-членами Євросоюзу. Європейська комісія представила пропозиції державам-членам саме 8–9 червня, після чого розпочався етап політичного узгодження.

    Новий пакет має стати черговим кроком у стратегії Європейського Союзу щодо посилення економічного, фінансового та політичного тиску на Кремль. Якщо всі запропоновані обмеження будуть затверджені, Росія зіткнеться не лише з новими економічними втратами, а й з безпрецедентними персональними наслідками для тих, хто брав участь у війні проти України.

  • Латвія рухається до розриву торговельних зв’язків із Росією

    Латвія рухається до розриву торговельних зв’язків із Росією

    Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс доручить міністерці закордонних справ Байбу Браже підготувати комплексні рішення щодо поступового припинення експорту та імпорту товарів між Латвією та Росією. Водночас уряд розглядає можливість збереження окремих винятків для критично важливих галузей, зокрема тих, які мають стратегічне значення для економіки або національної безпеки. Про це глава латвійського уряду заявив журналістам після засідання кабінету міністрів, повідомляє Delfi.

    Кулбергс наголосив, що його позиція щодо економічних відносин із Росією залишається незмінною і полягає в необхідності максимально можливого скорочення будь-яких ділових зв’язків із державою-агресором. За його словами, такі відносини створюють небажану залежність, яка не лише не приносить користі Латвії, а й потенційно послаблює її економічну та політичну стійкість. Прем’єр підкреслив, що Латвія має продовжувати курс на зменшення будь-якої економічної взаємодії з Росією, навіть якщо цей процес потребує часу та узгодження з європейськими партнерами.

    Водночас він зазначив, що це питання не може вирішуватися виключно на національному рівні, оскільки Латвія є частиною Європейського Союзу і перебуває в єдиному торговельному просторі. Тому будь-які обмежувальні або заборонні заходи щодо торгівлі з Росією мають бути синхронізовані з європейською санкційною політикою та загальними правилами внутрішнього ринку ЄС. За словами Кулбергса, уряд Латвії працюватиме над тим, щоб запропоновані механізми були юридично узгоджені з Брюсселем і не суперечили чинному європейському законодавству.

    Окремо прем’єр визнав, що не всі галузі економіки можуть бути однаково швидко відокремлені від російського ринку. Зокрема, він звернув увагу на фармацевтичну промисловість, яка має складні та тривалі цикли виробництва і сертифікації продукції. За його словами, підприємства цього сектору вже працюють над скороченням залежності від російського ринку, однак повна переорієнтація потребує часу, оскільки вихід на нові ринки супроводжується довгими регуляторними процедурами в інших країнах.

    Кулбергс також підкреслив, що фармацевтична галузь має не лише економічне, а й стратегічне значення для Латвії. Підприємства цього сектору володіють значним науковим і виробничим потенціалом, зокрема у сфері хімічних і біологічних досліджень, який у разі надзвичайних ситуацій може бути важливим для забезпечення обороноздатності держави. Він зазначив, що ці можливості необхідно зберегти та розвивати, не допускаючи їх втрати внаслідок надмірно жорстких або непродуманих обмежень. Саме тому уряд планує провести окремі консультації з представниками фармацевтичної індустрії, щоб знайти баланс між санкційною політикою, економічною стійкістю та національними інтересами.

    За офіційними економічними даними, за перші три місяці поточного року Латвія продовжувала мати певний товарообіг із Росією, попри загальну політику скорочення економічних контактів. Експорт товарів до Росії за цей період становив 244,15 мільйона євро, тоді як імпорт із Росії — 10,51 мільйона євро. Ці показники демонструють, що навіть на тлі санкційного режиму та політичного дистанціювання певні економічні зв’язки все ще зберігаються, хоча їхній обсяг значно зменшився порівняно з довоєнним періодом.

    На рівні Європейського Союзу паралельно триває підготовка нового, 21-го пакета санкцій проти Росії. Очікується, що Європейська комісія представить його вже на початку наступного тижня — орієнтовно 8 або 9 червня. За попередніми заявами представників європейських інституцій, нові обмеження можуть бути спрямовані насамперед проти російського військово-промислового комплексу, а також проти так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових санкцій.

    Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас раніше повідомляла, що новий пакет санкцій може суттєво розширити інструменти тиску на російську економіку, зокрема через посилення контролю за експортом технологій подвійного призначення та обмеження морської логістики, яка забезпечує торгівлю російською нафтою. Це продовжує лінію попереднього, 20-го пакета санкцій, ухваленого 23 квітня, який уже запровадив нові обмеження проти компаній і структур, пов’язаних із підтримкою російського оборонно-промислового комплексу, а також створив основу для подальшого посилення морських санкцій.

    Таким чином, ініціатива латвійського уряду є частиною ширшого європейського тренду на системне скорочення економічних зв’язків із Росією, який поєднує як санкційний тиск, так і довгострокову політику зменшення залежності від російських ринків. Водночас у Латвії підкреслюють, що цей процес має бути поступовим, юридично виваженим і таким, що не створює ризиків для критичних секторів економіки та національної безпеки країни.

  • ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    ЄС збільшив видачу віз росіянам: Франція стала лідером попри війну і санкції

    У 2025 році країни Європейського Союзу зафіксували зростання кількості виданих шенгенських віз громадянам Росії більш ніж на 10%, попри чинні санкції проти Москви та триваючу повномасштабну війну Росії проти України. Про це повідомляє Euractiv із посиланням на конфіденційні дані Європейської комісії та дипломатичні джерела в ЄС, які знайомі з внутрішньою статистикою так званого «Шенгенського барометра».

    Згідно з оприлюдненими даними, росіяни у 2025 році подали понад 670 тисяч заяв на отримання шенгенських віз, що майже на 8% більше порівняно з попереднім роком. Європейські консульства розглянули та задовольнили приблизно 620 тисяч заяв, що означає зростання приблизно на 10,2% у річному вимірі. Абсолютна більшість виданих дозволів припала на туристичні поїздки — близько 77% усіх віз, тоді як решта стосувалася відвідування родичів і друзів, а також ділових поїздок до країн ЄС.

    Географічний розподіл видачі віз демонструє суттєву нерівномірність політики всередині Євросоюзу. Майже три чверті всіх шенгенських віз для громадян Росії були видані трьома країнами — Францією, Італією та Іспанією. Саме ці держави, які мають потужний туристичний сектор і значну залежність від міжнародного туризму, залишаються ключовими напрямками для російських заявників навіть після різкого погіршення відносин між Москвою та Брюсселем.

    Найбільше уваги викликала ситуація у Франції, яка, за даними дипломатичних джерел, не лише стала лідером за кількістю виданих дозволів, але й продемонструвала найшвидше зростання. У 2025 році кількість шенгенських віз, виданих росіянам французькими консульствами, збільшилася більш ніж на 23%. Це зробило Францію головним центром видачі дозволів для громадян РФ у межах ЄС, що вже спричинило політичні дискусії всередині блоку.

    Оприлюднені дані оголили глибокі розбіжності між державами-членами ЄС щодо політики стосовно російських громадян. Країни Балтії, а також держави Північної Європи, вже тривалий час наполягають на максимальному обмеженні або повній забороні туристичних поїздок росіян до Євросоюзу. Їхня позиція базується на тому, що війна проти України триває, а отже, громадяни Росії не повинні мати можливість вільно подорожувати до країн ЄС з метою відпочинку чи шопінгу.

    Водночас низка країн Західної та Південної Європи, зокрема Франція, Італія та Іспанія, дотримуються більш стриманої позиції. Вони формально підтримують санкційний тиск на Росію, але не вводять повної заборони на видачу віз, аргументуючи це необхідністю дотримання чинних правил Шенгенської системи, а також економічною важливістю туристичного потоку. Саме ця суперечність між політичними заявами та практикою стала одним із головних предметів критики всередині ЄС.

    Інформація про масштабну видачу віз громадянам Росії вже неодноразово ставала предметом закритих консультацій між європейськими столицями. За даними дипломатів, на початку 2026 року статистика щодо російських заявників навіть зникла з оновленої версії «Шенгенського барометра», що викликало додаткову напругу між країнами-членами. Лише після втручання кількох держав, які вимагали прозорості, дані були повернуті в окремий технічний звіт у травні 2026 року.

    Європейські дипломати, яких цитує видання, зазначають, що Франція висловлювала невдоволення публікацією цих даних і виступала проти їх включення до загальнодоступних звітів. У Брюсселі офіційно утримуються від коментарів щодо можливого політичного тиску на статистичні структури, однак підтверджують, що питання візової політики щодо Росії залишається одним із найбільш чутливих у внутрішніх дискусіях Євросоюзу.

    У Європейській комісії заявляють, що продовжують моніторинг ситуації та регулярно оновлюють аналітичні дані щодо видачі віз громадянам Росії. Водночас у відомстві визнають, що остаточні рішення щодо візової політики залишаються у компетенції національних урядів країн-членів, що й створює різноспрямовану практику всередині Шенгенської зони.

    На тлі цього в ЄС продовжуються дискусії щодо можливого посилення обмежень для громадян Росії. Серед обговорюваних варіантів — запровадження додаткових критеріїв перевірки заявників, а також заборона на в’їзд для осіб, які мають безпосередній бойовий досвід участі у війні проти України. Очікується, що відповідні пропозиції можуть бути винесені на рівень офіційного обговорення вже найближчим часом.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Євросоюз призупинив дію угоди про спрощений візовий режим із Москвою, а також рекомендував країнам-членам обмежити видачу віз російським громадянам. Окремі держави, зокрема Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія, запровадили додаткові національні обмеження або фактичні заборони на в’їзд росіян через свої кордони, навіть за наявності шенгенських віз, виданих іншими країнами.

    У 2025 році також почали діяти нові загальноєвропейські правила, які скасували можливість отримання багаторазових шенгенських віз для громадян Росії. Відтепер росіяни змушені подавати нову заявку на кожну поїздку до країн ЄС, що значно ускладнило та сповільнило процес подорожей.

    Попри це, остання статистика свідчить, що попит на візи з боку російських громадян залишається стабільно високим, а політика країн ЄС щодо цього питання продовжує залишатися розділеною між прагматичними економічними інтересами та політичними вимогами безпеки й санкційного тиску.