Golosnovinua.com

Позначка: САП

  • Розкрито схему: 117 млн грн «Укрзалізниці» – НАБУ та САП викрили сім осіб

    Розкрито схему: 117 млн грн «Укрзалізниці» – НАБУ та САП викрили сім осіб

    Співробітники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосили про підозру семи особам у справі про заволодіння 117 мільйонами гривень АТ “Укрзалізниця” під час закупівлі кабелю через злочинну організацію, що відома як “бек-офіс”. Один із підозрюваних – колишній заступник директора філії “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” Олексій Онисимюк, а також київський підприємець Володимир Котляр.

    За словами представників САП, Онисимюк вже став обвинуваченим у отриманні автомобіля Toyota Camry як неправомірної вигоди. Інформацію про це підтвердили в НАБУ.

    Згідно з дослідженням слідства, Володимир Котляр контролює три компанії: “Торговий дім «Український кабель», “ТД «Кабель Центр» і ТОВ «Еней». Крім того, він є президентом київського футбольного клубу “ХІТ”, а його компанія “Еней” є спонсором клубу. Раніше Котляр через ТОВ «Еней» володів ТД «Український кабель», а Ігор Борсук, директор “ТД Кабель Центр”, раніше виступав капітаном ФК «ХІТ».
    У НАБУ заявили, що у 2021 році керівник першої організованої групи, підприємець, розробив схему, яка передбачала постачання продукції АТ “Укрзалізниця” за завищеними цінами. Для цього він уклав угоду з членами іншої організованої групи, до складу якої входила, зокрема, посадова особа УЗ. Діючи як своєрідний “бек-офіс” товариства, члени другої організованої групи неформально контролювали його діяльність та могли забезпечити перемогу підконтрольних підприємцю компаній у тендерах УЗ за певний відсоток від суми закупівель.

    Протягом періоду з 2021 по 2023 роки в тендерах АТ “Укрзалізниця” на постачання кабельно-провідникової продукції незаконно перемагали підконтрольні підприємцю компанії. За допомогою посадових осіб УЗ ці компанії узгоджували свої дії та шляхом різних маніпуляцій завищували очікувану вартість продукції. У результаті УЗ уклала договори з трьома такими підприємствами, які постачали продукцію за цінами, що перевищували ринкові. При цьому самі підприємства не виробляли продукцію, а отримували її через інші фірми, зокрема контрольовані. Це дозволяло штучно збільшувати вартість продукції. Внаслідок цієї схеми “Укрзалізниця” понесла збитки у розмірі 117 мільйонів гривень, які учасники злочину заволоділи та розпорядилися на свій розсуд.

  • Можливе створення в Україні Спеціальної економічної прокуратури за аналогією з САП

    Можливе створення в Україні Спеціальної економічної прокуратури за аналогією з САП

    У Верховній Раді планують реєструвати законопроект про створення Спеціальної економічної прокуратури, яка візьме на себе процесуальне керівництво у справах, що розслідує Бюро економічної безпеки (БЕБ). Про це повідомив Ярослав Железняк, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики.

    Зазначено, що Спеціальна економічна прокуратура (СЕП) може стати аналогом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ініціатори пропонують перезавантажити Бюро економічної безпеки та зробити його аналогом Національного антикорупційного бюро (НАБУ), але для розслідування економічних злочинів.

    Ярослав Железняк зазначив, що перезавантаження БЕБ може підвищити ефективність цього органу, але водночас він висловив обурення щодо недостатньої ролі прокуратури в захисті бізнесу. Його думка полягає в тому, що невідповідальність та некомпетентність прокурорів, які керують кримінальними провадженнями БЕБ, призводить до порушень у роботі органу.

    Проект закону про це матиме назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо запровадження діяльності Спеціалізованої економічної прокуратури».

  • Обікрали Укрзалізницю на 11 мільйонів: САП та НАБУ викрили схему на закупівлях пневмоінструменту

    Обікрали Укрзалізницю на 11 мільйонів: САП та НАБУ викрили схему на закупівлях пневмоінструменту

    Національне антикорупційне бюро (НАБУ) разом з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) викрили злочинну групу, що протягом трьох років вчиняла крадіжки у Укрзалізниці на суму 11,4 мільйона гривень. Ця інформація була оприлюднена пресслужбою НАБУ у понеділок, 26 лютого. Згідно з повідомленням, розслідування охоплює період з 2018 по 2021 рік.

    За даними слідства, у 2018 році глава злочинної організації, будучи підприємцем, розпочав маніпулювати товарами та грошовими потоками Укрзалізниці. За допомогою своїх зв’язків серед представників уряду, він забезпечив призначення членів своєї групи на керівні посади в Укрзалізниці. Протягом 2018-2021 років ці особи маніпулювали тендерами на закупівлю пневматичного інструменту, де підконтрольна групі компанія завдяки спеціальним маніпуляціям завоювала перемогу.

    Після цього товар поставлявся філіям Укрзалізниці за завищеними цінами, що призвело до переплати на суму 11,4 мільйона гривень. Згодом ці кошти були розподілені серед учасників групи. Підозру у цій справі оголошено дев’яти особам, зокрема двом керівникам групи, шістьом посадовцям Укрзалізниці та бенефіціару приватної компанії.

    Лідера організації вже затримано, проводяться розслідування щодо інших епізодів їхньої злочинної діяльності.Обікрали Укрзалізницю на 11 мільйонів: прокуратура викрила схему, до якої причетні дев'ятеро 1

  • Антикорупційний суд продовжив обов’язки ексзаступнику міністра Лозинському

    Антикорупційний суд продовжив обов’язки ексзаступнику міністра Лозинському

    Вищий антикорупційний суд продовжив до 21 квітня термін виконання обов’язків колишнього заступника міністра з розвитку громад, територій та інфраструктури, Василя Лозинського. Лозинського підозрюють у одержанні неправомірної вигоди у розмірі 400 тисяч доларів за даними Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    Рішення щодо продовження терміну обов’язків Лозинського було прийняте 21 лютого Вищим антикорупційним судом. Згідно з цим рішенням, обов’язки підозрюваного продовжено до 21 квітня 2024 року включно. Прокурор САП висловив прохання продовжити цей строк, яке було задоволено.

    Лозинський зобов’язаний виконувати ряд умов, зокрема, відвідувати вимоги правоохоронних органів, повідомляти про будь-які зміни у своєму місці проживання та роботи, утримуватися від спілкування з певними особами та здавати на зберігання закордонні паспорти.

    Нагадаємо, що Лозинського разом із чотирма іншими особами звинувачують у неправомірному одержанні 400 тисяч доларів. Ці кошти стосуються виділених у 2022 році коштів на теплопостачання, які були спрямовані на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури. Слідство встановило, що Лозинський згодився на закупівлю обладнання за завищеними цінами від підприємця, який представив йому необґрунтовано високу вартість товарів, порівняно з ринковою вартістю.

  • НАБУ розшукує бізнесмена Михайла Кіпермана

    НАБУ розшукує бізнесмена Михайла Кіпермана

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило в розшук бізнесмена Михайла Кіпермана та ще двох осіб у зв’язку зі справою про заволодіння електроенергією державного підприємства “Укренерго”. За даними правоохоронців, сума збитків в цьому випадку становить понад 716 млн гривень.

    За інформацією НАБУ, Михайла Кіпермана, якого вважають бізнес-партнером відомого українського бізнесмена Ігоря Коломойського, підозрюють у привласненні та розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, а також у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом. НАБУ вважає його організатором схеми. Крім того, у цій справі розшукуються Дмитро Кондрашов та Юлія Фролова за підозрою у зловживанні службовим становищем.

    Слідство показало, що у березні 2022 року компанія “Юнайтед Енерджі” закупила в НАБУ розшукує бізнесмена Михайла Кіпермана електроенергію на суму понад 716 млн гривень. Незважаючи на наявну заборгованість компанії перед “Укренерго”, продаж не було зупинено. Після цього електроенергію продали реальним учасникам ринку, а отримані кошти вивели на рахунки закордонної компанії, підконтрольної Кіперману.

    НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вже заявили підозру чотирьом фігурантам цієї справи. Крім того, вдалося домогтися арешту на кошти у сумі понад 700 млн гривень на рахунках залучених до схеми компаній.

  • Екснардепу Долженкову знов оголосили підозру

    Екснардепу Долженкову знов оголосили підозру

    НАБУ та САП повторно повідомили про підозру колишньому народному депутату від фракції «Опозиційного блоку» Олександру Долженкову в незаконному одержанні понад 700 тисяч грн компенсації за оренду житла в Києві. Раніше підозру скасував суд.

    Про це повідомляє «Слово і діло».

    Як відомо, антикорупційний суд скасував підозру екснардепу Долженкову. Однак детективи НАБУ і прокурори САП вирішили повторно вручити підозру політику. Його викликали до органів для вручення повідомлення про підозру, проте Долженков не з’явився у зв’язку із хворобою. Тому документ вручили йому заочно.

    До того ж, колишнього депутата викликали до НАБУ на 24, 25, 26 і 29 січня для допиту в якості підозрюваного та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу.

    Нагадаємо, у січні 2023 року НАБУ і САП завершили розслідувати справу екснардепа Долженкова. За версією слідства, вказана особа з квітня 2015 по грудень 2018 року незаконно одержувала із бюджету Апарату Верховної ради компенсацію за винайм житла, яку призначали народним депутатам, які не мали власних помешкань у столиці. Депутат приховав наявність власної квартири на Печерську і за майже два з половиною роки незаконно отримав на картку 700,28 тис. гривень. Лише після виходу журналістського розслідування програми «Схеми» депутат відмовився від одержання цих виплат.

  • Прокурори подали заяву про продовження утримання Коломойського в СІЗО

    Прокурори подали заяву про продовження утримання Коломойського в СІЗО

    Шевченківський районний суд Києва вирішив продовжити тримати бізнесмена Ігоря Коломойського під вартою до 2 березня.

    Однак він має можливість вийти з СІЗО, якщо внесе заставу у розмірі 2,65 мільярда гривень. Це рішення було прийнято під час засідання від 22 січня. Прокурори клопотали про продовження утримання Коломойського у СІЗО протягом проведення досудового розслідування, тоді як адвокати наполягали на зміні запобіжного заходу з вартового арешту на домашній арешт у селі Микільське-на-Дніпрі Дніпропетровської області. Вони аргументували свою вимогу “незадовільним станом здоров’я бізнесмена”. Суд також відмовив щодо передачі Коломойського під поруки.

    У вересні 2023 року, Ігор Коломойський був підозрюваний у шахрайстві згідно з матеріалами Служби безпеки України та Бюро економічної безпеки. За звинуваченням, протягом 2013-2020 років, Коломойський незаконно легалізував понад півмільярда гривень шляхом їх передачі за кордон, скориставшись фінансовою інфраструктурою, яка перебувала під його контролем.

    В подальшому, Коломойському був застосований превентивний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі понад 509 мільйонів гривень.

    У вересні 7-го Ігорю Коломойському була пред’явлена підозра. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вжили заходів для забезпечення арешту його активів.

    15 вересня правоохоронці оголосили йому нову підозру за трьома статтями у справі, в якій йдеться про зловживання 5,8 мільярда гривень. Наступного дня Шевченківський районний суд змінив розмір застави на три мільярди 891 мільйон гривень. 10 листопада Шевченківський районний суд відхилив клопотання адвокатів Ігоря Коломойського щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

    21 грудня Київський апеляційний суд вирішив продовжити тримати під вартою Ігоря Коломойського до 26 січня 2024 року. Крім того, суд зменшив розмір застави з 3,891 млрд грн до 2,650 млрд грн. Варто зазначити, що Коломойський передав свої корпоративні права в медіахолдингу на управління трудовому колективу під керівництвом генерального директора Ярослава Пахольчука.
    Ігор Коломойський надав український паспорт у Шевченківському районному суді Києва для посвідчення особи.
  • САП збирається скерувати до суду обвинувальний акт у справі Бахматюка та Насірова

    САП збирається скерувати до суду обвинувальний акт у справі Бахматюка та Насірова

    Після 1 лютого Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує подати до суду обвинувальний акт щодо олігарха Олега Бахматюка у справі про неправомірні вигоди, пов’язані з хабарем, який він, як стверджується, надав колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову.

    До вказаної дати захисникам обмежено доступ до матеріалів розслідування, відповідно до рішення Вищого антикорупційного суду від 29 листопада. Якщо до 1 лютого вони не ознайомляться з документами, їхнє право на доступ вважатиметься вичерпаним.

    Раніше антикорупційні органи завершили розслідування щодо Бахматюка. Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру екс-голові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також олігарху Олегу Бахматюку була пред’явлена підозра в наданні цієї вигоди, хоча він не був присутній особисто.

    В рамках слідства встановлено, що Насіров отримував неправомірну вигоду у розмірі $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу в серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 року. Суми неправомірних вигод здійснювались через зовнішню компанію та інші підконтрольні Бахматюку структури.