Позначка: Саратовська область

  • Росіяни не можуть користуватися банківськими застосунками: що відомо про атаку на датацентр у Балакові

    Росіяни не можуть користуватися банківськими застосунками: що відомо про атаку на датацентр у Балакові

    У Росії зафіксували масштабні перебої в роботі банківських застосунків, інтернет-магазинів, мобільних операторів та державних електронних сервісів після атаки безпілотників на датацентр «Сбербанку» в місті Балаково Саратовської області. Користувачі скаржаться на неможливість здійснювати фінансові операції, оформлювати онлайн-замовлення та користуватися цифровими платформами. Водночас сам банк підтвердив удар по об’єкту, але заперечує порушення роботи власних систем.

    У ніч проти 14 жовтня безпілотники атакували Саратовську область РФ. Однією з цілей став центр обробки даних «Сбербанку» в Балакові, який має перетворитися на один із найбільших цифрових об’єктів Росії.

    Про атаку повідомили російські медіа, а згодом її офіційно підтвердив перший заступник голови правління «Сбербанку» Олександр Ведяхін.

    Як повідомляє Deutsche Welle, будівництво датацентру триває, а його повне введення в експлуатацію планувалося до 2030 року. Російська влада розраховувала зробити об’єкт одним із найбільших у Європі.

    Вартість масштабного проєкту оцінюють у 122,2 млрд рублів. Його інфраструктуру планували використовувати для розвитку цифрової екосистеми банку, штучного інтелекту та державних інформаційних платформ.

    Однак після нічної атаки користувачі по всій Росії почали масово повідомляти про проблеми з доступом до інтернет-сервісів.

    За даними моніторингових платформ «Сбой.рф» і detector404, перебої зачепили банківський сектор, електронну комерцію, телекомунікаційні послуги та корпоративні цифрові системи.

    Зокрема, повідомлялося про проблеми з роботою застосунків «Сбербанку» та «Точка Банку». Клієнти останнього скаржилися на недоступність онлайн-банкінгу й сервісу «Бізнес-онлайн».

    Проблеми виникли й у сервісах, якими щодня користуються мільйони росіян. Скарги надходили на роботу нейромережі GigaChat, сервісу доставки продуктів «Самокат», електронної пошти Mail.ru та хмарного сховища «Облако Mail.ru».

    Перебої також фіксували в роботі хостинг-провайдера «Рег.ру» та системи електронного документообігу «Контур», яку використовують російські підприємства.

    Користувачі повідомляли про труднощі з маркетплейсом Ozon, платформою оголошень «Авіто», соціальною мережею VK та порталом державних послуг «Госуслуги».

    Про масштабні скарги на роботу цифрових сервісів повідомило російське незалежне видання «Важные истории».

    Водночас достовірно встановити, чи всі перелічені збої безпосередньо спричинені саме пошкодженням датацентру в Балакові, наразі неможливо.

    Представники «Сбербанку» наполягають, що після атаки його системи продовжують працювати у штатному режимі. Про це повідомило російське видання «Коммерсантъ».

    Атака на об’єкт «Сбербанку» стала продовженням серії ударів по російській цифровій інфраструктурі.

    Протягом попереднього тижня безпілотники атакували кілька датацентрів компанії «Яндекс».

    Перший серйозний удар припав на центр обробки даних у Сасові Рязанської області. Після пошкоджень його роботу зупинили. Згодом атаки відбулися на об’єкти в Калузі та Владимирі.

    Компанія «Яндекс» офіційно підтвердила серйозні пошкодження інфраструктури та проблеми з окремими сервісами.

    Наслідки відчули не лише звичайні користувачі, а й підприємства, які використовують хмарні технології компанії для власної роботи.

    За повідомленнями російських медіа, частина клієнтів зіткнулася з труднощами під час проведення платежів, оформлення замовлень і доступу до корпоративних систем.

    Атаки на датацентри демонструють залежність сучасної цифрової економіки від фізичної інфраструктури: серверів, систем електроживлення, охолодження та зв’язку.

    Навіть часткове пошкодження таких об’єктів потенційно здатне впливати на велику кількість сервісів одночасно, особливо якщо компанії не мають достатнього резервування потужностей.

    Наразі точний масштаб пошкоджень датацентру «Сбербанку» в Балакові не встановлений. Також немає підтвердженої інформації про загальну суму збитків або остаточні терміни відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Водночас повідомлення про перебої в роботі цифрових платформ продовжують надходити з різних регіонів РФ. Після серії атак на російські датацентри питання захисту серверної інфраструктури та забезпечення безперервної роботи онлайн-сервісів набуло особливої актуальності.

  • В Енгельсі підстрелили командира стратегічної авіації РФ: СБУ пов’язує його з ударом по «Охматдиту»

    В Енгельсі підстрелили командира стратегічної авіації РФ: СБУ пов’язує його з ударом по «Охматдиту»

    У російській Саратовській області вранці 3 вересня скоїли замах на високопоставленого офіцера Повітряно-космічних сил РФ. За повідомленнями російських медіа і Telegram-каналів, постраждалим є командир 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії дальньої авіації Микола Варпахович. Саме його Служба безпеки України кілька днів тому заочно повідомила про підозру у причетності до російського ракетного удару по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві.

    За попередньою інформацією російських джерел, напад стався близько 07:00 у селищі Пробудження поблизу Енгельса. Невідомий чоловік на мотоциклі під’їхав до приватного будинку військового, приховуючи обличчя під шоломом, після чого відкрив вогонь. Повідомляється про два постріли: одна куля влучила в тулуб Варпаховича, інша — в обличчя. Нападник після цього втік.

    Російські джерела також стверджують, що поранення отримав водій офіцера. Він нібито зміг утекти з місця нападу, а згодом повернувся та викликав швидку допомогу. Варпаховича госпіталізували у тяжкому або критичному стані. За даними російських медіа, лікарі розглядали можливість його транспортування спеціальним рейсом до Москви.

    На момент публікації російські правоохоронні органи не оприлюднили повної офіційної версії події, а нападника, за повідомленнями медіа, не затримали. Також немає підтвердженої інформації про мотив замаху чи його можливих організаторів. Тому будь-які припущення про причетність українських спецслужб або інших структур наразі не мають офіційного підтвердження.

    Окремо залишається певна плутанина щодо військового звання Варпаховича. Частина російських медіа називає його генерал-майором, так само його характеризує СБУ у повідомленні від 31 серпня. Водночас у базі санкцій ГУР War & Sanctions він наразі вказаний як полковник і командир 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії.

    22-га важка бомбардувальна авіаційна дивізія входить до системи дальньої авіації Росії. Саме такі підрозділи експлуатують стратегічні бомбардувальники, які Росія використовує для запуску крилатих ракет по території України. У публікаціях про Варпаховича вказується, що підрозділ має на озброєнні літаки Ту-95МС, Ту-160 і Ту-22М3.

    Особливе значення ця історія має через підозру, яку українські правоохоронці оголосили Варпаховичу буквально за кілька днів до замаху.

    31 серпня СБУ та Офіс генерального прокурора повідомили про заочну підозру двом російським військовим посадовцям, яких українське слідство пов’язує з ракетними ударами по цивільних об’єктах України. Одним із них був саме Микола Варпахович. СБУ офіційно назвала його командиром 22-ї важкої бомбардувальної авіаційної дивізії Збройних сил РФ.

    За версією українського слідства, у липні 2024 року Варпахович віддав бойовий наказ про ракетний удар по Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» у Києві. СБУ стверджує, що підпорядковані йому підрозділи дальньої авіації застосували крилату ракету Х-101 класу «повітря — земля», яку запустили зі стратегічного бомбардувальника Ту-95МС.

    Російський удар по «Охматдиту» стався 8 липня 2024 року під час масованої атаки по Україні. На момент удару в медичному комплексі перебували сотні пацієнтів. Унаслідок атаки загинули люди, десятки отримали поранення, а один із корпусів лікарні був зруйнований. Також постраждали приміщення, де лікували тяжкохворих дітей та проводили операції.

    СБУ наголошувала, що зібрала доказову базу щодо командного ланцюга, який, за версією українського слідства, відповідав за підготовку та здійснення атаки. Водночас підозра є процесуальним статусом і не дорівнює обвинувальному вироку суду.

    Варпахович також перебуває під міжнародними санкціями. У базі ГУР зазначено, що обмеження щодо нього запровадили Європейський Союз, Швейцарія та Нова Зеландія.

    Енгельс, де стався замах, має особливе значення для російської стратегічної авіації. Саме в Саратовській області розташована авіабаза «Енгельс», з якої Росія протягом повномасштабної війни регулярно підіймала стратегічні бомбардувальники для ракетних атак по Україні. Через це місто та його околиці неодноразово опинялися в центрі уваги під час повідомлень про роботу російської дальньої авіації.

    Сам характер замаху також привертає увагу. За описом російських джерел, нападник діяв з близької відстані, використав мотоцикл для пересування та приховав обличчя шоломом. При цьому він не залишився на місці й зміг утекти. Але поки немає достовірних даних, чи був напад заздалегідь спланований, чи мав стрілець спільників та яку саме зброю використовував.

    Російські джерела наводять дещо відмінні версії навіть щодо місця нападу. Одні повідомляють, що стрілянина сталася біля приватного будинку Варпаховича, інші — що військового атакували, коли він перебував біля магазину в селищі Пробудження. Ця розбіжність ще раз свідчить, що деталі події залишаються попередніми.

    Так само поки немає незалежного підтвердження, що поранений офіцер справді є саме Варпаховичем. Його ім’я називають російські Telegram-канали та медіа, однак офіційного повідомлення Міністерства оборони РФ із підтвердженням особи постраждалого станом на другу половину дня 3 вересня не оприлюднено.

    Тому найбільш коректним наразі є формулювання, що за даними російських медіа, в Енгельсі стріляли в Миколу Варпаховича, а не подавати його особу як остаточно встановлений російською владою факт.

    Водночас інформація про його посаду та підозру у справі «Охматдиту» підтверджена українськими офіційними джерелами. СБУ прямо називає Варпаховича командиром 22-ї важкої бомбардувальної дивізії та фігурантом розслідування щодо ракетної атаки на дитячу лікарню.

    Якщо інформація російських джерел підтвердиться, замах стався лише через три дні після публічного оголошення Варпаховичу української підозри. Втім, часовий збіг сам по собі не доводить зв’язку між цими двома подіями.

    На цей момент відомо лише, що високопоставлений офіцер російської дальньої авіації отримав тяжкі вогнепальні поранення, нападник утік, а російські джерела ідентифікують потерпілого як Миколу Варпаховича. Його подальший стан і результати розшуку стрільця можуть бути уточнені протягом найближчих годин.