Golosnovinua.com

Позначка: Сбербанк

  • Росіяни не можуть користуватися банківськими застосунками: що відомо про атаку на датацентр у Балакові

    Росіяни не можуть користуватися банківськими застосунками: що відомо про атаку на датацентр у Балакові

    У Росії зафіксували масштабні перебої в роботі банківських застосунків, інтернет-магазинів, мобільних операторів та державних електронних сервісів після атаки безпілотників на датацентр «Сбербанку» в місті Балаково Саратовської області. Користувачі скаржаться на неможливість здійснювати фінансові операції, оформлювати онлайн-замовлення та користуватися цифровими платформами. Водночас сам банк підтвердив удар по об’єкту, але заперечує порушення роботи власних систем.

    У ніч проти 14 жовтня безпілотники атакували Саратовську область РФ. Однією з цілей став центр обробки даних «Сбербанку» в Балакові, який має перетворитися на один із найбільших цифрових об’єктів Росії.

    Про атаку повідомили російські медіа, а згодом її офіційно підтвердив перший заступник голови правління «Сбербанку» Олександр Ведяхін.

    Як повідомляє Deutsche Welle, будівництво датацентру триває, а його повне введення в експлуатацію планувалося до 2030 року. Російська влада розраховувала зробити об’єкт одним із найбільших у Європі.

    Вартість масштабного проєкту оцінюють у 122,2 млрд рублів. Його інфраструктуру планували використовувати для розвитку цифрової екосистеми банку, штучного інтелекту та державних інформаційних платформ.

    Однак після нічної атаки користувачі по всій Росії почали масово повідомляти про проблеми з доступом до інтернет-сервісів.

    За даними моніторингових платформ «Сбой.рф» і detector404, перебої зачепили банківський сектор, електронну комерцію, телекомунікаційні послуги та корпоративні цифрові системи.

    Зокрема, повідомлялося про проблеми з роботою застосунків «Сбербанку» та «Точка Банку». Клієнти останнього скаржилися на недоступність онлайн-банкінгу й сервісу «Бізнес-онлайн».

    Проблеми виникли й у сервісах, якими щодня користуються мільйони росіян. Скарги надходили на роботу нейромережі GigaChat, сервісу доставки продуктів «Самокат», електронної пошти Mail.ru та хмарного сховища «Облако Mail.ru».

    Перебої також фіксували в роботі хостинг-провайдера «Рег.ру» та системи електронного документообігу «Контур», яку використовують російські підприємства.

    Користувачі повідомляли про труднощі з маркетплейсом Ozon, платформою оголошень «Авіто», соціальною мережею VK та порталом державних послуг «Госуслуги».

    Про масштабні скарги на роботу цифрових сервісів повідомило російське незалежне видання «Важные истории».

    Водночас достовірно встановити, чи всі перелічені збої безпосередньо спричинені саме пошкодженням датацентру в Балакові, наразі неможливо.

    Представники «Сбербанку» наполягають, що після атаки його системи продовжують працювати у штатному режимі. Про це повідомило російське видання «Коммерсантъ».

    Атака на об’єкт «Сбербанку» стала продовженням серії ударів по російській цифровій інфраструктурі.

    Протягом попереднього тижня безпілотники атакували кілька датацентрів компанії «Яндекс».

    Перший серйозний удар припав на центр обробки даних у Сасові Рязанської області. Після пошкоджень його роботу зупинили. Згодом атаки відбулися на об’єкти в Калузі та Владимирі.

    Компанія «Яндекс» офіційно підтвердила серйозні пошкодження інфраструктури та проблеми з окремими сервісами.

    Наслідки відчули не лише звичайні користувачі, а й підприємства, які використовують хмарні технології компанії для власної роботи.

    За повідомленнями російських медіа, частина клієнтів зіткнулася з труднощами під час проведення платежів, оформлення замовлень і доступу до корпоративних систем.

    Атаки на датацентри демонструють залежність сучасної цифрової економіки від фізичної інфраструктури: серверів, систем електроживлення, охолодження та зв’язку.

    Навіть часткове пошкодження таких об’єктів потенційно здатне впливати на велику кількість сервісів одночасно, особливо якщо компанії не мають достатнього резервування потужностей.

    Наразі точний масштаб пошкоджень датацентру «Сбербанку» в Балакові не встановлений. Також немає підтвердженої інформації про загальну суму збитків або остаточні терміни відновлення пошкодженої інфраструктури.

    Водночас повідомлення про перебої в роботі цифрових платформ продовжують надходити з різних регіонів РФ. Після серії атак на російські датацентри питання захисту серверної інфраструктури та забезпечення безперервної роботи онлайн-сервісів набуло особливої актуальності.

  • У Росії оцінили шанси на перемогу у війні проти України лише у 7%: сплив імовірний прогноз «Сбербанку»

    У Росії оцінили шанси на перемогу у війні проти України лише у 7%: сплив імовірний прогноз «Сбербанку»

    Аналітики російського «Сбербанку» нібито оцінили ймовірність перемоги Росії у війні проти України лише у 7%. Такі дані містяться в документі «Сценарії досягнення миру в конфлікті Росія — Україна», який, за повідомленнями ЗМІ, хакери Black Mirror отримали з листування голови правління «Сбербанку» Германа Грефа.

    Документ датований квітнем 2026 року та містить одразу вісім можливих сценаріїв подальшого розвитку війни. Якщо оприлюднені матеріали автентичні, російські аналітики вважають значно ймовірнішим не військову перемогу Кремля, а припинення активних бойових дій через політичні домовленості або фактичне замороження конфлікту.

    Водночас варто наголосити: йдеться про матеріали, які, як стверджується, були отримані хакерським шляхом. Незалежного підтвердження автентичності документа в наведених матеріалах немає.

    Найімовірнішим назвали «угоду Трампа»

    Найвищу ймовірність — 32% — автори прогнозу нібито віддали сценарію, який у документі названий «угодою Трампа».

    Йдеться про варіант замороження бойових дій із досягненням певних домовленостей та частковим послабленням санкційного режиму щодо Росії.

    Другим за ймовірністю став сценарій так званого «корейського замороження» — 22%. У такому випадку інтенсивні бойові дії припиняються або різко скорочуються, однак сторони не досягають повноцінного політичного врегулювання.

    Подібна модель передбачає тривале збереження невирішеного конфлікту та відсутність остаточної мирної угоди.

    Ще 15% російські аналітики нібито відводять сценарію, за якого війна продовжуватиметься ще протягом двох-трьох років.

    На цьому тлі особливо показовою виглядає оцінка можливості військової перемоги Росії.

    Перемозі РФ дали лише 7%

    За оприлюдненими даними, сценарій перемоги Росії над Україною отримав лише 7% ймовірності.

    Ще нижче автори документа нібито оцінили можливість завершення війни на умовах України або європейських держав — 2%.

    Таким чином, якщо документ справжній, навіть російські аналітики не розглядають повну військову перемогу Кремля як основний сценарій завершення війни.

    Водночас наведені відсотки не є математичним прогнозом результату війни. Це сценарна оцінка, яка залежить від припущень її авторів і може змінюватися разом із ситуацією на фронті, міжнародною підтримкою України, станом російської економіки та політичними рішеннями сторін.

    У документі оцінили й російські втрати

    Окремий блок оприлюдненого аналізу стосується втрат російських військ.

    За інформацією, отриманою хакерами, у документі фігурує оцінка втрат РФ на рівні 20–25 тисяч військовослужбовців щомісяця.

    Якщо такий показник зберігався б протягом року, арифметично це відповідало б приблизно 240–300 тисячам втрат за 12 місяців. Водночас із наведеного фрагмента документа незрозуміло, що саме автори включали до поняття «втрати» — лише загиблих чи сукупність загиблих, поранених та інших категорій.

    Саме тому напряму порівнювати цю цифру з офіційними українськими або західними оцінками без уточнення методології некоректно.

    Ядерному сценарію дали 5%

    Ще один показовий пункт аналізу стосується можливого ядерного інциденту.

    Ймовірність події на кшталт застосування ядерної зброї або аварії на ядерному об’єкті автори документа нібито оцінили у 5%.

    Таку саму ймовірність — 5% — у прогнозі отримав сценарій зміни влади в Росії.

    Навіть відносно невеликий відсоток ядерного сценарію привертає увагу через масштаб можливих наслідків. При цьому сценарний прогноз не означає, що така подія обов’язково станеться або що існує підтверджена підготовка до неї.

    Російська економіка залишається одним із ключових факторів війни

    Оприлюднення ймовірного документа «Сбербанку» відбувається на тлі дедалі більшої уваги до здатності російської економіки фінансувати тривалу війну.

    Попри санкції, значні військові витрати та бюджетні проблеми, Москва досі має ресурси для продовження бойових дій. Раніше представник європейської розвідки заявляв, що навіть за умов рекордного дефіциту бюджету Кремль поки здатний підтримувати нинішній рівень фінансування війни.

    Однак тривалість війни збільшує навантаження на бюджет РФ, потребу у військовослужбовцях, оборонне виробництво та інші сектори економіки.

    Саме тому оцінка російських аналітиків, якщо її автентичність буде підтверджена, цікава не лише цифрою у 7%. Вона показує, які сценарії могли розглядатися всередині однієї з найбільших фінансових структур РФ: не швидка військова перемога, а різні форми домовленостей, замороження бойових дій або затяжна війна.

  • Кредитна тривога в Росії: у найбільших банків ростуть проблемні борги, а ВТБ ріже витрати

    Кредитна тривога в Росії: у найбільших банків ростуть проблемні борги, а ВТБ ріже витрати

    У російській банківській системі накопичується дедалі більше проблемних кредитів на тлі високих ставок, слабкого економічного зростання та погіршення фінансового стану компаній. Звітність найбільших банків за перше півріччя 2026 року показує неоднозначну картину: «Сбер» поки продовжує заробляти рекордні суми, однак якість частини його кредитного портфеля погіршується, тоді як ВТБ одночасно зіткнувся зі скороченням прибутку, зростанням реструктуризованих кредитів та необхідністю оптимізувати витрати.

    Про проблеми у найбільших російських держбанках повідомила Служба зовнішньої розвідки України. Окремі цифри щодо ВТБ, загального стану кредитного ринку та макроекономічної ситуації підтверджуються звітністю самих банків і російськими фінансовими виданнями.

    Водночас говорити про негайний «крах» усієї банківської системи РФ наразі передчасно. «Сбер», наприклад, за перше півріччя 2026 року отримав понад 1 трлн рублів чистого прибутку за МСФЗ, що на 18,6% більше, ніж роком раніше, а рентабельність капіталу становила 24,2%. Але паралельно з високою прибутковістю зростає інший, значно менш комфортний показник — обсяг позик, за якими клієнтам дедалі складніше виконувати свої зобов’язання.

    У російських компаній уже понад 11 трлн рублів проблемних кредитів

    Проблема виходить далеко за межі двох найбільших банків.

    За даними, сформованими на основі статистики Банку Росії, станом на 1 червня 2026 року частка проблемних кредитів у портфелі російських юридичних осіб досягла 11,7%, або близько 11,3 трлн рублів.

    До цієї категорії відносять не тільки прострочені позики, а й кредити найгірших категорій якості та ризиковані реструктуризації.

    У сегменті споживчого кредитування частка проблемних позик становила вже 13,2%, або близько 1,7 трлн рублів. В іпотеці ситуація поки значно краща — приблизно 1,9%, або близько 400 млрд рублів.

    Особливо показово, що на 1 березня проблемні корпоративні кредити становили близько 10,9 трлн рублів. Тобто лише за кілька місяців їхній обсяг додатково зріс приблизно на 400 млрд.

    Банк Росії при цьому публічно наголошує, що вважає ризики керованими, оскільки частину потенційних втрат банки перекривають резервами та заставами.

    Але покриття далеко не повне.

    За оцінками на середину року, проблемні корпоративні кредити були забезпечені резервами та якісними заставами приблизно на 50%. Непокрита частина ризику становила близько 5,5 трлн рублів, що дорівнює приблизно 60% запасу капіталу російських банків понад нормативи.

    «Сбер» заробляє трильйон, але проблеми позичальників ростуть

    Найбільший банк Росії на перший погляд демонструє дуже сильні результати.

    Чистий прибуток «Сберу» за січень–червень за міжнародними стандартами склав 1,019 трлн рублів. Чистий процентний дохід зріс більш ніж на 22%, кредитний портфель — до 52,6 трлн рублів.

    Саме тому твердження про те, що «Сбер» уже летить у фінансову прірву, не підтверджується його поточною прибутковістю.

    Однак всередині кредитного портфеля формується інша тенденція.

    За даними української розвідки, частка кредитів третьої стадії у «Сбері» за квартал збільшилася з 4,8% до 5,5%. До третьої стадії за стандартом IFRS 9 відносять кредити, які вже вважаються кредитно-знеціненими, тобто ризик неповернення за ними суттєво зріс.

    Також повідомляється про збільшення простроченої заборгованості та проблем у корпоративному і проєктному фінансуванні.

    Ця тенденція не виникла раптово у 2026 році. Ще восени 2025-го фінансовий директор «Сберу» Тарас Скворцов попереджав, що пік прострочень, можливо, ще не пройдений.

    Тобто банк одночасно може залишатися дуже прибутковим і при цьому бачити дедалі більше проблемних позичальників. Для банківської системи саме ця комбінація важлива у довшій перспективі.

    Високі ставки починають бити по бізнесу

    Одна з головних причин погіршення якості кредитів — тривалий період дорогого фінансування.

    Російський Центробанк тримав ключову ставку на надзвичайно високому рівні для боротьби з інфляцією. Навіть після початку її зниження у 2026 році гроші для компаній залишаються дорогими.

    Для бізнесу це означає різке зростання вартості обслуговування старих і нових боргів.

    Найбільш уразливими стають компанії, які набирали кредити у період швидкого економічного зростання та розраховували на дешевше рефінансування.

    Банк Росії ще раніше визнавав збільшення обсягу ризикованих реструктуризацій. За 2025 рік проблемні корпоративні кредити зросли приблизно на 2,2 трлн рублів, або на 25,2%. Основним джерелом погіршення регулятор називав саме нові реструктуризації.

    Простими словами, все більше компаній не можуть обслуговувати борг на початкових умовах і просять банки змінити графік платежів, продовжити строк кредиту або пом’якшити інші умови.

    У ВТБ реструктуровано вже 14,2% корпоративного портфеля

    Особливо помітно ця тенденція проявилася у ВТБ — другому за величиною російському держбанку.

    Ще за результатами 2025 року частка реструктурованих кредитів юридичним особам у його корпоративному портфелі зросла з 10,5% до 14,2%.

    Керівництво ВТБ тоді прямо називало серед найбільш проблемних секторів девелопмент, транспорт та обробну промисловість.

    Важливо не плутати цей показник із часткою непрацюючих кредитів.

    Офіційний NPL-показник ВТБ на кінець 2025 року становив 3,5%. Тобто не всі реструктуризовані кредити вже є дефолтними — частині клієнтів банк просто змінив умови, щоб вони продовжили платити.

    Але збільшення реструктуризацій до 14,2% демонструє, наскільки значна частина корпоративного портфеля вже потребує особливої уваги.

    Прибуток ВТБ впав майже на 20%

    На відміну від «Сберу», у ВТБ проблеми з якістю активів накладаються ще й на слабшу фінансову динаміку.

    За перші шість місяців 2026 року чистий прибуток групи ВТБ за МСФЗ скоротився на 19,8% — до 225,2 млрд рублів.

    У другому кварталі банк заробив 92,6 млрд рублів — приблизно на третину менше, ніж за аналогічний період попереднього року. Результат також виявився нижчим за консенсус-прогноз аналітиків.

    Рентабельність капіталу за пів року впала з 20,7% до 16,1%.

    Водночас витрати на формування резервів під можливі кредитні втрати за півріччя становили 123,3 млрд рублів і зросли на 12,3% рік до року.

    Це вже значно чіткіше свідчить про тиск на фінансовий результат.

    ВТБ скорочує головний офіс

    Наприкінці липня стало відомо ще про один симптом режиму економії.

    ВТБ планує скоротити близько 10% штатних позицій у головному офісі. Банк пояснює це оптимізацією структури витрат і прагненням знизити співвідношення витрат до доходів.

    За перше півріччя цей показник досяг 41,5%.

    При цьому витрати ВТБ на персонал та адміністративне забезпечення за шість місяців зросли на 15,7% — до 285,9 млрд рублів.

    Тобто банк одночасно стикається із падінням прибутку і збільшенням операційних витрат.

    Капітал ВТБ залишається ще одним слабким місцем

    Особлива увага інвесторів прикута до достатності капіталу.

    На кінець першого півріччя норматив сукупної достатності капіталу групи ВТБ становив близько 10,7%.

    Це вище мінімальних регуляторних вимог, однак запас залишається відносно невеликим.

    Ще наприкінці 2025 року цей показник становив 9,8%, а базового капіталу — лише 6,4%.

    Саме тому ВТБ останніми роками регулярно доводиться шукати способи поповнення капіталу.

    Для великого державного банку це не означає неминучого банкрутства — держава за необхідності може його підтримати. Але будь-яка така підтримка фактично переносить частину проблем банку на федеральний бюджет.

    Wildberries перетворюється на додатковий ризик

    Окремим фактором для ВТБ стала його нова угода з Wildberries.

    У травні ВТБ і група RWB домовилися про стратегічне партнерство. ВТБ має отримати 5% WB Банку з можливістю подальшого збільшення частки, а Wildberries — доступ до банківської інфраструктури ВТБ.

    Для ВТБ головною перевагою партнерства називали доступ до величезної клієнтської бази маркетплейсу — близько 80 млн активних покупців.

    Але після серії ударів по логістичних потужностях Wildberries ситуація отримала і зворотний бік.

    У липні «Сбер», наприклад, уже почав приймати заявки на реструктуризацію кредитів продавців, які втратили товари на складах Wildberries у Котовську та Електросталі.

    Якщо фінансові труднощі самого маркетплейсу, його продавців та пов’язаних компаній зростатимуть, вони потенційно можуть створити додаткове навантаження і на банківських партнерів.

    Російська економіка майже перестала рости

    Слабкість позичальників напряму пов’язана з загальним охолодженням російської економіки.

    Ще у квітні «Сбер» погіршив власний прогноз щодо зростання ВВП РФ у 2026 році з 1–1,5% до 0,5–1% і водночас підвищив прогноз інфляції.

    Пізніше російський уряд також різко переглянув свої очікування і допускав зростання економіки лише приблизно на 0,4%.

    Фактично це означає перехід від перегрітої військовими видатками економіки 2023–2024 років до стагнації.

    Для банків це особливо небезпечне поєднання: економіка майже не росте, але підприємства все ще змушені обслуговувати кредити, взяті за значно оптимістичніших умов.

    Санкції — не єдина причина

    Було б спрощенням пояснювати проблеми російських банків лише міжнародними санкціями.

    На кредитну якість одночасно впливають висока ставка, подорожчання праці, падіння цивільного попиту, дефіцит кадрів, зростання податків та нерівномірність економіки, де військове виробництво отримує величезні бюджетні ресурси, а частина цивільних секторів переживає стагнацію.

    Санкції посилюють цей ефект: вони обмежують доступ до зовнішнього фінансування, обладнання та низки експортних ринків.

    Але навіть сам Банк Росії більше уваги приділяє внутрішньому борговому навантаженню компаній.

    Регулятор уже вводив додаткові надбавки на кредитування великих підприємств із високою заборгованістю, щоб банки формували більший запас капіталу на випадок погіршення ситуації.

    Чи справді Росії загрожує банківська криза

    Поки що фінансова статистика не показує класичної банківської паніки з масовим відтоком депозитів, неплатоспроможністю найбільших банків або необхідністю негайного державного порятунку всієї системи.

    Навпаки, «Сбер» залишається надзвичайно прибутковим, а Банк Росії наполягає, що кредитні ризики поки контрольовані.

    Саме тому називати нинішній стан повноцінним «кредитним апокаліпсисом» було б перебільшенням.

    Але сама тенденція вже очевидна.

    Проблемні корпоративні кредити перевищили 11 трлн рублів, їх частка зростає, ВТБ реструктурував понад 14% корпоративного портфеля, а його прибуток за пів року впав майже на п’яту частину. Російські підприємства дедалі частіше потребують зміни умов погашення боргів, а банки змушені збільшувати резерви та скорочувати витрати.

    І саме це може стати головним ризиком наступного етапу.

    Якщо економічне зростання залишатиметься біля нуля, ставки — високими, а фінансові проблеми цивільного бізнесу поглиблюватимуться, сьогоднішні реструктуризації можуть поступово перетворюватися на реальні дефолти.

    Для Кремля це створює ще одну проблему війни на виснаження: ресурси потрібні не лише армії та оборонній промисловості. Дедалі більше грошей може знадобитися ще й для підтримки компаній та банків, які не витримують вартості кредитів у російській військовій економіці.

  • «Біржовий шок у РФ: акції енергогигантів обвалилися після атаки на Москву»

    «Біржовий шок у РФ: акції енергогигантів обвалилися після атаки на Москву»

  • Росія через дефіцит кадрів масово залучає працівників з Індії

    Росія через дефіцит кадрів масово залучає працівників з Індії

    Російська Федерація, яка протягом останніх років активно використовувала інформаційні кампанії проти України, зокрема поширюючи заяви про нібито «масове завезення мігрантів» та «заміщення населення», нині сама опинилася у ситуації гострого структурного дефіциту робочої сили. На тлі війни проти України, санкційного тиску та внутрішніх економічних дисбалансів Москва змушена терміново розширювати ринки трудової міграції та дедалі активніше орієнтується на Індію як одне з ключових джерел робочої сили. Про це повідомляє Reuters.

    За офіційними та галузевими оцінками, які наводить російська сторона, економіка країни наразі стикається з дефіцитом щонайменше 2,3 мільйона працівників. Йдеться не про локальні труднощі окремих секторів, а про системну кризу на ринку праці, яка охоплює будівництво, промисловість, логістику, транспортну інфраструктуру та сферу послуг.

    Найбільш критичною залишається ситуація в будівельній галузі, яка традиційно була одним із головних драйверів економічного зростання в Росії та ключовим каналом реалізації великих державних інфраструктурних проєктів. Саме цей сектор сьогодні відчуває найгострішу нестачу кваліфікованих і некваліфікованих працівників, що безпосередньо впливає на строки виконання проєктів та їхню вартість.

    Кадрова криза в Росії має комплексний характер. Вона сформувалася під впливом кількох взаємопов’язаних факторів. Першим є демографічний спад, який триває десятиліттями і призвів до зменшення частки працездатного населення. Другим — масова мобілізація та вербування чоловіків до армії після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Третім — виїзд значної частини активного населення за кордон у відповідь на політичні та економічні ризики, а також загальну невизначеність.

    У сукупності ці процеси створили ситуацію, коли навіть за умов формально стабільного економічного зростання (за російською статистикою) підприємства не можуть знайти достатньої кількості працівників. Це особливо відчутно у сферах, які потребують масової ручної праці, а також у регіонах із великими інфраструктурними проєктами.

    На цьому тлі Росія різко активізувала політику залучення трудових мігрантів з Індії. Якщо ще у 2021 році громадянам Індії видавали близько 5 тисяч дозволів на роботу в РФ, то у 2025 році цей показник зріс приблизно до 72 тисяч. Таким чином Індія поступово перетворюється на один із головних зовнішніх джерел робочої сили для російської економіки, поряд із країнами Центральної Азії.

    Зростання кількості індійських працівників пояснюється не лише внутрішнім дефіцитом кадрів у Росії, а й глобальними тенденціями трудової міграції. Індія має великий надлишок робочої сили, особливо в сегменті будівництва та низько- і середньокваліфікованих професій, що робить її одним із найбільших експортерів трудових ресурсів у світі.

    Однак навіть збільшення потоку мігрантів не вирішує проблеми російського ринку праці. Представники великого бізнесу та фінансового сектору РФ відкрито визнають, що поточних обсягів недостатньо для покриття дефіциту, який продовжує зростати.

    Зокрема, найбільший російський банк Sberbank закликав владу спростити процедури в’їзду для іноземних працівників та створити більш гнучкі механізми працевлаштування індійських мігрантів. У банку наголошують, що бюрократичні бар’єри залишаються суттєвою перешкодою для швидкого залучення робочої сили, яка необхідна для підтримки економічної активності.

    Представники банку зазначають, що разом із партнерами працюють над інструментами, які дозволили б пришвидшити оформлення документів, спростити візові процедури та зробити процес працевлаштування іноземців більш прогнозованим для роботодавців. Такі заяви фактично свідчать про те, що кадрова проблема вийшла за межі окремих галузей і стала предметом обговорення на рівні системних фінансових інститутів.

    У російському бізнес-середовищі також поширюється думка, що індійські працівники можуть стати довгостроковим ресурсом для будівельного сектору та інфраструктурних проєктів. Це пов’язано з тим, що багато індійських мігрантів уже мають досвід роботи на великих будівництвах у країнах Близького Сходу та Азії, де вони становлять значну частку робочої сили.

    Паралельно російська влада намагається закріпити правову основу для розширення трудової міграції. Наприкінці минулого року між Москвою та Нью-Делі було підписано угоду, яка спрощує працевлаштування громадян Індії в Росії. Представники російського уряду навіть заявляли про готовність приймати «необмежену кількість» працівників з Індії, що демонструє масштаб внутрішнього дефіциту кадрів.

    За прогнозами Міністерства праці РФ, до 2030 року лише будівельному сектору країни знадобиться ще близько 789 тисяч працівників додатково до вже наявного дефіциту. Це означає, що проблема нестачі робочої сили не є короткостроковою і може залишатися одним із ключових обмежень для російської економіки протягом наступного десятиліття.

    На цьому тлі особливо контрастно виглядає інформаційна політика Росії попередніх років. Російські медіа та офіційні структури неодноразово поширювали наративи про нібито «масове завезення мігрантів» в Україні, намагаючись створити образ демографічної та соціальної загрози. Однак фактична ситуація демонструє протилежну тенденцію: саме Росія нині активно залежить від зовнішніх трудових ресурсів і змушена залучати мігрантів для підтримки власної економіки.

    Українські та міжнародні аналітичні центри раніше звертали увагу на те, що подібні інформаційні кампанії мають ознаки цілеспрямованих операцій впливу, спрямованих на формування внутрішніх страхів і соціальної напруги. Зокрема, у Center for Strategic Communications and Information Security наголошували, що тема міграції систематично використовується російською пропагандою як інструмент маніпуляції громадською думкою.

    Водночас у Державній міграційній службі України підкреслювали, що Україна не реалізує політики заміщення населення іноземними працівниками, а всі подібні заяви є викривленням реальної ситуації.

    Таким чином, ситуація на російському ринку праці демонструє глибоку трансформацію: країна, яка раніше позиціонувала себе як самодостатня економіка з великим внутрішнім ресурсом робочої сили, нині вимушена активно конкурувати за трудових мігрантів на міжнародному ринку. Війна проти України, демографічний спад і структурні проблеми економіки поступово перетворили кадровий дефіцит на один із ключових викликів для стабільності російської економічної моделі.

  • Фігурант справи про пособництво РФ отримав посаду у Київській ОДА

    Фігурант справи про пособництво РФ отримав посаду у Київській ОДА

    Олександр Ревякін, який нині працює спеціалістом відділу роботи з громадськістю управління оцінки впливу на довкілля та природно-заповідної справи Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, раніше керував компаніями, пов’язаними з російським олігархом Михайлом Гуцерієвим.

    Формально призначення Ревякіна є рядовим кадровим рішенням, однак його попередня діяльність викликає запитання. З серпня 2022 року до середини 2025 року він очолював компанії «УБС Логістик», «МЛП-Чайка» та «МЛП Бориспіль» (нині перейменоване на «Кам-Інвест 2025»). На ці структури оформлені великі логістичні комплекси у селі Чайка під Києвом загальною площею близько 80 тисяч квадратних метрів.

    До 2018 року безпосереднім бенефіціаром цих компаній був російський бізнесмен Михайло Гуцерієв, власник холдингу «Самфар». Згодом активи були переписані на його тодішню партнерку Вікторію Кущ, відому як співачка та авторка пісень Вікторія Кохана. Вона має українське громадянство, однак проживає у Росії з 2014 року.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії активи, пов’язані з логістичним бізнесом, були переоформлені на іноземних номінальних власників, зокрема турецьких громадян. При цьому фактичне управління підприємствами здійснював український менеджмент, зокрема Олександр Ревякін.

    За даними джерел, саме він відігравав ключову роль у збереженні роботи цих компаній в Україні та уникненні санкцій чи націоналізації активів.

    Також зазначається, що Ревякін є давнім знайомим Олексія Кулеби, який у 2022 році очолював Київську ОДА, а нині обіймає посаду віцепрем’єр-міністра з відновлення.

    Згідно з деклараційними даними, лише у 2025 році на посаді керівника ТОВ «УБС Логістик» Ревякін заробив близько 2 млн грн. Він також зберігає 5 млн грн і 300 тис. доларів готівкою. Крім того, у його власності перебуває автопарк із близько 20 легкових автомобілів 2011–2016 років випуску, а також мотоцикл Harley-Davidson 2021 року.

    У грудні 2025 року Офіс генерального прокурора відкрив кримінальне провадження №42025000000001242 за статтею про пособництво державі-агресору. Одним із фігурантів цієї справи є Олександр Ревякін.

    Слідчі, зокрема, перевіряють обставини переуступки прав за кредитом на суму 55 млн доларів, який компанія «МЛП-Чайка» отримала у російському «Сбербанку» ще у 2011 році. Наразі загальна сума непогашеної заборгованості разом із відсотками перевищує 1 млрд грн.

    За версією слідства, у 2022 році «Сбербанк» переуступив цей борг киргизькій компанії «Торугарт Трейдинг», а у 2023 році права вимоги перейшли до компанії VICTORIUM INVESTMENTS and CO LTD, зареєстрованої на Маврикії.

    Правоохоронці припускають, що така схема могла бути використана для виведення коштів за межі України. Крім того, у 2023 році компанія «МЛП-Чайка» зменшила свій дохід на суму цього боргу, що могло призвести до зменшення податкових платежів до бюджету.

  • Депутатка Обухівської райради Лілія Чорна зберігає нерухомість і рахунки в Росії

    Депутатка Обухівської райради Лілія Чорна зберігає нерухомість і рахунки в Росії

    Депутатка Обухівської районної ради Київської області Лілія Чорна тривалий час жила в Росії та навіть після повномасштабного вторгнення зберігає майно і банківські рахунки в країні-агресорі.

    З 2016 до 2020 року Чорна мешкала у Курській області, де працювала вчителькою англійської мови та вела підприємницьку діяльність. У цей час вона придбала земельну ділянку та житловий будинок, регулярно відвідувала концерти в різних містах РФ і зберігала заощадження у російських рублях – у готівці та на рахунку в “Сбербанку”.

    Повернувшись до України, Чорна стала депутаткою райради та отримала посаду помічниці народного депутата від забороненої “ОПЗЖ” Федора Христенка, який після 24 лютого 2022 року зник з публічного простору та перестав відвідувати засідання парламенту.

    За даними декларацій, у 2021 році Лілія Чорна отримала 57 960 грн зарплати як помічниця нардепа, у 2022-му – 25 760 грн. Окрім цього, у 2020 році вона продала свій автомобіль Hyundai Solaris громадянину РФ Єгору Панкову за 150 тис. грн.

    У російських держреєстрах депутатка фігурує під подвійним прізвищем Шевлякова-Чорна – від колишнього шлюбу з громадянином РФ Денисом Шевляковим. Водночас у місцевих органах влади її знають як падчерку проросійського народного депутата Віктора Чорного, обраного від “ОПЗЖ”. Той нині входить до депутатської групи “Платформа за життя та мир” і неодноразово фігурував у корупційних скандалах.

    Депутатка Лілія Чорна має нерухомість та рахунки в Росії

    Джерела в Обухівській райраді стверджують, що Чорна навіть після початку війни неодноразово замовляла квитки до Росії. Її російська нерухомість і банківські рахунки залишаються активними, попри статус чинної депутатки в Україні.