Golosnovinua.com

Позначка: СБУ

  • У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі теракту в Києві з’явилися аудіо та відео докази

    У справі про теракт у Києві слідство отримало нові матеріали, які, за словами правоохоронців, суттєво допомагають відновити повну картину подій. Підозрюваний у нападі фіксував свої дії на аудіо- та відеозаписи, а частина цих файлів уже стала ключовими доказами у кримінальному провадженні. Про це повідомив голова Національна поліція України Іван Вигівський.

    За його словами, підозрюваний розпочав безперервний диктофонний запис ще під час конфлікту із сусідом і продовжував його майже до моменту безпосереднього нападу. Слідство встановило, що аудіофайл охоплює весь проміжок часу — від побутового конфлікту до пересування нападника будівлею та подальших дій зі зброєю. Правоохоронці наголошують, що саме цей запис дозволив синхронізувати різні джерела інформації, зокрема відео з камер спостереження та покази свідків, і відтворити детальну хронологію подій практично по хвилинах.

    Вигівський зазначив, що завдяки аудіо слідчі змогли встановити, де саме перебував підозрюваний у різні моменти інциденту. Зокрема, за даними поліції, коли патрульні вже прибули на місце виклику, чоловік у цей час перебував у квартирі. Згодом він узяв карабін і спустився вниз, після чого події розгорталися вже безпосередньо в під’їзді та поблизу супермаркету. Запис, за словами голови Нацполіції, тривав майже до моменту, коли нападник увійшов до магазину або перебував безпосередньо перед входом.

    Правоохоронці також припускають, що ведення запису могло бути усвідомленим кроком — ймовірно, підозрюваний фіксував свої дії для подальшого виправдання або пояснення власної поведінки. Наразі слідство окремо аналізує цей аспект як можливий елемент підготовки або психологічної мотивації злочину.

    Окрему увагу слідчі приділяють відеоматеріалам, виявленим у телефоні нападника. За словами Вигівського, у пам’яті пристрою були знайдені численні відеозаписи, на яких чоловік сам фіксував свої дії — зокрема пересування під’їздом, момент підготовки та використання зброї. На цих відео він неодноразово називав себе “генералом російської армії”.

    Ця деталь, як зазначають у поліції, стала однією з ключових у контексті оцінки психоемоційного стану підозрюваного. Наразі призначені відповідні експертизи, які мають встановити, чи могли ці висловлювання свідчити про психічні розлади, змінену свідомість або інші фактори, що вплинули на поведінку чоловіка. Слідство підкреслює, що остаточні висновки можуть дати лише комплексні судово-психіатричні дослідження.

    Усі зібрані матеріали — аудіо, відео та інші цифрові докази — передані до Служба безпеки України. Там триває їхній детальний аналіз у межах кримінального провадження. Експерти вивчають не лише зміст записів, а й технічні параметри файлів, фонові звуки, можливі сторонні голоси та інші елементи, які можуть допомогти встановити повну картину подій.

    У межах розслідування також триває робота зі свідками та правоохоронцями, які першими прибули на місце трагедії. Патрульна поліцейська, яка брала участь у подіях, під час судового засідання розповіла, що екіпаж спочатку отримав виклик про хуліганство зі зброєю від матері дитини, але дорогою дізнався про постріли та загиблих. Після прибуття вони виявили пораненого 12-річного хлопчика та загиблих людей, а згодом змушені були відійти в укриття через нові постріли.

    Другий поліцейський, який також фігурує у справі, повідомив у суді, що події того дня стали для нього психологічно важким випробуванням. Він зазначив, що постійно повертається до них у спогадах, а його захист наголошує на емоційному виснаженні та складному стані правоохоронця після інциденту.

    Слідство продовжується. Правоохоронці працюють над остаточним встановленням мотивів підозрюваного, аналізують усі цифрові докази, а також перевіряють можливі обставини, які могли вплинути на розвиток подій. У поліції наголошують, що зібрані матеріали вже дозволили значно деталізувати перебіг трагедії, однак остаточні висновки ще попереду.

  • Депутата з Генічеська заочно засудили до 10 років: що відомо про справу колаборанта

    Депутата з Генічеська заочно засудили до 10 років: що відомо про справу колаборанта

    Херсонський міський суд заочно засудив депутата Генічеської міської ради Дмитра Булочніка до 10 років позбавлення волі за колабораційну діяльність. Вирок ухвалено у порядку спеціального судового провадження, оскільки обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території та переховується від українського правосуддя.

    Суд визнав, що після окупації частини Херсонської області Булочнік добровільно пішов на співпрацю з російською адміністрацією. Зокрема, не пізніше вересня 2023 року він погодився стати депутатом так званої «ради депутатів Генічеського муніципального округу», сформованої окупантами під контролем партії «Єдина Росія».

    Згодом він отримав ще вищу позицію — став заступником голови цього псевдооргану. У межах цієї діяльності він не лише формально обіймав посаду, а й виконував функції, спрямовані на легітимізацію окупаційної влади. За даними слідства, він працював із місцевими жителями, популяризував діяльність окупаційної адміністрації та сприяв її інтеграції в повсякденне життя регіону.

    Правоохоронці зібрали доказову базу, яка включає свідчення очевидців, фото- та відеоматеріали, а також дані з відкритих джерел. Саме ці матеріали стали підставою для доведення вини обвинуваченого у суді.

    Крім політичної співпраці з окупаційною владою, Булочнік також інтегрував свою бізнес-діяльність у російське правове поле. Зокрема, він перереєстрував підприємство відповідно до законодавства РФ та уклав контракти на постачання товарів для структур, підконтрольних окупаційній адміністрації. Такі дії суд розцінив як свідому підтримку держави-агресора та її інституцій на захопленій території.

    За вироком суду, окрім 10 років ув’язнення, Булочніка позбавлено права обіймати посади в органах влади та місцевого самоврядування, а також брати участь у виборах протягом 10 років після відбуття основного покарання. Крім того, передбачено конфіскацію всього його майна, включно з нерухомістю, земельними ділянками та транспортними засобами.

    Серед конфіскованого майна — житлові будинки, земельна ділянка, а також транспорт, включно з вантажівками та причепами. Також із засудженого стягнуто судові витрати.

    Важливо, що справа розглядалася заочно — це стандартна практика у випадках, коли обвинувачені перебувають на тимчасово окупованих територіях або на території Росії. Українське законодавство дозволяє проводити такі процеси, щоб забезпечити невідворотність покарання за злочини проти держави.

    Дмитро Булочнік до початку повномасштабної війни був обраний депутатом Генічеської міської ради у 2020 році від забороненої нині політичної партії «ОПЗЖ». Після окупації частини Херсонської області він, як встановило слідство, змінив політичну позицію та почав співпрацювати з російськими структурами.

    Йому було оголошено підозру ще у 2025 році, після чого правоохоронні органи розпочали активну фазу розслідування. Служба безпеки України та прокуратура задокументували його діяльність на користь окупаційної адміністрації, включно з участю у створенні та функціонуванні незаконних органів влади.

    Цей вирок став частиною ширшої тенденції притягнення до відповідальності осіб, які співпрацюють з окупаційною владою. В Україні вже винесено десятки подібних рішень щодо колаборантів, які займали посади в окупаційних адміністраціях або допомагали російським військам.

    Юристи зазначають, що стаття 111-1 Кримінального кодексу України («Колабораційна діяльність») передбачає сувору відповідальність за такі дії, включаючи тривалі терміни ув’язнення та конфіскацію майна. Вона активно застосовується після початку повномасштабної війни для боротьби з внутрішніми загрозами.

    Експерти також підкреслюють, що такі вироки мають не лише юридичне, а й символічне значення. Вони демонструють, що держава не визнає жодних окупаційних органів і розглядає участь у них як злочин проти національної безпеки.

    Ситуація в Генічеську, як і в інших окупованих містах Херсонської області, залишається складною. Російська адміністрація намагається інтегрувати ці території у власну систему управління, однак Україна продовжує документувати всі випадки співпраці з окупантами для подальшого притягнення винних до відповідальності.

    Вирок Дмитру Булочніку наразі не набрав законної сили і може бути оскаржений. Проте він уже став черговим прикладом того, як українська судова система працює навіть в умовах війни, забезпечуючи юридичну відповідальність за колабораціонізм і співпрацю з державою-агресором.

  • Зеленський розкрив деталі стрілянини в Києві

    Зеленський розкрив деталі стрілянини в Києві

  • СБУ повідомила про ураження трьох військових кораблів РФ

    СБУ повідомила про ураження трьох військових кораблів РФ

    Служба безпеки України повідомила про проведення спецоперації в тимчасово окупованому Криму, під час якої було уражено щонайменше три військові кораблі Російської Федерації, а також низку важливих об’єктів військової та логістичної інфраструктури. За даними Служба безпеки України, операцію здійснили бійці Центру спеціальних операцій «Альфа» із застосуванням безпілотників у взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони.

    У спецслужбі заявили, що під удар потрапили великий десантний корабель ВМФ РФ «Ямал», великий десантний корабель «Азов», а також ще один військовий корабель, тип якого наразі уточнюється. Крім того, за попередньою інформацією, ураження міг зазнати протидиверсійний катер проєкту 21980 «Грачонок». У СБУ наголошують, що ці кораблі використовувалися російською стороною для логістики, транспортування військової техніки та забезпечення операцій у Чорноморському регіоні.

    Окрім морських цілей, українські безпілотники завдали ударів і по береговій інфраструктурі. Зокрема, повідомляється про пошкодження антенного блоку комунікаційної системи «Дельфін», радіолокаційної станції МР-10М1 «Мис-М1», а також резервуарів із паливом на нафтобазі «Югторсан». Ураження таких об’єктів, за оцінками української сторони, може суттєво вплинути на здатність російських військ координувати дії, підтримувати зв’язок і забезпечувати себе ресурсами.

    У СБУ підкреслюють, що ця операція є частиною системної роботи зі зниження військово-економічного потенціалу Росії. Крим, який Росія використовує як ключову військову базу, відіграє важливу роль у забезпеченні дій Чорноморського флоту та логістики для фронту, тому удари по об’єктах на півострові мають стратегічне значення.

    Аналітики зазначають, що останнім часом інтенсивність атак на військові об’єкти в Криму зростає. Українські сили дедалі частіше застосовують безпілотні технології для ураження цілей на значній відстані, що дозволяє впливати на тилову інфраструктуру противника. Водночас такі операції ускладнюють роботу російської системи протиповітряної оборони та створюють додатковий тиск на військові ресурси РФ.

    Російська сторона традиційно заявляє про відбиття атак і мінімальні наслідки, однак незалежне підтвердження таких інцидентів обмежене. Остаточні масштаби пошкоджень у подібних випадках часто стають відомі згодом або залишаються частково непідтвердженими.

    Станом на зараз інформація про рівень ураження кораблів і інфраструктури уточнюється. Українська сторона наголошує, що подібні удари триватимуть і надалі як частина стратегії з ослаблення військових можливостей Росії та зниження її здатності вести бойові дії проти України.

    Таким чином, заява СБУ свідчить про продовження активних дій українських сил у Криму та акцент на знищенні стратегічних об’єктів, що забезпечують функціонування російського флоту й військової логістики.

  • Таксував і коригував удари: в Одесі викрили агента ФСБ, який працював під прикриттям

    Таксував і коригував удари: в Одесі викрили агента ФСБ, який працював під прикриттям

    Контррозвідка Служба безпеки України викрила в Одесі ще одну схему збору розвідданих для російських атак: місцевий таксист, завербований ФСБ, передавав координати для ракетно-дронових ударів, використовуючи свою роботу як прикриття. За даними слідства, чоловік діяв системно, поєднуючи повсякденну діяльність із розвідувальною роботою на користь ворога.

    За інформацією правоохоронців, підозрюваний потрапив у поле зору російських спецслужб наприкінці 2025 року. Причиною стало те, що він сам шукав у мережі варіанти «легкого заробітку», після чого його завербували.
    Після встановлення контакту з куратором чоловік отримав перші завдання — збір інформації про об’єкти, які можуть стати цілями для атак.

    Слідство встановило, що основними «мішенями» для передачі даних були позиції Сил оборони України, а також об’єкти енергетичної інфраструктури — зокрема електропідстанції. Саме по таких об’єктах російська сторона планувала нові удари, намагаючись дестабілізувати ситуацію в регіоні.

    Особливістю цієї справи є спосіб роботи агента. Він не мав окремого прикриття — ним стала його звичайна професія. Виконуючи замовлення таксі по Одесі та її околицях, підозрюваний паралельно здійснював приховану розвідку. Під час поїздок він фотографував об’єкти, які цікавили російські спецслужби, та фіксував їхні координати.

    За даними СБУ, чоловік використовував смартфон і планшет для документування цілей. Отримані фото він доповнював геолокаціями у картографічних сервісах, після чого формував звіти для передачі куратору.
    Зв’язок із представниками ФСБ підтримувався через анонімні чати в месенджерах, що ускладнювало його викриття.

    Правоохоронці також зазначають, що така схема є типовою для сучасної агентурної діяльності Росії: використання цивільних професій, які дозволяють вільно пересуватися містом і не викликати підозр. У цьому випадку робота таксиста дала можливість безперешкодно об’їжджати різні райони міста та збирати інформацію в реальному часі.

    За результатами оперативних дій СБУ встановила особу агента та затримала його за місцем проживання. Під час обшуків у нього вилучили мобільні пристрої, сім-карти та інші носії інформації, які містили розвіддані.
    Ці матеріали стали ключовими доказами у кримінальному провадженні.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Наразі він перебуває під вартою. За цією статтею передбачено найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що подібні випадки — не поодинокі. Російські спецслужби активно шукають потенційних агентів серед цивільного населення, особливо тих, хто перебуває у складному фінансовому становищі або шукає підробіток. Вербування часто відбувається через інтернет, соціальні мережі або сумнівні оголошення про роботу.

    Експерти з безпеки зазначають, що такі дії мають прямий вплив на ефективність російських атак. Передача точних координат дозволяє ворогу підвищити точність ударів і завдавати більшої шкоди критичній інфраструктурі та цивільним об’єктам.

    Цей випадок також набуває особливої ваги на тлі нещодавніх атак по Одесі, під час яких зазнали пошкоджень житлові будинки та інфраструктура. Саме такі агенти можуть відігравати ключову роль у підготовці подібних ударів.

    Правоохоронці закликають громадян бути уважними та повідомляти про підозрілу діяльність. Особливу увагу рекомендують звертати на спроби фотографування інфраструктурних об’єктів, а також на підозрілі пропозиції «легкого заробітку» в інтернеті.

    Таким чином, затримання одеського таксиста стало ще одним доказом того, що війна ведеться не лише на фронті, а й у тилу — через агентурні мережі та інформаційні канали. Водночас цей випадок демонструє ефективність роботи української контррозвідки, яка продовжує виявляти і нейтралізовувати загрози всередині країни.

  • Понад 10 тисяч експонатів вивезли з Херсона: СБУ викрила організатора масштабного пограбування музею

    Понад 10 тисяч експонатів вивезли з Херсона: СБУ викрила організатора масштабного пограбування музею

    Служба безпеки України повідомила про підозру колаборанту, який, за даними слідства, причетний до одного з найбільших випадків розграбування культурної спадщини України під час повномасштабної війни — вивезення понад 10 тисяч експонатів із Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Йдеться про Андрія Мальгіна, який очолює Центральний музей Тавриди в окупованому Криму та, за версією українських правоохоронців, координував незаконне транспортування музейних цінностей у листопаді 2022 року.

    За інформацією СБУ та матеріалами слідства, у період 1–2 листопада 2022 року, під час відступу російських військ із Херсона, було організовано масове вивезення культурних цінностей. Загалом із музею було викрадено 10 785 експонатів — картини, ікони, графічні роботи, декоративне мистецтво та інші об’єкти, які становлять значну частину музейного фонду. Ці події підтверджуються й іншими джерелами: за оцінками правоохоронців, загалом із музею було незаконно вивезено понад 10 тисяч предметів мистецтва .

    Пограбування відбувалося в умовах хаотичного відступу російських військ, але мало ознаки добре спланованої операції. За даними української сторони, експонати вантажили у вантажівки та вивозили спочатку на лівобережжя Херсонської області, а згодом транспортували до тимчасово окупованого Криму. Частина викрадених предметів, за інформацією міжнародних партнерів, могла опинитися у фондах кримських музеїв або бути прихованою для подальшого перепродажу.

    Роль Андрія Мальгіна у цій схемі є ключовою. Ще з 2014 року він підтримував російську окупаційну політику в Криму та сприяв інтеграції українських культурних установ у російську систему. Після початку повномасштабної війни він, за даними слідства, долучився до системного вивезення культурних цінностей із окупованих територій. Раніше він вже потрапляв під санкції ЄС і Швейцарії саме через причетність до зберігання викрадених творів мистецтва з Херсона .

    Слідчі СБУ кваліфікували дії підозрюваного як воєнний злочин — порушення законів і звичаїв війни, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Наразі вирішується питання про оголошення його у міжнародний розшук. Українські правоохоронці також працюють над встановленням інших учасників схеми, включно з представниками окупаційної адміністрації та військовими.

    Паралельно Україна активізує міжнародні механізми повернення викрадених культурних цінностей. Зокрема, у 2026 році країна отримала можливість напряму вносити дані про викрадені об’єкти до баз Інтерполу, що значно розширює можливості їхнього пошуку. Уже сотні предметів, викрадених із музеїв Херсона, внесено до міжнародних обліків .

    Експерти зазначають, що випадок із Херсонським художнім музеєм є одним із найбільших задокументованих актів культурного мародерства в Європі за останні десятиліття. До війни колекція музею налічувала близько 14 тисяч експонатів, тож вивезення понад 10 тисяч фактично означає втрату більшої частини фонду.

    Пограбування культурних установ на окупованих територіях стало системною практикою російських військових. Офіс Генерального прокурора України зафіксував аналогічні випадки в Маріуполі, на території заповідника «Кам’яна Могила» та інших об’єктах культурної спадщини. Це свідчить про цілеспрямовану політику привласнення культурних цінностей.

    Фахівці підкреслюють, що такі дії мають не лише матеріальну, а й символічну мету — знищення культурної ідентичності та переписування історії. Викрадення мистецьких творів позбавляє країну частини її культурної пам’яті та ускладнює відновлення після війни.

    Водночас Україна продовжує працювати над поверненням викрадених експонатів. Ведеться ідентифікація предметів, створюються цифрові каталоги, організовуються виставки, присвячені втраченим колекціям. Це дозволяє не лише фіксувати злочини, а й підвищувати міжнародну увагу до проблеми.

    Таким чином, справа про розграбування Херсонського музею виходить далеко за межі кримінального провадження. Вона стала символом боротьби за культурну спадщину України та прикладом того, як війна впливає не лише на території, а й на історичну пам’ять цілої нації.

  • СБУ викрила «схеми для ухилянтів»: помічники нардепів брали до $30 тисяч і зникали після оплати

    СБУ викрила «схеми для ухилянтів»: помічники нардепів брали до $30 тисяч і зникали після оплати

    Правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему ухилення від мобілізації, до якої причетні двоє помічників чинних народних депутатів. За даними Служба безпеки України, фігуранти пропонували військовозобов’язаним «послуги» з уникнення призову або незаконного виїзду за кордон, використовуючи підроблені документи.

    Слідство встановило, що організатори схеми діяли у змові та системно шукали «клієнтів», які хотіли уникнути мобілізації. Вартість таких «послуг» становила в середньому 16 тисяч доларів США, однак у деяких випадках сума могла сягати 25–30 тисяч доларів залежно від складності «схеми» та обіцянок.

    Фігуранти пропонували кілька варіантів незаконного вирішення питання. Серед них — оформлення фіктивних висновків військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність до служби, виготовлення підроблених довідок про інвалідність, а також фейкові посвідчення добровольчих формувань територіальних громад. Такі документи могли створити підстави для звільнення від мобілізації або дозволити виїзд за межі України.

    Окрім цього, підозрювані пропонували організацію незаконного перетину кордону поза офіційними пунктами пропуску. Для переконливості вони вимагали від клієнтів копії документів, фотографії та інші персональні дані, створюючи ілюзію реального оформлення.

    Втім, як встановили правоохоронці, після отримання повної суми грошей організатори схеми припиняли будь-який зв’язок із клієнтами — блокували їхні контакти та фактично зникали. Таким чином, схема мала ознаки не лише незаконного сприяння ухиленню від мобілізації, а й класичного шахрайства.

    Затримання відбулося під час передачі коштів — правоохоронці задокументували діяльність підозрюваних і взяли їх «на гарячому». У межах обшуків у фігурантів вилучили готівку, отриману від клієнтів, а також мобільні телефони та інші носії інформації, які містять докази злочинної діяльності.

    За даними слідства, вже задокументовано щонайменше кілька епізодів шахрайства. В одному з випадків зловмисники заволоділи сумою понад 650 тисяч гривень. Правоохоронці перевіряють, чи були інші потерпілі та чи діяла схема ширше, ніж встановлено на цей момент.

    Також з’ясувалося, що підозрювані мали зв’язок із політичним середовищем — вони працювали помічниками народних депутатів, зокрема пов’язаних із забороненою партією «Опозиційна платформа – за життя». Цей факт наразі перевіряється слідством у контексті можливого використання статусу для прикриття діяльності.

    Наразі обом фігурантам повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене у великих розмірах. Санкція статті передбачає до 8 років позбавлення волі. Суд має обрати їм запобіжний захід найближчим часом.

    Справу розслідують співробітники СБУ спільно з Державним бюро розслідувань та за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора. Наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх учасників схеми та можливих каналів її розширення.

    Експерти наголошують, що подібні схеми є не лише кримінальним правопорушенням, а й серйозним викликом для системи мобілізації в умовах війни. Вони підривають довіру до державних інституцій і створюють нерівні умови для громадян, які виконують свій обов’язок.

    Водночас правоохоронці зазначають, що боротьба з такими схемами активізується. За останній рік в Україні було викрито десятки випадків незаконного оформлення відстрочок, підробки медичних документів та організації нелегального виїзду чоловіків призовного віку.

    Таким чином, справа із затриманням помічників нардепів демонструє, що шахрайські схеми навколо мобілізації стають дедалі складнішими, але водночас — активніше викриваються. Правоохоронці закликають громадян не довіряти подібним «посередникам» і повідомляти про такі випадки, адже вони часто закінчуються не лише втратою грошей, а й кримінальною відповідальністю.

  • Вибух у Броварах: поліція затримала двох підозрюваних

    Вибух у Броварах: поліція затримала двох підозрюваних

    У Броварах Київської області правоохоронці затримали двох осіб, яких підозрюють у скоєнні терористичного акту на замовлення російських спецслужб. Про це повідомляють Національна поліція та Київська обласна прокуратура.

    За даними слідства, вибух стався 13 квітня о 22:08 поблизу приватного домоволодіння. Внаслідок детонації вибухового пристрою постраждав чоловік, якому надали медичну допомогу на місці. Від госпіталізації він відмовився.

    На місце події одразу прибули слідчо-оперативні групи поліції, вибухотехніки, рятувальники ДСНС та співробітники СБУ. Територію було огороджено, а мешканців попередили про можливу загрозу повторного вибуху. Такі заходи є стандартною процедурою у випадках, коли існує ризик наявності інших вибухових пристроїв або супутніх небезпечних елементів.

    Правоохоронці встановили, що до вибуху можуть бути причетні двоє молодих осіб — 23-річний житель Броварів та 17-річний мешканець Чернівецької області.

    За даними прокуратури, неповнолітнього затримали на залізничному вокзалі у Вінницькій області, коли він намагався залишити територію України. Іншого фігуранта затримали в межах слідчих дій у Київській області.

    У Нацполіції заявляють, що обидва підозрювані діяли за вказівкою російських спецслужб та могли бути завербовані через онлайн-канали з обіцянкою грошової винагороди. За попередньою версією слідства, один із них заклав вибуховий пристрій, інший здійснював спостереження за допомогою мобільного телефону, який міг використовуватися для фіксації або трансляції подій на місці.

    Під час обшуків вилучено мобільні телефони, SIM-картки, елементи вибухового пристрою та інші речові докази, які направлено на експертизу.

    Справу відкрито за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт). Ця стаття передбачає суворе покарання, включно з тривалими строками позбавлення волі або довічним ув’язненням залежно від обставин справи та доведеності вини.

    Слідство триває. Правоохоронці встановлюють повний ланцюг подій, можливих кураторів та канали зв’язку між виконавцями та організаторами. Окремо перевіряються цифрові сліди — переписки в месенджерах, фінансові транзакції та можливі зв’язки з іншими епізодами диверсійної діяльності.

    Українські правоохоронні органи неодноразово повідомляли про випадки вербування громадян, зокрема молоді, через соціальні мережі та месенджери. За подібними схемами куратори пропонують швидкий заробіток за виконання “завдань”, які на практиці можуть включати підпали, встановлення вибухових пристроїв або спостереження за об’єктами.

    У багатьох випадках виконавці не до кінця усвідомлюють кримінальні наслідки своїх дій, що використовується організаторами для мінімізації ризиків для себе. Саме тому поліція та СБУ регулярно попереджають про відповідальність за участь у таких схемах, незалежно від віку чи мотивів.

    14 квітня стало відомо про вибух у Броварах, унаслідок якого був поранений чоловік. Наразі слідство розглядає цей інцидент як частину можливих диверсійних дій, спрямованих проти цивільної інфраструктури та населення.

  • Вибух у Броварах кваліфікували як теракт: є поранений, підозрюваних затримано

    Вибух у Броварах кваліфікували як теракт: є поранений, підозрюваних затримано

    У місті Бровари Київської області стався вибух у приватному секторі, який правоохоронці попередньо кваліфікують як терористичний акт. Унаслідок інциденту поранення дістав чоловік, його госпіталізували.

    Про подію повідомило «Суспільне Київ» із посиланням на пресслужбу поліції Київщини.

    За попередніми даними, вибух пролунав на території житлової забудови. На місце оперативно прибули екстрені служби — слідчо-оперативна група, вибухотехніки, медики та рятувальники. Правоохоронці обмежили доступ до території для проведення першочергових слідчих дій і збору доказів.

    У поліції підтвердили, що подію кваліфікували як теракт і відкрили відповідне кримінальне провадження. Водночас деталей щодо статті Кримінального кодексу, типу вибухового пристрою чи способу його застосування наразі не розголошують.

    Також відомо, що підозрюваних у причетності до вибуху вже затримали. Їхню кількість, особи, а також можливі мотиви правоохоронці поки не оприлюднюють. Не виключено, що слідство розглядає кілька версій події — від цілеспрямованого замаху до інших мотивів, однак офіційного підтвердження цьому наразі немає.

    Інформація про стан пораненого залишається обмеженою. За попередніми даними, він отримав травми внаслідок вибуху, медики надали йому необхідну допомогу.

    Служба безпеки України станом на цей момент публічно не коментувала інцидент, однак подібні справи зазвичай розслідуються за участі СБУ, з огляду на кваліфікацію «терористичний акт».

    Інших постраждалих або значних руйнувань офіційно не підтверджено. Водночас правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини події, зокрема походження вибухового пристрою, спосіб його закладення та можливі зв’язки підозрюваних.

    У поліції наголосили, що детальніша інформація буде оприлюднена найближчим часом після проведення першочергових слідчих дій.

    Подібні інциденти у відносно спокійних регіонах привертають особливу увагу правоохоронців, адже можуть свідчити як про кримінальні розбірки із застосуванням вибухівки, так і про потенційні диверсійні чи терористичні загрози. Остаточну правову оцінку події нададуть після завершення розслідування.

  • Фігурантка справи Ibox Bank Альона Шевцова може повернутися в Україну

    Фігурантка справи Ibox Bank Альона Шевцова може повернутися в Україну

    Власниця Ibox Bank Альона Шевцова (у дівоцтві Дегрік), яка опинилася під санкціями РНБО та стала фігуранткою розслідувань правоохоронних органів, може намагатися повернутися в Україну. Її історія поєднує стрімкий кар’єрний ріст у фінансовому секторі, гучні бізнес-проєкти та серйозні підозри з боку держави.

    Про це пише МедіаХаб

    Альона Шевцова народилася в Одесі у 1987 році. Кар’єру розпочала у 2007 році в інвестиційній компанії Concorde Capital. Вже за два роки заснувала власну юридичну компанію «Лео партнерс», а згодом — фінансову компанію LeoGaming, яка спеціалізувалася на платіжних рішеннях для онлайн-ігор.

    З часом навколо неї сформувалася ціла бізнес-екосистема: платіжна система Leo (раніше LeoGaming Pay), мережа терміналів iBox та Ibox Bank. Саме банк став ключовим активом, хоча офіційно Шевцова володіла менш ніж 25% установи та очолювала наглядову раду.

    До 2022 року фінансові показники банку демонстрували значне зростання: прибуток зріс із 5,2 млн грн у 2019 році до майже 600 млн грн у 2022-му.

    У березні 2023 року ситуація різко змінилася. Національний банк відкликав ліцензію Ibox Bank, після чого СБУ та Бюро економічної безпеки провели обшуки.

    Правоохоронці заявили про можливу схему відмивання коштів онлайн-казино через так званий «міскодинг» — зміну призначення платежів для приховування їхнього реального походження. За версією слідства, через рахунки пов’язаних компаній могли проходити мільярдні обороти.

    Пізніше БЕБ повідомило про підозри у відмиванні близько 5 млрд грн. Частину менеджменту банку затримали, а окремих фігурантів оголосили в розшук.

    У 2025 році проти Шевцової було запроваджено персональні санкції РНБО, а справу передали до суду.

    Інформація про можливі ризикові операції компаній, пов’язаних із Шевцовою, з’являлася і раніше. Зокрема, у медіа згадували її платіжні сервіси у контексті співпраці з гральним бізнесом та операцій із виведення коштів за кордон.

    Окрему увагу журналісти звертали на можливі зв’язки з політичними та правоохоронними колами. Її чоловік, Євген Шевцов, працював у Національній поліції та декларував значні сімейні доходи.

    Також у розслідуваннях фігурували дані про фінансові операції через пов’язаних осіб і компанії, що могли бути частиною складних схем руху коштів.

    Попри проблеми Ibox Bank, на ринку продовжують працювати інші гравці у сфері платіжних рішень. Зокрема, згадується платіжна система bill_line, пов’язана з колишніми співробітниками структур Шевцової.

    Аналітики припускають, що частина бізнесу могла трансформуватися або перейти під контроль інших осіб.

    Попри санкції та кримінальні провадження, у публічному просторі з’являються припущення про можливе повернення Шевцової в Україну. Це пов’язують як із її діловими інтересами, так і з потенційними домовленостями чи спробами відновити репутацію.

    Втім, офіційної інформації про її місцеперебування або конкретні юридичні перспективи наразі немає.