На Львівщині правоохоронці викрили шахрайський кол-центр, учасники якого видавали себе за жінок на сайтах знайомств, використовували штучний інтелект для зміни голосу та викрадали гроші з банківських рахунків. Жертвами аферистів стали щонайменше 80 людей. Уперше в Україні організаторам повідомили про підозру за новою статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за створення шахрайських кол-центрів.
За даними слідства, злочинний бізнес організували двоє 23-річних мешканців Стрия, які залучили до роботи 21-річного знайомого. Для діяльності кол-центру підозрювані орендували дві квартири, обладнали їх комп’ютерами та організували роботу операторів.
Схема починалася з романтичного знайомства в інтернеті. Шахраї створювали фальшиві жіночі профілі на популярних дейтингових платформах і в месенджерах. Вони листувалися з чоловіками, поступово завойовували їхню довіру та імітували зацікавленість у стосунках.
Щоб зробити обман переконливішим, учасники групи використовували спеціальне програмне забезпечення на основі штучного інтелекту, яке змінювало чоловічий голос на жіночий безпосередньо під час розмови.
Після встановлення довірливого спілкування співрозмовникам надсилали нібито особисті фотографії. Насправді файли містили приховане шкідливе програмне забезпечення, призначене для дистанційного керування пристроями.
Коли чоловіки повідомляли, що фотографії не відкриваються, їх переконували увімкнути демонстрацію екрана та змінити певні налаштування смартфона. Таким чином зловмисники, за версією слідства, отримували конфіденційну інформацію, паролі та можливість доступу до банківських застосунків.
Після цього гроші з рахунків потерпілих переводили на підконтрольні реквізити.
Шахрайський бізнес мав чітку фінансову систему. Безпосередні виконавці отримували 15% викрадених коштів як заробітну плату, тоді як 85% залишали організаторам. Частину грошей конвертували в криптовалюту, а також переводили в готівку через нелегальний пункт обміну валют.
За попередньою інформацією правоохоронців, постраждали щонайменше 50 громадян України та 30 іноземців, зокрема з Польщі, Німеччини й Грузії.
Під час спецоперації правоохоронці провели дев’ять обшуків. Вилучили комп’ютерну техніку, десятки телефонів, SIM-картки, банківські картки, криптогаманець і документацію. Також виявили понад 1,2 млн гривень готівкою та іноземну валюту на суму понад 800 тисяч гривень в еквіваленті.
Трьох чоловіків затримали. Їм повідомили про підозру за статтями щодо шахрайства, несанкціонованого втручання в інформаційні системи та створення електронно-комунікаційної шахрайської організованої групи.
Особливість цієї справи — перше застосування нової статті 255-4 Кримінального кодексу України. Вона набула чинності у вересні 2026 року після ухвалення законодавчих змін щодо боротьби із шахрайськими кол-центрами.
Залежно від доведених обставин та кваліфікації злочинів підозрюваним загрожує до 15 років позбавлення волі.
Раніше «Ненька інфо» повідомляла про ухвалення Верховною Радою спеціального закону щодо кримінальної відповідальності за діяльність шахрайських кол-центрів. Нові норми передбачають покарання не лише для організаторів, а й для осіб, які свідомо беруть участь у таких схемах або сприяють їхній роботі.
Правоохоронці продовжують розслідування, встановлюють інших можливих учасників схеми та повний розмір завданих збитків. Затримані вважаються невинуватими, доки їхню провину не доведе суд.
Колишній радник Офісу президента України та високопосадовець Служби безпеки Артем Шило, якого обвинувачували в організації корупційної схеми на закупівлях «Укрзалізниці», не відбуватиме призначене судом восьмирічне ув’язнення за умови виконання вимог випробувального строку. 13 жовтня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості. Натомість ексчиновник має сплатити 204 млн грн штрафу, відшкодувати частину збитків державній компанії, перерахувати кошти на підтримку українських військових та погодитися на конфіскацію активів на сотні мільйонів гривень.
Про це повідомив Вищий антикорупційний суд. Подробиці угоди також оприлюднили Transparency International Ukraine, «Радіо Свобода» та інші українські медіа.
Суд визнав колишнього посадовця винним в організації заволодіння майном в особливо великих розмірах та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Відповідні дії кваліфікували за частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 191 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.
За сукупністю злочинів Артему Шилу призначили вісім років позбавлення волі.
Однак на підставі статті 75 Кримінального кодексу суд звільнив його від відбування покарання у вигляді ув’язнення з випробуванням на три роки.
Вісім років ув’язнення, але без реальної в’язниці
Затверджена угода передбачає, що Артем Шило не відбуватиме призначений строк позбавлення волі, якщо дотримуватиметься встановлених судом умов випробування.
Протягом трьох років він повинен періодично з’являтися до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Також йому заборонено виїжджати за межі України без погодження з відповідним органом.
Окремо суд на три роки позбавив ексчиновника права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями у військових формуваннях та правоохоронних органах.
Водночас рішення не означає повного звільнення від юридичної відповідальності. Суд установив винуватість Шила та визначив додаткові санкції.
Штраф, компенсація та конфіскація на сотні мільйонів
Фінансова частина угоди передбачає одразу кілька окремих зобов’язань.
Артем Шило має сплатити штраф у розмірі 204 млн грн. За повідомленням Transparency International Ukraine, суд дозволив розстрочити його на один рік — чотирма платежами по 51 млн грн.
Окремо колишній посадовець зобов’язався відшкодувати 60 млн грн збитків та перерахувати ще 80 млн грн благодійному фонду «Повернись живим».
Крім цього, суд застосував спеціальну конфіскацію.
У дохід держави мають стягнути три квартири в Києві загальною площею 388,1 квадратного метра та кошти в розмірі 325,78 млн грн.
За даними медіа, конфіскація стосується нерухомості у столичному житловому комплексі «Новопечерські Липки».
Таким чином, сукупний обсяг передбачених вироком штрафу, компенсації, благодійного внеску та грошової конфіскації становить близько 670 млн грн без урахування вартості квартир.
Водночас ці суми не можна автоматично вважати вже перерахованими до бюджету чи отриманими іншими адресатами. Йдеться про зобов’язання та майнові стягнення, передбачені судовим рішенням.
За що судили колишнього радника Офісу президента
Кримінальне провадження стосується закупівель обладнання для «Укрзалізниці», під час яких, за матеріалами слідства, державна компанія зазнала значних збитків.
НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідували діяльність організованої групи, яка, за версією правоохоронців, створила неформальний механізм впливу на тендери залізничної компанії.
Слідство називало цей механізм так званим бек-офісом.
Його учасників підозрювали у сприянні перемозі визначених постачальників, які отримували контракти на вигідних для себе умовах.
Один з епізодів стосувався закупівлі кабельно-провідникової продукції у 2021–2022 роках.
За матеріалами провадження, продукцію для «Укрзалізниці» закуповували за завищеними цінами, а частину одержаних коштів згодом легалізували.
Раніше НАБУ повідомляло про збитки державній компанії на суму понад 140 млн грн у межах відповідних епізодів розслідування.
Інший напрямок справи стосувався закупівель обладнання, під час яких правоохоронці перевіряли можливе використання службового впливу для усунення конкурентних пропозицій.
Зокрема, за повідомленням «Радіо Свобода», у матеріалах провадження фігурував лист від СБУ щодо загроз державній безпеці, підписаний Артемом Шилом.
Слідство вивчало роль цього документа у відхиленні більш вигідних пропозицій інших учасників закупівлі.
Як Шило опинився у центрі розслідування
Артем Шило раніше працював у Службі безпеки України, а також був радником Офісу президента.
У квітні 2024 року правоохоронці повідомили про його затримання в межах корупційного провадження щодо закупівель «Укрзалізниці».
Тоді ВАКС обрав йому запобіжний захід із можливістю внесення застави.
Під час перших судових засідань Шило заперечував свою причетність до інкримінованих йому дій.
Зокрема, він не погоджувався з позицією обвинувачення щодо значення підписаного ним документа, який стосувався можливих загроз державній безпеці.
Однак згодом позиція сторін змінилася, і в межах кримінального провадження було укладено угоду про визнання винуватості.
13 жовтня 2026 року її затвердив Вищий антикорупційний суд.
В обмін на угоду Шило має дати показання проти інших осіб
Окремою умовою домовленості з обвинуваченням стало зобов’язання колишнього посадовця співпрацювати зі слідством.
Відповідно до інформації ВАКС, він повинен надати викривальні показання щодо інших осіб у цьому та пов’язаних кримінальних провадженнях.
Це означає, що затвердження угоди з Артемом Шилом не завершує автоматично всі розслідування, пов’язані з можливими корупційними схемами на «Укрзалізниці».
Правоохоронці продовжують роботу щодо інших фігурантів.
Раніше в межах цієї справи суд уже затверджував інші угоди про визнання винуватості.
Зокрема, 1 жовтня ВАКС ухвалив вирок щодо рієлтора, якого визнали винним у пособництві в легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.
Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але також звільнили від відбування покарання з трирічним іспитовим строком. Крім того, він зобов’язався перерахувати 2 млн грн на допомогу Збройним силам України.
Чи остаточне рішення ВАКС
У Вищому антикорупційному суді зазначили, що вирок щодо ексрадника Офісу президента може бути оскаржений протягом 30 днів із дня його проголошення.
Апеляцію можна подати до Апеляційної палати ВАКС через суд першої інстанції.
Тому станом на 13 жовтня говорити про остаточне завершення всіх можливих судових процедур передчасно.
Водночас уже відомо, що суд затвердив угоду, якою передбачено звільнення Артема Шила від реального відбування восьмирічного строку позбавлення волі за умови дотримання випробування.
Таким чином, резонансна справа про корупцію на закупівлях «Укрзалізниці» завершилася для одного з її ключових фігурантів угодою зі слідством: замість перебування за ґратами — трирічний іспитовий строк, значні фінансові стягнення, конфіскація майна та обов’язок дати показання щодо інших учасників провадження.
Контррозвідка Служби безпеки України затримала на Дніпропетровщині жінку, яку підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. За версією слідства, вона збирала інформацію про оборонні підприємства та волонтерські організації, що забезпечують українських військових спорядженням. Крім того, фігурантка фотографувала наслідки російських атак, щоб передавати звіти своїм кураторам.
За даними правоохоронців, у поле зору російських спецслужб потрапила жителька Донецької області, яка у вересні 2025 року переїхала на Дніпропетровщину.
Слідство встановило, що контакти з представниками РФ вона нібито налагодила через знайомих, які перебувають на тимчасово окупованих територіях сходу України.
Після ймовірного вербування жінка почала збирати відомості про об’єкти, які могли використовуватися для забезпечення потреб українських захисників.
Особливу увагу, за інформацією СБУ, вона приділяла оборонним підприємствам та волонтерським організаціям Дніпра й області.
Для виконання завдань підозрювана пересувалася містом пішки або громадським транспортом.
Під час таких поїздок вона фотографувала та знімала на відео будівлі й території, які, на її думку, могли мати військове значення.
Зібрані матеріали, як вважають слідчі, призначалися для представників російських спецслужб.
Звітувала росіянам про наслідки обстрілів
Окремим напрямом імовірної діяльності підозрюваної було документування наслідків уже здійснених російських атак.
За інформацією СБУ, жінка відвідувала місця обстрілів, фотографувала пошкоджені об’єкти та збирала інформацію про масштаби руйнувань.
Ці відомості могли використовуватися російською стороною для оцінювання результатів попередніх ударів.
Подібна інформація становить особливу небезпеку, оскільки допомагає противнику отримувати дані про ефективність атак та потенційно планувати подальші удари.
У повідомленні спецслужби наголошується, що серед можливих цілей росіян були не лише підприємства оборонної галузі, а й громадські організації, які допомагають Збройним силам України.
СБУ затримала жінку за місцем проживання
Співробітники української спецслужби задокументували ймовірну протиправну діяльність фігурантки та затримали її за місцем проживання.
Під час обшуку правоохоронці вилучили смартфон, у якому, за повідомленням СБУ, виявили матеріали, що свідчать про співпрацю з представниками Росії.
На підставі зібраних доказів жінці повідомили про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.
Наразі підозрювана перебуває під вартою без права внесення застави.
У разі доведення вини в суді їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Слідчі дії здійснювали співробітники Головного управління СБУ в Дніпропетровській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.
Водночас слід зазначити, що повідомлення про підозру не є обвинувальним вироком. Остаточну правову оцінку діям жінки має надати суд.
СБУ продовжує протидіяти російській агентурній діяльності, спрямованій на збір інформації про українські оборонні об’єкти та цивільні організації, які підтримують військових.
Україна вже має достатньо військових можливостей для повного виведення з ладу Кримського мосту, який Росія використовує для сполучення з окупованим півостровом. Однак українське командування може свідомо відкладати таку операцію, щоб залишити можливість виїзду людям, які хочуть покинути Крим.
Таку думку висловив капітан першого рангу у відставці Степан Яким’як в ефірі телеканалу «Новини.LIVE».
За словами військового експерта, українські Сили оборони суттєво розширили свої можливості далекобійного ураження. Він переконаний, що наявні технології дозволяють завдавати ударів по стратегічних об’єктах противника, зокрема по Кримському мосту.
Яким’як звернув увагу на те, що Україна вже здійснює операції на значних відстанях, а Керченська протока розташована набагато ближче, ніж деякі цілі, яких досягають українські далекобійні засоби.
На думку капітана у відставці, одним із можливих варіантів є застосування повітряних засобів ураження. Як приклад результативності безпілотних операцій він навів повідомлення про ураження російського корвета «Бойкий» у Кронштадті.
Також експерт згадав про українські можливості проведення підводних операцій, які раніше демонстрували Служба безпеки України, Головне управління розвідки та Військово-морські сили.
Водночас Яким’як припускає, що причиною відтермінування остаточного виведення мосту з ладу може бути необхідність зберегти шлях для людей, які прагнуть виїхати з окупованого Криму. Це особиста версія експерта, а не офіційно підтверджена позиція військового командування.
Тема можливих ударів по Кримському мосту знову актуалізувалася після заяв президента Володимира Зеленського.
4 жовтня глава держави наголосив, що Україна відповідатиме на російські атаки по цивільній інфраструктурі, зосереджуючись на військовій логістиці противника.
Зокрема, президент говорив про маршрути постачання озброєнь та інші об’єкти, які Росія використовує для ведення війни. Водночас конкретного рішення щодо нової атаки на Кримський міст Зеленський не оголошував. Про це повідомляв «Укрінформ».
Російська сторона тим часом продовжує посилювати охорону переправи, побоюючись нових українських операцій.
Отже, попри переконання військового експерта, що Україна має необхідні спроможності, терміни та можливість повного виведення Кримського мосту з ладу залишаються невідомими. Офіційного підтвердження підготовки відповідної операції немає.
Українські спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України в середньому знищують від 30 до 50 російських вантажних автомобілів за добу в межах операцій Middle Strike. При цьому удари по транспортній логістиці — лише один із напрямків роботи підрозділу, який сьогодні діє на землі, у повітрі та на воді, проводить операції на оперативній і стратегічній глибині та в окремих випадках взаємодіє зі Службою безпеки України і Головним управлінням розвідки.
Про масштаби бойової роботи розповів начальник Центру спеціального призначення «Омега» НГУ генерал-майор Павло Яцюк в інтерв’ю Армія FM. За його словами, саме під час Middle Strike спецпризначенці системно полюють на транспорт, яким російські війська забезпечують свої підрозділи боєприпасами, пальним, особовим складом та іншими ресурсами.
«Що стосується Middle Strike, скажу так: у середньому за добу ми вибиваємо від 30 до 50 вантажних автомобілів ворога», — заявив Яцюк.
Він уточнив, що це лише один вузький сегмент бойової роботи й такі завдання виконують усі загони спеціального призначення Центру.
Ворожу техніку дістають уже за десятки кілометрів від фронту
Окремий напрямок «Омеги» — удари по цілях, які російські війська намагаються тримати далеко від безпосередньої лінії бойового зіткнення.
Ще у вересні спецпризначенці підрозділу «Крила Омеги»показували роботу літакових безпілотників по російській техніці на відстані понад 50 кілометрів від фронту. Серед цілей були саме вантажівки, пікапи та броньовані машини.
Особливістю такого озброєння є можливість працювати по цілях, які ще донедавна могли вважатися відносно захищеними завдяки відстані від переднього краю.
За інформацією АрміяInform, літакові дрони, які використовують «Крила Омеги», можуть отримувати ціль та самонаводитися на фінальній ділянці польоту. Після захоплення об’єкта противнику складніше врятувати машину простим маневруванням.
Це змінює саму логіку роботи російського тилу: вантажівка з боєприпасами або пальним може бути уражена не лише біля окопів чи безпосередньо на передовій, а значно раніше — ще на шляху до бойових підрозділів.
Саме тому боротьба з логістикою має значення далеко за межами кількості спалених автомобілів. Втрата транспорту означає проблеми з доставкою пального, боєприпасів, продуктів, обладнання та резервів, а також змушує противника шукати інші маршрути та способи постачання.
Middle Strike — лише частина роботи
«Омега» працює не тільки на середній оперативній глибині.
Яцюк підтвердив, що Центр також бере участь у Deep Strike — ударах по більш віддалених об’єктах. Окремі такі операції проводяться у взаємодії зі Службою безпеки України та Головним управлінням розвідки.
Водночас конкретні цілі й результати цієї роботи командування наразі не розкриває.
«Для того, щоб оприлюднювати конкретні результати, — не на часі зараз», — пояснив начальник Центру.
Застосування Middle Strike та Deep Strike загалом стало одним із помітних напрямків розвитку українських Сил оборони. Як раніше писала «Ненька інфо», у березні українські сили здійснили близько 350 ударів Middle Strike по складах, пунктах управління та інших об’єктах противника, а засобами Deep Strike було проведено 76 ударів по цілях на території РФ.
Розвиток таких можливостей дозволяє атакувати не лише війська на передньому краї, але й інфраструктуру, яка забезпечує їхню боєздатність.
Від п’яти загонів до дев’яти
Під час повномасштабної війни структура самої «Омеги» також суттєво змінилася.
Підрозділ був створений ще у 2003 році. До 2022-го існувало п’ять окремих загонів, які були підпорядковані територіальним командуванням. Після початку повномасштабного російського вторгнення було сформовано Центр спеціального призначення «Омега» як окрему військову частину й орган управління.
Сьогодні до складу Центру входять уже дев’ять загонів.
Серед них є спеціалізований підрозділ безпілотних систем «Крила Омеги», який відповідає за повітряну компоненту, а також окремий водолазний загін спеціального призначення.
За словами Яцюка, водолазний підрозділ проводить операції на водних перешкодах і в морі, зокрема виконує завдання, пов’язані з тимчасово окупованим Кримом.
Ще однією зміною стало створення дев’ятого загону, який укомплектовується переважно іноземними військовослужбовцями.
Раніше «Омега» не мала права приймати іноземців на службу через встановлені обмеження, однак правила змінилися.
За словами Яцюка, кандидатів перевіряють ще на етапі рекрутингу. Перевірки проводяться за участю українських силових і правоохоронних структур, а також іноземних партнерів. Застосовується й поліграф.
Основні групи іноземців — англомовні та іспаномовні військовослужбовці.
При цьому командування наголошує, що йдеться не просто про набір добровольців, а про відбір людей, які відповідають вимогам підрозділу спеціального призначення.
«Омега» входить до найрезультативніших за застосуванням мідлстрайків
У Національній гвардії раніше повідомляли, що Центр «Омега» входить до трійки найбільш результативних підрозділів Сил оборони за застосуванням ударних дронів Middle Strike.
Основними цілями таких засобів називали командні пункти, логістику, військову техніку та особовий склад російських військ.
Безпілотні системи при цьому використовуються не лише для ударів. Вони виконують розвідувальні завдання, допомагають із забезпеченням позицій і навіть можуть використовуватися для логістики там, де пересування звичайного транспорту стало надто небезпечним.
Тобто нинішня модель роботи «Омеги» — це вже далеко не класичний спецназ у традиційному розумінні. У структурі одночасно поєднані оператори безпілотних систем, бойові водолази, спеціальні групи та підрозділи, здатні діяти на значній глибині.
28 Героїв України у складі підрозділу
Окремо Павло Яцюк розповів і про втрати та нагороджених військовослужбовців Центру.
За його словами, 28 спецпризначенцям «Омеги» присвоєно звання Героя України. Восьмеро з них живі, ще 20 отримали звання посмертно.
Сам Яцюк наголосив, що для нього показником успішності операції є не лише кількість знищених цілей.
Найкращою він назвав операцію, після якої українські військові повернулися без загиблих та поранених.
На тлі цифр про десятки знищених машин щодня це важливе уточнення: командування «Омеги» публічно робить акцент не лише на масштабі уражень, а й на збереженні власного особового складу.
Про бойову роботу «Омеги» вже зняли фільм
1 жовтня у всеукраїнський прокат вийшов документальний фільм «Омега», присвячений спецпризначенцям Центру.
У стрічці показана одна з бойових груп під командуванням військового з позивним «Художник». Автори відмовилися від традиційної побудови з великою кількістю пояснювальних інтерв’ю й зосередилися на реальних епізодах бойової роботи, взаємодії військових і їхньому житті поза виконанням завдань. Фільм демонструють у 96 кінотеатрах України до 14 жовтня.
Яцюк пояснював, що частина показаних у фільмі операцій навмисно залишається без детального пояснення — глядач не отримує інформації про точне місце, завдання чи обставини окремих епізодів.
І це фактично відображає нинішню публічну картину роботи «Омеги»: частина результатів уже відома — зокрема 30–50 знищених російських вантажівок у середньому за добу, — але значний масив операцій на більшій глибині залишається закритим.
На практиці це означає, що боротьба з російською логістикою давно вийшла за межі переднього краю. Вантажівки, склади, пункти управління й інша тилова інфраструктура стають цілями за десятки кілометрів від фронту, а в окремих операціях — і значно далі.
Екскерівник Головного управління СБУ в Харківській області Роман Дудін, який наразі перебуває під вартою за звинуваченням у державній зраді, зробив резонансну заяву. Він фактично звинуватив у державній зраді мера Харкова Ігоря Терехова. За словами фігуранта, нинішній міський голова нібито готується зовнішніми силами як «кандидат у президенти після Зеленського» і виконує роль «російського троянського коня» на кшталт Віктора Медведєва чи Євгена Мураєва. Дудін також наполягає на необхідності утримання Терехова у СІЗО через нібито саботаж на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Ця заява пролунала на тлі нещодавніх публічних виступів мера Харкова щодо можливих мирних переговорів, а також на тлі інформації в ЗМІ про те, що проти самого Дудіна відкрите нове кримінальне провадження.
Головні деталі ситуації:
Контекст звинувачень Дудіна: Екскерівник обласного СБУ, якого звинувачують у спробах захоплення будівлі Харківської ОВА та усунення керівництва регіону в перші години вторгнення, намагається перенести фокус уваги на політичне керівництво міста.
Реакція на заяви Терехова: Нападки з боку арештованого ексчиновника збіглися в часі з обговоренням у медіа останніх заяв міського голови Харкова щодо безпекових перспектив та переговорів.
Правовий статус: Роман Дудін залишається під вартою в рамках основного розслідування щодо подій лютого-березня 2022 року на Харківщині, до якого додаються нові епізоди перевірки діяльності силовика.
У Запоріжжі Служба безпеки України та Національна поліція заявили про зрив серії замовних убивств українських військовослужбовців. За версією слідства, двоє місцевих жителів віком 18 та 19 років погодилися виконувати завдання російської ФСБ та готували фізичну ліквідацію одразу чотирьох військових Збройних сил України.
Сценарій, який описують правоохоронці, був побудований не на прямому стеженні чи нападі біля військової частини, а на соціальній інженерії. За даними СБУ, російська спецслужба планувала заманювати українських військових на нібито романтичні зустрічі через фейкові жіночі акаунти на сайтах знайомств. Для кожного з військових мали організувати окреме «побачення», однак на місці замість жінки їх чекали б виконавці.
За задумом, який виклала СБУ, один із завербованих мав напасти на військовослужбовця з мисливським ножем, а другий — знімати вбивство на мобільний телефон як доказ виконання завдання перед російським куратором.
Правоохоронці стверджують, що встигли викрити план до моменту нападу. Обох підозрюваних затримали у Запоріжжі, коли вони, за даними слідства, підшуковували місце для майбутньої засідки. Спецоперацію проводили контррозвідка СБУ та Нацполіція.
За одного військового нібито обіцяли 120 тисяч гривень
Офіс генерального прокурора повідомив ще одну важливу деталь: за версією слідства, російський куратор пропонував виконавцям 120 тисяч гривень за кожного вбитого українського військового. Таким чином, мова йшла не про одноразовий напад, а про серію запланованих ліквідацій.
Правоохоронці вважають, що до більш серйозного завдання підозрюваних підводили поступово.
За матеріалами справи, обидва молодики потрапили у поле зору ФСБ після того, як шукали у Telegram-каналах «легкий заробіток». Після встановлення контакту їм спочатку дали тестове завдання — відстежити автомобіль українських військових, а згодом підпалити його. СБУ стверджує, що це завдання вони виконали.
Після цього, за версією слідства, російські куратори вирішили залучити їх уже до фізичних убивств.
Такий підхід відповідає схемі вербування, про яку українські спецслужби повідомляли й раніше: спочатку виконавцю пропонують відносно просте завдання — сфотографувати об’єкт, простежити за людиною або підпалити автомобіль, а після перевірки його готовності поступово переходять до диверсій чи замахів.
Що знайшли під час затримання
Під час слідчих дій у підозрюваних вилучили мобільні телефони та інші предмети, які, за версією правоохоронців, можуть підтверджувати контакти із російськими кураторами та підготовку нападу.
В окремих повідомленнях СБУ також згадуються холодна зброя, травматичний пістолет та граната.
Усі вилучені речі мають пройти експертизи, а переписку та цифрові носії досліджуватимуть у межах кримінального провадження.
Двом затриманим уже повідомили про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Українське законодавство за такий злочин передбачає до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, однак остаточне покарання може визначити лише суд.
Не перша справа із підготовкою фізичних ліквідацій
Історія в Запоріжжі виділяється тим, що, за версією слідства, ФСБ одночасно планувала ліквідацію чотирьох військовослужбовців, а для заманювання жертв використовували фейкові романтичні знайомства.
Проте сама практика вербування українців для замахів уже неодноразово фігурувала у справах СБУ.
У серпні «Ненька інфо» писала про затримання на Рівненщині чоловіка, якого СБУ підозрює у співпраці з ФСБ. За матеріалами тієї справи, він не лише збирав інформацію про військові об’єкти, а й нібито просив у російського куратора зброю для замовних убивств українських військових.
Ще одну схожу справу СБУ оприлюднила у вересні. Тоді, за версією слідства, 19-річного жителя Миколаєва завербували для замаху на Київщині. Чоловік нібито стежив за майбутньою жертвою, вивчав її маршрут, отримав зброю зі схрону та мав організувати ранкову засідку.
«Ненька інфо» також повідомляла про справу щодо двох агенток, які, за твердженням СБУ, готували вибух біля автомобіля військовослужбовця у центрі Києва. Одна з них, за матеріалами справи, навіть маскувалася під літню жінку під час доставки вибухового пристрою.
Окремо у запорізькій справі привертає увагу вік затриманих — 18 і 19 років.
За інформацією СБУ, їх знайшли саме через Telegram-канали із пропозиціями швидкого заробітку. Це одна з моделей, про яку українські правоохоронці регулярно попереджають: потенційним виконавцям спершу можуть пропонувати гроші за підпали, фотографування техніки, спостереження за певними об’єктами або доставку невідомих пакунків.
У перспективі такі завдання можуть перерости у значно тяжчі злочини.
СБУ раніше повідомляла й про ширші агентурні мережі. Наприклад, у серпні спецслужба заявила про викриття мережі з 14 людей, які, за версією слідства, збирали для російської воєнної розвідки дані про українські авіабази, F-16 та Mirage 2000.
Понад 400 терактів і диверсій, яким вдалося запобігти
На тлі запорізької операції очільник СБУ Олександр Поклад заявив, що від початку повномасштабного вторгнення спецслужбі вдалося запобігти понад 400 терактам і диверсіям. Це дані самої СБУ, незалежно перевірити кожен із цих епізодів у відкритих джерелах неможливо.
Сама справа в Запоріжжі наразі також перебуває на стадії досудового розслідування.
Тому всі твердження про співпрацю затриманих із ФСБ, отримані завдання, винагороду та підготовку вбивств є версією українських правоохоронних органів. Вину конкретних осіб має остаточно встановити суд.
Проте оприлюднені СБУ деталі демонструють зміну методів російської агентурної роботи: замість класичного збору координат або фотографування об’єктів виконавців, за версією слідства, дедалі частіше намагаються залучати саме до фізичної ліквідації людей.
У цьому випадку схема була побудована на простій пастці: військовому пропонували знайомство, призначали «побачення», а на місці його мав чекати не співрозмовник, а озброєний виконавець.
Реалізувати цей сценарій, за даними СБУ, не вдалося — обох підозрюваних затримали ще під час підготовки засідки.
Переговорник Володимира Путіна, фінансист з Києва Кирило Дмитрієв зумів зберегти активи та вплив в Україні завдяки своєму молодшому партнеру, банкіру Миколі Лагуну.
Як пересіклись дороги випускника факультету розвідки Миколи Лагуна та улюбленеця Путіна фінансиста Кирила Дмитрієва
Банкір Лагун Микола Іванович, голова наглядової ради та колишній власник “Дельта Банку” до роботи у фінансовому секторі закінчив Київське вище загальновійськове командне училище імені М. В. Фрунзе – один із найпрестижніших військових навчальних закладів, який був провідним центром підготовки офіцерів військової розвідки СРСР.
Пізніше, після розпаду СССР, заклад ліквідували, а кадровий розвідник Микола Лагун відправився отримувати нову “цивільну спеціальність” поступивши у 1991 році до Київського економічного університету.
Варто відзначити, що ще під час навчання в університеті Микола Лагун розпочав роботу в НБУ і відразу у відділі банківського нагляду управління по Києву та Київській області. Тобто друга вища освіта для офіцера розвідки Миколи Лагуна була більше “формальністю”, або, ймовірніше, частиною “подальшого легендування”.
Далі, все ще будучи “студентом”, Микола Лагун з 1994 по 1998 паралельно працює спеціалістом валютного департаменту, начальником управління цінних паперів КБ ВАБбанку (VAB Банк).
З 1998 по 2005 Микола Лагун уже начальник управління грошових ринків департаменту казначейства в Укрсоцбанку, а пізніше стає начальником казначейства. У 2002 році власник “Укрсоцбанку” Валерій Хорошковський продав Миколі Лагуну 10% акцій банку.
ФОТО: Молодий банкір Микола Лагун
У 2005 році зафіксована перша офіційна точка перетину між Миколою Лагуном та Кирилом Дмітрієвим через олігарха Віктора Пінчука, який викупив Укрсоцбанк та як новий акціонер призначив Лагуна заступником голови правління.
Цього ж року Микола Лагун він відкриває власний бізнес, який надалі буде тісно пов’язаний з Кирилом Дмитрієвим та скуповуваванням активів в інтересах росіян, з подальшою їх легалізацію в тому числі в країнах Західної Європи.
Як партнер Миколи Лагуна, киянин Кирило Дмитрієв став переговорником Путіна
З 2007 по 2011 рік Кирило Дмитрієв очолював український інвестиційний фонд Icon Private Equity з капіталом близько мільярда доларів – в основному це були гроші Віктора Пінчука, зятя колишнього президента України Леоніда Кучми.
Саме Віктор Пінчук, як пише російський опозиційний сайт Медуза, порекомендував Кирила Дмитрієва Володимиру Дмитрієву (вони не родичі), який на той час очолював ВЕБ – державну корпорацію розвитку Росії. Ці двоє переконали тодішнього президента Дмитра Медведєва і прем’єра Володимира Путіна створити незалежний інвестиційний фонд.
Так у 2011 році був заснований Російський фонд прямих інвестицій, який Кирило Дмитрієв очолює до цього часу.
Також, за інформацією журналістів ВВС, Кирило Дмитрієв також має тісні особисті зв’язки з сім’єю Володимира Путіна – його дружина близька з однією із дочок російського президента.
Крім переговорів із США, Володимир Путін доручив Кирилу Дмитрієву “європейський напрямок”. Зокрема, за повідомленням видання Reuters, Дмитрієв та керівництво німецької ультраправої партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD) готують зустріч на 2027 рік, під час якої планують обговорити відновлення постачання російського газу до Німеччини.
Спільний бізнес та афери Миколи Лагуна та Кирила Дмитрієва в Україні
Нагадаємо, що з початку 2000-х Кирило Дмитрієв працював у Москві, де був директором з інвестицій російсько-американського фонду Delta Private Equity.
За інформацією джерел, саме на честь цього фонду в Україні було названо створений Дельта банк, який формально заснував Микола Лагун, а насправді профінансував його створення Кирило Дмитрієв, з яким молодого банкіра також познайомив Віктор Пінчук.
Окрім цього, Микола Лагун та Кирило Дмитрієв заснували спільну колекторську компанію для вибивання боргів із проблемних позичальників, ідея створення якої також належала московському офісу Delta Private Equity.
За інформацією журналістів, у тих спільних проектах Лагун і Дмитрієв не були рівними – першу скрипку грав Дмитрієв. Однією з ідей було розвинути банк до міжнародного рівня, поступово кредитувати крупний бізнес. Відтак серед інвестицій могли бути і російські державні гроші. “Сестринські” банки відкрили в Росії і в Білорусі.
ФОТО: зустріч з вкладниками у 2010 році, де Кирило Дмитрієв підтвердив, що володіє 30% проекту “Олімпік Парк”.
У період 2011-2013 рр Микола Лагун вчинив ряд транзакцій щодо виведення коштів “Дельта-банку” на користь інвестиційного фонду “Icon Private Equity” з головним офісом в РФ, в той час коли Дмитрієв вже очолював російський фонд прямих інвестицій.
Кирило Дмітрієв продовжував контролювати банк, ймовірно, до самого краху в 2014-2015 роках. Наприклад, в 2011, коли Микола Лагун збирався продати частку фінустанови для залучення інвестицій від Cargill, Дмітрієв спробував заблокувати угоду, а коли в нього це не вийшло, оскаржив в міжнародному арбітражі. Це фактично означає, що у Дмітрієва залишався інтерес у фінустанові. Хоча з цього періоду Лагун починає діяти більш самостійно.
Російський паспорт, санкції та втеча до Австрії
Микола Лагун отримав російський паспорт у грудні 2014 року на нещодавно окупованій території Криму, де в нього безліч активів, що приносять стабільний дохід, і які дуже не хочеться втрачати.
ФОТО: російський паспорт Миколи Лагуна старого зразку
З 2022 року Лагун, оголошений нині у національний і міжнародний розшук, переховується у Відні. Звідти від онлайн вмикається на судові засідання щодо своїх боргів перед державою Україна. А також звідти дає вказівки своїм адвокатам у справі про власне банкрутство як фізособи. Лагун визнає лише частину боргів – близько 7 млрд грн., проте більшість із них хоче списати через нібито плачевне фінансове становище.
За таких обставин російський паспорт – це “запасний аеродром” для повністю нового життя, без всяких зобов’язань перед Україною.
Також варто відзначити, що російський паспорт є і у матері дітей Лагуна, колишньої голови правління Дельта банку Олени Попової.
ФОТО: Мати дітей Миколи Лакуна, екс-глава правління Дельта банку також отримала російський паспорт
Разом вони проходять обвинуваченими в численних кримінальних справах про виведення коштів з Дельта банку.
Як Микола Лагун продовжував бізнес в Україні після втечі до Австрії
Про те, що Микола Лагун продовжує вести бізнес в Україні, в тому чисті в інтересах росіян, давно писали українські ЗМІ. Але перші масові обшуки у “фунтів” скандального банкіра пройшли тільки у 2026 році напередодні Дня незалежності.
Так, в рамках розслідування кримінального провадження 42026000000000563 щодо відмивання коштів в особливо великих розмірах правоохоронці звернули увагу на діяльність підставних менеджерів екс-власника “Дельта банку” Миколи Лагуна та провели у помешканнях і офісах низки з них обшуки та вилучення доказів причетності до незаконної діяльності.
Під час обшуків СБУ у тіньових менеджерів активів Миколи Лагуна в Україні, здійснено арешти рахунків, виявлено архів документів, які свідчать про оборудки колишнього менеджменту “Дельта банку”; кількасот печаток юросіб та оригінальні (в т.ч. реєстраційні) документи понад двохсот компаній-нерезидентів”.
Нагадаємо, Микола Лагун довів до банкрутства другий за обсягом активів приватний банк в Україні – “Дельта банк” 2013 році та щоб уникнути кримінальної відповідальності разом з дружиною отримали російські паспорта та втікли до Австрії.
Як свідчать численні томи доказів у десятках кримінальних справ, відкритих згодом проти Лагуна і його спільників із числа топ-менеджерів банку, протягом кількох років банкіри виводили гроші вкладників із фінансової установи через підставні компанії на офшорні рахунки, видаючи їм фіктивні позики, які ніхто не збирався повертати.
Попри переїзд до Відня і формальний відхід від справ, Лагун продовжує контролювати в Україні низку активів, зокрема, земельні масиви під рекреаційну забудову у Київській, Чернігівській, Івано-Франківській областях, а також обʼєкти нерухомості в окупованому Криму.
Керувати проектами в Україні Миколі Лагуну допомагав бек-офіс на чолі з Максимом Черновим, а також адвокатське бюро “Бірайт Адвокасі”, до якого має стосунок Денис Тарасюк – колишній директор юридичного департаменту “Дельти”.
Він також є одним із співвідповідачів у справі про нанесення збитків державі на 23 млрд грн. за позовом Фонду гарантування вкладів фізосіб. Саме за цим епізодом в Нацполіції відкрили провадження 42026000000000563 щодо відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом, в особливо великих розмірах.
ЗМІ пишуть, що обшуки в “українських фунтів” Лагуна можуть розкрити реальну структуру корпоративного управління його фінансовою імперією після його відʼїзду до Австрії. Крім того, обшуки можуть викрити також і реальну структуру інших звʼязків Лагуна, оскільки “засвічені” раніше мережі компаній уже певний час тому почали “скидати” на громадян середньоазійський країн: це типова схема, аби “загубити” компанію, не закриваючи її формально і не надаючи відповідних звітів до податкової служби.
Україна, ймовірно, вперше застосувала у бойовій операції нову вітчизняну балістичну ракету Pelican, яку пов’язують із розробкою FP-7 компанії Fire Point. У ніч проти 20 вересня Сили оборони завдали масштабного комбінованого удару по об’єктах у Росії, а президент Володимир Зеленський уперше публічно включив Pelican до переліку засобів, які брали участь в операції. Водночас глава держави не уточнив, яку саме ціль атакувала ця ракета, тому твердження, що саме Pelican ударила по Москві або Московській області, наразі не має окремого офіційного підтвердження.
За словами Зеленського, у Московському регіоні було уражено одне з ключових підприємств нафтової промисловості Росії та об’єкт логістики. В операції брали участь СБУ, Сили безпілотних систем, Сили спеціальних операцій, Головне управління розвідки та Служба зовнішньої розвідки. Президент назвав одразу десять видів українського далекобійного озброєння: FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляницю», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican.
Саме поява останньої назви стала одним із найбільш цікавих моментів заяви. До цього FP-7 перебувала на етапі випробувань. Ще 27 лютого Fire Point уперше показала відео випробувальних запусків цієї балістичної ракети, а станом на середину вересня повідомлялося про її перехід до військових випробувань. Тобто згадка Pelican у переліку реально застосованої зброї може означати фактичний перехід від тестової програми до бойового використання.
При цьому важлива деталь: сама Fire Point на офіційному сайті заявляє для FP-7 дальність до 200 кілометрів, бойове навантаження до 150 кг, максимальну швидкість близько 1500 м/с і висоту польоту до 65 км. В окремих публікаціях представники компанії раніше говорили про можливу дальність до 300 км залежно від конфігурації бойової частини.
Саме ця характеристика ставить під сумнів припущення, що FP-7 могла безпосередньо вдарити по Москві, якщо пуск здійснювався з підконтрольної Україні території. Відстань значно перевищує офіційно заявлену дальність ракети. Тому Pelican могла бути застосована проти іншої цілі в межах тієї самої масштабної операції, зокрема у Воронезькому регіоні, який Зеленський також окремо згадав у своїй заяві. Де саме використовували цю систему, українська сторона поки не розкриває.
Водночас удар по Московському регіону мав цілком підтверджені наслідки. Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження Московського нафтопереробного заводу «Газпромнефть-Московский НПЗ» у Капотні. За повідомленням української сторони, на території підприємства виникла масштабна пожежа, а серед пошкодженого обладнання називали установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти та установку ізомеризації.
Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств у Росії. Його потужність становить близько 11 млн тонн нафти на рік. За відкритими даними, він забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці та Московської області, зокрема бензином, дизельним пальним і авіагасом.
Reuters також підтвердило удар по нафтопереробному об’єкту в Москві під час надзвичайно масштабної атаки. За даними агентства, російська ППО протягом атаки заявляла про сотні перехоплених безпілотників, а лише на московському напрямку йшлося приблизно про 450 дронів. У Московській області були загиблі та постраждалі, а частина уламків пошкодила житлову забудову.
Таким чином, нічна операція стала показовою не лише через масштаб, а й через різноманітність застосованих систем. Україна дедалі частіше використовує не один тип далекобійної зброї, а комплексний набір засобів — від важких ударних БПЛА до крилатих і балістичних ракет. Такий підхід ускладнює роботу російської ППО, оскільки різні засоби мають різні швидкості, профілі польоту та маршрути.
FP-7 у цій системі може зайняти окрему нішу. За заявленими характеристиками це тактична балістична ракета малої дальності, розрахована на удари по стаціонарних цілях. Fire Point позиціонує її як мобільну наземну систему, а представники компанії раніше називали її дешевшим українським аналогом американського ATACMS.
Раніше від України вже надходили сигнали, що FP-7 готують саме до реального бойового застосування. У серпні Defense News писало, що компанія розраховувала довести систему до бойової готовності до кінця вересня. А вже в середині вересня повідомлялося про перехід ракети до військових випробувань. Тож згадка Pelican Зеленським 20 вересня добре вкладається в заявлений раніше графік.
Водночас поки зарано стверджувати, що це був удар саме FP-7 по Московському НПЗ. Президент назвав усі засоби, які працювали в межах операції, але не розподілив їх за конкретними цілями. Крім того, офіційна дальність FP-7 робить прямий удар по Москві малоймовірним без додаткових обставин, про які публічно не повідомлялося.
Тому точніше говорити про перше публічно підтверджене бойове застосування Pelican у складі великої української далекобійної операції проти Росії, а не про доведений удар цією ракетою саме по Москві.
Сам Зеленський пов’язав удари по російській нафтовій і логістичній інфраструктурі з необхідністю скорочувати ресурси, які Росія використовує для фінансування війни. Він також заявив, що Москва має спрямовувати зусилля не на створення нових ешелонів ППО навколо столиці, а на припинення війни.
Поява Pelican серед реально застосованих систем водночас свідчить про ще один важливий процес: Україна поступово збільшує частку власного озброєння у далекобійних ударах. «Лютий», FP-1, «Паляниця», «Барс», «Фламінго», «Січень» та тепер Pelican демонструють, що українська програма deep strike вже складається не з однієї «чудо-зброї», а з цілої лінійки систем різного класу.
І саме це може бути головним результатом ночі 20 вересня. Не окрема ракета, а здатність одночасно застосовувати десятки різних платформ проти нафтових, логістичних та інших стратегічно важливих об’єктів у російському тилу.
Російські війська в ніч проти 20 вересня здійснили нову масштабну повітряну атаку на Україну, запустивши 138 безпілотників різних типів. Особливістю цього удару стала велика кількість реактивних ударних дронів: за даними Повітряних сил ЗСУ,приблизно половину використаних противником «Шахедів» становили саме реактивні модифікації, боротьба з якими є складнішою через їхню значно більшу швидкість.
Повітряний напад розпочався ще близько 18:00 19 вересня і тривав протягом ночі та ранку. Росія застосувала ударні БпЛА типу Shahed, «Гербера», а також дрони-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися з районів Орла та Міллерового на території РФ, а також із тимчасово окупованих Донецька та Криму, зокрема району Гвардійського.
Для відбиття атаки були залучені різні компоненти української протиповітряної оборони. За попередньою інформацією Повітряних сил, станом на 08:00 20 вересня було збито або подавлено 101 ворожий безпілотник типу Shahed, «Гербера» та інших типів. Таким чином, українська ППО змогла нейтралізувати більшу частину засобів повітряного нападу.
Водночас уникнути влучань повністю не вдалося. Повітряні сили повідомили про ураження цілей противника на 17 локаціях, ще на п’яти місцях зафіксували падіння уламків збитих дронів. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була завершена — у повітряному просторі залишалися російські безпілотники, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.
Особливо важкі наслідки російської атаки зафіксували на Київщині. У Фастівському районі ввечері 19 вересня внаслідок удару безпілотника загинули 39-річна жінка та двоє трирічних дітей — хлопчик і дівчинка. За даними Київської обласної прокуратури, жінка вкладала дітей спати, коли поруч пролунав вибух. Тип безпілотника, яким було завдано удару, правоохоронці встановлюють.
Також у Фастівському районі російський дрон уразив п’ятиповерховий житловий будинок — виникла пожежа на покрівлі. Крім того, пошкоджень зазнало одне з підприємств, де також спалахнула пожежа. За попередніми повідомленнями щодо останнього об’єкта, інформації про постраждалих не надходило.
Атаки на Київську область фактично тривали протягом значної частини попередньої доби. Ще до нічної хвилі в області повідомляли про пошкодження дев’яти цивільних об’єктів у чотирьох районах — Обухівському, Вишгородському, Бориспільському та Бучанському.
Саме поява великої кількості реактивних «Шахедів» стає одним із головних викликів для української системи ППО. Такі безпілотники летять значно швидше за звичайні поршневі Shahed, через що час на їх виявлення та перехоплення скорочується.
Україна останніми тижнями активно випробовує нові засоби боротьби з цими дронами. Напередодні масованого удару, 19 вересня, президент Володимир Зеленський вперше оприлюднив кадри роботи нового українського дрона-перехоплювача проти реактивного російського БпЛА. Розробку створила військова контррозвідка СБУ, і її вже застосували у бойових умовах. Того самого дня повідомлялося щонайменше про два успішні перехоплення реактивних дронів новою системою.
Робота над такими засобами почалася раніше. Ще 3 вересня Зеленський повідомляв після засідання Ставки, що українські виробники вже мають прототипи швидкісних перехоплювачів і що головним завданням є доведення їх до необхідної ефективності та масштабування виробництва.
Крім того, реактивні російські дрони вже демонстрували нестандартні маршрути під час атак на Київ. Наприкінці серпня фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов звертав увагу, що частина таких безпілотників рухалася вздовж українсько-білоруського кордону, хоча такий маршрут не був найкоротшим до столиці.
Масований наліт 20 вересня відбувся лише через кілька днів після іншої масштабної комбінованої атаки. У ніч проти 17 вересня Росія застосувала проти України ракети різних типів та 157 безпілотників, а в Києві кількість постраждалих зросла до 20 осіб. Пошкодження тоді зафіксували в кількох районах столиці, зокрема у житлових будинках та на об’єктах інфраструктури.
Нічний удар 20 вересня ще раз показав зміну характеру російських повітряних атак. Москва продовжує комбінувати ударні безпілотники з імітаторами, намагаючись перевантажити українську протиповітряну оборону, а паралельно збільшує використання швидкісних реактивних апаратів. Для України відповіддю стає не лише застосування традиційної ППО та РЕБ, а й розвиток окремого класу дешевших і швидких дронів-перехоплювачів.
Станом на ранок 20 вересня Повітряні сили наголошували, що дані щодо наслідків атаки залишаються попередніми. Інформація про конкретні об’єкти, які були уражені на всіх 17 локаціях, а також остаточні дані щодо постраждалих і руйнувань уточнюються.
