Golosnovinua.com

Позначка: СБУ

  • Україна завдала удару по “тіньовому флоту” РФ

    Україна завдала удару по “тіньовому флоту” РФ

    Українські сили продовжують завдавати ударів по військово-економічній інфраструктурі Росії. Цього разу ціллю спецоперації Служби безпеки України став танкер “тіньового флоту” РФ Avero у Чорному морі, а також три нафтобази у Ставропольському краї. Внаслідок атак на об’єктах виникли масштабні пожежі, а робота важливої для російської економіки інфраструктури була порушена.

    Як повідомили у СБУ, спецоперації проводилися в межах виконання завдань, поставлених президентом України Володимиром Зеленським, щодо зниження воєнно-економічного потенціалу держави-агресора.

    У спецслужбі зазначили, що танкер Avero використовувався Росією для транспортування сирої нафти в обхід міжнародних санкцій, запроваджених країнами G7 та Європейського Союзу. Судно перебуває під українськими санкціями та забезпечувало експорт російської нафти, зокрема до Китаю та Індії, допомагаючи Кремлю отримувати валютні надходження для фінансування війни.

    За даними СБУ, удар по танкеру було завдано за допомогою морського безпілотника “Мамай”. У спецслужбі наголосили, що саме судна так званого “тіньового флоту” дозволяють Росії обходити міжнародні обмеження та продовжувати продаж енергоносіїв на світових ринках.

    У Службі безпеки також повідомили, що Avero став уже четвертим танкером класу Suezmax, який українські сили уразили за останні десять днів. Такі операції, за оцінкою відомства, суттєво ускладнюють російський експорт нафти та завдають удару по одному з ключових джерел фінансування війни.

    Окрім морської операції, українські безпілотники атакували три нафтобази у Ставропольському краї Росії. Відстань до цілей від державного кордону України становила близько 600 кілометрів. За інформацією СБУ, після влучань на всіх трьох об’єктах пролунали вибухи, спалахнули резервуари з паливно-мастильними матеріалами та виникли масштабні пожежі.

    У спецслужбі підкреслили, що системні удари по нафтовій інфраструктурі Росії мають на меті не лише скоротити експортні можливості країни-агресора, а й обмежити постачання пального для російських окупаційних військ.

    Нагадаємо, у ніч на 19 липня Сили оборони України також завдали ударів по низці інших військових об’єктів РФ. За даними Генерального штабу ЗСУ, було уражено два російські танкери в акваторії Чорного моря, плавучий кран в Азовському морі, зенітний ракетний комплекс “Бук” поблизу Зеленопілля Запорізької області, а також автомобільний міст у районі Новоекономічного Донецької області, який російські війська використовували для забезпечення військової логістики. Це стало черговим етапом кампанії зі знищення критично важливих військових та економічних об’єктів держави-агресора.

  • Зеленський анонсував відкриття архівів СБУ щодо Волині: що зміниться у співпраці з Польщею

    Зеленський анонсував відкриття архівів СБУ щодо Волині: що зміниться у співпраці з Польщею

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про низку рішень, спрямованих на поглиблення українсько-польського історичного діалогу та дослідження подій Волинської трагедії. Серед головних кроків — відкриття архівів Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки, збільшення кількості дозволів на проведення пошукових і ексгумаційних робіт, а також посилення діяльності Українського інституту національної пам’яті. Про це глава держави повідомив після наради, присвяченої питанням історичної пам’яті та співпраці з Польщею.

    За словами президента, Україна відкриє всі архівні матеріали СБУ та Служби зовнішньої розвідки, що стосуються трагічних подій ХХ століття на Волині. Очікується, що це дасть можливість історикам і дослідникам отримати ширший доступ до документів та сприятиме встановленню максимально повної картини подій.

    Окремо Зеленський повідомив про намір збільшити кількість дозволів на проведення пошукових і ексгумаційних робіт у співпраці з польською стороною. Такі роботи є одним із ключових питань українсько-польського історичного діалогу й стосуються встановлення місць поховань та гідного вшанування пам’яті загиблих.

    Президент також заявив, що держава працюватиме над розширенням українсько-польського міжсуспільного діалогу. За його словами, взаєморозуміння між двома народами має будуватися на встановленні історичних фактів, відкритості архівів та спільній роботі істориків і науковців.

    Ще одним рішенням стане посилення Українського інституту національної пам’яті. Зеленський повідомив, що влада розгляне можливість збільшення фінансування установи для активізації дослідницької роботи, підтримки архівних проєктів та координації пошукових заходів.

    Тема Волинської трагедії залишається однією з найчутливіших у відносинах між Україною та Польщею. Обидві держави неодноразово заявляли про готовність продовжувати історичний діалог, спираючись на роботу істориків, відкритість архівів та взаємну повагу до пам’яті жертв. Українська сторона раніше вже підтверджувала готовність прискорити пошукові та ексгумаційні роботи на своїй території.

    Оголошені президентом кроки мають на меті створити додаткові умови для об’єктивного вивчення історичних подій, розширити доступ до документальних джерел та зміцнити співпрацю між Києвом і Варшавою у питаннях історичної пам’яті. Одночасно влада розраховує, що відкритість архівів, підтримка дослідницьких програм і продовження ексгумацій сприятимуть конструктивному українсько-польському діалогу та збереженню стратегічного партнерства між двома державами.

  • Пенсія 57 тисяч, маєток біля води та люксові BMW: як живе родина ексгенерала СБУ

    Пенсія 57 тисяч, маєток біля води та люксові BMW: як живе родина ексгенерала СБУ

    Колишній керівник управлінь Служби безпеки України в Рівненській та Київській областях Сергій Качуровський через суд домігся виплати пенсії у розмірі понад 57 тисяч гривень на місяць. Водночас журналісти виявили у нього та членів його родини елітну нерухомість у Києві й передмісті, комерційне приміщення, земельну ділянку та кілька дорогих автомобілів.

    Про це йдеться у розслідуванні видання «Телеграф», автори якого проаналізували судові рішення, державні реєстри, дані про нерухомість, транспортні засоби та бізнесові зв’язки родини колишнього силовика. Журналісти наголошують, що володіння дорогим майном або звернення до суду для перерахунку пенсії саме собою не є порушенням закону. Водночас виявлені активи порушують питання щодо справедливості системи спеціальних пенсій і походження коштів, які дозволяють родині підтримувати відповідний рівень життя.

    Сергій Качуровський працював на керівних посадах у СБУ за президентства Віктора Януковича. У травні 2010 року він очолив управління Служби безпеки України у Рівненській області, а в травні 2012-го був переведений на посаду керівника управління СБУ в Київській області. Його призначення було оформлене президентськими указами.

    За даними журналістів, судова історія Качуровського з Пенсійним фондом триває щонайменше з 2019 року. Тоді він домігся скасування обмеження основного розміру пенсії: її мали обчислювати як 80%, а не 70% відповідного грошового забезпечення. Суд також став на його бік у питанні граничного розміру виплати, після чого пенсія колишнього посадовця зросла приблизно до 24,4 тисячі гривень.

    Надалі Качуровський неодноразово звертався до судів із вимогами провести нові перерахунки. У 2022 році він домагався повної індексації пенсії та виплати заборгованості. У 2024-му суд зобов’язав СБУ видати йому оновлену довідку про грошове забезпечення станом на початок 2023 року, що створювало підстави для чергового підвищення виплати.

    Наступного року судовим рішенням були скасовані застосовані до пенсії знижувальні коефіцієнти. Як стверджують автори розслідування, після цього сума з урахуванням надбавок мала становити приблизно 57,2 тисячі гривень замість 31,8 тисячі. У квітні 2026 року колишній генерал-майор також отримав судове рішення, яке не дозволяло Пенсійному фонду застосовувати відповідні обмеження до його виплат упродовж року. Ці обставини «Телеграф» відтворив на підставі оприлюднених судових матеріалів.

    Паралельно журналісти дослідили майновий стан родини. За їхніми даними, у вересні 2018 року Сергій Качуровський та його дружина Олена в один день зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Основним видом їхньої діяльності стало надання нерухомості в оренду. Наявність чинного ФОП Сергія Качуровського також відображається в агрегованих даних державного реєстру.

    Серед давніших активів експосадовця журналісти називають частки у квартирі площею 76,3 квадратного метра та гаражний бокс на Оболоні в Києві. Одну частку квартири він отримав унаслідок приватизації у 2002 році, іншу — за договором дарування у 2008-му.

    Також Качуровському належить земельна ділянка площею понад 20 соток і садовий будинок майже на 388 квадратних метрів у селі Лебедівка Вишгородського району. Це майно він, за даними реєстрів, отримав у подарунок у квітні 2015 року — вже після завершення роботи на посаді керівника обласного управління СБУ.

    Будинок розташований неподалік від елітного котеджного містечка Riviera Village на березі Київського водосховища. Журналісти також встановили, що мати колишнього силовика Валентина Качуровська володіє часткою у приватному підприємстві «Джой Форест», яке займається обслуговуванням цього містечка. Її частка, за наведеними у розслідуванні реєстраційними даними, становить 3,55%.

    Значне поповнення активів родини припало на період безпосередньо перед повномасштабним вторгненням. У січні 2022 року Сергій Качуровський зареєстрував право власності на нежитлове приміщення площею 221,6 квадратного метра в житловому комплексі «Французький квартал-2» у Києві. Підставою став інвестиційний договір, який, за інформацією журналістів, був укладений ще у 2019 році.

    Того самого місяця його дружина отримала в подарунок квартиру площею 125,7 квадратного метра та машиномісце у будинку на вулиці Олександра Кониського в центрі столиці. Автори матеріалу оцінили можливу ринкову вартість такого майна на момент передачі у 345–450 тисяч доларів. Це журналістська оцінка, а не офіційно встановлена ціна угоди.

    Окрему увагу привернув автопарк сім’ї. За даними «Телеграфу», у березні 2026 року Сергій Качуровський став власником повнопривідного гібридного седана BMW 550e xDrive. Орієнтовна вартість такої моделі залежно від комплектації може становити десятки тисяч доларів. Крім того, журналісти виявили у нього спортивний кросовер Audi RS Q8, а у його дружини — електричний BMW iX M60.

    У розслідуванні також проаналізували бізнес сина колишнього посадовця Артема Качуровського. Він володіє часткою 16,66% у ТОВ «Сучасні інжинірингові рішення», зареєстрованому у 2024 році зі статутним капіталом 25 мільйонів гривень.

    Ця компанія є співвласником ТОВ «Трипільське сонце», що виробляє пакетований чорний чай. Продукція підприємства фігурувала у закупівлях для Державної прикордонної служби, Національної гвардії, медичних установ та інших бюджетних замовників. Водночас сама участь компанії у державних тендерах не свідчить про порушення, якщо закупівлі проведені відповідно до законодавства.

    Через «Сучасні інжинірингові рішення» Качуровський-молодший також опосередковано пов’язаний із компаніями «Ті Мастер», «Хелсі Беверідж Компані» та «Кінугава». Вони працюють у сферах виробництва напоїв та використання інтелектуальної власності. Сам Артем Качуровський у 2024 році зареєстрував ФОП у сфері ресторанного бізнесу та громадського харчування.

    Журналісти окремо звернули увагу на судову справу 2023 року, пов’язану зі спробою Артема Качуровського перетнути державний кордон. За матеріалами справи, 30 квітня його зняли з поїзда Київ — Кишинів у пункті пропуску «Могилів-Подільський». Під час контролю він пред’явив турецький паспорт.

    У суді чоловік пояснював, що документ був потрібен йому для завершення придбання нерухомості в Туреччині. Суд визнав його винним у спробі незаконного перетину кордону та призначив штраф у розмірі 3 400 гривень. Турецький паспорт при цьому було повернуто власнику.

    Автори розслідування не стверджують, що майно родини було придбане незаконно. Водночас вони наголошують на контрасті між багаторічними судовими процесами за підвищення спеціальної пенсії та масштабом активів, якими володіють близькі колишнього силовика.

    Висока пенсія Качуровського є наслідком спеціального законодавства, судових рішень та особливого порядку розрахунку виплат колишнім військовослужбовцям. Право громадянина оскаржувати дії Пенсійного фонду також гарантоване законом. Проте історія вкотре порушує ширше суспільне питання: наскільки справедливою є система, у якій спеціальні пенсії окремих колишніх посадовців у рази перевищують середні виплати, навіть якщо їхні родини одночасно володіють коштовною нерухомістю, бізнесовими активами та преміальними автомобілями.

  • Виробник дронів “Генерал Черешня” погрожував БФ “Твій Крок” через відмову купували продукцію по завищеним цінам. Аудіо

    Виробник дронів “Генерал Черешня” погрожував БФ “Твій Крок” через відмову купували продукцію по завищеним цінам. Аудіо

    У розпорядженні нашої редакції аудіозапис розмови між представником виробника дронів “Генерал Черешня” та співробітницею БФ “Твій Крок” Ксенією Нефьодовою, де представник виробника дронів погрожував фонду проблемами, у разі якщо ті відмоляться закуповувати їх дрони.

    За інформацією джерела, інцидент з погрозами з боку виробника дронів “Генерал Черешня” – ТОВ “Центр дослідження беспілотних систем” відбувся в лютому 2026 року.

    До  БФ “Твій Крок” надійшов дзвінок з офіційного номеру ТОВ “ЦДБС” 0635428773. Людина, яка представилась “Русланом” повідомила, що являється офіційним представником  компанії “Генерал Черешня” та запропонувала придбати 100 одиниць дронів “Антишахед” (аналог / тепловізійний 640) BULLET, на що представник фонду попросив вислати комерційну пропозицію на електронну пошту.

    Водночас, після аналізу отриманих на електронну пошту документів, представники фонду зрівняли ціни та дійшли висновку, що  вартість дронів у комерційній пропозиції виявилася значно вищою не лише за ту ціну, яку “Генерал Черешня” вказує на своєму офіційному сайті, а і за аналогічні дрони, які продаються в мережі.

    Зокрема, на дрон BULLET – Антишахед  Генерал Черешня ціна на сайті – 58 тис. гривень, на Flash Army – 85, а в комерційній пропозиції вказано 110 тис. гривень.

    ФОТО: Вартість дронів Генерал Черешня у комерційній пропозиції вища чим на сайті

    Комерційна пропозиція була підписана гендиректором  ТОВ “ЦДБС” Михайлом Прасолом, який разом з своїм бізнес-партнером Ярославом Гришиним входять до ОЗУ Арташі.

    Після аналізу цін в комерційній пропозиції, які виявились значно вище ринкових, керівники фонду Артем Пічурін та Сергій Алфьоров наказали не реагувати на цього листа.

    Водночас, уже в березні 2026 року представник виробника дронів Генерал Черешня Руслан знову зателефонував до БФ “Твій Крок” та запитав, чому фонд відмовився від закупівлі.

    Отримавши відмову, представник Генерал Черешня почав погрожувати фонду перевірками та проблемами з боку спецслужб, зокрема Служби безпеки України.

    Аудіозапис погроз представника Генерал Черешня співробітниці благодійного фонду “Твій Крок”.

    Повний бэкграунд бенефіціарів виробника дронів Генерал Черешня у наступному нашому журналістському розслідуванні.

  • Генерал «Альфи» очолить Міноборони: чому Зеленський зробив ставку на Євгенія Хмару

    Генерал «Альфи» очолить Міноборони: чому Зеленський зробив ставку на Євгенія Хмару

    Президент Володимир Зеленський доручив генерал-майору Євгенію Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони України після завершення роботи Михайла Федорова. Надалі глава держави планує внести кандидатуру Хмари до Верховної Ради для повноцінного призначення керівником оборонного відомства. Рішення стало несподіваним поворотом у кадровому перезавантаженні, адже ще напередодні головним претендентом на посаду називали колишнього очільника Міністерства внутрішніх справ Ігоря Клименка.

    Про нове кадрове рішення Зеленський повідомив увечері 16 липня після зустрічі з Євгенієм Хмарою, який із січня тимчасово виконував обов’язки голови Служби безпеки України. Президент заявив, що обговорив із генералом проведення далекобійних операцій проти Росії, забезпечення українських підрозділів необхідними засобами та подальшу модель розвитку сектору оборони.

    За словами Зеленського, Хмара має продовжити реформування оборонної сфери та забезпечити результати за напрямами, які сторони погодили під час зустрічі. Після проходження необхідних юридичних процедур президент планує звернутися до народних депутатів із проханням підтримати кандидатуру генерала на посаді міністра оборони.

    Т.в.о. голови Служби безпеки України генерал-майор Євгеній Хмара призначений виконувачем обов’язків міністра оборони.

    При цьому юридично постійного міністра оборони призначає не президент одноосібно, а Верховна Рада за президентським поданням. Такий порядок прямо передбачений Конституцією України. Отже, поки парламент не проголосує, Хмара виконуватиме покладені на нього обов’язки в тимчасовому форматі.

    Зеленський пояснив свій вибір бойовим і управлінським досвідом Хмари. Президент наголосив, що генерал має значний досвід проведення технологічних ударних операцій, а саме на далекобійності, асиметричних діях і здатності вражати російські військові об’єкти в тилу, на його думку, має зосереджуватися українська оборона.

    Окремою перевагою Хмари глава держави назвав його досвід керівництва Центром спеціальних операцій «А» СБУ, більш відомим як «Альфа». Президент очікує, що новий керівник зможе поєднати розвиток далекобійних спроможностей із контролем за внутрішніми процесами у складових Сил оборони та забезпечити ефективніше управління людьми й ресурсами.

    Євгеній Хмара є кадровим військовослужбовцем СБУ. За офіційною інформацією, він проходить службу в Центрі спецоперацій «А» із 2011 року, а згодом очолив цей підрозділ. У січні 2026 року Зеленський призначив його тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ після кадрових змін у керівництві спецслужби. Відповідний указ президента був підписаний 5 січня.

    До переходу на керівну посаду в СБУ Хмара очолював морський компонент «Альфи», брав участь в Антитерористичній операції, а після початку повномасштабного вторгнення — у бойових операціях на Київщині та Донеччині. Його також пов’язують із плануванням і проведенням операції зі звільнення острова Зміїний у 2022 році.

    Центр «Альфа» протягом повномасштабної війни став одним із найбільш технологічно розвинених бойових підрозділів України. Його оператори використовують ударні безпілотники, проводять спеціальні операції на фронті та в російському тилу, беруть участь у знищенні техніки, систем ППО, складів, командних пунктів і логістичних об’єктів противника.

    У січні 2026 року Хмара разом із тодішнім міністром оборони Михайлом Федоровим та керівництвом Збройних сил брав участь у підбитті підсумків програми «Армія дронів. Бонус». Тоді Міноборони повідомляло про майже 820 тисяч відеопідтверджених уражень російських цілей за 2025 рік. Під час заходу Хмара відзначав найбільш результативні екіпажі безпілотних систем.

    Саме його спеціалізація на безпілотних і технологічних операціях може стати сигналом, що після відставки Федорова президент не планує повністю відмовлятися від курсу на технологізацію війська. Федоров зробив розвиток дронів, цифровий облік бойових результатів, конкуренцію між підрозділами та масштабування приватних оборонних розробок одним із головних напрямів роботи Міноборони.

    Водночас стиль управління Хмари може суттєво відрізнятися від підходу його попередника. Федоров прийшов до оборонного відомства як цивільний технологічний менеджер і реформатор, тоді як Хмара є бойовим генералом із багаторічним досвідом роботи в закритій системі спеціальних операцій. Його призначення означає перехід від менеджера цифрової трансформації до офіцера, який безпосередньо керував бойовими підрозділами та операціями.

    Рішення щодо Хмари з’явилося після дня політичної невизначеності. Верховна Рада призначила Сергія Корецького прем’єр-міністром і затвердила основний склад нового Кабінету Міністрів, однак міністра оборони не призначила. Президентське подання щодо очільника Міноборони до парламенту на той момент не надходило, а депутати вже готувалися до перерви в роботі.

    Раніше джерела у фракції «Слуга народу» повідомляли, що на місце Федорова Зеленський може запропонувати Ігоря Клименка. Його кандидатуру пов’язували з бажанням влади впорядкувати мобілізаційні процеси та посилити координацію між силовими структурами. Проте відповідне подання так і не з’явилося, а ввечері президент назвав нового кандидата — Євгенія Хмару.

    Зміна кандидата відбулася на тлі гучного конфлікту між Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Колишній міністр оборони заявив, що ще на початку своєї роботи пропонував Зеленському замінити Сирського та начальника Генерального штабу Андрія Гнатова, але президент відмовився.

    Після цього, за словами Федорова, його команда зіткнулася з блокуванням частини кадрових і структурних реформ. Він звинувачував Генштаб у небажанні залучати нових людей та погоджувати створення центрів компетенцій. Сирський у відповідь подякував Федорову за роботу і закликав зосередитися на війні, але детально на його претензії не відповів.

    Новому очільнику Міноборони доведеться працювати саме в цій напруженій системі відносин. Одним із головних завдань Хмари стане налагодження координації між Міністерством оборони, Генеральним штабом, СБУ, безпілотними підрозділами та виробниками озброєння.

    Президент окремо наголосив на необхідності примушувати Росію до дипломатії військовим тиском. За його словами, Україна має стратегічне бачення подальших дій, у якому важливу роль відіграють операції на території противника, ураження військової промисловості, логістики, аеродромів та інших критичних для війни об’єктів.

    Саме підрозділи СБУ останніми роками регулярно пов’язували з ударами по російських нафтопереробних заводах, складах, аеродромах і військових підприємствах. Деталі більшості таких операцій спецслужба не розкриває, однак Зеленський неодноразово публічно хвалив її за асиметричні дії проти Росії.

    При цьому перехід Хмари до Міноборони відкриває нове кадрове питання — хто керуватиме Службою безпеки України. Із січня він тимчасово виконував обов’язки голови СБУ, тому після його переходу уряду та президенту доведеться визначитися з наступним керівником спецслужби або тимчасовою моделлю управління.

    Окремої уваги потребує й питання збереження реформ команди Федорова. Після його відставки про завершення роботи радниками заявили Сергій Стерненко та фахівець із радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов. Рапорт на звільнення подав також заступник командувача Повітряних сил Павло Єлізаров. Тому Хмарі доведеться переконати військових, волонтерів, розробників і західних партнерів, що технологічні проєкти не будуть зупинені.

    Вибір генерала «Альфи» демонструє, що Зеленський намагається поєднати два підходи. З одного боку, зберегти курс на дрони, далекобійність та технологічні операції, який асоціювався з Федоровим. З іншого — передати керівництво бойовому офіцеру, здатному працювати всередині силової вертикалі та взаємодіяти з військовим командуванням.

    Втім, остаточне рішення залишається за парламентом. Президент має офіційно внести кандидатуру Хмари, після чого її розгляне профільний комітет і Верховна Рада. До завершення цієї процедури коректніше говорити не про повноцінне призначення міністром, а про доручення тимчасово виконувати його обов’язки.

    Якщо депутати підтримають кандидатуру, Євгеній Хмара стане одним із небагатьох очільників Міноборони сучасної України, які прийшли на цю посаду безпосередньо зі спецслужби та мають досвід керівництва бойовим підрозділом спеціального призначення.

    Його першими випробуваннями стануть продовження реформи оборонних закупівель, розвиток безпілотних і далекобійних систем, підготовка рішень щодо мобілізації, забезпечення війська та врегулювання конфліктів усередині оборонної вертикалі. Саме від перших кадрових та організаційних кроків Хмари залежатиме, чи вдасться владі зняти напругу після відставки Федорова та переконати суспільство, що зміна керівника не означає згортання технологічного курсу.

  • Україна повернула ще 501 тіло полеглих: попереду складна ідентифікація

    Україна повернула ще 501 тіло полеглих: попереду складна ідентифікація

    Україна провела черговий етап репатріаційних заходів і повернула 501 тіло загиблих, які, за твердженням російської сторони, можуть належати українським військовослужбовцям. Тепер розпочинається тривалий та надзвичайно відповідальний процес встановлення особи кожного репатрійованого загиблого. До нього залучать слідчих правоохоронних органів, судово-медичних експертів і фахівців експертних установ.

    Про повернення тіл 16 липня повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. У відомстві наголосили, що інформація про належність тіл українським оборонцям поки що базується на твердженні російської сторони. Тому до завершення досліджень не можна автоматично вважати, що всі репатрійовані останки належать військовослужбовцям Сил безпеки та оборони України.

    Після доправлення тіл до України їх передадуть визначеним державним установам. Там слідчі разом із судово-медичними експертами проведуть огляд, зафіксують особливі прикмети, особисті речі та можливі документи, а також відберуть біологічний матеріал. Основним способом встановлення особи у складних випадках є молекулярно-генетична експертиза та порівняння отриманого ДНК-профілю зі зразками близьких родичів зниклих безвісти.

    У Координаційному штабі повідомили, що нинішню репатріацію вдалося провести завдяки спільній роботі представників самого штабу, Об’єднаного центру при Службі безпеки України, Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ, Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Секретаріату уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших структур сектору безпеки й оборони.

    Репатріація тіл не є звичайним обміном за принципом «один на один». Це окремий гуманітарний механізм повернення загиблих, який може проводитися після переговорів і погодження сторонами технічних деталей. Для української сторони головним завданням після такого заходу стає не лише транспортування останків, а й точна ідентифікація, встановлення обставин смерті та передача загиблого родині для гідного поховання.

    МВС пояснювало, що процес може складатися з кількох етапів. Спочатку фахівці проводять ретельний огляд, перевіряють відбитки пальців, фотографії, зубну формулу, татуювання, шрами, елементи одягу, жетони та особисті речі. Якщо цих даних недостатньо, відбирається матеріал для формування ДНК-профілю. У спеціалізованих лабораторіях можуть досліджувати зразки тканин, кісток, зубів, волосся та речей, на яких зберігся біологічний матеріал.

    Навіть встановлений збіг ДНК не завжди означає миттєве завершення процедури. Результати мають бути перевірені, процесуально оформлені та зіставлені з інформацією у кримінальному провадженні щодо зникнення людини. Після підтвердження особи слідчий, який веде справу, повідомляє родину. Саме тому державні органи закликають близьких зниклих військовослужбовців підтримувати контакт зі слідчим і за необхідності надавати біологічні зразки для порівняння.

    Тривалість ідентифікації залежить від стану тіл, наявності зразків родичів, якості отриманого генетичного матеріалу та повноти супровідної інформації. У деяких випадках потрібні повторні або додаткові експертизи. Українські відомства раніше попереджали, що масштабні партії репатрійованих останків можуть опрацьовуватися місяцями, а повна ідентифікація особливо складних випадків — понад рік.

    Окремою проблемою є те, що дані, передані російською стороною, не завжди підтверджуються. Після попередніх репатріацій українські експерти знаходили серед останків тіла у формі російських військових, документи, жетони та інші предмети, які вказували на можливу належність загиблих до армії РФ. Якщо експертизи та сукупність доказів підтверджують, що останки не належать українському захиснику, їх можуть повернути російській стороні в межах наступних гуманітарних процедур.

    Нинішня репатріація стала вже не першою великою операцією протягом 2026 року. 18 червня Україна повернула тіла 522 загиблих, які, за попередніми даними Росії, могли належати українським громадянам і військовослужбовцям. У травні в межах іншого етапу повернули 528 тіл, а наприкінці січня та в лютому проводили репатріації по тисячі тіл або останків.

    Водночас ці цифри не можна механічно додавати до офіційної кількості загиблих українських військових. Частина останків може належати цивільним, російським військовим або бути фрагментами одного й того самого тіла. Остаточні висновки можливі лише після судово-медичних і молекулярно-генетичних досліджень.

    Для родин зниклих безвісти новини про чергову репатріацію несуть одночасно надію і важке очікування. Держава не оприлюднює списки до підтвердження особи, оскільки попередня інформація може бути помилковою. Родичам рекомендують не покладатися на неофіційні Telegram-канали або російські списки, а звертатися до слідчого, Координаційного штабу, Національної поліції та уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти.

    Координаційний штаб наголошує, що після отримання підтвердженого ДНК-збігу саме слідчий має повідомити близьких. Родина також може порушити питання про проведення додаткового чи повторного дослідження, якщо має обґрунтовані сумніви щодо результатів ідентифікації. Такі можливості представники державних органів регулярно роз’яснюють під час зустрічей із сім’ями військовослужбовців, які зникли на різних напрямках фронту.

    Україна також продовжує вдосконалювати систему встановлення особи загиблих. Наприкінці 2025 року на базі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ розпочав роботу спеціальний Центр ідентифікації тіл загиблих. Його створили для посилення міжвідомчої координації, прискорення експертиз і систематизації роботи з великими обсягами репатрійованих останків.

    Попереду — складна робота експертів, слідчих і лабораторій. Кожне з 501 повернутого тіла необхідно дослідити окремо, сформувати генетичний профіль, перевірити можливі збіги та лише після цього робити остаточний висновок. Для сотень українських родин ця процедура може поставити крапку в багатомісячному або багаторічному пошуку, дати можливість попрощатися з близькою людиною та поховати її з належними військовими почестями.

  • Британців закличуть робити запаси їжі та води: уряд готується до можливих кібератак Росії

    Британців закличуть робити запаси їжі та води: уряд готується до можливих кібератак Росії

    Уряд Великої Британії готує масштабну інформаційну кампанію, яка закликатиме громадян заздалегідь запастися продуктами харчування, питною водою, ліками та іншими речами першої необхідності на випадок надзвичайних ситуацій. Одним із головних сценаріїв, до яких британська влада рекомендуватиме готуватися населенню, є масштабна кібератака, яка може бути здійснена Росією та призвести до перебоїв у роботі критичної інфраструктури країни. Про це повідомляє The Telegraph.

    За інформацією видання, кампанію планують розпочати пізніше цього року в межах ширшої державної стратегії підвищення стійкості країни до сучасних загроз. Влада прагне підготувати населення до можливих кризових ситуацій, які можуть виникнути як унаслідок кібератак, так і через інші надзвичайні події, пов’язані з безпекою.

    Головний секретар прем’єр-міністра Великої Британії Даррен Джонс повідомив, що уряд запускає спеціальну “кампанію національної обізнаності щодо стійкості”. Її головною метою стане інформування громадян про прості, але важливі кроки, які допоможуть пережити перші дні надзвичайної ситуації без критичних наслідків.

    Британцям рекомендуватимуть створити вдома резерв продуктів тривалого зберігання, питної води, медикаментів, батарейок, засобів освітлення та інших необхідних речей. Уряд також наголошуватиме на важливості підготовки до можливих тривалих перебоїв у роботі електромереж, систем водопостачання, мобільного зв’язку, інтернету та електронних платіжних сервісів.

    За оцінками британської влади, масштабна кібератака потенційно може призвести до тимчасового відключення електроенергії, порушення роботи банківської системи, магазинів, транспортної інфраструктури та державних сервісів. Саме тому громадян закликатимуть бути готовими до ситуації, коли певний час доведеться покладатися лише на власні запаси.

    Окрім інформаційної кампанії, уряд Великої Британії планує провести у 2027 році масштабні національні навчання з домашньої оборони. До них залучать сотні державних службовців, які відпрацьовуватимуть алгоритми реагування на можливу гібридну атаку з боку іноземної держави. Під час навчань перевірятимуть здатність урядових структур координувати свої дії в умовах серйозної кризи та забезпечувати безперервну роботу державного управління.

    Такі заходи відбуваються на тлі дедалі більшої стурбованості британської влади щодо активності Росії. У Лондоні зазначають, що країна вже регулярно стикається з кібератаками, спробами шпигунства та інформаційними операціями, спрямованими проти державних установ і критично важливої інфраструктури.

    У стратегічному оборонному огляді, оприлюдненому торік, наголошувалося, що Велика Британія фактично щодня зазнає ворожих дій у кіберпросторі. У документі серед основних джерел загроз названо Росію та Іран. Також зазначалося, що російський президент Володимир Путін продемонстрував готовність застосовувати військову силу, завдавати ударів по цивільному населенню та використовувати ядерні погрози як елемент політичного тиску.

    Паралельно уряд оновив Національний реєстр ризиків — відкритий документ, у якому описуються найбільш імовірні сценарії надзвичайних ситуацій. Уперше до нього внесли ризики іноземного втручання в демократичні процеси Великої Британії, а також можливі масштабні кібератаки на системи зберігання даних, водопостачання, поліцейську інфраструктуру та інші об’єкти критичного значення. Водночас інформація щодо оцінки ризику можливого ядерного удару по території країни залишається засекреченою.

    Британський уряд не єдиний у Європі, хто закликає громадян бути готовими до надзвичайних ситуацій. Раніше аналогічні рекомендації вже оприлюднювали у Швеції, де мешканців закликали тримати вдома запаси продуктів, води, теплого одягу та радіоприймачі на батарейках. У Норвегії громадянам рекомендували сформувати домашні запаси медикаментів, зокрема йодовмісних препаратів на випадок ядерної аварії, а в Німеччині власникам приватних будинків радили облаштовувати підвали як потенційні укриття.

    Минулого року Європейський Союз також рекомендував жителям держав-членів підготувати так званий 72-годинний аварійний запас, до якого мають входити документи у водонепроникному пакуванні, бутильована вода, консервовані продукти, засоби для розпалювання вогню, ліхтарик, аптечка та багатофункціональний ніж.

    Посилення підготовки Великої Британії також пов’язують із оцінками західних спецслужб щодо можливого розвитку безпекової ситуації в Європі. Минулого місяця прем’єр-міністр Кір Стармер заявив, що, за оцінками розвідки, Росія потенційно може здійснити напад на одну з країн НАТО протягом найближчих чотирьох років. Під час презентації нового оборонного інвестиційного плану він зазначив, що такий сценарій розглядається приблизно до 2030 року.

    Раніше британські ЗМІ повідомляли, що уряд уперше за два десятиліття переглядає плани реагування на можливий напад на материкову частину країни. Зокрема, оновлюються процедури евакуації керівництва держави та використання спеціальних захищених урядових бункерів.

    Побоювання Лондона ґрунтуються не лише на прогнозах, а й на попередніх інцидентах. Російські хакери вже здійснювали кібератаки на британські державні структури, отримували доступ до електронної пошти урядовців і співробітників Міністерства закордонних справ, а викрадені дані згодом продавали на майданчиках даркнету. Крім того, фахівці Google Threat Intelligence Group нещодавно повідомили про виявлення нового шпигунського програмного забезпечення STOCKSTAY, яке пов’язують із російським угрупованням Turla. За даними дослідників, його використовують для атак на військові структури України та дипломатичні установи європейських держав. Раніше Служба безпеки України спільно з Федеральним бюро розслідувань США також повідомляла про викриття масштабної кампанії російських спецслужб, спрямованої на злам месенджерів українських, європейських та американських посадовців.

  • “Хотів підірвати, але передумав”: гучна заява обвинуваченого у вбивстві Парубія шокувала суд

    “Хотів підірвати, але передумав”: гучна заява обвинуваченого у вбивстві Парубія шокувала суд

    У Франківському районному суді Львова 13 липня відбулося чергове засідання у резонансній справі про вбивство народного депутата України та колишнього Голови Верховної Ради Андрія Парубія. Засідання стало одним із найгучніших від початку судового процесу: обвинувачений Михайло Сцельніков зробив низку резонансних заяв про підготовку злочину, суд продовжив йому запобіжний захід, а також перейшов до дослідження великого масиву відеодоказів, вилучених під час розслідування.

    Перед початком розгляду справи по суті Сцельніков несподівано заявив, що спочатку планував використати вибухівку для вчинення злочину. За його словами, технічних труднощів із виготовленням вибухового пристрою він не мав, оскільки, як стверджує сам обвинувачений, володів необхідними детонаторами.

    Втім, він розповів, що розглядав два місця для закладання вибухівки поблизу автомобіля Парубія, але відмовився від такого задуму через ризик загибелі випадкових людей. Одне з місць, за його словами, розташовувалося поруч із дитячим садком, інше — неподалік трамвайної колії, де завжди перебуває багато перехожих.

    “Вибухівку зробити — не проблема, детонатори я мав. Але біля дитячого садочка — діти, а біля трамвайної колії — люди. Тому я вирішив скористатися вогнепальною зброєю. Так, я більше ризикував, тому я тут зараз, але це була принципова позиція”, — заявив обвинувачений у залі суду.

    Також Сцельніков повідомив, що тривалий час очікував на отримання зброї, яку, за його словами, йому “передали по інтернету”. При цьому він наполягав, що остаточне рішення щодо способу вчинення злочину приймав самостійно та не виконував чиїхось вказівок. Ці твердження є позицією обвинуваченого і надалі оцінюватимуться судом разом з іншими доказами у справі.

    Одним із перших процесуальних питань під час засідання стало продовження запобіжного заходу. Прокурор Тарас Ковальчук звернувся до суду з клопотанням залишити Сцельнікова під вартою ще на 60 діб без можливості внесення застави. Сторона обвинувачення наголосила, що ризики, які були підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, не зникли.

    Клопотання підтримали представник потерпілих Юрій Зошій та дружина загиблого Уляна Парубій. Вони зазначили, що підстав для зміни запобіжного заходу не існує, оскільки триває дослідження доказів, а справа ще далека від завершення. Після наради колегія суддів погодилася з аргументами сторони обвинувачення та постановила продовжити Михайлу Сцельнікову тримання під вартою ще на 60 діб без права внесення застави.

    Після вирішення питання про запобіжний захід суд перейшов до дослідження письмових і відеодоказів. Першим переглянули відеозапис огляду автомобіля Сцельнікова, який перебував у гаражному кооперативі.

    Обвинувачений підтвердив, що на записі зафіксовані його автомобіль та гараж, однак заявив, що перегляд відео є, на його думку, зайвим.

    Він навіть звернувся до суддів із закликом не витрачати час на демонстрацію матеріалів, заявивши, що не заперечує належність майна та вважає перегляд відеозаписів марною тратою часу й коштів платників податків.

    Наступним суд дослідив відео обшуку квартири у Львові, яку орендував Сцельніков. Саме під час цього обшуку правоохоронці вилучили значну кількість речових доказів, які, за версією слідства, можуть мати значення для кримінального провадження.

    За інформацією прокуратури, серед вилученого були боєприпаси, глушник до вогнепальної зброї, розчинник, блокнот із записами, мобільний телефон, SIM-карта, одяг і взуття, а також радянські нагороди із символікою СРСР. Усі ці предмети долучені до матеріалів справи та досліджуються судом у встановленому законом порядку.

    Під час слухання Сцельніков також попросив суд не викликати для допиту власницю квартири, яку він орендував у Львові. За його словами, жінка не має жодного стосунку до інкримінованого йому злочину, а тому її участь у процесі є недоцільною.

    Окрім цього, судді переглянули відеозапис обшуку приватного будинку у селі Колодіївка Хмельницької області, де після спецоперації правоохоронці затримали підозрюваного менш ніж через дві доби після вбивства. На записі серед іншого було продемонстровано нагрудний знак “За взятие Будапешта”, а також інші вилучені речі. Пізніше суд дослідив відео зі зняття відбитків пальців із ще одного автомобіля, який належав Сцельнікову.

    Розгляд справи триває вже кілька місяців. Під час попередніх засідань суд заслуховував сторони процесу, вирішував процесуальні питання, а також поступово переходив до дослідження доказової бази. Зокрема, у травні обвинувачений визнав провину за окремими епізодами обвинувачення, однак суд продовжує повний розгляд усіх матеріалів кримінального провадження.

    Нагадаємо, Андрія Парубія було вбито 30 серпня у Львові. За даними слідства, нападник, переодягнений у форму кур’єра служби доставки, підійшов до політика на вулиці та здійснив приблизно вісім пострілів. Від отриманих поранень Парубій загинув на місці. Після нападу кілер залишив місце злочину на електровелосипеді, використовуючи маскування під кур’єра Glovo. Уже менш ніж за дві доби правоохоронці встановили місцеперебування підозрюваного та затримали його на території Хмельницької області.

    Після затримання Михайлу Сцельнікову повідомили про підозру, а згодом прокуратура змінила правову кваліфікацію провадження. Наразі він обвинувачується, зокрема, за статтею 112 Кримінального кодексу України — посягання на життя народного депутата України у зв’язку з його державною діяльністю, а також за статтею 263 КК України щодо незаконного поводження зі зброєю. Санкція статті 112 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від десяти до п’ятнадцяти років або довічне ув’язнення.

    Водночас відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Судовий розгляд справи триває.

  • Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    АТ «Українська оборонна промисловість» застосувало кадрові рішення щодо керівників двох державних підприємств після трагедії у Вишневому Київської області. За попередніми результатами внутрішньої перевірки та матеріалами слідства, посадовці допустили порушення вимог щодо безпечного розміщення і зберігання боєприпасів поблизу житлової забудови.

    Крім керівників підприємств, посад могли позбутися й інші працівники, чиї рішення або бездіяльність перевіряють у межах кримінального провадження. Окремо вивчається робота заступників директорів, відповідальних за безпеку.

    В «Українській оборонній промисловості» заявили, що співпрацюють зі Службою безпеки України та іншими правоохоронними органами, передають необхідну документацію і розпочали перевірку правил поводження із засобами ураження на всіх підприємствах товариства.

    Що вирішили в Укроборонпромі

    Після перших висновків щодо причин масштабних наслідків російської атаки керівництво оборонного товариства застосувало дисциплінарні заходи до очільників двох підприємств. У повідомленнях медіа йдеться про їхнє звільнення або відсторонення від виконання обов’язків, однак офіційний повний текст кадрових наказів і прізвища посадовців публічно не оприлюднювалися.

    У компанії наголосили, що дотримуються принципу невідворотності відповідальності та не обмежуватимуться лише кадровими рішеннями. Якщо слідство встановить склад кримінального правопорушення, посадовці відповідатимуть у передбаченому законом порядку.

    «Наш обов’язок — зробити все можливе, щоб подібне більше ніколи не повторилося», — наголосили в оборонному товаристві.

    Водночас сам факт звільнення або відсторонення не означає автоматичного доведення кримінальної вини. Остаточну правову оцінку діям посадовців мають надати слідчі, прокурори та суд.

    Що встановило слідство

    Президент Володимир Зеленський 11 липня повідомив, що керівники двох державних підприємств діяли всупереч законодавству, рішенню Ставки верховного головнокомандувача та власним посадовим обов’язкам.

    За словами глави держави, перший заступник керівника СБУ Олександр Поклад доповів про осіб, які допустили розміщення складів зі зброєю та боєприпасами у Вишневому неподалік житлових будинків.

    Зеленський наголосив, що існувала пряма заборона на таке зберігання, закріплена як нормативними вимогами, так і рішеннями Ставки. Попри це, відповідальні посадовці не забезпечили перенесення небезпечних запасів у визначені для цього місця.

    Президент також повідомив, що слідство перевіряє діяльність заступників керівників, які відповідали за безпеку, та інших посадових осіб. Йдеться не лише про тих, хто безпосередньо підписував документи, а й про працівників, які мали контролювати виконання правил та повідомляти про небезпечні порушення.

    Чому наслідки удару були такими масштабними

    У ніч проти 6 липня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну. Під ударом опинилися Київ і Київська область, а у Вишневому після влучання виникла пожежа та почалася вторинна детонація боєприпасів.

    Пізніше Зеленський підтвердив, що здетонував склад, який належав одному з підприємств «Укроборонпрому». Президент назвав ситуацію жахливою та повідомив про відкриття кримінального провадження.

    Саме вторинні вибухи суттєво збільшили зону руйнувань. Через ризик повторної детонації з небезпечної території евакуювали сотні людей, а рятувальники працювали на десятках локацій.

    За даними Київської обласної влади, унаслідок атаки та подальших вибухів у Вишневому загинули дев’ятеро людей. Також повідомлялося про десятки постраждалих.

    Міністерство розвитку громад і територій повідомляло про пошкодження 280 житлових будинків: 253 приватних і 27 багатоквартирних. Площа зруйнованої або пошкодженої житлової забудови сягнула приблизно 13 гектарів.

    Об’єкт не підпорядковувався ЗСУ

    Одразу після трагедії у соціальних мережах поширювалися припущення, що склад міг належати військовій частині або безпосередньо Збройним силам України.

    У Генеральному штабі ЗСУ це заперечили. Там заявили, що об’єкт, на території якого відбувалася детонація, не належав до сфери управління та не підпорядковувався Збройним силам.

    Згодом президент уточнив, що йдеться про склад одного з підприємств, які входять до структури «Української оборонної промисловості».

    Це стало однією з причин початку окремої перевірки не лише обставин зберігання у Вишневому, а й системи внутрішнього контролю всередині всього оборонного товариства.

    Перевірятимуть усі оборонні підприємства

    Після трагедії АТ «Українська оборонна промисловість» розпочало комплексну перевірку дотримання вимог безпеки під час зберігання зброї, боєприпасів та інших засобів ураження на підприємствах товариства.

    Особливу увагу мають приділити розташуванню складів відносно житлової забудови, технічному стану приміщень, наявності укриттів, протипожежному захисту, обліку небезпечної продукції та виконанню рішень органів військового управління.

    Зеленський наголосив, що в Україні визначені належні місця для зберігання зброї й боєприпасів, які розташовані на безпечній відстані від житлових будинків. Тому нехтування цими вимогами не може пояснюватися відсутністю альтернативних майданчиків.

    Президент також заявив, що контроль за директорами та внутрішніми процесами в «Укроборонпромі» має бути посилений. До структури товариства входять десятки підприємств, тому порушення на одному об’єкті може свідчити про необхідність ширшого аудиту всієї системи безпеки.

    Хто може понести кримінальну відповідальність

    Правоохоронці мають встановити повний ланцюг ухвалення рішень: хто дозволив розміщення складу, хто відповідав за його безпечну експлуатацію, хто контролював дотримання нормативів і хто знав про порушення, але не вжив заходів.

    Окремо перевірятимуть, чи отримували керівники приписи перенести боєприпаси, чи доповідали вони про реальні умови зберігання та чи виконували рішення Ставки.

    Кримінальна кваліфікація справи у відкритих повідомленнях поки повністю не деталізована. Залежно від установлених обставин, слідство може оцінювати дії посадовців як службову недбалість, порушення правил поводження зі зброєю або інші правопорушення, що спричинили тяжкі наслідки.

    Проте навіть якщо порушення правил зберігання підтвердиться, безпосередню відповідальність Росії за атаку це не скасовує. Саме російський удар спричинив пожежу й подальшу детонацію. Водночас українські слідчі з’ясовують, чому небезпечний об’єкт узагалі перебував поруч із житловим масивом і чому встановлені заборони не були виконані.

    На відбудову Вишневого виділять понад 3 млрд грн

    Кабінет Міністрів вирішив спрямувати з резервного фонду державного бюджету близько 3,04 млрд грн на ліквідацію наслідків трагедії у Вишневому.

    Кошти мають використати на компенсації постраждалим, ремонт будинків, відновлення інженерних мереж, соціальної інфраструктури та інших пошкоджених об’єктів.

    Президент наголосив, що відбудова повинна проходити якомога швидше. Водночас держава має не лише компенсувати наслідки, а й усунути причини, які зробили руйнування настільки масштабними.

    Кадрові рішення щодо керівників двох підприємств стали першим кроком. Далі очікуються результати кримінального розслідування, повна перевірка оборонних об’єктів і посилення контролю за зберіганням боєприпасів поблизу населених пунктів.

  • 19 мільйонів на премії: екскерівнику Укрпатенту оголосили підозру

    19 мільйонів на премії: екскерівнику Укрпатенту оголосили підозру

    Колишньому керівнику державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», відомого як «Укрпатент», повідомили про підозру у службовій недбалості. За версією правоохоронців, посадовець протягом більш ніж року погоджував накази про преміювання працівників без належних правових підстав. Загальна сума виплат, які слідство вважає необґрунтованими, перевищила 19 мільйонів гривень.

    Розслідування проводять за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури Києва. Правоохоронці стверджують, що порушення відбувалися з листопада 2022 року до грудня 2023-го. У цей період керівник підприємства підписував документи про нарахування додаткових виплат, не забезпечуючи належної перевірки їхньої законності, відповідності внутрішнім положенням та фінансового обґрунтування.

    Дії посадовця кваліфікували за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки. У разі доведення вини йому загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі, заборона обіймати певні посади або займатися визначеною діяльністю строком до трьох років, а також штраф.

    Водночас повідомлення про підозру не означає визнання людини винною. Остаточне рішення може ухвалити лише суд після розгляду доказів сторін.

    Як нараховували премії

    За матеріалами слідства, окремі працівники підприємства отримували премії у розмірі до 100% посадового окладу. Проблема, за твердженням прокуратури, полягала не в самому факті преміювання, а в тому, що підстави для таких виплат не відповідали внутрішнім документам підприємства.

    Премія є додатковою частиною зарплати, яку можуть нараховувати за конкретні результати роботи, виконання особливо важливих завдань, інтенсивність праці або інші показники, визначені колективним договором і положенням про оплату праці. Керівник державного підприємства повинен перевіряти, чи відповідають подані документи цим правилам і чи має установа законні фінансові підстави для витрат.

    Слідчі вважають, що колишній очільник «Укрпатенту» систематично не виконував цей обов’язок. У результаті протягом приблизно 14 місяців працівникам виплатили понад 19 мільйонів гривень премій, які правоохоронці називають безпідставними.

    У повідомленнях медіа також згадується, що йшлося про виплату підвищених або фактично подвійних премій. Однак точна кількість працівників, які отримували гроші, суми окремих нарахувань та посадові особи, які готували накази, офіційно не розкриваються. Ці обставини мають встановити під час подальшого розслідування.

    Хто керував Укрпатентом у цей період

    У публічному повідомленні прокуратури ім’я підозрюваного не називають. Водночас, за даними відкритих декларацій, у 2022–2023 роках обов’язки генерального директора державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» виконував Сергій Марченков.

    У декларації перед звільненням зазначено, що він працював виконувачем обов’язків генерального директора «Укрпатенту» до 22 грудня 2023 року. Саме цей період частково збігається з часовими межами, вказаними слідством.

    Проте офіційні органи поки не назвали прізвище підозрюваного у своїх відкритих повідомленнях. Тому ототожнення фігуранта з конкретною людиною ґрунтується на інформації про керівництво підприємства у відповідний період, а не на прямому підтвердженні прокуратури.

    Сергія Марченкова призначили виконувачем обов’язків генерального директора «Укрпатенту» у 2022 році. У цей час в Україні тривало реформування системи управління інтелектуальною власністю та передання частини функцій новоствореному Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій.

    Хто розслідує справу

    Досудове розслідування здійснюють слідчі управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечують співробітники Головного управління Служби безпеки України у Києві та Київській області.

    Чому розслідуванням займається саме поліція в метрополітені, у відкритих повідомленнях не пояснюється. Такі підрозділи можуть розслідувати не лише правопорушення безпосередньо у столичній підземці, якщо провадження передано їм за підслідністю або відповідним рішенням керівництва.

    Прокурори мають встановити, хто готував проєкти наказів, на яких документах ґрунтувалися премії, хто погоджував фінансові виплати та чи могли інші посадові особи бути причетними до можливих порушень.

    Також слідству належить з’ясувати, чи можна повернути кошти державному підприємству. У разі направлення обвинувального акта до суду прокуратура може заявити цивільний позов про відшкодування завданих збитків або ініціювати арешт майна підозрюваного для забезпечення такого відшкодування.

    Що означає службова недбалість

    Службова недбалість передбачає невиконання або неналежне виконання посадовцем своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них. Для кримінальної відповідальності слідство повинно довести не лише сам факт помилки чи неправильного рішення, а й наявність конкретних службових обов’язків, які особа мала виконати.

    Правоохоронцям також необхідно встановити причинний зв’язок між діями або бездіяльністю керівника та збитками у понад 19 мільйонів гривень. Окремо має бути підтверджено, що наслідки справді досягли встановленого законом рівня тяжких.

    Захист підозрюваного може заперечувати розрахунок збитків, стверджувати, що премії були передбачені внутрішніми документами, або доводити, що рішення ухвалювали колегіально та на підставі матеріалів, підготовлених іншими працівниками.

    Саме тому на цьому етапі коректно говорити про версію слідства, а не про доведене незаконне розпорядження коштами.

    Чим займається Укрпатент

    «Український інститут інтелектуальної власності» тривалий час виконував функції, пов’язані з прийманням і розглядом заявок на торговельні марки, винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Підприємство забезпечувало проведення експертизи заявок, ведення відповідних баз даних та підготовку документів щодо правової охорони об’єктів інтелектуальної власності.

    Наприкінці 2022 року функції національного органу інтелектуальної власності передали Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій — IP офісу. Водночас «Укрпатент» не припинив існування миттєво, а проходив процес організаційної трансформації та передання повноважень.

    Саме в цей перехідний період, за версією слідства, відбувалися спірні преміювання. Це може стати важливою частиною справи, оскільки правоохоронці повинні перевірити, які внутрішні документи діяли на підприємстві після зміни його функцій, хто контролював фонд оплати праці та з яких надходжень фінансували виплати.

    Чому сума вважається тяжкими наслідками

    Понад 19 мільйонів гривень — це сукупний розмір премій, які прокуратура вважає виплаченими без достатніх правових підстав. Йдеться не обов’язково про привласнення грошей самим керівником. Склад службової недбалості полягає в тому, що через неналежне виконання ним обов’язків підприємство могло втратити значну суму.

    Це відрізняє справу від проваджень про розтрату чи заволодіння державними коштами, де слідство має довести умисел та особисту зацікавленість підозрюваного або інших учасників. У цьому випадку правоохоронці наразі говорять саме про недбалість, а не про організовану схему привласнення.

    Тому твердження, що екскерівник особисто «роздав» або «вкрав» 19 мільйонів гривень, є спрощенням. За версією прокуратури, він погоджував накази, через які кошти були виплачені працівникам підприємства без належних підстав.

    Що буде далі

    Найближчим часом слідство може звернутися до суду з клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Його вид залежатиме від позиції прокуратури, ризиків впливу на свідків, можливості переховування та інших обставин.

    Правоохоронці також мають провести фінансові експертизи, допитати працівників і колишніх посадовців підприємства, дослідити накази про преміювання, табелі, розрахункові документи та положення про оплату праці.

    Після завершення слідства прокурори вирішуватимуть, чи достатньо доказів для передання справи до суду. Якщо обвинувальний акт буде направлений, суд повинен встановити, чи справді премії були незаконними, чи мав керівник можливість запобігти виплатам та чи спричинили його рішення тяжкі наслідки.

    Наразі екскерівник «Укрпатенту» має статус підозрюваного і, відповідно до презумпції невинуватості, не може вважатися винним, доки його провину не підтвердить обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили.