Golosnovinua.com

Позначка: Семен Кривонос

  • Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка, який після виїзду з України у службове відрядження не повернувся до Києва, журналісти знайшли в Австрії. За даними розслідування Михайла Ткача для «Української правди», Кравченко разом із дружиною Олександрою нещодавно з’явився в австрійському Центральному реєстрі реєстрації місця проживання — Zentrales Melderegister, або ZMR. У документах обом вказали одну й ту саму основну адресу у Відні.

    Історія виглядає особливо показово на тлі того, як Кравченко залишав Україну. У ніч проти 14 вересня він перетнув кордон через пункт пропуску Шегині. За інформацією джерел УП у правоохоронних органах, ексгенпрокурор їхав Mercedes V-Class разом із водієм, який займається міжнародними пасажирськими перевезеннями. Журналісти стверджують, що авіаквитків із Польщі Кравченко не купував, тож до кінцевої точки маршруту він міг добиратися автомобілем.

    Формально виїзд пояснювали п’ятиденним відрядженням до Франції. За даними медіа, наказ Кравченко підписав собі сам ще 13 вересня, коли залишався генеральним прокурором. Офіційним приводом називалася участь у заходах Парламентської асамблеї Ради Європи, однак у ПАРЄ журналістам повідомляли, що його участь у відповідному засіданні програмою не передбачалась. Термін відрядження завершився 18 вересня, але 21 вересня на роботу Кравченко вже не вийшов.

    За кілька годин до перетину кордону Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. НАБУ та САП публічно відкинули претензії Кравченка і називали його дії продовженням конфлікту навколо антикорупційних органів. При цьому важлива юридична деталь: станом на момент появи нинішнього розслідування сам Кравченко не мав публічно підтвердженого статусу підозрюваного у справі «Карфаген». Reuters також зазначав, що Кравченку обвинувачення не висували, а сам він заперечував будь-яку причетність до ймовірного прикриття шахрайських колцентрів.

    15 вересня президент Володимир Зеленський офіційно звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Відповідний указ №932/2026 містить лише формулювання про звільнення. За день до цього президент окремим указом відсторонив його від посади.

    «Ненька інфо» ще 14 вересня писала про обставини його нічного виїзду: Нічна втеча на службовому авто: генпрокурор Кравченко виїхав з України після гучних звинувачень проти керівництва НАБУ та САП

    Тоді ж навколо Кравченка вже активно циркулювала версія про те, що кінцевою точкою маршруту може стати саме Австрія. «Ненька інфо» окремо писала про припущення депутатки Вікторії Сюмар щодо можливого оформлення притулку в Австрії, однак на той момент незалежного підтвердження цього не було. Сам Кравченко про намір просити притулок публічно не повідомляв, і австрійська влада також не оголошувала про отримання відповідної заяви.

    Тепер з’явився значно конкретніший слід — австрійський реєстр.

    За даними УП, поточним основним місцем проживання Руслана та Олександри Кравченків у ZMR зазначено Jordangasse 7/12 у першому районі Відня, тобто фактично в історичному центрі міста. Саме ці довідки журналісти називають головним доказом того, що подружжя перебуває або принаймні реєструє свою присутність у столиці Австрії.

    Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії Після «Карфагена» — Відень: журналісти знайшли Кравченка в Австрії

    Але найцікавіша деталь з’явилася після перевірки самої адреси.

    Як з’ясувала «Українська правда», квартира №12 за Jordangasse 7 — це не звичайне житлове приміщення, а офіс компанії CS Corporate Services GmbH. Компанія надає послуги з доміциляції, тобто реєстрації юридичних адрес для компаній, секретарського й управлінського обслуговування, а також продажу вже готових зареєстрованих компаній. За цією ж адресою значаться десятки різних юридичних осіб.

    Саме через це журналісти ставлять питання, чи є вказана адреса реальним місцем проживання Кравченків.

    УП припускає, що використання такої адреси могло дозволити не розкривати фактичне місце проживання подружжя у Відні. Водночас це саме версія журналістів: публічних пояснень Кравченка щодо реєстрації за цією адресою наразі немає, так само немає рішення австрійських органів про будь-яке порушення ним місцевого законодавства.

    Олександра Кравченко виїхала з України ще раніше за чоловіка — 12 вересня. За даними джерел УП, вона пішки перетнула кордон із Молдовою через Паланку, а наступного дня виїхала через молдовсько-румунський кордон на Mercedes. Журналісти також не виявили інформації про придбання нею авіаквитків, через що припускають, що до Австрії вона могла доїхати автомобілем.

    Таким чином, маршрути подружжя були різними, але, за даними австрійського реєстру, зрештою вони опинилися в одному місті.

    Уся ця історія відбувається на тлі масштабної операції НАБУ і САП «Карфаген», пов’язаної з ймовірним прикриттям шахрайських колцентрів окремими посадовцями Офісу генерального прокурора.

    «Ненька інфо» детально писала про оприлюднені антикорупційними органами матеріали: Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських колцентрів посадовцями ОГП

    Сам Кравченко після розголосу публічно заперечував причетність до можливого прикриття незаконних колцентрів. Згадки про нього в чужих розмовах, за його позицією, не доводять участі в будь-якому злочині. Цю обставину важливо враховувати, оскільки матеріали журналістських розслідувань і оперативні записи не є обвинувальним вироком.

    Окремий резонанс викликало майно родини Кравченка. «Ненька інфо» раніше писала про будинок у Козині та 6,5 млн грн доходів дружини ексгенпрокурора, які аналізував Центр протидії корупції на тлі справи «Карфаген».

    Будинок у Козині та 6,5 млн грн дружини: ЦПК знайшов нову деталь у справі Кравченка

    Ще раніше «Ненька інфо» повідомляла, що навколо Кравченка могли готуватися жорсткі кроки у відповідь на дії НАБУ і САП, зокрема йшлося про повідомлення ЗМІ щодо можливого стеження за представниками антикорупційних структур. І ці твердження також залишалися журналістською інформацією, а не встановленими судом фактами.

    Окремої обережності потребує тема можливої екстрадиції.

    У матеріалі УП Австрія описується як складна юрисдикція для повернення українських фігурантів. Але говорити, що Австрія взагалі не видає підозрюваних Україні, було б неточно. Австрія та Україна є сторонами Європейської конвенції про видачу, а австрійські суди розглядають українські запити індивідуально. Наприклад, у 2025 році ДБР повідомляло, що австрійський суд мав розглядати питання про екстрадицію колишнього генерала СБУ в Україну.

    Водночас практика справді показує, що такі процедури можуть бути складними і тривалими. Найвідоміший приклад — Дмитро Фірташ, чию екстрадицію до США австрійський апеляційний суд остаточно заблокував у 2025 році після багаторічного процесу. Це, однак, не означає, що аналогічне рішення автоматично буде ухвалено в будь-якій іншій справі.

    А у випадку Кравченка питання екстрадиції наразі взагалі передчасне: для цього потрібні відповідні процесуальні рішення в Україні, міжнародний запит і окремий розгляд австрійською стороною. Публічно підтвердженої підозри Кравченку в «Карфагені» станом на цей момент немає.

    Отже, нові дані дозволяють говорити про кілька встановлених речей. Кравченко залишив Україну 14 вересня, офіційно був звільнений із посади 15 вересня, до Києва після завершення заявленого відрядження не повернувся, а в австрійському реєстрі з’явилася його реєстрація разом із дружиною у Відні. Адреса, яку вони зазначили як основне місце проживання, веде до офісу компанії, що спеціалізується на корпоративному сервісі.

    Історія, яка починалася як п’ятиденне службове відрядження до Франції, тепер перетворилася на значно більший політико-правовий сюжет: колишнього генпрокурора шукають уже не в Парижі, а слід його документів веде просто до центру Відня.

  • Кравченко готує собі притулок в Австрії? Сюмар заявила про можливий план ексгенпрокурора

    Кравченко готує собі притулок в Австрії? Сюмар заявила про можливий план ексгенпрокурора

    Навколо колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка виникла нова гучна версія. Народна депутатка Вікторія Сюмар заявила, що його останні публічні дії можуть бути спрямовані на формування аргументів для отримання політичного захисту в Австрії. За її словами, Кравченко нібито готується до можливого майбутнього спору щодо екстрадиції та може переконувати іноземний суд, що в Україні йому загрожують політичне переслідування і помста.

    Водночас важливо відразу зазначити: публічних підтверджень того, що Кравченко вже звернувся по притулок в Австрії або перебуває там, станом на 15 вересня немає. Це твердження наразі є оцінкою Вікторії Сюмар, оприлюдненою у Facebook.

    Сюмар пов’язала свою версію з активними публічними заявами Кравченка останніх днів. Вона припускає, що ексгенпрокурор може збирати матеріали, які в майбутньому дозволять йому доводити в іноземній юрисдикції політичний характер можливого кримінального переслідування.

    На тлі цієї заяви увагу привертає вже підтверджений факт: Кравченко дійсно залишив Україну. За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, у ніч на 14 вересня він перетнув державний кордон на службовому автомобілі приблизно о 2:30. Попередньо повідомлялося, що підставою для виїзду стало службове відрядження.

    Сам Кравченко виїзд не заперечував. Він заявив, що перебуває за кордоном у відрядженні та планує зустрічі з міжнародними партнерами, яким хоче представити свою оцінку ситуації навколо НАБУ і САП. За даними джерел «Української правди», на момент цієї заяви він перебував у Литві.

    Ця деталь принципова, адже вона не підтверджує версію про Австрію. Відкриті джерела, які вдалося знайти станом на 15 вересня, підтверджують лише перебування Кравченка за межами України та повідомлення про Литву як його місце перебування. Даних про подання заяви на притулок до австрійських органів, початок відповідної процедури або судовий процес щодо екстрадиції немає.

    Скандал навколо Кравченка різко загострився після розслідування НАБУ і САП та операції «Карфаген». 7 вересня він подав заяву про відставку. У матеріалах справи, про які повідомляли українські медіа, Кравченко та його перша заступниця Марія Вдовиченко згадуються у контексті негласних слідчих дій.

    Сам Кравченко провину або причетність до незаконних дій заперечує.

    Перед виїздом за кордон конфлікт між тодішнім генпрокурором та антикорупційними органами перейшов у відкриту фазу. Кравченко заявив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Він звинуватив керівника Бюро у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    Крім того, Кравченко заявив, що НАБУ і САП під час слідчих дій нібито отримали доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо працівників антикорупційних органів і таким чином намагалися заблокувати процесуальні рішення.

    НАБУ та САП категорично відкинули ці звинувачення.

    В антикорупційних органах заявили, що директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручали жодної підозри, а твердження Кравченка розцінили як продовження системної атаки на незалежність НАБУ і САП. Також у відомствах заперечили твердження про незаконне вилучення кримінальних проваджень.

    Саме цей конфлікт тепер став одним із аргументів для версії Сюмар. На її думку, різкі заяви Кравченка про антикорупційні органи можуть у майбутньому використовуватися для формування образу посадовця, якого нібито переслідують через його професійну діяльність.

    Однак це лише припущення.

    Для отримання міжнародного захисту недостатньо самого твердження про політичне переслідування. Таке рішення ухвалюють компетентні органи конкретної держави на підставі заяви особи, документів, обставин справи та оцінки того, чи існує реальний ризик переслідування у країні походження.

    Наразі немає інформації, що така процедура щодо Кравченка розпочалася в Австрії.

    Паралельно політична кар’єра Кравченка в Україні фактично завершилася. Президент Володимир Зеленський 14 вересня відсторонив його від посади генерального прокурора на час дії воєнного стану. Відповідний указ був оприлюднений на сайті президента.

    До Верховної Ради також надійшло президентське подання про надання згоди на звільнення Кравченка. У парламенті зареєстрували проєкт постанови №16064.

    Президент напередодні публічно закликав депутатів невідкладно підтримати відставку генпрокурора. На тлі протистояння Кравченка з НАБУ та САП Зеленський дав зрозуміти, що не бачить можливості для його подальшого перебування на посаді.

    Міжнародні агентства також звернули увагу на ситуацію. Reuters писав, що відставка Кравченка відбувається на тлі нового загострення конфлікту між правоохоронними та антикорупційними структурами України, що особливо чутливо в умовах руху країни до ЄС і залежності від міжнародної підтримки. Водночас агентство наголошувало, що самому Кравченку на той момент офіційних кримінальних звинувачень не висували.

    Це важлива деталь і в контексті припущень про майбутню екстрадицію. Щоб говорити про реальну процедуру екстрадиції, має існувати конкретне кримінальне провадження, відповідний процесуальний статус особи та офіційний міжнародний запит. Даних про те, що Австрія вже отримала такий запит щодо Кравченка, у відкритих джерелах немає.

    Не підтверджено також, що правоохоронні органи України оголосили його в міжнародний розшук.

    Водночас обставини його виїзду продовжують викликати питання.

    «Українська правда» повідомляла, що Кравченко перетнув кордон на службовому автомобілі. Спочатку джерела говорили про відрядження до Литви. Пізніше видання опублікувало копію наказу, згідно з яким генпрокурор відрядив себе до Парижа на п’ять днів для участі у слуханнях ПАРЄ щодо українських дітей. При цьому журналісти зазначали, що у програмі заходу серед заявлених спікерів його не було.

    Центр протидії корупції висунув ще жорсткішу версію, заявивши, що Кравченко нібито підписав підозру директору НАБУ в обмін на можливість залишити Україну. Це твердження ЦПК, а не встановлений слідством факт. Інтерфакс-Україна прямо зазначав, що на момент публікації не мав офіційного підтвердження цієї інформації.

    Тому зараз навколо історії існують одразу кілька рівнів інформації.

    Підтверджено, що Кравченко подав у відставку, виїхав за кордон, публічно атакував керівництво НАБУ та заявив про підписану підозру Кривоносу. Підтверджено також його відсторонення президентом та запуск парламентської процедури звільнення.

    За даними журналістських джерел, він залишив Україну на службовому автомобілі та після виїзду перебував у Литві.

    Натомість твердження про те, що Кравченко вже працює над отриманням статусу політичного біженця саме в Австрії, наразі походить від Вікторії Сюмар і незалежного підтвердження не має.

    Сам Кравченко публічно про намір просити притулок в Австрії не повідомляв.

    Австрійська влада також не оголошувала про отримання відповідної заяви.

    Тому подавати це як встановлений факт було б передчасно.

    Разом із тим сама версія Сюмар може пояснювати політичну логіку останніх заяв ексгенпрокурора: якщо надалі проти нього буде відкрито провадження і постане питання повернення до України, публічні твердження про конфлікт з антикорупційними органами теоретично можуть стати частиною його аргументації про нібито політичну мотивацію переслідування.

    Але чи справді Кравченко йде саме цим шляхом, можна буде стверджувати лише після появи документального підтвердження — заяви самого ексгенпрокурора, інформації від австрійської влади або офіційних матеріалів майбутньої процедури.

    Поки ж найгучніша частина цієї історії залишається не фактом, а політичною версією.

  • Підозра поштою, записи скасовані: новий поворот у конфлікті Кравченка з НАБУ

    Підозра поштою, записи скасовані: новий поворот у конфлікті Кравченка з НАБУ

    Офіс Генерального прокурора спростував інформацію про повідомлення про підозру директору Національного антикорупційного бюро України Семену Кривоносу, яку раніше поширив Руслан Кравченко. У відомстві заявили про відсутність правових підстав для такого процесуального рішення та скасування відповідних відміток у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Відсторонений генпрокурор продовжує наполягати на законності своїх дій і посилається на поштові документи.

    У повідомленні Офісу генпрокурора зазначено, що в межах відповідного кримінального провадження жодній особі, зокрема керівнику антикорупційного органу, не повідомляли про підозру в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. Відомство також наголосило, що правових підстав для цього немає. Оприлюдненим заявам про підозру в ОГП дали однозначну оцінку, назвавши їх позбавленими юридичного сенсу.

    Саме після цього, за поясненням прокуратури, відмітки про повідомлення про підозру в ЄРДР скасували. Водночас у короткій заяві відомства не наведено докладного обґрунтування щодо кожного документа, який публікував Кравченко. Також повідомлення не містить заяви про закриття всього кримінального провадження: йдеться саме про відмітки, пов’язані з підозрою.

    Кравченко зі свого боку стверджує, що документ був складений, особисто підписаний ним та направлений у передбачений законом спосіб. На підтвердження своєї позиції він оприлюднив файли з найменуванням вкладення, сумою оголошеної цінності та квитанцією. Згодом у його Telegram-каналі з’явилося окреме повідомлення про те, що підозра прямує до отримувача.

    У дописі з поштовими документами Кравченко також заявив про нібито спробу домогтися скасування підозри через звернення до керівництва Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора. За його версією, такі дії мали ознаки політичного втручання. Він наполягає, що належно направлений процесуальний документ не може втратити силу через неформальні домовленості.

    У цьому повідомленні Кравченко назвав Олександра Абакумова. Поширене в окремих переказах згадування народного депутата Олександра Бакумова не відповідає тексту його допису. Водночас сама заява про тиск залишається твердженням Кравченка: оприлюднення такого звинувачення не є незалежним підтвердженням описаних ним подій.

    Публічне протистояння загострилося після ранкової заяви Кравченка 14 вересня. Тоді він повідомив, що підписав підозри директору НАБУ та людині, яку назвав близькою до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Надалі у своєму каналі він розміщував відеозвернення та матеріали, якими обґрунтовував претензії до антикорупційних органів. Керівники НАБУ та САП заявили, що про підозри дізналися з Telegram.

    Антикорупційні органи відреагували спільною позицією. У заяві, опублікованій НАБУ, вони розцінили дії генпрокурора як продовження системної атаки на їхню незалежність. На момент оприлюднення повідомлення, за даними Бюро, Семену Кривоносу офіційно не вручили жодної підозри. Заяви Кравченка в НАБУ та САП охарактеризували як публічні, а не процесуальні.

    Окремо відомства заперечили твердження щодо нібито вилучення НАБУ кримінальних проваджень, про які говорив генпрокурор. Вони також наголосили, що не вимагають недоторканності для своїх працівників або інших осіб. Таким чином, їхня відповідь стосувалася одночасно процедури повідомлення про підозру, звинувачень у діях із матеріалами справ та ширших заяв про діяльність антикорупційної системи.

    На тлі цих подій президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка від посади генерального прокурора. Відповідний указ №905/2026 датований 14 вересня. У документі зазначено, що рішення ухвалено відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

    Указ містить рішення саме про відсторонення від посади. Раніше Кравченко повідомив про подання заяви про відставку. Ці обставини важливо розрізняти, адже оприлюднений президентський документ не є текстом рішення про остаточне звільнення. Сам Кравченко заявляє, що кадрові рішення щодо нього не спростовують викладених ним претензій до керівника НАБУ та не звільняють останнього від необхідності відповісти на поставлені запитання.

    Конфлікт розгортається на тлі розслідування щодо можливого прикриття шахрайських колцентрів за участю представників прокуратури. Як раніше повідомляла «Ненька інфо», НАБУ та САП оприлюднили аудіозаписи в межах операції «Карфаген». За версією слідства, учасники схеми отримували неправомірну вигоду за неперешкоджання роботі шахрайських колцентрів, а одержані кошти легалізовували через придбання майна та перекази на рахунки інших осіб.

    На початку розслідування в інформаційному просторі також з’явилися повідомлення про обшуки безпосередньо у генпрокурора. «Ненька інфо» писала, що Офіс генпрокурора спростував ці повідомлення. У заяві від 5 вересня відомство заперечило проведення обшуків у його робочих кабінетах або за місцем проживання.

    Кравченко, зі свого боку, відкинув звинувачення у причетності до прикриття колцентрів та оголосив про внутрішні перевірки. Він заявив, що не давав вказівок сприяти незаконній діяльності, а також повідомив про перевірку профільних підрозділів ОГП та проходження поліграфа працівниками, які займаються справами щодо колцентрів.

    Тепер до протистояння додалася суперечка щодо підозри директору НАБУ. Офіс генпрокурора заявляє про відсутність правових підстав для її повідомлення та скасування відповідних відміток у ЄРДР. Кравченко наполягає на законності підписання й направлення документа, тоді як НАБУ у своїй заяві заперечило офіційне вручення підозри Кривоносу.

  • Ескалація довкола антикорупційних органів: НАБУ спростувало заяви генпрокурора Кравченка про вручення підозри Кривоносу

    Ескалація довкола антикорупційних органів: НАБУ спростувало заяви генпрокурора Кравченка про вручення підозри Кривоносу

    Протистояння між керівництвом Офісу Генерального прокурора та незалежними антикорупційними інституціями досягло кульмінації. Національне антикорупційне бюро України офіційно спростувало інформацію, яку поширив очільник відомства Руслан Кравченко, щодо нібито вручення підозри директору НАБУ Семену Кривоносу.

    Реакція НАБУ та САП

    У пресслужбі НАБУ наголосили, що станом на поточний момент жодних офіційних підозр директору Бюро Семену Кривоносу не вручали. Саму ситуацію в антикорупційних відомствах розцінюють як пряму та безпрецедентну атаку на незалежність антикорупційної системи України.

    • Заява директора НАБУ: Сам Семен Кривонос назвав поширену інформацію та маніпуляції навколо свого імені сфальсифікованими, наголосивши на відсутності законних підстав для подібних обвинувачень.

    • Позиція САП: Керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також висловило підтримку колегам, наголошуючи на неприпустимості використання правоохоронних механізмів для тиску на інституції.

    Політичний контекст та наслідки

    Цей скандал розгорнувся на тлі оголошеної напередодні відставки генерального прокурора Руслана Кравченка, за яку Верховна Рада має голосувати під час найближчих засідань. Президент України Володимир Зеленський різко засудив такі дії прокуратури, зазначивши, що в умовах державного спротиву подібні кроки неприпустимі.

  • СБУ двічі не підтримала санкції проти «Юри Єнакіївського»: Кривонос розкрив деталі конфлікту

    СБУ двічі не підтримала санкції проти «Юри Єнакіївського»: Кривонос розкрив деталі конфлікту

    Національне антикорупційне бюро України двічі зверталося до Служби безпеки України щодо запровадження санкцій проти колишнього народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка, відомого як «Юра Єнакіївський». Однак перше звернення СБУ не підтримала, заявивши про недостатність підстав, а на повторне, за словами директора НАБУ Семена Кривоноса, станом на 10 серпня відповіді так і не надійшло.

    Про це Кривонос розповів під час пресконференції 10 серпня. Він уточнив, що йдеться про колишнього депутата-регіонала, якого журналіст «Української правди» Михайло Ткач нещодавно зафіксував у Монако. Іванющенко є фігурантом кримінального провадження НАБУ щодо ймовірного заволодіння земельними ділянками ринку «Столичний» у передмісті Києва.

    За словами Кривоноса, після першого звернення в СБУ відповіли, що не бачать достатніх підстав для застосування санкцій. Ця позиція була оприлюднена ще навесні. У відповіді Служби від 22 квітня зазначалося, що матеріали НАБУ нібито не містять достатньої інформації про завдання Іванющенком шкоди національній безпеці України. Водночас СБУ тоді залишила можливість повторного розгляду питання після доопрацювання матеріалів.

    Після цього НАБУ, за словами директора Бюро, доповнило інформацію. Кривонос заявив, що детективи звернули увагу на дані, які раніше, за його словами, сама СБУ наводила щодо Іванющенка, зокрема про його можливий зв’язок із 5-ю службою ФСБ Росії. Водночас це твердження наразі озвучене саме директором НАБУ, а не підтверджене окремою публічною заявою СБУ станом на 10 серпня.

    НАБУ також заявляло про інші обставини, які, на думку Бюро, можуть бути підставою для санкцій. Ще в березні детективи повідомляли, що встановили стійкі фінансові зв’язки Іванющенка з Росією. Йшлося, зокрема, про діяльність пов’язаних із ним компаній на території РФ та тимчасово окупованих територіях України, де ці структури, за даними слідства, сплачували податки до російського бюджету.

    Крім того, НАБУ повідомляло про встановлені факти використання Іванющенком російського паспорта та його зв’язки з особами, яких детективи пов’язують із фінансуванням збройних формувань та окупаційних адміністрацій держави-агресора. Саме ці матеріали Бюро використовувало, обґрунтовуючи необхідність застосування персональних обмежувальних заходів.

    Кривонос заявив, що після уточнення матеріалів повторне звернення до СБУ було подано, однак відповіді НАБУ досі не отримало. Директор Бюро публічно висловив нерозуміння, чому санкції щодо Іванющенка не запроваджують, якщо, за твердженням НАБУ, існують дані про російський паспорт, бізнес на окупованих територіях і зв’язки з російськими структурами.

    При цьому остаточне рішення про застосування санкцій ухвалюється не НАБУ і не одноосібно СБУ. Відповідно до українського законодавства, пропозиції щодо санкцій можуть подавати уповноважені державні органи, після чого їх розглядає Рада національної безпеки і оборони, а рішення вводиться в дію указом президента. СБУ регулярно виступає одним з ініціаторів таких рішень — наприклад, у травні 2026 року РНБО підтримала подані Службою пропозиції щодо чергового пакета персональних санкцій.

    Ситуація навколо санкцій відбувається паралельно з новим кримінальним провадженням щодо Іванющенка. У вересні 2025 року НАБУ і САП повідомили про підозри кільком особам у справі щодо земель ринку «Столичний». За даними слідства, навесні 2021 року на тлі корпоративного конфлікту за контроль над ринком могла бути реалізована схема виведення активів на підконтрольні структури.

    Йдеться про дев’ять земельних ділянок загальною площею близько 18 гектарів. Їхня вартість, за матеріалами справи, оцінювалася приблизно у 160 млн грн. Слідство вважає, що землю могли відчужити за допомогою удаваних правочинів на користь компаній, пов’язаних із учасниками схеми. Серед осіб, яких медіа ідентифікували у справі, — Іванющенко та київська забудовниця Владислава Молчанова.

    У жовтні 2025 року Вищий антикорупційний суд заочно обрав Іванющенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас судові рішення у цій справі надалі переглядалися, а історія із запобіжним заходом продовжилася у 2026 році.

    Окремий пласт справ навколо Іванющенка пов’язаний із його активами у Швейцарії. Ще в січні 2015 року український суд наклав арешт на понад 72 млн швейцарських франків, які зберігалися на рахунках, пов’язаних із колишнім депутатом. Тоді Генеральна прокуратура повідомляла, що ці кошти були заблоковані для забезпечення можливої майбутньої конфіскації.

    У 2018 році швейцарські суди відмовили структурам, пов’язаним з Іванющенком, у розмороженні цих коштів. Швейцарська сторона тоді зазначала, що можливе повернення грошей Україні залежатиме від результатів кримінальних проваджень та чинних судових рішень.

    У березні 2026 року ця історія отримала новий розвиток. За даними ZN.UA, НАБУ та САП проводили обшуки в судах і серед представників Офісу генерального прокурора, перевіряючи обставини рішень, які могли бути пов’язані зі спробами зняття арештів та закриття справ щодо Іванющенка. За інформацією джерел видання, приблизно 72 млн швейцарських франків на той момент усе ще залишалися заблокованими у Швейцарії.

    Сам Іванющенко залишив Україну ще наприкінці 2014 року. У 2015-му його оголошували в розшук, однак у наступні роки частину справ було закрито, а Інтерпол знімав його з міжнародного розшуку на підставі рішень українських судів. У 2017 році його також виключили із санкційного списку Європейського Союзу.

    У липні 2026 року журналіст «Української правди» Михайло Ткач знову зафіксував Іванющенка в Монако. За даними журналістського розслідування, ексдепутат перебував у Monte-Carlo Bay — одному з престижних комплексів князівства. На відео поруч із ним журналісти також ідентифікували людину, схожу на його давнього бізнес-партнера Івана Аврамова.

    Кривонос під час пресконференції використав ситуацію з Іванющенком і для критики взаємодії НАБУ із СБУ загалом. Він згадав кримінальне провадження щодо співробітника Бюро Руслана Магамедрасулова та заявив, що в НАБУ продовжують фіксувати те, що керівництво Бюро розцінює як тиск. Ці твердження є позицією директора НАБУ і потребують окремої оцінки в межах відповідних проваджень.

    Станом на 10 серпня 2026 року санкцій проти Юрія Іванющенка за новою ініціативою НАБУ не запроваджено. Перше звернення Бюро СБУ повернула через, на її думку, недостатність даних щодо загрози національній безпеці. Після цього НАБУ доповнило матеріали, посилаючись на російський паспорт, діяльність пов’язаного бізнесу в РФ та на окупованих територіях і на інші відомості, однак, за словами Кривоноса, відповіді на повторне звернення поки немає.

    На цьому тлі історія «Юри Єнакіївського» знову виходить далеко за межі земельної справи «Столичного». Йдеться одночасно про можливі російські зв’язки, багаторічні кримінальні провадження, десятки мільйонів швейцарських франків, заблокованих за кордоном, і питання, чому механізм українських санкцій досі не був застосований до одного з найвідоміших представників оточення Віктора Януковича.

  • DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    Гучний корупційний скандал навколо Енергоатом міг бути не лише антикорупційною історією, а й елементом політичного тиску на українське керівництво під час переговорів щодо можливого завершення війни. Про це йдеться у великому журналістському розслідуванні німецького видання DIE ZEIT під назвою “Attack from within”.

    Автори матеріалу звертають увагу на часовий збіг між появою перших масштабних публікацій про корупційні схеми в “Енергоатомі” та критично важливими міжнародними переговорами між Україною, США та Росією щодо потенційного мирного врегулювання війни. У статті припускається, що справа могла використовуватися як інструмент впливу на президента України Володимир Зеленський після його відмови підтримати запропонований американською стороною план завершення війни.

    За даними журналістів, восени США представили Києву 28-пунктний мирний план, який мав стати основою для подальших переговорів із Москвою. Однак у Києві окремі пункти документа сприйняли як неприйнятні та надто вигідні для Кремля. У матеріалі DIE ZEIT зазначається, що деякі положення виглядали так, “ніби їх писали у Москві”, а українська влада категорично відмовилася підтримувати документ у його запропонованому вигляді.

    Саме після цього, як стверджують автори розслідування, тема корупції в “Енергоатомі” почала стрімко виходити в міжнародний інформаційний простір, а деталі слідства — активно з’являтися у медіа.

    “Ця справа тісно пов’язана з мирними переговорами між Україною, Росією та США. Перші деталі корупційного скандалу навколо “Енергоатому” з’явилися саме тоді, коли восени США представили 28-пунктний план завершення війни. Цей список виглядав так, ніби його написали в Москві, і Зеленський навідріз відмовився його підписувати — після чого і вибухнув цей скандал”, — пише DIE ZEIT.

    Журналісти також посилаються на джерела, які припускають, що витік інформації щодо розслідування міг бути організований свідомо для створення додаткового тиску на українське керівництво. За словами співрозмовників видання, окремі деталі справи почали потрапляти у публічний простір у момент, коли переговорний процес зайшов у глухий кут.

    “Інсайдери припускають, що адміністрація США організувала витік деталей справи, щоб зламати опір Зеленського”, — зазначається у матеріалі.

    При цьому видання окремо наголошує, що жодних доказів причетності самого президента України до корупційної схеми немає. Директор Національне антикорупційне бюро України Семен Кривонос у коментарі DIE ZEIT прямо заявив, що Володимир Зеленський не є фігурантом кримінальних проваджень у справі “Енергоатому”.

    Сама справа стосується масштабної корупційної схеми, яку раніше викрили Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За версією слідства, в компанії діяла організована група, яка фактично контролювала частину фінансових процесів та вимагала від постачальників і контрагентів так звані “відкати” у розмірі від 10% до 15% від суми контрактів. В обмін бізнесу гарантували відсутність проблем із проведенням платежів або збереження статусу постачальника державної компанії.

    За даними українських медіа, до справи можуть бути причетні колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор із безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов, бізнесмен Тимур Міндіч та колишній міністр енергетики й юстиції Герман Галущенко.

    Окрему увагу правоохоронці приділили схемам легалізації коштів. За інформацією слідства, для цього використовувався спеціальний офіс у центрі Києва, де здійснювалися фінансові операції та координація діяльності учасників схеми. За даними НАБУ, приміщення належало родині колишнього народного депутата Андрій Деркач.

    На тлі скандалу президент Володимир Зеленський заявив, що очищення “Енергоатому” від корупції є одним із ключових пріоритетів держави. Він наголосив, що в умовах війни прозорість роботи стратегічних енергетичних підприємств має критичне значення як для внутрішньої стабільності країни, так і для довіри міжнародних партнерів.

    Розслідування DIE ZEIT уже викликало значний резонанс, оскільки фактично порушує питання про можливе використання антикорупційних проваджень як інструменту міжнародного політичного впливу під час переговорів щодо майбутнього війни та безпеки України.

  • НАБУ взялося за оборонку та енергетику: Кривонос підтвердив розслідування щодо виробників української зброї

    НАБУ взялося за оборонку та енергетику: Кривонос підтвердив розслідування щодо виробників української зброї

    Національне антикорупційне бюро України проводить масштабні розслідування одразу у двох критично важливих сферах — енергетиці та оборонній галузі. Зокрема, слідчі перевіряють діяльність окремих українських виробників озброєння, у тому числі компаній, пов’язаних із виробництвом дронів.

    Про це під час брифінгу заявив директор НАБУ Семен Кривонос.

    За його словами, антикорупційні органи продовжують розслідувати одразу кілька великих напрямків у межах масштабної операції “Мідас”. До роботи залучені різні групи детективів НАБУ та прокурорів САП.

    “Все для того, щоб уникнути витоків”, — пояснив керівник САП Олександр Клименко.

    Семен Кривонос уточнив, що окремі розслідування стосуються енергетичного сектору, постачання для армії та виробництва українського озброєння.

    “Так само розслідується і напрям енергетики, розслідується та продовжує розслідуватися напрям оборони. Так само щодо постачання бронежилетів. Проводяться експертизи”, — заявив директор НАБУ.

    Особливу увагу викликала заява про розслідування щодо українських виробників дронів та іншого озброєння. За словами Кривоноса, ще з лютого 2025 року триває окреме провадження щодо низки компаній оборонного сектору.

    “Є розслідування щодо низки виробників вітчизняного озброєння, зокрема дронів. У межах цього розслідування ще з квітня 2025 року призначено низку експертиз, які тривають до цього часу”, — повідомив очільник НАБУ.

    При цьому в бюро поки не називають конкретних компаній або фігурантів справи. У НАБУ пояснюють це тим, що слідство перебуває на активній стадії, а експертизи ще не завершені.

    Заява Кривоноса пролунала на тлі одного з найгучніших антикорупційних скандалів останніх місяців — справи “Династія”, у якій фігурує колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак.

    Напередодні НАБУ та САП повідомили йому про підозру у справі про легалізацію понад 460 мільйонів гривень через схему з елітним будівництвом у Київській області.

    За даними слідства, учасники так званого “проєкту Династія” організували масштабну схему забудови приватних резиденцій. У НАБУ стверджують, що на земельних ділянках планували звести чотири елітні маєтки площею близько тисячі квадратних метрів кожен. Вартість одного такого будинку оцінювали приблизно у два мільйони доларів.

    За версією слідства, об’єкти отримали умовні назви R1, R2, R3 та R4. Окремо також планували побудувати спільний комплекс R0 зі SPA-зоною, басейном і спортивним залом.

    У межах справи Вищий антикорупційний суд уже наклав арешт на земельні ділянки та недобудовані об’єкти “Династії”.

    Сам Андрій Єрмак називає звинувачення безпідставними. Він заявив, що не має жодних будинків, а володіє лише квартирою та автомобілем. Крім того, колишній керівник ОП пов’язав підозру із “публічним тиском” на правоохоронні органи.

    Його адвокат Ігор Фомін також заявив про необґрунтованість підозри та наголосив, що сторона захисту оскаржуватиме дії слідства.

    На тлі цієї справи заяви НАБУ про перевірки в оборонному секторі викликали особливий резонанс. Після початку повномасштабної війни українська оборонна промисловість стрімко зросла, а виробництво дронів стало одним із ключових елементів оборони країни.

    Водночас саме оборонний сектор зараз є одним із найбільш чутливих для держави. Будь-які корупційні скандали навколо виробництва зброї або постачання для армії викликають значний суспільний резонанс та привертають увагу міжнародних партнерів України.

    Антикорупційні органи наголошують, що розслідування не означає автоматичної вини фігурантів. Однак у НАБУ підкреслюють: під час війни рівень контролю за використанням державних коштів та оборонними контрактами має бути максимально жорстким.

    Окремо Кривонос і Клименко наголосили, що поділ розслідувань між різними групами прокурорів та детективів потрібен для мінімізації ризику витоку інформації та впливу на слідство.

    На цьому тлі справа “Династія” та нові розслідування в оборонному секторі вже стали серйозним тестом для всієї антикорупційної системи України. Особливо з огляду на те, що міжнародні партнери продовжують уважно стежити за прозорістю використання західної допомоги та станом боротьби з корупцією під час війни.

  • «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос зробив резонансну заяву щодо інформації про можливе оголошення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. За його словами, правоохоронні органи не працюють у форматі «припущень» або «інсайдів», а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно на підставі доказів і повідомляються лише після їх офіційного оформлення.

    Про це Кривонос заявив під час виступу на Київському безпековому форумі, відповідаючи на запитання журналістів щодо інформації у медіа про нібито вже підготовлену, але не оголошену підозру. Він чітко наголосив: «Підозра вона або вручена, або не вручена. Якщо вона буде вручена, ми обов’язково про це скажемо». Таким чином очільник НАБУ фактично спростував практику «завчасних сигналів» і підкреслив, що подібні рішення не можуть бути предметом публічних анонсів.

    Кривонос також пояснив, що будь-які слідчі дії, зокрема обшуки, не означають автоматичного доведення вини. За його словами, це лише інструменти збору інформації, які допомагають встановити факти у справі. «Обшук — це одна з форм слідчих дій, яка проводиться для здобуття доказів. Ці докази можуть як підтвердити версію слідства, так і її спростувати», — зазначив він. Таким чином, у НАБУ намагаються відмежувати юридичні процедури від суспільних інтерпретацій, які часто виникають після резонансних дій правоохоронців.

    Окремо директор НАБУ підкреслив, що для антикорупційних органів не має значення, яку посаду займає фігурант справи. За його словами, якщо є підстави для проведення слідчих дій, вони будуть здійснені незалежно від статусу особи. Такий підхід, як наголосив Кривонос, є ключовим принципом роботи бюро і відповідає стандартам верховенства права.

    Він також нагадав, що всі обшуки та інші процесуальні дії проводяться виключно за рішенням суду. Зокрема, дозвіл на проведення обшуку надає Вищий антикорупційний суд після розгляду відповідного клопотання слідчих. Це означає, що правоохоронці повинні надати достатньо аргументів для обґрунтування необхідності таких дій, а суд — перевірити їх законність.

    Контекст справи навколо Андрія Єрмака залишається одним із найбільш обговорюваних у політичному середовищі. Інформація про слідчі дії щодо нього з’явилася ще наприкінці 2025 року, коли ЗМІ повідомили про обшуки, проведені НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згодом ці дії були підтверджені офіційно, що викликало широкий резонанс у суспільстві.

    Сам Єрмак тоді заявив, що не перешкоджає слідству і готовий співпрацювати з правоохоронцями. Водночас у медіа з’являлися припущення, що справа може бути пов’язана з діяльністю кооперативу «Династія», однак офіційні органи не розкривають деталей розслідування, посилаючись на таємницю слідства.

    Після появи інформації про розслідування Андрій Єрмак подав у відставку з посади голови Офісу президента, що стало важливою політичною подією. Попри це, за даними окремих джерел, він продовжував залишатися впливовою фігурою у політичних та професійних колах, що ще більше підсилює увагу до розвитку справи.

    Ситуація розгортається на тлі загального посилення антикорупційної політики в Україні, яку активно підтримує президент Володимир Зеленський та міжнародні партнери. У цьому контексті будь-які розслідування щодо високопосадовців розглядаються як тест на ефективність і незалежність антикорупційних інституцій.

    Кривонос наголосив, що НАБУ не коментує чутки або інформацію з анонімних джерел, оскільки це може вплинути на об’єктивність розслідування. «Ми не можемо коментувати те, що хтось десь бачив або чув. Є лише юридичні факти», — зазначив він. Така позиція, за його словами, дозволяє уникнути маніпуляцій і забезпечує довіру до процесу.

    Наразі розслідування триває, а детективи та прокурори продовжують працювати над аналізом зібраних доказів. У НАБУ запевняють, що у разі ухвалення будь-яких процесуальних рішень, включно з оголошенням підозри, суспільство буде поінформоване офіційно та своєчасно.

    Справа навколо Андрія Єрмака залишається відкритою, а її подальший розвиток залежатиме від результатів слідства. Водночас заява керівника НАБУ чітко окреслює головний принцип: жодних політичних чи медійних спекуляцій — лише факти, докази і закон.

  • Скандал навколо НАБУ: з’явились заяви про справу проти Кривоноса

    Скандал навколо НАБУ: з’явились заяви про справу проти Кривоноса

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос фігурує у кримінальному провадженні 2014 року щодо можливого вимагання хабаря за виділення земельної ділянки на Київщині. Про це заявив колишній прокурор САП Станіслав Броневицький.

    За його словами, йдеться про події у селі Старі Безрадичі під Києвом, де у 2014 році Кривонос обіймав посаду начальника реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції.

    Броневицький стверджує, що тоді посадовець нібито діяв у змові з головою сільради та керівником місцевого підрозділу Держземагентства. За версією слідства, вони вимагали від громадянина 120 тисяч доларів США за виділення земельної ділянки площею 0,25 гектара для будівництва житла.

    Згідно з оприлюдненими матеріалами, ділянку оформлювали на підставну особу, яку, за словами екс-прокурора, підшукав саме Кривонос. Він також нібито сприяв швидкому оформленню права власності через реєстраційну службу.

    У грудні 2014 року правоохоронці проводили обшуки у фігурантів справи, зокрема за місцем проживання та роботи Кривоноса, а також у його автомобілі. Під час слідчих дій вилучили мобільні телефони та інші речові докази.

    Броневицький заявляє, що інформація про це кримінальне провадження нібито не була розкрита під час конкурсу на посаду директора НАБУ.

    Водночас варто зазначити, що наведені дані є заявами сторони, яка їх оприлюднила, і потребують офіційної правової оцінки та підтвердження у встановленому законом порядку.

  • Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Керівники НАБУ і САП запропонували підвищити зарплати суддям ВАКС

    Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко звернулися до уряду з пропозицією внести зміни до бюджетного законодавства на 2026 рік. Серед ключових ініціатив — перегляд механізму нарахування винагород суддям Вищого антикорупційного суду.

    У листі, оприлюдненому у публічному доступі, йдеться про необхідність скасувати обмеження прожиткового мінімуму, який зараз використовується як база для розрахунку суддівських окладів. У разі ухвалення таких змін розмір щомісячних виплат суддям ВАКС може зрости на десятки або навіть сотні тисяч гривень.

    Крім фінансових змін, антикорупційні органи пропонують реформувати процесуальні правила розгляду справ у Вищому антикорупційному суді. Зокрема, йдеться про перехід до одноосібного розгляду справ суддею замість чинної практики колегії з трьох суддів. Також пропонується виключити з Кримінального процесуального кодексу норму, яка гарантує високопосадовцям розгляд їхніх справ колегією суддів.

    На думку авторів ініціативи, такі зміни дозволять зменшити навантаження на суд та пришвидшити розгляд антикорупційних справ.

    Окремо у зверненні пропонується створити спеціалізовану незалежну експертну установу для проведення експертиз у кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ. Йдеться про формування окремої структури судових експертів, що працюватимуть із матеріалами антикорупційних розслідувань.

    Керівники антикорупційних органів також виступають за розширення процесуальних повноважень керівника САП. Зокрема, пропонується надати йому право самостійно вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо можливих злочинів народних депутатів. Наразі така процедура передбачає участь Генерального прокурора.

    На думку представників НАБУ і САП, відсутність таких повноважень може затягувати початок розслідувань щодо членів парламенту.

    Серед інших пропозицій — перегляд правил оприлюднення судових рішень у Єдиному державному реєстрі. У листі пропонується запровадити обмеження щодо публікації деяких ухвал і рішень у справах, які розслідують антикорупційні органи. Водночас детальний механізм таких обмежень у документі не уточнюється.

    Ініціативи керівників антикорупційних органів уже викликали дискусію серед юристів та експертів. Деякі з них вважають, що фінансові ініціативи щодо суду з боку органів обвинувачення можуть викликати питання щодо балансу між сторонами процесу.

    Крім того, експерти звертають увагу на питання ефективності роботи антикорупційної системи. За результатами аудиту, проведеного у 2025 році, значна частина розслідувань НАБУ роками перебуває на стадії досудового слідства, не доходячи до судових вироків.