Golosnovinua.com

Позначка: Сербія

  • Пастка для Брюсселя: чому сербське суспільство вважає ЄС спільником режиму Вучича

    Пастка для Брюсселя: чому сербське суспільство вважає ЄС спільником режиму Вучича

    Гучна перемога опозиційного «Студентського списку» на дострокових парламентських виборах у Сербії стала несподіванкою для європейської дипломатії, однак зміна влади не гарантує миттєвого геополітичного розвороту Белграда. Аналітики міжнародної організації Democracy International попереджають, що тріумф студентського руху жодним чином не означає автоматичного зближення країни з Європейським Союзом чи радикального перегляду традиційно дружньої політики щодо Російської Федерації. Парадокс ситуації полягає в тому, що значна частина сербського громадянського суспільства сьогодні сприймає офіційний Брюссель не як захисника демократичних цінностей, а радше як мовчазного союзника системи Александара Вучича.

    Дослідники європейської політики пояснюють такий суспільний феномен тривалою стратегією самого Євросоюзу, яку в експертних колах часто називають стабілітократією. Протягом багатьох років європейські інституції надавали перевагу збереженню геополітичної стабільності на Балканах, закриваючи очі на глибинні внутрішні проблеми Сербії. На думку експертів, Брюссель здійснював абсолютно недостатній дипломатичний та політичний тиск на попередню сербську владу через системну корупцію, утиски свободи слова та поступове руйнування незалежних демократичних інституцій. Така надмірна толерантність призвела до того, що європейський вектор інтеграції в очах пересічних сербів почав міцно асоціюватися з консервацією влади колишнього керівництва.

    Перемога студентського руху, яка стала логічним наслідком майже двох років безперервних антикорупційних вуличних протестів, базувалася насамперед на гострому запиті щодо внутрішньої справедливості. Нова політична сила об’єднала навколо себе громадян з полярними зовнішньополітичними поглядами, яких згуртувала виключно спільна мета – подолання корупційних схем та відновлення верховенства права. Саме тому аналітики застерігають західних дипломатів від завищених очікувань. Формування нового кабінету міністрів навряд чи призведе до швидкого приєднання Белграда до європейського санкційного режиму проти Москви, адже мандат довіри, отриманий від виборців, стосується глибокої внутрішньої трансформації, а не безапеляційної зміни глобального курсу.

    Російський фактор продовжує відігравати надзвичайно вагому роль у сербській політиці, незалежно від того, хто саме формує парламентську більшість у країні. Тотальна економічна залежність від російських енергоносіїв та історична дипломатична підтримка з боку Москви у вкрай чутливому питанні статусу Косова залишаються об’єктивними реаліями для будь-якого уряду. Навіть найбільш ліберальні та прогресивно налаштовані політики змушені будуть обережно враховувати ці чинники у своїй державній діяльності. Демократизація державного управління, якої сьогодні вимагають прихильники «Студентського списку», не є тотожною беззаперечній згоді з усіма вимогами спільної зовнішньої політики та політики безпеки Європейського Союзу.

    Перед дипломатією об’єднаної Європи нині постає надзвичайно складний виклик, який вимагає кардинального перегляду традиційних підходів до регіону. Щоб відновити довіру сербського громадянського суспільства та налагодити ефективний робочий діалог з новими політичними лідерами, Брюсселю доведеться довести свою принциповість у питаннях захисту демократії не лише декларативними заявами, а й конкретними діями. Майбутнє успішної європейської інтеграції Сербії прямо залежатиме від здатності європейських структур позбутися токсичного іміджу спонсорів попереднього режиму та запропонувати країні прозорі, справедливі та чесні правила партнерства.

     

  • Історичний злам у Сербії: опозиційний «Студентський список» тріумфує на парламентських виборах, залишаючи позаду політсилу Вучича

    Історичний злам у Сербії: опозиційний «Студентський список» тріумфує на парламентських виборах, залишаючи позаду політсилу Вучича

    Сербія стоїть на порозі кардинальних політичних змін: за підсумками дострокових парламентських виборів переконливу перемогу здобуває опозиційний «Студентський список». Після обробки 96% вибірки соціологічними агентствами CeSID та Ipsos, студентський рух отримує 52,9% голосів, що гарантує йому абсолютну більшість — 140 із 250 депутатських мандатів. Коаліція експрезидента Александара Вучича «Об’єднана Сербія» зазнала поразки із результатом 38,8% (103 місця). Сам Вучич уже офіційно визнав фіаско своєї політичної сили.

    Європейський Союз з ентузіазмом відреагував на зміну політичного ландшафту в Белграді. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відзначила рекордну активність громадян і заявила про готовність Брюсселя всебічно підтримувати реформи у сфері верховенства права, свободи медіа та боротьби з корупцією. Водночас єврокомісарка з питань розширення Марта Кос назвала результати виборів закономірним наслідком дворічних масових антикорупційних протестів, наголосивши, що двері до ЄС для оновленої Сербії залишаються відкритими.

     

  • 6500 років тому люди носили зуби як прикраси: у Сербії знайшли моторошний неолітичний кулон

    6500 років тому люди носили зуби як прикраси: у Сербії знайшли моторошний неолітичний кулон

    Археологи в Сербії дослідили незвичайну прикрасу віком близько 6500 років, виготовлену з людського зуба. Артефакт знайшли на неолітичному поселенні Ябланиця неподалік Белграда, пов’язаному з культурою Вінча. Дослідження показало, що кулон виготовили з верхнього правого ікла дорослої людини, яке спеціально обробили для носіння.

    Незвичайну знахідку повторно вивчили дослідники Неманья Маркович та Ана Маричич, звернувшись до колекції музею в Младеноваці. За допомогою рентгенографії та мікроскопічного аналізу вони встановили, що артефакт є людським іклом завдовжки приблизно 23 міліметри.

    У корені зуба давній майстер зробив наскрізний отвір. За характером зношення всередині каналу вчені дійшли висновку, що прикрасу не просто виготовили, а й носили протягом тривалого часу. Мікроскопічні сліди тертя вказують на контакт із ниткою або шкіряним шнурком.

    Зуб забрали після смерті людини

    Не менш незвичайним є спосіб, у який зуб, імовірно, отримали. На поверхні кореня дослідники не знайшли характерних слідів, які могли б свідчити про силове видалення ікла у живої людини.

    Це дозволяє припустити, що зуб вилучили вже після смерті та повного розкладу тіла. Отже, прикраса могла бути безпосередньо пов’язана з поховальними або пам’ятними практиками давньої спільноти.

    Сам процес виготовлення також потребував значної вправності. Зуб – крихкий матеріал, який легко пошкодити під час свердління. Проте давній майстер зміг зробити отвір, не розколовши ікло. Сліди обробки вказують не на випадкове використання зуба, а на цілеспрямоване виготовлення предмета.

    «Ці мікроскопічні сліди свідчать про високу вправність, а не про випадкову спробу зробити прикрасу з першого ліпшого матеріалу», – зазначив співавтор дослідження Неманья Маркович.

    Для чого носили людський зуб

    Знахідку датують періодом приблизно від 5300 до 4500 років до нашої ери. Саме в цей час на території Центральних Балкан існували неолітичні спільноти, пов’язані, зокрема, з культурою Вінча.

    Науковці наголошують, що наразі це єдиний надійно підтверджений випадок використання людського зуба як особистої прикраси в неолітичному Центральному Балканському регіоні.

    Точне призначення кулона встановити неможливо. Він міг бути своєрідним амулетом, символізувати пам’ять про померлого предка або вказувати на особливий статус людини, яка його носила. Не виключено й те, що зуб мав для власника особливе родинне або ритуальне значення.

    Незвичайна знахідка показує, що мешканці Балкан понад шість тисяч років тому не лише виготовляли складні прикраси, а й наділяли предмети особистого та біологічного походження особливим символічним значенням.

  • У Приштині зняли прапор України: мер Косова пояснив несподіване рішення

    У Приштині зняли прапор України: мер Косова пояснив несподіване рішення

    У столиці частково визнаного Косова Приштині демонтували прапор України, який розміщували на місцевій будівлі. Мер міста Перпарім Рама заявив, що рішення пов’язане з необхідністю поважати суверенітет і державність Косова.

    Про це очільник Приштини повідомив у дописі у Facebook.

    За словами Рами, міська влада готова демонструвати солідарність із народами, які потерпають від війни, насильства та переслідувань. Водночас, на його думку, така підтримка не повинна відбуватися за рахунок приниження державності Косова.

    “Наша емпатія та солідарність завжди будуть з народами, які стикаються з війною, насильством та переслідуваннями. Тому що ми, краще за багатьох інших, знаємо, що означає боротися за свободу, гідність та право на існування як держави”, — заявив мер.

    Водночас Рама наголосив, що Приштина реагуватиме на ситуації, у яких, на думку місцевої влади, Косову не надають належної поваги як державі.

    “Жодна справа і жодна політика не можуть бути побудовані на применшенні державності Косова та жертви його народу”, — додав він.

    Таким чином, демонтаж українського прапора мер пояснив не відмовою від підтримки України, а прагненням підкреслити позицію Косова щодо власного міжнародного статусу. Влада Приштини фактично дала зрозуміти, що солідарність з іншими державами та народами має залишатися в межах, які не суперечать національним інтересам Косова.

    Ситуація має особливий політичний контекст через позицію України щодо статусу Косова. Київ офіційно не визнає незалежність Республіки Косово та вважає її територію частиною Сербії. Через це між Україною та Косовом досі немає повноцінних дипломатичних відносин.

    Водночас після початку повномасштабного вторгнення Росії Косово неодноразово демонструвало підтримку України. Приштина приєднувалася до західних санкцій проти Росії, висловлювала солідарність з українським народом, а також приймала українських громадян, які були змушені залишити країну через війну.

    Саме тому рішення щодо українського прапора може виглядати суперечливим на тлі загальної політики Косова щодо України. Однак позиція мера Приштини свідчить про те, що для місцевої влади питання міжнародного визнання та власної державності залишається особливо чутливим.

    Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Його незалежність визнали понад 100 держав, зокрема США та більшість країн Європейського Союзу. Водночас Сербія, Росія, Китай та низка інших держав не визнають незалежність Косова.

    Україна також не входить до числа держав, які визнали Косово. Київ традиційно дотримується позиції щодо територіальної цілісності Сербії, водночас підтримуючи право Косова на участь у міжнародних процесах.

    Рішення про демонтаж прапора також відбувається на тлі складної внутрішньополітичної ситуації в Косові. Країна тривалий час переживає політичну кризу, пов’язану з протистоянням між різними політичними силами та труднощами у функціонуванні парламенту.

    У червні 2026 року в Косові відбулися дострокові парламентські вибори, які мали допомогти країні вийти з тривалого політичного тупика. Однак після виборів політична напруга не зникла.

    Про гостроту протистояння свідчить і нещодавній інцидент у парламенті, коли опозиційна депутатка Тіме Кадріяй кинула яйця у прем’єр-міністра Альбіна Курті просто під час засідання. Після цього роботу парламенту було фактично зірвано.

    На цьому тлі рішення Приштини щодо українського прапора стало ще одним проявом чутливості косовської влади до питань державності, міжнародного визнання та політичного статусу країни.

  • Зеленський вперше прибув до Сербії: про що говоритиме з Вучичем і чому цей візит особливий

    Зеленський вперше прибув до Сербії: про що говоритиме з Вучичем і чому цей візит особливий

    Президент України Володимир Зеленський 7 серпня прибув до Сербії, де проведе переговори з президентом Александром Вучичем та прем’єр-міністром Джуро Мацутом. У центрі запланованих на 7–8 серпня зустрічей — економічна співпраця, європейська інтеграція двох країн, питання регіональної безпеки та розвиток двосторонніх відносин. Візит має особливе політичне значення, адже Сербія залишається однією з небагатьох європейських держав, яка після повномасштабного вторгнення РФ не приєдналася до санкцій проти Москви, водночас офіційно підтримуючи територіальну цілісність України.

    Про прибуття Зеленський повідомив у п’ятницю ввечері. За словами президента, українська сторона налаштована на конструктивну співпрацю з Белградом «на основі взаємної поваги».

    Глава держави анонсував переговори з Вучичем та Мацутом і назвав кілька ключових напрямків майбутніх розмов. Йдеться передусім про розширення економічних зв’язків, відносини України й Сербії з Європейським Союзом та безпекові питання.

    Візит фактично завершує дипломатичну підготовку, яка тривала щонайменше кілька місяців. Ще у травні Зеленський і Вучич домовлялися про посилення двосторонніх відносин, а Київ прямо заявляв про бажання відновити переговори щодо створення зони вільної торгівлі із Сербією. Тоді замість президента до Белграда вирушив віцепрем’єр Тарас Качка, а запланований президентський візит перенесли на пізніший термін.

    Перший офіційний візит Зеленського до Сербії

    Для Зеленського це перший офіційний президентський візит до Сербії. Associated Press ще напередодні повідомляло, що основна програма переговорів у Белграді запланована на суботу, 8 серпня. Видання називає поїздку важливим дипломатичним кроком саме через особливе становище Сербії між Росією та Заходом.

    Вучич протягом усієї великої війни намагається балансувати між Москвою, Брюсселем та Києвом.

    Сербія є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, однак її євроінтеграційний процес тривалий час гальмується. Одним із питань, яке викликає претензії Брюсселя, залишається недостатнє узгодження зовнішньої політики Белграда з політикою ЄС, насамперед щодо Росії.

    Напередодні приїзду Зеленського Вучич вкотре наголосив, що Сербія наразі не має наміру змінювати свою позицію щодо санкцій проти Росії. За словами сербського президента, політика Белграда у цьому питанні вже визначена.

    Тому переговори відбудуться за досить незвичайних умов: Україна намагатиметься розвивати співпрацю з державою, яка одночасно прагне членства в ЄС, визнає українські кордони, допомагає Києву гуманітарно, але продовжує зберігати тісні відносини з Москвою.

    Сербія підтримує кордони України, але не санкції

    Белград від початку повномасштабного вторгнення не визнав російські анексії українських територій.

    Сербія підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах, включно з територіями, захопленими Росією після 2014 року. Київ, своєю чергою, не визнає проголошену у 2008 році незалежність Косова, яке Белград вважає частиною Сербії.

    Це створює важливу правову основу для двосторонніх відносин.

    Однак Белград принципово не приєднався до західного санкційного режиму проти Росії. Серед причин — історично близькі політичні та суспільні зв’язки, а також залежність від російських енергоносіїв. AP зазначає, що Сербія залишається майже повністю залежною від Росії у питаннях енергопостачання.

    Саме цей баланс Вучич намагається зберігати вже кілька років.

    Вучич лише три тижні тому був у Києві

    Нинішня зустріч відбувається невдовзі після поїздки самого Вучича в Україну.

    15 липня сербський президент взяв участь у п’ятому саміті Україна – Південно-Східна Європа в Києві. Після саміту Зеленський провів із ним окрему двосторонню зустріч. Українська сторона тоді заявляла про намір будувати з країнами регіону «надійні та сильні партнерства».

    Водночас позиція Сербії знову продемонструвала її політику балансування.

    Белград став єдиним учасником саміту, який не підписав Київську декларацію. У документі йшлося, зокрема, про продовження політичної, військової, фінансової та безпекової підтримки України і посилення тиску на Росію. Після зустрічі Вучич пояснив, що зміст декларації суперечив окремим принципам сербської зовнішньої політики.

    Схожа ситуація сталася у червні 2025 року під час саміту Україна – Південно-Східна Європа в Одесі.

    Тоді Вучич уперше за час свого президентства приїхав в Україну, але також не підписав спільну декларацію, яка закликала міжнародну спільноту посилити підтримку Києва та не допомагати російській воєнній машині.

    Київ хоче більше торгівлі із Сербією

    Однією з найбільш практичних тем нового візиту стане економіка.

    У травні Зеленський прямо заявив, що Україна розраховує на відновлення переговорів із Сербією щодо зони вільної торгівлі. Київ вважає, що потенціал двосторонньої економічної співпраці використаний далеко не повністю.

    Обидві держави одночасно рухаються до ЄС, хоча перебувають на різних етапах цього процесу. Тому синхронізація торговельних правил, митної політики та регуляторних стандартів Євросоюзу поступово створює додаткові можливості для зближення.

    Ще одна потенційно велика тема — відбудова України.

    Під час зустрічі Зеленського та Вучича в Одесі у 2025 році український президент запропонував Сербії долучитися до відновлення зруйнованих українських міст. Белград тоді висловлював готовність взяти участь у реконструкції кількох населених пунктів.

    У відносинах є й чутливе питання зброї

    Окремим фоном переговорів залишається військово-промислова співпраця Сербії з іншими державами.

    Москва раніше звинувачувала Белград у тому, що сербські боєприпаси через посередників і треті країни потрапляють в Україну. Російська Служба зовнішньої розвідки навіть називала це «ударом у спину».

    Сербська влада заперечувала прямі поставки зброї Україні й наголошувала, що сербські виробники продають продукцію покупцям у різних країнах.

    Тема залишається надзвичайно чутливою, оскільки Сербія має значну оборонну промисловість, яка виробляє боєприпаси радянських калібрів, потрібні українській армії.

    Сербія стає важливішою для Києва

    Нинішній візит показує, що Україна намагається працювати не лише з державами, які вже повністю підтримують її політику щодо Росії.

    Белград залишається складним партнером, але водночас Сербія не визнає російських територіальних претензій, підтримує територіальну цілісність України, надавала гуманітарну та фінансову допомогу і поступово збільшує кількість контактів із Києвом.

    Для Вучича зустріч із Зеленським також має вигоду.

    Сербія прагне продемонструвати Європейському Союзу, що залишається частиною європейського політичного простору, попри відмову від санкцій проти Росії. AP зазначає, що активізація контактів Вучича з Києвом відбувається саме тоді, коли Белград намагається оживити свій євроінтеграційний процес.

    Для України ж це можливість посилити присутність на Балканах і поступово скоротити політичний простір, який Москва традиційно вважала зоною свого впливу.

    Тому переговори 7–8 серпня можуть бути важливими не стільки через одну конкретну угоду, скільки через сам факт нового етапу відносин Києва і Белграда. Україна пропонує Сербії економічне партнерство, спільний європейський рух та безпекову взаємодію, водночас не вимагаючи від неї миттєвої зміни всієї зовнішньої політики.

    І саме те, наскільки далеко Вучич буде готовий піти у зближенні з Києвом, залишаючи відкритими канали з Москвою, стане одним із головних результатів першого офіційного візиту Зеленського до Сербії.

  • Дунай стрімко міліє: у Сербії судноплавство опинилося на межі зупинки

    Дунай стрімко міліє: у Сербії судноплавство опинилося на межі зупинки

    Рівень води в Дунаї на території Сербії продовжує падати, створюючи дедалі серйозніші проблеми для вантажного та пасажирського судноплавства. Ситуація вже вийшла за межі звичайного сезонного маловоддя: на окремих ділянках показники опустилися нижче історичних мінімумів, а баржі змушені перевозити лише близько чверті або третини звичайного вантажу. Сербські фахівці попереджають, що за подальшого падіння рівня води частина торговельного руху може фактично зупинитися.

    Капітан річкового судноплавства Владиця Здравкович заявив сербському телеканалу K1, що рівень Дунаю продовжує знижуватися, а найбільш проблемними ділянками стали Богоєво, Бездан, Апатін, Новий Сад, Прахово та сектор нижче гідровузла Джердап. За його словами, нинішні значення вже перевершили історичні антирекорди, а прогнози поки не дають підстав очікувати швидкого покращення.

    Ще 24 липня сербська компанія Yu Agent повідомляла, що на гідрологічному посту Бездан рівень води становив близько 102 сантиметрів і продовжував падати. Для порівняння, у 1909 році там було зафіксовано історичний мінімум на рівні близько мінус 146 сантиметрів від умовної нульової позначки. Тоді сербські фахівці вже попереджали, що судна працюють лише на 25–30% від нормальної вантажомісткості.

    Здравкович пояснив, що стандартна баржа, яка за нормальних умов може перевозити близько 1600 тонн вантажу, нині бере лише 400–500 тонн. Осадку довелося зменшити приблизно з 2,2 до 1,2 метра. Якщо рівень Дунаю продовжить падати, навіть така завантаженість може стати небезпечною.

    Це означає, що один і той самий обсяг вантажу тепер доводиться перевозити значно більшою кількістю рейсів. У результаті зростає вартість транспортування, збільшуються строки доставки, а частина компаній починає переорієнтовувати вантажі на автомобільний та залізничний транспорт.

    Проблема в тому, що такі альтернативи суттєво дорожчі.

    Саме річковий транспорт традиційно є одним із найдешевших способів перевезення великих партій зерна, металу, палива, будівельних матеріалів та іншої масової продукції. Якщо баржі можуть завантажуватися лише на чверть чи третину, економічна перевага Дунайського коридору різко скорочується.

    У Сербії вже фіксують і прямі обмеження руху. За словами Здравковича, окремі компанії фактично призупинили навігацію з міркувань безпеки. Поблизу Белграда ситуація дещо краща завдяки більшій глибині, однак за межами столиці ризики значно зростають.

    Нещодавно на мілину сів пасажирський корабель, після чого на окремих маршрутах пасажирські перевезення довелося зупинити.

    Проблеми на Дунаї не є локальною сербською історією. Європа влітку 2026 року переживає масштабне маловоддя, яке одночасно б’є по кількох ключових річкових артеріях континенту. Reuters повідомляв, що низькі рівні води на Дунаї, Рейні та інших великих річках вже обмежують промислове виробництво, транспорт і енергетику.

    На Рейні ситуація також наближається до критичної. Низький рівень води змушує судна різко скорочувати завантаження, через що ускладнюються поставки пального, хімічної продукції та промислової сировини. В окремих районах Німеччини та Нідерландів вантажні судна можуть перевозити лише близько 20–25% стандартного обсягу.

    У Нідерландах на посту Лобіт у середині липня середній стік Рейну впав до 771 кубометра на секунду — це найнижчий липневий показник за весь період спостережень і нижче рівнів, зафіксованих у знаменитий посушливий 1976 рік.

    Водночас низька вода створює проблеми не лише для транспорту.

    На Дунаї вона напряму впливає на енергетику, оскільки річкову воду використовують для охолодження атомних та теплових електростанцій. У Центральній та Східній Європі вже виникали ситуації, коли через високі температури води або недостатню її кількість доводилося знижувати потужність енергоблоків.

    The Guardian повідомляв, що цього літа низький рівень Дунаю та спека вже змусили окремі країни скорочувати виробництво електроенергії, а в Сербії сотні човнів залишилися фактично заблокованими.

    Причини нинішньої ситуації пов’язані з поєднанням тривалої спеки, дефіциту опадів та загального висушування Центральної й Східної Європи. Дані Copernicus свідчать, що ще навесні 2026 року нижчі за норму рівні річкового стоку фіксувалися на значній частині басейнів Дунаю, Вісли та Балтійського регіону.

    Нові кліматичні дослідження також вказують, що літнє висушування Європи посилюється через зміни атмосферної циркуляції та підвищення температури, яке збільшує випаровування вологи з ґрунтів і водойм.

    Для судноплавства це створює довгострокову проблему.

    У березні 2026 року Дунайська комісія вже проводила окрему експертну нараду щодо дедалі триваліших періодів низької води. Фахівці прямо заявляли, що подібні гідрологічні умови перестають бути винятком і дедалі більше стають новою реальністю для транспортної системи Дунаю. Серед можливих рішень обговорюються регулярне поглиблення фарватеру, покращення гідрологічного моніторингу, модернізація суден та перебудова логістики.

    Для Сербії проблема особливо чутлива, оскільки Дунай є одним із ключових зовнішньоторговельних маршрутів країни. Через нього перевозять аграрну продукцію, паливо, металургійну сировину та інші вантажі в напрямку Центральної Європи та Чорного моря.

    Якщо навігація буде серйозно обмежена або тимчасово зупинена, компаніям доведеться масово переводити вантажі на залізницю та автошляхи. Це означатиме додатковий тиск на транспортну інфраструктуру і потенційне зростання цін.

    Поки сербська влада не оголошувала надзвичайного режиму. Фахівці також закликають не панікувати, однак визнають, що тенденція залишається негативною.

    Ключовим питанням тепер стають опади у верхній частині басейну Дунаю. Без тривалих дощів в Австрії, Німеччині, Словаччині та Угорщині рівень води нижче за течією швидко не відновиться.

    Тому нинішня ситуація в Сербії може стати лише одним із епізодів ширшої європейської логістичної кризи. Якщо посуха триватиме, проблема торкнеться не лише судноплавних компаній — через дорожчу логістику вона може поступово перейти в ціни на паливо, продовольство, сировину та інші товари.

  • Агенти РФ готували теракт у Німеччині: їх затримали з вибухівкою на кордоні

    Агенти РФ готували теракт у Німеччині: їх затримали з вибухівкою на кордоні

    На кордоні Сербії та Угорщини правоохоронці затримали двох чоловіків, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами та підготовці диверсії на території Німеччини. За версією слідства, вони погодилися виконати завдання російської розвідки за грошову винагороду та готували напад із використанням вибухівки на оборонний об’єкт, який має важливе значення для підтримки України. Під час затримання в автомобілі підозрюваних виявили вибуховий пристрій, а саму операцію провели спецпризначенці.

    Про це повідомляє Bild.

    За інформацією німецького видання, затримання відбулося на прикордонному пункті між Сербією та Угорщиною, куди прибули двоє чоловіків, які вже перебували в полі зору правоохоронних органів. Слідчі вважають, що вони діяли за дорученням російських спецслужб і погодилися організувати диверсію на території Німеччини в обмін на фінансову винагороду.

    Операцію із затримання проводили бійці спеціального призначення. Правоохоронці діяли максимально швидко та обережно, оскільки існувала інформація про можливу наявність вибухових речовин у транспортному засобі підозрюваних. Після зупинки автомобіля силовики провели ретельний огляд салону та багажного відділення.

    Саме під час обшуку в багажнику було виявлено вибуховий пристрій. За попередньою інформацією, він міг використовуватися для здійснення запланованого теракту. Фахівці-вибухотехніки оперативно вилучили небезпечний предмет, після чого його направили на експертизу. Слідчі мають встановити тип вибухівки, її потужність, спосіб приведення в дію та походження.

    За даними Bild, головною ціллю підозрюваних мало стати одне з оборонних підприємств у Німеччині. Його назву правоохоронці поки що не розголошують з міркувань безпеки та в інтересах слідства. Водночас зазначається, що підприємство відіграє важливу роль у виробництві продукції оборонного призначення або забезпеченні військової допомоги Україні.

    За версією слідства, напад мав стати частиною ширшої кампанії диверсій, спрямованих на зрив виробництва озброєння та військової техніки для України, а також на залякування країн Європи, які підтримують Київ у протистоянні російській агресії.

    Наразі правоохоронні органи встановлюють усі обставини підготовки можливого теракту. Слідчі перевіряють маршрути пересування затриманих, аналізують їхні контакти, фінансові операції, засоби зв’язку та джерела отримання вибухових матеріалів. Окремо вивчається характер їхньої співпраці з представниками російських спецслужб, а також можливе існування ширшої агентурної мережі, яка могла діяти на території кількох європейських держав.

    Не виключено, що затримані виконували лише окремий етап операції, а до її підготовки могли бути причетні інші особи. Саме тому правоохоронці продовжують спільне розслідування за участю спецслужб кількох країн.

    Останніми роками європейські країни дедалі частіше повідомляють про спроби російських спецслужб організовувати диверсії, підпали, акти саботажу, кібератаки та інші гібридні операції. Особливу увагу російська розвідка, за оцінками західних спецслужб, приділяє підприємствам оборонної промисловості, складам із військовою технікою, логістичним центрам, залізничній інфраструктурі та іншим об’єктам, пов’язаним із виробництвом або транспортуванням допомоги для України.

    Німецька влада вже неодноразово попереджала про зростання рівня терористичних і диверсійних загроз. Раніше міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добрінт під час презентації щорічного звіту Федерального відомства з охорони конституції повідомив, що правоохоронцям вдалося запобігти підготовці ще одного теракту із застосуванням вибухівки.

    За його словами, німецькі спецслужби своєчасно встановили осіб, які готували напад, і взяли їх під постійний контроль, що дозволило зірвати реалізацію плану ще до його виконання.

    «Нам вдалося цьому запобігти, взявши під приціл осіб, які готували напад», — заявив Александр Добрінт.

    За оцінками Федерального відомства з охорони конституції Німеччини, після початку повномасштабної війни Росії проти України активність російських спецслужб у Європі суттєво зросла. Йдеться не лише про класичне шпигунство, а й про спроби здійснювати диверсії, інформаційно-психологічні операції, кібератаки та інші форми гібридного впливу.

    Останнім часом низка європейських держав уже повідомляла про підозрілі інциденти на стратегічних об’єктах. Зокрема, нещодавно пожежа сталася на оборонному підприємстві у чеському місті Пардубіце. Відповідальність за підпал взяло на себе угруповання, яке виступає проти постачання зброї Ізраїлю, однак правоохоронці продовжують перевіряти всі можливі версії події та не виключають інших мотивів.

    Україна також регулярно повідомляє про спроби російських спецслужб організовувати диверсійну діяльність. Так, нещодавно Служба безпеки України викрила 16-річного жителя Харкова, якого, за даними слідства, завербували представники російських спецслужб. Перебуваючи на території однієї з країн Європейського Союзу, підліток займався пошуком потенційних виконавців терактів в Україні та передавав їхні контакти безпосередньо своїм кураторам.

    Європейські правоохоронні органи наголошують, що співпраця між спецслужбами держав ЄС та партнерів стає дедалі важливішою для своєчасного виявлення подібних загроз. Саме обмін оперативною інформацією, координація дій і спільні операції дозволяють запобігати диверсіям та затримувати осіб, які можуть діяти в інтересах іноземних спецслужб.

  • Косово знову на виборах: чи зламає країна цикл політичного глухого кута

    Косово знову на виборах: чи зламає країна цикл політичного глухого кута

    У Косово 7 червня розпочалися дострокові парламентські вибори, які стали черговою спробою вивести країну з багатомісячного політичного паралічу, що фактично заблокував роботу державних інституцій і загострив внутрішню кризу довіри до політичної системи. Голосування відбувається на тлі глибокого розколу між основними політичними силами, зростаючого суспільного розчарування та відчуття втоми від безперервних виборчих циклів, які не призводять до стабільного урядування і не знімають інституційних блокувань. Для країни це вже третій парламентський виборчий процес трохи більш ніж за рік, що само по собі стало безпрецедентним сигналом політичної нестабільності для всього регіону Західних Балкан.

    Як повідомляє Euronews, нинішні вибори відбуваються після тривалого періоду інституційного паралічу, який почався на тлі неможливості сформувати стабільну парламентську більшість після попередніх голосувань. Політична система Косова опинилася у стані, коли жодна з провідних сил не здатна самостійно забезпечити стійке управління, а коаліційні переговори регулярно заходять у глухий кут через взаємну недовіру та ідеологічні суперечності. Це призвело до ситуації, коли парламент фактично перестав виконувати свою базову функцію як майданчик для ухвалення рішень і став ареною постійного блокування процесів.

    Початок цієї кризи значною мірою пов’язаний із виборами, на яких перемогу здобула політична сила чинного прем’єр-міністра Альбіна Курті та його рух Vetëvendosje. Попри впевнений результат, партія не змогла сформувати стабільну коаліційну більшість, що одразу створило політичний вакуум і змусило країну перейти у режим тривалих переговорів без кінцевого результату. Спроби домовитися з опозиційними силами не дали ефекту, а навпаки поглибили протистояння, яке згодом переросло у повноцінну інституційну кризу.

    Ситуація ще більше ускладнилася після повторних виборів, які також не дали однозначного результату і знову залишили парламент розділеним. Хоча політична сила Курті змогла знову отримати найбільшу кількість мандатів і сформувати уряд за участі представників національних меншин, це не призвело до стабілізації політичної системи. Опозиція продовжила блокувати ключові рішення, а взаємні звинувачення між політичними таборами фактично паралізували роботу парламенту.

    Критичним моментом стало загострення навколо процедури обрання президента, коли опозиційні сили вдалися до бойкоту голосування, що остаточно заблокувало інституційний процес. Саме ця ситуація стала одним із чинників розпуску парламенту і призначення чергових дострокових виборів, які зараз і відбуваються. Таким чином країна опинилася у циклі, де кожна нова спроба сформувати владу закінчується повторним поверненням до виборів без досягнення довгострокової політичної стабільності.

    На цьому тлі суспільні настрої в Косові дедалі більше характеризуються розчаруванням і скепсисом. Значна частина виборців висловлює сумніви щодо того, що чергове голосування здатне змінити політичну реальність, оскільки основні політичні гравці залишаються тими самими, а їхні позиції щодо ключових питань фактично не зближуються. Це формує ризик подальшої апатії виборців і зниження довіри до демократичних процесів, що може ще більше ускладнити формування легітимної влади.

    Колишня президентка Косова Вйоса Османі, яка нині бере участь у парламентській кампанії, публічно закликала політичні сили після виборів перейти до компромісної моделі поведінки та якнайшвидше сформувати дієздатні державні інституції. Вона наголосила, що без політичного діалогу та готовності до співпраці країна ризикує залишитися у стані постійної виборчої турбулентності, де кожен новий парламент не здатен пропрацювати повний мандат і знову розпускається через внутрішні конфлікти.

    Водночас політичні аналітики оцінюють ситуацію стримано і навіть песимістично. Дослідники зазначають, що Косово фактично застрягло у циклі повторних виборів, де жодна політична сила не готова поступитися ключовими позиціями заради стабільної коаліції. На думку експертів, нинішній виборчий процес може не стати виходом із кризи, а лише черговим етапом її відтворення, якщо не зміниться сама логіка політичної взаємодії між основними гравцями.

    Окремий вимір ситуації пов’язаний із міжнародним контекстом і європейськими перспективами країни. Європейський Союз продовжує наполягати на необхідності інституційної стабільності та прогресу в діалозі між Косовом і Сербією як ключових умов для подальшого зближення з ЄС. Під час нещодавніх контактів у Приштині єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що без нормалізації відносин із Сербія та без зміцнення внутрішніх інституцій Косово не зможе просунутися на шляху до повноцінної євроінтеграції. Це питання залишається одним із найчутливіших у регіональній політиці та безпосередньо впливає на внутрішню стабільність країни.

    Косово, столицею якого є Приштина, подало заявку на вступ до Європейський Союз ще у 2022 році, однак досі не отримало статусу кандидата. У Брюсселі пояснюють це поєднанням внутрішніх політичних проблем, відсутністю стабільного урядування та неврегульованими питаннями регіональної безпеки.

    У підсумку нинішні вибори розглядаються як черговий тест для політичної системи Косова, яка опинилася між потребою у стабільності та фактичною неспроможністю політичних еліт досягти довготривалого компромісу. Якщо результати голосування знову не приведуть до формування стабільної більшості, країна ризикує залишитися у стані перманентної політичної турбулентності, де вибори стають не інструментом вирішення кризи, а її постійним відтворенням.

  • Поки Європа відмовляється від РФ: Сербія продовжила газовий контракт із «Газпромом»

    Поки Європа відмовляється від РФ: Сербія продовжила газовий контракт із «Газпромом»

    Сербія продовжить отримувати російський газ щонайменше до кінця вересня 2026 року. Белград зміг домовитися з російським «Газпромом» про чергове продовження контракту на постачання блакитного палива ще на три місяці після завершення чинної угоди, яка спливає 30 червня. Для сербської влади це рішення стало важливим успіхом, оскільки країна залишається однією з найбільш залежних від російського газу держав Європи.

    Про досягнення домовленостей повідомила міністерка гірничої справи та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович після зустрічі з головою правління «Газпрому» Алєксєєм Міллером у Санкт-Петербурзі. За її словами, сторони підтвердили продовження постачання газу ще на три місяці після 30 червня, що дозволить забезпечити стабільність енергетичної системи країни впродовж літнього сезону та підготуватися до наступного опалювального періоду.

    Сербська міністерка наголосила, що нова домовленість має стратегічне значення для держави, громадян та економіки. За її словами, російський газ залишається для Сербії одним із найдоступніших за ціною джерел енергії, а також забезпечує необхідні обсяги та гнучкість постачання.

    Це вже друге продовження газової угоди між Белградом і Москвою за останні місяці. У березні 2026 року Сербія також отримала тримісячну пролонгацію контракту з Росією. Таким чином, країна фактично продовжує працювати в режимі короткострокових домовленостей, паралельно ведучи переговори щодо майбутнього довгострокового контракту.

    Попри активні заяви про диверсифікацію енергетичних джерел, Сербія досі критично залежить від російського газу. За офіційними даними, до 90% внутрішніх потреб країни покриваються саме завдяки імпорту з Росії. Така залежність сформувалася протягом багатьох років через вигідні ціни та розвинену інфраструктуру постачання.

    Водночас Белград намагається поступово зменшити залежність від Москви. Сербська влада розвиває співпрацю з Азербайджаном, звідки вже надходять альтернативні обсяги природного газу. Крім того, країна отримала доступ до скрапленого природного газу через грецькі LNG-термінали та інтерконектори з сусідніми державами. Проте поки що ці маршрути не здатні повністю замінити російські поставки.

    Під час переговорів у Санкт-Петербурзі сторони також обговорили розширення підземного газового сховища «Банатський Двір», яке є одним із ключових елементів енергетичної безпеки Сербії. Планується збільшення його потужності з 450 до 750 мільйонів кубометрів газу. Це дозволить накопичувати більші резерви перед зимовим сезоном і зменшити ризики можливих перебоїв у постачанні.

    Окремою темою переговорів стала ситуація навколо сербської нафтової компанії NIS, яка залишається під санкційним тиском США через російську структуру власності. Компанія контролюється «Газпром нафтою» та «Газпромом», а її діяльність має критичне значення для паливного ринку Сербії. Саме NIS володіє єдиним у країні нафтопереробним заводом у Панчевому та забезпечує більшу частину внутрішнього ринку нафтопродуктів.

    Через санкції США вже кілька місяців тривають складні переговори щодо продажу російської частки в NIS угорській компанії MOL. Вашингтон вимагає скорочення російського впливу на стратегічні енергетичні активи Сербії. Наразі MOL прагне отримати додатковий час для завершення переговорів щодо придбання контрольного пакета акцій компанії.

    Ситуація навколо російського газу для Сербії демонструє складне становище багатьох країн Балканського регіону. З одного боку, Європейський Союз послідовно реалізує політику скорочення залежності від російських енергоносіїв після початку повномасштабної війни Росії проти України. З іншого боку, держави, які історично були інтегровані в російську енергетичну систему, змушені шукати баланс між політичними вимогами Заходу та власною енергетичною безпекою.

    Для Сербії питання газу залишається не лише економічним, а й політичним. Президент Александр Вучич неодноразово заявляв, що країна прагне вступу до Європейського Союзу, однак одночасно підтримує тісні економічні та енергетичні зв’язки з Росією. Саме тому кожне нове продовження контрактів із «Газпромом» привертає увагу як Брюсселя, так і Вашингтона.

    Поки Європа намагається остаточно відмовитися від російських енергоресурсів, Белград продовжує обирати прагматичний підхід, роблячи ставку на дешеві поставки з Росії та поступовий розвиток альтернативних маршрутів. Нове продовження контракту до кінця вересня дає Сербії додатковий час для підготовки до складних переговорів про майбутнє енергетичної співпраці та забезпечення стабільності власної економіки.

  • Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Зеленський передумав їхати до Сербії: до Вучича відправлять віцепрем’єра Качку

    Президент України Володимир Зеленський не поїде з офіційним візитом до Сербії, хоча напередодні сербські медіа повідомляли про підготовку його приїзду до Белграда. Натомість Україна направить до Сербії урядову делегацію на чолі з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарасом Качкою.

    Про це повідомив сам Зеленський після розмови з президентом Сербії Александром Вучичем.

    За словами глави держави, сторони обговорили перспективи двосторонніх відносин та економічної співпраці між країнами. Зеленський наголосив, що Київ і Белград мають потенціал для розвитку партнерства, попри складний політичний контекст та різні підходи до окремих міжнародних питань.

    “Обговорили з президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між нашими країнами. Ми обидва вважаємо, що вони мають бути сильними, і бачимо потенціал для розвитку”, — заявив президент України.

    Окремий акцент сторони зробили на економічному співробітництві. Україна розраховує на відновлення переговорів щодо зони вільної торгівлі із Сербією, а також на нові торговельні домовленості між країнами.

    Саме з цими питаннями до Белграда і вирушить українська делегація. Очікується, що Тарас Качка проведе низку зустрічей із сербськими урядовцями та представниками бізнесу.

    Напередодні сербський телеканал Pink повідомив, що Сербія очікує на приїзд української делегації, яку може очолити особисто Володимир Зеленський. Також йшлося про можливе підписання меморандуму про взаєморозуміння у сфері торговельного співробітництва.

    Втім, як випливає із заяви українського президента, формат візиту було змінено. Причини офіційно не пояснюються.

    Контакти між Києвом і Белградом залишаються непростими від початку повномасштабної війни. Сербія офіційно підтримує територіальну цілісність України та голосує за відповідні резолюції ООН, однак водночас відмовляється приєднуватися до санкцій ЄС проти Росії.

    Президент Сербії Александр Вучич неодноразово заявляв про “традиційно добрі відносини” з Москвою та необхідність збереження балансу між Заходом і РФ. Через це Белград регулярно опиняється під тиском Брюсселя, який вимагає від Сербії більш чіткої зовнішньополітичної позиції як від країни-кандидата на вступ до ЄС.

    Попри це, упродовж останнього року між Україною та Сербією спостерігається поступове пожвавлення контактів. Перші прямі переговори Зеленського і Вучича після початку великої війни відбулися ще у серпні 2023 року в Афінах під час саміту “Україна — Південно-Східна Європа”.

    Пізніше президенти неодноразово зустрічалися на міжнародних майданчиках, зокрема під час самітів Європейської політичної спільноти та міжнародних конференцій щодо підтримки України.

    Особливу увагу Києва останнім часом привертає економічний напрямок співпраці із Сербією. Україна зацікавлена у розширенні торгівлі з країнами Балканського регіону, особливо на тлі війни та переорієнтації логістичних маршрутів.

    За даними Міністерства економіки, ще до повномасштабного вторгнення Україна та Сербія вели переговори щодо створення зони вільної торгівлі, однак процес фактично був заморожений.

    Тепер Київ намагається повернутися до цієї теми. Участь у переговорах саме Тараса Качки — одного з головних урядових переговорників у сфері міжнародної торгівлі — свідчить про те, що економічний блок стане головною темою візиту.

    На цьому тлі Сербія також намагається балансувати між ЄС та Росією. Белград залишається залежним від російського газу та підтримує політичні контакти з Кремлем, однак одночасно прагне зберегти діалог із Заходом і уникнути міжнародної ізоляції.

    В останні місяці Вучич дедалі частіше заявляє про необхідність миру в Україні та економічної стабільності у Європі. Водночас у Сербії продовжують відбуватися проросійські акції, а частина місцевих політичних сил відкрито підтримує Москву.

    Для України нинішній контакт із Белградом важливий ще й у контексті європейської інтеграції та посилення позицій у Південно-Східній Європі. Київ намагається не допустити посилення російського впливу на Балканах та одночасно вибудовувати прагматичні економічні зв’язки із Сербією.

    Сам Зеленський останніми днями активно проводить міжнародні переговори. Окрім Сербії, він обговорював питання безпеки та війни з лідерами країн ЄС, а також наголошував на необхідності посилення дипломатичного тиску на Росію.