Позначка: Сергій Бубка

  • Сергій Бубка: спортивна легенда та суперечки довкола його імені

    Сергій Бубка: спортивна легенда та суперечки довкола його імені

    Сергій Бубка — один із найвидатніших легкоатлетів в історії світового спорту. 35-разовий рекордсмен світу у стрибках із жердиною, олімпійський чемпіон і багатократний переможець міжнародних турнірів, він став символом епохи в легкій атлетиці. Водночас останніми роками його ім’я опинилося в центрі суспільної дискусії через звинувачення у можливих зв’язках із Росією.

    Сергій Назараркович Бубка народився 4 грудня 1963 року в Луганську. У 1984 році він встановив свій перший світовий рекорд, а вже у 1985 році став першим спортсменом у світі, який подолав висоту шість метрів у стрибках із жердиною.

    Найвищим досягненням у його кар’єрі стала золота медаль на Олімпійських іграх 1988 року в Сеулі. Протягом багатьох років Бубка домінував у своїй дисципліні, неодноразово оновлюючи світові рекорди. Його внесок у розвиток легкої атлетики визнавали як в Україні, так і за її межами.

    Після завершення активних виступів Бубка перейшов до спортивного менеджменту. Він очолював Національний олімпійський комітет України, став членом Міжнародного олімпійського комітету та обіймав керівні посади в міжнародних легкоатлетичних структурах.

    У 2023 році в медіа з’явилася інформація про можливу причетність Сергія Бубки до бізнес-структур, зареєстрованих у Росії. Зокрема йшлося про компанії, які нібито працювали на території тимчасово окупованої частини Донецької області. На тлі цих повідомлень правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за статтею 111-2 Кримінального кодексу України — пособництво державі-агресору.

    Сам Бубка публічно заперечував звинувачення, заявляючи, що не підтримує жодних дій, спрямованих проти України. Однак суспільна дискусія навколо його імені не вщухає.

    Одним із найгучніших критиків Бубки став український скелетоніст Владислав Гераскевич. Він закликав позбавити Бубку звання Героя України, аргументуючи це відсутністю чіткої публічної позиції щодо російської агресії та подій на міжнародних спортивних майданчиках.

    Дискусія загострилася також через згадки про позицію Бубки під час допінгового скандалу навколо російського спорту перед Олімпіадою 2016 року.

    Попри суперечки, спортивні досягнення Сергія Бубки залишаються беззаперечними. У 2001 році йому було присвоєно звання Героя України. Він нагороджений орденами «За заслуги», «Князя Ярослава Мудрого» та «Свободи». На міжнародному рівні його відзначили нагородою Laureus World Sports Awards за внесок у спорт.

    Ім’я Бубки вписане в історію легкої атлетики як одного з найуспішніших стрибунів із жердиною всіх часів. Водночас остаточну оцінку його нинішній діяльності та обставинам довкола кримінального провадження мають дати компетентні органи.

  • Український олімпієць критикує Сергія Бубку за участь у нагородженні росіянки

    Український олімпієць критикує Сергія Бубку за участь у нагородженні росіянки

    Український спортивний світ сколихнув новий скандал, пов’язаний з колишнім президентом Національного олімпійського комітету (НОК) України Сергієм Бубкою. Він взяв участь у церемонії нагородження росіянки на Олімпійських іграх у Парижі, що викликало обурення серед українських спортсменів і громадськості. Один з українських олімпійців навіть публічно назвав Бубку «чортом».

    На поведінку Бубки звернув увагу український скелетоніст-олімпієць Владислав Гераскевич на своїй сторінці в Instagram. За словами спортсмена, ексочільник НОК родом з Донбасу з посмішкою тиснув руку переможниці багатоборства у художній гімнастиці Дар’ї Варфоломєєвій.

    Новоспечена чемпіонка формально представляла Німеччину, хоча насправді народжена в Росії, не засуджувала публічно війну проти України та порушувала законодавство, виступаючи на змаганнях в окупованому Криму. Також серед її світлин знайшли ту, на якій Варфоломєєва позує на тлі мапи з включеними до складу РФ окупованими українськими регіонами.

    Гераскевич назвав спортивного чиновника “чортом” і закликав виключити його з НОК та позбавити звання Героя України.

    Колишній очільник НОК України Сергій Бубка нагороджує Дар’ю Варфоломеев

  • Бубуку потрібно позбавити звання Героя України – Гераскевич

    Бубуку потрібно позбавити звання Героя України – Гераскевич

    Колишній президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка опинився в центрі скандалу після того, як взяв участь у церемонії нагородження росіянки на Олімпійських Іграх у Парижі. Бубка, якого звинувачують у веденні бізнесу в Росії та на окупованих територіях, вразив громадськість своєю участю в нагородженні Дар’ї Варфоломєєвої, яка формально представляла Німеччину.

    Український скелетоніст Владислав Гераскевич звернув увагу на поведінку Бубки на своїй сторінці в Instagram. За словами спортсмена, колишній очільник НОК з посмішкою тиснув руку Варфоломєєвій, переможниці багатоборства у художній гімстиці. Гераскевич підкреслив, що Варфоломєєва, хоч і представляла Німеччину на змаганнях, має сумнівну репутацію через свою російську ідентичність і участь у змаганнях в окупованому Криму.

    Крім того, Варфоломєва не засуджувала публічно війну проти України та порушила законодавство, з’явившись на світлинах з мапою, що включає окуповані українські регіони до складу РФ. Це викликало ще більше обурення серед українських спортсменів і громадськості.

    Гераскевич різко розкритикував Бубку, назвавши його “чортом”, і закликав до виключення колишнього президента НОК з усіх офіційних позицій, а також до позбавлення звання Героя України. Цей інцидент став новим привідом для обговорення стосунків між українськими та російськими спортивними представниками на міжнародній арені.

  • Вадим Гутцайт найбільш фаховий спортивний корупціонер України

    Вадим Гутцайт найбільш фаховий спортивний корупціонер України

    Зовсім скоро, у Парижі розпочнуться літні Олімпійські ігри, саме тому ми вирішили присвятити це розслідування екс-міністру молоді та спорту України Вадиму Гутцайту. І перше, вочевидь, це корупція у Міністерстві при Гутцайті.

    7 вересня 2021 Вадим Маркович розповідав у прямому ефірі, що у Міністерстві зовсім немає корупції.

    За словами Гутцайта, Мінмолодьспорту «контролює ситуацію» з корупцією: є аудитор, який перевіряє фінансову звітність, а також перевірки здійснюють правоохоронні органи.

    «Я не міністр внутрішніх справ. Якщо є якісь питання, повинні працювати правоохоронні органи. Якщо я відчуваю щось, я ж теж бачу, що відбувається, то певним видам спорту даю “по руках”», — сказав він. (до цих слів ми трохи пізніше повернемось)

    На уточнювальне питання ведучого про галузі спорту, в яких є корупція, Гутцайт відповів: «Корупції в нас немає… Хто це сказав?» Після згадки про скандал із договірними матчами у футболі він прокоментував: «У футболі бачимо, що після того ми нічого не чули».

    «”Договірняки” в інших федераціях — чи на національних чемпіонатах, чи на інших міжнародних змаганнях — я такого ще не чув», — підсумував міністр.

    Але коли тільки Гутцайт зайшов на посаду міністра, то вже перебував під слідством за розкрадання будучи ще директором департаменту молоді та спорту КМДА

    “Човни Гутцайта”

    13 вересня 2020 року Головне управління Національної поліції в Києві відкрило кримінальне провадження за фактом злочину. В ході розслідування було встановлено, що посадові особи Департаменту молоді та спорту КМДА впровадили злочинну схему, пов’язану з розкраданням бюджетних коштів, виділених на закупівлю спортивних човнів для дитячо-юнацьких шкіл Києва.

    З 2016 року з державного бюджету виділялися кошти на придбання спортивних човнів для занять академічним веслуванням, розпорядником яких був департамент молоді та спорту КМДА. У 2016 році було виділено 1 860 000 гривень, у 2017 році – 2 480 000 гривень, у 2018 році – 2 399 000 гривень, у 2019 році – 8 100 000 гривень.

    Більшість тендерів, які проводив департамент, виграв приватний підприємець, тренер ДЮСШ «Буревісник», завдяки штучним вимогам, створеним під конкретного учасника. Цей підприємець через директора ДЮСШ «Буревісник» був підконтрольний директору департаменту КМДА Вадиму Гутцайту та його заступнику.

    Так фігуранти справи розподіляли між собою та іншими посадовими особами департаменту прибуток, отриманий фактично за доставку човнів з Білорусі, Італії та Німеччини. Вартість одного спортивного гоночного човна для академічного веслування (четвірка парна 4Х Empacher R48) з доставкою і розмитненням з Німеччини становить 600 000 гривень, але за умовами тендеру ДЮСШ придбала його за 1 млн гривень, а 400 000 гривень отримували чиновники.

    Крім того, протягом 2016-2019 років співробітники департаменту КМДА давали вказівки підконтрольному їм директору дитячо-юнацької спортивної школи «Регата» підписувати підроблені податкові накладні з постачання на баланс школи спортивних човнів. Наприклад у 2019, згідно з накладними, в ДЮСШ “Регата” нібито були поставлені три човни німецького виробництва (марки Empacher) за 2 249 000 гривень.

    Але з приходом до влади Володимира Зеленського, Гутцайт, замість того щоб сісти за грати став міністром молоді та спорту, а про справу просто “забули”.

    Міністр розпилу на Спорту

    А з новою посадою з’явилися і нові корупційні апетити.

    2 серпня 2023 року з журналістського розслідування “Стопкор” стало відомо, що державна установа, підпорядкована Міністерству молоді та спорту України, купує авіаквитки для спортсменів, які літають за кордон на змагання, за цінами, що в кілька разів перевищують вартість квитків на сайтах авіаперевізників.

    Зокрема, у квітні цього року ГУ придбало квитки з Катовіце до Франкфурта за понад 17 тис. грн, тоді як на сьогодні такі квитки можна було придбати за ціною до трьох тисяч гривень.

    ГУ також закупило квитки з Франкфурта до Сеула по 55 000 грн, хоча на сайтах перевізників їх вартість становить близько 20 000 грн. Аналогічна ситуація склалася з квитками з Варшави до Фуншалу та у зворотному напрямку до Відня, які були придбані на 55% дорожче, ніж їх вартість на офіційних сайтах.

    ГУ придбало квитки економ-класу за ціною бізнес-класу. Наприклад, квитки на поїздки Прага-Варшава-Вільнюс-Варшава-Прага були придбані за 24 010 грн, тоді як на офіційному сайті Lot Airlines вони коштували 17 851 грн. У підсумку, за договором було сплачено 159 610 грн, що на 45% дорожче від ринкової вартості.

    Більшість тендерів на закупівлю проїзних документів вигравало ТОВ «Персей-Тревел», яке очолює Олег Кучеренко. Ця компанія отримала близько 50% комісії на кожному договорі, що для туристичного ринку є нереально високою цифрою. Виглядає так, ніби тендери проводяться під одну компанію, яка вигравала та за схемами закуповувала квитки, віддаючи різницю замовнику.

    Тоді журналісти звернулися до міністра молоді та спорту за роз’ясненнями щодо закупівлі авіаквитків за завищеними цінами, але на дзвінки та повідомлення він не відповідав.

    Торгівля дозволами на виїзд з України

    А тепер повертаємось до вислову “даю по руках”, у вересні 2023 року з’явилася інформація, що Гутцайт очолив схему по торгівлі дозволами на виїзд за кордон через своє міністерство.

    Через значний резонанс в ЗМІ Гутцайту наполегливо рекомендували піти з посади міністра, що він і зробив.

    Осередок ОПЗЖ у Національному олімпійському комітеті

    У листопаді 2022 Нестор Шуфрич і Григорій Суркіс стали членами НОК України, що на фоні агресії РФ викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Але такі гучні імена прикрили призначення у НОК інших проросійських діячів.

    Новообраний президент НОК Гутцайт зібрав навколо себе “золоту” команду, 80% якої взагалі не мають жодного відношення до спорту. Хіба можна вважати спортом корупцію, боротьбу за місце в списку ОПЗЖ чи рекет у 90-ті?

    Серед них:

    • Валерій Борзов – член СДПУ(о) 2001-2006, у 2012-му був усунений з посади президента Федерації легкої атлетики за корупцію

    • Сергій Бубка – член Партії регіонів (2002-2005), вийшов з партії після обрання на посаду президента НОК

    • Андрій Вінграновський – член ОПЗЖ

    • Олександр Волков – член Партії регіонів (2007-2014)

    • Олександр Герега – народний депутат від Партії регіонів (2012-2014), голосував за диктаторські закони 16 січня 2014-го

    • Ірина Дерюгіна – FIG висунула їй звинувачення в підкупі суддів, тиску на них, впливі на остаточні результати змагань та інших порушеннях

    • Олександр Зац – член Партії регіонів (2006-2014), його пов’язує міцна особиста дружба з Борисом Колесніковим, партнер Бориса за бізнесом

    • Роман Мулик – член Партії регіонів (2010-2014)

    • Андрій Мельник – підозрювався у причетністості до викрадення, катування та вимагання 200 млн. дол. у колишнього гендиректора ПрАТ «Нафтогазвидобування», а нині – народного депутата Семінського

    • Олександр Мендусь – колишній член Партії регіонів

    • Мирослав Карабін – колишній член Партії регіонів

    • Олег Корбан – член ОПЗЖ з 2019 року

    • Михайло Кошляк – з 2020 року є депутатом Дніпропетровської обласної ради від ОПЗЖ

    • Вадим Павленко – депутат Київської облради від Партії регіонів (2010-2015)

    • Ігор Лисов – член Партії регіонів (2007-2014), скандальний київський забудовник

    • Сергй Лагур – разом із екс-регіоналом, а після вбивства у ДТП людини втікачем з країни Петром Димінським був співвласником нафтопереробного комплексу (НПК) Галичина у Львівській області

    • Віктор Ремський – колишній «правоохоронець», причетний до фальсифікації і вибивання «добровільних зізнань» з фігурантів «справи Павличенків»

    • Олександр Симоненко – член ОПЗЖ

    • Віктор Христоєв – колишній член Партії регіонів

    • Олександр Удовиченко – колишній член Партії регіонів

    • Ніна Уманець — після 2014 року хизувалась фото з Путіним

    • Сергій Кушнірюк – відсторонювався з поста головного тренера збірної України з гандболу через корупцію, на нього відкривали кримінальну справу

    Бізнес у росії та цікаві бізнес-партнери

    Після призначення Гутцайта на посаду міністра з’явилася інформація про його частку бізнесу у Росії.

    У 2018 році Гутцайт був одним із співвласників російського ТОВ “Альтаїр” (СТО “Чемпіон” у Лубні під Москвою) разом із відомими російськими фехтувальниками Ільгаром Мамедовим і Станіславом Поздняковим (нинішній президент Олімпійського комітету Росії).

    Наразі Гутцайт не зазначений серед співзасновників “Альтаїру”, але історія змін у російських реєстрах вказує, що свою частку він передав Мамедову. Ільгар Мамедов є багаторічним головним тренером збірної Росії з фехтування і має звання полковника Збройних сил РФ.

    Окрім Ільгара Мамедова “радує” і другий бізнес-партнер Гутцайта – президент Олімпійского комитета Росії Станислав Поздняков.

    Звісно навряд Вадиму Гутцайту “автомийка на болотах” приносила значні доходи, але самі факти дружби та наявності спільного бізнесу Гуцайта із полковником ЗС РФ та найближчим оточенням президента країни-агресора викликає більше запитань, ніж відповідей.