Golosnovinua.com

Позначка: Сергій Марченко

  • Україна закрила більшу частину фінансової «дірки», але залишилися ще $4 млрд — Зеленський

    Україна закрила більшу частину фінансової «дірки», але залишилися ще $4 млрд — Зеленський

    Україні досі необхідно знайти приблизно 4 млрд доларів для покриття невирішених фінансових потреб, хоча ще кілька тижнів тому масштаб проблеми оцінювали у десятки мільярдів доларів. Президент Володимир Зеленський заявив, що більшу частину необхідного фінансування вже вдалося або домовитися залучити, або компенсувати завдяки внутрішній економії, однак остаточно питання ще не закрите.

    Про ситуацію глава держави розповів журналістам 4 жовтня. За його словами, раніше перед Україною стояло завдання закрити фінансову потребу приблизно у 27 млрд доларів. Частину цієї суми — близько 7 млрд доларів — уряд планував знайти всередині країни завдяки економії, оптимізації та перерозподілу державних видатків.

    Ще близько 20 млрд доларів мали стати предметом переговорів із міжнародними партнерами.

    Тепер Зеленський заявив, що ситуація суттєво змінилася. За його словами, Україні вдалося знайти формат, який передбачає збільшення двосторонньої допомоги окремих держав та домовленості з Європейським Союзом.

    Однак повністю закрити питання поки не вдалося.

    Президент повідомив, що зараз залишається потреба приблизно у 4 млрд доларів. За інформацією глави держави, Міністерство фінансів уже має розуміння, звідки потенційно можна залучити близько 3 млрд доларів із цієї суми. Водночас домовленості ще не означають, що кошти фактично отримані.

    Тобто на цей момент фінансовий розрив формально все ще існує.

    Від $27 млрд до $4 млрд

    Ще наприкінці вересня українська влада говорила про значно більшу проблему.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявляв, що загальна додаткова потреба, пов’язана з фінансуванням оборони, оцінювалася приблизно у 27 млрд доларів.

    Із них близько 7 млрд доларів уряд планував забезпечити самостійно — через оптимізацію, економію та перерозподіл бюджетних ресурсів.

    За словами прем’єра, ці кошти, зокрема, мали забезпечити грошове забезпечення військовослужбовців і підтримку їхніх родин.

    Решта приблизно 20 млрд доларів мала надходити в межах домовленостей із партнерами. Частина цих ресурсів потрібна не лише для поточних потреб армії, але й для контрактування та виробництва озброєнь, необхідних Україні на початку 2027 року.

    Перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев також пояснював, що внутрішні 7 млрд доларів мають бути знайдені до кінця року. Йшлося, зокрема, про використання резервів, оптимізацію видатків Міноборони та інші внутрішні механізми.

    Водночас він робив важливе уточнення: решта приблизно 20 млрд доларів переважно стосувалася закупівлі озброєння та супутніх оборонних витрат і мала покриватися за допомогою міжнародних партнерів.

    Тому нинішню заяву Зеленського про залишкові 4 млрд доларів варто розглядати саме в контексті цих переговорів та пошуку додаткового фінансування оборонних потреб держави.

    Ще $12 млрд хочуть отримати раніше

    Окремо президент згадав ще приблизно 12 млрд доларів, які Україна розраховує отримати наступного року.

    За словами Зеленського, на політичному рівні є готовність розглянути можливість прискорення такого фінансування.

    Фактично українська влада зараз працює одразу за двома напрямами: шукає близько 4 млрд доларів, яких не вистачає зараз, та намагається прискорити отримання частини ресурсу, який спочатку був запланований на 2027 рік.

    Це має особливе значення через необхідність уже зараз оплачувати виробництво озброєння, яке буде потрібне Силам оборони протягом перших місяців наступного року.

    Раніше прем’єр Сергій Корецький прямо заявляв, що від покриття відповідних фінансових потреб залежить здатність України продовжувати активні бойові дії, зокрема у першому кварталі 2027 року.

    ЄС уже погодив Україні €90 млрд

    Одним із ключових джерел фінансової підтримки України залишається Європейський Союз.

    Європейська рада ще у грудні 2025 року погодила для України кредитний пакет загальним обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

    У квітні 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила необхідну законодавчу основу для цієї програми.

    Із загальної суми приблизно 30 млрд євро передбачено на економічну підтримку, зокрема макрофінансову допомогу та Ukraine Facility, а близько 60 млрд євро — на оборонні потреби та підтримку спроможностей української оборонної промисловості.

    Лише у 2026 році для України планувалося зробити доступними близько 45 млрд євро: 8,35 млрд євро через макрофінансову допомогу, ще 8,35 млрд через Ukraine Facility та 28,3 млрд євро на підтримку оборонно-промислового потенціалу.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про цей пакет та пояснювала, що 90 млрд євро розраховані саме на 2026–2027 роки. ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Видання також повідомляло, що у 2026 році частина коштів із цієї програми має йти на бюджетну підтримку, реформи та стійкість української економіки. ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    Чому виникла потреба у десятках мільярдів

    Оборона залишається найбільшою фінансовою статтею України в умовах повномасштабної війни.

    Раніше українська сторона оцінювала потреби для ведення війни у 2026 році приблизно у 155 млрд доларів. Прем’єр Сергій Корецький пояснював, що цифра додаткової потреби у 27 млрд доларів виникла саме в межах цього загального обсягу фінансування.

    Гроші потрібні на грошове забезпечення військових, соціальні виплати, виробництво й закупівлю ракет, безпілотників, боєприпасів, техніки та інших систем.

    Про проблему раніше детально писала і «Ненька інфо». Україні бракує $27 млрд на оборону: Хмара розповів, де терміново шукатимуть гроші для ЗСУ

    Ще один крок українського уряду — скорочення або відтермінування другорядних державних витрат. Наприкінці вересня повідомлялося, що Кабмін почав переносити частину непершочергових видатків, щоб максимально спрямувати внутрішні ресурси на оборону та захищені соціальні статті.

    Проблема стала меншою, але ще не вирішена

    Нова оцінка у 4 млрд доларів свідчить, що за останні тижні українській владі вдалося суттєво скоротити невирішену частину фінансових потреб.

    Але слова Зеленського водночас означають, що цих 4 млрд доларів Україна поки фактично не має.

    Мінфін бачить потенційні джерела приблизно для 3 млрд доларів, однак необхідні рішення та домовленості ще мають бути реалізовані. Крім того, Київ намагається прискорити приблизно 12 млрд доларів фінансування, яке було передбачене на наступний рік.

    Фінансова ситуація стала значно кращою порівняно з моментом, коли незакриті потреби оцінювалися у 27 млрд доларів, але остаточно питання ще не вирішене. Найближчим завданням залишається пошук останніх 4 млрд доларів та оформлення домовленостей із партнерами так, щоб кошти стали доступними Україні в необхідні строки.

  • «На ці гроші вижити неможливо»: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму

    «На ці гроші вижити неможливо»: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму

    Міністр фінансів України Сергій Марченко визнав, що офіційний прожитковий мінімум не відображає реальних потреб українців і фактично перетворився на розрахункову величину для визначення соціальних виплат та інших бюджетних показників. За словами міністра, одним із ключових завдань уряду тепер є поступова відв’язка різних виплат від прожиткового мінімуму, після чого держава зможе наблизити його офіційний розмір до фактичних витрат людини.

    Про це Марченко заявив 16 вересня під час представлення проєкту Державного бюджету України на 2027 рік у Верховній Раді. Сам урядовий законопроєкт №16000 був зареєстрований у парламенті 15 вересня.

    Говорячи про нинішній прожитковий мінімум, очільник Мінфіну фактично погодився, що на встановлену державою суму неможливо забезпечити нормальне життя.

    «На цю суму коштів можна тільки жити, виживати, і то, напевно, вижити неможливо. Тому він не відповідає дійсності», — заявив Марченко.

    За його словами, проблема полягає в тому, що прожитковий мінімум сьогодні виконує не лише соціальну функцію. До нього прив’язано багато різних виплат, розрахунків та бюджетних показників. Різке приведення цього показника до фактичної вартості життя автоматично означало б значне збільшення низки видатків державного бюджету.

    Саме тому уряд бачить одним із головних завдань реформування системи відв’язку соціальних та інших платежів від прожиткового мінімуму.

    «Ключове завдання — відв’язати виплати від розміру прожиткового мінімуму. Тоді нам буде простіше показати його фактичний розмір і на нього орієнтуватися», — пояснив міністр.

    Скільки становитиме прожитковий мінімум у 2027 році

    Попри визнання того, що чинний показник не відповідає реальним витратам українців, у проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачене його поступове, а не радикальне підвищення.

    Як раніше писала Nenka.info, з 1 січня 2027 року загальний прожитковий мінімум планують збільшити з 3209 до 3559 гривень, тобто на 350 гривень, або приблизно на 10,9%.

    Для окремих категорій населення цифри відрізнятимуться.

    Для працездатних осіб прожитковий мінімум у проєкті бюджету закладений на рівні 3691 гривні, а для людей, які втратили працездатність, — 2878 гривень. Останній показник має особливе значення для пенсійної системи, оскільки використовується як один із базових орієнтирів при визначенні мінімальних пенсійних виплат.

    Окремо передбачено базову величину у 4000 гривень для розрахунку державної соціальної допомоги людям з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

    Водночас усі ці суми поки не є остаточними. Проєкт державного бюджету має пройти повну процедуру розгляду у Верховній Раді, а парламентарі ще можуть змінювати його параметри.

    Офіційна картка парламенту підтверджує, що законопроєкт про Держбюджет-2027 зареєстровано під №16000 та передано на розгляд Верховної Ради.

    Мінімальна зарплата теж має зрости

    Одночасно з прожитковим мінімумом уряд планує підвищити мінімальну заробітну плату.

    З 1 січня 2027 року її пропонують встановити на рівні 9546 гривень на місяць. Це на 899 гривень більше за показник 2026 року.

    Докладно про заплановані зміни Nenka.info писала у матеріалі «Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027».

    У ньому також зазначалося, що підвищення мінімалки приблизно на 10,4% не означає такого самого зростання реальної купівельної спроможності українців, адже значну частину номінального збільшення можуть «з’їсти» інфляція та подорожчання товарів і послуг.

    Чому не можна просто встановити реальний прожитковий мінімум

    На перший погляд, ситуація виглядає парадоксально: держава визнає, що офіційна сума не дозволяє нормально прожити, але водночас не підвищує її одразу до реального рівня.

    Причина полягає у великій кількості фінансових показників, які історично прив’язали до прожиткового мінімуму.

    Він використовується не лише при визначенні окремих соціальних виплат. Від нього прямо або опосередковано залежать пенсійні показники, допомоги, компенсації, посадові оклади та інші державні розрахунки.

    Якщо просто збільшити прожитковий мінімум у рази без зміни всієї системи, це створить додаткові зобов’язання для державного бюджету на десятки або навіть сотні мільярдів гривень.

    Саме тому Марченко говорить про необхідність спочатку змінити сам принцип: соціальні виплати повинні визначатися окремими формулами та базовими величинами, а прожитковий мінімум — відображати реальну вартість базових потреб людини.

    Проблему визнають уже не перший рік

    Дискусія про розрив між офіційним та фактичним прожитковим мінімумом триває в Україні роками.

    Ще у Бюджетній декларації на 2027–2029 роки уряд закладав поступове підвищення соціальних стандартів, але без різкого стрибка.

    Як повідомляла Nenka.info, середньостроковий фінансовий прогноз передбачав збільшення прожиткового мінімуму приблизно на 10,9% у 2027 році, ще на 8,9% у 2028-му та на 7,1% у 2029 році.

    Детальніше: «Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: долар за 50 грн, а “мінімалка” — 11 тисяч».

    Таким чином, нинішні параметри Держбюджету-2027 фактично продовжують уже закладену урядом модель поступового підвищення.

    Окрема проблема — пенсії

    Особливо гостро питання прожиткового мінімуму стосується пенсіонерів.

    Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у 2027 році пропонують підвищити до 2878 гривень. Саме цей показник є одним із ключових у пенсійних розрахунках.

    Водночас уряд паралельно працює над масштабнішою пенсійною реформою.

    Як раніше писала Nenka.info, одним із задекларованих орієнтирів реформи є наближення мінімальної пенсійної виплати до реального прожиткового рівня, а не до суто розрахункової величини. У дискусіях щодо нової моделі називалася сума близько 6 тисяч гривень, однак остаточний показник залежатиме від можливостей бюджету та Пенсійного фонду.

    Детальніше про майбутню реформу: «Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців».

    Чому уряд не обіцяє різкого зростання

    Головним обмеженням для соціального бюджету залишається війна та величезні оборонні видатки.

    Уряд формує бюджет на 2027 рік в умовах, коли сектор безпеки й оборони залишається головним пріоритетом державного фінансування. Одночасно необхідно забезпечувати пенсії, субсидії, соціальну допомогу, зарплати бюджетників, медицину та освіту.

    Через це соціальні стандарти підвищують поступово.

    Сам Марченко зазначив, що Кабмін уже переформатовує механізми державних виплат і намагається створити умови для їх збільшення. Водночас, за його словами, частина змін потребує законодавчої підтримки Верховної Ради.

    Тому заява міністра фактично окреслює майбутню реформу: прожитковий мінімум хочуть перестати використовувати як універсальний бюджетний «множник» і повернути йому первинний зміст — показника реальної суми, необхідної людині для базового життя.

    Поки цього не сталося, навіть заплановані на 2027 рік 3559 гривень залишатимуться передусім розрахунковим показником. І сам міністр фінансів тепер публічно визнає: називати таку суму реальною вартістю життя українця не можна.

  • Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: Долар за 50 грн, а «мінімалка» — 11 тисяч

    Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: Долар за 50 грн, а «мінімалка» — 11 тисяч

    Кабінет Міністрів України презентував Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки — середньостроковий фінансовий документ, який має стати основою для підготовки державного бюджету на 2027 рік. У ньому уряд закладає два сценарії розвитку країни: базовий — із припущенням про завершення війни, та альтернативний — у разі продовження бойових дій.

    Про ключові показники документа повідомила членкиня парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, Бюджетну декларацію представив міністр фінансів Сергій Марченко під час Ради коаліції за участі прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та членів уряду.

    Бюджетна декларація є не остаточним бюджетом, а прогнозним документом. Вона визначає орієнтири для державних фінансів, соціальних стандартів, боргової політики, видатків і потреби у міжнародному фінансуванні на кілька років уперед. Міністерство фінансів ще в лютому розпочало підготовку цього документа як основи для формування бюджету-2027.

    Одним із найбільш обговорюваних показників став прогноз курсу долара. Навіть за базового сценарію уряд очікує поступове послаблення гривні. Середньорічний курс долара, за оприлюдненими даними, може зрости з 44,4 грн у 2026 році до 50,7 грн у 2029 році. На кінець 2029 року прогнозується курс близько 51,5 грн за долар.

    Для українців це означає, що імпортні товари, пальне, техніка, ліки та частина продуктів можуть залишатися під тиском валютного фактора. Водночас урядові прогнози не є гарантією саме такого курсу, адже фактична ситуація залежатиме від війни, міжнародної допомоги, експорту, дій НБУ та стану економіки.

    Ще один важливий блок декларації — соціальні стандарти. Уряд закладає поетапне зростання мінімальної заробітної плати: у 2027 році — на 10,4%, у 2028 році — на 8,7%, у 2029 році — на 7,1%. Якщо застосувати ці темпи до нинішнього рівня мінімальної зарплати у 8647 грн, то за три роки вона може зрости приблизно до 11 155 грн.

    Також прогнозується підвищення прожиткового мінімуму: у 2027 році — на 10,9%, у 2028 році — на 8,9%, у 2029 році — на 7,1%. Нині прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн.

    Уряд пояснює, що серед пріоритетів залишаються соціальна підтримка населення, підвищення соціальних стандартів, фінансування базових державних програм і підготовка до післявоєнного відновлення. У декларації передбачено збереження низки видатків, закладених у бюджеті 2026 року, зокрема на скринінг здоров’я, шкільне харчування, оплату праці педагогів і демографічні ініціативи.

    Окремо обговорюється реформа системи оплати праці. За словами Юлії Свириденко, для повноцінного запуску такої реформи необхідно близько 320 млрд грн. Водночас перші рішення можуть бути ухвалені раніше, залежно від ресурсів бюджету та міжнародної підтримки.

    Бюджетна декларація також передбачає значну потребу України у зовнішньому фінансуванні. На 2027 рік вона оцінюється у 2 трлн 134,5 млрд грн. Йдеться про підтримку з боку країн G7, Європейського Союзу, Світового банку, Великої Британії, МВФ, а також про механізми, пов’язані із замороженими російськими активами.

    За урядовими оцінками, державний борг на кінець 2026 року може становити 106,1% ВВП, а у 2027 році — зрости до 113% ВВП. Це пов’язано з необхідністю фінансувати оборону, соціальні видатки, відновлення та покриття дефіциту бюджету.

    Якщо активні бойові дії завершаться, уряд очікує поступове зменшення дефіциту бюджету: з 18,5% ВВП у 2026 році до 17,7% у 2027-му, 11,1% у 2028-му та 5,5% у 2029 році.

    Видатки бюджету, за прогнозом, можуть досягти піку у 2027 році. Очікується, що вони становитимуть 4,77 трлн грн у 2026 році, 5,05 трлн грн у 2027-му, 4,87 трлн грн у 2028-му та 4,55 трлн грн у 2029 році.

    Окрема увага приділена військовим. Уряд планує продовжити наступного року виплату доплати у 10 тис. грн для тилових фахівців у війську. Це має стати частиною ширшої політики підтримки сектору безпеки та оборони.

    У разі завершення війни у 2026 році Кабмін очікує прискорення економічного зростання. Реальний ВВП, згідно з прогнозом, може зрости на 2,6% у 2026 році, на 4,5% у 2027 році, на 5,3% у 2028 році та на 6,7% у 2029 році. Номінальний ВВП за цей період може збільшитися з 10,1 трлн грн до майже 15 трлн грн.

    Водночас головний ризик для всіх цих прогнозів залишається незмінним — війна. Саме від безпекової ситуації залежатимуть курс гривні, темпи інфляції, обсяги міжнародної допомоги, рівень видатків на оборону та можливості для підвищення зарплат і соціальних стандартів.

    Тому Бюджетна декларація на 2027–2029 роки фактично готує українців до кількох фінансових реальностей одночасно: сценарію відновлення після війни та сценарію продовження високих оборонних витрат. Остаточні цифри ще можуть змінюватися під час підготовки державного бюджету на 2027 рік.

  • Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Україна продовжує отримувати масштабну міжнародну фінансову підтримку для забезпечення стабільної роботи держави в умовах повномасштабної війни. Міністерство фінансів України та Світовий банк підписали нову кредитну угоду, відповідно до якої українська сторона отримає позику в розмірі 236 мільйонів євро під гарантії Королівства Швеція. Залучені кошти будуть спрямовані на фінансування ключових соціальних видатків державного бюджету та підтримку безперервного функціонування органів влади.

    Про підписання угоди повідомило Міністерство фінансів України. Фінансування надається в межах масштабного міжнародного проєкту PEACE in Ukraine (“Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні”), який реалізується за участі Міжнародного банку реконструкції та розвитку, що входить до групи Світового банку.

    Від імені України документ підписав міністр фінансів Сергій Марченко, а від Світового банку – операційний менеджер у справах країн Східної Європи Кевін Томлінсон. У церемонії також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Мартін Оберг, оскільки саме шведська сторона виступає гарантом цієї позики.

    У Міністерстві фінансів наголосили, що новий кредит дозволить компенсувати частину критично важливих бюджетних витрат, які не пов’язані з військовими потребами. Йдеться про фінансування соціальних виплат, забезпечення роботи державних установ, підтримку освітньої та медичної сфер, а також функціонування органів державної влади на центральному та місцевому рівнях.

    Через повномасштабну війну Україна вже понад чотири роки працює в умовах значного бюджетного дефіциту. Основна частина внутрішніх доходів держави спрямовується на оборону та безпеку, тоді як фінансування соціальних програм, пенсій, медицини, освіти та інших цивільних видатків значною мірою забезпечується за рахунок міжнародної допомоги.

    Саме тому проєкт PEACE in Ukraine став одним із ключових інструментів підтримки української держави з боку міжнародних партнерів. Його було започатковано у червні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Головна мета програми – допомогти уряду України зберігати фінансову стійкість та виконувати свої основні функції навіть в умовах воєнного стану.

    За час реалізації проєкту через механізми Світового банку Україна вже отримала десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги від урядів різних держав та міжнародних фінансових інституцій. Після надходження нового кредиту загальний обсяг коштів, залучених у межах PEACE in Ukraine, досягне майже 53,5 мільярда доларів США.

    У Міністерстві фінансів відзначають, що така підтримка є надзвичайно важливою не лише для поточних бюджетних потреб, а й для збереження макроекономічної стабільності країни. Міжнародні кредити та гранти дозволяють уникати різких скорочень соціальних програм, забезпечувати своєчасну виплату пенсій і зарплат працівникам бюджетної сфери, а також підтримувати роботу державних сервісів для громадян.

    Окрему роль у новому фінансуванні відіграє Швеція, яка від початку повномасштабної війни залишається одним із найактивніших партнерів України. Стокгольм регулярно надає як військову, так і фінансову допомогу, підтримує санкційну політику проти Росії та бере участь у програмах відновлення української економіки.

    Нове рішення Світового банку стало частиною ширшого пакета міжнародної підтримки, який Україна отримує останніми тижнями. Зокрема, 28 травня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення сьомого траншу допомоги в межах програми Ukraine Facility на суму майже 2,8 мільярда євро. Ця програма передбачає довгострокову фінансову підтримку України та реалізацію реформ, необхідних для подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Крім того, Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з ЄС щодо залучення до 90 мільярдів євро допомоги для підтримки української економіки, державного бюджету та післявоєнного відновлення країни.

    Експерти зазначають, що міжнародна фінансова підтримка залишається одним із ключових факторів економічної стійкості України. Попри триваючу війну, держава продовжує виконувати свої соціальні зобов’язання перед громадянами, утримувати стабільність фінансової системи та забезпечувати роботу критично важливих інституцій. Саме завдяки співпраці з міжнародними партнерами уряд має можливість концентрувати внутрішні ресурси на обороні країни та захисті від російської агресії, одночасно підтримуючи функціонування цивільного сектору та соціальної сфери.

  • МВФ повернувся до Києва з жорсткими вимогами: Україна ризикує втратити мільярди через податки та реформи

    МВФ повернувся до Києва з жорсткими вимогами: Україна ризикує втратити мільярди через податки та реформи

    До України прибула місія Міжнародного валютного фонду для першого перегляду нової чотирирічної кредитної програми EFF обсягом 8,1 мільярда доларів. Переговори між українською владою та представниками Фонду можуть стати одними з найскладніших за останній час, адже Києву доведеться пояснювати затримки з виконанням низки вимог МВФ, від яких залежить подальше фінансування країни під час війни.

    Про початок роботи місії 27 травня повідомила постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано, пише «Інтерфакс-Україна». За її словами, команда Фонду на чолі з Гевіном Греєм проведе в Києві переговори з українським урядом, Національним банком та іншими партнерами в межах першого перегляду нової програми розширеного фінансування EFF, а також консультацій за статтею IV Статуту МВФ.

    Основна увага під час перемовин буде зосереджена на макроекономічній стабільності, наповненні державного бюджету, податковій реформі та структурних змінах, які Україна зобов’язалася реалізувати в обмін на міжнародну фінансову підтримку.

    Нова програма EFF стала продовженням співпраці України з МВФ після завершення попередньої чотирирічної програми на 15,6 мільярда доларів, затвердженої ще у березні 2023 року. За тією програмою Україна отримала дев’ять траншів на загальну суму понад 10,6 мільярда доларів.

    Перший транш нової програми — близько 1,5 мільярда доларів — уже надійшов до державного бюджету на початку березня 2026 року. Загалом цього року заплановано три перегляди програми — у червні, вересні та грудні. Якщо Україна успішно виконає всі умови, держава зможе отримати ще понад 2,4 мільярда доларів фінансування вже до кінця року.

    Однак нинішній візит місії проходить на тлі непростих дискусій навколо вимог Фонду. Однією з найрезонансніших тем стало можливе запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування.

    Саме ця вимога викликала значне невдоволення серед підприємців та бізнес-спільноти. За даними українських урядовців, у квітні Києву вдалося домовитися з МВФ про перенесення цього пункту щонайменше на рік. Водночас остаточне рішення залежатиме від подальших переговорів.

    Ще одним болючим питанням стало оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. МВФ наполягав на скасуванні пільгового режиму для таких відправлень, однак Верховна Рада 26 травня відхилила відповідний законопроєкт — буквально за день до прибуття місії Фонду до Києва.

    Це рішення може стати додатковим аргументом для жорсткішої позиції МВФ під час переговорів. У Фонді неодноразово наголошували, що Україні необхідно збільшувати внутрішні доходи бюджету, адже витрати на війну та соціальну сферу залишаються колосальними.

    Крім того, серед вимог нової програми EFF — ухвалення законопроєкту №15111-д щодо автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Йдеться про контроль за заробітками через онлайн-сервіси та маркетплейси. Очікується, що парламент може розглянути документ у другому читанні вже найближчими днями.

    Міністр фінансів Сергій Марченко раніше заявляв, що українська влада намагатиметься знайти компроміс із МВФ щодо найбільш чутливих податкових питань. За його словами, Київ “робитиме все можливе залежно від ситуації”.

    Окремим блоком переговорів стане державний бюджет та фінансування армії. Українська сторона планує обговорити із представниками МВФ можливі зміни до бюджету, включаючи збільшення виплат військовослужбовцям. За словами Марченка, саме в цьому питанні досягти компромісу з міжнародними партнерами буде простіше.

    Нова програма МВФ має для України критичне значення. Фактично вона є частиною ширшого міжнародного пакета підтримки української економіки в умовах війни. Загалом програма передбачає залучення для України 136,5 мільярда доларів міжнародної допомоги у базовому сценарії та понад 146 мільярдів доларів — у разі погіршення ситуації.

    Міжнародні фінансові партнери уважно стежать за виконанням Україною реформ, оскільки саме від цього залежить подальше надходження коштів не лише від МВФ, а й від Європейського Союзу, Світового банку та урядів західних країн.

    Економісти зазначають, що переговори з МВФ цього разу можуть бути особливо складними через величезний дефіцит бюджету, високі витрати на оборону та зростання соціального навантаження. Водночас без підтримки міжнародних партнерів Україна не зможе повною мірою фінансувати ключові бюджетні витрати під час війни.

    На цьому тлі місія МВФ до Києва фактично стає одним із головних економічних тестів для української влади у 2026 році.

  • Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Верховна Рада України не змогла ухвалити зміни до законодавства, які передбачали запровадження податку на додану вартість для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, фактично проваливши голосування за правки до законопроєкту №12360, що стосується внесення змін до Митного кодексу України та реформування правил оподаткування імпортних відправлень.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що парламенту не вистачило голосів навіть для процедурного рішення щодо повторного другого читання законопроєкту. За його словами, саме це рішення мало відкрити можливість повернутися до ключових правок, які передбачали скасування чинної пільги на безподаткове ввезення товарів із-за кордону в межах ліміту до 150 євро.

    У підсумку для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів народних депутатів, однак підтримку надали лише 222 парламентарі. Через це законопроєкт не був направлений на повторний розгляд у другому читанні, а всі пов’язані з ним правки, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, не отримали подальшого просування. Фактично це означає, що ініціатива була заблокована на цьому етапі законодавчого процесу.

    Ярослав Железняк у своїх коментарях зазначив, що провал голосування став наслідком відсутності достатньої політичної підтримки як для базової редакції документа, так і для альтернативних підходів до внесення змін. Він також наголосив, що після такої невдачі уряд змушений буде готувати новий законопроєкт, оскільки чинна редакція не отримала навіть мінімальної підтримки для подальшого просування в парламенті.

    Законопроєкт №12360 розглядався як один із ключових елементів оновлення митної та податкової політики України, спрямованої на гармонізацію з європейськими стандартами. Одним із його центральних положень було скасування чинного порогу, який дозволяє громадянам отримувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро без сплати ПДВ. Запровадження такого податку розглядалося як крок до розширення податкової бази та збільшення бюджетних надходжень, зокрема в умовах воєнного стану та зростання потреб державного бюджету.

    Водночас це питання викликає значний суспільний резонанс, оскільки безмитний поріг тривалий час використовувався для онлайн-замовлень товарів з-за кордону, і його скасування могло б призвести до подорожчання частини імпортних покупок для громадян. Саме через це ініціатива неодноразово ставала предметом політичних дискусій і не отримувала стабільної підтримки серед депутатського корпусу.

    Окремо зазначається, що цей законопроєкт розглядався як один із структурних “маяків” у співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. Виконання таких зобов’язань є важливою умовою для продовження фінансової підтримки, однак у випадку з податком на посилки парламент не зміг досягти необхідного політичного консенсусу.

    Раніше профільний комітет Верховної Ради підтримав альтернативні пропозиції щодо скасування пільги на міжнародні посилки, однак вони також не знайшли достатньої підтримки в сесійній залі. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово наголошував, що запровадження оподаткування імпортних відправлень є необхідним кроком у межах бюджетної політики та міжнародних домовленостей, хоча визнавав ризики політичної та суспільної чутливості цього питання.

    Таким чином, після проваленого голосування Україна залишається без змін у системі оподаткування міжнародних посилок, а уряд і парламент фактично повертаються до етапу розробки нового законодавчого підходу, який має врахувати як вимоги міжнародних партнерів, так і внутрішні економічні та соціальні фактори.

  • Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Україна змушена буде ухвалити законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок, оскільки його прийняття є частиною зобов’язань перед міжнародними партнерами та умовою подальшого фінансування. Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час обговорення змін до податкового законодавства.

    За словами очільника Мінфіну, питання запровадження податку на товари, що надходять із-за кордону через поштові сервіси, не є предметом політичного вибору України, а випливає з міжнародних домовленостей.

    «Є зовнішній тиск з цього питання, є зовнішній запит. У нас немає можливості зняти це питання або якимось чином передомовитися», — наголосив Марченко.

    Він підкреслив, що ухвалення відповідного законопроєкту є фактично неминучим кроком у межах чинних фінансових домовленостей із міжнародними партнерами.

    «Іншого виходу немає. Зовнішній тиск, думаю, доведеться збалансувати внутрішнім тиском», — додав міністр.

    Йдеться про законодавчу ініціативу, яка передбачає зміну правил оподаткування товарів, що надходять в Україну в міжнародних поштових і кур’єрських відправленнях. Зокрема, мова йде про можливе запровадження податку на додану вартість або інших фіскальних механізмів для посилок із-за кордону.

    Урядові джерела зазначають, що ця ініціатива є частиною ширшого пакета податкових реформ, які Україна має виконати в межах співпраці з Міжнародний валютний фонд. У МВФ такі кроки розглядаються як структурні маяки — індикатори реформ, від виконання яких залежить подальше фінансування програм макрофінансової стабільності.

    Окремо питання податку на посилки розглядається і в контексті співпраці з Європейський Союз. За даними з урядових обговорень, виконання цієї норми може стати умовою для отримання частини фінансової допомоги ЄС, зокрема траншів у межах багаторічних програм підтримки України.

    Зокрема, мова йде про можливу прив’язку до фінансування обсягом близько 8,4 млрд євро, частина якого може бути надана за умови ухвалення податкових змін. У європейських інституціях також розглядається варіант ширшої прив’язки фіскальних реформ до більшого кредитного пакета, обсяг якого оцінюється приблизно у 90 млрд євро.

    Таким чином, податкові зміни щодо міжнародних посилок можуть стати одним із елементів загальної фінансової архітектури підтримки України з боку Заходу.

    Водночас це питання вже викликає активне обговорення всередині країни, оскільки воно безпосередньо стосується мільйонів громадян, які регулярно користуються закордонними онлайн-магазинами та маркетплейсами. Очікується, що ухвалення законопроєкту може вплинути на вартість імпортних товарів масового споживання та змінити структуру онлайн-торгівлі в Україні.

    У парламенті тим часом тривають консультації щодо тексту документа. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що голосування за законопроєкт може відбутися вже найближчим часом. За його словами, частина депутатів, які раніше виступали проти ініціативи, вже змінили свою позицію.

    За словами урядовців, ухвалення цього закону є важливим елементом для забезпечення стабільного фінансування державного бюджету та продовження співпраці з міжнародними кредиторами в умовах воєнного стану та значного бюджетного дефіциту.

    Фактично, питання оподаткування посилок поступово переходить із рівня політичної дискусії до фінального етапу ухвалення рішення, яке напряму пов’язане з виконанням міжнародних зобов’язань України.

  • Україні відтермінували виплату частини держборгу до 2035 року

    Україні відтермінували виплату частини держборгу до 2035 року

    Україна отримає додатковий фінансовий простір для бюджетних витрат після домовленості про відтермінування виплат за частиною державного та гарантованого державою боргу. Згідно з підписаним меморандумом, виплати основної суми боргу фактично будуть перенесені на період після 2035 року.

    Як повідомляє Міністерство фінансів України, відповідний документ про взаєморозуміння підписав очільник відомства Сергій Марченко разом із представниками країн «Групи семи» та Паризького клубу кредиторів.

    До переліку держав, які погодили відтермінування боргових зобов’язань України, входять Канада, Франція, Німеччина, Японія, Італія, Нідерланди, Велика Британія, США та Республіка Корея. Домовленість стосується платежів, які Україна мала розпочати здійснювати з лютого 2026 року.

    Згідно з умовами меморандуму, обслуговування та погашення відповідної частини боргу відтерміновується до кінця лютого 2030 року. Це узгоджується з новою програмою співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

    При цьому основне навантаження щодо погашення переноситься ще далі: виплати тіла боргу та накопичених відсотків мають розпочатися у 2035 році. Планується, що процес повернення триватиме до 2039 року та здійснюватиметься рівними піврічними платежами.

    Таким чином, Україна отримує довгострокове відтермінування значної частини фінансових зобов’язань перед міжнародними кредиторами.

    У Міністерстві фінансів наголошують, що така домовленість є критично важливою для стабільності державних фінансів у середньостроковій перспективі. Вона дозволяє зменшити борговий тиск на бюджет і спрямувати вивільнені кошти на ключові потреби держави.

    «Відтермінування платежів створює можливість спрямувати фінансові ресурси на першочергові потреби — оборону, соціальну сферу та відновлення економіки», — зазначив Сергій Марченко.

    Подібні боргові рішення є частиною ширшої міжнародної підтримки України з боку західних партнерів у межах фінансової стабілізації під час війни. Йдеться про координацію дій між урядами країн-кредиторів та міжнародними фінансовими інституціями, зокрема МВФ.

    Фінансові експерти зазначають, що реструктуризація та відтермінування виплат дозволяє Україні уникнути пікового боргового навантаження у найближчі роки, коли значна частина державних витрат спрямовується на оборону та відновлення інфраструктури.

    Водночас довгостроковий ефект таких домовленостей залежатиме від економічної ситуації після завершення активної фази війни та темпів відновлення української економіки.

    Фактично Україна отримує більше десятиліття фінансової «паузи» щодо частини боргових виплат. Це дає змогу планувати бюджет із меншим тиском на видаткову частину та зберігати ресурс для критичних сфер.

    Однак після 2035 року країна має повернутися до виконання зобов’язань, включно з накопиченими відсотками, що створюватиме довгострокове бюджетне навантаження.

    Таким чином, рішення партнерів є компромісом між поточною підтримкою України та майбутніми фінансовими зобов’язаннями, які залишаються відкладеними у часі.

  • В Україні готуються до призначення нового прем’єра та генпрокурора

    В Україні готуються до призначення нового прем’єра та генпрокурора

    Андрій Єрмак у США обговорював не лише питання зовнішньої політики. За інформацією наших джерел, ключовим завданням його візиту було погодження кандидатур на посади нового прем’єр-міністра України та генерального прокурора.

    Після кількох місяців внутрішньої боротьби в команді влади, протистояння з групою Давида Арахамії — зокрема прем’єром Денисом Шмигалем і головою комітету ВР Данилом Гетьманцевим — входить у фінальну фазу. За даними наших джерел, Офіс президента готується до кадрової перезагрузки уряду, і консультації з американською стороною вже тривають.

    Паралельно обговорюється і зміна генпрокурора, що також має відбутися в рамках масштабного оновлення виконавчої вертикалі. Наші джерела підтверджують, що Єрмак обговорює ці призначення з представниками Державного департаменту США та ключовими конгресменами, відповідальними за підтримку України.

    Водночас у публічному полі помітні ознаки підготовки до змін. Зокрема, активізувалася кампанія проти міністра фінансів Сергія Марченка. Його намагаються пов’язати з бізнес-партнером президента — Леонідом Міндічем. Проте наші джерела наголошують: Леонід Міндіч не є родичем Тимура Мідіча, попри поширення таких чуток каналами, наближеними до групи Арахамії.

    Ініціатива з атакою на Марченка — це, за інформацією з кулуарів, спроба зберегти вплив у Кабміні. Але ситуація демонструє, що ОП уже фактично визначився з потребою кадрових змін.

    За інформацією наших джерел, розглядається кандидатура технократа із західним бекграундом, не пов’язаного з жодною з внутрішньоукраїнських політичних груп. Такий підхід має забезпечити прийнятність майбутнього прем’єра для зовнішніх партнерів і відновити ефективність уряду в критичний момент.

  • У Марченка найбільше радників серед міністрів – аж 37

    У Марченка найбільше радників серед міністрів – аж 37

    Міністр фінансів України Сергій Марченко офіційно став рекордсменом серед урядовців за кількістю радників. Як з’ясувалося, він працює з одразу 37 радниками — п’ятеро з них отримують зарплату з держбюджету, а решта є позаштатними консультантами.

    Про це повідомив держсекретар Мінфіну Дмитро Самоненко у відповіді на запит «Главкому».

    П’ятеро штатних радників Марченка – Іван Богдан, Роман Горбуненко, Ірина Жигуліна, Дмитро Коваленко і Олег Павловський – офіційно працевлаштовані в міністерстві. Їхній посадовий оклад у 2025 році становить 17 800 гривень, однак, як визнає Мінфін, до цієї суми додаються численні надбавки: за вислугу років, інтенсивність праці, виконання особливо важливої роботи. Також передбачене преміювання. Але конкретні цифри відомство вирішило не розкривати.

    Ще 32 радники співпрацюють з міністром на громадських засадах. Серед них — міжнародні експерти та колишні урядовці:

    • Танака Масару, експерт Центрального банку Японії, який раніше працював у фінансових установах Японії, ОАЕ та М’янми;

    • Сергій Алєксашенко, ексзаступник голови Центробанку Росії, нині співзасновник фонду Бориса Нємцова «За свободу»;

    • Артем Шевальов, член Ради директорів ЄБРР і заступник голови наглядової ради «Приватбанку».

    У команді також чимало колишніх українських топчиновників:

    • Інна Драганчук, ексзаступниця міністра з питань реінтеграції ТОТ;

    • Віталій Лісовенко, колишній заступник міністра фінансів і борговий уповноважений;

    • Єгор Стадний, ексзаступник міністра освіти, нині перший проректор Київської школи економіки;

    • Василь Шкураков, колишній перший заступник міністра інфраструктури і заступник міністра фінансів.

    Серед позаштатних радників фігурує і політтехнолог Борис Тізенгаузен, який у 2014–2019 роках був радником Адміністрації президента Петра Порошенка. У ті ж роки Сергій Марченко працював у цій самій структурі — заступником голови АП. Адміністрацію тоді очолював Ігор Райнін.

    Таким чином, команда міністра фінансів – це не просто технічні помічники, а впливове коло з колишніх високопосадовців, міжнародних аналітиків і політичних радників.