Golosnovinua.com

Позначка: Сергій Шойгу

  • ШІ, рідкісноземельні метали і мільярди: як діти еліти ділять технологічну Росію

    ШІ, рідкісноземельні метали і мільярди: як діти еліти ділять технологічну Росію

    Російська влада дедалі активніше передає контроль над стратегічними галузями економіки та високих технологій представникам найближчого оточення Володимира Путіна та членам їхніх сімей. Одним із найяскравіших прикладів цієї тенденції став розвиток штучного інтелекту, який Кремль називає одним із ключових напрямів майбутнього розвитку держави. Як повідомляє Bloomberg, центральну роль у цьому процесі сьогодні відіграє молодша донька російського президента Катерина Тихонова.

    За даними агентства, Тихонова стала однією з головних фігур російської програми так званого «технологічного суверенітету» — концепції, яку Кремль активно просуває після масштабних західних санкцій та фактичного розриву технологічних зв’язків із багатьма країнами світу. Російська влада декларує прагнення замістити імпортні технології власними розробками та створити незалежну цифрову екосистему, однак дедалі більше проєктів у цій сфері концентруються навколо осіб із найближчого оточення президента.

    Катерина Тихонова очолює фонд «Іннопрактика», який вважається одним із ключових інструментів реалізації науково-технологічної політики Кремля. Через цю структуру проходять проєкти у сфері штучного інтелекту, біотехнологій, генетики, безпілотних систем та імпортозаміщення. Фонд активно співпрацює з великими державними корпораціями, університетами та оборонними підприємствами.

    Крім того, донька президента керує Інститутом перспективних досліджень штучного інтелекту та інтелектуальних систем Московського державного університету. Саме цей центр відповідає за низку найбільших російських проєктів у сфері ШІ, включно з розвитком потужних обчислювальних систем та суперкомп’ютерів для роботи з алгоритмами штучного інтелекту.

    Таким чином, одна з найбільш пріоритетних технологічних сфер сучасної Росії фактично перебуває під контролем члена родини Володимира Путіна. Bloomberg зазначає, що роль Тихонової в російському технологічному секторі суттєво зросла після початку повномасштабної війни проти України та запровадження масштабних санкцій Заходу.

    Водночас Катерина Тихонова є далеко не єдиною представницею так званої «нової генерації» російської еліти, яка отримала доступ до стратегічних державних проєктів. Значний вплив також має Ксенія Шойгу — донька секретаря Ради безпеки РФ Сергія Шойгу та колишнього міністра оборони Росії.

    За інформацією Bloomberg, Ксенія Шойгу очолює фонд, який координує масштабний державний проєкт із розвитку видобутку та переробки рідкісноземельних металів у Сибіру. Саме ці ресурси мають критичне значення для виробництва сучасної електроніки, акумуляторів, військової техніки, напівпровідників та систем штучного інтелекту.

    Аналітики звертають увагу, що останніми роками Кремль дедалі активніше залучає до управління великими державними активами дітей високопосадовців. Ключові позиції у державних корпораціях, технологічних компаніях та інвестиційних структурах займають представники родин Сергія Кирієнка, Миколи Патрушева, Сергія Шойгу та інших впливових чиновників.

    Серед найбільш відомих прикладів називають Володимира Кирієнка — сина першого заступника керівника адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка. Він очолює найбільший російський інтернет-холдинг VK, який Кремль розглядає як альтернативу західним цифровим платформам. Водночас компанія залишається збитковою вже шостий рік поспіль, незважаючи на державну підтримку та фактичне домінування на внутрішньому ринку.

    Старший науковий співробітник Центру нових євразійських стратегій Микола Петров зазначає, що Кремль поступово формує нову модель управління країною, в якій доступ до стратегічних ресурсів та фінансових потоків отримують не професійні менеджери чи незалежні експерти, а представники вузького кола наближених сімей.

    На його думку, головне завдання такої системи полягає не лише в управлінні економікою, а й у забезпеченні політичної лояльності та збереженні контролю над найважливішими активами держави.

    Політолог Катерина Шульман також звертає увагу на те, що вплив дітей російської еліти безпосередньо залежить від політичної ваги їхніх батьків. Вона нагадує, що російська історія неодноразово демонструвала приклади швидкої втрати впливу після зміни політичної кон’юнктури.

    Попри масштабні амбіції Кремля щодо розвитку штучного інтелекту, експерти сумніваються, що Росія зможе швидко скоротити технологічне відставання від США, Китаю та провідних країн Європи. Західні санкції обмежують доступ до сучасних чипів, програмного забезпечення та високопродуктивного обладнання, без якого створення конкурентоспроможних систем ШІ стає значно складнішим.

    Однак Кремль продовжує вкладати значні ресурси у цей напрямок, розглядаючи штучний інтелект як один із ключових інструментів майбутньої економічної та військової конкуренції. І дедалі більше ознак свідчить про те, що контроль над цією сферою концентрується в руках родинного та політичного оточення Володимира Путіна.

    Навіть одна з найперспективніших технологій XXI століття в Росії поступово перетворюється на елемент системи, де стратегічні рішення та фінансові потоки контролюються вузьким колом наближених до Кремля сімей.

  • Шойгу озвучив умови Кремля для “миру” в Україні

    Шойгу озвучив умови Кремля для “миру” в Україні

    Секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу заявив, що Москва нібито готова до дипломатичного врегулювання війни проти України, однак для цього, за його словами, мають бути “усунені першопричини конфлікту”. Відповідну заяву він зробив у коментарі російському державному агентству ТАСС.

    Під час виступу Шойгу повторив ключові вимоги Кремля, які Росія неодноразово озвучувала від початку повномасштабної війни. Зокрема, він заявив, що Україна, на думку Москви, має повернутися до “позаблокового, нейтрального та без’ядерного статусу”.

    За словами секретаря російського Радбезу, саме це нібито є однією з головних умов для завершення війни.

    “Нас цікавить остаточне і повне повернення України як без’ядерної та позаблокової країни”, — заявив Шойгу.

    Також він повторив поширені російською владою твердження про необхідність “захисту російськомовного населення” в Україні. Шойгу заявив, що Росію цікавить Україна як держава, “яка поважає права громадян, що проживають на її території”, окремо згадавши людей, які розмовляють російською мовою.

    У своїй заяві він також звинуватив країни Заходу у затягуванні війни. За словами Шойгу, західні держави нібито не зацікавлені у швидкому завершенні конфлікту та продовжують підтримувати Україну, що, на думку Москви, ускладнює переговорний процес.

    Водночас він наголосив, що Росія “ніколи не відмовлялася” від дипломатичного врегулювання війни, хоча конкретних нових механізмів або пропозицій щодо переговорів не озвучив.

    Заяви Шойгу пролунали на тлі переговорного процесу між Україною, Росією та США, який триває з початку 2026 року. За інформацією, що раніше з’являлася у медіа, сторони провели кілька раундів консультацій, однак ключові питання залишаються невирішеними.

    Однією з головних тем переговорів залишається ситуація навколо неокупованих територій Донбасу та можливі параметри припинення бойових дій. За даними ЗМІ, Росія наполягає на виведенні українських військ із частини територій, Україна пропонує варіант фіксації бойових позицій по поточній лінії фронту, а США розглядають можливість створення на цих територіях спеціальної економічної зони.

    Раніше The New York Times повідомляло, що ані Україна, ані Росія поки не мають чіткого плану досягнення остаточного миру або військової перемоги. Видання зазначало, що без активної участі США та посилення міжнародного тиску на Росію перспективи масштабної мирної угоди залишаються невизначеними.

    На цьому тлі керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов раніше заявляв, що переговорний процес між Україною та Росією продовжується і може завершитися домовленостями швидше, ніж очікується. Водночас українська влада неодноразово наголошувала, що будь-які переговори не можуть передбачати втрату суверенітету, відмову від права самостійно визначати зовнішньополітичний курс або обмеження оборонних можливостей держави.

    Попри заяви Москви про готовність до дипломатичного врегулювання, бойові дії тривають. Російські війська продовжують обстріли українських міст та масовані атаки із застосуванням ракет і безпілотників, а українська сторона регулярно заявляє про неприйнятність ультимативних вимог Кремля щодо майбутнього країни.

    Таким чином, заява Шойгу фактично підтвердила, що Росія продовжує наполягати на своїх базових політичних вимогах до України, які Київ раніше неодноразово називав неприйнятними.

  • У Кремлі посилили охорону Путіна через страх перевороту та замаху

    У Кремлі посилили охорону Путіна через страх перевороту та замаху

    У Кремлі різко посилили заходи безпеки навколо президента РФ Володимира Путіна на тлі зростаючих побоювань щодо можливого державного перевороту, змови серед еліт і навіть замаху із застосуванням безпілотників. Про це повідомляють Важные истории та CNN, посилаючись на звіт однієї з розвідувальних служб країн Європейського Союзу, який нібито відображає внутрішню атмосферу в російській владі станом на весну 2026 року.

    Згідно з цим документом, починаючи з березня, в оточенні російського президента посилилися тривожні настрої через витоки конфіденційної інформації, а також через підозри щодо потенційної нелояльності частини політичної та силової еліти. У звіті йдеться про те, що в Кремлі дедалі серйозніше розглядають ризик змови або навіть спроби перевороту, причому серед можливих сценаріїв згадується використання безпілотників для організації замаху.

    На цьому тлі особливу увагу аналітики звертають на фігуру Сергій Шойгу — колишнього міністра оборони РФ, який нині обіймає посаду секретаря Ради безпеки. Попри формальне збереження впливу у військових колах, його позиції, за оцінками джерел, могли похитнутися після низки кадрових рішень і кримінальних справ у середовищі оборонного відомства. Зокрема, арешт у березні 2026 року колишнього першого заступника міністра оборони Руслана Цалікова розглядається як сигнал про руйнування неформальних гарантій безпеки для представників еліти, що традиційно вважалися недоторканними. У звіті зазначається, що такі дії можуть як послаблювати позиції Шойгу, так і підвищувати загальний рівень напруги серед силовиків, хоча жодних прямих доказів підготовки змови не наводиться.

    Паралельно з цим у Кремлі впроваджуються безпрецедентні заходи безпеки. За даними журналістів, Федеральна служба охорони значно розширила контроль над усіма аспектами оточення президента. Йдеться про встановлення систем відеоспостереження у приватних помешканнях осіб, наближених до Путіна, а також про суттєві обмеження для персоналу, який має доступ до нього. Працівникам, включно з кухарями, охоронцями, водіями та технічними спеціалістами, заборонено користуватися громадським транспортом, а їхня комунікація суворо регламентується — зокрема, дозволено використовувати лише телефони без доступу до інтернету.

    Суттєво ускладнено і процедури доступу до самого президента. Відвідувачі проходять багаторівневі перевірки, а контроль за контактами Путіна з зовнішнім світом став значно жорсткішим. Джерела також повідомляють, що частину технічних можливостей спецслужб, зокрема обладнання для прослуховування, було переорієнтовано на моніторинг внутрішніх державних структур, що може свідчити про зростання недовіри всередині самої системи влади.

    На цьому тлі змінюється і публічна поведінка російського лідера. За інформацією CNN, у 2026 році Володимир Путін суттєво обмежив свої пересування і значно рідше з’являється на відкритих заходах. Він нібито ще не відвідував військові об’єкти, хоча раніше регулярно здійснював такі поїздки. Також повідомляється, що президент і його родина перестали користуватися традиційними резиденціями в Московській області та на Валдаї, які раніше вважалися ключовими місцями його перебування.

    Натомість, за даними журналістів, Путін дедалі більше часу проводить у спеціально обладнаних укріплених об’єктах, зокрема бункерах у південних регіонах Росії, включно з районами поблизу Чорного моря. Така практика, як зазначають експерти, може свідчити як про підвищені заходи безпеки, так і про загальний рівень загроз, які сприймаються російським керівництвом.

    Додатковими непрямими ознаками напруження в елітах називають і зміну традиційних політичних ритуалів. Зокрема, за даними «Важных историй», цього року депутати Державної думи не отримали запрошень на парад 9 травня на Красній площі — подію, яка зазвичай має не лише символічне, а й важливе внутрішньополітичне значення. Це може свідчити про прагнення максимально обмежити коло осіб, які мають фізичний доступ до президента під час масових заходів.

    Водночас ситуація розгортається на тлі зовнішніх викликів, з якими стикається Росія, зокрема війни проти Україна, економічного тиску та поступового зростання внутрішнього невдоволення. Окремим фактором є регулярні атаки безпілотників по російській території, включно зі столицею. Зокрема, у ніч на 4 травня в Москва повідомлялося про вибух неподалік Кремля, який російська влада пов’язала з атакою БпЛА. Такі інциденти лише підсилюють побоювання щодо можливості подібних атак проти ключових об’єктів і посадових осіб.

    Попри резонансність інформації, у самих матеріалах наголошується, що звіт розвідки не містить прямих доказів підготовки перевороту або змови. Частина оцінок базується на непрямих ознаках і даних із джерел у спецслужбах, а його оприлюднення може мати як аналітичний, так і інформаційно-політичний характер. У CNN звертають увагу, що подібні витоки можуть бути спрямовані на вплив на внутрішню ситуацію в Росії або на формування зовнішнього сприйняття стану російської влади.

    Утім, навіть без прямих підтверджень, масштаби заходів безпеки та зміни у поведінці російського керівництва можуть свідчити про зростання недовіри та напруження всередині політичної системи. У поєднанні з тривалою війною, економічними викликами та ізоляцією це формує складний фон, на якому будь-які сигнали про внутрішні ризики в Кремлі привертають підвищену увагу як у самій Росії, так і за її межами.

  • «Катастрофа замість перемоги»: у Росії різко змінили риторику про війну проти України

    «Катастрофа замість перемоги»: у Росії різко змінили риторику про війну проти України

    У російському інформаційному просторі дедалі помітніше змінюється тональність щодо війни проти України. Якщо раніше пропаганда системно просувала наратив «неминучої перемоги», то тепер у заявах провоєнних коментаторів, блогерів і навіть офіційних осіб з’являються тривожні оцінки, сумніви та відверті розмови про можливу поразку.

    Про це свідчать аналізи західних медіа та моніторинг російських інформаційних майданчиків. У матеріалах швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung зазначається, що в російському суспільстві, особливо серед прихильників війни, наростають розгубленість і розчарування перебігом подій на фронті.

    Одним із символічних факторів, який дедалі частіше згадується в російських дискусіях, є тривалість війни. Вона вже перевищила за часом участь Радянського Союзу у Другій світовій війні проти нацистської Німеччини, що руйнує пропагандистські паралелі, які раніше активно використовував Кремль.

    Попри масштабні ресурси, Росія не змогла досягти ключових цілей, які декларувалися на початку вторгнення: Україна не була ані «демілітаризована», ані зламана як держава. Навпаки — українська армія значно посилилася, а військові технології вийшли на новий рівень.

    Особливо болісною темою для російського інформаційного середовища стали українські безпілотники. В останні місяці дедалі частіше визнається, що удари дронів і ракет здатні досягати цілей глибоко на території Росії, що руйнує уявлення про «безпечний тил».

    Колишній міністр оборони РФ Сергій Шойгу відкрито заявляв про відсутність повністю безпечних регіонів у країні. Ці слова фактично підтверджують нову реальність війни, у якій фронт більше не обмежується лінією бойового зіткнення.

    Не менш показовими є висловлювання російських пропагандистів. Один із найвідоміших телеведучих Володимир Соловйов визнав технологічну перевагу України, зазначивши, що Росія покладається на «легендарну зброю», тоді як Україна використовує сучасні рішення.

    Військові блогери, які традиційно підтримують війну, також дедалі частіше говорять про проблеми. Зокрема, вони визнають, що Україна має перевагу у використанні далекобійних безпілотників і швидше адаптується до змін на полі бою. Водночас конкретних рішень, як змінити ситуацію, вони не пропонують.

    Експерти пояснюють таку зміну риторики накопиченням кількох факторів. Передусім це затяжний характер війни, який виснажує ресурси. Також відсутність стратегічних проривів на фронті та зростання втрат і економічного тиску, який дедалі сильніше відчуває російська економіка.

    Окремо варто відзначити психологічний аспект. Якщо на початку війни пропаганда формувала у суспільства очікування швидкої перемоги, то зараз ці очікування не справдилися. Це призводить до фрустрації навіть серед прихильників агресивної політики.

    На цьому тлі в російському інформаційному просторі починають з’являтися слова, які раніше були табуйовані — зокрема «глухий кут» або навіть «катастрофа». Хоча офіційна позиція Кремля залишається незмінною, альтернативні оцінки дедалі важче приховувати.

    Водночас аналітики застерігають, що зміна риторики не означає автоматичної зміни політики. Історично подібні періоди внутрішньої напруги можуть призводити як до пошуку виходу з конфлікту, так і до його подальшої ескалації.

    Українська сторона розглядає ці процеси як ознаку ефективності стратегії виснаження, яка поєднує військовий тиск, санкції та удари по стратегічних об’єктах противника.

    Інформаційний зсув у Росії стає ще одним фронтом цієї війни — не менш важливим, ніж бойові дії. Він демонструє, що навіть у контрольованому медіапросторі дедалі складніше підтримувати ілюзію «швидкої перемоги», коли реальність на полі бою говорить протилежне.