Golosnovinua.com

Позначка: Сергій Сухомлин

  • Федоров очолив Агентство відновлення і зберіг вплив у Запоріжжі

    Федоров очолив Агентство відновлення і зберіг вплив у Запоріжжі

    Призначення Івана Федорова головою Агентства відновлення змінює його політичну вагу значно сильніше, ніж виглядає формальна зміна посади. З керівника однієї з найбільших прифронтових областей він переходить у структуру, через яку держава керує відновленням об’єктів по всій Україні — від доріг і мостів до лікарень, захисних споруд і критичної інфраструктури.

    При цьому Федоров не відрізаний від Запоріжжя. Його колишнього заступника Михайла Семікіна призначено виконувачем обов’язків голови ОВА, а сам Федоров зберігає участь в обласній Раді оборони. Таким чином, регіональна команда не зникає після його відходу, а залишається вбудованою в систему управління областю.

    Особливо важливий інший момент. Запорізька служба відновлення вже є частиною Агентства, яке тепер очолює Федоров. Виходить єдина вертикаль між територією, де він кілька років розподіляв інфраструктурні пріоритети, і центральним відомством, яке тепер визначає правила й обсяги відновлення для всієї країни.

    Це набуває додаткової ваги на тлі історії запорізьких закупівель. За період керівництва Федорова навколо інфраструктурних контрактів виникали претензії до окремих тендерів, складу учасників і умов договорів. До правоохоронних органів спрямовували заяви про можливі зловживання, а в судах розглядали скарги на бездіяльність слідчих органів. Окремий пласт звинувачень стосується ймовірного тиску на силовиків і контактів представників оточення Федорова з кримінальними фігурами. Ці твердження самі по собі не є доведеними фактами і потребують окремої перевірки за матеріалами проваджень і судовими рішеннями.

    Тепер ця історія отримує принципово інший масштаб. Ті самі питання, які виникали навколо управління інфраструктурними грошима в одній області, стають релевантними вже для національного відомства. Тим більше що Агентство працює не через один центральний офіс, а через систему регіональних служб і державних замовників.

    Є й важлива кадрова деталь. Сергій Сухомлин подав заяву про звільнення 29 липня — задовго до публічного оголошення кандидатури Федорова. 3 вересня Федоров підтвердив, що отримав пропозицію очолити Агентство, а вже 4 вересня Кабмін оформив його призначення. Одночасно зі зміною голови з керівництва пішов перший заступник Микола Бойко.

    Таким чином, за кілька тижнів відбулася повна перебудова верхівки відомства, а призначення Федорова виявилося підготовленим заздалегідь. Наступний шар історії — кадрова і підрядна карта Агентства після цієї зміни. Які люди збережуться на місцях, хто прийде із запорізької команди, які регіональні служби отримають нових керівників і чи зміниться коло компаній, що отримують найбільші інфраструктурні контракти.

    Саме тут міститься потенційно найсильніша частина історії. Федоров отримує не просто кабінет у Києві, а вже існуючу національну систему розподілу інфраструктурних проєктів — після кількох років управління аналогічними потоками в Запорізькій області.

     

  • Касетні ракети по цивільних: Росія вдарила по критичній логістиці на Одещині, є важкопоранені

    Касетні ракети по цивільних: Росія вдарила по критичній логістиці на Одещині, є важкопоранені

    Російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Цього разу під атакою опинився об’єкт критично важливої логістики в Одеській області. За попередніми даними, окупанти використали дві балістичні ракети з касетними бойовими частинами. Внаслідок обстрілу постраждали восьмеро дорожніх працівників, двоє з яких перебувають у важкому стані.

    Про наслідки атаки повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин. За його словами, російські військові цілеспрямовано атакували цивільний інфраструктурний об’єкт, який забезпечує функціонування критично важливих логістичних маршрутів регіону.

    «Одещина. Черговий ворожий удар по об’єкту інфраструктури, який забезпечує критично важливу логістику регіону. Дві балістичні ракети з касетною бойовою частиною. Цілеспрямована атака по цивільних людях та цивільній інфраструктурі», – наголосив Сухомлин.

    За його словами, під час удару на об’єкті перебували дорожні працівники, які виконували роботи із відновлення та модернізації інфраструктури. Внаслідок вибухів поранення отримали вісім осіб. Медики надають їм необхідну допомогу, а двоє постраждалих перебувають у важкому стані.

    Окрім людських жертв, атака завдала значної шкоди технічному оснащенню. Пошкоджено спеціалізовану дорожню техніку, частина якої є унікальною для України. Саме ця техніка використовувалася для виконання масштабних робіт на об’єкті, завершення яких планувалося вже до кінця червня.

    Через ракетний удар реалізацію проєкту доведеться відкласти щонайменше на місяць. Фахівці мають оцінити масштаби руйнувань, провести розмінування території та визначити можливість подальшого використання пошкодженого обладнання.

    Одеська область залишається однією з головних цілей російських атак від початку повномасштабного вторгнення. Регіон має стратегічне значення для української економіки, адже саме через порти Великої Одеси проходить значна частина експортних вантажів, включаючи аграрну продукцію, металургійну продукцію та гуманітарні поставки. Саме тому Росія регулярно намагається вражати логістичну інфраструктуру, транспортні вузли, склади та об’єкти, які забезпечують функціонування транспортних коридорів.

    Експерти зазначають, що використання касетних боєприпасів проти цивільних об’єктів становить особливу небезпеку. Такі боєголовки розсіюють десятки або навіть сотні суббоєприпасів на великій площі, що значно збільшує ризик для людей, які перебувають поблизу. Саме тому касетні удари часто призводять до великої кількості поранених навіть за відсутності прямого влучання в людей.

    Останніми тижнями Росія значно посилила атаки на цивільну інфраструктуру України. Під ударами опиняються промислові підприємства, транспортні вузли, енергетичні об’єкти та виробництва харчової продукції. Зокрема, напередодні російські безпілотники атакували підприємство «Яготинське для дітей» у Київській області.

    Унаслідок того удару було зруйновано адміністративну будівлю підприємства, пошкоджено виробничі потужності та інфраструктуру. За офіційною інформацією, загинули четверо людей, ще семеро отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки на підприємство заявив, що подібні удари вкотре демонструють справжні наміри Росії та необхідність посилення міжнародного тиску на Кремль.

    На тлі останніх атак Україна продовжує закликати партнерів до збільшення постачання систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів, здатних перехоплювати балістичні ракети. Саме такі ракети залишаються однією з найбільших загроз для цивільного населення через високу швидкість польоту та складність перехоплення.

    Наразі на місці удару в Одеській області працюють рятувальники, медики та представники профільних служб. Вони ліквідовують наслідки атаки та оцінюють масштаби пошкоджень.

    Правоохоронні органи документують черговий воєнний злочин Російської Федерації. Українська сторона наголошує, що удари по цивільній інфраструктурі та працівниках, які не мають жодного стосунку до бойових дій, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.

    Черговий обстріл Одещини став ще одним свідченням того, що Росія продовжує тактику терору проти цивільного населення та намагається зірвати відновлення української інфраструктури. Попри це роботи з відбудови країни тривають, а пошкоджені об’єкти після завершення необхідних заходів безпеки планують відновити.

  • Відбудова за мільярди: як під керівництвом Сергія Сухомлина розподіляють підряди у регіонах

    Відбудова за мільярди: як під керівництвом Сергія Сухомлина розподіляють підряди у регіонах

    Сергій Сухомлин очолює Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України — ключову структуру, через яку проходить значна частина бюджетних коштів, спрямованих на воєнну відбудову. Саме це відомство визначає, які об’єкти фінансуватимуться, погоджує технічні параметри робіт і фактично формує коло підрядників, які отримують державні контракти.

    За таких повноважень керівництво агентства має безпосередній вплив на розподіл бюджетних потоків у регіонах. Аналіз окремих проєктів відбудови та інфраструктурних контрактів викликає запитання щодо прозорості процедур та ефективності використання коштів.

    Ягідне: показова відбудова, яка буксує

    Село Ягідне на Чернігівщині стало одним із символів російських злочинів під час окупації. У червні 2023 року для населеного пункту презентували масштабну програму відбудови. Вона передбачала комплексне відновлення житлових будинків, реконструкцію інфраструктури та створення нових громадських просторів.

    Однак фактична динаміка робіт викликає запитання. Попри гучні презентації та офіційні звіти, реалізація проєкту відбувається значно повільніше, ніж очікувалося.

    За наявною інформацією, навіть після офіційного старту будівельних робіт у жовтні 2023 року рівень їх виконання залишається приблизно на рівні 30%. Місцеві жителі неодноразово скаржилися на якість робіт: перекриття дахів доводилося переробляти, а утеплення фасадів проводили навіть у дощову погоду або взимку.

    Крім того, у публічному просторі з’являється інформація про можливу координацію рішень між регіональною владою, структурами відбудови та окремими підрядниками. Серед посадовців, яких пов’язують із цими процесами, називають голову Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, його заступника Дмитра Синенка, керівника агентства відновлення Сергія Сухомлина та керівника Служби відновлення в області Романа Сміяненка.

    За цими твердженнями, частина тендерів могла проводитися з порушеннями законодавства про публічні закупівлі, що дозволяло завищувати вартість робіт та концентрувати підряди у вузькому колі компаній.

    Миколаївщина: дороги, лікарні та тендери без конкуренції

    Ще одним прикладом є реалізація інфраструктурних проєктів у Миколаївській області.

    У регіоні укладено контракт на 1,64 млрд гривень на так зване «експлуатаційне утримання» доріг державного значення. Однак за обсягом робіт він фактично має ознаки повноцінного ремонту.

    Таке формулювання дозволяє застосовувати менш жорсткі процедури закупівель і спрощує погодження кошторисів.

    Моніторинг Державної аудиторської служби також виявив, що замовники не надали достатнього обґрунтування бюджетних призначень та не оприлюднили необхідні підтвердні документи відповідно до постанови Кабміну №710.

    Крім того, аудитори звернули увагу на штучно занижені гарантійні строки для асфальтобетонного покриття та формальний контроль якості матеріалів.

    Системно фіксується і концентрація підрядів у кількох компаній. Наприклад, значну частину контрактів на дорожні роботи отримує ТОВ «Ростдорстрой».

    Реконструкція лікарні на 600 млн

    Інший приклад — реконструкція Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні. Загальна вартість проєкту становить майже 600 млн гривень.

    Під час тендеру замовник відхилив пропозицію іншого учасника з нижчою ціною, пославшись на формальні зауваження до кошторису. У результаті контракт отримала компанія «Антарес-БУД».

    Моніторинг Держаудитслужби встановив, що процедура закупівлі могла бути сформована під конкретного учасника, що порушує принципи конкуренції.

    У кошторисі також передбачено понад 238 млн гривень на закупівлю обладнання та меблів без детального переліку, що створює ризики маніпуляцій із цінами.

    Сукупність цих факторів — концентрація управлінських повноважень, багатомільярдні інфраструктурні контракти, зауваження аудиторів до процедур закупівель і участь обмеженого кола підрядників — формує систему, у якій контроль над потоками воєнної відбудови фактично зосереджений у руках кількох управлінських центрів.

    І саме через рішення Державного агентства відновлення визначається, хто і за які кошти відбудовуватиме Україну.

  • Дороги до Буковеля без конкуренції: хто і як освоює бюджет

    Дороги до Буковеля без конкуренції: хто і як освоює бюджет

    Буковель сьогодні дедалі більше стає не лише символом внутрішнього туризму, а й точкою концентрації багатомільярдних бюджетних коштів. Під прикриттям розвитку транспортної та дорожньої інфраструктури навколо курорту вибудувалася система, у якій ключові підряди стабільно отримує вузьке коло компаній, а реальна конкуренція фактично відсутня.

    Координація цього процесу має чітку управлінську вертикаль. Політичний вплив на формування державних інфраструктурних пріоритетів пов’язують із віцепрем’єр-міністром Олексієм Кулебою. Реалізацію проєктів забезпечує Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, керівництво якого представляють Сергій Сухомлин і Микола Бойко. Окремий вплив на розвиток транспортного сполучення з курортом зберігає народний депутат Ігор Палиця. Безпосереднім замовником робіт виступає Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області.

    Ключовим фаворитом у цій системі є ТОВ «ПБС» (ЄДРПОУ 32872788), яке протягом останніх років системно отримує найбільші дорожні контракти в регіоні. Один із тендерів на капітальний ремонт дороги державного значення до Буковеля має очікувану вартість понад 2,3 мільярда гривень. Формально закупівля оголошена як відкрита, однак тендерна документація виписана таким чином, що будь-яка реальна конкуренція нівелюється ще до початку торгів.

    Замовник встановив вимоги щодо обов’язкового досвіду виконання робіт виключно на дорогах державного значення, наявності власної сертифікованої лабораторії та власного асфальтобетонного заводу. При цьому повністю ігнорується передбачене законом право учасників залучати орендоване обладнання або працювати із субпідрядниками. Окремо встановлені фінансові бар’єри — річний дохід не менше 700 мільйонів гривень і підтверджений аналогічний договір на суму щонайменше 50 відсотків вартості закупівлі.

    Такі критерії не мають об’єктивного економічного обґрунтування і фактично працюють як штучний фільтр під заздалегідь визначеного учасника. Навіть великі іноземні компанії, які намагалися взяти участь у тендерах, були усунуті з процесу. Після часткового визнання їхніх скарг щодо дискримінаційних умов подальша участь блокувалася через формальні технічні зауваження або мовні нюанси в документації.

    Кадрові зміни в регіональній службі відновлення також не призвели до реальних зрушень. Попри публічні заяви про звільнення керівника обласної служби, він фактично продовжує виконувати свої функції, а фінансування ТОВ «ПБС» залишається безперервним. Жодного перегляду тендерної політики чи підходів до формування вимог не відбулося.

    У підсумку дорожні проєкти навколо Буковеля дедалі більше нагадують не інструмент розвитку регіону, а відпрацьований механізм перерозподілу бюджетних мільярдів. Відсутність конкуренції, дискримінаційні вимоги та стабільний набір переможців створюють замкнену систему, у якій держава виступає джерелом фінансування, а контроль за ефективністю витрат зводиться до формальності.