Після російського дронового удару по об’єктах Чорнобильської атомної електростанції у 2025 році стан захисної споруди над зруйнованим енергоблоком залишається контрольованим, однак інженери та фахівці з ядерної безпеки фіксують пошкодження нового безпечного конфайнменту, що створює потенційні довгострокові ризики. Про це заявив генеральний директор ЧАЕС Сергій Тараканов під час Київського безпекового форуму.
За словами Тараканова, після інциденту витоку радіації не зафіксовано, а показники радіаційного фону у зоні відчуження залишаються в межах багаторічної норми. Водночас ключовою проблемою є не поточний стан довкілля, а пошкодження герметичності захисної арки, яка була зведена для ізоляції зруйнованого четвертого енергоблоку ЧАЕС.
Новий безпечний конфайнмент, який накриває старий саркофаг, є складною інженерною спорудою, створеною для довгострокової ізоляції радіоактивних матеріалів та забезпечення можливості поступового демонтажу об’єкта «Укриття», збудованого після аварії 1986 року. Сам саркофаг, зведений у надзвичайно стислі терміни після катастрофи, спочатку розглядався як тимчасове рішення терміном експлуатації близько двох десятиліть, однак фактично використовується значно довше через складність робіт із його демонтажу.
Після дронового удару конструкція арки зазнала пошкоджень, що призвело до втрати повної герметичності. Це означає, що зовнішні фактори, включно з повторними механічними впливами або потенційними новими атаками, можуть мати значно серйозніші наслідки для стабільності об’єкта. У разі подальших руйнувань існує ризик підняття радіоактивного пилу, який може містити небезпечні ізотопи та поширюватися залежно від метеорологічних умов.
Тараканов підкреслив, що всередині саркофага досі зосереджені значні обсяги ядерних матеріалів, включно з ураном, плутонієм та іншими трансурановими елементами. Саме тому навіть локальні пошкодження зовнішнього укриття розглядаються як фактор підвищеної уваги для міжнародної ядерної безпеки.
Окремо керівник ЧАЕС наголосив, що ситуація перебуває під постійним контролем спеціалістів, а стан радіаційного фону регулярно моніториться. За його словами, наразі немає підстав говорити про безпосередню загрозу для населення за межами зони відчуження, однак будь-яке погіршення технічного стану конфайнменту потребуватиме оперативного реагування.
Фахівці з ядерної безпеки зазначають, що новий конфайнмент є одним із найбільших рухомих інженерних об’єктів у світі, і його цілісність критично важлива для запобігання контакту зовнішнього середовища з залишками паливовмісних матеріалів. Будь-які порушення його герметичності ускладнюють довгострокові плани з безпечного демонтажу старого укриття та перетворення об’єкта на екологічно стабільну систему.
У виступі Тараканов також звернув увагу на інформаційний вимір ситуації, зазначивши, що після подібних інцидентів у медіапросторі часто з’являються перебільшені або емоційно забарвлені повідомлення, які не завжди відображають реальний рівень загрози. Він підкреслив важливість точного розуміння технічного стану об’єкта та уникнення панічних оцінок.
Чорнобильська зона відчуження залишається одним із найскладніших об’єктів ядерної спадщини у світі, де навіть незначні зовнішні впливи можуть мати довготривалі наслідки. Саме тому міжнародна спільнота, включно з Україною, продовжує приділяти особливу увагу стабільності інфраструктури ЧАЕС та реалізації проєктів з її довгострокової безпеки.
Наразі триває технічна оцінка пошкоджень конфайнменту та розробка можливих сценаріїв його відновлення або посилення захисних функцій, щоб мінімізувати будь-які ризики у майбутньому.
