Golosnovinua.com

Позначка: Сергій Власенко

  • Російського опозиціонера знайшли мертвим у Варшаві: прокуратура розкрила перші деталі

    Російського опозиціонера знайшли мертвим у Варшаві: прокуратура розкрила перші деталі

    У Варшаві знайшли мертвим 71-річного російського опозиціонера Сергія Власенка, який після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну виїхав до Польщі та згодом отримав там політичний притулок. Його тіло виявили у квартирі в районі Мокотув, повідомляє RMF24.

    На місці смерті вночі працювали польські правоохоронці та прокурори. Огляд квартири розпочався приблизно о першій годині ночі. Наразі слідство не повідомляє про ознаки насильницької смерті або можливу причетність інших осіб.

    Речник Окружної прокуратури у Варшаві Пьотр Антоні Скіба заявив, що на цьому етапі розслідування немає підстав вважати, що смерть Власенка настала внаслідок дій сторонніх людей.

    Водночас остаточну причину смерті поки не встановлено. Для цього польські експерти мають провести розтин тіла та додаткові дослідження.

    Розтин має дати відповідь на головне питання

    Розтин тіла Сергія Власенка запланований на середу, 19 серпня.

    Після нього експерти мають провести додаткові лабораторні дослідження, серед яких — токсикологічний аналіз. Він дозволить встановити, чи могли на смерть чоловіка вплинути лікарські препарати, алкоголь, отруйні речовини або інші фактори.

    Польські правоохоронці поки утримуються від припущень щодо конкретної причини смерті.

    Саме результати судово-медичної експертизи мають визначити, чи йдеться про природну смерть, нещасний випадок або інші обставини.

    Важливо, що за нинішніми даними прокуратури слідів, які б прямо вказували на злочин, у квартирі не виявлено.

    Хто такий Сергій Власенко

    Сергій Власенко був членом російського опозиційного об’єднання «З’їзд народних депутатів».

    Організація об’єднує колишніх депутатів різних рівнів у Росії та інших російських політичних діячів, які виступають проти режиму Володимира Путіна.

    За інформацією незалежних російських джерел, ще у 1980-х роках Власенко був депутатом місцевої влади на Далекому Сході.

    Пізніше він жив в Анапі — курортному місті у Краснодарському краї Росії.

    Після початку повномасштабної війни проти України у 2022 році Власенко залишив РФ і переїхав до Польщі.

    Спочатку він перебував у країні за туристичною візою, але згодом отримав політичний притулок.

    Його дружина, за оприлюдненою інформацією, залишилася жити в Анапі.

    Що являє собою «З’їзд народних депутатів»

    Об’єднання, до якого входив Власенко, позиціонує себе як альтернативний російський політичний орган.

    Його учасники заявляють, що у разі зміни режиму в Росії організація може стати основою для майбутнього перехідного парламенту.

    До складу об’єднання входять колишні російські парламентарі, регіональні депутати та політичні активісти, які покинули Росію або відкрито виступили проти Кремля.

    У квітні 2023 року Генеральна прокуратура Росії внесла «З’їзд народних депутатів» до переліку так званих небажаних організацій.

    Цей статус у РФ фактично означає заборону діяльності об’єднання на російській території, а участь у його роботі може стати підставою для кримінального переслідування.

    Саме через такі механізми Москва протягом останніх років послідовно витісняла політичну опозицію за межі країни.

    Польща стала одним із центрів російської політичної еміграції

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну тисячі росіян, які виступали проти війни або режиму Путіна, залишили країну.

    Частина з них оселилася у Польщі, Литві, Латвії, Німеччині, Чехії та інших європейських державах.

    Польща водночас приділяє особливу увагу російським громадянам через ризики діяльності спецслужб РФ.

    В останні роки польські правоохоронці неодноразово повідомляли про викриття людей, які нібито працювали на російську розвідку, займалися спостереженням за військовими та логістичними об’єктами або готували диверсії.

    Тому смерть російського опозиціонера закономірно привернула увагу, навіть попри те, що прокуратура наразі не бачить ознак насильницького характеру.

    Чи є підстави говорити про російський слід

    Станом на вечір 18 серпня — ні.

    Польська прокуратура прямо повідомила, що на цьому етапі не має даних про дії третіх осіб, які могли спричинити смерть Власенка.

    Тому пов’язувати смерть чоловіка з діяльністю російських спецслужб або його політичною позицією без доказів було б передчасно.

    Усі подальші висновки залежатимуть насамперед від результатів розтину та токсикологічної експертизи.

    Якщо вони не виявлять підозрілих обставин, провадження може залишитися перевіркою смерті з природних причин.

    Якщо ж експерти виявлять токсичні речовини, травми чи інші неочевидні ознаки зовнішнього втручання, напрямок розслідування може змінитися.

    Смерті російських опозиціонерів за кордоном завжди викликають запитання

    Особливу увагу до таких випадків пояснює історія операцій російських спецслужб у Європі.

    Найвідомішими залишаються отруєння колишнього співробітника ФСБ Олександра Литвиненка у Великій Британії та замах із застосуванням нервово-паралітичної речовини «Новачок» на Сергія Скрипаля та його доньку.

    Європейські країни також розслідували інші випадки нападів, замахів і стеження за російськими опозиціонерами та перебіжчиками.

    Саме тому смерть людини, яка перебувала в політичній опозиції до Кремля і жила за кордоном, автоматично привертає підвищену увагу.

    Однак у випадку Власенка польські слідчі поки не повідомили нічого, що дозволяло б проводити такі паралелі.

    Що відбуватиметься далі

    Наступним ключовим етапом стане судово-медичний розтин.

    Експерти мають встановити безпосередню причину смерті 71-річного чоловіка.

    Після цього прокуратура отримає результати додаткових аналізів, включно з токсикологічними.

    Також слідчі можуть перевірити останні контакти Власенка, обставини його перебування у квартирі та час смерті.

    Поки ж польська прокуратура дотримується обережної позиції: жодних ознак участі інших осіб не встановлено, але остаточні висновки робити рано.

    Саме результати експертиз мають дати відповідь, чи була смерть російського опозиціонера природною, чи слідству доведеться шукати іншу версію.

  • Тимошенко програла апеляцію: ВАКС відмовився передавати справу до іншого суду

    Тимошенко програла апеляцію: ВАКС відмовився передавати справу до іншого суду

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовила народній депутатці та лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко у задоволенні клопотання про зміну підсудності її кримінального провадження. Таким чином справа й надалі розглядатиметься саме у ВАКС, який суд визнав належним судом для її розгляду. Про рішення повідомила Transparency International Ukraine.

    Колегія суддів Апеляційної палати дійшла висновку, що жодних правових підстав для передачі матеріалів до іншого суду немає. Суд також не встановив обставин, які могли б свідчити про упередженість ВАКС або створювати конфлікт інтересів під час розгляду справи.

    Захист Тимошенко наполягав, що кримінальне провадження має бути передане до Київського апеляційного суду. Основним аргументом адвокатів було те, що народний депутат Сергій Власенко, який є членом фракції «Батьківщина» та одним із найближчих соратників Тимошенко, очолює Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка аналізує діяльність правоохоронних органів і судів, зокрема Вищого антикорупційного суду. На думку сторони захисту, це могло створювати сумніви щодо неупередженості судового розгляду.

    Водночас представники Transparency International Ukraine зазначили, що такі клопотання можуть бути спрямовані на затягування судового процесу, оскільки подання заяви про зміну підсудності автоматично призупиняє підготовче провадження до ухвалення рішення Апеляційною палатою.

    Історія цього клопотання триває ще з червня. Спочатку Апеляційна палата ВАКС мала розглянути його 24 червня, однак засідання було перенесене після звернення самої Тимошенко. Вона повідомила суд, що перебуває у закордонних відрядженнях до Франції та Австрії і хоче особисто брати участь у розгляді питання про передачу справи до іншого суду. Тоді суд погодився відкласти слухання та призначив його на 3 липня.

    Кримінальне провадження щодо Юлії Тимошенко перебуває у ВАКС після завершення досудового розслідування, яке здійснювали детективи НАБУ під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    26 травня САП направила обвинувальний акт до суду. За версією слідства, Тимошенко інкримінується пропозиція неправомірної вигоди народним депутатам інших фракцій за підтримку потрібних законопроєктів у Верховній Раді. Слідчі стверджують, що під час обшуку в офісі партії «Батьківщина» 13 січня було вилучено 40 тисяч доларів, які, за версією обвинувачення, призначалися для підкупу парламентарів.

    Ключовими доказами у справі, за даними НАБУ, є аудіозаписи розмов, на яких, за версією слідства, зафіксовано обговорення можливих виплат депутатам за голосування щодо окремих законодавчих ініціатив. Захист Тимошенко категорично заперечує ці обвинувачення та заявляє, що записи були сфальсифіковані. Сама народна депутатка також стверджує, що вилучені кошти є її особистими заощадженнями і не мають жодного стосунку до кримінального провадження.

    У січні Вищий антикорупційний суд обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 33,3 млн грн та поклав на неї низку процесуальних обов’язків, серед яких було обмеження виїзду за межі Київської області без дозволу суду. Згодом суд також наклав арешт на частину її активів, що перебували на рахунках в Ощадбанку, хоча арешт із трьох автомобілів було скасовано.

    Після рішення Апеляційної палати ВАКС підготовче провадження у справі може бути продовжене вже без перешкод. Наступним етапом стане підготовче судове засідання, під час якого суд визначатиме порядок розгляду обвинувального акта по суті.

    Сама Юлія Тимошенко продовжує наполягати на своїй невинуватості та неодноразово заявляла, що розцінює кримінальне провадження як політично мотивоване. Також вона публічно критикувала діяльність НАБУ та САП і виступала за зміну моделі функціонування антикорупційних органів.

    Наразі ж рішення Апеляційної палати означає, що кримінальне провадження залишиться у юрисдикції Вищого антикорупційного суду, який і продовжить його розгляд відповідно до чинного законодавства.

  • Сергій Власенко – ставленик Юрушева з сумнівною декларацією керуватиме Держгеонадрами

    Сергій Власенко – ставленик Юрушева з сумнівною декларацією керуватиме Держгеонадрами

    Кабмін поставив керувати Державною службою геології та надр України екс-заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів Сергія Власенка, якого вважаютьставлеником українського мільярдера Леоніда Юрушева.

    Нагадаємо, представник Кабміну Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив про призначення заступником голови Держгеонадр Сергія Власенка, на якого також тимчасово покладено виконання обов’язків голови Держгеонадр.

    Згідно даних офіційної Декларації т.в.о. керівника Держгеонадр Сергія Власенка – він володіє відразу 20-ма земельними ділянками в Київській області, що з огляду на його попередні посади може свідчити про корупційну складову при набутті права власності.

    Водночас, відповідно до даних Декларації, на дружину нового керівника Держгеонадр – Власенко Катерину Костянтинівну оформлена квартира на Софіївській Борщагівці загальною площею 42,5 м2 набута у власність 01.12.2023 року за ціною всього 100 000 гривень.

    ФОТО: Скріншот Декларації Сергія Власенко

    Варто відзначити, що за курсом долара на дату купівлі нерухомості Катериною Власенко відповідно до курсу 2023 року – квартира в престижній локації під Києвом досталась дружині чиновника лише за 2 500 долларів США, що в десятки разів менше ринкової вартості.

    Нагадаємо, раніше Сергія Власенко ЗМІ пов’язували з інтересами бізнесмена Леоніда Юрушева у деревообробній сфері: йшлося про можливе лобіювання його призначення в лісовій вертикалі на тлі створення держпідприємства “Ліси України”, яке мало консолідувати управління державними лісами та доступ до сировини.

  • Верховна Рада розглядає законопроекти про суд присяжних

    Верховна Рада розглядає законопроекти про суд присяжних

    На засіданні Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності оговорили законопроекти щодо введення інституту суду присяжних. Про це повідомив народний депутат Владлен Неклюдов.

    Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

    Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

    Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

    “Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

    До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

    Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

    Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

    “У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

    Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.