Тисменицький районний суд Івано-Франківської області оштрафував військовослужбовця, який під час російської повітряної атаки не вийшов на зв’язок із командуванням та пропустив сигнал бойової готовності. Сержанта визнали винним у порушенні правил несення бойового чергування та недбалому ставленні до військової служби.
Інцидент стався вночі 16 квітня 2026 року під час чергової масованої комбінованої атаки Росії по Україні. Тієї ночі окупанти застосували балістичні ракети та ударні безпілотники, а вибухи лунали у Києві, Дніпрі, Одесі та низці інших регіонів. Хоча на Прикарпатті безпосередніх ударів не зафіксували, підрозділи протиповітряної оборони були переведені у стан підвищеної готовності ще до оголошення повітряної тривоги для цивільного населення.
Як встановив суд, головний сержант — командир автомобільного відділення однієї з військових частин — не виконав команду «Готовність №1» для відбиття повітряного нападу противника. У критичний момент він не відповідав на телефонні дзвінки та не виходив на зв’язок із пунктом управління військової частини.
Згідно з матеріалами справи, військовослужбовець прокинувся лише приблизно через годину після початку тривоги — від сильного стуку у двері. Саме тоді йому повідомили, що він пропустив сигнал бойової готовності.
Після інциденту у військовій частині провели службове розслідування. На сержанта склали адміністративні протоколи за порушення правил несення бойового чергування та недбале ставлення до служби.
У суді військовий повністю визнав провину. У своїх поясненнях він розповів, що напередодні разом з іншими бійцями повернувся із бойового завдання, пов’язаного з відбиттям повітряного нападу. Після цього військові приготували вечерю та пішли відпочивати.
За словами сержанта, у його кімнаті перебував планшет із програмним забезпеченням для моніторингу повітряної обстановки. Однак через сильну втому він заснув і не почув телефонних дзвінків від командування.
Справу розглядав суддя Максим Олійник. Після вивчення матеріалів провадження, пояснень військовослужбовця та результатів службового розслідування суд визнав сержанта винним та призначив йому покарання у вигляді штрафу — 17 тисяч гривень.
Постанова суду наразі ще може бути оскаржена.
Ця справа привернула увагу на тлі постійних дискусій щодо навантаження на українських військових та виснаження особового складу під час повномасштабної війни. З початку 2022 року українські сили ППО та мобільні групи фактично працюють у режимі постійної бойової готовності через регулярні ракетні та дронові атаки Росії.
Водночас юристи зазначають: навіть в умовах надзвичайного фізичного та психологічного навантаження військовослужбовці, які перебувають на бойовому чергуванні, несуть персональну відповідальність за виконання наказів та підтримання зв’язку з командуванням.
На тлі цього випадку українські суди останнім часом розглядають дедалі більше справ, пов’язаних із військовою службою під час воєнного стану. Зокрема, раніше Придніпровський районний суд Черкас визнав військовослужбовця винним у державній зраді.
Також Шевченківський районний суд Харкова засудив до п’яти років ув’язнення молодшу сержантку прикордонної служби, яка після початку повномасштабного вторгнення не прибула до підрозділу та залишилася вдома на окупованій території.
Окремий резонанс викликала справа на Дніпропетровщині, де троє чоловіків, пов’язаних із підрозділом «Вовки да Вінчі», влаштували стрілянину біля магазину та викрали 20-річного хлопця. Усіх підозрюваних суд відправив під варту без права застави.
Юристи наголошують, що під час воєнного стану дисциплінарна та адміністративна відповідальність для військовослужбовців стала жорсткішою. Особливо це стосується випадків, які можуть вплинути на боєготовність підрозділів або роботу системи протиповітряної оборони.
Водночас військові психологи звертають увагу на інший аспект проблеми — хронічну втому та емоційне виснаження бійців, які роками працюють у режимі постійної небезпеки та нестачі відпочинку. Саме тому, на думку експертів, питання ротацій, психологічної підтримки та відновлення військових стає одним із ключових викликів для армії у 2026 році.
