Позначка: сфери впливу

  • Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

    Світ на трьох: плани Трампа, Путіна і Сі Цзіньпіна — The Guardian

    Президент США Дональд Трамп може завершити своє друге президентство масштабною зміною міжнародного порядку, внаслідок якої світ фактично опиниться поділеним між трьома центрами впливу — Сполученими Штатами, Росією та Китаєм. Найбільше від такого сценарію можуть постраждати Україна, європейські союзники Вашингтона та держави Азії, які десятиліттями покладаються на американські гарантії безпеки.

    Таке застереження висловив колишній міжнародний редактор The Observer Стів Блумфілд у колонці для британського видання The Guardian, опублікованій 24 жовтня.

    Приводом для його аналізу стала можлива тристороння зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна, яку запропонувала Москва.

    За інформацією The Wall Street Journal, російський президент виступив з ініціативою організувати переговори у листопаді, щоб обговорити завершення війни проти України.

    Потенційним майданчиком називають саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, запланований на 18–19 листопада в китайському Шеньчжені.

    Однак остаточного рішення про проведення зустрічі немає.

    Раніше Трамп заявив, що відкритий до переговорів із Путіним та Сі Цзіньпіном. Водночас американський президент говорив насамперед про обговорення ядерної зброї та контролю над озброєннями, тоді як російська пропозиція пов’язана з війною в Україні.

    Блумфілд вбачає у можливій зустрічі значно ширші геополітичні ризики.

    На його думку, проблема полягає не лише в тому, які домовленості можуть укласти три лідери. Сам факт переговорів у такому форматі здатен закріпити уявлення, що найвпливовіші держави можуть вирішувати долю інших країн без їхньої безпосередньої участі.

    Для України це означало б ризик обговорення питань території, безпеки та майбутнього держави без належного представництва Києва.

    Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна повинна бути учасницею будь-яких переговорів, які стосуються її майбутнього.

    Окреме занепокоєння британського оглядача викликає можливе послаблення ролі Сполучених Штатів у гарантуванні безпеки Європи.

    Блумфілд вважає, що дистанціювання Вашингтона від традиційних союзників може створити додаткові ризики для держав, які відчувають військову загрозу з боку Росії.

    Подібні наслідки він прогнозує і для Азійсько-Тихоокеанського регіону.

    Якщо США послаблять безпекові зобов’язання, це може вплинути на становище Тайваню, Японії, Південної Кореї та Австралії.

    Свої застереження автор пов’язує зі змінами в американській зовнішньополітичній риториці.

    Зокрема, він звертає увагу на Стратегію національної безпеки адміністрації Трампа, ухвалену 2025 року. На думку Блумфілда, документ містить значну критику традиційних партнерів США, водночас демонструючи інший підхід до відносин із Росією та Китаєм.

    Оглядач вважає, що такий курс може відповідати інтересам Кремля, який тривалий час прагне обмежити вплив Заходу у Східній Європі.

    Пекін, своєю чергою, може отримати додатковий простір для посилення позицій у Східній та Південно-Китайській морських акваторіях.

    Водночас потенційний перерозподіл впливу стосується не лише територій.

    Блумфілд звертає увагу на боротьбу за контроль над енергетичними ресурсами, технологічними платформами, виробничими ланцюгами та космічною інфраструктурою.

    У такій системі ключові рішення могли б дедалі частіше ухвалюватися Вашингтоном, Москвою та Пекіном, тоді як Європейський Союз ризикував би втратити частину впливу на глобальні процеси.

    Проте це лише один із можливих сценаріїв.

    Сам Блумфілд визнає, що навіть проведення тристороннього саміту не гарантує формування довготривалого політичного союзу між трьома державами.

    Їхні економічні, безпекові та стратегічні інтереси залишаються різними, а подальший зовнішньополітичний курс США залежатиме й від майбутніх адміністрацій.

    Водночас автор вважає, що навіть символічна зустріч може зміцнити міжнародні позиції Путіна та Сі Цзіньпіна.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про пропозицію Путіна провести тристоронній саміт із Трампом і Сі Цзіньпіном, під час якого російська сторона хотіла б обговорити умови завершення війни в Україні.

    Також «Ненька інфо» аналізувала відносини між трьома державами, зокрема причини, через які Пекін не поспішає повністю підтримувати геополітичні ініціативи Кремля.

    Крім того, видання писало про звернення Трампа до Сі Цзіньпіна з проханням посприяти припиненню російсько-української війни.

    Таким чином, головне питання полягає не лише в тому, чи зустрінуться три лідери в листопаді. Значно важливішим буде зміст можливих переговорів, участь України в обговоренні власного майбутнього та готовність Вашингтона зберігати свої міжнародні зобов’язання.

    Поки немає підстав стверджувати, що США, Росія й Китай домовилися про поділ світу. Проте можливість такого сценарію вже стала предметом гострої дискусії серед західних політичних оглядачів.

  • У Києві можуть відбутися кадрові зміни у сфері медицини, екології та соціальної політики

    У Києві можуть відбутися кадрові зміни у сфері медицини, екології та соціальної політики

    Як повідомляє наше джерело, 9 червня відбулась зустріч на якій лідери “опозиційних сил столиці” – Віталій Кличко, Петро Порошенко та Юлія Тимошенко домовились про розподіл сфер впливу та корупційних потоків Києва.

    На цій зустрічі в якості компромісу було домовлено про зняття першого заступника Віталія Кличка – Миколи Поворозника, щоб не звільняти інших учасників “п’яного дня народження”.

    За інформацією джерела, причина “зливу” Миколи Поворозника, зокрема й депутатами від УДАРу, полягає в тому, що Поворозник їх систематично “кидав” із бюджетними грошима, обіцяючи “проекти” які ніколи не реалізувались.

    Але це ніяк не означає, що Микола Поворозник лишиться доступу до корупційних потоків столиці. Зокрема, за інформацією джерела, вся його “структура” працюватиме як і раніше, а сам Микола Поворозник уже створює так званий “бек-офіс” для продовження роботи за стінами КМДА. До того ж виконувачем обов’язків, найімовірніше, стане Валентин Мондриївський, який лишається повністю підконтрольним Миколі Поворознику.

    Щодо розподілу “корупційних потоків” під час зустрічі опозиційних сил столиці 9 червня, то порошенковці запросили у Віталія Кличка “медицину”, а тимошенківці –  екологію, через контроль профільних департаментів.

    Крім того “молодші партнери” з Голосу запросили контроль над Департаментом соціальної та ветеранської політики КМДА.