Golosnovinua.com

Позначка: школи

  • Уряд виділив 46,5 млн грн на модернізацію шкільних їдалень

    Уряд виділив 46,5 млн грн на модернізацію шкільних їдалень

    Кабінет міністрів України розподілив додаткові 46,5 млн гривень субвенції для громад на завершення модернізації шкільних харчоблоків. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    Фінансування отримають 19 об’єктів, роботи на яких були розпочаті у 2025 році та вже мають рівень готовності не менше 60%. Кошти спрямують на завершення проєктів і якнайшвидше відкриття оновлених їдалень.

    За словами Свириденко, наразі модернізовано близько 20% харчоблоків у школах. Із них 188 об’єктів оновлено за рахунок державної субвенції. Крім того, понад 1 500 їдалень модернізовано за кошти місцевих бюджетів та за підтримки міжнародних партнерів.

    На сьогодні гаряче харчування забезпечене для учнів 1–11 класів у прифронтових громадах, а також для школярів 1–4 класів в інших регіонах.

    Уряд ставить за мету з 1 вересня забезпечити гарячими обідами всіх учнів по всій території України.

  • Депутати пропонують заборонити школярам користуватися телефонами на уроках

    Депутати пропонують заборонити школярам користуватися телефонами на уроках

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів, планшетів і смарт-годинників під час освітнього процесу. Йдеться про документ №15105 від 27 березня 2026 року.

    Ініціатором змін виступив народний депутат Георгій Мазурашу. Законопроєкт пропонує внести поправки до статті 53 закону “Про освіту”, доповнивши перелік обов’язків здобувачів освіти.

    Згідно з ініціативою, учнів планують зобов’язати утримуватися від використання гаджетів під час уроків. Винятки передбачаються лише у випадках, коли пристрої необхідні для навчального процесу або з медичних причин.

    Станом на зараз повний текст документа у відкритому доступі відсутній, тому детальні механізми реалізації цієї норми поки що невідомі.

    Раніше міністр освіти і науки Оксен Лісовий заявляв, що питання повної заборони смартфонів у школах не є пріоритетом державної політики. За його словами, у різних країнах застосовуються різні підходи — зокрема, практика зберігання телефонів у спеціальних боксах або локерах із доступом під час перерв.

    Міністр також наголошував, що українські навчальні заклади вже мають можливість самостійно встановлювати правила користування гаджетами за погодженням із батьками та учнями.

    Наразі в Україні немає єдиного законодавчого обмеження щодо використання смартфонів у школах. Це питання здебільшого регулюється на рівні самих закладів освіти.

    Таким чином, нова законодавча ініціатива може змінити підхід до використання цифрових пристроїв у навчальному процесі та встановити єдині правила для всіх учнів.

  • На Тернопільщині викрили схему розкрадання 2,3 млн грн на ремонті шкіл

    На Тернопільщині викрили схему розкрадання 2,3 млн грн на ремонті шкіл

    На Тернопільщині правоохоронці викрили масштабну схему привласнення коштів, виділених на ремонт двох шкіл. У 2024 році з державного та місцевого бюджетів на ремонт харчоблоку в Скориківському ліцеї та покрівлі Мельнице-Подільської школи спрямували 4,8 млн грн. Однак слідство встановило, що 2,3 млн грн із цієї суми розподілили між собою шість посадовців та підприємців.

    За даними поліції, до схеми входили організатор привласнення, керівник підприємства, що здійснювало технічний нагляд за ремонтами, директор підрядної організації, його працівник, інженер з технагляду та голова однієї з територіальних громад. Учасники схеми вносили в документи неправдиві дані про виконані роботи, хоча фактично ремонт не проводили. Частину незаконних доходів організатор легалізував через купівлю авто та пального.

    Основному організатору повідомили про підозру за ч. 3, 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України (службове підроблення). Інші учасники схеми відповідатимуть за пособництво у заволодінні майном та службове підроблення. Трьом особам загрожує до 12 років позбавлення волі. Справи вже направлено до суду.

  • Київські школи планують продовжити очне навчання попри складну ситуацію в енергетиці

    Київські школи планують продовжити очне навчання попри складну ситуацію в енергетиці

    За інформацією джерел видання 360ua.news, навчальний процес в столичних школах буде продовжено, незважаючи на важкий стан в енергетиці.

    Зокрема, за інформацією джерела, сьогодні департамент освіти КМДА має прийняти рішення щодо продовження навчального процесу в Києві з 2 лютого.

    Таке рішення столичної влади, за повідомленням джерела, обумовлено тим фактом, що 97% шкіл уже забезпечені генераторами. Плюс до кінця тижня всі школи повинні бути забезпечені опаленням “як об’єкти критичної інфраструктури”.

    Також у школах буде максимально забезпечено освітлення. За попередніми підрахунками, з 290 тисяч школярів щодня очно в класах очікуються близько 220 тисяч дітей.

  • Зарплати українських учителів зростуть на 30 відсотків уже найближчими тижнями

    Зарплати українських учителів зростуть на 30 відсотків уже найближчими тижнями

    В Україні педагоги найближчими тижнями почнуть отримувати підвищену заробітну плату. Йдеться про зростання доходів учителів на 30%. Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

    За його словами, уряд ще раніше ухвалив політичне рішення про підвищення зарплат педагогам із 1 січня 2026 року. Для цього у державному бюджеті на 2026 рік передбачено додаткове фінансування, а на початку січня кошти вже були доведені до територіальних громад у складі освітньої субвенції з урахуванням майбутнього підвищення.

    Міністр наголосив, що заробітна плата вчителів, як і раніше, формується з двох складових — державної освітньої субвенції та доплат органів місцевого самоврядування. При цьому державне підвищення не скасовує місцеві стимули, а доповнює їх, посилюючи базовий рівень оплати праці.

    «Зараз надзвичайно важливо, щоб під час січневих нарахувань усі ці складові склалися разом саме так, як було передбачено державним рішенням. Це потрібно для того, щоб кожен учитель реально відчув підвищення своєї зарплати», — зазначив Оксен Лісовий.

    Очікується, що підвищені виплати освітяни побачать уже найближчими тижнями після завершення всіх розрахунків на місцях.

  • У Миколаїві підприємиця організовувала харчування дітей з порушенням правил

    У Миколаїві підприємиця організовувала харчування дітей з порушенням правил

    Слідчий суддя Центрального районного суду Миколаєва розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу директорці ТОВ, що займається ресторанним бізнесом та організацією харчування, підозрюваної у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.325, ч.3 ст.15 та ч.5 ст.191 КК України.

    За даними слідства, підозрювана уклала договір з комунальним закладом харчування для організації кейтерінгових послуг у 27 навчальних закладах міста. Для виробництва страв вона орендувала літню площадку ресторану, яка не відповідала санітарним нормам, а сам процес приготування їжі здійснювався з порушенням правил безпеки та гігієни.

    Крім того, підозрювана знала про відсутність у її підприємства достатніх потужностей для виконання умов договору, що, на думку слідства, свідчить про умисел на вчинення злочину та створення ризику для здоров’я дітей.

    На судовому засіданні захисник підозрюваної заперечував проти обрання тримання під вартою, стверджуючи, що підозра необґрунтована, та пропонував застосувати домашній арешт у нічний час. Прокурор, у свою чергу, наполягав на триманні під вартою із визначенням розміру застави, вказуючи на можливість уникнення підозрюваною процесуальних обов’язків без такого заходу.

    Судове рішення щодо запобіжного заходу ще не опубліковане, а розгляд справи продовжується.

  • Війна, еміграція та низька народжуваність загрожують майбутньому малих міст

    Війна, еміграція та низька народжуваність загрожують майбутньому малих міст

    Містечко Гоща на Рівненщині з приблизно 5 тисячами жителів наочно демонструє наслідки демографічної кризи в Україні. У сусідньому селі Садове закрилася школа, де колись навчалося понад 200 дітей — зараз там залишилося лише дев’ятеро учнів.

    «Два роки тому ми були змушені закрити цей заклад… Бо там залишилося лише дев’ятеро дітей», — розповів голова селищної ради Гощі Микола Панчук.

    За даними Інституту демографії Національної академії наук України, до початку повномасштабної війни в Україні проживало 42 мільйони людей, а сьогодні — менше 36 мільйонів, включно з мешканцями тимчасово окупованих територій. Прогнози свідчать, що до 2051 року населення країни може скоротитися до 25 мільйонів.

    Причинами зниження чисельності населення є високий рівень смертності, низька народжуваність та еміграція. Середня тривалість життя чоловіків у 2024 році знизилася до 57,3 року, жінок — до 70,9. Молодь та особливо молоді жінки виїжджають за кордон, що поглиблює проблему народжуваності.

    Уряд у 2024 році ухвалив демографічну стратегію до 2040 року. Документ передбачає дефіцит 4,5 мільйона працівників у найближче десятиліття та робить ставку на стримування еміграції, повернення українців із-за кордону, розвиток інфраструктури, покращення житлових умов та можливе залучення іммігрантів. За оптимістичним сценарієм, населення України може зрости до 34 мільйонів до 2040 року, а за поточної динаміки — зменшитися до 29 мільйонів.

    У Гощі кількість першокласників зменшується, а близько 10% випускників шкіл виїжджають за кордон. Пологове відділення місцевої лікарні втратило державне фінансування у 2023 році через низьку кількість пологів. Населення міста тримається завдяки переїзду мешканців із навколишніх сіл, але молоді люди часто відкладають народження дітей через війну та економічну нестабільність.

  • У столичних школах масово порушують мовний закон — результати моніторингу

    У столичних школах масово порушують мовний закон — результати моніторингу

    У столичних школах зафіксовано суттєве зниження рівня використання української мови під час навчального процесу. Про це заявив заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко.

    За його словами, спільне моніторингове дослідження Державної служби якості освіти України та Уповноваженого із захисту державної мови показало тривожні результати: у Києві 24% учителів під час уроків і 40% під час перерв порушують мовний закон, використовуючи недержавну мову. Для порівняння, середній показник по Україні — 14% на уроках і 21% на перервах.

    Не краща ситуація і серед самих школярів. Згідно з результатами опитування, 66% київських учнів зізналися, що розмовляють недержавною мовою під час уроків, а 82% — на перервах. Тільки 18% столичних школярів заявили, що спілкуються виключно українською.

    «Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по країні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це результат інформаційного впливу країни-агресора через інтернет і соцмережі», — зазначив Сиротенко.

    Він наголосив, що ситуація потребує системного підходу та контролю: необхідно посилити правову й ціннісну просвіту серед учителів та учнів, а також забезпечити дієвий внутрішній моніторинг у школах.

    Представник мовного омбудсмена підкреслив, що саме Київ, як культурна столиця, має бути прикладом у дотриманні мовного законодавства, а не навпаки.

  • Школи йдуть на канікули 27 жовтня, але не всі: де скасували осінній відпочинок

    Школи йдуть на канікули 27 жовтня, але не всі: де скасували осінній відпочинок

    Українські школярі готуються до осінніх канікул 2025 року, але цього разу перерва виглядає по-різному залежно від міста й навіть окремої школи. Міністерство освіти і науки рекомендує зробити осінні канікули з 27 жовтня до 2 листопада, зимові – з 27 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року, весняні – з 23 до 29 березня 2026 року, а літні – з 1 червня 2026 року. Ці орієнтовні дати МОН оприлюднює як базовий графік навчального року 2025/2026, але остаточне рішення ухвалюють самі школи через педагогічні ради, з огляду на ситуацію з безпекою, енергетикою та укриттями.

    У Києві столична влада підтвердила: учні йдуть на канікули 27 жовтня і повертаються за парти 3 листопада. Під час перерви школи та позашкільні заклади планують залишити гуртки й тематичні заняття, тож для батьків це не буде повним «зникненням дитини з системи», а радше розвантаження від уроків.

    Львів цього року пішов шляхом максимальної гнучкості і розтягнув осінній відпочинок у часі. Частина шкіл відправляє дітей додому ще з 24–25 жовтня, інші — з 29–30 жовтня, а є й ліцеї, де період канікул випадає аж на другу половину листопада. Тобто місто не бере єдину для всіх дату, а підлаштовує календар кожного закладу окремо. Це дозволяє балансувати навчальне навантаження, економити енергоресурси в конкретних будівлях і маневрувати з укриттями. Цей підхід напряму випливає з автономії шкіл, яку МОН закріпило після початку повномасштабної війни.

    На Полтавщині ситуація ще більш строката. Різні громади затвердили різні дати: десь канікули стартують 20 жовтня і закінчуються 26-го, десь тривають з 25 жовтня до 2 листопада, десь обмежуються лише кількома днями наприкінці жовтня, а в окремих громадах переносяться навіть на початок листопада. Тобто вся область формально навчається за одним державним стандартом, але живе за кількома міні-календарями. Така модель дає громадам можливість адаптувати графік під реальні умови – від безпеки школи до наявності тепла. (Це окрема деталь воєнного часу: директори дедалі частіше мислять не «коли зручно за програмою», а «коли будівля здатна вижити в цих умовах».)

    У Кіровоградській області школи теж не йдуть однією хвилею. Одні заклади закриваються на канікули ще в останній декаді жовтня, інші — з 27 жовтня, частина — аж у листопаді. Є гімназії, де осінній відпочинок триватиме до 9 листопада. Тобто діти в одному місті можуть сидіти вдома майже два тижні, тоді як через дорогу інша школа в цей самий час продовжує навчання. Це показує, наскільки тепер реальним є принцип «календар свій у кожного директора», а не «канікули для всієї області одним розчерком пера».

    Найжорсткіше рішення цього року ухвалили в Одесі й частині Одеської області. Там осінні канікули у низці шкіл узагалі скасували. Влада пояснює це просто: є ризик складної зими 2025/2026, включно з відключеннями електроенергії, проблемами з опаленням і можливістю тривалих повітряних тривог. Тож школи навмисно не роблять паузу восени, щоб узимку мати довший період відпочинку і не втрачати навчальні дні в момент, коли в класах може бути банально темно й холодно. «Ми готуємось до сценарію, коли взимку нормальний процес буде неможливий, тому відпрацьовуємо зараз», — пояснюють у департаменті освіти. Рішення викликало суперечливу реакцію серед батьків, але логіка тут суто енергетична й безпекова: краще відучитися в жовтні, ніж у грудні сидіти в куртках без світла.

    У підсумку країна входить у канікули без єдиного сценарію. МОН називає базові дати (27 жовтня – 2 листопада), Київ дотримується цього графіка, Львів і Полтавщина «грають» датами в межах автономії, Кіровоградщина розтягує відпочинок аж до листопада, а в Одесі, навпаки, свідомо відмовляються від осінніх канікул, щоб зекономити навчальний ресурс на зимову паузу.

    Батькам радять перевіряти розклад не просто «по області», а конкретно у своїй школі, тому що навіть у межах одного міста дати канікул можуть не збігатися. Це вже не формальність і не бюрократія — у воєнних реаліях це питання безпеки дітей, тепла в будівлі та того, чи реально школа зможе працювати взимку при можливих тривалих відключеннях

  • Мільйонні переплати у дніпровських школах: поліція підозрює посадовицю міськради

    Мільйонні переплати у дніпровських школах: поліція підозрює посадовицю міськради

    У Дніпрі викрито посадовицю міськради через мільйонні переплати за електроенергію для шкіл та дитячих садочків. За даними поліції та кіберполіції, через підписи заступниці директора одного з департаментів бюджет міста втратив понад 7,5 мільйона гривень.

    Жінка уклала договір із товариством на закупівлю електроенергії для освітніх закладів, після чого підприємство кілька разів ініціювало додаткові угоди із підвищенням цін. Посадовиця підписувала документи без належної перевірки, що й призвело до значних фінансових втрат.

    Їй повідомлено про підозру за статтею про службову недбалість. Наразі правоохоронці вирішують питання про обрання запобіжного заходу.

    Ця справа додається до низки гучних міських витрат: раніше мерія Дніпра витратила майже 32 мільйони гривень на ремонт водопостачання на вулиці Бехтерева, а також завершила утеплення будинку №118 на Перемозі за 85 мільйонів гривень. Тим часом «ПриватБанк» готується повторно виставити на продаж «Дніпро-Арену» та базу ФК «Дніпро» у Придніпровську.

    Зловживання демонструють серйозні ризики недбалого підписання документів при роботі з бюджетними коштами, особливо у сфері освіти, де фінанси повинні спрямовуватися на потреби дітей і навчальних закладів.