Україні необхідно виробити державну політику з повернення біженців, зокрема дітей і молоді. Про це заявила освітня омбудсменка Надія Лещик в інтерв’ю агентству “Укрінформ”, коментуючи тривожну тенденцію виїзду учнів старших класів за кордон.
За її словами, у країні наразі відсутня чітка статистика щодо виїзду за віком, однак зі шкіл активно зникають як дівчата, так і хлопці. При цьому вчителі й директори повідомляють про поступове зменшення кількості учнів одинадцятих класів, що навчаються очно — частина школярів переходить на дистанційне навчання і виїжджає до інших країн.
“Що примушує виїжджати? Безпека — це головне. Але ще батьків лякають повідомлення про можливе зниження мобілізаційного віку до 18 років. Це теж впливає на ухвалення рішень”, — зазначила омбудсменка.
Лещик додає, що, попри складнощі адаптації дітей за кордоном, багато родин не бачать альтернативи виїзду: “Іноді дивишся на дітей за кордоном і бачиш, що вони не завжди можуть там адаптуватися, є проблеми. Їм було б краще тут. Але ми мусимо говорити про те, що змусить їх повернутися”.
За результатами опитування, яке проводив офіс уповноваженого з прав людини, для повернення українців з-за кордону критичними чинниками є:
наявність житла,
стабільна робота,
родинні зв’язки в Україні,
якість освітніх перспектив для дітей.
На думку Лещик, держава має не лише декларувати прагнення до повернення біженців, а й пропонувати реальні стимули та безпекові гарантії.
У Житомирі спалахнула пожежа на міському сміттєзвалищі. Через задимлення та ризики для здоров’я мешканців місцева влада оперативно ухвалила рішення перевести школи на дистанційне навчання. Про це повідомила Житомирська міська рада.
Попри надзвичайну ситуацію, дитячі садки продовжують працювати, однак прогулянки на вулиці скасовані.
Наразі фахівці вже відібрали проби повітря для подальшого аналізу. Очікується оцінка рівня забруднення, після чого буде ухвалено подальші заходи безпеки.
Міська влада закликає жителів за можливості залишатися вдома, уникати перебування на відкритому повітрі та слідкувати за офіційними повідомленнями.
Пожежники працюють над ліквідацією загоряння. Причини займання поки невідомі.
В Україні булінг – це не тільки соціальна проблема, але й серйозне правопорушення, яке має негативний вплив на психічний та фізичний стан жертв. Омбудсмен України Дмитро Лубінець надав роз’яснення щодо основних видів булінгу та механізмів захисту від цього явища. Булінг може проявлятися не лише у школах, а й у інших сферах життя, зокрема на роботі чи в соціальних мережах.
Економічний — крадіжки, пошкодження особистих речей, вимагання грошей тощо.
Визначення булінгу як насильства та жорстокого поводження з дитиною розширене у Законі України “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми”, який набув чинності у жовтні 2024 року
Булінг може проявлятися не тільки в реальному житті, а й в онлайн-просторі.
Кібербулінг — це форма булінгу, що здійснюється за допомогою електронних комунікацій. До нього відносяться поширення в інтернеті образливих матеріалів, створення фейкових акаунтів, публікація компрометуючих фотографій і відео, а також образи, наклепи та цькування через соціальні мережі.
Ознаки булінгу:
Дії кривдника повторюються й мають систематичний характер. Булер може ігнорувати жертву, не допускати її до колективу або застосовувати фізичну силу.
У булінгу є чіткі сторони конфлікту: кривдник, жертва і часто — спостерігачі.
Якщо дитина стала жертвою булінгу або свідком, важливо не мовчати. Рекомендується розповісти про це дорослим, яким дитина довіряє: батькам, учителям, психологу чи адміністрації школи.
Також можна звернутися за допомогою на спеціальні гарячі лінії, де нададуть необхідну підтримку та поради.
Для батьків:
Напишіть заяву до адміністрації школи про факт булінгу.
Повідомте про випадок у місцевий департамент освіти або поліцію.
Скористайтеся гарячими лініями допомоги:
Дитяча лінія: 116 111 або 0 800 500 225; Лінія з питань булінгу: 116 000; Гаряча лінія із запобігання насильству: 116 123 або 0 800 500 335; Центр безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103
Також Функція “Повідомити про булінг” на сайті АКом (заяву можуть подати як батьки, так і діти, зокрема анонімно).
Булінг — це порушення прав дитини. Згідно зі статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за булінг передбачені:
Штрафи від 850 до 3400 грн;
Громадські роботи від 20 до 60 годин.
Відповідальність можуть нести не лише кривдники, а й батьки булера, інші законні представники. Парламент розглядає нові законодавчі ініціативи щодо посилення відповідальності за цькування.
Покарання може очікувати усіх дотичних до випадку учасників освітнього процесу, зокрема спостерігачів, які замовчують проблему. Кожен із нас може зупинити булінг, якщо не залишиться осторонь.
Якщо адміністрація навчального закладу або його засновник ігнорують проблему булінгу, зверніться до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:
Поштова адреса: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;
Освітній омбудсмен Надія Лещик закликала не боятись повідомляти про сексуальні домагання та неетичну поведінку викладачів, наголосивши на проблемах в роботі етичних комісій, які часто захищають викладачів більше, ніж студентів.
У Закарпатті введено нові правила, які зобов’язують батьків нести відповідальність за прогули учнів та інші правопорушення їхніх дітей. Згідно з постановою Рахівської міськради, батьки будуть штрафуватися не лише за відсутність дітей у школах, а й за такі порушення, як паління, вживання алкоголю, дрібне злодійство, хуліганство та інші правопорушення.
Штрафи будуть накладатися на батьків, якщо їхні діти не відвідують заняття без поважної причини або скоюють злочини чи адміністративні правопорушення. За перший випадок відсутності школяра, батьки отримають попередження або штраф від 850 до 1700 гривень. Якщо порушення повторяться протягом року, сума штрафу зросте до 5100 гривень.
Також вводиться обов’язок навчальних закладів повідомляти органи Нацполіції та службу у справах дітей про відсутність учня більше ніж 10 днів поспіль без поважної причини. Ці заходи мають на меті захист прав дітей на освіту і забезпечення належного контролю за їх поведінкою.
Крім того, Кабінет Міністрів України затвердив Порядок ведення обліку дітей шкільного віку та учнів, що також передбачає посилення контролю з боку місцевих органів влади.
Україна стикається з масовим відтоком дітей, які обирають навчання за кордоном і більше не повертаються до української системи освіти.
Володимир Страшко, керівник дистанційної комерційної школи, повідомив про різке зростання звернень від батьків, які вирішили виїхати з дітьми за межі країни на невизначений термін. Раніше більшість заявок стосувалася хлопців у старших класах, яких родини намагалися вивезти до досягнення ними повноліття, однак сьогодні ця тенденція охоплює дітей усіх вікових категорій.
За словами Страшка, учні, які виїхали один чи два роки тому, спочатку зберігали український освітній компонент і навіть навчалися паралельно. Проте сьогодні дедалі більше сімей повністю відмовляються від української освіти, оскільки ухвалили рішення залишатися за кордоном назавжди.
Згідно з даними, учні старших класів, зокрема 11-класники, тепер рідше планують вступати до українських вишів. Серед випускників багато тих, хто не буде писати Національний мультипредметний тест (НМТ), оскільки вони не збираються повертатися в Україну для продовження навчання.
“Не лише хлопці, але й дівчата. В деяких класах таких дітей 90%, — зазначив Страшко. — Умовно, 27 з 30 учнів планують залишитися за кордоном”. За його словами, це не стосується лише тих, хто націлений на престижні університети за кордоном, — родини готові до вступу в будь-які заклади, аби тільки не повертати дітей в Україну.
Раніше міністр освіти та науки Оксен Лісовий визнав, що з початком повномасштабної війни Україна стикається з проблемою масового виїзду школярів. Багато з них залишають країну, щоб уникнути мобілізаційних обмежень, тоді як інші прагнуть забезпечити більш стабільне майбутнє для дітей. Народна депутатка Ніна Южаніна заявила, що перед початком навчального року країну залишили близько 300 тисяч дітей.
В Росії був випущений новий шкільний посібник, що присвячений вивченню безпілотників, який планують завезти на тимчасово окуповані території України. Згідно з інформацією, на уроках праці учні цих територій виготовлятимуть дрони, а також вивчатимуть їхню будову та застосування, включаючи військові аспекти.
Про це повідомляє Центр національного спротиву.
Зазначається, що вже до кінця першої навчальної чверті підручники з “безпілотних авіаційних систем” будуть завезені на тимчасово окуповані території України.
Випустила їх на росії компанія-виробник дронів “Геоскан” і видавництво “Просвєщєніє”. Підкреслюється, що посібник створено для реалізації федерального проекту “Кадри для БАС”. Федеральний проєкт “Кадри для БАС” входить до складу кремлівського проєкту з розвитку безпілотних авіаційних систем,,
До книжки включено глави про класифікацію та будову дронів, основи ручного пілотування, конструювання та сфери застосування БПЛА – зокрема й військові. Передбачається, що на практичних заняттях учні будуть виготовляти безпілотники.
Кожен регіон рф, зокрема і так звані “нові” (окуповані), за планом кремля отримає близько 301 млн рублів на закупівлю обладнання для уроків з розробки, виробництва та експлуатації FPV,
На окупованих територіях планують змінити навчальну програму, додавши пропагандистські вірші про “спецоперацію”. Це частина політики зміни самоідентифікації українців, що є ознакою геноциду.
