Секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу заявив, що Росія може завдати нового удару по Києву «в будь-який момент». Також він назвав «серйозним і усвідомленим» попередження російського МЗС іноземним дипломатам залишити українську столицю.
Чергові погрози пролунали на тлі посилення ракетно-дронових атак Росії по Україні, а також активізації заяв Кремля про удари по «центрах ухвалення рішень» та об’єктах українського військово-промислового комплексу.
Про це Шойгу заявив у коментарі російському державному агентству ТАСС.
За словами секретаря Радбезу РФ, Москва нібито вже «показала», якими можуть бути удари по Києву. Конкретних деталей він не навів, однак наголосив, що попередження дипломатичним представництвам «не є блефом».
«Попередження іноземним послам залишити Київ є цілком серйозним і усвідомленим», — заявив Шойгу.
Раніше Міністерство закордонних справ РФ рекомендувало іноземцям та працівникам дипломатичних місій «якнайшвидше залишити Київ», а жителям української столиці — уникати районів військової та адміністративної інфраструктури.
У Москві заявили, що потенційними цілями можуть стати підприємства ВПК, командні пункти та «центри ухвалення рішень».
На цьому тлі в Україні та на Заході заяви Кремля сприймають не лише як військову погрозу, а й як частину психологічного та дипломатичного тиску.
Українські офіційні особи наголошують, що Росія регулярно атакує Київ і українські міста вже понад чотири роки, тому сама риторика про «можливі удари» не є новою. Водночас у Києві визнають, що загроза масованих атак зберігається постійно.
Видання The New York Times зазначає, що Кремль може використовувати нову хвилю ескалації як інструмент тиску на США та союзників України. За оцінками американських аналітиків, Росія прагне повернути Вашингтон до активнішого переговорного процесу, демонструючи готовність до подальшої ескалації.
Паралельно Росія активізувала інформаційні кампанії навколо можливих ударів по Києву. Російські пропагандистські медіа та офіційні особи дедалі частіше згадують про удари по «центрах прийняття рішень», а також натякають на використання нових типів озброєння.
Раніше російські посадовці вже заявляли про застосування ракети «Орєшнік», яку у Кремлі називають «складною для перехоплення». Українська сторона офіційно не підтверджувала використання такого озброєння, однак у Повітряних силах неодноразово наголошували на проблемі дефіциту ракет-перехоплювачів для систем Patriot.
Останніми тижнями Росія здійснила кілька масованих атак по Україні із застосуванням сотень дронів та десятків ракет. Основними цілями залишалися Київ, центральні регіони та енергетична інфраструктура.
Українська ППО збивала більшість повітряних цілей, однак частина ракет та дронів все ж досягала об’єктів інфраструктури.
Водночас експерти звертають увагу, що різке посилення погроз Кремля збіглося із проблемами російської армії на фронті.
За даними Інституту вивчення війни (ISW), темпи просування російських військ останніми місяцями значно сповільнилися, а втрати армії РФ залишаються високими.
Представник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко раніше заявляв, що Кремль намагається компенсувати відсутність стратегічних успіхів на фронті інформаційним та психологічним тиском.
«Росія використовує погрози та масовані атаки як елемент залякування суспільства та партнерів України», — зазначав Коваленко.
На тлі нових заяв Москви окрему увагу привернула реакція міжнародної спільноти. Понад 50 держав під час засідання Ради Безпеки ООН засудили нові російські погрози щодо Києва.
Водночас США, за інформацією західних медіа, утрималися від жорстких публічних заяв у Радбезі ООН, що викликало дискусії серед союзників України.
Європейські дипломати також заявляють, що не планують залишати Київ попри погрози РФ. У МЗС України наголошують, що більшість дипломатичних місій продовжують працювати у столиці.
На думку аналітиків, Кремль намагається створити атмосферу невизначеності та страху, щоб посилити тиск не лише на Україну, а й на її міжнародних партнерів.
Попри це українська влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватись правил безпеки, оскільки загроза нових масованих атак залишається реальною.
