Golosnovinua.com

Позначка: штраф

  • Депутатку від «Слуги народу» оштрафували після відео з 11-річною донькою за кермом авто

    Депутатку від «Слуги народу» оштрафували після відео з 11-річною донькою за кермом авто

    Депутатка Криворізької міської ради від партії «Слуга народу» Світлана Максимчук потрапила у скандал після того, як опублікувала в соцмережах відео, на якому її 11-річна донька керує автомобілем Hyundai під час руху.

    Інцидент викликав широкий резонанс у соцмережах та привернув увагу патрульної поліції Кривого Рогу. Правоохоронці оперативно встановили учасників події та притягнули депутатку до адміністративної відповідальності.

    На оприлюдненому відео видно, як дитина перебуває за кермом автомобіля та самостійно керує транспортним засобом. У певний момент дівчинка навіть відпускає кермо, тоді як її мати сидить поруч, посміхається та знімає відео під музику.

    Сам ролик депутатка підписала словами: «Мати дочекалася».

    Після хвилі критики у соцмережах Світлана Максимчук публічно визнала свою помилку. У дописі вона заявила, що усвідомлює неправильність своїх дій, подякувала поліції за реакцію та повідомила про сплату штрафу.

    “Головне в помилках – бути готовим визнати їх та понести відповідальність. Повністю усвідомлюю хибність свого вчинку та вдячна патрульній поліції за швидке реагування та проведену профілактичну бесіду. Штраф сплачено, відповідні висновки зроблено”, – написала депутатка.

    У патрульній поліції Кривого Рогу підтвердили, що після виявлення відео правоохоронці провели перевірку та встановили особу водійки.

    На Світлану Максимчук винесли постанову за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення — передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування.

    Санкція статті передбачає штраф за передачу авто людині без водійського посвідчення або без права на керування транспортним засобом.

    Історія викликала активне обговорення в українському сегменті соцмереж. Частина користувачів розкритикувала депутатку за безвідповідальність та створення небезпечної ситуації на дорозі, особливо з огляду на її публічний статус.

    Інші ж звернули увагу на те, що подібні відео нерідко поширюються у соцмережах як “розважальний контент”, хоча фактично йдеться про порушення правил дорожнього руху та ризик для безпеки дитини й інших учасників руху.

    Юристи наголошують, що навіть короткочасна передача керування дитині є прямим порушенням законодавства, незалежно від того, чи рухався автомобіль приватною територією, чи дорогою загального користування.

    Окремо користувачі соцмереж звернули увагу на те, що депутатка сама опублікувала відео, яке фактично стало доказом адміністративного правопорушення.

    У поліції зазначають, що дедалі частіше саме публікації у соцмережах стають підставою для перевірок та притягнення водіїв до відповідальності.

    Джерело: відкриті пабліки, регіональне видання “Відомо”, Максимчук у соцмережах, патрульна поліція Кривого Рогу

  • Помолилися — отримали штраф: у Донецьку покарали іноземців за намаз у кафе

    Помолилися — отримали штраф: у Донецьку покарали іноземців за намаз у кафе

    У тимчасово окупованому Донецьку представники так званої судової системи притягнули до відповідальності іноземців за проведення релігійного обряду в громадському місці. Йдеться про громадян Узбекистану та Таджикистану, яких оштрафували за вечірню молитву в одному з місцевих кафе без дозволу окупаційної адміністрації.

    Як повідомляють російські медіа з посиланням на рішення окупаційного «суду», інцидент стався ще 19 березня. Двоє чоловіків — Акрам Алікулов та Різвон Самієв — здійснили намаз у приміщенні кафе, що, за версією «суду», було кваліфіковано як «публічне богослужіння без погодження». Сам релігійний обряд, згідно з матеріалами справи, тривав близько дев’яти хвилин.

    Рішення про притягнення до відповідальності було ухвалене наприкінці квітня — 24 та 27 числа. Обом чоловікам призначили штрафи по 20 тисяч російських рублів. При цьому справу розглядали за нормами законодавства Російської Федерації, яке застосовується окупаційною владою на тимчасово захоплених територіях України.

    Під час розгляду справи обидва іноземці заявили, що не були обізнані з обмеженнями щодо здійснення релігійних обрядів у громадських місцях. За їх словами, вони не знали, що в кафе не можна молитися без окремого дозволу. Однак ці аргументи не вплинули на рішення «суду».

    Відповідно до російського законодавства, проведення релігійних обрядів дозволяється без додаткових погоджень лише у спеціально визначених місцях — культових спорудах, місцях паломництва, на кладовищах або в житлових приміщеннях. Усі інші випадки, зокрема в публічному просторі, прирівнюються до масових заходів і потребують попереднього погодження з владою — за аналогією з мітингами чи демонстраціями.

    Правозахисники неодноразово звертали увагу на те, що подібна практика може використовуватися як інструмент контролю над релігійною діяльністю, особливо на окупованих територіях. Обмеження свободи віросповідання, зокрема для іноземців або представників релігійних меншин, стають частиною ширшої політики регулювання громадського життя.

    Окремо експерти наголошують, що ситуація в тимчасово окупованих регіонах відрізняється від міжнародно визнаних стандартів дотримання прав людини. Зокрема, свобода релігії передбачає можливість здійснювати обряди як індивідуально, так і колективно, без необґрунтованих обмежень з боку держави.

    У цьому випадку мова йде про короткотривалу молитву, яка не супроводжувалася жодними публічними закликами чи масовим зібранням. Проте навіть такий формат був кваліфікований як порушення встановлених правил.

    Контекст цієї справи також пов’язаний із загальною ситуацією в регіоні, де окупаційна влада продовжує впроваджувати власні правові норми та практики. Це стосується не лише релігійної сфери, а й інших аспектів життя — від свободи слова до пересування.

    Водночас випадок у Донецьку піднімає ширше питання про становище іноземців на окупованих територіях. Громадяни інших держав, які перебувають у таких регіонах, часто опиняються в умовах правової невизначеності, де правила можуть суттєво відрізнятися від тих, до яких вони звикли.

    На цьому тлі правозахисні організації закликають міжнародну спільноту уважніше стежити за ситуацією з дотриманням прав людини на окупованих територіях України. Особливу увагу вони звертають на випадки обмеження свободи віросповідання, які можуть мати системний характер.

    Станом на зараз інформації про оскарження рішення або подальшу долю оштрафованих осіб немає. Також відсутні офіційні коментарі від представників міжнародних організацій щодо цього конкретного випадку.

    Ця історія ще раз демонструє, як навіть коротка приватна молитва може стати підставою для покарання в умовах обмеженого правового поля. Вона підкреслює складність ситуації на окупованих територіях, де звичні для демократичних суспільств права можуть суттєво обмежуватися.

  • Помилився в рахунку — заплатив штраф: чемпіон світу зі снукеру здався завчасно

    Помилився в рахунку — заплатив штраф: чемпіон світу зі снукеру здався завчасно

    Австралійський снукерист Ніл Робертсон опинився в центрі незвичної ситуації під час матчу першого раунду чемпіонату світу-2026 зі снукеру. У поєдинку проти китайського гравця Пан Цзюньсю досвідчений спортсмен припустився елементарної помилки в підрахунку очок, яка коштувала йому штрафу.

    Інцидент стався у другому фреймі матчу. За рахунку 57:10 на користь суперника Робертсон не забив чорну кулю, після чого вирішив здатися, вважаючи, що вже не має шансів відігратися. Однак суддя попередив його, що дострокова здача фрейму в такій ситуації суперечить правилам і може призвести до покарання.

    Попри це, Робертсон наполіг на своєму рішенні та завершив фрейм достроково. Згодом з’ясувалося, що він неправильно оцінив ситуацію на столі: різниця в рахунку становила не 57 очок, як він вважав, а 47, при цьому на столі залишалися ще три червоні кулі. Це означало, що теоретично він мав шанси відігратися та виграти фрейм.

    За таку поведінку судді ухвалили рішення оштрафувати спортсмена на 250 фунтів стерлінгів. Санкція була застосована за неспортивну поведінку, оскільки гравець відмовився продовжувати боротьбу, маючи реальні математичні шанси на камбек.

    Після інциденту Робертсон визнав свою помилку та публічно вибачився. «Я неправильно порахував рахунок. Вибачте, я не хотів цього», — зазначив він.

    Попри цей епізод, матч для австралійця складається успішно. Після першої сесії він веде у рахунку 5:4. Поєдинок триває до 10 перемог, тож боротьба за вихід до наступного раунду залишається відкритою.

    44-річний Ніл Робертсон є одним із найтитулованіших гравців сучасного снукеру. Він став чемпіоном світу у 2010 році, очолював світовий рейтинг і виграв понад 30 рейтингових турнірів. Також він входить до елітного клубу гравців, які змогли здобути так звану «Потрійну корону» — перемогти на чемпіонаті світу, чемпіонаті Великої Британії та турнірі Masters.

    Експерти зазначають, що подібні ситуації у професійному снукері трапляються вкрай рідко, особливо на такому рівні. Гравці зазвичай дуже уважно стежать за рахунком і можливими сценаріями розвитку фрейму, адже навіть мінімальний шанс може змінити хід гри.

    Цей випадок став нагадуванням про те, наскільки важливою є концентрація навіть для досвідчених спортсменів. У снукері, де кожен удар і кожне очко мають значення, навіть проста помилка в підрахунку може призвести до втрати шансів і фінансових санкцій.

    Нагадаємо, що чемпіонат світу зі снукеру традиційно є головною подією сезону і проходить за участі найсильніших гравців планети. Турнір привертає увагу мільйонів уболівальників і часто дарує несподівані та драматичні моменти — як цей епізод із Нілом Робертсоном.

    Раніше також повідомлялося про інші незвичайні випадки у світі снукеру, зокрема про рекорди легендарного Ронні О’Салліван, які залишаються орієнтиром для нових поколінь гравців.

  • Суд оштрафував директора «Юакарго» на 1,4 млн за підроблені сертифікати

    Суд оштрафував директора «Юакарго» на 1,4 млн за підроблені сертифікати

    Любомльський районний суд Волинської області виніс чергове рішення у справі директора приватного підприємства «Юакарго» Руслана Кордонця. Його оштрафували на 1,44 мільйона гривень за використання підроблених сертифікатів під час імпорту вживаних автомобілів.

    Як встановив суд, у період з листопада 2023 року по січень 2024 року підприємство розмитнило 38 автомобілів через Волинську митницю. Для отримання податкових пільг декларант подав сертифікати форми EUR.1, які мали підтверджувати європейське походження транспортних засобів.

    Втім, під час перевірки словацька митниця в місті Міхаловце офіційно підтвердила, що всі 38 сертифікатів є підробленими і ніколи не видавалися.

    Спочатку справу розслідувало Бюро економічної безпеки за статтею про ухилення від сплати податків. Однак кримінальне провадження було закрито через недостатній розмір встановлених збитків. Після цього матеріали передали до суду для розгляду в адміністративному порядку.

    Суд дійшов висновку, що дії директора були умисними, а підприємство отримало економічну вигоду за рахунок несплати митних платежів. Також у рішенні зазначено, що обвинувачений неодноразово ігнорував судові засідання.

    Це вже третє рішення у справах щодо Руслана Кордонця. Загальна сума накладених штрафів за один день перевищила 2,8 мільйона гривень.

    Постанова суду вже набрала законної сили. Водночас питання фактичного стягнення призначених штрафів наразі залишається відкритим.

  • Схема з авто і фальшивими документами: суд покарав директора «ЮАКАРГО»

    Схема з авто і фальшивими документами: суд покарав директора «ЮАКАРГО»

    Любомльський районний суд Волинської області оштрафував директора ПП «ЮАКАРГО» Руслана Кордонця на понад 1,44 млн грн за махінації під час імпорту вживаних автомобілів.

    Йдеться про використання 38 підроблених сертифікатів походження товару EUR.1, які дозволяли отримати податкові пільги при розмитненні. За даними суду, ці документи подавалися під час оформлення автомобілів на Волинській митниці у період з листопада 2023 року по січень 2024 року.

    Постачальником транспортних засобів виступала угорська компанія VERTEX SALE Kft. Завдяки фальшивим сертифікатам підприємство змогло уникнути сплати частини митних платежів.

    Порушення було викрито під час пост-аудиту. Українські митники звернулися до колег зі Словаччини, які підтвердили, що зазначені сертифікати не видавалися їхніми органами та є підробленими.

    У результаті державний бюджет недоотримав понад 1,44 млн грн, з яких понад 1,2 млн грн — це ввізне мито, а ще близько 240 тис. грн — податок на додану вартість.

    Спочатку справу розслідувало Бюро економічної безпеки в межах кримінального провадження. Однак кримінальну відповідальність не застосували через те, що сума збитків не перевищила встановлений поріг для притягнення за статтею про ухилення від сплати податків.

    У підсумку матеріали передали до суду для розгляду в адміністративній площині. Суд визнав Кордонця винним у порушенні митного законодавства та наклав штраф у розмірі 100% несплачених платежів — 1 444 093,94 грн.

    Суд також звернув увагу, що обвинувачений не з’являвся на засідання, а його підприємство отримувало економічну вигоду від таких дій. При цьому жодних претензій до іноземного постачальника щодо підроблених документів не висувалося.

    Це вже третє рішення суду щодо Кордонця за один день. Загальна сума штрафів за всіма справами перевищила 2,8 млн грн.

  • Львівський суд анулював 600 тисяч штрафу для мережі Ябко

    Львівський суд анулював 600 тисяч штрафу для мережі Ябко

    Львівський окружний адміністративний суд скасував штраф у понад 600 тисяч гривень, накладений на ТОВ «СПЕШЛТЕХ», яке працює під брендом «Ябко». Суд дійшов висновку, що податковий орган не зміг належним чином довести факт порушення, а сам штраф був винесений на підставі сумнівних розрахунків.

    Конфлікт виник після перевірки магазину мережі у Кривому Розі, яку проводили податківці Дніпропетровської області. За результатами інспекції було заявлено, що підприємство нібито продало 390 одиниць товару на суму понад 400 тисяч гривень без використання касового апарату та без видачі чеків.

    На цій підставі податкова служба у Львівській області винесла повідомлення-рішення про штраф у розмірі понад 601 тисячу гривень. Втім, сам механізм встановлення порушення базувався не на прямих доказах, а на так званому «математичному методі».

    Інспектори порівняли залишки товару за попередній період із новими поставками та офіційними продажами через РРО. Різницю між очікуваною та фактичною кількістю товару вони інтерпретували як продаж «повз касу».

    У суді компанія оскаржила такі висновки. Представники «СПЕШЛТЕХ» пояснили, що частина товару була не реалізована, а переміщена на склад, що підтверджується відповідними документами. Через це товар фізично був відсутній у магазині під час перевірки, але не був проданий.

    Суд погодився з цією аргументацією. Під час розгляду справи встановлено, що податковий орган не надав жодного прямого доказу здійснення розрахункових операцій без застосування касового апарату — зокрема, чеків, свідчень покупців або інших підтверджень факту продажу.

    Крім того, суд окремо наголосив на важливому правовому нюансі. Відсутність товару у місці продажу може свідчити про порушення обліку, але це не є автоматичним доказом його реалізації. Відповідно, такі дії підпадають під інші норми законодавства і не можуть бути підставою для штрафу за продаж без РРО.

    У результаті суд визнав, що податкова не довела вину підприємства належним чином, і повністю задовольнив позов компанії. Штраф у розмірі 601 554,70 гривень було скасовано.

    Це рішення може мати ширший вплив на практику податкових перевірок. Суд фактично поставив під сумнів застосування непрямих методів розрахунку як єдиного доказу порушення. Для накладення санкцій податкові органи повинні підтверджувати саме факт продажу без каси, а не лише фіксувати розбіжності в обліку.

  • Мережу магазинів електроніки оштрафували майже на пів мільйона: суд підтримав податкову

    Мережу магазинів електроніки оштрафували майже на пів мільйона: суд підтримав податкову

    Київський окружний адміністративний суд відмовив компанії ТОВ «НРП», яка управляє мережею магазинів електроніки MOYO, у скасуванні штрафу на суму 438 тисяч гривень. Причиною стало ненадання документів на товар під час фактичної перевірки.

    Перевірку провело управління ДПС у Рівненській області в одному з магазинів мережі у Рівному. Під час візиту інспекторів у торговій точці були відсутні документи, що підтверджують облік і походження товарів, які знаходилися як у залі, так і на складі. Загальна вартість продукції перевищувала 438 тисяч гривень.

    Податкова служба кваліфікувала це як порушення законодавства про реєстратори розрахункових операцій і застосувала штраф у розмірі 100% вартості необлікованого товару.

    У компанії заявили, що облік ведеться централізовано, а всі необхідні документи зберігаються в головному офісі в Києві. Водночас юристи наголошували, що податківці не вимагали додатково надати ці документи під час перевірки.

    Однак суд не прийняв ці аргументи. У рішенні зазначено, що закон прямо зобов’язує суб’єктів господарювання надавати документи на товар безпосередньо в місці продажу на момент перевірки — як у паперовій, так і в електронній формі.

    Крім того, суд звернув увагу, що компанія не подала заперечень до акта перевірки у встановлений строк і не надала необхідні документи навіть на етапі досудового оскарження. Це було розцінено як підтвердження відсутності документів на момент перевірки.

    У результаті суд став на бік податкової служби та залишив штраф у силі.

  • Суд у Франківську оштрафував організатора підпільного НПЗ попри мільйонні схеми

    Суд у Франківську оштрафував організатора підпільного НПЗ попри мільйонні схеми

    Івано-Франківський міський суд виніс вирок у справі щодо організованої групи, яка облаштувала підпільний міні-нафтопереробний завод на території нафтобази у селі Хриплин. Попри масштаб незаконного виробництва пального та мільйонні обороти, організатор схеми відбувся штрафом.

    Про це пише тг-канал Судом по схемах.

    Йдеться про справу № 344/2246/26, у межах якої фігурує директор ТОВ «ЄВРОПЕТРОЛЕУМ» Олександр Алєксєєв. За даними слідства, наприкінці 2024 року він організував незаконне виготовлення та збут пального без відповідних ліцензій. До діяльності він залучив ще трьох осіб, які мали досвід у сфері нафтопереробки, оформивши їх формально як працівників підприємства.

    Схема працювала на базі блочно-модульної установки «УПУС-15» із переробки вуглеводневої сировини. Сировину — нафту та газовий конденсат — закуповували через підконтрольні структури, після чого переробляли на дизельне пальне та бензин.

    Експерти встановили, що виготовлена продукція не відповідала державним стандартам «Євро 5» і фактично була фальсифікатом.

    Загалом група встигла виготовити понад 116 тисяч літрів пального. Частину продукції — близько 60 тисяч літрів — реалізували оптовим покупцям, які приїжджали автоцистернами. За це зловмисники отримали 2,7 мільйона гривень готівкою.

    Окремо слідство встановило факти легалізації коштів. Зокрема, організатор схеми вніс понад 424 тисячі гривень на рахунки підприємства під виглядом внесків до статутного капіталу, після чого кошти використовувалися у легальному обігу.

    Діяльність підпільного НПЗ припинили у вересні 2025 року детективи Бюро економічної безпеки. Під час обшуків правоохоронці вилучили обладнання для переробки нафти, автоцистерни та резервуари з тисячами літрів сировини і готового пального.

    У суді всі фігуранти визнали свою провину та уклали угоди з прокурором Офісу генерального прокурора. Це дозволило їм уникнути реального позбавлення волі.

    Згідно з вироком, організатор Олександр Алєксєєв отримав штраф у розмірі 255 тисяч гривень і заборону обіймати керівні посади протягом одного року. Інші учасники групи — Володимир Кравченко, Сергій Разно та Микола Петрованчук — отримали штрафи по 119 тисяч гривень.

    Крім того, суд постановив конфіскувати та знищити незаконно виготовлене пальне, сировину та обладнання, яке використовувалося для роботи підпільного підприємства.

    Таким чином, попри значні обсяги незаконного виробництва та прибутки, справа завершилася для фігурантів виключно фінансовими санкціями.

  • Спроба провезти «Оземпік» в Україну закінчилась штрафом і конфіскацією

    Спроба провезти «Оземпік» в Україну закінчилась штрафом і конфіскацією

    У пункті пропуску «Шегині» митники викрили спробу незаконного ввезення лікарського препарату «Ozempic». Громадянка України намагалася провезти через кордон 10 упаковок препарату без декларування та необхідних документів.

    Про це пише тг-канал Судом по схемах.

    Інцидент стався 4 лютого 2026 року. Жінка подорожувала автобусом та під час проходження контролю заявила, що не має товарів, які підлягають обов’язковому декларуванню. Однак під час огляду в її сумці митники виявили незадекларовані ліки.

    Йдеться про препарат «Ozempic 1 mg», загальна вартість якого становить близько 16 тисяч гривень. Документів, що підтверджують законність переміщення або медичну необхідність, у пасажирки не було.

    «Ozempic» (семаглутид) офіційно використовується для лікування цукрового діабету другого типу, оскільки допомагає контролювати рівень глюкози в крові. Водночас останнім часом препарат набув популярності через інший ефект — зниження апетиту, що сприяє втраті ваги. Через це попит на нього значно зріс, а сам препарат став дефіцитним.

    Справу розглянув Галицький районний суд Львова. Суд визнав жінку винною у порушенні митних правил за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.

    За рішенням суду всі 10 упаковок препарату конфісковано в дохід держави. Окрім цього, порушниці призначено штраф у розмірі 5100 гривень.

    Правоохоронці наголошують, що переміщення лікарських засобів через кордон без декларування та відповідних документів може призвести до адміністративної відповідальності, а в окремих випадках — і до кримінальних наслідків.

  • Військовий загинув через алкоголь: головного сержанта покарали

    Військовий загинув через алкоголь: головного сержанта покарали

    Самбірський міськрайонний суд Львівської області визнав винним головного сержанта батальйону однієї з військових частин у недбалому ставленні до військової служби в умовах воєнного стану. Посадовець не забезпечив належний контроль за підлеглими, що призвело до вживання алкоголю військовослужбовцями. Через це один військовий загинув, а кілька осіб були госпіталізовані з алкогольним отруєнням.

    Суд кваліфікував дії сержанта за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначив штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Також з правопорушника стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн. Строк для добровільної сплати штрафу становить 15 днів, після чого сума подвоюється і підлягає примусовому виконанню — 34 тисячі гривень.

    За матеріалами справи, посадовець був безпосереднім начальником рядового та сержантського складу батальйону і відповідав за дисципліну, морально-психологічний стан і належне забезпечення підлеглих. 11 грудня 2025 року він не вжив необхідних заходів для запобігання вживанню алкоголю та не контролював поведінку особового складу.

    Суд наголосив, що дії сержанта порушили вимоги статей 102-1 та 102-2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, які передбачають обов’язок командирів забезпечувати військову дисципліну та контроль за підлеглими.

    Розгляд справи відбувався за відсутності сержанта, який не з’явився до суду і не подав клопотань про відкладення. Вина посадовця підтверджувалася протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями самого військовослужбовця, поясненнями інших військових та іншими матеріалами справи.