Позначка: штраф

  • Львівський прикордонник допомагав вивозити валюту – покаранням став штраф

    Львівський прикордонник допомагав вивозити валюту – покаранням став штраф

    Залізничний районний суд Львова виніс вирок у справі хабарництва, фігурантом якої став прикордонник Дмитро Стеценко. За отримання 2000 євро хабаря в обмін на сприяння в безперешкодному вивезенні великої суми незадекларованої валюти чоловік відбувся лише штрафом — 93,5 тис. грн. Окрім того, він запропонував скерувати сплачену під час розслідування заставу в розмірі 242 тис. грн на потреби Збройних сил України.

    За матеріалами справи, оприлюдненої у червні 2025 року в Єдиному реєстрі судових рішень, Стеценко у вересні-жовтні 2024 року отримав хабар за вплив на колег із Держприкордонслужби та митниці. Його посередництво дозволило вивезти через пункт пропуску «Нижанковичі» до Польщі 200 тисяч євро без митного декларування.

    Слідство встановило, що прикордонник домовився про «послугу» ще в серпні — він пообіцяв організувати вивезення валюти за винагороду в розмірі 1% від її суми. Кошти передавались після здійснення операції: довірена особа клієнта двічі вивезла по 100 тис. євро, а після другої передачі хабаря Стеценка затримали.

    Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав провину та заявив, що хоче, аби сплачена застава була спрямована на потреби армії. Суддя Богдана Гедз, вивчивши всі обставини, визнала його винним у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом) та призначила покарання у вигляді грошового штрафу.

    На цей вирок ще можна подати апеляцію.

  • Суд покарав штрафом лікарку, яка з родиною скупила житло на мільйони

    Суд покарав штрафом лікарку, яка з родиною скупила житло на мільйони

    Колишня в.о. директора обласного клінічного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) Дніпропетровської області Наталя Абраменкова визнана винною в умисному неподанні істотних активів у декларації за 2023 рік. Вартість прихованого майна склала понад 3,2 мільйона гривень. Втім, замість суворого покарання — суд призначив їй лише 51 тисячу гривень штрафу та річну заборону обіймати керівні посади у медзакладах.

    Про це свідчить вирок суду за ст. 366-2 Кримінального кодексу, на який посилається видання 368.media.

    До жовтня 2024 року Абраменкова очолювала ключову установу, яка визначає групи інвалідності в області. Та, як з’ясувалося, сама вона зневажила обов’язки державного службовця: у своїй декларації не вказала три квартири (загальною вартістю понад 1,7 млн грн), автомобіль Hyundai Tucson 2016 року вартістю 853 тис. грн, зарплату чоловіка — понад 280 тис. грн, а також понад 300 тис. грн банківських заощаджень.

    У суді Абраменкова зізналася в умисному порушенні та заявила, що прагнула уникнути контролю за майном. Захист апелював до відсутності попередніх судимостей, наявності дитини та її позитивної репутації як лікарки. Це й допомогло уникнути серйозніших наслідків.

    Однак журналісти звернули увагу на ще більш кричущі факти. У 2019 році син Абраменкової — тоді ще 20-річний Денис — придбав квартиру і нежитлове приміщення в престижному ЖК «Рівер Парк» у Дніпрі. У той же рік Наталя входила до конкурсної комісії з відбору керівника обласного МСЕК. У 2021-му — родина обзавелася заміською нерухомістю в селі Балівка. Тоді ж з’явилися ще дві квартири в елітному ЖК «Грані»: одну офіційно записали на Наталю, другу — на чоловіка, та вона так і не потрапила в декларацію.

    Вражає і те, що правоохоронці не перевіряли джерела фінансування для численних покупок родини Абраменкових і не ініціювали конфіскацію незаконно набутого майна. Тож попри доведену провину — колишня очільниця МСЕК відбулася легким покаранням, а її статки залишилися недоторканими.

    Сьогодні Наталя Абраменкова працює звичайним терапевтом у госпіталі для ветеранів війни. Проте її минуле — приклад того, як корупція на найвищих щаблях медичної експертизи досі залишається безкарною.

  • Ексчиновник Мустафа Найєм оштрафований за водіння в стані сп’яніння

    Ексчиновник Мустафа Найєм оштрафований за водіння в стані сп’яніння

    Печерський районний суд міста Києва визнав колишнього посадовця Мустафу Найєма винним у керуванні автомобілем у нетверезому стані. Інцидент стався в ніч на 30 травня 2024 року, коли Найєм, перебуваючи за кермом автомобіля BMW, був зупинений патрульною поліцією на бульварі Миколи Міхновського.

    За даними судового рішення, в організмі водія зафіксували 0,62 проміле алкоголю, що перевищує допустимі норми. Перевірка проводилася за допомогою алкотестера «Драгер». На момент зупинки Найєм перебував у стані легкого алкогольного сп’яніння.

    Сам Найєм на засідання суду 13 травня 2025 року не з’явився, направивши натомість свого адвоката. Захисник намагався оскаржити звинувачення, посилаючись на нібито несправність алкотестера та відсутність складу правопорушення. Проте суд визнав провину Найєма доведеною, врахувавши надані поліцією документи: протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду на стан алкогольного сп’яніння.

    У результаті Мустафу Найєма оштрафували на 17 тисяч гривень, також він має сплатити 605 гривень судового збору.

  • Штрафи від ТЦК можна буде сплатити через “Резерв+” зі знижкою 50%

    Штрафи від ТЦК можна буде сплатити через “Резерв+” зі знижкою 50%

    Із червня–липня 2025 року в Україні запрацює можливість сплати штрафів за порушення правил військового обліку через мобільний застосунок “Резерв+”. Громадяни зможуть оплачувати адміністративні стягнення зі знижкою 50%, якщо зроблять це добровільно та вчасно.

    Про це повідомили у Міністерстві оборони України, передає УНН.

    Йдеться про штрафи, які накладаються, зокрема, у разі несвоєчасного оновлення облікових даних у територіальних центрах комплектування (ТЦК). Наприклад, якщо громадянин змінив місце проживання, місце роботи або здобув нову освіту і не повідомив про це ТЦК — він може отримати адміністративне стягнення.

    Закон, який передбачає запровадження такої знижки, було ухвалено Верховною Радою в березні 2025 року, підписано президентом у квітні й він набрав чинності 17 квітня.

    Скористатися знижкою можна лише в разі добровільної та своєчасної сплати штрафу. Якщо громадянин ігнорує вимогу про оплату або затягує з її виконанням, нараховується повна сума штрафу, а також можливе застосування додаткових заходів впливу з боку держави.

    Функція оплати через застосунок “Резерв+” має запрацювати впродовж літа. У Міноборони підкреслюють, що модель аналогічна тій, яку вже успішно використовують у системі штрафів за порушення ПДР: якщо водій платить протягом визначеного строку — сума автоматично знижується наполовину.

    Громадян також закликають своєчасно оновлювати свої облікові дані у ТЦК та встановити застосунок “Резерв+”, який буде використовуватись для отримання сповіщень і взаємодії з системою військового обліку.

  • У травні зросли штрафи за порушення військового обліку та мобілізації

    У травні зросли штрафи за порушення військового обліку та мобілізації

    У травні 2025 року в Україні суттєво посилилась відповідальність за порушення правил мобілізації та військового обліку. Як повідомляє портал KadrEx, найпоширенішим видом покарання залишається штраф, однак його розмір зріс до десятків тисяч гривень.

    Хто і за що може отримати штраф

    Порушення законодавства про мобілізаційну підготовку класифікуються як адміністративні або кримінальні правопорушення.

    Кримінальна відповідальність настає у випадках, коли військовозобов’язаний не з’являється за викликом за бойовою повісткою або мобілізаційним розпорядженням, яке вимагає прибуття до навчального центру ЗСУ.

    В усіх інших випадках, наприклад, за недотримання вимог щодо обліку, подання недостовірної інформації або несвоєчасне оновлення даних, застосовується адміністративна відповідальність — штраф.

    Найбільші штрафи — для посадовців

    Найбільші фінансові санкції передбачені для посадових осіб, відповідальних за мобілізаційні процеси. У воєнний час:

    • для звичайних громадян штраф становить від 17 до 25,5 тисяч гривень;

    • для посадових осіб — від 34 до 59,5 тисяч гривень.

    Це стосується не лише ігнорування повісток, а й порушення обов’язків з ведення військового обліку, невчасного надання списків мобілізаційних резервів, або відмови забезпечити працівників проходженням ВЛК.

    Контроль посилюється

    Уряд наголошує на необхідності суворого дотримання законодавства в умовах воєнного стану. Посилення штрафів має не лише каральну, а й превентивну функцію: держава намагається впорядкувати мобілізаційні процеси та підвищити відповідальність як окремих громадян, так і роботодавців.

  • У Львові чоловік намагався «купити» інвалідність — суд призначив 18,7 тис. грн штрафу

    У Львові чоловік намагався «купити» інвалідність — суд призначив 18,7 тис. грн штрафу

    Франківський районний суд Львова виніс вирок Назару Яремі, який намагався за хабар відновити третю групу інвалідності через посередників. За спробу підкупу працівників медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) чоловіка оштрафували на 18,7 тисячі гривень.

    Як встановило слідство, у липні 2024 року у Франківській міжрайонній МСЕК Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи було налагоджено корупційну схему. Її організаторами стали невстановлені поки що посадовці комісії, які за грошову винагороду обіцяли встановлювати або продовжувати інвалідність. До реалізації цієї схеми залучили колишнього працівника Державної податкової служби та ще одного спільника.

    У вересні Назар Ярема звернувся до цих осіб з проханням продовжити термін його третьої групи інвалідності. Колишній податківець повідомив, що це коштуватиме 5 тисяч доларів США. Чоловік погодився, пройшов обстеження, отримав довідку і передав гроші посередникам. Одразу після цього його затримали правоохоронці.

    Під час розслідування Ярема визнав свою вину та уклав угоду з прокурором. Суддя Василь Кузь визнав чоловіка винним у наданні неправомірної вигоди службовій особі (ч. 1 ст. 369 КК України) та призначив йому штраф у розмірі 18 700 гривень.

    Розслідування щодо колишнього податківця та його спільника триває окремо. Вирок щодо Назара Яреми ще можна оскаржити в апеляційному порядку.

  • Мобілізація і повістки: все, що треба знати

    Мобілізація і повістки: все, що треба знати

    В Україні продовжено загальну мобілізацію та воєнний стан до 6 серпня 2025 року. У цей період військовозобов’язані чоловіки, які визнані придатними до служби за результатами ВЛК, можуть отримувати повістки.

    Згідно з оновленим порядком, затвердженим постановою Кабміну №560 від 16 травня 2024 року, повістки можуть вручати:

    • представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП);

    • органи місцевого самоврядування та держадміністрацій;

    • представники підприємств та організацій на робочих місцях;

    • окремі співробітники розвідувальних органів і СБУ.

    Важливо: вручення має відбуватися особисто або поштою. Повістку вважають врученою, якщо:

    • ви поставили підпис про її отримання;

    • є відео вручення або відмови від отримання;

    • зафіксовано відмову спілкуватися з уповноваженою особою.

    Коли можна законно відмовитись від повістки

    Закон не дозволяє відмову без поважної причини. Але є ситуації, коли повістку можна не підписувати:

    • якщо особа не є військовозобов’язаною;

    • якщо повістка адресована іншій людині;

    • якщо її вручає неуповноважена особа;

    • якщо немає підпису або печатки ТЦК та СП.

    Важливо: відмову можуть зафіксувати актом, після чого передати справу до керівництва ТЦК. Це може призвести до штрафу за порушення правил обліку. Але юристи наголошують: такий штраф можна оскаржити в суді.

    Представники поліції чи ТРО не мають права вручати повістки, підкреслюють адвокати. Лише представники ТЦК або уповноважені посадовці.

  • На ГО «Рух «Чесно» наклали новий штраф через ігнорування вимог суду

    На ГО «Рух «Чесно» наклали новий штраф через ігнорування вимог суду

    Громадська організація «Рух «Чесно» знову зазнала фінансового покарання через ігнорування судових рішень у справі щодо юриста Андрія Портнова. Як повідомила адвокат Портнова Каріна Мікітян, організація досі не виконала вимогу суду першої та апеляційної інстанцій — не оприлюднила спростування поширеної інформації про її клієнта та не видалила відповідні публікації.

    У зв’язку з цим державний виконавець наклав штраф у розмірі 10 200 гривень і офіційно попередив про можливу кримінальну відповідальність за злісне невиконання судових рішень. Це вже другий штраф у цій справі — раніше було стягнуто 5 100 гривень.

    Адвокат зазначила, що у разі подальшого ігнорування рішень суду, буде ініційовано процес притягнення посадових осіб ГО до кримінальної відповідальності. Також можлива заборона на виїзд за кордон.

    Нагадаємо, Андрій Портнов раніше виграв низку судових позовів проти медіа та громадських діячів. Серед них — «Радіо Свобода», Наталія Седлецька, Kyiv Independent, ГО State Watch, «Громадське телебачення», «Лівий берег», Віталій Шабунін, Центр протидії корупції, Юрій Бутусов і «Цензор.НЕТ», Петро Порошенко, партія «Європейська Солідарність», телеканали «Прямий» і «5 канал», а також окремі публічні фігури, зокрема Володимир Ар’єв і Дмитро Чекалкін.

  • З 12 травня обов’язкова реєстрація всіх собак: у Києві вже діють штрафи і нові вимоги

    З 12 травня обов’язкова реєстрація всіх собак: у Києві вже діють штрафи і нові вимоги

    Із 12 травня 2025 року в Україні почали діяти нові обов’язкові правила реєстрації собак. Відтепер кожен власник собаки — фізична особа чи бізнес — зобов’язаний внести тварину до Єдиного державного реєстру через ЦНАП. Про це офіційно повідомила Київська міська державна адміністрація.

    Хто зобов’язаний реєструвати тварин

    Нові правила поширюються не лише на приватних власників, а й на підприємства, ФОПів та інші структури, що утримують собак. Зокрема, йдеться про:

    • охоронні компанії;

    • склади та аграрні підприємства;

    • готелі, кафе і ресторани формату «dog friendly»;

    • бренди та PR-агенції, які використовують собак у комунікації.

    Як пройти реєстрацію

    Щоб зареєструвати собаку, потрібно:

    1. Заповнити заяву за формою №1 у ЦНАП;

    2. Надати ветеринарний паспорт тварини з чинними щепленнями;

    3. Сплатити адміністративний збір — 210 гривень;

    4. Отримати реєстраційне посвідчення з унікальним ідентифікатором.

    Процедура однакова для всіх категорій власників. У випадку юридичних осіб або ФОПів реєстрацію оформлює уповноважений працівник.

    Які штрафи загрожують порушникам

    Відповідальність визначено в статті 154 КУпАП:

    • Перше порушення:

      • громадяни: попередження або 170–340 грн;

      • посадові особи: 340–850 грн.

    • Повторне протягом року:

      • громадяни: 340–510 грн;

      • посадові особи: 510–1020 грн.

    • Якщо незареєстрований собака завдав шкоди:

      • громадяни: 1700–3400 грн з можливістю конфіскації;

      • посадові особи: 3400–5100 грн, також із можливістю конфіскації.

    А коти?

    Для котів реєстрація залишається добровільною, але її рекомендують проходити: це допомагає у випадку втрати, полегшує доступ до ветеринарної історії та слугує підтвердженням відповідального догляду.

    Єдиний реєстр і цифрові паспорти

    Уся інформація зберігається в Єдиному державному реєстрі тварин, запущеному у 2024 році. Тут вказано:

    • дані про чіпування;

    • щеплення і стерилізацію;

    • контакти власника.

    З другої половини 2025 року цифрові паспорти собак можна буде переглядати в додатку «Дія».

  • Смажити шашлики в лісі заборонено: де дозволено і який штраф

    Смажити шашлики в лісі заборонено: де дозволено і який штраф

    З настанням теплої погоди українці масово вирушають на природу. Такий відпочинок часто супроводжується традиційним приготуванням шашликів. Утім, не всюди це дозволено — за порушення можна отримати суттєвий штраф.

    Згідно з чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення, розведення багаття або смаження м’яса в заборонених місцях є адміністративним правопорушенням.

    Де не можна смажити шашлики:

    • Біля водойм — на відстані ближче ніж 30 метрів

    • У лісах та лісосмугах, особливо в пожежонебезпечний період

    • У межах населених пунктів — сквери, парки, двори

    • На природно-заповідних територіях

    Особливу увагу слід приділяти місцевостям, які могли бути заміновані або де ще не завершено розмінування після бойових дій. Відвідування таких ділянок становить реальну загрозу життю.

    Скільки доведеться заплатити:

    • За багаття в лісі — від 1 530 до 3 400 грн

    • За непогашене багаття — від 1 530 до 4 590 грн

    • За смаження шашлику в межах міста або села — від 340 до 1 360 грн

    Щоб уникнути проблем із законом, українцям радять користуватись офіційно дозволеними зонами відпочинку. У кожному регіоні перелік безпечних і дозволених локацій встановлює місцева влада та рятувальні служби.

    Пам’ятайте: один недогашений вуглик може спричинити масштабну пожежу. В умовах війни та нестабільного доступу до природних ресурсів — це особливо небезпечно.